Цивільна конфіскація або ж, як це визначено в законі, — визнання необґрунтованих активів і стягнення їх у дохід держави — це спосіб забрати майно посадовця через суд, якщо він не може підтвердити законність його походження. При цьому для стягнення активів не потрібно спочатку доводити його вину у кримінальній справі.

Такі справи розглядає Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Позови зазвичай подають тільки прокурори САП, хоча бувають і винятки: якщо позов стосується співробітників НАБУ чи самої САП, його можуть заявити прокурори Офісу Генерального прокурора.

Суть механізму

Повною мірою цей механізм запрацював у 2019 році. Чинний закон визначає таку специфіку цього інституту:

• принцип переваги доказів — суд приймає рішення у справі на користь тієї сторони, чиї докази є переконливішими. Тут не потрібно доводити вину «поза розумним сумнівом», як у кримінальних справах — достатньо, щоб одна версія була більш переконливою за іншу;

• позов проти майна, а не проти особи — хоч відповідачем є конкретна людина, предметом спору є саме майно (наприклад, квартира, автівка чи банківський рахунок);

• розподіл тягаря доказування — спочатку держава доводить, що майно належить посадовцю і суттєво перевищує його офіційні доходи. Після цього власник має підтвердити законність походження цього майна.

Важливо зазначити, що цивільна конфіскація зосереджена саме на фактах незаконного отримання активів особою, а не доведенням її вини. Активи можуть бути абсолютно різними: гроші, майнові права, нерухомість, нематеріальні активи (до прикладу, криптовалюта), роботи чи послуги, надані уповноваженій особі та інше.

Підставою звернення до суду із позовом про цивільну конфіскацію є дві умови і вони обидві повинні бути встановлені:

ПЕРША: Майно набуте після 28 листопада 2019 року (дата набрання чинності законом).

ДРУГА: Між законними доходами та вартістю активів є різниця, яка більша за 1 003 500 грн, але менша за 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 01 січня 2026 року вона становить 9 984 000 грн).

Як це працює на практиці?

Ось як поетапно працює цей механізм на прикладі однієї зі справ про цивільну конфіскацію, що вже пройшла касаційне оскарження:

1. Статус особи: 11 грудня 2020 року особа стала депутатом сільської ради, тобто суб’єктом декларування.

2. Набуття активу: 10 серпня 2021 року депутат придбав автомобіль Mercedes-Benz S 450 4 MATIC вартістю 3 617 388,02 грн.

3. Виявлення невідповідності: НАЗК провело моніторинг способу життя (спеціальна процедура, яка виявляє розрив між фактичними витратами чиновника та його легальними заробітками), а САП встановила, що законні доходи подружжя з урахуванням кредиту на суму 1,4 млн грн становили лише 1 751 485,10 грн.

4. Подання позову: Прокурор САП звернувся з позовом про цивільну конфіскацію, оскільки різниця між вартістю авто та легальними доходами перевищила 1,8 млн грн.

5. Аргументи захисту: У суді депутат стверджував, що його дружина отримала від знайомого 2,1 млн грн готівкою у борг, проте ці кошти не були відображені в декларації.

6. Перевірка доказів: Суд встановив, що особа, яка нібито надала позику, не мала достатньо коштів для того, щоб це зробити.

7. Рішення суду: ВАКС визнав частину вартості авто (а саме 54,17%) необґрунтованою та стягнув з депутата в дохід держави її грошовий еквівалент — 1 959 817,69 грн.

8. Остаточний вердикт: 15 травня 2024 року Верховний Суд залишив рішення ВАКС без змін.

Міжнародно-правовий контекст та динаміка застосування

Цивільна конфіскація з’явилася в Україні не лише через запит суспільства на справедливість, а й як обов’язкова умова для вступу в ЄС. Цей механізм відповідає світовим стандартам ООН та Ради Європи: він дозволяє державі стягувати з посадовця активи, походження яких він не може пояснити своїми офіційними доходами.

Попри те, що цивільна конфіскація — відносно новітній інститут в Україні, її ефективність зростає з роками. Вперше такий позов було подано у 2021 році щодо необґрунтованих доходів нардепа Іллі Киви від оренди жомової ями. Суд встановив, що політик не мав законних підстав розпоряджатися ділянкою, а сама угода була лише прикриттям для легалізації коштів сумнівного походження. Ця справа стала успішним прецедентом, що дозволив стягнути 1,25 млн грн у дохід держави без обвинувального вироку. 

Детальніше підсумки та тенденції застосування цього механізму у 2025 році описані в нашому аналітичному матеріалі. Однак і тут наголосимо: динаміка подання позовів свідчить про масштабування інструменту: якщо у 2023 році було відкрито 7 позовних проваджень, у 2024-му — 16, то за 2025 рік САП подала 45 позовів про цивільну конфіскацію. Трикратне зростання вказує на те, що цивільна конфіскація остаточно перетворилася з експериментальної норми на головну «фінансову зброю» держави проти корупції.