- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
Справа № 991/8823/21
Провадження 1-кс/991/8959/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М.,
(далі- слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу адвоката Опанасенка Віталія Ігоровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12017000000001326, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений строк,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
30.12.2021 до ВАКС надійшла скарга від 29.12.2021 адвоката Опанасенка В.І. (далі - скаржник) в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , в якій він просив відкрити провадження за скаргою та зобов`язати старшого прокурора у групі прокурорів в кримінальному провадженні №12017000000001326 - прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) Подгорця С.В. або іншого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017000000001326 - розглянути клопотання скаржника від 15.12.2021 про закриття кримінального провадження №12017000000001326 на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
2. Короткий виклад скарги.
Скарга обґрунтовується посиланнями на те, що Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів САП ОГП здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні від 02.09.2017 №12017000000001326, в якому 20.08.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), тоді як сторона захисту вважає, що в такому кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, а тому 16.12.2021 на адресу САП ОГП було скеровано клопотання від 15.12.2021 про закриття такого кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, яке отримано 20.12.2021, проте станом на дату звернення із даною скаргою жодної відповіді не отримано, що свідчить про нездійснення прокурором процесуальної дії, яку він зобов`язаний був вчинити у строк, визначений статтею 220 КПК.
3. Обґрунтування позиції суду.
Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а за частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК.
Статтею 284 КПК визначено вичерпний перелік випадків, за яких закривається кримінальне провадження та провадження щодо юридичної особи.
Зокрема, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Наведені вище норми пункту 10 частини 1 статті 284 КПК жодним чином не визначають строк, у який має бути закрито кримінальне провадження в разі закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК. Не визначено такого строку й щодо обов`язку прокурора винести постанову за наявності підстав для закриття кримінального провадження, згідно із частиною 4 статті 284 КПК. Також не визначений конкретний строк статтею 283 КПК, яка встановлює загальні положення закінчення досудового розслідування, однією із форм якого є закриття кримінального провадження, де зазначено лише про вчинення прокурором дії у найкоротший строк, що є суб`єктивним оціночним поняттям.
Відсутність у КПК конкретного визначеного строку для закриття кримінального провадження у випадку закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК, означає, що оскаржувана у даному випадку бездіяльність прокурора не належить до бездіяльності, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк. Також вимоги скаржника не підпадають під будь-яку іншу підставу оскарження бездіяльності, визначену частиною 1 статті 303 КПК.
При цьому суд вважає безпідставними посилання скаржника на норми частини 1 статті 220 КПК (за якими клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав), оскільки клопотання про закриття кримінального провадження не належить до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, до яких належать дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, а саме гласні та негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Суд також зазначає, що за частиною 9 статті 284 КПК, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього кодексу.
Тобто особа може реалізувати законне право на закриття кримінального провадження в разі закінчення строків досудового розслідування, визначених статтею 219 КПК, до дня повідомлення цій особі про підозру шляхом звернення до слідчого судді, або вже під час підготовчого судового засідання в суді.
Згідно із статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, за частиною 3 якої, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі, слідчий суддя вважає, що скаржник подав таку на бездіяльність прокурора, що не підлягає оскарженню, а тому належить відмовити у відкритті провадження за такою скаргою.
Керуючись статтями 303-309, 372, 532 КПК, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою від 29.12.2021 адвоката Опанасенка В.І. на бездіяльність прокурорів САП ОГП, яка полягає у нездійсненні розгляду клопотання про закриття кримінального провадження від 02.09.2017 №12017000000001326.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Дубас В.М.