Документ № 99767764

Справа № 991/5521/21

Номер провадження 1-кп/991/43/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г., Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Мусіяки В.В.,

захисника адвоката Губського В.Г.,

розглянувши в місті Києві у відкритому підготовчому засіданні клопотання прокурора Мусіяки В.В. про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000111 від 04 березня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одесі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження. Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

1.2. 16 вересня 2021 року у підготовчому судовому засіданні прокурор Мусіяка В.В. заявив клопотання про здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального судового провадження.

Прокурор обґрунтував своє клопотання тим, що у вказаному кримінальному провадженні на підставі дозволу, наданого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2020 року, було проведене спеціальне досудове розслідування.

Обвинувачена ОСОБА_1 , як зазначив прокурор, перебуває у міжнародному розшуку, у зв`язку з чим відсутня можливість забезпечити її прибуття у судове засідання. Обізнаність обвинуваченої ОСОБА_1 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо неї, за твердженням прокурора, була неодноразово встановлена слідчими суддями Вищого антикорупційного суду. Також ОСОБА_1 було повідомлено про підозру та здійснено виклики шляхом розміщення відповідних оголошень у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Прокурор надав роздруківку щодо перетину ОСОБА_1 державного контролю, з якої вбачається, що з моменту повідомлення про підозру обвинувачена на територію України не поверталася.

ІІ. Позиції учасників судового засідання

2.1. У підготовчому судовому засіданні прокурор Мусіяка В.В. підтримав подане клопотання із зазначених у ньому мотивів та додав, що факт ухилення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності був встановлений слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотань про обрання стосовно неї запобіжного заходу та надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.

Як зазначив прокурор, ОСОБА_1 була присутньою під час обшуку за місцем її проживання та вживала заходи щодо знищення доказів, а місяць потому залишила територію України, що свідчить про її обізнаність стосовно кримінального провадження щодо неї та наявність у неї наміру ухилитися від слідства та суду.

2.2. Адвокат Губський В.Г. заперечував проти задоволення вказаного клопотання прокурора у зв`язку з тим, що відповідно до статті 314 Кримінального процесуального кодексу України рішення про здійснення спеціального судового провадження не передбачене переліком рішень, які може ухвалити суд під час підготовчого судового засідання.

Також захисник наголосив на тому, що прокурор не надав доказів внесення відомостей щодо публікації Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу, що свідчить про відсутність факту оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

ІІІ. Мотиви суду

3.1. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт з додатками та клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження з додатками, колегія суддів дійшла наступних висновків.

3.2. Обставини, встановлені судом

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 14 лютого 2020 року оголошено міжнародний розшук ОСОБА_1 (том № 1 а.с. 234-235).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2020 року надано дозвіл за здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року (том № 2 а.с. 19-25).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2020 року (з урахуванням ухвали від 13 березня 2020 року про виправлення описки) щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161500003800 від 25 листопада 2017 року, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (том № 2 а.с. 1-14).

Постановою прокурора від 04 березня 2021 року з кримінального провадження № 12017161500003800 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо підозрюваної ОСОБА_1 (том № 1 а.с. 216-217), відомості про що того ж дня внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52021000000000111 (том № 1 а.с. 218).

Відповідно до листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України № 0432-192/42967 від 14 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесене клопотання про публікацію Червоного оповіщення (том № 1 а.с. 236).

Згідно з відомостями Національного антикорупційного бюро України про перетин державного кордону України ОСОБА_1 у період з 28 червня 2016 року неодноразово перетинала державний кордон України, але останній перетин зафіксовано 20 червня 2019 року у пункті пропуску «Маяки-Удобне» (молдовська ділянка кордону) - виїзд за межі України (том № 1 а.с. 238).

Як убачається з повістки № 16-18750-18 від 02 серпня 2021 року, ОСОБА_1 викликалася до Національного антикорупційного бюро України на 11 серпня 2021 року для вручення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (том № 2 а.с. 26).

Відповідно до скріншотів веб-сторінок вказана повістка була розміщена на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 03 серпня 2021 року (том № 1 а.с. 239, том № 2 а.с. 15).

Повідомлення про завершення досудового розслідування та повістка про виклик ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України на 11 серпня 2021 року були опубліковані у випусках газети «Урядовий кур`єр» № 7 від 25 квітня 2020 року та № 151 від 06 серпня 2021 року (том № 2 а.с. 16-18).

3.3. Правове регулювання

3.3.1. Відповідно до частини п`ятої статті 139 Кримінального процесуального кодексу України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Частина третя статті 323 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

3.3.2. Отже, вирішуючи питання про здійснення спеціального судового провадження, суд має з`ясувати одночасну наявність таких обставин:

- належність злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, до переліку злочинів, щодо яких можливо здійснювати спеціальне судове провадження, передбаченого частиною другою статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України;

- перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або оголошення його у міжнародний розшук;

- ухилення обвинуваченого від явки на виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченого.

3.3.2. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, і цей злочин належить до переліку, визначеного частиною другою статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України.

3.3.3. Враховуючи, що сторона обвинувачення не навела доводів щодо перебування обвинуваченої на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, колегія суддів оцінюватиме лише доводи прокурора щодо оголошення обвинуваченої ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить визначення поняття «оголошення особи у міжнародний розшук». Втім, його тлумачення є визначальним при з`ясуванні наявності підстав для ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження. Тому, з огляду на те, що положення Кримінального процесуального кодексу України не регулюють момент набуття особою статусу оголошеної у міжнародний обшук, колегія суддів відповідно до частини шостої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України застосовує загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 Кодексу, зокрема, такі засади як верховенство права, забезпечення права на захист та змагальність сторін.

На переконання колегії суддів, інститут спеціального судового провадження (спеціального досудового розслідування) є засобом досягнення мети кримінального провадження, передбаченої статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України, в умовах, коли особа протидіє досудовому розслідуванню та судовому розгляду шляхом переховування, зокрема, на території інших держав, з метою ухилення від прибуття до органів слідства та суду.

Водночас, вказаний інститут пов`язаний з ризиком порушення права особи на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки обізнаність особи про кримінальне провадження щодо неї та її участь у розгляді висунутого проти неї обвинувачення є фундаментальними правами, які забезпечують можливість реалізації права на захист, спростування нею обвинувачення шляхом надання суду доказів, пояснень, а отже, справедливість судового розгляду в цілому.

3.3.3. Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження щодо настання моменту «оголошення особи у міжнародний розшук», колегія суддів зазначає, що оголошення у міжнародний розшук за своєю суттю є моментом набуття особою статусу такої, яка розшукується компетентними органами інших держав. Вочевидь, цей момент не може настати раніше, аніж повідомлення таких органів про необхідність розшуку особи, та за умови існування у цих органів визначеного відповідними міжнародними договорами обов`язку здійснювати такий розшук.

Тлумачення поняття «оголошення особи у міжнародний розшук» як момент винесення відповідної постанови слідчого, на чому наполягає сторона обвинувачення, фактично відносить можливість участі особи у кримінальному провадженні до дискреційних повноважень сторони обвинувачення. Інакше кажучи, на переконання прокурора, факт винесення постанови навіть без її подальшої реалізації, сам по собі створює підстави для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження, під час яких досудове розслідування та судове провадження може бути здійснено за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо нього.

Вочевидь, таке тлумачення суперечить принципу верховенства права, забезпечення права особи на захист та справедливий суд, а також принципу змагальності сторін, оскільки за будь-яких умов реалізація права на захист не може ставитися у залежність від бажання сторони обвинувачення.

3.3.4. Аналізуючи питання, чи набула ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні статусу особи, яка оголошена у міжнародний розшук, колегія суддів враховує акти Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, членом якої Україна є з 04 листопада 1992 року, зокрема, Правила Інтерполу з обробки даних (далі - Правила), затверджені Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07.

Пункт 13 статті 1 Правил визначає, що оповіщення («notice») - це запит про міжнародне співробітництво або міжнародне інформування, який надсилається всім державам-членам організації. Червоне оповіщення («red notice») є оповіщенням з метою розшуку особи та її затримання або арешту (стаття 82 Правил).

Втім, Правила не передбачають автоматичну публікацію оповіщень за запитами держав-членів Інтерполу. Пункт 1 статті 76 Правил визначає, що запити на публікацію таких оповіщень підлягають перевірці Генеральним Секретаріатом Інтерполу на предмет їх відповідності Правилам, та у випадках, передбачених пунктом 2 статті 76 Правил, у публікації оповіщення може бути відмовлено.

3.4. Висновки суду

3.4.1. Колегія суддів вважає, що сам факт направлення запиту до Генерального Секретаріату Інтерполу про публікацію оповіщення не свідчить про фактичне внесення відповідних відомостей до баз даних організації, а отже, не свідчить про початок процедури розшуку особи, щодо якої подано такий запит.

За таких умов, клопотання Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про публікацію Червоного оповіщення стосовно ОСОБА_1 не свідчить про його публікацію, а отже, не є направленням запиту про розшук ОСОБА_1 до інших держав-членів Інтерполу.

Відомості про результати розгляду клопотання чи інші докази на підтвердження факту публікації Червоного оповіщення стосовно ОСОБА_1 стороною обвинувачення не надано, попри те, що з моменту внесення клопотання минуло 9 місяців.

Отже, у суду відсутні підстави вважати ОСОБА_1 такою, що оголошена у міжнародний розшук, а відповідно відсутня одна з обов`язкових умов для розгляду цього кримінального провадження in absentia.

3.4.2. Прокурор зазначив, що факти ухилення обвинуваченої ОСОБА_1 були встановлені слідчими суддями, втім, стаття 90 Кримінального процесуального кодексу України передбачає обмежене коло випадків, коли рішення суду мають преюдиціальне значення, і рішення слідчих суддів до таких випадків не належать.

Також сторона обвинувачення посилалася на поведінку обвинуваченої ОСОБА_1 під час проведення обшуку за місцем її проживання, зокрема, знищення нею доказів, проте протоколу обшуку чи будь-яких інших доказів на підтвердження цих обставин прокурор не надав.

3.4.3. Суд відхиляє доводи сторони захисту про неможливість ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження у підготовчому судовому засіданні, оскільки відповідно до частини другої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду, а стаття 350 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що під час судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, і розгляд клопотання про здійснення спеціального судового провадження не є виключенням з цих правил.

3.4.4. Отже, враховуючи, що прокурором не доведено факт оголошення обвинуваченої ОСОБА_1 у міжнародний розшук, суд відмовляє у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального судового провадження.

Керуючись статтями 323, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання прокурора Мусіяки В.В. про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000111 від 04 березня 2021 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич