Document No. 102623228

справа № 991/8447/21

провадження № 11-сс/991/26/22

слідчий суддя: Воронько В.Д.

доповідач: Чорна В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Сердюк Ю.С.,

за участі:

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Кастусіка Д.В.,

прокурора Подгорця С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Кастусіка Дениса Вячеславовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2021 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017 р. відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

24 та 28 грудня 2021 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 116-119) та його захисника Кастусіка Д.В. (т. 4 а.с. 95-100) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2021 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, які призначено до розгляду.

1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційних скарг.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 21.12.2021 р. за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Уразовського В.І., погодженим з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620 250 грн., з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави обов`язків, визначених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник Кастусік Д.В. просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту в нічний час. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвала слідчого судді є невмотивованою, необґрунтованою, постановлена з неповним дослідженням обставин провадження. Крім того, захисник зазначає, що слідчий суддя підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. За твердженням захисника, обраний слідчим суддею розмір застави у розмірі 620 250 грн. є занадто суворим запобіжним заходом, суперечить вимогам чинного законодавства та усталеній практиці Європейського суду з прав людини, та є непомірним для підозрюваного. Наразі ОСОБА_1 виконує всі покладені на нього судом обов`язки, зокрема: 22.12.2021 року на виконання ухвали слідчого судді від 21.12.2021 р. здав на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області свій паспорт для виїзду за кордон; не відлучається з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу детектива та прокурора; повідомляє орган досудового розслідування про зміну місця проживання та роботи; утримується від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні. Втім, наразі підозрюваний не має можливості виконати оскаржувану ухвалу в частині внесення застави у розмірі 620 250 грн., оскільки не має ані грошових коштів, ані особи, яка б змогла внести їх за нього. Крім того, під час розгляду слідчим суддею клопотання сторони обвинувачення підозрюваний вказував на те, що має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей та мати похилого віку. З урахуванням викладеного, захисник вважає, що наявні усі підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. У разі, якщо суд вирішить, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недостатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов`язків, просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту в нічний час. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і захисник Кастусік Д.В. в його апеляційній скарзі.

2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні захисник Кастусік Д.В. підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 та просив їх задовольнити з наведених у скаргах підстав. Додатково наголосив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні відсутні, а розмір застави, визначений слідчим суддею, є непомірно великим, оскільки дохід ОСОБА_1 та його сімейний стан не надають можливості виконати оскаржувану ухвалу. Також, просив врахувати, що його підзахисний звертався до банківських установ за отриманням кредитних коштів на внесення застави, проте йому було відмовлено.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу захисника Кастусіка Д.В.

Прокурор Подгорець С.В. проти задоволення апеляційних скарг заперечив, посилаючись на їх безпідставність. Вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги не містять належних доводів, які були б підставою для скасування або зміни судового рішення. Додатково зазначив, що підозра є обґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують та підтверджуються матеріалами клопотання. Розмір застави, визначений оскаржуваною ухвалою, для підозрюваного є помірним, оскільки при його визначенні слідчим суддею враховано особу підозрюваного та його майновий стан.

3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про застосування запобіжного заходу.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ Уразовського В.І., погоджене з прокурором САП Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 196 500 грн., з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави обов`язків, визначених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

З клопотання вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017 р. за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень: за ч. 2 ст. 364 КК України - ОСОБА_2 , за ч. 5 ст. 191 КК України - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015 р.) - ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015 р.) та ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - ОСОБА_10 , за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - ОСОБА_1 .

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Клімтехінвест», підконтрольного ОСОБА_8 , вступивши у змову з останнім та ОСОБА_9 , спрямовану на заволодіння грошовими коштами КО «Київзеленбуд», діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою усунення перешкод в укладенні додаткових угод до договорів поставки спеціальної техніки та сприяння у заволодінні грошовими коштами КО «Київзеленбуд», підготував на адресу генерального директора КО «Київзеленбуд» ОСОБА_3 лист № 22 від 29.01.2018 р., яким повідомив про начебто одержання ТОВ «Клімтехінвест» 29.12.2017 року підписаних КО «Київзеленбуд» додаткових угод від 29.12.2017 р. до договорів від 09.10.2017 р. № 141/10 та від 01.11.2017 р. № 182/11, якими термін їх дії продовжувався на 2018 рік, а також про підписання ним вказаних додаткових угод у січні 2018 року у зв`язку з начебто тривалим проведенням ТОВ «Клімтехінвест» переговорів з виробниками техніки на предмет можливості її постачання для КО «Київзеленбуд», що не відповідало дійсності, оскільки ТОВ «Клімтехінвест» не проводило переговорів щодо постачання техніки ні з компаніями-виробниками «Tenax International S.r.l.», «RCM S.p.A.» та «TSM», ні з компанією-посередником «New Life International s.r.o.» (Чехія).

Крім того, ОСОБА_1 , продовжуючи діяти відповідно до визначеної йому ролі пособника, підготував на адресу генерального директора КО «Київзеленбуд» ОСОБА_3 лист від 08.02.2018 р. № 22, яким повідомив аналогічну інформацію щодо обставин укладення ТОВ «Клімтехінвест» додаткових угод до договорів від 09.10.2017 р. № 141/10 та від 01.11.2017 р. № 182/11, а також про збільшення ТОВ «Клімтехінвест» у 2018 році вартості постачання вакуумно-підмітальних машин «RCM Patrol», «Tenax Electra 2.0.» та електричних дорожніх пилососів «Itala135», у зв`язку з начебто підвищенням ціни на цю техніку компаніями-виробниками, що не відповідало дійсності в частині проведення ТОВ «Клімтехінвест» переговорів із виробниками техніки та підвищення компанією «RCM S.p.A.» вартості постачання машин «RCM Patrol».

Зокрема, між КО «Київзеленбуд» в особі ОСОБА_3 та підконтрольним ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ТОВ «Клімтехінвест» в особі ОСОБА_1 укладено додаткові угоди до договорів, а саме: додаткову угоду від 29.12.2017 р. № 3 та додаткову угоду від 14.02.2018 р. № 4 до договору від 09.10.2017 р. № 141/10, а також додаткову угоду від 29.12.2017 р. № 3 та додаткову угоду від 14.02.2018 р. № 4 до договору від 01.11.2017 р. № 182/11, згідно з якими суми вказаних договорів збільшено з 26 803 200 грн. до 30 622 656 грн. та відповідно з 63 024 000 грн. до 74 407 272 грн., тобто на 14,25 % і 18,06 %. Крім того, зазначеними додатковими угодами передбачено поставку у 2018 році вакуумно-підмітальної машини «RCM Patrol» за 3 819 456 грн. (з ПДВ), вартість закупівлі якої порівняно із закупівлею за основними договором зросла з 3 350 400 грн. до 3 819 456 грн., тобто на 469 056 грн. за одиницю, без зазначення підстав такого зростання, а також передбачено поставку у 2018 році вакуумно-підмітальної електричної машини «Tenax Electra 2.0.» вартістю 9 923 400 грн. (з ПДВ), вартість закупівлі якої порівняно із закупівлею за основними договором зросла з 8 940 000 грн. до 9 923 400 грн., тобто на 983 400 грн. за одиницю, а також поставку електричного дорожнього пилососу «Itala 135» за 1 459 872 грн. (з ПДВ), вартість закупівлі якого порівняно із закупівлею за основними договором зросла з 1 315 200 грн. до 1 459 872 грн., тобто на 144 672 грн за одиницю, без зазначення підстав такого зростання. При цьому, на підставі додаткової угоди № 4 до вказаного договору поставки необґрунтовано збільшено ціни за одиницю товару на 11 % за відсутності підтвердження коливання цін на ринку на вказані товари та допущено збільшення суми, визначеної в основному договорі.

Після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , будучи обізнаними, що відправниками переліченої вище техніки є компанії «RCM S.p.A.», «Tenax International S.r.l.» та «TSM», а також те, що техніка постачається для ТОВ «Клімтехінвест», однак діючи з метою створення умов для збільшення її вартості під час ввезення в Україну, досягли домовленостей із невстановленими у ході досудового розслідування представниками групи компаній з іноземною реєстрацію на укладення в 2018 році фіктивних контрактів про постачання ними техніки для ТОВ «Клімтехінвест» без реального наміру здійснювати фактичне постачання техніки за такими контрактами.

На виконання вказаних домовленостей між іноземними компаніями «New Life International s.r.o.», «Tolara Trade s.r.o.» та ТОВ «Клімтехінвест» укладено фіктивні контракти на постачання техніки марок «RCM», «Tenax» та «TSM», а також складено фіктивні рахунки-фактури про начебто постачання за контрактами техніки в Україну, що не відповідало дійсності, оскільки таку техніку імпортували з Італії до України компанії-виробники.

Внаслідок вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вказаних умисних дій вартість спеціальної техніки штучно збільшилася порівняно з вартістю її придбання у виробників, а саме: електричного дорожнього пилососа «Itala 135BT» - з 14 240 євро до 32 900 євро, вакуумно-підмітальної машини «RCM Patrol» - з 42 000 євро до 90 150 євро, вакуумно-підмітальної електричної машини «Tenax Electra 2.0.» - з 87 633,7 євро до 234 300 євро.

У квітні - травні 2018 року згадана техніка була ввезена на митну територію України, після чого представник ТОВ «Міленіум» ОСОБА_11 підготував електронні митні декларації на оформлення вказаної техніки, до яких долучив копії контрактів та рахунків-фактур про начебто ввезення техніки з Італії в Україну зазначеними вище іноземними компаніями для ТОВ «Клімтехінвест».

27.04.2018 року та 29.05.2018 року ТОВ «Клімтехінвест» поставило до КО «Київзеленбуд» вакуумно-підмітальну машину «RCM Patrol» за договором від 09.10.2017 р. № 141/10, електричний дорожній пилосос «Itala 135ВТ» за договором від 01.11.2017 р. № 182/11 та вакуумно-підмітальну електричну машину «Tenax Electra 2.0.» за договором від 01.11.2017 р. № 182/11, після чого КО «Київзеленбуд» перерахувало на рахунок ТОВ «Клімтехінвест» грошові кошти в сумі 3 819 456 грн. як оплату за договором від 09.10.2017 р. № 141/10, кошти в сумі 1 459 872 грн. як оплату за договором від 01.11.2017 р. № 182/11 та в кошти в сумі 9 923 400 грн. за цим договором.

Отже, за версією досудового розслідування, в результаті придбання у 2018 році КО «Київзеленбуд» спеціальної техніки за договорами поставки від 09.10.2017 р. № 141/10 та від 01.11.2017 р. № 182/11 територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) завдано збитків на загальну суму 10 245 395,5 грн. (з ПДВ), яка відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України перевищує шістсот розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у сприянні вчиненню злочину іншими співучасниками шляхом усунення перешкод, а саме пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування необхідності застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави детектив у клопотанні зазначив про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. При цьому, як зазначається у клопотанні, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згідно зі змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких доданий до клопотання.

3.2. Мотиви слідчого судді.

Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею надана оцінка наявності обґрунтованості підозри, існуванню ризиків та іншим обставинам, які враховуються в порядку ст. 178 КПК України.

За результатом дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя погодився з доводами клопотання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за обставин, викладених у клопотанні.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що слідчим суддею оцінюються виключно можливі дії ОСОБА_1 та відповідність їх запропонованій кваліфікації, при цьому остаточна перевірка правильності кваліфікації дій останнього не здійснюється.

За висновком слідчого судді, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.

При цьому, на даному етапі слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не надається оцінка доказам з точки зору їх допустимості та достатності для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, за результатами розгляду клопотання слідчий суддя погодився з доводами клопотання щодо існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, висновки про наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, серед іншого, обґрунтовано тим, що у випадку встановлення вироком суду вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Крім того, було взято до уваги, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у зв`язку з чим має можливість перетину державного кордону, у 2015-2018 р.р. одержав сукупний офіційний дохід в розмірі 323 291 грн., а очолюване ОСОБА_1 ТОВ «Клімтехінвест» одержало в 2016-2018 р.р. лише від КО «Київзеленбуд» в якості оплати за договорами поставки техніки грошові кошти на загальну суму 113 434 452 грн., що свідчить про можливість останнього залишити територію України та наявність у нього достатніх фінансових ресурсів для забезпечення тривалого перебування за її межами.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 матиме під час досудового розслідування можливість впливати на службових осіб КО «Київзеленбуд», які приймали участь у підготовці договорів поставки техніки ТОВ «Клімтехінвест» та додаткових угод до цих договорів, а також на представників компаній з іноземною реєстрацією, з якими ТОВ «Клімтехінвест» в особі ОСОБА_1 укладалися контракти про начебто постачання техніки, а також на інших можливих свідків у кримінальному провадженні, підбурюючи вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від їх надання, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому, вказаний ризик зберігається не лише під час досудового розслідування, але до безпосереднього надання свідчень зазначеними особами в суді.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного ОСОБА_1 не може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, ніж застава у розмірі, достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував, що детективом не надано документів, які б надавали можливість оцінити реальний майновий стан підозрюваного, втім, враховуючи той факт, що останній дійсно був керівником ТОВ «Клімтехінвест», яке здійснювало поставку техніки за завищеними цінами та у 2016-2018 р.р. лише від КО «Київзеленбуд» одержало в якості оплати за договорами поставки техніки грошові кошти на загальну суму 113 434 452 грн., слідчий суддя дійшов висновку, що частину доходу ОСОБА_1 міг вивести в особисте користування в обхід податкового контролю. При цьому, слідчим суддею взято до уваги доводи сторони захисту щодо перебування у підозрюваного на утриманні двох малолітніх дітей та матері похилого віку, а також ймовірність реалізації підозрюваним встановлених ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні. З урахуванням вищенаведених обставин, при визначенні розміру застави слідчий суддя вийшов за межі, визначені ст. 182 КПК України. При цьому, посилаючись на матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 620 250 грн., який, на його думку, не є завідомо непомірним, але цілком здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Отже, слідчим суддею було застосовано значно менший розмір застави, ніж той, про який просила сторона обвинувачення.

4. Мотиви суду.

4.1. Щодо доводів апеляційних скарг про відсутність ризиків.

Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також встановити недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .

Співставляючи доводи клопотання детектива з обґрунтуванням, наведеним в оскаржуваній ухвалі, на предмет наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про його наявність, з огляду на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, який передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено.

При вирішенні питання про наявність даного ризику також враховуються відомості про неодноразові виїзди ОСОБА_1 за межі України протягом 2013-2017 р.р., зокрема 6 з яких - в напрямку Російської Федерації через пункти пропуску «Іловайськ-Південний» та «Гоптівка» (т. 2 а.с. 39), а також достатність майнових ресурсів підозрюваного для можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки у 2015-2018 р.р. підозрюваний одержав сукупний офіційний дохід в розмірі 323 291 грн., а очолюване ним ТОВ «Клімтехінвест» одержало в 2016-2018 р.р. лише від КО «Київзеленбуд» в якості оплати за договорами поставки техніки грошові кошти на загальну суму 113 434 452 грн. Крім того, жодних відомостей про отримання підозрюваним будь-якого офіційного (легального) доходу з 2018 року по сьогоднішній день матеріали провадження не містять.

При цьому, підозрюваний ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду не зміг належним чином обґрунтувати, за рахунок яких коштів (з огляду на відсутність офіційних доходів протягом останніх трьох років) та з яких причин він неодноразово виїздив за межі України та відвідував Російську Федерацію, посилаючись на участь у хокейних змаганнях. Наведене пояснення лише підсилює обґрунтування наявності ризику переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а не спростовує його, особливо враховуючи відвідування ним тимчасово окупованої території.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходив із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та дійшов правильного висновку про те, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, колегія суддів також враховує ознайомлення підозрюваного ОСОБА_1 з протоколами допиту свідків, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу на останніх. Крім того, підозрюваний матиме під час досудового розслідування можливість впливати на службових осіб КО «Київзеленбуд», які приймали участь у підготовці в 2017-2018 р.р. договорів поставки техніки ТОВ «Клімтехінвест» та додаткових угод до цих договорів, а також на представників компаній з іноземною реєстрацією, з якими ТОВ «Клімтехінвест» в особі ОСОБА_1 укладалися контракти про начебто постачання техніки, а також на інших можливих свідків у кримінальному провадженні, підбурюючи їх до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від їх надання задля уникнення кримінальної відповідальності.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, колегія суддів вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Крім того, колегія суддів наголошує, що під час апеляційного розгляду сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

4.2. Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, ніж застава.

Відповідно до ст. 178 КПК України та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях учасників провадження, слідчий суддя врахував наступні обставини: 1) надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; 2) злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до особливо тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна; 3) має сукупний дохід за 2015-2018 роки в розмірі 323 291 грн., а очолюване ним ТОВ «Клімтехінвест» одержало в 2016-2018 роках лише від КО «Київзеленбуд» в якості оплати за договорами поставки техніки грошові кошти на загальну суму 113 434 452 грн.; 4) на утриманні має двох неповнолітніх дітей та матір похилого віку; 5) раніше не судимий; 6) відомостей щодо застосування раніше запобіжних заходів чи наявність повідомлення про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг сторони захисту, що слідчим суддею під час вирішення питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави не в повному обсязі досліджено фактичні обставини провадження та відомості, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки, як зазначено вище, слідчий суддя взяв до уваги всі ті обставини, про які зазначають захисники.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Як вбачається з апеляційних скарг захисника та підозрюваного, останні прохають змінити ОСОБА_1 запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання або домашній арешт в нічний час.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж застава, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вимагає встановлення, що він має реальну можливість допустити це в майбутньому.

Колегія суддів погоджується з висновком оскаржуваної ухвали про те, що менш суворий запобіжний захід, з огляду на сукупність встановлених вище обставин не зможе запобігти встановленим ризикам. Крім того, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі слушно зазначив, що обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не здатне забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, з огляду на встановлені та наведені вище ризики.

З урахуванням вищенаведеного, наявності ризиків, обставин провадження, особистих характеристик підозрюваного, його матеріального стану, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.

4.3. Щодо розміру застави.

Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг щодо розміру визначеної ОСОБА_1 застави, який є непомірним для підозрюваного, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява № 12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, п. 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ані в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

У будь-якому випадку зі структури ст. 5 Конвенції в цілому, та її п. 3, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, п. 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007 р., заява № 42440/06, та п. 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009 р., заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).

Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620 250 грн., слідчий суддя врахував відомості, що характеризують особу підозрюваного, розмір отриманих ним упродовж 2015-2018 р.р. доходів, а також розмір доходу, отриманого ТОВ «Клімтехінвест», керівником якого був підозрюваний та яке здійснювало поставку техніки за завищеними цінами.

Колегія суддів, крім вищенаведеного, звертає увагу на те, що відповідно до наявної в матеріалах провадження довідки про доходи, підозрюваний ОСОБА_1 отримував дохід лише по 2017 рік (т. 2 а.с. 38). Жодних відомостей на підтвердження отримання останнім будь-якого офіційного (легального) доходу з 2018 року по сьогоднішній день, матеріали провадження не містять.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, на протязі 2013-2017 р.р. підозрюваний ОСОБА_1 перетинав державний кордон 8 разів, 6 з яких - в напрямку Російської Федерації через пункти пропуску «Іловайськ-Південний» та «Гоптівка» (т. 2 а.с. 39).

Під час апеляційного розгляду підозрюваний зазначив, що з грудня 2021 року він є фізичною особою-підприємцем, втім жодного прибутку від своєї діяльності ще не отримував. Що стосується неодноразових перетинів державного кордону в бік Російської Федерації, пояснив це участю в хокейних змаганнях, в тому числі на тимчасово непідконтрольній території України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає слушними доводи слідчого судді про те, що підозрюваний приховує свій реальний фінансовий стан, а також про те, що частину доходу, отриманого ТОВ «Клімтехінвест», ОСОБА_1 дійсно міг вивести в особисте користування в обхід податкового контролю.

При цьому, колегія суддів не приймає надані стороною захисту на підтвердження доводів апеляційних скарг щодо непомірного розміру визначеної ОСОБА_1 застави копії довідок банківських установ про відмову останньому у наданні кредиту для внесення застави, оскільки жодної інформації щодо розміру та мети отримання кредитних коштів (зокрема - для внесення застави), вказані довідки не містять. Крім того, цілком логічною виглядає відмова банку у наданні кредиту особі, яка більше трьох років не має офіційних доходів, хоча проживає у великому місті та має на утриманні (як стверджує сам підозрюваний) неповнолітніх дітей та матір похилого віку, а також має фінансову можливість для виїздів за кордон.

З огляду на викладене, матеріальний стан підозрюваного, встановлені ризики та обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що визначена слідчим суддею застава у розмірі 620 250 грн., яка хоч і перевищує межі, визначені ст. 182 КПК України, проте не є явно непомірною для підозрюваного, з огляду на зазначене вище. На думку колегії суддів, вищевказаний розмір застави здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, належну поведінку та запобігти встановленим ризикам. Натомість, стороною захисту вищезазначені обставини не спростовані.

5. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Доводи апеляційних скарг з приводу неврахування слідчим суддею всіх обставин кримінального провадження не є слушними, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді містить обґрунтування з цього приводу, про що зазначено вище.

Решті доводів апеляційної скарги сторони захисту, зокрема, щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, колегією суддів надана правова оцінка у розділі 4 ухвали, та вони відхилені.

Доводи апеляційних скарг щодо непомірності визначеного розміру застави, з посиланням на неповноту врахування слідчим суддею обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, під час апеляційного розгляду також не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Кастусіка Дениса Вячеславовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2021 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин