Search

Document No. 101721234

  • Date of the hearing: 02/12/2021
  • Date of the decision: 02/12/2021
  • Case №: 991/8083/21
  • Proceeding №: 52017000000000636
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: On changing the interim measure for the accused
  • Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
  • Secretary : Cherevach I.I.
  • Lawyer : Dikoho S.M., Hovorukhy M.M.
  • Prosecutor : Semak I.A.

Справа № 991/8083/21

Провадження 1-кс/991/8202/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Дікого С.М., прокурора Семака І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисників підозрюваної ОСОБА_1 - адвокатів Говорухи Максима Миколайовича, Дікого Станіслава Миколайовича про зміну запобіжного заходу, поданого у межах кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому захисники Дікій С.М., Говоруха М.М. просили змінити підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, а саме: зменшити розмір застави, визначивши його у сумі достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

В обґрунтування клопотання сторона захисту зазначає, що ОСОБА_1 26.11.2019 затримано у порядку ст. 208 КПК України, того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

16 грудня 2019 року ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі одна тисяча розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 102 000 грн., покладено обов`язки: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді чи суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суду; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

Задовольняючи клопотання колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду встановила наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків.

20 грудня 2019 року ОСОБА_3 вніс заставу у повному розмірі за підозрювану ОСОБА_1 .

Як зазначають захисники, у подальшому, застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід, дещо послаблювався, у тому числі, шляхом зменшення обов`язків, покладених на ОСОБА_1 рішенням про застосування застави. Так, ухвалами слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду клопотань прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, скасовано обов`язок носити електронний засіб контролю (ухвала від: 20.03.2020); надана можливість відлучатись за межі населеного пункту, в якому знаходиться її зареєстроване місце поживання, одночасно з цим встановивлено обмеження не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора, суду (ухвала від 15.05.2020); скасовано обов`язок прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом та повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (ухвала від 23.11.2020); слідчий суддя дійшов висновку про недоцільність продовження обов`язку здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон (ухвала від 16.03.2021).

Постановляючи зазначені ухвали, слідчі судді враховували добросовісне ставлення підозрюваної до обмежень, пов`язаних з її статусом, та належну процесуальну поведінку.

Оскільки, після продовження ухвалою слідчого судді від 07.09.2021 строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , до 07.11.2021 сторона обвинувачення більше не зверталась до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків, захисники стверджують, що ризики, які зазначались у відповідних клопотаннях та встановлювались слідчими суддями, перестали існувати на цій стадії досудового розслідування.

На переконання захисників, підставами для зміни запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, із подальшим поверненням частини коштів заставодавцю ОСОБА_3 є: сумлінне та належне виконання покладених на підозрювану ухвалами слідчих суддів процесуальних обов`язків, а також обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України; відсутність підстав вважати, що будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, та щодо невиконання підозрюваною, покладених на неї кримінальним процесуальним законом обов`язків, у разі зміни запобіжного заходу; відомості про особу підозрюваної ОСОБА_1 , яка має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, працює; відсутність відомостей, що ОСОБА_1 намагалась зустрітись зі свідками у цьому кримінальному провадженні чи іншим чином впливати на них; належне виконання вимог ст. 290 КПК України; надання ОСОБА_1 детективом та прокурором на різних стадіях досудового розслідування можливості виїзду за межі міста Києва до батьків та за кордон на лікування, та своєчасне повернення останньої у встановлені строки; тривалість застосування застави, яка станом на час розгляду цього клопотання становить майже два роки.

Захисники Дікій С.М., Говоруха М.М. також просять врахувати, що заставодавцем є не підозрювана, а третя особа - ОСОБА_3 , який має статус ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, нещодавно переніс захворювання на короновірусну хворобу, та у останнього виникла необхідність у коштах на реабілітацію з метою покращення стану здоров`я.

Зменшений розмір застави до меж, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для підозрюваної та заставодавця.

Вказані обставини стали підставою для звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на більш м`який, шляхом зменшеня її розміру.

У судовому засіданні захисник Дікій С.М. підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала виступ захисника, зазначила, що сумлінне виконання процесуальних обов`язків обумовлене її законослухняністю, а не ефективністю застави як запобіжного заходу.

Прокурор Семак І.А. просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно є необґрунтованим. Так, прийняття стороною обвинувачення рішення про недоцільність продовження строку покладених на ОСОБА_1 обов`язків при застосуванні запобіжного заходу, не є свідченням, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування або суду припинив своє існування. Зазначив, що застава наразі є ефективним запобіжним заходом, а сторона захисту не наводить жодних нових обставин, що можуть слугувати підставами для зміни запобіжного заходу. Письмові заперечення прокурора долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно із частиною 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя враховує, що кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст. 201 КПК України вказує лише на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 справа № 991/2177/19 (провадження № 11-сс/991/237/19) до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі одна тисяча розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 102 000,00 грн, та покладено на підозрювану обв`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому ухвалами слідчих суддів, у тому числі, від 20.03.2020, 15.05.2020, 23.11.2020, 16.03.2021, 13.05.2021 покладені на підозрювану ОСОБА_1 обов`язки неодноразово були продовжені, з поступовим виключенням обов`язків: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю та розширено територію за межі якої підозрюваній заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до території України. Востаннє строк дії обов`язків продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2021 на дві місяці, до 07.11.2021. Копії судових рішень містяться у матеріалах справи.

У судовому засіданні встановлено, що 20.12.2019 за підозрювану ОСОБА_1 заставодавцем ОСОБА_3 внесена застава у розмірі 2 102 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 1 від 20.12.2019.

Слідчий суддя, до повноважень якого належить здійснення у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У судовому засіданні встановлено, що сторона захисту не оспорює обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, підстави для перевірки цієї обставини слідчим суддею відсутні.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, була предметом судового контролю колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній, а також слідчих суддів під час розгляду клопотань про продовження строків дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується копіями ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 20.03.2020, 15.05.2020, 23.11.2020, 16.03.2021, 13.05.2021, 07.09.2021.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Стверджуючи про наявність підстав для зміни запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_1 , захисник зазначає, що наразі відсутні ризики, які враховані при застосуванні запобіжного заходу, обґрунтовуючи це тим, що сторона обвинувачення не зверталась до суду із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, а також належною процесуальною поведінкою підозрюваної.

У судовому засіданні встановлено, що при вирішенні питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, колегією суддів визнано доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, що підтверджується копією судового рішення від 16.12.2019. У подальшому, слідчими суддями при розгляді клопотань прокурора про продовження строку дії обов`язків визнавався доведеним ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

У судовому засіданні встановлено, що прокурор із клопотанням про продовження строку дії обов`язків до слідчого судді не звертався, тому ухвала слідчого судді від 07.09.2021 припинила свою дію і обов`язки, застосовані до ОСОБА_1 , скасовані. Зазначені обставини підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з частинами 5, 7 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, перелік яких наведено у цій статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Встановлено, що з 26.11.2019 ОСОБА_1 набула статусу підозрюваної і відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України на неї покладені обов`язки: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на неї рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Отже, застосований до ОСОБА_1 ухвалою колегії суддів від 16.12.2019 запобіжний захід у вигляді застави продовжує діяти, адже ним, на підставі ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 182 КПК України забезпечується виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, перелік яких наведений у ч. 7 ст. 42 КПК України.

Разом з цим, запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваної не залежно від стадії кримінального провадження.

Так, належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_1 , на які посилається сторона захисту, а також не звернення сторони обвинувачення із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, не може беззаперечно свідчити про відсутність встановленого ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, натомість підтверджує, що застосований вид запобіжного заходу та визначений розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, забезпечує її належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Тому і посилання сторони захисту на виїзди за кордон ОСОБА_1 для лікування, а в подальшому на відпочинок, та своєчасне повернення до м. Києва лише підтверджують, що встановлений розмір застави та загроза втрати відповідної суми у випадку порушення, покладених на підозрювану обов`язків, спонукає підозрювану не вчиняти дії, що можуть призвести до реального настання встановленого ризику.

Як повідомив захисник у судовому засіданні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, а сторона захисту жодним чином не ухиляється від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та належним чином виконує обов`язки встановленні ст. 290 КПК України.

Слідчий суддя враховує таку поведінку підозрюваної ОСОБА_1 , однак, наближення досудового розслідування до завершальної стадії не зменшує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, а навпаки збільшує вірогідність його можливого настання внаслідок ознайомлення з усіма наявними у прокурора матеріалами та усвідомлення неминучості відповідальності за вчинений злочин.

Будь-яких нових обставин, що не досліджувались колегією суддів та не були враховані при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , та які не досліджувались слідчими суддями та не були враховані при розгляді клопотань про продовження строку дії обов`язків, стороною захисту при розгляді цього клопотання не повідомлено.

Тобто, доказів, які б спростовували висновки про наявність підстав вважати, що існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, під час розгляду клопотання не встановлено.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. (ч. 4 ст. 182 КПК України)

Слідчий суддя враховує, що нових відомостей про підозрювану, її майновий стан та соціальні зв`язки, які б не були предметом судового контролю, стороною захисту при розгляді цього клопотання не повідомлено.

Слідчий суддя звертає увагу, що звертаючись із цим клопотанням захисники не пропонують новий розмір застави, який, на їх думку, зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та забезпечить її належну процесуальну поведінку, а обмежуються лише посиланням на п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, що позбавляє можливості надати належну оцінку обгрунтованості цього клопотання.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у судовому засіданні не встановлено наявності підстав для зміни запобіжного заходу, шляхом зменшення розміру застави, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо повернення частини застави заставодавцю ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Тобто, внесення застави є правом, а не обов`язком заставодавця, а тому обставини, на які посилається сторона захисту, не можуть слугувати підставами зміни застави в частині її зменшення та повернення різниці в сумах застави заставодавцю.

Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що клопотання заставодавця ОСОБА_3 про зменшення розміру застави не підлягає розгляду в межах даного клопотання, оскільки є похідним від вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, та з таким клопотанням до слідчого судді має право звернутись беспосередньо заставодавець або його представник. Доказів того, що підозрювана ОСОБА_1 чи її захисники наділені такими повноваженнями, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисників підозрюваної ОСОБА_1 - адвокатів Говорухи Максима Миколайовича, Дікого Станіслава Миколайовича про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.В. Мовчан