- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/6976/21
Провадження 1-кс/991/7081/21
УХВАЛА
12 жовтня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Генерального прокурора ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення обшуку, подане у кримінальному провадженні №52021000000000016.
(1) Зміст поданого клопотання
11.10.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання Генерального прокурора ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення огляду приміщень.
З клопотання вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (далі КК України).
Детектив зазначає, що протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (далі - Товариство) 23.12.2020 ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій з проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.
На час призначення ОСОБА_5 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі ОАСК) ОСОБА_6 здійснювався розгляд справи №640/32334/20 за позовом Товариства до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 №77920413 на суму 54 710 191 грн.
Представництво інтересів Товариства в суді відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 здійснювалось адвокатом ОСОБА_7 . Пунктом 2 договору визначено, що адвокат зобов`язується належним чином і в повному обсязі надавати правову допомогу, таким чином ОСОБА_7 як представник був зацікавлений у задоволенні позовної заяви Товариства, у розгляді якої брав участь.
При цьому, у ОСОБА_7 виник умисел щодо заволодіння майном (грошовими коштами) Товариства або осіб, які його представляли, в особливо великих розмірах шляхом здійснення обману (шахрайства).
Будучи знайомим із ОСОБА_8, який на той час обіймав посаду в Службі зовнішньої розвідки України, мав свідоцтво адвоката, враховуючи те, що він є рідним братом голови ОАСК, ОСОБА_7, розуміючи, що останній, завдяки наявним зв`язкам, зможе допомогти в реалізації злочину, вирішив звернутись до нього з метою залучення його до злочинної діяльності.
Приблизно в кінці грудня 2020 року на початку січня 2021 року ОСОБА_7 досяг із ОСОБА_8 домовленості про спільне вчинення злочину, а саме заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 120 тисяч доларів США шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.
Вказаний злочинний задум ОСОБА_7 та ОСОБА_8 планували реалізувати шляхом підбурення ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_6 .
При цьому, ОСОБА_8 мав встановити контакт із суддею через наближених до нього осіб з метою отримання інформації щодо стану розгляду справи № 640/32334/20, для чого ОСОБА_7 у свою чергу надав йому інформацію щодо позовної заяви та судді, який здійснює її розгляд.
ОСОБА_7, згідно із злочинним планом, узгодженим із ОСОБА_8, мав здійснювати спілкування з представником Товариства та запропонувати йому надати кошти в сумі 120 тисяч доларів США, переконавши, що вони потрібні для передачі судді ОАСК.
Варто зазначити, що ані ОСОБА_7, ані ОСОБА_8 реальних намірів передавати одержані від ОСОБА_5 кошти судді ОАСК ОСОБА_6 не мали, а вона з їхніми злочинними планами обізнана не була.
13.01.2021 ОСОБА_7, під час зустрічі з ОСОБА_5 у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, 37-41, поінформував його про можливість отримати позитивне рішення у справі № 640/32334/20 шляхом надання неправомірної вигоди судді ОАСК. При цьому, під час бесіди почав переконувати ОСОБА_5 про наявність у нього зв`язків в ОАСК, завдяки яким можна шляхом пропозиції та передачі судді неправомірної вигоди в сумі 120 тисяч доларів США отримати рішення у справі на користь Товариства.
Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_5 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_7 можливості вирішити це питання, він намагався схилити ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди судді. При цьому, реальних намірів передавати отримані від ОСОБА_5 грошові кошти не мав, а планував залишити частину собі, а частину надати ОСОБА_8 .
У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 9 год 45 хв, під час зустрічі в офісі за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7, повідомив ОСОБА_5, що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, який розглядає справу.
У ході спілкування ОСОБА_5 зазначив ОСОБА_7, що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому в суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_7, незважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення, продовжив схиляти ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди судді.
Ураховуючи переконання ОСОБА_7 щодо необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_5 дав згоду на надання неправомірної вигоди. Він попросив ОСОБА_7 погодити зменшення суми до 100 тисяч доларів США у зв`язку із відсутністю потрібних коштів. ОСОБА_7 повідомив, що спробує домовитися про це під час зустрічі з посередником, тобто із ОСОБА_8 .
Таким чином, після досягнення ОСОБА_7 мети, а саме переконання ОСОБА_5 вчинити кримінальне правопорушення, пов`язане з наданням неправомірної вигоди судді ОАСК, ОСОБА_7 із ОСОБА_8 отримали можливість довести до кінця спільний злочинний задум, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 100 тисяч доларів США, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_7, 15.02.2021 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5 та повідомив про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись із посередником, тобто ОСОБА_8, від якого повинен одержати інформацію про хід справи.
16.02.2021 ОСОБА_7 біля будинку № 32-Г по вул. Євгена Коновальця в м. Києві зустрівся із ОСОБА_8, який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК, та пояснив, що отримати відповідь щодо стану розгляду справи він зможе лише після спілкування з ним.
Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5, що для прийняття суддею ОСОБА_6 рішення на користь Товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.
Крім того, ОСОБА_7, розуміючи, що неправомірну вигоду судді він надавати не збирається, сказав ОСОБА_5 про потребу передати 100 тисяч доларів США.
Після підготовчого судового засідання у справі №640/32334/20, яке відбулось в ОАСК, 17.02.2021, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_7, повідомив ОСОБА_5, що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_6 за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.
ОСОБА_8, з метою з`ясування інформації про здійснені ОСОБА_7 дії 10.03.2021 приблизно о 12 год 35 хв зустрівся з ним біля будинку АДРЕСА_3 . У ході зустрічі, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 про необхідність отримання підтвердження інформації щодо ймовірного прийняття рішення на користь Товариства, після чого можна буде отримати грошові кошти, а також те, що в найближчий час він матиме потрібну інформацію.
Цього ж дня, приблизно о 12 год 38 хв ОСОБА_7, використовуючи мобільний додаток «Telegram», зателефонував ОСОБА_5 та зазначив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може виникнути потреба передати частину неправомірної вигоди.
ОСОБА_8, 16.03.2021 о 11 год 26 хв у додатку «Signal» надіслав ОСОБА_7 повідомлення про те, що остаточної інформації він ще не отримав, оскільки матеріали вивчаються, проте необхідно отримати від ОСОБА_5 частину грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США, що виглядало б для нього як перша частина неправомірної винагороди.
Цього ж дня, приблизно о 13 год 45 хв ОСОБА_7, використовуючи мобільний додаток «Telegram», зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_6 попередньо дала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч доларів США. Також, він зазначив, що треба передати йому частину грошових коштів у розмірі 20 тисяч доларів США.
ОСОБА_7 25.03.2021 приблизно о 15 год приїхав на зустріч до ОСОБА_5 в офіс за адресою: АДРЕСА_1 . Під час неї, ОСОБА_5 сказав ОСОБА_7, що на теперішній час із необхідної частини неправомірної вигоди в сумі 20 тисяч доларів США він має можливість надати лише 10 тисяч доларів США. На це ОСОБА_7, розуміючи, що із ОСОБА_8 була обумовлена саме така сума, повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.
Надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 приїхали до відділення АТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21, де ОСОБА_5 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тисяч доларів США. Їх, в подальшому в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_7, передав йому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_6 за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20.
Цього ж дня, о 16 год 09 хв ОСОБА_7 у додатку «Signal» повідомив ОСОБА_8 про одержання частини грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США та отримав підтвердження щодо продовження дій, спрямованих на досягнення загальної злочинної мети.
29.03.2021 ОСОБА_8, будучи обізнаним із станом розгляду суддею ОАСК ОСОБА_6 справи № 640/32334/20 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_7 та сказав про потребу отримати від ОСОБА_5 всю суму грошових коштів до 05.04.2021 для завершення злочину.
Під час розмови через додаток «Telegram» ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5, що його посередник запевнив про прийняття судом рішення на користь Товариства. Після чого поінформував, що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_6 та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, щоб він його передав судді.
05.04.2021 приблизно о 15 год ОСОБА_7, з метою отримання від ОСОБА_5 решти неправомірної вигоди прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_1 . Звідти разом із ОСОБА_5 поїхав до відділення АТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21.
Прибувши до відділення банку, ОСОБА_5 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти в сумі 90 тисяч доларів США. Їх він передав ОСОБА_7, перебуваючи в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1, як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флешнакопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду, та аркуш формату А4 із зазначеним текстом.
Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виконали свій злочинний план спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, заволоділи грошовими коштами в сумі 100 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 05.04.2021 складає 2795550 гривень.
Цього ж дня, ОСОБА_7 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, зустрівся із ОСОБА_8 . В автомобілі марки «Infiniti» моделі «Qx 70», д.н.з. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_8, вони розподілили між собою отримані від ОСОБА_5 грошові кошти таким чином: ОСОБА_8 було передано 80 тисяч доларів США, а ОСОБА_7 20 тисяч доларів США.
У подальшому, 06.04.2021, співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_7 і ОСОБА_8, оскільки вони були затримані в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 наказом від 15.01.2019 № 31-ос прийнятий на посаду заступника начальника управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України (далі СЗРУ).
Добір кандидатів на службу здійснюється згідно з положенням Порядку № 279/ДСК СЗРУ. Відповідно до п. 3.6.1 вказаного Порядку у процесі добору під час співбесіди кандидату повідомляються відкриті відомості про завдання СЗРУ, а також передбачені законами України обмеження, пов`язані із службою в розвідувальних органах і допуском до державної таємниці.
Крім того, підписуючи 21.12.2018 контракт про проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу СЗРУ, ОСОБА_8 підтвердив факт ознайомлення із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби у СЗРУ, і добровільно взяв на себе зобов`язання:
-проходити військову службу у СЗРУ протягом строку дії контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у СЗРУ;
-сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів СЗРУ, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників.
Про неухильне додержання Конституції України та законів України, забезпечення державної таємниці, сумлінне і чесне виконання військового обов`язку, наказів командирів ОСОБА_8 присягав Українському народові під час складання військової присяги 06.09.1992.
Згідно з вимогами Закону України «Про запобіганнякорупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку».
Служба зовнішньої розвідки України як розвідувальний орган України входить до складу сил безпеки, а як військове формування до складу сил оборони сектору безпеки і оборони України.
Таким чином, ОСОБА_8, будучи військовою посадовою особою військового формування, зобов`язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Будучи обізнаним із вимогами чинного законодавства щодо необхідності зазначення відомостей про майно та грошові кошти, викладеними у ст. 46 «Про запобігання корупції», ОСОБА_8 умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому, такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зокрема, установлено, що 30.03.2021 ОСОБА_8, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, заповнив, а в подальшому подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у якій у розділі «Грошові активи» зазначив лише 25 тисяч доларів США накопичень (згідно з офіційним курсом НБУ на 31.12.2021 складає 706865 гривень), з яких 15 тисяч доларів США належать йому, 10 тисяч доларів США членам його сім`ї.
При цьому, вказана декларація не містила даних про грошові кошти, а саме 3744 500 доларів США, 846 560 євро, 20000 англійських фунтів, 236 000 гривень, 100 шекелів, про нерухоме майно квартиру АДРЕСА_5 .
Водночас, встановлено, що 16.08.2018 між ОСОБА_9, що є дружиною знайомого ОСОБА_8 ОСОБА_10, та ОСОБА_11 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 . Вартість нерухомості відповідно до договору та звіту про оцінку майна склала 1 449 441 грн.
Крім цього, встановлено, що договір купівлі-продажу згаданої квартири укладався ОСОБА_11 на прохання ОСОБА_8, який здійснював безпосередньо розрахунок за вказане майно, а також у подальшому користувався та розпоряджався ним.
Зокрема, у серпні вересні 2020 року ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 про необхідність надання довіреності на ім`я ОСОБА_12 про користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_5 .
За вказівкою ОСОБА_8, 24.09.2020 ОСОБА_11, перебуваючи в нотаріуса ОСОБА_13, підписала довіреність від 24.09.2020, а нотаріус будучи знайомою ОСОБА_8, того ж дня внесла запис до реєстру нотаріальних дій під № 991 та Єдиного реєстру довіреностей під № 51098593, відповідно до якого, ОСОБА_12 уповноважено в будь-який спосіб, передбачений законодавством України, розпоряджатись та користуватись квартирою АДРЕСА_5 продати, обміняти, передати в заставу (іпотеку), у тому числі як майновий поручитель, надати в оренду (найм), позичку.
Таким чином, ОСОБА_8 опосередковано, через інших фізичних осіб, вчинив щодо квартири АДРЕСА_5, дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження нею.
Починаючи із серпня 2018 року, вказана квартира перебувала в постійному користуванні ОСОБА_8, у якій він зберігав власні речі, при цьому здійснюючи відповідні комунальні платежі за обслуговування житла.
Разом з тим, 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6, вилучено грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 євро, 20 тисяч фунтів стерлінгів, 236 тисяч гривень та 100 шекелей, що станом на 31.12.2020 згідно з офіційним курсом Національного банку України складає 136289062 грн, що на 135582197 грн більше задекларованих ОСОБА_8 грошових активів.
Таким чином, ОСОБА_8, діючи умисно, будучи обізнаним про наявність у нього додаткових об`єктів декларування, передбачених п. п. 2 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме грошових коштів у національній та іноземній валюті, які в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України складають 135582197 грн, а також об`єкта нерухомості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, що є об`єктом права власності третьої особи, однак щодо якого ОСОБА_8 міг опосередковано, через інших фізичних осіб, вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, відповідні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вніс.
07.04.2021 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
17.09.2021 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч.3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
17.09.2021 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч.3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України.
Постановою від 15.07.2021 у кримінальному провадженні призначено судову оціночно-будівельну експертизу, об`єктом дослідження якої є об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_6 .
До проведення вказаної експертизи залучено експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Як зазначається, за вх. від 20.09.2021 №012/20370-04 на адресу НАБУ надійшло клопотання судового експерта, у якому, з-поміж іншого, зазначено про необхідність забезпечення прибуття експерта, належних умов роботи та безперешкодного обстеження вказаного об`єкта нерухомого майна.
У зв`язку з викладеним, Генеральний прокурор вказує, що виникла необхідність у проведенні огляду вказаної квартири за участю судового експерта з метою встановлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які в подальшому можуть бути доказами під час судового розгляду.
(2) Щодо клопотання Генерального прокурора про розгляд його у закритому судовому засіданні та без виклику власників майна
В клопотанні також порушується питання про його розгляд у закритому судовому засіданні та без виклику власників майна.
Водночас, під час судового засідання детектив ОСОБА_3 вказане клопотання не підтримав, зазначивши, що на момент його вирішення необхідність у цьому відпала.
Крім цього, слідчий суддя звертає увагу, що згідно з ч.2 ст.237 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Частина четверта статті 234 КПК передбачає, що клопотання про обшук розглядається за участю слідчого або прокурора.
Таким чином, положеннями кримінального процесуального закону не передбачено виклику у судове засідання власників майна при вирішенні клопотання про надання дозволу на огляд житла чи іншого володіння особи.
(3) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні детектив клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Надав доручення, підписане Генеральним прокурором, яке дозволяє участь детектива у судовому засіданні.
(4) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
Згідно зі ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів (ч. 1 ст. 237 КПК).
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 237 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Вимоги до обшуку, ухвали про дозвіл на його надання та виконання передбачені статтями 234-236 КПК.
Так, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Під час розгляду клопотання про обшук слідчий, прокурор мають довести наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4)відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи (ч. 5 ст. 234 КПК).
З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при розгляді цього клопотання слідчий суддя має перевірити та встановити такі обставини:
1) достатність підстав для висновку про вчинення кримінального правопорушення;
2) чи мають відомості, які можуть бути виявлені та зафіксовані під час огляду значення для досудового розслідування;
3) чи можуть відомості виявлені та зафіксовані під час огляду, бути доказами під час судового розгляду;
4) чи наявні підстави вважати, що такі відомості, можуть бути виявлені та зафіксовані у відповідному володінні особи;
5) чи є, за встановлених обставин, проведення цієї слідчої дії найбільш доцільним та ефективним способом виявлення та фіксації відомостей, які мають значення для досудового розслідування, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
В процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
(4.1) Слідчий суддя вважає, що Генеральним прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000016 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Зокрема, 17.09.2021 ОСОБА_8 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15 ч. 4 ст.27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті369цього Кодексу є, зокрема, судді.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).
Частина четверта статті 190 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.
Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України устатті 190цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Частина друга статті 366-2 КК України передбачає відповідальність за умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України"Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У клопотанні Генерального прокурора наведені відомості про обставини, які в сукупності з наданими поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, дають слідчому судді підстави для висновку, що могли бути вчинені кримінальні правопорушення про які зазначається у клопотанні.
Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у їх копіях, зокрема:
-заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 14.01.2021;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_7 був залучений до надання юридичних послуг Товариства в ОАСК. 18.12.2020 товариством подано позов до ОАСК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54680191 грн. Позов прийнято у провадження суддею ОСОБА_14 на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі №640/32334/20. ОСОБА_7 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_7 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь Товариства за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_7 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_7 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_7 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак, навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_7 повідомив, що з`ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_7 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_6 розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_7 повідомив, що особам з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_7, що зможе дати 10 ти доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки де він зберігав гроші дістав 10 тис. доларів США, які він передав ОСОБА_7 . 29.03.2021 ОСОБА_7 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів 05.04.2021. Цього дня він та ОСОБА_7 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис доларів США, які він передав ОСОБА_7, який перерахував кількість пачок грошових купюр;
-протоколом № 23/1 загальних зборів учасників Товариства від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_5 ;
-витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якій зазначено інформацію про Товариство;
-податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2020 № 77920413;
-ухвалою ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_6 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №640/32334/20;
-договором про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_7 та Товариством щодо здійснення представництва прав та інтересів Товариства;
-позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413, ціна позову складає 54680191 грн;
-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_5 ;
-протоколом огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_5 ;
-протоколом обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_7, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;
-протоколом обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_6, під час якого виявлено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта та автобіографію ОСОБА_8, квитанції та рахунки на ім`я ОСОБА_15, альбом з фотографіями ОСОБА_15, грошові кошти в сумі 3774500 доларів США, 846560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелей;
-протоколом огляду від 07.04.2021 телефону ОСОБА_8, в якому знаходиться переписка ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 02.04.2021;
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.04.2021;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 13.05.2021, яка повідомила обставини розгляду справи № 640/32334/20, а також зазначила, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 їй особисто не знайомі. ОСОБА_5 і ОСОБА_7 вона бачила в судових засіданнях. Про ОСОБА_8 вона вперше почула з засобів масової інформації, звідки ж і довідалась, що він є братом ОСОБА_15 . У межах розгляду справи до неї ніхто не звертався та не цікавився її розглядом;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 09.07.2021;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.04.2021 та 06.09.2021;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.09.2021;
-повними витягами з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний);
-протоколами огляду від 15.07.2021
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отже, у судовому засіданні доказами доведено достатність підстав вважати, що могло бути вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.15 ч. 4 ст.27 ч. 3 ст. 369, ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
При цьому, необхідно зауважити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність складу злочину, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення та ступінь її вини.
(4.2) Відомості, які можуть бути виявлені та зафіксовані під час огляду мають значення для досудового розслідування
В клопотанні йдеться про надання дозволу на проведення огляду житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6, яке на праві власності належить ОСОБА_11, водночас використовується ОСОБА_8 .
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів обставинами розслідування цього кримінального провадження є внесення ОСОБА_8 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".
Відповідальність за статтею 366-2 КК України настає у випадку встановлення судом, що такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
За твердженнями Генерального прокурора, ОСОБА_8, подаючи декларацію, не вказав у ній про наявність у нього прав щодо об`єкту нерухомості квартиру по АДРЕСА_6 .
Таким чином, на думку слідчого судді, в даному випадку проведення огляду з метою виявлення та фіксації необхідних відомостей має суттєве значення для досудового розслідування насамперед з питань оцінки вартості вказаного приміщення, що може вплинути на кваліфікацію дій ОСОБА_8 . Крім цього, проведення огляду приміщення необхідне задля складення обґрунтованого та об`єктивного висновку за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи щодо вартості вказаного приміщення. Це, в свою чергу, забезпечить швидке, повне та неупереджене розслідування, дозволить встановити обставини вчинення злочину.
Враховуючи предмет доказування кримінального правопорушення, про яке йдеться у клопотанні, що стосується, зокрема, внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей щодо вказаної квартири, інформація, яка може бути виявлена та зафіксована під час огляду має значення для досудового розслідування.
(4.3) Відомості виявлені та зафіксовані під час огляду, можуть бути доказами під час судового розгляду
Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів, є у тому числі, речові докази, документи і висновки експертів.
Докази повинні бути належними. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК).
Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначені у ст.91 КПК. До них, зокрема, відносяться: подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Враховуючи обставини, які розслідуються у цьому провадженні, відомості виявлені та зафіксовані під час огляду, а також висновок експертів за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи можуть бути визнані доказами у подальшому та допоможуть встановити важливі обставини цього кримінального провадження, а саме: подію кримінального правопорушення або її відсутність; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; інші обставини.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що відомості виявлені та зафіксовані під час огляду, можуть бути доказами під час судового розгляду.
(4.4) Щодо наявності підстав вважати, що такі відомості, можуть бути виявлені та зафіксовані у відповідному володінні особи
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів обставинами розслідування цього кримінального провадження є внесення ОСОБА_8 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".
Орган досудового розслідування вважає, що вказана квартира АДРЕСА_5, хоча й перебуває у власності ОСОБА_11, водночас перебуває у користуванні лише ОСОБА_8 . Відомостей про цю квартиру останній, за твердженнями Генерального прокурора, не вказав у своїй декларації.
Так, згідно з відомостями інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України право власності на вказану квартиру належить ОСОБА_11, яка здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.
Водночас встановлено,що зазначенимприміщенням користується ОСОБА_8 .Зокрема, в ході обшуку вказаної квартири було виявлено, що у вказаному приміщенні ОСОБА_8 зберігає речі і документи особистого характеру, які з огляду на відомості, що на них містяться, ідентифікуються як належні йому та ймовірно його брату ОСОБА_15, зокрема, фотоальбоми, квитанції, рахунки, акти, видаткові накладні, копії паспорту, автобіографій, розписок, копій договорів та інших документів.
Крім того, допитані у ході досудового розслідування ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вказали, що фактичним власником квартири за адресою: АДРЕСА_6, є ОСОБА_8, який просив ОСОБА_11 зареєструвати право власності на приміщення на себе.
Слідчим суддею враховується те, що згідно з доданими до клопотання Генерального прокурора документами, у кримінальному провадженні було призначено оціночно-будівельну експертизу. Виконання експертизи доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експерту поставлено питання: яка ринкова вартість квартири АДРЕСА_5, станом на 31.12.2020.
17.09.2021 судовим експертом ОСОБА_16 на адресу НАБУ направлено клопотання №СЕ-19/111-21/34585-ОБ про надання додаткових матеріалів. У цьому клопотанні експерт також просив про забезпечення йому прибуття, безперешкодний доступ, належні умови праці судовому експерту для проведення натурного обстеження об`єкта дослідження.
Згідно з положеннями п.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) та ст.69 КПК експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; з дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), бути присутнім під час проведення процесуальних, виконавчих дій та ставити питання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об`єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності.
У відповідності до ч.5 ст.69 КПК експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз`яснити його.
Таким чином, проведення оціночно-будівельної експертизи є фактично неможливим без отримання доступу до приміщення з метою отримання додаткових відомостей, встановлення вартості об`єкта станом на певний момент часу.
Отже, наявні достатні підстави вважати, що відомості можуть бути виявлені та зафіксовані саме у квартирі АДРЕСА_5 .
(4.5) За встановлених обставин, огляд є найбільш доцільним та ефективним способом виявлення та фіксації відомостей, які мають значення для досудового розслідування, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи
Враховуючи характер та тяжкість злочину щодо якого здійснюється досудове розслідування, слідчий суддя, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, переконаний, що потреби досудового розслідування в цьому випадку виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у клопотанні детектива.
Огляд у цьому випадку є найбільш доцільним та ефективним способом виявлення та фіксації відомостей, які мають значення для досудового розслідування.
За таких умов слідчий суддя вважає, що необхідність проведення огляду є обґрунтованим, адже допоможе здійснити об`єктивне досудове розслідування кримінального провадження. Проведення огляду у цьому випадку переслідує законну мету. Також, враховується, що приміщення, в яких необхідно провести огляд, перебувають у державній, а не приватній власності.
Загальна оцінка досліджених під час розгляду клопотання обставин у їх сукупності дає підстави для надання дозволу на проведення огляду.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що відповідна квартира на праві власності належить ОСОБА_11, яка здійснює індивідуальну адвокатську діяльність і нею користується ОСОБА_8, який так само є адвокатом.
У зв`язку з цим, беручи до уваги особливий статус і роль адвокатів у системі правосуддя, а також значення їх діяльності для забезпечення верховенства права, зважаючи на додатковий захист, якого надає законодавство для забезпечення конфіденційності відносин між адвокатом та клієнтом, слідчий суддя має з особливою ретельністю перевірити, чи не буде порушено гарантій адвокатської діяльності.
Відповідні гарантії передбачені, зокрема, вимогами ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у якій вказано, що проведення стосовно адвоката слідчих дій, які можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора.
Такі гарантії, на переконання слідчого судді, покликані забезпечити конфіденційність у відносинах між адвокатом і клієнтом та збереження адвокатської таємниці. З огляду на це, від органу досудового розслідування вимагається, щоб під час проведення відносно адвоката будь-яких слідчих дій не були порушені права довірителів, зокрема, право на захист.
Слідчий суддя враховує, що з клопотанням про дозвіл на проведення огляду звернувся належний суб`єкт Генеральний прокурор ОСОБА_4 .
Особливу увагу слідчий суддя звертає на те, що проведення огляду у вказаному приміщенні зумовлено розслідуванням особистої ймовірної причетності ОСОБА_8 до вчинення корупційного злочину. У цьому контексті важливо відзначити, що на відомості про обставини вчинення адвокатом злочину не поширюються гарантії адвокатської діяльності і вони не становлять собою інформації, яка, відповідно до закону, може вважатись адвокатською таємницею.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що у даному провадженні не розслідуються обставини безпосереднього здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_8 та надання ним правової допомоги клієнтам. Також слідчим суддею не встановлено відомостей про те, що у вказаному приміщенні здійснюється адвокатська діяльність.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що у випадку проведення огляду у вказаній квартирі гарантій адвокатської діяльності цих осіб порушено не буде.
(4.6) Інші питання, що вирішуються судом при розгляді цього клопотання
Згідно з ч. 3 ст. 237 КПК для участі в огляді можу бути запрошені, зокрема, інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК учасником кримінального провадження є, зокрема, експерт.
Слідчий суддя вважає за можливе надати дозвіл експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України брати участь під час проведення огляду з метою обстеження цього приміщення та забезпечення проведення судової експертизи.
Слідчий суддя вважає необхідним встановити строк дії ухвали в один місяць з дня постановлення ухвали із врахуванням того, що неможливо визначити заздалегідь можливість всіх учасників кримінального провадження взяти участь у цій слідчій дії.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Генерального прокурора задовольнити частково.
2. Надати детективам Національного антикорупційного бюро України, якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000016 від 14.01.2021, за участю судових експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України дозвіл на проведення огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_6, яке відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна належить ОСОБА_11 (фактично квартирою володіє ОСОБА_8 ) з метою обстеження цього приміщення та забезпечення проведення судової експертизи;
3. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала діє до 12.11.2021, набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Повний текст оголошено 25.10.2021 о 09:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_17 ОСОБА_18