Document No. 100290733

Справа № 991/6794/21

Провадження № 1-кс/991/6896/21

УХВАЛА

6 жовтня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В. та Пузиря В.Р.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Донець Т.С.,

прокурора Мирка Б.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенка О.А. про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мостиська Другі Мостиського району Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні під № 52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.

(1) Виклад змісту поданого клопотання

01.10.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Іванющенка О.А. про продовження строку дії обов`язків ОСОБА_1 .

В обґрунтування цьому у клопотанні зазначається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Прокурор у клопотанні зазначає, що протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (далі - Товариство) 23.12.2020 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій із проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.

На час призначення ОСОБА_2 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_5. здійснювався розгляд справи № 640/32334/20 за позовом Товариства до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413 на суму 54 710 191 грн.

Представництво інтересів Товариства в суді відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 здійснювалось адвокатом ОСОБА_1 . Пунктом 2 договору визначено, що адвокат зобов`язується належним чином і в повному обсязі надавати правову допомогу, таким чином ОСОБА_1 як представник був зацікавлений у задоволенні позовної заяви Товариства, у розгляді якої брав участь.

При цьому, у ОСОБА_1 виник умисел щодо заволодіння майном (грошовими коштами) Товариства або осіб, які його представляли, в особливо великих розмірах шляхом здійснення обману (шахрайства).

Будучи знайомим із ОСОБА_3 , який на той час обіймав посаду в Службі зовнішньої розвідки України, мав свідоцтво адвоката, враховуючи те, що він є рідним братом голови ОАСК, ОСОБА_1 , розуміючи, що останній, завдяки наявним зв`язкам, зможе допомогти в реалізації злочину, вирішив звернутись до нього з метою залучення його до злочинної діяльності.

Приблизно в кінці грудня 2020 року - на початку січня 2021 року ОСОБА_1 досяг із ОСОБА_3 домовленості про спільне вчинення злочину, а саме заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 120 тисяч доларів США шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.

Вказаний злочинний задум ОСОБА_1 та ОСОБА_3 планували реалізувати шляхом підбурення ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_5.

При цьому, ОСОБА_3 мав встановити контакт із суддею через наближених до нього осіб з метою отримання інформації щодо стану розгляду справи № 640/32334/20, для чого ОСОБА_1 у свою чергу надав йому інформацію щодо позовної заяви та судді, який здійснює її розгляд.

ОСОБА_1 , згідно із злочинним планом, узгодженим із ОСОБА_3 , мав здійснювати спілкування з представником Товариства та запропонувати йому надати кошти в сумі 120 тисяч доларів США, переконавши, що вони потрібні для передачі судді ОАСК.

Ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_3 реальних намірів передавати одержані від ОСОБА_2 кошти судді ОСОБА_4 не мали, а вона з їхніми злочинними планами обізнана не була.

13.01.2021 ОСОБА_1 , під час зустрічі з ОСОБА_2 у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, 37-41, поінформував його про можливість отримати позитивне рішення у справі № 640/32334/20 шляхом надання неправомірної вигоди судді ОАСК. При цьому, під час бесіди почав переконувати ОСОБА_2 про наявність у нього зв`язків в ОАСК, завдяки яким можна шляхом пропозиції та передачі судді неправомірної вигоди в сумі 120 тисяч доларів США отримати рішення у справі на користь Товариства.

Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_2 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_1 можливості вирішити це питання, він намагався схилити ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді. При цьому, реальних намірів передавати отримані від ОСОБА_2 грошові кошти не мав, а планував залишити частину собі, а частину надати ОСОБА_3 .

У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 9 год 45 хв, під час зустрічі в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , повідомив ОСОБА_2 , що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, який розглядає справу.

У ході спілкування ОСОБА_2 зазначив ОСОБА_1 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому в суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_1 , незважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення, продовжив схиляти ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді.

Ураховуючи переконання ОСОБА_1 щодо необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_2 дав згоду на надання неправомірної вигоди. Він попросив ОСОБА_1 погодити зменшення суми до 100 тисяч доларів США у зв`язку із відсутністю потрібних коштів. ОСОБА_1 повідомив, що спробує домовитися про це під час зустрічі з посередником, тобто із ОСОБА_3 .

Таким чином, після досягнення ОСОБА_1 мети, а саме переконання ОСОБА_2 вчинити кримінальне правопорушення, пов`язане з наданням неправомірної вигоди судді ОАСК, ОСОБА_1 із ОСОБА_3 отримали можливість довести до кінця спільний злочинний задум, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 100 тисяч доларів США, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_1 15.02.2021 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_2 та повідомив про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись із посередником, тобто ОСОБА_3 , від якого повинен одержати інформацію про хід справи.

16.02.2021 ОСОБА_1 біля будинку № 32-Г по вул. Євгена Коновальця в м. Києві зустрівся із ОСОБА_3 , який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК, та пояснив, що отримати відповідь щодо стану розгляду справи він зможе лише після спілкування з ним.

Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що для прийняття суддею рішення на користь Товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.

Крім того, ОСОБА_1 , розуміючи, що неправомірну вигоду судді він надавати не збирається, сказав ОСОБА_2 про потребу передати 100 тисяч доларів США.

Після підготовчого судового засідання у справі № 640/32334/20, яке відбулось в ОАСК, 17.02.2021, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, ОСОБА_1 , повідомив ОСОБА_2 , що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_5. за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.

ОСОБА_3 , з метою з`ясування інформації про здійснені ОСОБА_1 дії 10.03.2021 приблизно о 12 год 35 хв зустрівся з ним біля будинку № 14/13 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві. У ході зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про необхідність отримання підтвердження інформації щодо ймовірного прийняття рішення на користь Товариства, після чого можна буде отримати грошові кошти, а також те, що в найближчий час він матиме потрібну інформацію.

Цього ж дня, приблизно о 12 год 38 хв ОСОБА_1 , використовуючи мобільний додаток «Telegram», зателефонував ОСОБА_2 та зазначив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може виникнути потреба передати частину неправомірної вигоди.

ОСОБА_3 16.03.2021 о 11 год 26 хв у додатку «Signal» надіслав ОСОБА_1 повідомлення про те, що остаточної інформації він ще не отримав, оскільки матеріали вивчаються, проте необхідно отримати від ОСОБА_2 частину грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США, що виглядало б для нього як перша частина неправомірної винагороди.

Цього ж дня, приблизно о 13 год 45 хв ОСОБА_1 , використовуючи мобільний додаток «Telegram», зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_2 та повідомив, що ОСОБА_5 попередньо дала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч доларів США. Також, він зазначив, що треба передати йому частину грошових коштів у розмірі 20 тисяч доларів США.

ОСОБА_1 25.03.2021 приблизно о 15 год приїхав на зустріч до ОСОБА_2 в офіс за адресою: АДРЕСА_2 . Під час неї, ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 , що на теперішній час із необхідної частини неправомірної вигоди в сумі 20 тисяч доларів США він має можливість надати лише 10 тисяч доларів США. На це ОСОБА_1 , розуміючи, що із ОСОБА_3 була обумовлена саме така сума, повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.

Надалі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приїхали до відділення АТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21, де ОСОБА_2 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тисяч доларів США. Їх, в подальшому в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , передав йому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_5. за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20.

Цього ж дня, о 16 год 09 хв ОСОБА_1 у додатку «Signal» повідомив ОСОБА_3 про одержання частини грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США та отримав підтвердження щодо продовження дій, спрямованих на досягнення загальної злочинної мети.

29.03.2021 ОСОБА_3 , будучи обізнаним із станом розгляду суддею ОАСК ОСОБА_5. справи № 640/32334/20, зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_1 та сказав про потребу отримати від ОСОБА_2 всю суму грошових коштів до 05.04.2021 для завершення злочину.

Під час розмови через додаток «Telegram» ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що його посередник запевнив про прийняття судом рішення на користь Товариства. Після чого поінформував, що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_5. та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, щоб він його передав судді.

05.04.2021 приблизно о 15 год ОСОБА_1 , з метою отримання від ОСОБА_2 решти неправомірної вигоди, прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . Звідти разом із ОСОБА_2 поїхав до відділення АТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21.

Прибувши до відділення банку, ОСОБА_2 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти в сумі 90 тисяч доларів США. Їх він передав ОСОБА_1 , перебуваючи в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флешнакопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду, та аркуш формату А4 із зазначеним текстом.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виконали свій злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, заволоділи грошовими коштами в сумі 100 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 05.04.2021 складає 2 795 550 гривень.

Цього ж дня, ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, зустрівся із ОСОБА_3 . В автомобілі марки «Infiniti» моделі «Qx 70», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , вони розподілили між собою отримані від ОСОБА_2 грошові кошти таким чином: ОСОБА_3 було передано 80 тисяч доларів США, а ОСОБА_1 20 тисяч доларів США.

У подальшому, 06.04.2021 співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , оскільки вони були затримані в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

07.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

17.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, як зазначено у клопотанні, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Прокурор у клопотанні також вказує на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2021, якою ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.06.2021 включно, а також визначено заставу у розмірі 2 951 000 грн. та на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК.

09.04.2021 ОСОБА_1 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Того ж дня розпочався строк дії додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків ОСОБА_1 неодноразово продовжувався, востаннє - до 07.10.2021.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 07.12.2021.

На цей час, як зазначає прокурор, ризики, визначені ст. 177 КПК, не зменшились, а досудове розслідування у кримінальному провадженні неможливо завершити до закінчення дії ухвали про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Таким чином, прокурор у клопотанні просить продовжити ОСОБА_1 строк дії додаткових обов`язків на два місяці.

(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні

Прокурор Мирко Б.М. підтримав доводи клопотання та просив продовжити ОСОБА_1 строк дії додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечив проти частково задоволення клопотання. Водночас, він просив не продовжувати йому обов`язок носити електронний засіб контролю. Зазначив, що стан його здоров`я не дозволяє носіння електронного засобу контролю, надав слідчому судді певні документи, які підтверджують цю обставину. Вказав, що близько двох місяців був без електронного засобу контролю, однак не здійснював спроб втечі.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.

Частина 5 статті 194 КПК встановлює можливість покладення на підозрюваного додаткових обов`язків під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.

З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:

1)який запобіжний захід застосовано до ОСОБА_1 .?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення?

3)чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики з урахуванням характеризуючих обставин, визначених ст. 178 КПК?

4)чи підлягають визначені ОСОБА_1 обов`язки зміні з урахуванням доводів сторони захисту?

5)на який строк необхідно продовжити дію обов`язків?

З огляду на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого прийняти відповідне рішення.

(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що 09.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.06.2021 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - у розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 951 000 грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, строком на два місяці.

09.04.2021 ОСОБА_1 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави у вищезазначеному розмірі.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків, застосовних до ОСОБА_1 , неодноразово продовжувався. Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2021 строк дії обов`язків було продовжено до 07.10.2021, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду за кордон;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-носити електронний засіб контролю.

(3.2) Щодо обґрунтованості підозри

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Слідчим суддею встановлено, що 07.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

17.09.2021 йому було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Так, частина четверта статті 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), яке вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.

Згідно з пунктом четвертим примітки до статті 185 КК України, серед іншого, у статті 190 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти зокрема грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 369 цього Кодексу є, зокрема, судді.

Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).

Варто враховувати, що згідно з п. 9 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 26.04.2002 дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст. 368 КК України, а за відповідними частинами статей 190 та 364 КК України як шахрайство та зловживання владою чи службовим становищем, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК України як підбурювання до замаху на давання хабара. Особа, яка в такому випадку передала гроші чи цінності, вважаючи, що вона дає хабар, несе відповідальність за замах на давання останнього.

Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:

- копію заяви ОСОБА_2 від 14.01.2021. Згідно з нею, 23.12.2020 його, рішенням зборів учасників, призначено ліквідатором Товариства. З метою представництва інтересів товариства, виникла необхідність у залученні адвоката. Під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_1., останній зазначив про те, що спір товариства можна вирішити в ОАСК на їх користь за 120 тис. доларів США і це питання вже узгоджено у суді;

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_1 був залучений до надання юридичних послуг Товариства в ОАСК. 18.12.2020 товариством подано позов до ОАСК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54 680 191 грн. Позов прийнято у провадження суддею ОСОБА_5 на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі № 640/32334/20. ОСОБА_1 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_1 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь Товариства за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_1 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_1 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_1 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак, навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_1 повідомив, що з`ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_1 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_5. розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_1 повідомив, що особам з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_1 , що зможе дати 10 ти доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки де він зберігав гроші дістав 10 тис. доларів США, які він передав ОСОБА_1 . 29.03.2021 ОСОБА_1 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів - 05.04.2021. Цього дня він та ОСОБА_1 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис доларів США, які він передав ОСОБА_1 , який перерахував кількість пачок грошових купюр;

- копію протоколу № 23/1 загальних зборів учасників Товариства від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_2 ;

- копію витягу з ЄДРПОУ; податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413; договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_1. та Товариством; позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413; ухвали ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_5. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 640/32334/20;

- копію протоколу огляду від 05.04.2021 мобільного телефону ОСОБА_2 , в якому зафіксовано обставини спілкування з ОСОБА_1 ;

- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10 000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_2 ;

- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler ; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90 000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_2 ;

- копію протоколу обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;

- копію протоколу обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта та автобіографію ОСОБА_3 , квитанції та рахунки на ім`я ОСОБА_6 , альбом з фотографіями ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелей;

- копії протоколів огляду від 07.04.2021 та 08.04.2021 телефону ОСОБА_3 , в якому міститься листування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_5 ) від 13.05.2021: свідок пояснила, що була суддею ОАСК, 21.12.2020 до ОАСК звернулось ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Цій справі присвоєно номер № 640/32334/20. ОСОБА_5. здійснювала розгляд цієї справи. У підготовчі судові засідання 17.02.2021 та 17.03.2021 з`являлись представники позивача: адвокат ОСОБА_1. та ліквідатор товариства ОСОБА_2 , а також представник ГУ ДПС у м. Києві. 17.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2021. Свідок зазначила, що особи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 їй особисто не знайомі. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вона бачила двічі у засіданнях щодо розгляду вказаної справи. Прізвище ОСОБА_3 вона вперше почула із засобів масової інформації 06.04.2021, звідки також додатково дізналася, що ця особа є братом ОСОБА_6 . Ніколи не спілкувалася із ОСОБА_3 . Вона також зазначила, що до неї не зверталась жодна особа з приводу винесення рішення у цій справі, жодна особа не цікавилась ходом розгляду цієї справи, жодного позапроцесуального спілкування ані з ОСОБА_1, ані з ОСОБА_3 , ані з будь-ким не відбувалось;

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_6 ) від 09.07.2021: свідок є головою ОАСК. Під час допиту відмовився надавати показання по суті більшості поставлених детективом питань. Водночас, вказав, що до нього не зверталися з проханням посприяти в прийнятті позитивного рішення для ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» в справі № 640/32334/20 або в інших справах, яких стороною є ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» та які розглядались у ОАСК. Повідомив, що до нього ніхто не звертався із проханням взяти участь у передачі неправомірної вигоди судді ОСОБА_5. Зазначив, що не зберігав, свої речі за адресою: АДРЕСА_3 , або за адресою: АДРЕСА_4 (допит здійснювався за участю адвоката Зайця А.В.);

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_7 ) від 19.04.2021 та 06.09.2021;

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_13 ) від 13.09.2021;

- копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини підбурювання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . ОСОБА_2 надати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США судді ОАСК за прийняття рішення на користь ТДВ «СК «Акс Кепітал», а саме, відповідними протоколами за результатами проведення НСРД від 22.03.2021, 23.03.2021, 02.04.2021, 10.04.2021, 26.04.2021;

- копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

З урахуванням досліджених матеріалів, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 могли бути вчинені дії, направлені на підбурювання ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді.

Зокрема, із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 справді міг вести спілкування із ОСОБА_2 щодо надання ним в інтересах ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» неправомірної вигоди, яка мала бути передана судді ОСОБА_5. через певну, наближену до суддів ОАСК, особу.

Із протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо спілкування ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , вбачається, що сумою коштів, яка мала бути передана за вирішення адміністративної справи, є 100 000 доларів США. При цьому, із протоколу обшуку за місцем його проживання вбачається, що частину переданих ОСОБА_2 коштів у сумі 20 тис. доларів США ОСОБА_1 не повіз передавати напряму судді ОАСК або ж передав їх іншому підозрюваному для передання будь-якій службовій особі, а завіз їх до своєї квартири.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що під час розгляду вказаного клопотання ОСОБА_1 не вказував на обставину необґрунтованості повідомленої йому підозри. Ба більше, не заперечував проти продовження строків обов`язків за виключенням одного з них.

З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання про відповідність підозри критерію обґрунтованості, що ставиться при вирішенні питання про продовження строку дії додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження строку додаткових обов`язків.

(3.3) Прокурором доведено те, що заявлені ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ст. 177 КПК, не зменшилися.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на свідків, експертів (2), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (3).

Обґрунтованість тверджень про існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.

1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.

Так, ОСОБА_1 з 2016 по 2020 роки 16 разів перетинав державний кордон України в різних пунктах пропуску; з 2015 по 2020 роки отримав дохід у сумі 8 791 721 грн; за цей же період його дружина отримала дохід у сумі 3 553 549 грн; ОСОБА_1 є власником будинків площею 90,1 кв.м та 37,2 кв.м, квартири у місті Києві, двох автомобілів - MAZDA CX-5, 2014 р.в та ТОYОТА СОRОLLА 1.6, 2012 р.в.; під час обшуку за місцем проживання у нього виявлено готівкові кошти - 10 373 євро, 84 000 грн, 23 227 доларів США.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. Практика систематичного виїзду за межі України та майновий стан підозрюваного свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. У засіданні встановлено, що продовжує існувати ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який скоєно за попередньою змовою групою осіб, при цьому ОСОБА_3 , як інший співучасник злочину, обіймав посаду співробітника Служби зовнішньої розвідки. ОСОБА_1 з 2000 року є адвокатом. Використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами з числа працівників правоохоронних органів, представників судової гілки влади він може використати їх для впливу на свідків, зокрема на ОСОБА_2 . На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_2 , а тому, підозрюваний знатиме як його дані, так і зміст наданих ним свідчень.

Крім цього, слідчий суддя вважає також реальним реалізацію підозрюваним впливу на експертів у провадженні. Зокрема, до клопотання про продовження строків додаткових обов`язків додано копії постанов про призначення судових експертиз відео-, звукозапису, комп`ютерно-технічної експертизи, технічної експертизи документів, судової трасологічної, судової дактилоскопічної, судово-мистецтвознавчої експертиз, а також експертиз матеріалів, речовин та виробів.

Експертні дослідження є одним із ключових доказів, що можуть бути знівельовані або ж знецінені у разі впливу на експерта у кримінальному провадженні задля винесення недостовірного висновку або ж надання заздалегідь узгоджених свідчень на користь певних осіб.

Таким чином, враховуючи те, що у кримінальному провадженні призначено значну кількість експертних досліджень, що мають вагоме значення у процесі доказування, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику впливу підозрюваного на експерта.

3. Продовжує існувати ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, має можливість домовлятись із іншим співучасником злочину про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультувати з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності, а також отримувати такі консультації. Він тривалий час займається адвокатською діяльністю. З матеріалів НСРД вбачається, що він має широке коло знайомств, що може бути використано ним з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про наявність вказаних ризиків слідчим суддею враховуються також і характеризуючі відомості, визначені ст. 178 КПК, стосовно ОСОБА_1 , зокрема, обставини вчинення кримінального правопорушення, вік, стан здоров`я, майновий стан, соціальні зв`язки підозрюваного. Разом з тим, вказані обставини не є достатнім стримуючим фактором, які не дозволять реалізувати підозрюваному встановлені ризики.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

(3.4) Визначені ОСОБА_1 обов`язки підлягають зміні.

Сторона захисту під час судового засідання просила пом`якшити визначені ОСОБА_1 обов`язки, а саме не продовжувати дію обов`язку носити електронний засіб контролю, що зумовлюється станом його здоров`я. Щодо продовження строку дії інших обов`язків сторона захисту не заперечувала.

Зокрема, слідчому судді надані медичні документи, які можуть свідчити про небажаність носіння засобу електронного контролю на нозі, з огляду на стан здоров`я підозрюваного.

Людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).

Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту та робить висновок, що обов`язок носити електронний засіб контролю перешкоджає обвинуваченому отримати належне лікування. Крім цього, слідчий суддя зважає на належну процесуальну поведінку підозрюваного впродовж дії покладених на нього обов`язків. Тому приходить до висновку, що вказаний обов`язок необхідно скасувати.

Більше того, зважаючи на обставини зміненої підозри, показання, які були надані свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає недоцільним покладення на ОСОБА_1 заборони щодо спілкування із вказаними особами.

(3.5) Строк додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, ОСОБА_1 необхідно продовжити на два місяці

Відповідно до ухвали слідчого судді від 24.09.2021 строк досудового у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 продовжено до восьми місяців місяців, тобто до 07.12.2021.

У клопотанні про продовження строку дії обов`язків надано опис слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному проваджені, зокрема закінчити проведення експертиз, допитати свідків тощо.

З наданих прокурором пояснень та доданих до клопотання копій документів можна зробити висновок, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не вбачається можливим.

Таким чином, зважаючи на те, що строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 07.12.2021, ще необхідно провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об`єктивних причин, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 06.12.2021.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенка О.А. про продовження строку дії обов`язків задовольнити частково.

2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці до 06.12.2021 включно, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду за кордон;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

3. В іншій частині в задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст оголошено 11.10.2021 о 16:55 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський