Document No. 102623090

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/88/22

Провадження № 1-кс/991/89/22

У Х В А Л А

11 січня 2022 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., захисника Остапенка Є.С., підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій,

в с т а н о в и в :

10.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), що полягає у нездійсненні процесуальних дій.

Обґрунтування скарги

Зі скарги вбачається, що 22.12.2021 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) в межах кримінального провадження № 52021000000000080 від 09.02.2021 клопотання про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування. Однак, як стверджує ОСОБА_1 , прокурор не розглянув таке клопотання, в строк, визначений Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України).

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 прохає зобов`язати прокурора в кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 розглянути її клопотання від 22.12.2021, в порядку статті 220 КПК України.

Позиція та доводи учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Остапенко Є.С. підтримав вимоги скарги повністю та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у ній. Додатково зазначив, що в порушення вимог статті 220 КПК України, прокурор не надіслав заявниці постанови про відмову у задоволенні її клопотання про закриття провадження, яку було долучено прокурором до письмових заперечень.

Підозрювана ОСОБА_1 , приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, підтримала вимоги скарги та просила її задовольнити.

Прокурор САП, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибув. Втім, до початку судового розгляду подав до Вищого антикорупційного суду письмові заперечення щодо скарги, в яких зазначив про необґрунтованість скарги ОСОБА_1 , оскільки її клопотання від 22.12.2021 було належним чином розглянуто та постановою від 04.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання, про що листом від 04.01.2022 № 16/1/3?1вих?22 повідомлено ОСОБА_1 . У зв`язку із цим, прокурор прохав скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неприбуття в судове засідання слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Мотиви слідчого судді

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Остапенка Є.С., дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що провадження за скаргою підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органом досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

Згідно положень статті 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

З аналізу наведеної норми вбачається, що бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов`язкові ознаки:

1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію;

2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк;

3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Вказаним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України.

При цьому, варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.

Так, згідно вимог ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй (ч. 2 ст. 220 КПК України).

Отже, як свідчать вищевикладена правова норма, про рішення щодо задоволення клопотань учасників процесу немає потреби виносити окрему мотивовану постанову. Так, юридично беззаперечні клопотання учасників процесу задовольняються у передбаченій процесуальній формі. Однак, за повної або часткової відмови в задоволенні клопотання слідчий повинен скласти мотивовану постанову, в якій має аргументувати прийняте рішення. Така постанова має бути доведена до відома особи, яка зверталася із клопотанням.

Вимоги до форми та змісту постанови наведені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Зокрема, постанова слідчого, прокурора має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Отже, вищевказаними положеннями визначено обов`язок слідчого, прокурора винести вмотивовану постанову у разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021.

22.12.2021 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до прокурора САП в межах кримінального провадження № 52021000000000080 клопотання про його закриття у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування (а.с. 5).

Вказане клопотання надійшло до Офісу Генерального прокурора 29.12.2021, що підтверджується відміткою канцелярії (а.с. 17).

Водночас, як слідує із письмових заперечень прокурора САП Колотила О.О., до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вказане клопотання надійшло 30.12.2021.

За наслідками розгляду клопотання від 22.12.2021, прокурор САП постановою від 04.01.2022 відмовив у його задоволенні (а.с. 18), про що листом від 04.01.2022 № 16/1/3?1вих?22 було повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 19).

Згідно із ч. 2 ст. 305 КПК України слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження за скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 303, 305 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Крикливий