Document No. 101044814

Справа № 991/6004/21

Провадження 1-кп/991/49/21

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_13 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_14 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_15 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_17 захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід головуючої судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000001254 від 16 травня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Лозова Харківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.2ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки м. Кіровоград, зареєстрованої та фактично проживаючої у АДРЕСА_3

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.2ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, зареєстрованого у АДРЕСА_4, фактично проживаючого в АДРЕСА_5 (кадастровий номер 3510100000:02:028:0203)

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч.1ст.366 КК України;

ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого у АДРЕСА_6, фактично проживаючого в АДРЕСА_7

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3ст.209 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянки України, уродженки м. Кіровоград, зареєстрованої та фактично проживаючої у АДРЕСА_8 ;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3ст.209 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого у АДРЕСА_9, фактично проживаючого у АДРЕСА_10, у будинок, розташованому на земельних ділянках з кадастровими номерами 3522286301:51:000:0067, 3522286301:51:000:0068

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3ст.209 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянки України, уродженки м. Кіровоград, зареєстрованої та фактично проживаючої у АДРЕСА_11

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3ст.209 КК України;

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого у АДРЕСА_12, фактично проживаючого у АДРЕСА_13

у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.5ст.191, ККУкраїни;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянки України, уродженки м. Рига Латвійської Республіки, зареєстрованої у АДРЕСА_14, фактично проживаючої у АДРЕСА_15

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.1ст.366 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянки України, уродженки м. Олевськ Житомирської області, зареєстрованої у АДРЕСА_16, фактично проживаючої в АДРЕСА_17

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.2ст.28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, уродженця м. Мурманськ, Росія, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_18

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.2ст.28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянки України, уродженки м. Дніпропетровськ, зареєстрованої у АДРЕСА_19, фактично проживаючої у АДРЕСА_20

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.2ст.28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження.

02вересня 2021року доВищого антикорупційногосуду надійшовобвинувальний актщодо ОСОБА_11,обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 ККУкраїни; ОСОБА_12, обвинуваченої за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч.1ст.366 КК України, ОСОБА_13, обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ККУкраїни, ОСОБА_25, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 ККУкраїни, ОСОБА_6, обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14, обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3ст.209КК України, ОСОБА_15,обвинуваченого зач.5ст.27,ч.5ст.191 КК України, ОСОБА_7, обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9, обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 ККУкраїни, ОСОБА_26, обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч.1ст. 366 КК України, ОСОБА_10, обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.2ст.28,ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2021 року призначено підготовче судове засідання, під час якого адвокатом ОСОБА_17 захисником обвинуваченого ОСОБА_8 заявлено відвід головуючій судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000001254 від 16 травня 2016 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПКУкраїни.

2.Зміст заяви і позиції учасників судового провадження.

Адвокат ОСОБА_17 захисник обвинуваченого ОСОБА_8 свою заяву про відвід мотивував наявністю обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості судді ОСОБА_1 . Ці сумніви захисник пов`язував з участю судді у розгляді питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 10 лютого 2020 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №52019000000001129 за ч.2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

За результатом судового провадження на підставі угоди, колегією суддів у складі головуючої судді ОСОБА_27, суддів ОСОБА_1, ОСОБА_28 02 квітня 2020 року ухвалено рішення про відмову у її затвердженні. У результаті цього обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 повернуто прокурору для проведення досудового розслідування. У подальшому це провадження об`єднано з матеріалами кримінального провадження № 52019000000001129.

У заяві про відвід захисником зазначено, що під час судового провадження на підставі угоди обвинувачений ОСОБА_8 визнавав себе винуватим та щиро розкаювався у вчиненні інкримінованих правопорушень. Під час цього провадження він неодноразово допитувався, у тому числі, стосовно обставин злочинів, вину у вчиненні яких визнавав та повідомляв про ролі інших фігурантів справи.

Адвокатом такожзазначено,що відповіднодо ч.6ст. 469 КПК України у разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.

З урахуванням змісту цієї норми, захисник переконаний, що у зв`язку з тим, що суддя ОСОБА_1 під час судового провадження на підставі угоди, сприймаючи особисто показання ОСОБА_8 про його причетність до вчинення інкримінованого злочину, не може бути об`єктивною та неупередженою по відношенню до обвинуваченого при розгляді кримінального провадження №42016000000001254 по суті.

Крім цього, на думку захисника, висновки суду, викладені в ухвалі від 02 квітня 2020 року щодо неможливість затвердження угоди про визнання винуватості через невідповідність визначеного сторонами розміру покарання, а також, невідповідність змісту угоди інтересам суспільства, створюють обґрунтовані сумніви у безсторонності судді ОСОБА_1 при розгляді кримінального провадження №42016000000001254.

Ураховуючи викладене, захисник ОСОБА_17, аргументуючи свої доводи з посиланням на норми п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, на практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), просив відвести головуючу суддю ОСОБА_1 від участі у розгляді кримінального провадження № 42016000000001254 щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_10 .

3.Позиції учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти розгляду та задоволення заяви про відвід головуючої судді ОСОБА_1 .

Заперечення проти розгляду заяви прокурор обґрунтував тим, що відповідно до вимог ч.2 ст. 314 КПК України участь обвинувачених у підготовчому судовому засіданні є обов`язковою. Тому, розгляд заяви про відвід за відсутності обвинувачених ОСОБА_25 та ОСОБА_26, на думку прокурора, є неможливим. Доводи в частині заперечень щодо задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_1, прокурор обґрунтував тим, що ухвалення рішення про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості не може свідчити про упередженість суду, оскільки загальний порядок судового провадження на підставі угоди не передбачає дослідження доказів та висновки про винуватість або не винуватість особи.

Займаючи спільну позицію, обвинувачена ОСОБА_6, її захисник адвокат ОСОБА_22, обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник адвокат ОСОБА_24, обвинувачені ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та їх захисник ОСОБА_23 підтримали заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_1 та просили задовольнити з наведених підстав.

Обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх захисник ОСОБА_21 заперечували проти відводу головуючої судді ОСОБА_1 . Свої доводи обґрунтували тим, що ухвалення рішення про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості не свідчить про упередженість суду, оскільки загальний порядок судового провадження на підставі угоди не передбачає дослідження доказів та висновки про винуватість або не винуватість особи.

Захисники відсутнього у підготовчому судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_25 адвокати ОСОБА_20 і ОСОБА_16, висловлюючи позицію з приводу заяви про відвід, зазначили про відсутність можливості узгодити позицію зі своїм підзахисним. Водночас, від себе зазначили, що попередня участь судді ОСОБА_1 у судовому провадженні на підставі угоди може викликати у стороннього спостерігача об`єктивні сумніви щодо неупередженості суду.

Адвокат ОСОБА_18 захисник обвинуваченого ОСОБА_26 зазначила про відсутність спільної позиції з її підзахисним через його відсутність у підготовчому судовому засіданні.

4.Оцінка та мотиви суду.

Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2017 року «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

В ухвалі про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості від 02 квітня 2020 року зазначено, що під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_8 повідомив суду про беззастережне визнання себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень. Крім цього, зазначив, що розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, яке викладене в угоді. При вирішенні судом питання про затвердження угоди, ОСОБА_8 також повідомив, що під час досудового розслідування він надав викривальні показання стосовно своїх дій та показання, що мають значення для кримінального провадження №42016000000001254, яке на той час перебувало у провадження Національного антикорупційного бюро розслідувань.

Під час підготовчого судового розгляду у кримінальному провадженні №52019000000001129 судді ОСОБА_1 також стало відомо про певні обставини інкримінованих злочинів. Зокрема, про бенефіціарного власника групи материнської (холдингової) компанії «OJSC Creative Group Public Limited» та мажоритарного акціонера групи компаній «Креатив», за виключною вказівкою та погодженням якого приймалися ключові рішення, у тому числі стосовно отримання кредитів. Також судом при розгляді питання про затвердження угоди встановлено, що ОСОБА_8 підписував договір як представник компанії «Quarda Commodities SA Limited» на поставку пальмової олії, однак службова залежність обвинуваченого ОСОБА_8 від іншого обвинуваченого у справі полягала у тому, що ОСОБА_8 обіймав посаду голови правління ПрАТ «Креатив Груп» і фактично його посада та дії залежали від його волі, який у разі невиконання ОСОБА_8 вказівки щодо підписання угоди, міг скликати засідання відповідних органів та впливати на прийняття рішення щодо подальшого перебування ОСОБА_8 на посаді голови правління ПрАТ«Креатив Груп». Обвинувачений ОСОБА_8 під час судового провадження на підставі угоди підтвердив ці факти і зазначив, що його службова залежність від іншого обвинуваченого у справі полягала у тому, що всі свої рішення він узгоджував із цим мажоритарним власником групи компаній «Креатив».

Такі факти відображені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 02 квітня 2021 року. Відповідно до цієї ухвали у затвердженні угоди було відмовлено у зв`язку з тим, що сторонами угоди не надано доказів щодо службової залежності ОСОБА_8 від іншого обвинуваченого у цій справі, а отже, сторонами угоди не підтверджено факту наявності пом`якшувальної обставини, яка полягала у вчинені злочину через службову залежність. Крім цього, судом визнано, що узгоджене сторонами угоди покарання ОСОБА_8 із застосуванням ст. 69 КК України та без застосування додаткового покарання таким, що не відповідало характеру і тяжкості діянь та інтересам суспільства.

Таким чиному сторонньогоспостерігача цілкомможе виникнутисумнів унеупередженості судді ОСОБА_1 з оглядуна їїобізнаність щодоучасті обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненніінкримінованих дій,його рольсеред співучасниківвчинених кримінальнихправопорушень,якими згідноз п.3угоди провизнання винуватостібули ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_26 і ОСОБА_10 .

У п. 229 розділу ІІ «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення. Рух кримінальної справи» Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254 щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_10 міститься інформація про прийняте на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 02 квітня 2020 року рішення про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52019000000001129. У реєстрі також зазначено про повернення обвинувального акта прокурору у цьому провадженні для продовження досудового розслідування (справа №991/1287/20, провадження № 1-кп/991/22/20).

Тобто кримінальне провадження №52019000000001129 стосовно ОСОБА_8, участь у судовому провадженні на підставі угоди якого брала суддя ОСОБА_1 на цей час об`єднано з кримінальним провадженням № 42016000000001254 стосовно ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_10 .

З урахуванням викладеного, очевидним є факт того, що обидві справи стосуються тих самих подій, яким суддею ОСОБА_1 надано оцінку при розгляді питання про затвердження угоди, що об`єктивно може викликати сумніви у стороннього спостерігача в об`єктивності суду та підірвати довіру до справедливості судового розгляду.

Такі обставини є цілком достатніми для того, щоб зробити висновок про необхідність відведення головуючої судді ОСОБА_1 від участі у розгляді даного провадження.

Керуючись ст.75,80,81, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_17 захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід головуючої судді ОСОБА_1 задовольнити.

Відвести головуючу суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслдіувань за №42016000000001254 щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_10 .

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3