- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
- Секретар : Яроша О.М.
- Захисник/адвокат : Дегтярьова О.М.
- Прокурор : Шкрум В.М., Гречишкін В.В.
Справа № 991/6460/21
Провадження 1-кс/991/6559/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 вересня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участі секретаря судового засідання Яроша О.М., прокурора Шкрума В.М., захисника Дегтярьова О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Другого відділу Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Куштера Івана Михайловича, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гречишкіним Віталієм Вікторовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниця, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000398, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 12 серпня 2021 року, та
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Другого відділу Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Куштера І.М. про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1 .
2.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000398 від 12 серпня 2021 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
2.1.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
2.2. ОСОБА_1 призначено суддею Тиврівського районного суду Вінницької області строком на п`ять років відповідно до Указу Президента України від 11 травня 2004 року № 514/2004, Постановою Верховної Ради України від 25 червня 2009 року № 1575-VI обрано на посаду судді цього суду безстроково.
Указом Президента України від 12.09.2005 № 1248/2005 ОСОБА_1 призначено головою Тиврівського районного суду Вінницької області.
Рішенням Ради суддів України № 68 від 17.07.2009 «Про призначення голів та заступників голів місцевих судів» ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років головою Тиврівського районного суду Вінницької області.
На підставі рішення зборів суддів Тиврівського районного суду Вінницької області від 18.04.2014, наказом № 6-ос ОСОБА_1 призначено головою суду.
На підставі рішення зборів суддів Тиврівського районного суду Вінницької області від 31.03.2020, наказом № 4-к ОСОБА_1 призначено головою суду.
Наказом № 4/к від 02.03.2021 суддю ОСОБА_1 призначено на посаду голови Тиврівського районного суду Вінницької області на підставі рішення зборів суддів від 01.03.2021 № 2.
Ухвалою судді Тиврівського районного суду Вінницької області Мазурчака А.Г. від 05.02.2020 у справі № 145/131/20 прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до Уяринецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області та Тиврівської районної державної адміністрації у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай).
Ураховуючи рішення Вищої ради правосуддя України від 25.02.2021 № 483/0/15-21 «Про звільнення Мазурчака Анатолія Григоровича з посади судді Тиврівського районного суду Вінницької області», 11.03.2021 відбувся повторний автоматичний розподіл справи № 145/131/20 за позовною заявою ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай), за результатами якого справу передано на розгляд судді Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1.
Суддя ОСОБА_1. ухвалою від 16.03.2021 цивільну справу № 145/131/20 за позовом ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) прийняв до провадження та призначив її розгляд на 03.08.2021.
У липні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до свого знайомого ОСОБА_4 з проханням порадити йому юриста для представництва його інтересів у суді в указаній судовій справі. Після цього ОСОБА_4 звернувся до знайомого адвоката ОСОБА_7., який за згодою ОСОБА_3 12.07.2021 надіслав до Тиврівського районного суду Вінницької області уточнену позовну заяву в інтересах ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай).
Ухвалою судді ОСОБА_1. від 03.08.2021 у справі № 145/131/20 замінено відповідача на Тиврівську селищну раду Вінницької області.
11.08.2021 ОСОБА_4 , перебуваючи в залі судових засідань № 2 Тиврівського районного суду Вінницької області за адресою: вул. Шевченка, 3, смт Тиврів, Тиврівський р-н, Вінницька обл., після розгляду суддею ОСОБА_1 його скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, поцікавився у цього судді про дату призначення судового розгляду за позовом ОСОБА_3 , у зв`язку з чим у ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданого йому службового становища.
Після цього орієнтовно об 11 год ОСОБА_1 , перебуваючи в залі судових засідань № 2 Тиврівського районного суду Вінницької області за адресою: вул. Шевченка, 3, смт Тиврів, Тиврівський р-н, Вінницька обл., діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, з метою одержання для себе неправомірної вигоди висловив ОСОБА_4 прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн за кожний гектар земельної ділянки, зазначеної в позовній заяві ОСОБА_3 , та повідомив, що у разі надання неправомірної вигоди він прийме рішення про задоволення позову в інтересах ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай).
Надалі, 18.08.2021 приблизно о 15 год 11 хв, ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу зателефонував ОСОБА_4 та запитав, чи готовий ОСОБА_3 надати грошові кошти, зазначивши, що їх необхідно передати 19.08.2021 року. На запитання ОСОБА_1 ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_3 згодний передати неправомірну вигоду у визначеній сумі, однак 19.08.2021 це зробити неможливо та пообіцяв поінформувати про дату передачі неправомірної вигоди додатково.
25.08.2021 об 11 год 54 хв ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_1 та вони домовились про зустріч після 15 год.
Того самого дня, 25.08.2021, біля будинку АДРЕСА_2 суддя ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_4 та приблизно з 15 год 10 хв до 15 год 18 хв між ними відбулась розмова щодо розгляду позовної заяви ОСОБА_3 . Під час розмови ОСОБА_4 повідомив, що на даний час у нього є тільки 3 000 (три тисячі) дол. США, а інша частина грошових коштів має бути завтра. У зв`язку з цим суддя ОСОБА_1 повторно повідомив ОСОБА_4 , що розмір неправомірної вигоди становить 40 000 (сорок тисяч) грн за кожен гектар земельної ділянки відповідно до позовної заяви ОСОБА_3 , і зазначив, що наявну в нього частину грошових коштів у сумі 3 000 доларів США необхідно передати не йому особисто, а ОСОБА_5 протягом одного - двох днів, продиктувавши номер його мобільного телефону.
На виконання вказівки ОСОБА_1 . 26.08.2021 ОСОБА_4 прибув на ринок «Урожай», розташований на вул. Пирогова у м. Вінниця Вінницької області та зустрівся з ОСОБА_5 .
Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що за вказівкою судді ОСОБА_1 він має передати 3 000 дол. США, а ОСОБА_5 - порахувати частину суми, яку необхідно передати додатково з урахуванням площі земельної ділянки 3,09 га, та суми, яка підлягає переданню за один га, а саме 40 000 (сорок тисяч) гривень.
Отримавши від ОСОБА_4 зазначену інформацію, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_1 та після розмови із останнім, перебуваючи біля центрального входу до ринку «Урожай» на вул. Пирогова у м. Вінниця Вінницької області, приблизно о 15 год 30 хв одержав від ОСОБА_4 для судді ОСОБА_1. за задоволення останнім позову в інтересах ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) у цивільній справі № 145/131/20 першу частину неправомірної вигоди у сумі 3 000 (три тисячі) доларів США, що станом на 26.08.2021 згідно з офіційним курсом валют Національного банку України становило 80 122 гривні.
Після цього ОСОБА_5 підрахувавши суму грошових коштів, яку ОСОБА_4 необхідно надати надалі з урахуванням прохання судді ОСОБА_1 , зазначив, що він має ще додатково надати 1 620 доларів США.
Приблизно о 15 год 33 хв ОСОБА_4 зателефонував судді ОСОБА_1 та в завуальованій формі повідомив йому про передання частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди.
30.08.2021 з 10 год 53 хв до 11 год 02 хв біля будинку АДРЕСА_2 відбулась зустріч судді ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , під час якої ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 про необхідність передання ОСОБА_5 частини суми неправомірної вигоди, що залишилась.
Того самого дня на виконання вказівки ОСОБА_1 ОСОБА_4 прибув на ринок «Урожай», розташований на вул. Пирогова у м. Вінниця Вінницької області, де зустрівся з ОСОБА_5 .
Під час зустрічі ОСОБА_5 , перебуваючи біля центрального входу до ринку «Урожай» на вул. Пирогова у м. Вінниця Вінницької області, приблизно о 16 год 36 хв одержав від ОСОБА_4 для судді ОСОБА_1 за задоволення останнім позову в інтересах ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) у цивільній справі № 145/131/20 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) дол. США, що станом на 30.08.2021 року згідно з офіційним курсом валют Національного банку України становило 43 625 гривень.
Після одержання грошових коштів від ОСОБА_4 . ОСОБА_5 зателефонував судді ОСОБА_1 та в завуальованій формі повідомив останньому, що отримав другу частину грошових коштів.
Ураховуючи викладене, суддя ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення висловив прохання надати неправомірну вигоду та одержав у визначений ним спосіб від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 4 620 (чотири тисячі шістсот двадцять) дол. США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 123 747 грн, за задоволення позову в інтересах ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) у цивільній справі № 145/131/20.
3.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу детектив зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
4.Детектив просить визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі понад 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 500 000 грн. Вважає, що такий розмір застави з огляду на особу підозрюваного та його майновий стан здатний запобігти ризикам кримінального провадження.
4.1.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
5.Копія клопотання про застосування запобіжного заходу із копіями доданих до нього матеріалів, отримані ОСОБА_1 17 вересня 2021 року, про що свідчить його розписка.
6.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:
6.1.Прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що підозрюваний здійснює тиск на свідків, що підтверджується протоколами допитів свідків, тому існують очевидні ризики передбачені ст. 177 КПК України.
6.2.Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Послався на відсутність ризиків кримінального провадження та ймовірну провокацію вчинення злочину. На обґрунтування своїх доводів подав письмові заперечення.
6.3.Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Вважає, що довіряти правдивості показань свідка ОСОБА_4 не варто через його репутацію. Також надав письмові пояснення.
6.4.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
7.Розділ II Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
7.1.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
7.2.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
7.3.Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.
7.3.1.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
8.Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 вересня 2021 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000398 розпочате 12 серпня 2021 року. ОСОБА_1 17 вересня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про його отримання 17 вересня 2021 року о 16 год. 30 хв. (а. с. 16-24).
8.1.Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
8.2.За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв`язку.
9.Щодо обґрунтованої підозри.
9.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
9.2.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
9.3.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
9.4.Частиною 3 статті 368 КК України встановлено кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
9.5.У відповідності до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Зокрема, як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_1 є суддею Тиврівського районного суду Вінницької області (а.с. 30-43).
9.6.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
9.7.Для визначення його причетності до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема:
- заява ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 12.08.2021;
-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 12.08.2021, під час якого він повідомив про висловлення суддею ОСОБА_1 прохання надати неправомірну вигоду за задоволення позовних вимог ОСОБА_3 у цивільній справі № 145/131/20 в розмірі 120 000 (сто двадцять) тисяч гривень з розрахунку 40 000 (сорок тисяч) гривень за один гектар земельної ділянки;
-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 25.08.2021, в якому він підтвердив зустріч з ОСОБА_1 та вказівку останнього передати 3000 (три тисячі) доларів США неправомірної вигоди через ОСОБА_5 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 26.08.2021, в якому він повідомив про зустріч з ОСОБА_5 та передачу останньому 3 000 (трьох тисяч) доларів США для ОСОБА_1 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 30.08.2021, в якому він підтвердив зустріч з ОСОБА_1 та вказівку останнього передати решту суми неправомірної вигоди - 1 620 (одну тисячу шістсот двадцять) доларів США через ОСОБА_5 , а також повідомив про сам факт передачі 1 620 доларів США ОСОБА_5 ;
-протоколи огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 26.08.2021 та від 30.08.2021;
-протокол обшуку житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , який належить на праві власності та в якому проживає ОСОБА_5 , від 30.08.2021, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти, з яких 4 020 доларів США ідентифіковані як предмет неправомірної вигоди;
-матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано спілкування судді ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з питання ухвалення судового рішення у справі № 145/131/20 на користь ОСОБА_3 , розміру неправомірної вигоди за це, спосіб передачі її через ОСОБА_5 та саме спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 06.09.2021, в якому він дав покази щодо обставин передачі йому грошових коштів для ОСОБА_1 .
9.8.Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
9.9.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор. Показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколами НС(Р)Д.
9.10.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
9.11.Окрім того, кримінальне провадження № 52021000000000398 перебуває з точки зору його відкритості для сторони захисту на початковій стадії. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що чим довше щодо підозрюваного обраний запобіжний захід, тим вищими мають бути вимоги до підтвердження обґрунтованості підозри (наприклад, рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 р., «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 р., «Ердагоз проти Туреччини» від 22 жовтня 1997 р., «Влох проти Польщі» від 19 жовтня 2000 р., «О`Хара проти Сполученого Королівства» від 16 жовтня 2001 р. тощо).
10.Щодо ризиків кримінального провадження.
10.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
10.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
10.3.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,
-знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,
-незаконно впливати на свідків;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
10.4.Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на трок до трьох років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваної переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі "Becciev v. Moldova", п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування "пільгових" інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.
Так, відповідно до положень Кримінального кодексу України при притягненні особи до кримінальної відповідальності за корупційний злочин в загальному порядку не передбачається звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 45-48 КК України), призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України), звільнення від покарання та його відбування (ст. 74 КК України), звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України) тощо.
Разом з тим, стороною захисту надано слідчому судді відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, які на їх переконання, свідчать, що підозрюваний не збирається нікуди тікати, оскільки на його утриманні двоє неповнолітніх дітей.
Проте, досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
10.5.Ризик знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки характер інкримінованого підозрюваному злочину має корисливу спрямованість та вчинений шляхом використання службового становища.
Так, ОСОБА_1 є не тільки суддею, але й головою Тиврівського районного суду Вінницької області; шляхом використання зумовлених посадою судді та адміністративної посади голови суду владних повноважень чи службового становища може знищити чи підробити речі і документи, що складають матеріали справи № 145/131/20 і мають істотне значення для кримінального провадження чи схилити до вчинення таких дій підпорядкованих йому працівників суду.
Крім того, на даний час ОСОБА_1 є єдиним діючим суддею у Тиврівському районному суді Вінницької області, а тому весь процес здійснення правосуддя зосереджено на ньому.
Ці обставини можуть свідчити про достатню вірогідність вчинення підозрюваним дій, що будуть спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
10.6.Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_1 , як голова Тиврівського районного суду Вінницької області здобув певний авторитет та широке коло знайомств серед керівників та працівників правоохоронних і судових органів. Використовуючи свої зв`язки та службове становище ОСОБА_1 може особисто чи опосередковано впливати свідків у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що судова справа № 145/131/20 перебуває у провадженні судді ОСОБА_1 , останній може використати свої владні повноваження та службове становище для тиску на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до дачі неправдивих показань або відмови від надання показань.
Крім того, як було установлено слідчим суддею ОСОБА_1 вже здійснював такий вплив 08 вересня 2021 року на свідка ОСОБА_7 , а саме зателефонував останньому через месенджер WhatsApp та порадив свідку не хвилюватись і при допиті в НАБ України послатись на положення ст. 63 Конституції України та запевняв свідка, що в працівників НАБ України на нього нічого не має та що в ОСОБА_4 будуть проблеми з цього приводу (копія протоколу допиту свідка від 08.09.2021 року, том 2, а.с. 58-62).
Так само, у провадженні судді ОСОБА_1 є низка судових справ, в яких стороною виступає ОСОБА_4 або Фермерське господарство «ОСОБА_4.», що створює додаткову загрозу тиску та підбурювання ОСОБА_4 до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких, шляхом використання свого службового становища.
Крім того, будучи суддею та головою суду ОСОБА_1 може так само впливати на інших працівників Тиврівського районного суду Вінницької області - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які ще не допитані, що свідчить про загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, зміни показань або відмови від їх надання.
Крім того, ОСОБА_1 може впливати на свідка ОСОБА_5 , через якого здійснювалась передача неправомірної вигоди, з яким він давно знайомий, з метою схиляння останнього для дачі неправдивих показів або зміни вже наданих показів, так як саме через нього передбачалась передача неправомірної вигоди. У зв`язку з тим, що речові докази та матеріали досудового розслідування вказують на те, що ОСОБА_5 періодично отримував грошові кошти для ОСОБА_1 , а тому існують обґрунтовані підстави вважати, що останній, з метою приховати вказані обставини, зацікавлений у його показах та поверненні грошових коштів.
Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
10.7.Враховуючи вищевикладене слідчий суддя доходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
11.Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.
11.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.
11.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення відносяться до тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та без можливості застосування "пільгових інститутів" кримінального права;
- станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилося 56 повних років;
- підозрюваний має на утриманні двох дітей 2011 та 2018 року народження;
- підозрюваний з 2004 року є суддею;
- майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати як забезпечений; відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік дохід підозрюваного за 2020 рік склав 1 242 083 грн., також в 2020 році підозрюваний задекларував, що є власником автомобіля марки MG 3 CROSS, д.н.з. НОМЕР_1 2014 р., а в користуванні - автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , земельна ділянка загальною площею 2 га кадастровий номер 0524587000:01:003:0331; земельна ділянка загальною площею 1,8595 га кадастровий номер 0524582200:01:001:0155 (Вінницька обл., Тиврівський р., с/рада Гришовецька); земельна ділянка загальною площею 0,1933 га кадастровий номер 0520680500:02:003:0072 ( АДРЕСА_1 ); житловий будинок з господарським будівлями та спорудами загальною площею 508 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
12.Щодо застосування запобіжного заходу у виді застави.
12.1.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
12.2.У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12.3.Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної. Наявними в матеріалах клопотання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, загальний дохід підозрюваного за цей рік склав 1 242 083 грн. Також вказаною декларацією підтверджується володіння ОСОБА_1 низкою об`єкті рухомого та нерухомого майна.
12.4.З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави у сумі понад 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 500 000 грн. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин, на переконання слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для підозрюваного.
12.5.Приймаючи до уваги визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя доходить висновку, що застава є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, саме у такому розмірі як зазначає сторона обвинувачення. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.
13.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
13.1.Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
13.2.Слідчий суддя не вбачає за можливості запобігання ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, адже він не пов`язаний із настанням негативних майнових наслідків для заставодавця, що можуть настати у випадку невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.
13.3.В свою чергу, застава як запобіжний захід має середній рівень суворості. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, застава у сумі 3 500 000 грн цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного. При чому якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, в тому числі не спілкування зі свідками, застава може бути звернута в дохід держави. Можливість втратити грошові кошти є фактором, що утримує підозрюваного від вчинення дій на шкоду кримінального провадження.
13.4.Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава у визначеному розмірі, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.
14.Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
14.1.У зв`язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні і які кореспондуються з встановленими ризиками кримінального провадження.
14.2.Разом з тим, слідчий суддя вважає за доцільне надати дозвіл на вільне пересування та перебування підозрюваного не тільки у Вінницькому районі Вінницької області, а й по всій Вінницькій області. Таке обмеження, на переконання слідчого судді, не буде надто обмежувати підозрюваного у можливості реалізовувати свої конституційні права.
15.Щодо доводів сторони захисту з приводу вручення повідомлення про підозру спеціальному суб`єктові - ОСОБА_1 неналежною особою, слідчий суддя звертає увагу на таке.
15.1.Частина 2 статті 481 КПК України передбачає можливість передоручення Генеральним прокурором (виконувачем обов`язків Генерального прокурора), його заступником, керівником обласної прокуратури здійснення письмового повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема судді, іншим прокурорам.
Зазначена норма є спеціальною, а тому її застосування стороною обвинувачення є цілком обґрунтованою.
15.2.Крім того вручення процесуального документа (повідомлення про підозру) іншим суб`єктом за умови, що його було прийнято, перевірено, складено та підписано уповноваженим на це ст. 481 КПК України суб`єктом, не порушує права підозрюваного ОСОБА_1 як спеціального суб`єкта (судді), про що зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к (провадження № 13-34кс19).
15.3.Враховуючи викладене вище та матеріали додані до клопотання, а саме копії повідомлення про підозру від 17 вересня 2021 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Повідомлення про підозру підписано Генеральним прокурором та на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України доручено прокурорам САП ОГП вручити вказане повідомлення, що і було зроблено прокурором САП ОГП Гречишкіним В.В. Тому доводи сторони захисту з цього приводу не заслуговують на увагу.
15.4.У відповідності до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 23 листопада 2021 року.
15.5.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
15.6.Відтак слідчий суддя доходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання детектива.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниця, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 500 000 (три мільйони п`ятсот тисяч) гривень.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
3.1.прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
3.2.без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з Вінницької області;
3.3.повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3.4.утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
3.5.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_3 , інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України;
3.6.носити електронний засіб контролю.
4.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці - до 23 листопада 2021 року.
5.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN - НОМЕР_4 .
6.Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
7.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явились за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
8.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
9.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
10.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя М.В. Галабала