Document No. 102179856

Справа № 991/2288/21

1-кп/991/15/21

УХВАЛА

10 грудня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Перов А.В.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Штокалов Є.А., Лисак О.М., Білявський Я.М., Терефенко О.Р., Кульчицький Н.С., Сухов Ю.М., Небельський Р.О.,

здійснюючи у відкритому судовому засіданні розгляд клопотань прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, у кримінальному провадженні № 52020000000000362, а також клопотання захисника Небельського Ростислава Орестовича про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

Обставини кримінального провадження

1.Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

2.У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52020000000000362, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

3.15.06.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 84 080 000 грн та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.

4.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020 залишено без змін зазначену вище ухвалу.

5.08.08.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у вигляді 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 000 грн з покладенням, у разі внесення застави, процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.

6.21.08.2020 у зв`язку з внесенням застави у розмірі 42 040 000 грн ОСОБА_2 звільнено з-під варти.

7.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 05.10.2020, 11.11.2020, 05.01.2021 та 09.02.2021 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 продовжувався відповідно до 12.11.2020, 11.01.2021, 12.02.2021 та 09.04.2021.

8.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.012021 задоволено клопотання захисника Стороженка Д.О. про зміну запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн.

9.Ухвалою суду від 08.04.2021 обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08.06.2021 включно.

10.Відповідно до ухвали суду від 08.06.2021 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 10.07.2021 включно. Також суд змінив, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021 до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави у розмірі 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн на запобіжний захід у виді застави у розмірі 14 555 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 039 850 грн.

11.06.07.2021 колегія суддів постановила ухвалу, якою призначила у кримінальному провадженні № 52020000000000362 судовий розгляд та продовжила обвинуваченому ОСОБА_2 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 06.09.2021 включно.

12.Ухвалою суду від 01.09.2021 обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 01.11.2021 включно.

13.21.10.2021 ухвалою суду ОСОБА_2 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 21.12.2021 включно.

14.Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

15.14.06.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 358 400 грн та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.

16.15.06.2020 у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 звільнено з-під варти.

17.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020, 08.10.2020 та 09.02.2021 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 продовжувався відповідно до 11.10.2020, 12.11.2020 та 09.04.2021.

18.Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 23.12.2020 було частково задоволено клопотання адвоката Штокалова Є.А. про зміну запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 16 347 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34 361 394 грн.

19.Ухвалою суду від 08.04.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08.06.2021 включно.

20.Відповідно до ухвали суду від 08.06.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 10.07.2021 включно. Також суд змінив, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави у розмірі 16 347 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34 361 394 грн на запобіжний захід у виді застави у розмірі 13 815 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31 360 050 грн.

21.06.07.2021 колегія суддів постановила ухвалу, якою призначила у кримінальному провадженні № 52020000000000362 судовий розгляд та продовжила обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 06.09.2021 включно.

22.Ухвалою суду від 01.09.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 01.11.2021 включно.

23.21.10.2021 ухвалою суду ОСОБА_1 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 21.12.2021 включно.

Зміст клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 .

24.08.12.2021 прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 .

25.За змістом клопотання, прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , передбачених ст. 194 КПК, а саме: 1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатися за межі України без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім`ї та близьких родичів.

26.Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , прокурор посилався на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

27.На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

28.Так, існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, прокурор обґрунтовує: можливістю обвинуваченого вибути за кордон, оскільки обвинувачений має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав кордон України; тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 та суворістю передбаченого за їх вчинення покарання; наявністю в обвинуваченого та його дружини великої суми коштів і нерухомого майна, що є достатнім активом для фінансового забезпечення під час можливого переховування; обставинами затримання обвинуваченого, під час якого він вчинив спробу втечі з використанням вогнепальної зброї; обставинами обвинувачення висунутого ОСОБА_2 , що викликають значний суспільний резонанс, згідно з якими останній, обіймаючи посаду в державному органі обласного значення, був викритий у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з наданням неправомірної вигоди, що була отримана від особи, яка переховується від органів слідства та обіймала посаду міністра Кабінету Міністрів України.

29.Обґрунтовуючи існування ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_2 на свідків у цьому кримінальному провадженні, прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посадах у податкових органах, набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на працівників ГУ ДФС у м. Києві. Можливість впливу на свідків прокурор також пояснює тим, що змінилася стадія кримінального провадження, тобто на разі здійснюється судовий розгляд, під час якого, суд отримує показання свідків усно шляхом їх допиту в судовому засіданні та у своєму рішенні не може посилатися на показання, надані слідчому або прокурору.

30.Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченим, прокурором обґрунтовується тим, що за результатами проведених слідчих (розшукових) дій отримано інформацію про те, що 12.09.2020 під час спілкування з ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_2 обговорював та пропонував йому за неправомірну вигоду вирішити питання про закриття кримінальних проваджень щодо певних осіб, зокрема ОСОБА_4 , яке розглядається Вищим антикорупційним судом. Під час зазначеної розмови ОСОБА_2 також доводив до відома ОСОБА_3 про свою обізнаність з окремими фактами можливої протиправної діяльності ОСОБА_5 та групи компаній Burisma Group, що на думку обвинуваченого, можливо було використати для початку досудового розслідування у інших кримінальних провадженнях та отримати неправомірну вигоду за їх закриття, аналогічно до вже вчиненого злочину.

31.В обґрунтування вказаного клопотання прокурор також зазначає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не перестали існувати, з огляду на продовження існування всіх об`єктивних обставин, з якими пов`язані ці ризики.

Зміст клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 .

32.08.12.2021 прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 .

33.За змістом клопотання, прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ст. 194 КПК, а саме: 1) не відлучатися за межі України без дозволу суду; 2) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 3) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.

34.Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурор посилався на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні.

35.На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати, з огляду на наступні обставини.

36.Існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, прокурор обґрунтовує можливістю обвинуваченого вибути за кордон, оскільки останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав кордон України; тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 ; наявністю в обвинуваченого та його дружини великої суми коштів і нерухомого майна, що є достатнім активом для фінансового забезпечення під час можливого переховування.

37.Прокурор також вважає, що додатковим підтвердженням наявності матеріальних та інших можливостей у обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду є його звернення до суду з проханням надати дозвіл на виїзд за кордон для відпочинку із сім`єю.

38.Обґрунтовуючи існування ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_1 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 , використовуючи широке коло зв`язків обвинуваченого ОСОБА_2 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на працівників ГУ ДФС у м. Києві. Також обвинувачений ОСОБА_1 довгий час займав посаду директора з правових питань компанії «Burisma», а тому, з огляду на набуті зв`язки, може впливати на свідка ОСОБА_6 з метою дачі ним неправдивих показань.

39.Можливість впливу на інших учасників цього кримінального провадження, прокурор пояснює тим, що змінилася стадія кримінального провадження і за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинуваченому стають відомі всі особи, які були допитані в цьому кримінальному провадженні. Окрім цього, на разі здійснюється судовий розгляд, під час якого суд отримує показання свідків усно шляхом допиту в судовому засіданні та у своєму рішенні не може посилатися на показання, надані слідчому або прокурору.

40.В обґрунтування вказаного клопотання прокурор також зазначає, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, не перестали існувати, з огляду на продовження існування всіх об`єктивних обставин, з якими пов`язані ці ризики.

41.

Зміст клопотання захисника Небельського Р.О. про зміну запобіжного заходу

42.09.12.2021 до суду надійшло клопотання захисника Небельського Р.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , шляхом зменшення розміру застави до 8810 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 20 000 000 грн. В обґрунтування клопотання захисник зазначає про таке.

43.З часу обрання запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 42 040 000 грн та її зменшення до 36 040 790 грн перестав існувати ряд ризиків, які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу та визначення суми застави. Зокрема, суттєво зменшилась вірогідність наявності ризику переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування, оскільки дія його паспорта для виїзду за кордон закінчилася 26.01.2021. Водночас, наявність матеріальних ресурсів у ОСОБА_2 жодним чином не може свідчити про його намір переховуватись від органів слідства, оскільки ухвалами слідчих суддів від 16.06.2020 та 24.06.2020 накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_2 .

44.Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки має на утриманні малолітню дитину та постійне місце проживання; його сім`я знаходиться у скрутному матеріальному становищі, а його дружині необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_7 позичені кошти; обвинувачений не вчиняв та не вчиняє перешкоду кримінальному провадженні; на хід досудового розслідування впливати не може, оскільки досудове розслідування закінчено. Також, ОСОБА_2 раніше не судимий, має гарну репутацію та характеристику, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах та перебуває на пенсії. В ухвалах слідчих суддів, зокрема, ухвалі від 09 лютого 2021 року, було констатовано добросовісність підозрюваного ОСОБА_2 у виконанні ним відповідних процесуальних обов`язків та відсутність зафіксованих стороною обвинувачення фактів їх порушення або невиконання.

45.Згідно з доводами, наведеними у клопотанні захисника, у зв`язку із закінченням досудового розслідування зник і ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків з числа співробітників ГУ ДФС у м. Києві, оскільки вони були вже допитані на стадії досудового розслідування. Окрім того, у ОСОБА_2 відсутні будь-які теоретичні мотиви впливати на цих свідків, оскільки їх показання безпосередньо не стосуються обставин, викладених в обвинувальному акті. Водночас, на ОСОБА_2 покладений обов`язок утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин кримінального провадження.

46.Також, на думку захисника, закінчення досудового розслідування є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із застосуванням щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу. Виникнення цієї обставини зумовлює необхідність зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, в контексті зменшення її розміру.

47.Окрім того, захисник звернув увагу, що якщо суд дійде висновку, що зменшення розміру застави до 20 000 000 грн не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 , то останній готовий до зміни вказаного запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період доби з 22:00 години до 06:00 години та покладенням на нього обов`язків, визначених слідчим суддею 09 лютого 2021 року.

Позиція учасників кримінального провадження щодо поданих клопотань

48.У судовому засіданні прокурор Перов А.В. підтримав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених, просив їх задовольнити, з викладених у клопотаннях підстав. Зазначив про наявність у матеріалах кримінального провадження експертних висновків та про те, що до закінчення їх дослідження існує ризик впливу обвинувачених на експерта, що здійснював експертні дослідження. Проти задоволення клопотання захисника Небельського Р.О. заперечував, вважав, що на даний час відсутні підстави для зміни запобіжного заходу. Також зазначив, що захисник вказує на належну правову поведінку обвинуваченого, як на підставу зміни запобіжного заходу, проте під тиском тих ризиків, які були заявлені стороною обвинувачення і продовжують існувати, інший запобіжний захід не буде таким дієвим для забезпечення належної процесуальної поведінки, оскільки в разі порушення обов`язків, визначених ОСОБА_2 , внесена застава може бути стягнута в дохід держави.

49.Захисник Штокалов Є.А. заперечував щодо задоволення у повному обсязі клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 та просив відмовити в його задоволенні в частині продовження дії обв`язку не відлучатися за межі України без дозволу суду. Зазначив, що з моменту останнього продовження дії запобіжного заходу виникла нова обставина, яка спростовує ризик переховування від суду, а саме виїзд обвинуваченого ОСОБА_1 за кордон та його повернення в Україну у визначений строк. Прокурором не встановлено та не доведено факт комунікації обвинуваченого з іншими особами в цей період. У своїх запереченнях захисник вказав на те, що прокурором не надано доказів на підтвердження ризиків, зазначених в клопотанні. Обвинувачений ОСОБА_1 сумлінно виконував покладені на нього обов`язки, а також ретельно виконав ухвалу від 21.10.2021 про надання дозволу на виїзд за межі України. Також зазначив, що всі ризики нівелюються розміром застави, що застосована до обвинуваченого. Вказана застава є гарантією виконання обов`язків та належним чином мотивує обвинуваченого ОСОБА_1 утримуватися від порушення покладених на нього обов`язків. Захисник послався на характеристики особи обвинуваченого, а саме: його міцні соціальні зв`язки; відсутність судимості; наявність на його утриманні двох дітей та матір пенсійного віку; рівень освіти та професійні досягнення; ту обставину, що ОСОБА_1 раніше не судимий; є діючим адвокатом та раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності під час здійснення адвокатської діяльності. Захисник також вказав на те, що ОСОБА_1 є діючим хокейним арбітром міжнародної категорії та здійснює адвокатську діяльність. Окрім цього, захисник наголосив на належній процесуальній поведінці обвинуваченого, оскільки останній неодноразово з`являвся до детектива та прокурора за першою вимогою. На думку захисника, постійне перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в Україні під час судового розгляду, не є доцільним, а графік визначених судових засідань дозволяє забезпечити завчасне його прибуття та персональну участь в кожному судовому розгляді.

50.Захисник Кульчицький Н.С. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 . У своїх запереченнях посилався на ті ж доводи, що й захисник Штокалов Є.А. Водночас зазначив, що прокурор, звертаючись з відповідним клопотанням, не дотримався належної правової процедури, оскільки розгляд питання про продовження строку дії обов`язків може бути вирішено лише в рамках розгляду питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу. Окрім того, на думку захисника, аргументи прокурора щодо наявності ризиків, містять абстрактний характер та не доводяться відповідними доказами. Захисник вважає, що прокурором також не доведено існування ризику впливу на свідків, оскільки показання свідків, які надавалися під час досудового розслідування, не стосуються ОСОБА_1 . У своїх письмових запереченнях захисник також посилався на низку рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), якими, на його переконання, має керуватися суд під час розгляду питання щодо продовження дії процесуальних обов`язків.

51.Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники Білявський Я.М., Терефенко О.Р., Лисак О.М., погоджуючись з доводами захисника Штокалова Є.А., заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків. Обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що ризик переховуватися спростовується тим, що в разі настання таких обставин, він втрачає міжнародну категорію, перекреслить 20 років професійної кар`єри професійного арбітра та всі заслуги як адвоката. Зазначив, що прокурором також не доведено існування ризику впливу на свідків та не надано докази щодо спроби обвинуваченим спілкуватися зі свідками чи обвинуваченим.

52.Захисник Сухов Ю.М. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора щодо його підзахисного ОСОБА_2 . Зазначив, що прокурором не надано жодного доказу до клопотання, а тому слід вважати не доведеними обставини, на які він посилається в клопотанні. Також зазначив, що прокурор не може посилатися на наявність активів у сім`ї ОСОБА_2 як на підставу можливості його переховування, оскільки на таке майно накладено арешт і обвинувачений не має можливості ним скористатися. Разом з цим, стороною обвинувачення має бути доведено, що ризики не зменшилися, про що прокурор також має надати відповідні нові докази. Також захисник Сухов Ю.М. підтримав клопотання захисника Небельського Р.О. про зміну запобіжного заходу.

53.Захисник Небельський Р.О. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, перелічених у клопотанні. Також підтримав заявлене ним клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.

54.Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника Небельського Р.О. про зміну запобіжного заходу.

Положення закону, якими керувався суд

55.Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

56.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

57.Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК суд, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

58.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК вказані обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.

59.Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають суду підстави вважати, що на стадії судового провадження, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, суд має перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.

60.Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

61.Окрім того, у відповідності до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно із ч. 4 цієї статті таке клопотання також розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

62.За змістом ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

63.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з огляду на таке.

64.Сторона обвинувачення у клопотаннях посилалась на те, що не зменшились та продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

65.Колегія суддів погоджується з доводами, наведеними у клопотанні прокурора про продовження існування зазначених ризиків.

66.Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинувачених наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК, у якому обвинувачується ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також злочин, передбачений ст. 368-5 КК, у якому додатково обвинувачується ОСОБА_2 є корупційними, санкція яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі.

67.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).

68.Окрім того, ризик переховування пов`язаний з даними щодо неодноразових випадків перетину обвинуваченими державного кордону України, а також даними про наявність у сім`ї обвинувачених достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування в умовах переховування від суду як в Україні так і за її межами.

69.Зокрема, згідно з копією витягу з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неодноразово перетинали державний кордон України упродовж 2018-2019 років (а.с. 3, 4, а.с. 184-187, 191).

70.На даний час обвинувачений ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.с. 172).

71.Окрім того, як вбачається із даних, наявних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_2 за 2019 рік, обвинуваченому та його дружині належали значні суми готівкових і безготівкових коштів, значна кількість дороговартісного рухомого та нерухомого майна (а.с. 166-187).

72.Також, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 та його дружина володіють значною кількістю нерухомості (а.с. 172-181).

73.Накладення арешту на нерухоме майно обвинувачених не перешкоджає можливому одержанню доходів від надання його в користування третім особам.

74.Окрім того, набуття обвинуваченими та членами їх сімей відповідних статків вказує на те, що вони мають значні джерела доходів, які дозволяли придбавати рухоме та нерухоме майно, а також накопичувати готівкові кошти. Об`єктивних даних, які б вказували, що такі джерела доходів перестали існувати суду надано не було.

75.Отже, наявні активи обвинувачених, навіть з урахуванням часткового їх арешту, є достатніми для фінансового забезпечення під час перебування за кордоном.

76.Оцінюючи обставини, пов`язані з ризиком переховування від суду, колегія суддів також враховує, що запобіжний захід у вигляді застави, на даному етапі кримінального провадження, не є достатнім самостійним стимулюючим фактором для належної поведінки обвинувачених, оскільки така застава хоча і становить велику суму, однак внесена не самими обвинуваченими, а іншими особами.

77.Окрім зазначених обставин, ризик переховування суд оцінює в сукупності з іншими наявними даними, зокрема щодо обставин затримання ОСОБА_2 , під час якого останній вчинив спробу втечі, з використанням вогнепальної зброї, про що вказує службова записка детектива, який брав участь у затриманні (а.с. 205, 206).

78.Така обставина хоча і мала різну оцінку слідчого судді на стадії досудового розслідування, проте, на переконання суду, вона є досить суттєвою для визначення існуючого ризику переховування від суду.

79.Отже, продовження існування ризику переховування, обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обов`язків: не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, а також покладеного на ОСОБА_2 обов`язку прибувати до прокурора та суду за першим викликом.

80.Разом з цим, посилання сторони захисту на відсутність ризику переховування від суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 ретельно виконав ухвалу від 21.10.2021 про надання дозволу на виїзд за межі України та повернувся в Україну у визначений строк, не можуть слугувати достатнім аргументом для відмови у клопотанні прокурора щодо продовження дії відповідних обов`язків.

81.На переконання суду, зазначена обставина хоча і вказує на зниження до певної міри ризику переховування обвинуваченого від суду, проте не виключає його. Надаючи дозвіл обвинуваченому на виїзд до Угорщини, судом було враховано ряд важливих обставин, зокрема і ту, що ця країна є країною-членом Європейського Союзу, та підписантом Європейської Конвенції «Про видачу правопорушників». Натомість відсутність процесуального обов`язку щодо отримання дозволу суду на виїзд за кордон може мати своїм наслідком переховування обвинуваченого у країнах, які не мають відповідних міжнародних зобов`язань чи територіях тимчасово не підконтрольних Україні.

82.Також, суд вважає такими, що не спростовують доводів прокурора про наявність ризику переховування обвинувачених від суду, посилання сторони захисту на те, що обвинувачені мають міцні соціальні зв`язки, оскільки мають сім`ю, роботу та майно в Україні, а також посилання на позитивну репутацію обвинувачених і на те, що вони раніше не притягались до юридичної відповідальності.

83.Суд, безумовно враховує зазначені обставини під час ухвалення цього рішення, однак, суд також бере до уваги те, що кримінальні правопорушення, вчинення яких ставиться у вину обвинуваченим, віднесені до числа тих, які стосуються сфери службової діяльності. Обвинуваченими за такими кримінальними правопорушеннями, особливо за кваліфікуючими складами, у переважній більшості випадків є особи, які мають високий статус у суспільстві, зокрема, політики, бізнесмени, судді, співробітники правоохоронних органів, адвокати, державні службовці, що як правило мають міцні соціальні зв`язки за місцем проживання (сім`ю, роботу, майно), позитивну репутацію та не мають випадків притягнення до юридичної відповідальності. Водночас, наявність в обвинувачених таких зв`язків та відсутність випадків притягнення до кримінальної відповідальності не можуть безумовно виключати існування ризиків, передбачених у ст. 177 КПК

84.Далі, суд зазначає, що погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризику незаконного впливу обвинувачених на свідків.

85.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

86.За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

87.На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

88.Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

89.На переконання суду, існує імовірність того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи широке коло зв`язків, які останній набув під час роботи на посадах у податкових органах, у тому числі керівних, можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на працівників ГУ ДФС у м. Києві.

90.Тому встановлена судом для обвинувачених заборона спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті є абсолютно виправданою та може слугувати важливим фактором для запобігання ризику впливу на свідків.

91.Також, обвинувачений ОСОБА_1 певний час займав посаду директора з правових питань групи «Burisma», з якою, за версією сторони обвинувачення, також пов`язаний свідок ОСОБА_6 (а.с. 188-190). Отже, суд вважає слушними доводи сторони обвинувачення, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_1 , використовуючи наявні зв`язки зі службовими особами групи «Burisma» може впливати на свідка ОСОБА_6 , з метою надання ним неправдивих показань.

92.Вплив на вказаного свідка також можливий через бенефіцарного власника компанії «Burisma» ОСОБА_5 , адже за версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 , вчиняючи кримінальне правопорушення діяв у його інтересах.

93.За таких обставин, не будучи обмеженими у вільному спілкуванні з визначеним колом осіб з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

94.Отже, на переконання колегії суддів, продовження строку дії обов`язку, який полягає в необхідності утримуватися обвинуваченим від спілкування з визначеним колом осіб є об`єктивно виправданим.

95.Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що згідно з результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні отримано інформацію про те, що ОСОБА_2 12.09.2020 під час спілкування з ОСОБА_3 обговорював можливість неправомірного закриття кримінальних проваджень щодо ряду осіб (а.с. 101).

96.За наявності такої інформації, позицію прокурора про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення також слід визнати обґрунтованою.

97.Отже, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім`ї та близьких родичів.

98.Також, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.

99.На переконання суду, за вказаних вище обставин, обраний щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинувачених та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії їх належної процесуальної поведінки.

100.Водночас, доводи захисту про те, що прокурор не надав нових доказів на підтвердження доводів клопотання, а тому у його задоволенні слід відмовити, не можуть бути враховані судом, оскільки у своєму клопотанні прокурор не посилається на нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов`язків, а обґрунтовує його тим, що заявлені раніше ризики не зменшилися, а тому цілком обґрунтовано посилається на докази, які були подані ним раніше.

101.Також, суд не погоджується з доводами захисника Кульчицького Н.С. стосовно того, що, звертаючись з відповідним клопотанням про продовження дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК прокурор не дотримався належної правової процедури, оскільки порушене ним питання може бути вирішено лише в рамках розгляду питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу. На переконання суду, такі доводи захисника є помилковими, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК передбачено повноваження прокурора на звернення з відповідним клопотанням і таке повноваження не ставиться у залежність від ініціювання питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу. Окрім того, суд зазначає, що згідно з положеннями КПК застава не є строковим запобіжним заходом, а тому, не потребує періодичного продовження відповідного строку його дії.

102.Далі суд зазначає, що в обґрунтування заперечень щодо клопотань прокурора про продовження строку дії обов`язків сторона захисту посилалась на низку рішень ЄСПЛ.

103.Такі посилання суд не може врахувати як релевантні до обставин цієї справи, оскільки відповідні рішення ЄСПЛ ухвалювались у справах, у яких розглядались доводи заявників щодо порушення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) (право на свободу та особисту недоторканність), у зв`язку із застосуванням до них запобіжних заходів, у виді тримання під вартою. Отже, висновки ЄСПЛ у цих рішеннях слід розглядати саме в аспекті вирішення національними судами справ щодо обрання запобіжних заходів, які можуть обмежувати право особи на свободу та особисту недоторканність.

104.Разом із тим, предметом цього судового розгляду є клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків до обвинувачених, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Покладення на обвинувачених таких обов`язків не може призводити до порушення гарантованого ст. 5 ЄКПЛ права особи на свободу та особисту недоторканність, а за певних обставин може впливати на право особи на повагу до приватного і сімейного життя, гарантованого ст. 8 ЄКПЛ. Водночас, суд зазначає, що алгоритм, який використовує ЄСПЛ для перевірки доводів заявників щодо порушень ст. 5 та ст. 8 ЄКПЛ має суттєві відмінності. Так, даючи оцінку щодо стверджуваних заявниками порушень ст. 5 ЄКПЛ під час застосування запобіжних заходів, ЄСПЛ перевіряє наявність «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої у правопорушенні особи. Натомість у справах про стверджувані порушення ст. 8 ЄКПЛ предметом дослідження ЄСПЛ стають такі питання: чи проводилось втручання «згідно із законом?; чи сприяє втручання законній меті?; чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві»?. На переконання суду рішення щодо продовження дії процесуальних обов`язків щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає таким вимогам. Окрім того, суд неодноразово, з достатньою ретельністю, розглядав клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо надання дозволу обвинуваченого на виїзд за кордон та за наявності достатніх для цього підстав ухвалював рішення щодо задоволення таких клопотань. Зазначене дає додаткові підстави для висновків, щодо врахування судом права особи на повагу до приватного і сімейного життя.

105.Щодо посилань захисника Кульчицького Н.С. на можливе порушення ст. 10 ЄКПЛ унаслідок встановлення для обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, суд зазначає, що стороною захисту не надано конкретних обґрунтувань, які б надали суду можливість ідентифікувати осіб, з якими має намір спілкуватися обвинувачений для відстоювання своєї позиції перед суспільством з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті. Тому, відповідні доводи не можна вважати обґрунтованими. Окрім того, виглядає суперечливою позиція сторони захисту щодо бажання відстоювання позиції перед суспільством, з огляду на ту обставину, що сторона захисту упродовж судового провадження заперечувала проти трансляції судового засідання в мережу Інтернет з метою доступу суспільства до інформації про перебіг даної справи та позиції сторін щодо висунутого обвинувачення.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання захисника Небельського Р.О. про зміну запобіжного заходу

106.Заслухавши сторони кримінального провадження щодо поданого захисником клопотання про зміну запобіжного заходу та дослідивши додані до нього документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

107.На стадії судового провадження клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

108.Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК, яка унеможливлює подання обвинуваченим, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

109.У зв`язку з цим, реалізація права на звернення до судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов`язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. При чому одні й ті ж самі обставини не можуть бути предметом неодноразового розгляду судом або слідчим суддею, поданих з системною періодичністю ідентичних клопотань.

110.У своєму клопотанні захисник Небельський Р.О. в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу посилається на такі обставини:

- втрата актуальності ризику знищення, приховання, або спотворення речей чи документів, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також зменшення вірогідності ризику переховування від суду та впливу на свідків;

- звернення до ОСОБА_2 і його дружини заставодавця ОСОБА_7 з вимогами про повернення суми сплаченої застави, яка була надана за відповідними договорами фінансової допомоги, укладених з ТОВ «Імпекс Логістик»;

- належне та добросовісне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків;

- позитивна репутація обвинуваченого.

111.Як вбачається із ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021, 11.03.2021 та 08.04.2021, за наслідками розгляду клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу, ці обставини вже були предметом дослідження слідчого судді.

112.Станом на день розгляду цього клопотання захист не представив нових суттєвих аргументів, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу.

113.Так, на переконання суду, втрата актуальності ризику знищення, приховання, або спотворення речей чи документів не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу шляхом його пом`якшення з огляду на те, що така обставина раніше вже була врахована слідчим суддею в ухвалі від 18 січня 2021 року, внаслідок чого було зменшено розмір застави до 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн.

114.Інші ризики, зазначені стороною захисту, на переконання суду продовжують існувати, про що судом було зазначено вище.

115.Так само, позитивна репутація обвинуваченого була предметом оцінки слідчого судді під час обрання запобіжного заходу та суду під час судового провадження, а тому, сама по собі вона не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу.

116.Посилання в клопотанні на належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд вважає необґрунтованими. Суд зауважує, що посилання захисника на добросовісне виконання обвинуваченим таких обов`язків не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться в цій ухвалі. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі обвинуваченого і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Більше того, покладені обов`язки мають додатковий до основного запобіжного заходу характер, отже, їх виконання саме по собі не може впливати на суть та порядок виконання основного запобіжного заходу, в цьому випадку - застави у визначеній формі.

117.Посилання захисника на тяжкий фінансовий стан сім`ї ОСОБА_2 та зобов`язання повернення коштів ОСОБА_7 в обґрунтування необхідності зменшення розміру визначеної ОСОБА_2 застави є безпідставними зважаючи на те, що цивільно-правові відносини між дружиною обвинуваченого та ОСОБА_7 не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу. Специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює її зміну з огляду на те, що закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем як родини обвинуваченого так і особи, яка виступає заставодавцем. Водночас, сплата заставодавцем коштів в якості застави за підозрюваного або обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи, а вимоги заставодавця до підозрюваного або обвинуваченого щодо повернення з будь-яких причин сплачених в якості застави за нього коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави.

118.Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного або обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Зазначене узгоджується з положеннями статей 203 та 368 КПК. Більше того, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно в обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин між собою.

119.За таких обставин, суд доходить висновку, що подане клопотання захисника про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави не підлягає задоволенню.

120.Так само суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, адже така зміна, на переконання суду, не лише не матиме вищезазначених правових підстав, а і призведе до невиправданого примусу з обмеженням свободи та особистої недоторканності обвинуваченого.

121.Щодо доводів захисту про закінчення досудового розслідування та настання нової стадії кримінального провадження, суд вже наводив свою позицію в ухвалі від 08.06.2021, а тому не вбачає за необхідне висловлюватись з цього приводу повторно.

122.Керуючись положеннями ст. 177, 184, 186, 194, 199, 201, 331, 372 КПК, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

2. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08.02.2022 включно, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім`ї та близьких родичів.

3. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

4. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08.02.2022 включно, а саме:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.

5. У задоволенні клопотання захисника Небельського Ростислава Орестовича про зміну запобіжного заходу - відмовити.

6. Ухвала підлягає негайному виконанню та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак