Документ № 99844008

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6345/21

Провадження № 1-кс/991/6439/21

У Х В А Л А

17 вересня 2021 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., прокурора Андронової А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Прозорського І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Яреми В.В. про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави,

в с т а н о в и в :

14.09.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Яреми В.В., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андроновою А.В., у кримінальному провадженні № 520200000000007216 від 12.01.2020 про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кинашів, Тульчинського району, Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 грн, та покласти на підозрюваного обов`язки, визначені п.п. 1?4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обґрунтування клопотання.

В обґрунтування клопотання старший детектив зазначив, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) перебуває кримінальне провадження № 52020000000000721 від 12.11.2020 за підозрою колишнього виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Бохоницьке» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України (далі - ДП «ДГ «Бохоницьке») ОСОБА_2 та колишнього начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що земельні ділянки ДП «ДГ «Бохоницьке» є особливо цінними та щодо них діє особливий порядок припинення права постійного користування, діючи у змові з начальником ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , вирішив розтратити землю підприємства, а саме частину земельної ділянки кадастровий № 0520680500:01:004:0062 площею 73,3112 га, розташованої на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, на користь третіх осіб, а саме: свого рідного брата ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

З метою поділу земельної ділянки кадастровий № 0520680500:01:004:0062 в.о. директора ДП «ДГ «Бохоницьке» ОСОБА_2 у період з 11.02.2016 до 06.05.2016, діючи в порушення пункту «є» ст. 56 Закону України «Про землеустрій», а саме без згоди органу уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою - Кабінету Міністрів України, підписав виготовлене за невстановлених обставин клопотання начальнику ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 від 06.05.2016 без вихідного номера з додатками про надання згоди на поділ земельної ділянки 0520680500:01:004:0062 площею 73,3111 га, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке».

Окрім цього, у період з 11.02.2016 до 28.04.2016 ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що земля, на розтрату якої спрямований злочинний умисел, є особливо цінною, з метою надання своїм діям зовнішніх ознак законності, підписав виготовлену за невстановлених обставин довідку від 28.04.2016 про те, що земельна ділянка кадастровий № 0520680500:01:004:0062 площею 73,3111 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке», не використовується в дослідних та наукових цілях та не є дослідним полем.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 начальник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , в порушення пункту «є» ст. 56 Закону України «Про землеустрій», статей 122, 149, 150 ЗК України, усвідомлюючи, що органи Держгеокадастру не уповноважені розпоряджатися особливо цінною землею, за відсутності згоди Кабінету Міністрів України як органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою підписав наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 18.05.2016 № 2 5343/15?16?СГ про надання згоди ДП «ДГ «Бохоницьке» на поділ земельної ділянки 0520680500:01:004:0062 площею 73,3111 га.

В подальшому здійснено поділ земельної ділянки кадастровий № 0520680500:01:004:0062 площею 73,3111 га, за результатами якого 07.06.2016 внесено відомості до Державного земельного кадастру щодо трьох земельних ділянок, а саме: № 0520680500:01:004:0067 площею 18 га, № 0510100000:02:111:0001 площею 12,0861 га та № 0520680500:01:004:0066 площею 43,2253 га.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою, вирішили розтратити новосформовану земельну ділянку 0520680500:01:004:0067 площею 18 га.

Для цього, 04.07.2016 ОСОБА_2 , усвідомлюючи те, що вилучення земельної ділянки 0520680500:01:004:0067 площею 18 га з постійного користування ДП «ДГ «Бохоницьке» здійснюється виключно Кабінетом Міністрів України на підставі нотаріально посвідченої згоди Президії Національної академії аграрних наук України, маючи на меті створення видимості законності її вилучення та передачі в приватну власність, підписав та забезпечив посвідчення приватним нотаріусом ОСОБА_15 заяви від свого імені без дати та без номера в кількості 9 примірників, адресованої начальнику ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 про те, що ДП «ДГ «Бохоницьке» надає згоду на вилучення земельної ділянки площею 18 га, розташованої на території Бохоницької сільської ради (за межами населеного пункту) Вінницького району Вінницької області, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства для надання громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Також, ОСОБА_2 , будучи обізнаним про недостовірність викладеної в офіційному документі інформації, підписав лист від 09.08.2016 за № 70 на адресу начальника ГУ Держагеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 про те, що землі ДП «ДГ «Бохоницьке» в кількості 45 га, вилучені постановою Президії Національної академії аграрних наук України (протокол № 7 від 30.06.2015), для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства, з метою надання земельних ділянок працівникам наукових установ НААН України та учасникам АТО, не являються особливо цінними та не використовуються в науково-дослідних цілях.

Окрім цього, ОСОБА_2 у період з 11.02.2016 до 19.08.2016 підписано вісім примірників заяви, адресованої начальнику ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , про те, що ДП «ДГ «Бохоницьке» просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства працівниками ДП «ДГ «Бохоницьке», в тому числі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Водночас, серед зазначених осіб в період вчинення злочину тільки ОСОБА_8 працював в ДП «ДГ «Бохоницьке», інші вказані в заяві особи станом на той час не працювали в ДП «ДГ «Бохоницьке».

В подальшому, особи, в інтересах яких діяли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , звернулись до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотаннями від 06.07.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області за межами населеного пункту у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок землі, що перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке».

За результатами розгляду вищевказаних клопотань з відповідними додатками начальник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , в порушення статей 84, 122, 149 та 150 ЗК України, усвідомлюючи, що органи Держгеокадастру не уповноважені розпоряджатися особливо цінною землею підписав накази ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.08.2016 №№ 2?10807/15?16?СГ, 2?10812/15?16?СГ, 2?10810/15?16?СГ, 2?10808/15?16?СГ, 2?10814/15?16-СГ, 2?10804/15?16?СГ, 2?10800/15?16?СГ та 2?10797/15?16?СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», якими надав дозвіл 8 замовникам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною загальною площею 15 га на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області із земель державної власності, які перебувають в постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке» згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 020250 - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

На підставі вищевказаних наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ДП «Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 8 осіб для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення.

В подальшому, 20.10.2016 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 звернулись до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотаннями від 19.10.2016 про затвердження розробленого проекту землеустрою та передачі у власність земельних ділянок.

За результатами розгляду вказаних клопотань начальник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , маючи умисел на розтрату особливо цінної землі ДП «ДГ «Бохоницьке», діючи у змові з ОСОБА_2 , в порушення статей 84, 122, 149 та 150 ЗК України, усвідомлюючи, що органи Держгеокадастру не уповноважені розпоряджатися особливо цінною землею та вилучати землі сільськогосподарського призначення підписав накази ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.11.2016 №№ 2?15127/15?16?СГ, 2?15122/15?16?СГ, 2?15123/15?16?СГ, 2?15126/15?16?СГ, 2?15116/15?16?СГ, 2?15129/15?16?СГ, 2?15131/15?16?СГ, 2?15134/15?16?СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» на підставі яких ОСОБА_10 набула право власності на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0075 площею 1 га, ОСОБА_7 - на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0076 площею 2 га, ОСОБА_11 - на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0077 площею 2 га, ОСОБА_6 - на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0078 площею 2 га, ОСОБА_8 - на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0079 площею 2 га, ОСОБА_9 - на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0080 площею 2 га, ОСОБА_4 - на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0081 площею 2 га, ОСОБА_3 (рідний брат ОСОБА_2 ) - на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0082 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

В подальшому, 06.01.2017 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в інтересах яких діяли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулись до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотаннями від 30.12.2016 та від 04.01.2017 відповідно про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду вказаних клопотань начальник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що органи Держгеокадастру не уповноважені розпоряджатися особливо цінною землею та, що земля, яка планується до відведення, перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке», підписав накази ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 26.01.2017 № 2?1245/15?17?СГ та № 2?1247/15?17?СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», якими надав дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною загальною площею 1,7 га та 0,6 га відповідно із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

На підставі вищевказаних наказів землевпорядною організаціє ТОВ «Юридично земельний союз «Альянс» розроблено Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_12 та ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

В подальшому, 20.07.2017 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 звернулись до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотаннями від 11.07.2017 про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок.

За результатами розгляду вказаних клопотань начальник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , в порушення статей 84, 122, 149 та 150 ЗК України, усвідомлюючи, що органи Держгеокадастру не уповноважені розпоряджатися особливо цінною землею та вилучати землі сільськогосподарського призначення, а також те, що земля, яка планується до відведення перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке», підписав накази ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.07.2017 №№ 2?9115/15?17?СГ, 2?9116/15?17?СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» на підставі яких ОСОБА_12 набув право власності на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0084 площею 1,6165 га, а ОСОБА_13 - на земельну ділянку № 0520680500:01:004:0085 площею 0.5007 га для ведення особистого селянського господарства на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

За вказаних обставин, у період з 11.02.2016 по 13.09.2017 ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах третіх осіб, розтратив 17,1172 га особливо цінної землі ДП «ДГ «Бохоницьке» шляхом протиправного її вилучення внаслідок передачі у приватну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 10 земельних ділянок, сформованих за рахунок особливо цінної землі ДП «ДГ «Бохоницьке», ринкова вартість яких на момент формування становила 11 597 260,96 грн., чим завдано збитків державі в особі Кабінету Міністрів України на зазначену суму.

Разом із цим ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, з метою прихованням вчиненої розтрати особливо цінної землі ДП «ДГ Бохоницьке», вчинив службове підроблення за наступних обставин.

Так, начальник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , з метою приховування своєї злочинної діяльності щодо розтрати особливо цінних земель ДП «ДГ «Бохоницьке», у період з 20.10.2017 по 25.10.2017, будучи обізнаним про недостовірність викладеної в офіційному документі інформації, підписав та видав наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.11.2016 № 93 «З основної діяльності про вжиття заходів щодо резервування земельних ділянок учасникам АТО», в якому окрім іншого зазначено про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 18 га та залишення права постійного користування на земельні ділянки площею 43,2253 га та 12,0861 га за ДП «ДГ «Бохоницьке».

У вказаному наказі від 02.11.2016 № 93 міститься посилання на Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, що безумовно свідчить про невірно вказану дату його створення та прийняття, а також внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документа.

Крім цього, начальник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 , з метою створення видимості законності своїх дій та приховування ознак вчинення злочину, забезпечив внесення підпорядкованими працівниками змін до системи електронного документообігу Держгеокадастру на базі «Автоматизованої системи управління документами «ДОК ПРОФ 3» шляхом знищення електронного додатку до документа від 02.11.2016 № 93/0/7?16 «З основної діяльності Про перевірку окремих питань діяльності Держгеокадастру у Козятинському районі Вінницької області», який існував в системі електронного документообігу раніше, та завантаження натомість електронних примірників підробленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області «З основної діяльності про вжиття заходів щодо резервування земельних ділянок учасникам АТО» та Довідки про ґрунтовий покрив земельної ділянки розташованої на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке».

Так, 25.10.2017 о 12:15:46 невстановлені службові особи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, на виконання незаконної усної вказівки ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, з використанням облікового запису « ОСОБА_16 » в системі електронного документообігу Держгеокадастру на базі «Автоматизованої системи управління документами «ДОК ПРОФ 3», знищили електронний додаток до документа № 93/0/7-16 від 02.11.2016 «З основної діяльності Про перевірку окремих питань діяльності Держгеокадастру у Козятинському районі Вінницької області», який існував в системі електронного документообігу раніше та завантажили два нових електронних додатки до документа № 93/0/7?16 від 02.11.2016, а саме: о 12:16:12 наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області «З основної діяльності про вжиття заходів щодо резервування земельних ділянок учасникам АТО», до якого внесено неправдиві відомості та о 12:16:52 Довідки про ґрунтовий покрив земельної ділянки розташованої на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке».

Враховуючи, що наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.11.2016 № 93 відповідно до вимог примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, начальник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 видав завідомо недостовірний офіційний документ.

Позиція та доводи учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно ОСОБА_1 , з викладених в ньому підстав.

Захисник Прозорський І.О. заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що додані прокурором до клопотання докази, не доводять обставин про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 . При цьому, посилається на те, що земельна ділянка площею 73,3112 га з кадастровим номером 0520680500:01:004:0062 з цільовим призначенням земельної ділянки 01.09 - для дослідних та навчальних цілей, передавалась на праві постійного користування ДП «ДГ «Бохоницьке», а не Національній академії аграрних наук України або науковій установі. Водночас, ДП «ДГ «Бохоницьке» за Статутом не є науковою або науково-дослідною установою та не відноситься до дослідних полів, а тому стороною обвинувачення помилково віднесено дане державне підприємство до наукової установи, а землі, які перебували у користуванні останнього - до особливо цінних. Також вказує на те, що при прийнятті рішень щодо припинення права постійного користування представником ДП «ДГ «Бохоницьке» надавалось до ГУ Держгеокаластру у Вінницькій області документи стосовно того, що земельні ділянки, право постійною користування на які припиняється, не є дослідними полями і також не є по складу ґрунту особливо цінними. Враховуючи викладене, захисник наголошує, що висновки експертів за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 08.05.2018 № 25276/17?41/8139?8182/18?41, які дійшли висновку, що вищевказана земельна ділянка належить до особливо цінних земель, право розпорядження якими станом на 18.05.2016 належить Кабінету Міністрів України, не відповідають вимогам статті 150 ЗК України. Крім того, до повноважень КМУ не належить питання вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні з цільовим призначенням земельної ділянки 01.09 - для дослідних та навчальних цілей.

Також ОСОБА_17 зазначив, що ОСОБА_1 не були увірені та не перебували у його відданні земельні ділянки, а тому виключається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, до повноважень ОСОБА_1 не належить перевірка справжності перебування на посадах у ДП «ДГ «Бохоницьке» НВЦ «СОЯ» НААН України, осіб які зазначались у зверненні директора останнього, а саме - ОСОБА_2 , а також перевірка достовірності поданих останнім документів щодо статусу земельних ділянок та їх використання.

Щодо наявності ризиків для необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді застави, захисник ОСОБА_1 звертає увагу, що лише суворість можливого покарання не може та не повинна вичерпувати умови, які слід враховувати при обранні запобіжного заходу. Так, ОСОБА_1 , починаючи з 2017 року і по теперішній час знав про здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та неодноразово давав покази як свідок по вказаних обставинах детективам НАБУ. Крім того, ОСОБА_1 не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він має сталі родинні та соціальні зв`язки.

При цьому, як вказує захисник підозрюваного, детективом не обґрунтовано, у який саме спосіб ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню. Водночас, на теперішній час більшість свідків, у минулому підлеглих ОСОБА_1 , вже надали органу досудового розслідування вичерпні покази щодо встановлюваних обставин. Окрім того, ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за матір`ю похилого віку. Що підтверджує відсутність ризику втечі чи переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Щодо розміру застави, захисник Прозорський І.О. наголошує, що ОСОБА_1 більше ніж 1,5 року після звільнення з ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не працював, і для утримання використовує заощадження, а також кошти, отримані від реалізації майна дружиною. Крім того, що підтверджує відсутність достатнього обсягу грошових коштів та активів для того, щоб сплатити понад 600 тисяч грн застави.

З урахуванням викладеного, захисник підозрюваного вважає, що розмір застави, який просить застосувати детектив, є надмірним та таким, що не відповідає майновому та сімейному стану ОСОБА_1 , іншим даним про його особу, а також ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому прохав відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження, одним з яких є застава. (п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, таку дію: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, детективом НАБУ надано копії наступних документів, які були досліджені в судовому засіданні:

- висновку експертів за результатами проведення оціночно?земельної експертизи, земельно?технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 08.05.2018 № 25276/17?41/8139?8182/18?41, згідно з яким земельні ділянки за кадастровими номерами 0520680500:01:004:0067, 0520680500:01:004:0074, 0520680500:01:004:0075, 0520680500:01:004:0076, 0520680500:01:004:0077, 0520680500:01:004:0078, 0520680500:01:004:0079, 0520680500:01:004:0080, 0520680500:01:004:0081, 0520680500:01:004:0082, 0520680500:01:004:0083, 0520680500:01:004:0084, 0520680500:01:004:0085, 0520680500:01:004:0086 повністю розташовані в межах земельної ділянки кадастровий номер 0520680500:01:004:0062, яка перебувала на праві постійного користування у ДП «ДГ «Бохоницьке» для дослідних і навчальних цілей на підставі державного акту серії ЯЯ № 020250, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею 13.11.2012 за № 052060003000022.

- довідки спеціалістів Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Держаудитслужби від 21.09.2018, згідно якої слідує, що в порушення вимог частин 4, 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149, ч. 3 ст. 150 Земельного кодексу України Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області за період з 18.10.2016 по 13.09.2017 відповідно до даних Державного земельного кадастру вилучено із землекористування 17,7414 га особливо цінних земель ДП «ДГ «Бохоницьке», наданих в постійне користування згідно з державним актом серії ЯЯ № 020250, внаслідок чого завдано збитки державі, в особі Кабінету Міністрів України, у розмірі ринкової вартості цих земель, яка згідно з висновком експертів за результатами проведення оціночно?земельної експертизи, земельно?технічної експертизи з питань землеустрою від 08.05.2018 № 25276/17?41/8139?8182/18?41, становить 11 995 995,06 грн.;

- висновку експерта за результатами судово економічної експертизи від 01.02.2019 № 19/13?2/102?СЕ/18, яким встановлено, що внаслідок вилучення 17,1172 га особливо цінних земель із землекористування ДП «ДГ «Бохоницьке» державі, в особі Кабінету Міністрів України, заподіяно збитків на суму 11 597 260,96 грн.;

- статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Бохоницьке» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України (нова редакція), який затверджено 04.08.2015, підпунктами 4.3, 4.4 якого визначено, що земельні ділянки, які надані в постійне користування Господарству для розміщення його об`єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом Академії та цим Статутом є державною власністю. Вилучення земельних ділянок Господарства може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України;

- статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Бохоницьке» Науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України (нова редакція), який затверджено 20.12.2016, підпунктами 4.5, 4.6 якого визначено, що вилучення земельних ділянок Підприємства може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до норм чинного законодавства. Зміна цільового призначення та припинення права постійного користування земельними ділянками Підприємства, що віднесені до особливо цінних земель, допускається лише для розміщення на них об`єктів, що визначені Земельним кодексом України та в порядку, визначеному законодавством;

- постанови президії Академії (протокол № 7 від 30.06.2015), якою надано згоду на вилучення із землекористування ДП «ДГ «Бохоницьке» земельної ділянки площею 45 га.;

- державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 020250, що посвідчує право постійного користування ДП «ДГ «Бохоницьке» на земельну ділянку 0520680500:01:004:0062 площею 73,3111 га - для дослідних і навчальних цілей;

- довідки від 28.04.2016, у якій містяться, як зазначає детектив НАБУ, завідомо неправдиві відомості про те, що земельні ділянки, які розташовані на території Бохоницької сільської ради Вінницького району і перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке» (державні акти на право постійного користування серія ЯЯ № 020286 від 13.11.2012 № 052060003000028, серія ЯЯ № 020250 від 13.11.2012 № 052060003000022), площею 73,3111 га (кадастровий номер 0520680500:01:004:0062) та площею 28,2357 га (кадастровий номер 0520680500:01:023:0231) не використовуються в дослідних та наукових цілях та не є дослідними полями;

- листа від 09.08.2016 за № 70, який адресовано начальнику Головного управління Держагеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_18 , в якому містяться завідомо неправдиві відомості про те, що землі ДП «ДГ «Бохоницьке» в кількості 45 га, вилучені постановою Президії Національної академії аграрних наук України (протокол № 7 від 30.06.2015), для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства, з метою надання земельних ділянок працівникам наукових установ НААН України та учасникам АТО не являються особливо цінними та не використовуються в науково-дослідних цілях;

- заяви без дати та без номера, адресована начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 про те, що ДП «ДГ «Бохоницьке» просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства ніби то працівникам ДП «ДГ «Бохоницьке» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

- наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 18.05.2016 № 2?5343/15?16?СГ про надання згоди ДП «ДГ «Бохоницьке» на поділ земельної ділянки 0520680500:01:004:0062 площею 73,3111 га;

- наказів начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.08.2016 №№ 2?10807/15?16?СГ, 2?10812/15?16?СГ, 2?10810/15?16?СГ, 2?10808/15?16?СГ, 2?10814/15?16?СГ, 2?10804/15?16?СГ, 2?10800/15?16?СГ, 2?10797/15?16?СГ та від 26.01.2017 № 2?1245/15?17?СГ, № 2?1247/15?17?СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

- наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.11.2016 №№ 2?15127/15?16?СГ, 2?15122/15?16?СГ, 2?15123/15?16?СГ, 2?15126/15?16?СГ, 2?15116/15?16?СГ, 2?15129/15?16?СГ, 2?15131/15?16?СГ, 2?15134/15?16?СГ та від 21.07.2017 №№ 2?9115/15?17?СГ, 2?9116/15?17?СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»;

- наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.11.2016 № 93 «З основної діяльності про вжиття заходів щодо резервування земельних ділянок учасникам АТО», в якому окрім іншого зазначено про припинення права постійного користування земельною ділянкою 18 га та залишення права постійного користування на земельні ділянки площею 43,2253 га та 12,0861 га за ДП «ДГ «Бохоницьке»;

- висновки судово почеркознавчих експертиз від 07.02.2019 № 269/1, від 28.05.2019 № 160/1 та від 18.11.2020 № 456/1, згідно з якими встановлено, що саме підозрюваний ОСОБА_1 підписав вищевказані накази;

- висновку судово-почеркознавчої експертизи від 15.05.2019 № 245/1, згідно з яким встановлено, що саме підозрюваний ОСОБА_2 підписав довідку від 28.04.2016 та 8 примірників заяви з переліком 8 осіб, які нібито є працівниками ДП «ДГ «Бохоницьке»;

- висновку судово-почеркознавчої експертизи від 20.11.2018 № 365/1, згідно з яким встановлено, що саме підозрюваний ОСОБА_2 підписав довідку від 09.08.2016 № 70;

- висновку судово-технічної експертизи документів від 20.11.2018 № 361/1, згідно якого у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за допомогою канцелярського стрічкового коректора замасковано відомості щодо того, за рахунок яких земель відводяться ділянки, а саме «землі ДП «ДГ «Бохоницьке» НВЦ «СОЯ» НААН»;

- відповіді ДП «ДГ «Бохоницьке» на запит Національного бюро від 28.08.2018, відповідно до якої встановлено, що у період вчинення злочину у державному підприємстві був працевлаштованим ОСОБА_8 ;

- листа від 06.09.2018 № 16459/0/2?18, згідно якого вбачається, що рішення щодо надання згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0520680500:01:004:0062, що перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке» Кабінетом міністрів України не приймалось;

- листа від 17.10.2014 № 123, згідно якого директор ДП «ДГ «Бохоницьке» (станом на 17.10.2014 - ОСОБА_19 ), констатує, що земельна ділянка, якою користується дане державне підприємство на праві постійного користування, відноситься відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 150 ЗК України, до особливо цінних земель.

- протоколу огляду від 13.04.2020, згідно з яким встановлено, що у період вчинення злочину доходи від ДП «ДГ «Бохоницьке» отримував лише ОСОБА_8 ;

- протоколу допиту як свідка працівника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_16 від 16.11.2020, яка повідомила, що їй не відомо хто використовуючи її логін та пароль здійснював заміни файлів в системі електронного ГУ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.11.2016 № 93 «З основної діяльності про вжиття заходів щодо резервування земельних ділянок учасникам АТО»;

- протоколу допиту як свідка працівника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_20 від 16.11.2020, яка повідомила, що не могла готувати проект наказу ГУ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.11.2016 № 93 «З основної діяльності про вжиття заходів щодо резервування земельних ділянок учасникам АТО» раніше 17.11.2016, при цьому, чому він датований 02.11.2016, вона не знає.

Враховуючи надані учасниками докази та надані пояснення, слідчим суддею встановлено наявність достатніх підстав вважати, що спірна земельна № 0520680500:01:004:0062 відноситься до особливо цінних земель. Тому є хибними посилання захисника ОСОБА_1 не те, що земельна ділянка на праві постійного користування належала ДП «ДГ «Бохоницьке», та, як наслідок, до особливо цінних земель не відноситись.

Так, згідно листа ДП «ДГ «Бохоницьке» № 123, станом на 17.10.2014 директором даного підприємства (на той час ОСОБА_21 ) підтверджено, що спірна земельна ділянка, якою користується ДП «ДГ «Бохоницьке» на праві постійного користування, відноситься до особливо цінних земель відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 150 ЗК України. Вказане підтверджується також переліченим висновками експертів.

Між тим, відповідно до підпунктів 4.5, 4.6 статуту ДП «ДГ «Бохоницьке» (нова редакція), який затверджено 20.12.2016, вилучення земельних ділянок Підприємства може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до норм чинного законодавства. Зміна цільового призначення та припинення права постійного користування земельними ділянками Підприємства, що віднесені до особливо цінних земель, допускається лише для розміщення на них об`єктів, що визначені Земельним кодексом України та в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до приписів статей 122, 149 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України відноситься вилучення за згодою землекористувачів земельних ділянок із земель державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, особливо цінних земель, а також передача вказаних земельних ділянок у власність або у користування.

Згідно зі ст. 150 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину), припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, а саме дослідними полями науково-дослідних установ і навчальних закладів, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

При цьому, згідно листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 06.09.2018 № 16459/0/2?18 вбачається, що рішення щодо надання згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0520680500:01:004:0062, що перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Бохоницьке» Кабінетом міністрів України, не приймалось.

Відповідно до змісту листа керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства від 07.09.2018 № 04?11/12?1149(186054), стосовно зазначеної земельної ділянки Верховною Радою України не приймалось рішення в порядку, визначеному ст. 150 ЗК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя встановив, що формування земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680500:01:004:0074, 0520680500:01:004:0075, 0520680500:01:004:0076, 0520680500:01:004:0077, 0520680500:01:004:0078, 0520680500:01:004:0079, 0520680500:01:004:0080, 0520680500:01:004:0081, 0520680500:01:004:0082, 0520680500:01:004:0083, шляхом їх вилучення із земельної ділянки кадастровий номер 0520680500:01:004:0067, відбулось без видання Кабінетом Міністрів України відповідного розпорядження та без погодження з Верховною Радою України, що не відповідає приписам статей 122, 149, 150 Земельного кодексу України, в редакціях чинних на час формування цих земельних ділянок.

Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи впливом на його хід;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 .

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя зазначає наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Згідно частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 цього кодексу.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, який відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином та відноситься до корупційних, що передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Вказане також позбавляє застосування норм ст. 69, 75 КК України. Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди у розмірі 11 597 260,96 грн, що є тяжким наслідком, який також впливає на наявність ризику вчинення підозрюваним заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування, уникнення виконання процесуальних обов`язків підозрюваного та його можливого засудження до покарання у вигляді позбавлення волі.

Слідчий суддя також враховує наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що надає підозрюваному можливість у будь-який час виїхати за межі країни. Поряд з цим, відсутність візового режиму з країнами Європи надає додаткові можливості ОСОБА_1 з метою ухилення від досудового розслідування і суду - безперешкодно та швидко залишити територію України.

Також слідчий суддя враховує, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, поданої після звільнення, у ОСОБА_1 та його дружини наявні кошти, у тому числі:

- 88 968 грн на банківському рахунку в АТ КБ Приватбанк в ОСОБА_1 ;

- 14 320 грн. на банківському рахунку в АТ КБ Приватбанк в його дружини;

- готівкові кошти у сумі 20 000 доларів США та 390 000 грн у власності ОСОБА_1 ;

- готівкові кошти у сумі 786 190 грн у власності його дружини.

Слідчий суддя враховує, що відомості про майновий стан ОСОБА_1 та його дружини, з якою останній спільно проживає, забезпечує підозрюваному можливість тривалий час переховуватись від органів досудового розслідування та суду як на території України, так і за кордоном.

При цьому, слідчий суддя не враховує твердження ОСОБА_1 про те, що останній здійснює постійний догляд за матір`ю, як спростування доводів сторони обвинувачення про можливість переховування, оскільки факт потреби і здійснення такого догляду не підтверджено. Так, підозрюваний посилається на те, що його матір ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто похилого віку. В додаток підозрюваний та його матір зареєстровані за однією адресою. Проте, вік особи (в даному випадку матері ОСОБА_1 ) сам по собі не підтверджує факт необхідності догляду за останньою. Інших доказів на підтвердження вказаного (довідки чи іншого документу про підтвердження необхідності та здійснення догляду за особою, яка потребує такого догляду), ні підозрюваним, ні його захисником не надано.

Встановлені слідчим суддею обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, використовуючи, в тому числі, свої активи.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений тим, що ОСОБА_1 тривалий час займав посаду начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - з 09.07.2015 по 26.12.2019, при цьому, у подальшому він до 08.02.2020 працював на посаді заступника начальника відділу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а на даний час працює у Вінницькому Національному аграрному університеті, що свідчить про набуття ним сталих зв`язків із особами, які мають процесуальний статус свідка у цьому кримінальному провадженні. Вказане, в свою чергу, може обумовити зміну свідками своїх показань, наданих під час досудового розслідування.

При цьому, як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування в межах даного кримінального провадження призначено значну кількість експертиз, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати щодо існування ризику впливу підозрюваного на експертів.

Наведені обставини свідчать про продовження існування ризику вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на незаконний вплив на свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_1 активні дії щодо впливу на експертів та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків та інших підозрюваних безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовжує існувати та обумовлений зв`язками підозрюваного з огляду на соціальне становище та коло спілкування. Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 в період часу з 2015 року по кінець 2019 року працював начальником ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та в подальшому - до лютого 2020 року на керівній посаді в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, що може зумовити здійснення тиску на колишніх підпорядкованих працівників та інших, крім свідків, учасників кримінального провадження, в тому числі і шляхом погроз, з метою схилити їх до приховання від слідства наявних у їх розпорядженні відомостей, речей і документів, зміни або знищення таких речей і документів, з метою перешкодити реалізації співробітниками органу досудового розслідування, прокуратури та судом належній реалізації їх повноважень.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В обґрунтування існування цього ризику детектив у клопотанні посилається на те, що ОСОБА_1 може спотворити документи, які дають підстави підозрювати його та інших співучасників у вчиненні кримінального правопорушення, а також виготовити завідомо недостовірні документи, які стосуються протиправного вилучення земель ДП «ДГ «Бохоницьке» з метою спростування позиції сторони обвинувачення та судових експертиз, у томи числі на основі яких вона базується.

Однак, з цього приводу слідчий суддя зазначає, що підозрюваний на даний час не працює та не займає керівної посади у ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області чи Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, що спростовує вищезазначені твердження детектива.

На переконання слідчого судді у контексті цього кримінального провадження таких доводів ще й без документального підтвердження недостатньо для позитивного висновку про існування цього ризику.

За таких умов, цей ризик не враховується при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Розмір застави та покладення на підозрюваного обов`язків.

Частиною 1 ст. 182 КК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні детектив просить визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 грн, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю та специфікою кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 матеріальним станом підозрюваного та його близьких осіб, розміром завданої злочином шкоди державному підприємству, яка становить 11 597 260,96 грн.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується майновий стан підозрюваного.

Так, у судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_1 та його дружини наявні кошти, у тому числі:

- 88 968 грн на банківському рахунку в АТ КБ Приватбанк в ОСОБА_1 ;

- 14 320 грн. на банківському рахунку в АТ КБ Приватбанк в його дружини;

- готівкові кошти у сумі 20 000 доларів США та 390 000 грн у власності ОСОБА_1 ;

- готівкові кошти у сумі 786 190 грн у власності його дружини.

Таким чином, аналіз вищезазначених відомостей, у сукупності із наданими у судовому засіданні поясненнями та встановленими обставинами, свідчить про наявність у ОСОБА_1 , зокрема, готівкових коштів у сумі 20 000 доларів США, що еквівалентно сумі близько 534 000 грн.

Враховуючи, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 17.09.2021 становить 2 379 грн., суд вважає, що необхідною, помірною, а також здатною у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків буде застава у розмірі 220 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 380 грн.

Слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , а також зі свідками в даному кримінальному провадженні. З матеріалів досудового розслідування доданих до клопотання вбачається, що свідками у цьому кримінальному провадженні є колишні та діючі працівники ДП ДГ «Бохоницьке», Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук, НВЦ «Соя» Національної академії аграрних наук, ГУ Держгоекдастру у Вінницькій області, власники земельних ділянок, які були сформовані за рахунок особливо цінної землі ДП ДГ «Бохоницьке», а саме: ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_20 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 .

Покладення вказаних обов`язків, з урахуванням встановлених обставин та перелічених існуючих ризиків, необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення цих обов`язків дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати ефективний контроль за належною процесуальною поведінкою підозрюваного.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи факт доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України та наявності вищевказаних ризиків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, однак у меншому розмірі, ніж того прохала сторона обвинувачення, про що було зазначено вище.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 16.11.2021, але в межах строку досудового розслідування.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання детектива Яреми В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застава - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кинашів, Тульчинського району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 523 380 (п`ятсот двадцять три тисячі триста вісімдесят) гривень.

Строком до 16.11.2021 включно покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу детектива, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

-утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , а також зі свідками: колишніми та діючими працівниками ДП ДГ «Бохоницьке», Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук, НВЦ «Соя» Національної академії аграрних наук:

ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,

власниками земельних ділянок, які були сформовані за рахунок особливо цінної землі ДП ДГ «Бохоницьке»:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 ,

колишніми та діючими працівниками ГУ Держгоекдастру у Вінницькій області: ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_20 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 .

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (КПКВ 0851010) за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000721 від 12.11.2020.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Суддя В.В. Крикливий