Документ № 99739100

Справа № 991/6136/21

Провадження1-кс/991/6229/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.

власника майна ОСОБА_1

представника власника майна Прокопенка Д.О.

детектива Яреми В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52017000000000245, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання власника майна ОСОБА_1 , яке подане в рамках кримінального провадження №52017000000000245, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2017, про скасування арешту майна.

Обставини, на які посилається особа, яка подала клопотання.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі №760/1627/18 в межах кримінального провадження №52017000000000245 від 07.04.2017 накладено арешт на 100 земельних ділянок загальною площею 11,45 га., які розташовані на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у тому числі земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 (кадастровий номер 3222481600:02:010:5492).

Накладаючи арешт на земельну ділянку, слідчий суддя визнав доведеною наявність підстав, регламентованих ст. 98 КПК України, що земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні, та може бути використана як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Проте належна ОСОБА_1 земельна ділянка підпадає під ознаки речового доказу лише формально, так як фактично є об`єктом кримінально протиправних дій, не є знаряддям вчинення злочину та не зберігає на собі його сліди, не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, арештована земельна ділянка не є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні, так як органом досудового розслідування у даному провадженні станом на даний час не ставиться та не ставилося питань про позбавлення ОСОБА_1 права власності на майно, яке є об`єктом кримінально протиправних дій, а отже набуте кримінально протиправним шляхом.

Станом на момент накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_1 в межах даного кримінального провадження будь-якого звинувачення пред`явлено не було.

Набуття права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 відбувалося у відповідності до вимог чинного законодавства України, що свідчить про добросовісність такого набуття, у зв`язку з чим в силу положень п. 3 ч. 1 та ч. 4 ст. 96-2 КК України підлягає звільненню від обтяжень.

ОСОБА_1 стверджує, що арешт належного йому майна не відповідає принципу пропорційності; в межах цього кримінального провадження цивільний позов не подавався; арештована земельна ділянка конфіскації та спеціальній конфіскації не підлягає. Враховуючи, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна наразі відсутня (відпала), ОСОБА_1 просить скасувати арешт належної йому земельної ділянки, яка розташована на території Гатненської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області з кадастровим номером 3222481600:02:010:5492, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2018 по справі №760/1627/18, провадження №1-кс/760/1410/18.

Позиція учасників провадження в судовому засіданні.

Власник майна - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що хоче змінити цільове призначення земельної ділянки для здійснення будівництва, проте через арешт не може цього зробити.

Представник власника майна - адвокат Прокопенко Д.О. у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Детектив Ярема В.В. заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що земельні ділянки ДП ДГ «Чабани», які передані у приватну власність фізичних осіб, сформовані з особливо цінних земель всупереч законодавству. У кримінальному провадженні проведено судово-економічну експертизу, згідно якої сума заподіяних збитків державі становить 38 984 000,00 грн. Підстави для скасування арешту майна відсутні, оскільки існує загроза знищення речових доказів, земельна ділянка може бути поділена, об`єднана, тобто може бути змінений кадастровий номер земельної ділянки. При зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна детектив у клопотанні просив накласти арешт із забороною відчуження і не ставив питання про заборону власнику користуватися майном. На даний час кримінальне провадження перебуває в активній стадії, проводяться необхідні слідчі, процесуальні дії, про звершення мова ще не йде. У цьому кримінальному провадженні щодо усіх власників земельних ділянок, які були протиправно відчужені, ставиться під сумнів добросовісність набуття.

Встановлені слідчим суддею обставини справи.

Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється розслідування кримінального провадження №52017000000000245, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, які містяться в справі, досудове розслідування кримінального провадження №52017000000000245 від 07.04.2017 здійснюється зокрема за фактом зловживання службовими особами Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які діючи всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, прийняли рішення, на підставі яких з державної власності вибули земельні ділянки загальною площею близько 100 га, які перебували в користуванні ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН, розміщені на території Гатненської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, що спричинило тяжкі наслідки.

Постановою детектива від 13.07.2017 ряд земельних ділянок, розташованих на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:5492, яка належить ОСОБА_1 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі №760/1627/18 накладено арешт на земельні ділянки загальною площею 11,45 га., які розташовані на території Гатненської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5492, власником якої є ОСОБА_1 , з метою збереження речових доказів.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08.10.2018, ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі №760/1627/18 залишено без змін.

Оцінка та мотиви слідчого судді.

Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість або необґрунтованість накладеного арешту та наявність або відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.

В даному випадку володілець майна, мотивуючи подане клопотання, посилається на необґрунтованість прийнятого рішення про арешт майна через невідповідність арештованого майна ознакам речового доказу.

Обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

Згідно змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018, арешт на земельні ділянки загальною площею 11,45 га, які розміщені на території Гатненської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, в тому числі, земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5492, власником якої є ОСОБА_1 , накладений з метою збереження речових доказів.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що поняття «речові докази» включає в себе не лише ті предмети, які можуть бути фізично використані як доказ факту чи обставин вчинення злочину. Згідно змісту ч. 6 ст. 100 КПК України, речовими доказами можуть бути і предмети, що не містять слідів кримінального правопорушення. У даному випадку належна ОСОБА_1 земельна ділянка, з огляду на попередню кваліфікацію злочину, не може містити слідів злочину у їх буквальному розумінні, проте наявні підстави вважати, що така земельна ділянка сама по собі може бути об`єктом кримінального правопорушення, а тому визнання її речовим доказом у кримінальному провадженні цілком узгоджується із критеріями, визначеними нормами ст. 98 КПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.12.2017 у кримінальному провадженні проведено оціночно-земельну експертизу, земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, згідно чого встановлено, що 100 земельних ділянок площею 11,45 га, щодо яких постановою Президії НААН від 21.10.2015 надано згоду на припинення права користування, накладаються на земельну ділянку площею 315,4942 га, яка перебуває у користуванні ДП ДГ «Чабани»; вилучені землі належать до особливо цінних земель; припинення наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.01.2016 державному підприємству «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук» права постійного користування земельною ділянкою площею 11,45 га не відповідає приписам ст.79, 79-1, 149, 150 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на 06.01.2016.

27.09.2019 проведено судово-економічну експертизу, згідно якої сума заподіяних збитків державі, внаслідок вилучення 11,45 га особливо цінних земель із землекористування ДП ДГ «Чабани», становить 38 984 000,00 грн.; збитки ДП ДГ «Чабани» у вигляді втрачених нематеріальних активів, внаслідок вилучення 11,45 га особливо цінних земель із землекористування ДП ДГ «Чабани», становлять 365 427,00 грн.

Отже, з наданих слідчому судді матеріалів з кримінального провадження вбачається, що земельна ділянка була виділена у власність ОСОБА_1 з тієї земельної ділянки, що вибула з державної власності ймовірно протиправним шляхом.

За таких обставин, висновок про те, що належна ОСОБА_1 земельна ділянка, яка сформована за рахунок особливо цінних земель ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН, відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, і вказана земельна ділянка підлягає арешту у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є обґрунтованим і таким, що відповідає положенням КПК України.

Надані в судовому засідання пояснення власника майна про його намір змінити цільове призначення земельної ділянки, підтверджують наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України у вигляді можливого перетворення, зміни.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, перетворення майна, або настання інших наслідків, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Посилання власника майна на добросовісність набуття права власності на земельну ділянку, що на його думку виключає можливість арешту цього майна, спростовуються прямою нормою, передбаченою абзацом 2 частини 10 статті 170 КПК України.

Щодо доводів власника майна про відсутність підстав для накладення арешту на земельну ділянку у відповідності до положень п.2-4 ч.2 ст. 170 КПК України слід зазначити таке. Згідно змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018, детектив як на єдину правову підставу для накладення арешту на земельні ділянки посилався на відповідність земельної ділянки критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто - з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Відповідні висновки зроблені слідчим суддею в ухвалі про арешт майна, та правовою підставою для накладення арешту є п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Інші підстави для арешту майна при постановленні вказаного рішення слідчим суддею не досліджувались, а тому відсутні підстави для дослідження таких обставин в рамках розгляду даного клопотання.

За таких обставин, при вирішенні цього клопотання власником майна та його представником не наведено належних обґрунтувань для того, щоб слідчий суддя могла дійти висновку про необґрунтованість рішення про накладення арешту на земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 .

Реалізуючи своє право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, власник майна поміж іншого вказує про те, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна наразі відсутня (відпала), проте не наводить обставин які б це підтверджували.

Слід зазначити, що в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 не вказано спосіб накладення арешту на земельну ділянку (заборона, обмеження розпоряджатися або користуватися майном), та ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що користується своєю земельною ділянкою. Отже, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 обмежений у праві користування земельною ділянкою за її цільовим призначенням.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 арешт на земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , є обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Слідчий суддя враховує і те, що питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України також уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Зважаючи на те, що власник майна та його представник не довели наявність обставин, які б підтверджували необґрунтованість арешту майна, клопотання про скасування арешту задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52017000000000245, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2017, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник