Документ № 99693045

Справа № 991/6337/21

Провадження 1-кс/991/6431/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

заявника адвоката ОСОБА_5,

детектива НАБУ Статіви І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зняття арешту на земельні ділянки, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2020 у справі № 991/3869/20,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло означене клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2021 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування.

У клопотанні адвокат ОСОБА_5 зазначає, що 20.05.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Василенкова Б.М. у кримінальному провадженні № 42017110000000155 від 17.03.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Наклав арешт із забороною відчуження на 177 земельні ділянки, які розміщені на території Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 212,1743 га.

Заявник вказує, що серед заарештованих земельних ділянок 26 належать учасникам бойових дій. Ці 26 земельних ділянок були отримані учасниками бойових дій в законний спосіб, із дотриманням вимог діючого законодавства. Серед них 5 ділянок належать особам, які і звертаються з даним клопотанням, а саме:

- ОСОБА_5 , земельна ділянка кадастровий номер № 3222485500:07:003:5026 площею 0,1013 га;

- ОСОБА_1 , земельна ділянка кадастровий номер № 3222485500:07:003:5029 площею 0,1011 га;

- ОСОБА_2 , земельна ділянка кадастровий номер № 3222485500:07:003:5033 площею 0,1013 га;

- ОСОБА_3 , земельна ділянка кадастровий номер № 3222485500:07:003:5028 площею 0,1015 га;

- ОСОБА_4 , земельна ділянка кадастровий номер № 3222485500:07:003:5022 площею 0,1013 га.

У клопотанні вказується, що ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є належними набувачами земельних ділянок, і не є фігурантами кримінального провадження, свідками, або потерпілими.

Адвокат ОСОБА_5 стверджує, що вказані земельні ділянки не підпадають під критерії речових доказів, на які може бути накладений арешт. Враховуючи викладене заявник просить постановити ухвалу, якою клопотання задовольнити, та скасувати арешт на земельні ділянки: кадастровий номер: № 3222485500:07:003:5026 площею 0,1013 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , кадастровий номер № 3222485500:07:003:5029 площею 0,1011 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , кадастровий номер № 3222485500:07:003:5033 площею 0,1013 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , кадастровий номер № 3222485500:07:003:5028 площею 0,1015 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , кадастровий номер № 3222485500:07:003:5022 площею 0,1013 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

2. Позиції сторін у судовому засіданні.

Адвокат ОСОБА_5 підтримав доводи свого клопотання та просив його задовольнити. У ході судового розгляду заявник долучив копію наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 28.09.2016, довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василенков Б.М., за клопотанням якого накладено арешт, був повідомлений про час та дату засідання, однак для участі під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не з`явився.

До початку розгляду клопотання по суті прокурор надіслав заперечення, у яких зазначив, що задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо необхідності накладення арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Прокурор вважає, що питання незгоди з підставами віднесення органом досудового розслідування відповідного майна до речових доказів своєю постановою може бути предметом розгляду на підготовчому судовому засіданні, та не може бути підставою для скасування арешту майна. На його думку, клопотання про скасування арешту на майно, крім незгоди із статусом майна як речового доказу та загальних норм щодо забезпечення права власності, не містить будь-яких фактичних даних на підтвердження необґрунтованості арешту чи відсутності потреби у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Прокурор наголошує, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває і такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення збереження речового доказу не втратив своєї актуальності.

Він просив залишити клопотання без задоволення.

Детектив НАБУ Статіва І.І., який діє на підставі доручення прокурора, заперечував проти задоволення клопотання. Він долучив заперечення, у яких навів певні обставини, які в тому числі, досліджуються у кримінальному провадженні № 42017110000000155, та зазначив, що ризик відчуження речового доказу зберігається.

Детектив долучив додаткові документи, на підтвердження викладених доводів, а саме: копію акту перевірки діяльності Головного управління Держгеокадастру у Київської області з питань врегулювання земельних відносин № 519/3-20-019 від 13.08.2020, копії постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 03.03.2021, постанови Київського апеляційного суду від 11.09.2019, копію висновку експертів за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 6120/20-41/20507-20517/20-41 від 14.08.2020 та інші документи.

3. Оцінка та висновки слідчого судді.

3.1. Обставини накладення арешту.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2020 (справа № 991/3869/20, провадження 1-кс/991/3989/20) у межах кримінального провадження № 42017110000000155 від 17.03.2017 з метою забезпечення збереження речових доказів було накладено арешт на майно із забороною відчуження на 177 земельних ділянок, які розміщені на території Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 212,1743 га.

Серед цих земельних ділянок також вказано:

-земельну ділянку із кадастровим номером 3222485500:07:003:5022, площею 0.1013 га, власник - ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3222485500:07:003:5026, площею 0.1013 га, власник - ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3222485500:07:003:5028, площею 0.1015 га, власник - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3222485500:07:003:5029, площею 0.1011 га, власник - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;

-земельну ділянку із кадастровим номером 3222485500:07:003:5033, площею 0.1013 га, власник - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

3.2. Підстави для скасування арешту майна.

З клопотанням про скасування арешту майна звернувся адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:

- доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;

- доведення, що арешт накладено необґрунтовано.

У клопотанні адвокат ОСОБА_5 стверджує про необґрунтованість арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та його майно.

Саме тому слідчий суддя надає оцінку виключно цій підставі при вирішенні питання про скасування арешту.

Оцінюючи обґрунтованість накладеного арешту під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не уповноважений виконувати відповідні функції апеляційного суду щодо перевірки законності та обґрунтованості рішень слідчого судді, однак зобов`язаний встановити наявність підстав для накладення арешту на майно під час вирішення цього питання.

За твердженням адвоката ОСОБА_5, він, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 є належними набувачами земельних ділянок, не є фігурантами кримінального провадження, свідками або потерпілими. Заявник вважає, що вказані у клопотанні земельні ділянки не підпадають під критерії речових доказів, на які може бути накладений арешт.

Отже, доводи клопотання зводяться до заперечення можливості накладення арешту на вказані земельні ділянки зважаючи на те, що вони не є речовими доказами, і набуті доброчесними набувачами.

Дослідивши доводи клопотання, заперечення сторони обвинувачення, пояснення сторін у ході судового розгляду, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Отже, під час вирішення питання про необґрунтованість накладеного арешту на майно як підставу для скасування арешту, слідчий суддя повинен встановити, чи були визначено та надано оцінку під час вирішення питання про арешт обставинам, вказаним у ч. 2 ст. 173 КПК України.

Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2020 (справа № 991/3869/20, провадження 1-кс/991/3989/20) вбачається, що у ході судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що за версією слідства земельна ділянка площею 265 га в адміністративних межах Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка перебувала у користуванні Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», із складу земель цього підприємства фактично не вибувала. А передача за рахунок цієї земельної ділянки земельних ділянок загальною площею 212,1743 га у власність юридичних та фізичних осіб здійснено службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області без належних на те правових підстав, а саме - без належним чином оформлених проектів землеустрою шляхом видачі земель, що перебували у постійному користуванні іншого суб`єкта господарювання.

Встановлені під час досудового розслідування обставини, на переконання слідчого судді, дали підстави вважати, що ці земельні ділянки передані у власність осіб, які є пов`язаними із службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області.

У ході розгляду встановлено, що постановою детектива від 24.04.2020 земельні ділянки, щодо яких подано клопотання про арешт, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Проаналізувавши документи, що підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення, та оцінивши доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що 177 земельних ділянок, які розміщені на території Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 212,1743 га відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя встановив, що 177 земельних ділянок, які розміщені на території Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 212,1743 га відповідають критерію, визначеному ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 42017110000000155, і дійшов висновку про необхідність накладення арешту на них з метою збереження їх як речових доказів, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до пошкодження, перетворення або відчуження цього майна.

Зі змісту ухвали від 20.05.2020, вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна, серед якого також є земельні ділянки ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , слідчий суддя надав оцінку наявності правової підстави для арешту майна, відповідності земельних ділянок критеріям речового доказу, розумності та співрозмірності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та наслідкам для власників майна.

Заборона щодо арешту майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача, відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, поширюється на всі випадки, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Саме тому доводи адвоката ОСОБА_5 щодо добросовісності набуття земельних ділянок в даному випадку не спростовують обґрунтованість накладеного арешту.

За наведених обставин відсутні підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зняття арешту на земельні ділянки, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2020 у справі № 991/3869/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін