Усе частіше Вищий антикорсуд арештовує підозрюваних заочно, тобто без їх фактичної присутності в залі суду. Наприклад, у 2023 так було з ексочільником МОЗ Максимом Степановим, імовірним організатором розкрадання майна АРМА Андрієм Довбенком, підозрюваним у розтраті коштів «Приватбанку» Олександром Дубілетом та іншими.
Заочний арешт застосовують до тих, хто переховується від слідства. Проте виникає запитання, чи справді ця практика ефективна, адже підозрювані можуть ніколи й не повернутись в Україну. Спробуймо розібратися.
Що таке заочний арешт?
Заочний арешт — це запобіжний захід, що його суд застосовує до людей, які переховуються від слідства.
До такої процедури є певні вимоги, зокрема треба оголосити підозрюваного в міжнародний розшук або мати підтвердження, що людина перебуває на тимчасово окупованій території України або території держави-агресора.
При цьому клопотання про обрання такого запобіжного заходу розглядають, як звичайне. Підозрюваному так само надсилають повістку про виклик до суду та вручають копію клопотання про обрання запобіжки. Повістки публікують на сайті Офісу Генерального прокурора, а всі документи вручають захиснику. Однак іноді суд намагається повідомити й самого підозрюваного — електронною поштою, в месенджерах або через родичів.
Ба більше, у низці справ навіть судовий розгляд по суті проходить заочно. Раніше ми розповідали, як це працює, та наводили приклади таких судових справ.
Як застосовують запобіжний захід у вигляді заочного арешту?
Будь-який запобіжний захід застосовує слідчий суддя — і заочний арешт не виняток. Перш ніж його застосувати, прокурор обґрунтовує перед слідчим суддею докази про те, що людина скоїла злочин та була оголошена в міжнародний розшук. У суді підозрюваний зберігає свої законні права на захист, адже в нього обов’язково є адвокат. Наприклад, родичі підозрюваного можуть укласти з ним договір про надання правничої допомоги. У разі, якщо вони цього не зробили, держава призначає безоплатного захисника.
Людина повернулася. Що далі?
Щойно людина, щодо якої застосовано заочний арешт, перетне державний кордон України, її мають негайно затримати та передати правоохоронним органам. Далі суд повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на м’якший.
Наприклад, так трапилося з одним із фігурантів «газової справи» Онищенка Сергія Свіченка, коли той після 4 років відсутності повернувся з росії. Його затримали одразу на українському кордоні, а нині його справу слухає суд.
Якщо підозрюваний з’явиться до органу слідства чи суду ще до застосування заочного арешту, його мають виключити з міжнародного розшуку. А далі розслідування чи судовий розгляд будуть здійснювати у звичайному порядку.
Так, наприклад, було у справі ексміністра екології Миколи Злочевського, який переховувався на Кіпрі, але зрештою з’явився до суду для затвердження угоди про визнання винуватості. Суд при цьому запропонував йому почати слухання справи заново або перейти відразу до розгляду питання затвердження угоди про визнання винуватості.
Чи буде справедливість, якщо фігурант не повернеться?
Звісно, фігуранти справ можуть ніколи не повернутися в Україну. У такому разі суд може розглянути справу заочно (in absentia) та винести вирок. І навіть заочний вирок вже встановлює певну справедливість, адже доводить факт винуватості чи невинуватості особи. А забезпечити хоча б часткове реальне виконання вироку можна шляхом конфіскації майна, яке знаходиться в Україні. Це допоможе відшкодувати збитки, завдані злочином.
У деяких випадках застосовують процедуру екстрадиції — до людей, які перебувають закордоном, але підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні злочину з можливим покаранням у щонайменше 1 рік позбавлення волі. Або ж якщо людину засуджено, і строк її невідбутого покарання становить не менше 4 місяців.
Проте на практиці запити України про екстрадицію задовольняють нечасто. Зокрема це пов’язано із системними проблеми нашої судової системи, через які іноземні держави остерігаються порушення права особи на справедливий суд в розумні строки та сумніваються в належних умовах тримання під вартою. Так само на заваді стають бойові дії на території України, які створюють загрозу життю.
Заочний арешт — ефективно чи ні?
Таким чином, заочний арешт — це ефективний засіб, який допомагає провести розслідування в розумні строки навіть за відсутності підозрюваного.
Справу таким чином можна передати до суду для заочного розгляду, тобто також без фактичної присутності вже обвинуваченого. Це важливо, адже дає змогу встановити справедливість: визнати вину чи невинуватість обвинуваченого, що і є одним із завдань кримінального процесу. І такий варіант виглядає значно ліпшим, аніж роками чекати в надії на повернення підозрюваного чи обвинуваченого, щоб здійснювати провадження в загальному порядку.
Станом на 16 січня 2023 року ВАКС ухвалив 8 заочних вироків. Попри те, що жодного з обвинувачених досі не вдалося екстрадувати до України, справедливий вирок суду є важливим для потерпілих від цих злочинів та сприятиме подальшому отриманню майнової компенсації.