Document No. 101682099

Справа № 182/1165/21

Провадження 1-кп/991/59/21

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді Білоус І.О.,

суддів: Кравчука О.О., Крука Є.В.,

секретар судового засідання Пузир В.Р.,

за участі:

прокурора Чепіля Р.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

захисників Сулими В.В. (в режимі відеоконференції), Чернієнка С.А. (в режимі відеоконференції), Мітітела Р.В.

представника потерпілого та

цивільного позивача Гаркуші К.Р. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката Чернієнка С.А. - захисника обвинуваченої ОСОБА_2 та клопотання адвоката Мітітела Р.В. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000468 від 10 липня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, раніше не судимого, що проживає в кв. АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області, раніше не судимої, що проживає в кв. АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Піски Баштанського району Миколаївської області, раніше не судимого, що проживає в кв. АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

01 листопада 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченої за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді Білоус І.О., суддів Кравчука О.О. та Крука Є.В.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2021 року призначено підготовче судове засідання у цьому провадженні.

До Вищого антикорупційного суду було подано клопотання адвоката Чернієнка С.А. - захисника обвинуваченої ОСОБА_2 та клопотання адвоката Мітітела Р.В. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 42020040000000468 від 10 липня 2020 року.

2.Зміст клопотань та позиція учасників підготовчого судового засідання

Вимоги клопотання адвоката Чернієнка С.А. про повернення обвинувального акта прокурору у цьому провадженні обґрунтовані тим, що досудове розслідування проведено, а обвинувальний акт складено слідчим Національної поліції, натомість, на думку сторони захисту, досудове розслідування цього провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ), з огляду на зміст пред`явленого обвинувачення. Так, ОСОБА_1 обвинувачується з-поміж іншого, у вчиненні розтрати бюджетних коштів на загальну суму 4 305 170,00 грн, що у 4 482 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а отже, відповідно до вимог п. 2 абз. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України це провадження підслідне детективам НАБУ. Ураховуючи викладене, адвокат Чернієнко С.А. уважає обвинувальний акт таким, що складений та затверджений неуповноваженими особами, а отже таким, що не відповідає вимогам КПК України.

Вимоги клопотання адвоката Мітітела Р.В. про повернення обвинувального акта прокурору обґрунтовані тим, що у порушення вимог ст. 109 КПК України у доданому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування не містяться в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування, - її номер, найменування та час проведення, а також прийняті процесуальні рішення, зокрема, відсутні відомості про: звернення прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Сакоренка І.О. до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуків у цьому кримінальному провадженні та дані про прийняті слідчими суддями Кіровського районного суду міста Дніпропетровська рішення за результатами розгляду вказаних клопотань. Ураховуючи, що реєстр матеріалів досудового розслідування є невід`ємною частиною обвинувального акта, то його неповнота свідчить про невідповідність і самого акта вимогами ст. 291, 190 КПК України.

Окрім того, у зв`язку з неефективним здійсненням досудового розслідування слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області керівник Дніпропетровської обласної прокуратури С. Біжко змінив підслідність у цьому провадженні та передав його до слідчого відділу Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, порушуючи ч. 5 ст. 36 КПК України, відповідно до якої забороняється доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, підслідному НАБУ, іншому органу досудового розслідування. Оскільки, це провадження, відповідно до ст. 216 КПК України підслідне НАБУ, а процесуальне керівництво повинна була здійснювати Спеціалізована антикорупційна прокурора, то обвинувальний акт, підписаний прокурором Сакоренком І.О., не відповідає, на думку адвоката Мітітела Р.В., вимогам ч. 1 ст. 291 КПК України, як такий, що затверджений неуповноваженою особою.

У судовому засіданні адвокат Мітітел Р.В. просив вимоги поданого ним клопотання задовольнити, додатково пояснив, що, на його думку, ця справа є замовною, а прокурор навмисно не передав провадження до НАБУ.

Адвокат Чернієнко С.А повністю підтримав клопотання, заявлене адвокатом Мітітелом Р.В., додатково зазначив, що ним також було подано аналогічне клопотання в письмовому вигляді. Відмітив, що на його думку, зміна підслідності прокурором у цьому провадженні відбулась у зв`язку з тим, що слідчі судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська обґрунтовано відмовляли у наданні дозволів на проведення обшуків, а зміна органу досудового розслідування була здійснена з метою зміни підсудності провадження на етапі досудового розслідування. За результатами розгляду клопотань просив суд обидва клопотання задовольнити.

Адвокат Сулима В.В. повністю підтримав вимоги заявленого клопотання, додатково пояснив, що досудове розслідування здійснювалось неналежним органом, а процесуальне керівництво - неналежною прокуратурою. Верховний Суд, визначаючи підслідність цього провадження за Вищим антикорупційним судом, фактично погодився зі стороною захисту про здійснення досудового розслідування неуповноваженим органом, у зв`язку з чим, адвокат Сулима В.В. просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю підтримали позицію своїх захисників, просили обвинувальний акт повернути прокурору.

Прокурор Чепіль Р.В. проти задоволення клопотань адвоката Чернієнка С.А. та адвоката Мітітела Р.В. заперечував, зазначивши, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Представник потерпілого Гаркуша К.Р. у вирішенні питання про повернення обвинувального акта поклалась на розсуд суду.

3. Право

Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

У п. 51 рішення ЕСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А N 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А N 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Отже обов`язок щодо того, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, нормами кримінального процесуального закону покладається саме на прокурора.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з положеннями ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

4. Оцінки та мотиви суду

Оцінюючи доводи адвоката Мітітела Р.В. та адвоката Чернієнка С.А. стосовно складення та затвердження обвинувального акта неуповноваженими особами, суд ураховує наступне. У матеріалах провадження міститься обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020040000000468 від 10 липня 2020 року і додатки до нього, який підписано старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУ НП в Дніпропетровській області капітаном поліції Гершуном В.Г. та затверджений прокурором групи прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури Сакоренком І.О. Тобто обвинувальний акт містить підпис слідчого та прокурора, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України.

На стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений вирішувати питання про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні неуповноваженим органом. Відповідне питання може бути заслухане судом під час судового розгляду за результатами дослідження поданих сторонами доказів та остаточно вирішене у нарадчій кімнаті, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи сторони захисту про повернення обвинувального акта з підстав його складення та підписання неуповноваженим органом.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є, і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання.

Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з чим відхиляються доводи сторони захисту стосовно відсутності у реєстрі матеріалів досудового розслідування в хронологічному порядку даних про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування, як докази невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України.

За цих обставин, при розгляді клопотань адвоката Мітітела Р.В. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката Чернієнка С.А. - захисника обвинуваченої ОСОБА_2 не встановлено таких недоліків обвинувального акту, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. У той же час розгляд судом відповідних доводів захисників можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд за участю сторін на підставі дослідження наданих доказів здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

Керуючись статтями ст. 314, 315, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання адвоката Чернієнка С.А. - захисника обвинуваченої ОСОБА_2 та клопотання адвоката Мітітела Р.В. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 42020040000000468 від 10 липня 2020 року - відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: Білоус І.О.

Судді: Кравчук О.О.

Крук Є.В.