Document No. 100905013

Справа № 991/6232/21

Провадження №11-сс/991/579/21

УХВАЛА

03 листопада 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В.І.,

суддів Боднара С.Б., Семенникова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Халітової І.В.

прокурора Корзуна В.С.

представника власника майна Весніна С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника власника майна Весніна Сергія Олександровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2021 року про арешт майна підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Національним антикорупційним бюро України розслідуються обставини того, що службові особи ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» у змові з представниками ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» та ТОВ «Зоря», з метою отримання останніми неправомірної вигоди, у 2011 році створили умови для укладення договорів поставки вибухових речовин не з кінцевими споживачами продукції ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», а з вказаними суб`єктами господарювання-посередниками. Зокрема, Павлоградський хімічний завод як виробник систематично подавав для участі в тендерах кінцевих споживачів комерційні пропозиції з вищими цінами, ніж пропонували посередники.

ОСОБА_1 , будучи генеральним директором ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» та ТОВ «НВП «Зоря», використав своє службове становище всупереч інтересам служби шляхом безпосереднього підписання протягом 2011-2016 років договорів поставки, додаткових угод, специфікацій до них та інших документів, а також шляхом впливу на підлеглих працівників у вигляді надання відповідних інструкцій та вказівок, що мало наслідком укладення наведених непрямих договорів поставки з посередницькими структурами та спричинило тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державним підприємством належного йому прибутку в розмірі 43 312 663,15 гривень (без ПДВ).

Прокурор звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт коштів на рахунках ОСОБА_2 в банківських установах АТ «АЛЬФА-БАНК» та ПАТ «УКРГАЗБАНК», а також арешт об`єктів нерухомого майна, які зареєстровані на праві власності за дружиною підозрюваного, ОСОБА_2 , а саме:

- житлового будинку площею 476,4 м? ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1820619412232);

- житлового будинку площею 49,4 м? ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер: 2226161012232);

- житлового будинку площею 62,1 м? ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер: 2412568612232);

- квартири площею 60,7 м? ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 1596873212101;

- квартири площею 55,1 м? ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер: 2161470612101);

- квартири площею 47,5 м?, ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер: 1437882651101);

- земельної ділянки площею 0,1704 га, ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1820671412232);

- земельної ділянки площею 0,2055 га ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер: 1077262912232);

- земельної ділянки площею 0,248 га ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер: 166723912232);

- земельної ділянки площею 0,17 га ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер: 169122012121).

Необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження обумовлена необхідністю забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, можливістю відчуження майна, на яке накладається арешт.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2021 клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на Ѕ частину спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із забороною її відчуження.

Ухвала мотивована обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується наданими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_1 , становить 43 312 663,15 гривень, що підтверджується висновками судово-економічних експертиз від 22.11.2018 та 07.05.2021.

Загальна сума коштів ОСОБА_2 на рахунках в банківських установах АТ «АЛЬФА-БАНК» станом на 19.08.2021 та ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» станом на 20.08.2021, становить 1 978 999,76 гривень. Також, за період її перебування у шлюбі з ОСОБА_1 (з 01 серпня 2009 року) на ім`я ОСОБА_2 зареєстроване право власності на житлові будинки, квартири, земельні ділянки, які відповідно до відомостей, відображених у декларації ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік становить 3 658 765 гривень. Наведені суми є співмірними розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що відповідає вимогам ч.8 ст.170 КПК України.

Оскільки майно, на яке прокурор просив накласти арешт, було набуте ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , воно є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до ст.60 СК України. Накладення арешту на майно третьої особи, яка не є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення згідно з ч.4 ст.170 КПК України, можливе лише за умови, якщо така особа набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_2 не є підозрюваною у кримінальному провадженні, будь-яких доказів того, що її кошти на банківських рахунках та нерухоме майно відповідають наведеним критеріям, прокурор в судовому засіданні не надав, тому доводи сторони обвинувачення про арешт майна з метою спеціальної конфіскації слідчий суддя відхилив.

Враховуючи положення ст.70 СК України про рівність часток майна чоловіка та дружини, що знаходиться у спільній сумісній власності, слідчий суддя постановив накласти арешт на 1/2 частину спільного майна подружжя з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Не погодившись з ухвалою, захисник Веснін С.О. подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Вважає, що відсутні докази причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, оскільки за результатами судово-економічних експертиз від 22.11.2018 та 07.05.2021 не вдалося встановити існування тяжких наслідків у вигляді недоотримання державним підприємством належного йому прибутку. Тобто, арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, суперечить вимогам ст.173 КПК України щодо необхідності існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Крім цього, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що арештоване майно є спільною сумісною власністю подружжя. Захисник зазначає, що житловий будинок площею 476,4 м? АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1820619412232, разом із земельною ділянкою площею 0,1704 га, на якій він розташований, є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , оскільки договори купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки були укладені 21 липня 2009 року, тобто, до укладення шлюбу із ОСОБА_1 .

На думку захисника, режим спільної сумісної власності не розповсюджується і на інші об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки. На підтвердження цього вказує, що до всіх договорів купівлі-продажу майна додається нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про те, що майно придбане за особисті кошти ОСОБА_2 .

Оскільки поділу майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було, слідчий суддя необґрунтовано послався на ч.1 ст.70 СК України, визначаючи частину майна, яку слід арештувати.

Вважає, що арешт на кошти ОСОБА_2 , нерухоме майно та земельні ділянки накладався також на підставі п.2 ч.2 ст.170 КПК України з метою спеціальної конфіскації. При цьому, докази можливості застосування спеціальної конфіскації відповідно до критеріїв, передбачених ст.96-2 КК України, прокурором в судовому засіданні надані не були.

За результатами розгляду апеляційної скарги з участю прокурора та представника власника майна, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як передбачено ч.8 ст.170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування на час застосування заходу забезпечення кримінального провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.

Згідно з висновками судово-економічних експертиз від 22.11.2018 та 07.05.2021 ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» під час реалізації промислових вибухових матеріалів у період 2011-2016 років недоотримало належний йому прибуток в розмірі 43 312 663,15 гривень (без ПДВ), що є тяжкими наслідками.

ОСОБА_1 як генеральний директор безпосередньо підписував протягом 2011-2016 років договори поставки, додаткові угоди, специфікації до них та інші документи, надавав інструкції та вказівки підлеглим працівникам щодо реалізації продукції посередницьким структурам.

Наведені дані свідчать про ймовірність зловживання ОСОБА_1 службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб.

Загальна сума коштів, розміщених на рахунках АТ «АЛЬФА-БАНК» станом на 02.09.2021 та в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» станом на 20.08.2021, становить 26 700 875,01 гривень, що співрозмірно розміру шкоди у 43 312 663,15 гривень, завданої кримінальним правопорушенням.

Враховуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обмеження права власності ОСОБА_1 є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження щодо забезпечення відшкодування шкоди від вчинення злочину.

Доводи сторони захисту про неможливість накладення арешту на Ѕ житлового будинку площею 476,4 м? АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1820619412232, разом із земельною ділянкою, площею 0,1704 га, які були придбані ОСОБА_2 до укладення шлюбу з ОСОБА_1 , колегія суддів вважає обґрунтованими. З наданих представником власника майна та досліджених в судовому засіданні договорів купівлі-продажу, витягів з реєстру, рішення про перейменування вулиці встановлено, що вказані обєкти нерухомого майна дійсно придбані ОСОБА_2 до укладення шлюбу з ОСОБА_1 , а тому є її особистою власністю.

Доводи про необгрунтованість арешту іншого майна, зареєстрованого за ОСОБА_2 , колегія суддів відхиляє. Нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про те, що майно придбане за особисті кошти ОСОБА_2 , не є для цілей його арешту у кримінальному провадженні достатнім доказом того, що воно належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_2 . Сторона захисту не надала суду жодних інших доказів того, що нерухоме майно та земельні ділянки придбані за час шлюбу за кошти, які належали ОСОБА_2 особисто.

За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя наклав арешт на Ѕ частину майна, зареєстрованого на праві власності за дружиною підозрюваного, виходячи з презумпції рівності часток подружжя у спільному майні, придбаному в шлюбі. Таке рішення слідчого судді не є поділом майна між подружжям. Воно спрямоване на охорону і не втручання у майнові права особи, яка не є учасником кримінального провадження. Якщо між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спір про право власності на придбане в шлюбі майно, або вони бажають поділити його, то це вирішується у цивільно-правовому порядку і судове рішення про арешт майна цьому не перешкоджає. Якщо ОСОБА_2 належить все арештоване майно, або більша частка у спільному майні, ніж та, що не арештована, то вона має право звернутися на захист своїх прав до слідчого судді в порядку, передбаченому ст.174 КПК України. З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи представника власника майна про неможливість і необґрунтованість арешту Ѕ частини майна, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_2 , в тому числі, коштів на рахунках в банку, відкритих на її ім`я.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню зі скасуванням оскаржуваної ухвали слідчого судді в частині арешту майна, що не належить підозрюваному та є особистою власністю ОСОБА_2 , та постановленням нової в цій частині про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Керуючись статтями 170-173, 407, 418 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника власника майна Весніна Сергія Олександровича задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2021 року в частині накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , площею 476,4 м?, реєстраційний номер: 1820619412232, та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1704 га., по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер:1820671412232, скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

У решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

О. Ю. Семенников