Document No. 100437586

Справа № 991/6981/21

Провадження 1-кс/991/7086/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., захисника Пелюка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Пелюка Станіслава Сергійовича про відвід прокурора,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Пелюка С.С. про відвід прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Панченко О.О.

Заява обґрунтована тим, що прокурори групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, зокрема, прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Панченко О.О. здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017.

28 липня 2021 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу у справі № 991/4363/21, якою зобов`язав прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво кримінальному провадженні № 52017000000000365 розглянути, у порядку визначеному ст. 220 КПК України, клопотання адвоката Пелюка С.С. від 14.06.2021 про закриття кримінального провадження.

Прокурор Панченко О.О. за результатами розгляду клопотання адвоката Пелюка С.С., 05.08.2021 винесла постанову про відмову у його задоволенні з тих підстав, що клопотання не підлягає розгляду у порядку ст. 220 КПК України. У супровідному листі до цієї постанови, зазначено, що клопотання про закриття кримінального провадження розглянуте на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.07.2021.

Захисник стверджує, що постанова прокурора прямо суперечить ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.07.2021 у справі № 991/4363/21 та ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.07.2021, що вказує на її незаконність.

Разом з цим, в супровідному листі до постанови зазначені очевидно недостовірні відомості, оскільки, по суті прокурор не розглянула клопотання про закриття кримінального провадження, а зробила помилковий та такий, що суперечить висновкам Вищого антикорупційного суду висновок, що таке клопотання не підлягає розгляду у порядку ст. 220 КПК України.

Окрім того, прокурор у постанові зазначила, що у клопотанні про закриття кримінального провадження не зазначено підставу, передбачену ст. 284 КПК України, з якої, на думку захисника, провадження підлягає закриттю, що також стало підставою для відмови в задоволенні клопотання. Однак, як вказує захисник, таке твердження не відповідає дійсності і спростовується змістом клопотання про закриття кримінального провадження.

На думку захисника рішення прокурора Панченко О.О. свідчить про її очевидну необ`єктивність та упередженість стосовно підозрюваного ОСОБА_1 ; неналежне здійснення нею повноважень прокурора у кримінальному провадженні, визначених ст. 36 КПК України; прокурор Панченко О.О. недотрималася вимог Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання остаточного й обов`язкового судового рішення - ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.07.2021, тому існують обґрунтовані підстави для її відводу від участі у кримінальному провадженні № 52017000000000365.

Захисник зазначає, що він оскаржив постанову прокурора Панченко О.О. від 05.08.2021 прокурору вищого рівня у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України, однак в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищук М. в листі - відповіді від 27.09.2021 вказав, що прокурор Панченко О.О. виконала ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.07.2021, що на думку захисника не відповідає дійсності та спростовується змістом постанови прокурора Панченко О.О.

Таким чином, як стверджує захисник, ним використані всі засоби захисту, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на розгляд поданого в його інтересах клопотання про закриття кримінального провадження прокурором, що є складовим права на захист, яке наразі не розглянуто.

У судовому засіданні захисник Пелюк С.С. заяву про відвід прокурора підтримав, просив задовольнити з викладених у ній підстав. Наголосив на тому, що заявляючи відвід прокурору він не оскаржує у такий спосіб процесуальне рішення прокурора, не оскаржує тлумачення прокурором відповідних норм. Заявлений відвід обґрунтований тим, що прокурор всупереч вказівок як колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, так і слідчого судді Вищого антикорупційного суду не виконав ухвалу, зазначив у постанові відомості, які не відповідають дійсності, чим порушив право на захист ОСОБА_1 .

Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Панченко О.О. у судове засідання не прибула, надала письмові заперечення, у яких зазначила, що підстави для її відводу відсутні, заяву захисника Пелюка С.С. вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши заявника, дослідивши заяву про відвід прокурора з додатками, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора.

Так, згідно із пунктом 3 ч. 1 цієї статті прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно із ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Частиною 5 цієї статті визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Тобто, заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами.

Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень під час проведення досудового розслідування (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпечення законності (ст. 9 КПК України). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінювати в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, який має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - тобто, прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у прокурора достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Пелюк С.С. звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням від 14.06.2021 про закриття кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у порядку ст. 220 КПК України.

21 липня 2021 року у справі № 991/4363/21 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.06.2021 про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нездійсненні розгляду клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 скасувала, а скаргу разом з матеріалами справи направила до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку.

У подальшому, у цій справі слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 28.07.2021, якою скаргу адвоката Пелюка С.С. в інтересах ОСОБА_1 задовольнив; зобов`язав прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, розглянути у порядку, визначеному ст. 220 КПК України, клопотання адвоката Пелюка С.С. від 14.06.2021 про закриття кримінального провадження.

Згідно із супровідним листом від 06.08.2021, адресованим Пелюку С.С. , прокурор Панченко О.О. на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.07.2021 у справі № 991/4363/21 розглянула клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 щодо підозрюваного ОСОБА_1 . Згідно з вимогами ч. 2 ст. 220 КПК України прокурор у провадженні винесла відповідну постанову, примірник якої додала.

Встановлено, що 05.08.2021 прокурор Панченко О.О. винесла постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката Пелюка С.С. про прийняття процесуального рішення - закриття кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 щодо підозрюваного ОСОБА_1 в частині підозри за ч.2 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід прокурора та наданих у судовому засіданні пояснень захисник Пелюк С.С., як на прояв упередженості прокурора Панченко О.О. посилається на невідповідність висновкам, висловленим Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 21.07.2021, із висновками, викладеними прокурором у постанові від 05.08.2021.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді, а не для прокурора під час прийняття ним процесуальних рішень.

Як встановлено вище прокурор Панченко О.О. на виконання ухвали слідчого судді від 28.07.2021 розглянула клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000365 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , винесла постанову, копію якої надіслала адвокату Пелюку С.С.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання виноситься мотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

За вказаних обставин, слідчий суддя критично оцінює посилання захисника на недостовірність зазначених у супровідному листі до постанови від 05.08.2021 відомостей як на підтвердження факту упередженого ставлення прокурора Панченко О.О. щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із прийнятими процесуальними рішеннями прокурора, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості прокурора під час досудового розслідування.

Надання оцінки мотивам, покладених прокурором в основу прийнятого рішення, які за версією захисника не відповідають дійсності та суперечать судовим рішенням, встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості цього процесуального рішення, враховуючи положення ст. 26 КПК України, перебуває поза межами предмета дослідження під час розгляду заяви про відвід прокурора.

Постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання захисника про закриття провадження також не є предметом судового контролю зі сторони слідчого судді під час розгляду скарги у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України та може бути предметом оскарження лише до прокурора вищого рівня в порядку ч. 6 ст. 36 КПК України або під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Захисник, не погоджуючись із винесеною прокурором Панченко О.О. постановою від 05.08.2021, реалізував своє право на її оскарження у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України та звернувся із відповідною скаргою до в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Таким чином, доводи захисника про порушення права на захист ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви.

Аналізуючи викладені захисником підстави для відводу прокурора за суб`єктивним та об`єктивним критеріями, слідчий суддя не встановив жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора Панченко О.О.

Зокрема, відсутні дані, які можуть свідчити про те, що прокурор Панченко О.О. приймала процесуальні рішення інакше, ніж в інших аналогічних випадках, що могло б свідчити про упереджене ставлення прокурора саме до підозрюваного ОСОБА_1 . Заявником не наведено доводів, за яких можливо дійти висновку, що подальше здійснення процесуального керівництва прокурором Панченко О.О. може призвести до ймовірності ухвалення незаконних, необґрунтованих та несправедливих рішень щодо ОСОБА_1 .

Обставини, на які посилається заявник у своїй заяві та в судовому засіданні, не доводять упередженості прокурора. Заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення прокурора від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, для задоволення заяви про відвід прокурора.

Керуючись ст. 77, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Пелюка Станіслава Сергійовича про відвід прокурора залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан