Document No. 102875539

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/66/22

Провадження № 1-кс/991/67/22

УХВАЛА

27 січня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Васильчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника Опанасенка Віталія Ігоровича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування,

в с т а н о в и в :

05.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника Опанасенка В.І., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанову виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Грищука М.О. від 29.12.2021 про відмову в задоволенні скарги від 22.12.2021 № 26/58 на недотримання розумних строків здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017.

Обґрунтування скарги

Зі змісту скарги вбачається, що детективами Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017, в межах якого 20.08.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, згідно відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), після об`єднання кількох кримінальних проваджень під єдиним номером № 12017000000001326 досудове розслідування здійснюється також за ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 209та ч. 4 ст. 364 КК України.

За твердженням захисника, на даний час прокурори та/або детективи у даному кримінальному провадженні не звертались із клопотанням до Вищого антикорупційного суду про продовження строку досудового розслідування, у зв`язку із чим такий строк сплив 20.10.2021 та поновленню не підлягає. Так, 22.12.2021 захисник Опанасенко В.І. на адресу першого заступника керівника САП Грищука М.О. направив скаргу на недотримання розумних строків здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001326. У відповідь 04.01.2022 отримав постанову від 29.12.2021, якою у задоволенні скарги відмовлено.

У зв`язку з цим, захисник Опанасенко В.І. звернувся до Вищого антикорупційного суду із даною скаргою на постанову прокурора САП, оскільки вважає його необґрунтованим. Заявник просить слідчого суддю зобов`язати першого заступника керівника САП Грищука М.О. повторно розглянути скаргу захисника Опанасенка В.І. на недотримання розумних строків здійснення досудового розслідування та закрити кримінальне провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Позиція та доводи учасників судового провадження

Захисник Опанасенко В.І., будучи належно повідомленим про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився. При цьому, захисник Опанасенко В.І. подав Вищому антикорупційному суду заяву, в якій прохав задовольнити скаргу та провести розгляд справи без його участі.

Прокурор, рішення якого оскаржується, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився. Проте, до початку судового засідання подав письмові заперечення, в яких прохав у задоволенні скарги відмовити та провести судовий розгляд у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неприбуття в судове засідання слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Мотиви слідчого судді

Заслухавши пояснення учасника провадження, дослідивши матеріали скарги, вважаю, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303?308 КПК України.

Зокрема, пунктом 91 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Згідно із статтею 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать розумність строків, а також диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК України, за частиною 3 якої слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

Конкретний правовий зміст засади кримінального провадження «розумність строків» визначає стаття 28 КПК, згідно частин 1?3 якої під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Частинами 5, 6 статті 28 КПК України також визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Аналіз наведених норм ст. 28 КПК України не свідчить, що поняття «розумний строк» тотожне поняттю «здійснення кримінального провадження у найшвидший термін», оскільки розкриваючи зміст розумності строків закон використовує терміни «невідкладно», «першочергово», «найкоротший строк», що загалом є суб`єктивно оціночними поняттями, проте метою розумності строків є забезпечення для особи відсутності необґрунтовано тривалого обмеження її прав та свобод у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження. Тобто суд з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження має шукати баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, доведеності перед судом переконливості доказів, змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів судом тощо.

Процесуальний порядок оскарження недотримання розумності строків визначений ст. 308 КПК України. Так, згідно вимог даної статті підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Отже, ст. 308 КПК України наділяє правом оскаржувати недотримання розумних строків під час досудового розслідування не будь?яку особу, а лише ту, що має певний процесуальний статус у кримінальному провадженні, в межах якого було подано таку скаргу. Водночас, виходячи з вищезазначених законодавчих положень, обов`язком розглянути скаргу на недотримання розумних строків, у порядку та строки, передбачені ст. 308 КПК України, наділений не будь?який прокурор, а лише прокурор вищого рівня.

Разом із цим, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» в Офісі Генерального прокурора на правах самостійного структурного підрозділу утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на яку, зокрема, покладено функцію здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно - розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України.

Згідно до абз. 2 ч. 5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У п. 6.2 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора № 125 від 05.03.2020, передбачено, що перший заступник та заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури організовують розгляд і вирішення скарг підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків детективом, прокурором під час досудового розслідування.

З огляду на системний аналіз правових норм, вважаю, що заступник керівника САП Офісу Генерального прокурора є прокурором вищого рівня для прокурорів САП у розумінні ст. 308 КПК України. Таким чином, доводи заявника про те, що спірну постанову винесено невповноваженою особою, є безпідставними.

Більш того, як вбачається із скарги захисника Опанасенка В.І. від 22.12.2021 № 26/58, остання адресована першому заступнику керівника САП Грищуку М.О . При цьому, постанову від 29.12.2021 про відмову в задоволенні скарги від 22.12.2021 № 26/58 на недотримання розумних строків винесено та підписано першим заступником керівника САП Грищуком М.О., який одночасно є виконуючим обов`язки керівника САП.

Отже, слідчий суддя констатує, що Грищук М.О. є вповноваженим прокурором для розгляду скарги захисника Опанасенка В.І. від 22.12.2021 № 26/58 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017.

Слідчий суддя зазначає також, що КПК України не визначає чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, проте у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Водночас, частиною 5 ст. 110 КПК України передбачено, що постанова слідчого, прокурора має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

З матеріалів скарги вбачається, що в межах кримінального провадження № 12017000000001326 від 02.09.2017 ОСОБА_1 20.08.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Захисник Опанасенко В.І., вважаючи, що строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні сплив 20.10.2021, направив 22.12.2021 на адресу першого заступника керівника САП Грищука М.О. скаргу на недотримання розумних строків здійснення досудового розслідування, в якій послався на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, прохав надати прокурорам у кримінальному провадженні № 12017000000001326 вказівку щодо закриття кримінального провадження (а.с. 14).

29.12.2021 виконуючий обов`язки керівника САП (він же перший заступник керівника САП) Грищук М.О. прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, обґрунтовуючи це тим, що згідно п. 4 § 2 Розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15.12.2017, підпункти 11?27, 45 пункту 7 § 1, якими, зокрема, доповнено ст. 284 КПК України положенням щодо обов`язку слідчого, прокурора закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, закінчився після повідомлення про підозру, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом (тобто з 15.03.2018), не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Водночас, Грищук М.О. зазначив, що відомості у кримінальному провадженні № 12017000000001326 внесено до ЄРДР 02.09.2017, тобто до вступу в силу згаданих змін до КПК України, отже дані законодавчі норми до такого кримінального провадження не застосовуються.

Крім того, повідомлено, що 23.12.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України (а.с. 14).

Таким чином, з урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова виконуючого обов`язки керівника САП Грищука М.О. від 29.12.2021 про відмову в задоволенні скарги від 22.12.2021 № 26/58 на недотримання розумних строків здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017 належним чином обґрунтована, відповідає за формою та змістом статті 110 КПК України, тоді як заявник не довів наявності підстав для задоволення його скарги про недотримання розумних строків.

Додатково слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що не уповноважений в даному випадку встановлювати факт дотримання строків у кримінальному провадженні у межах розгляду скарги на рішення прокурора вищого рівня у порядку статті 308 КПК України, оскільки лише перевіряє обґрунтованість та вмотивованість такого рішення.

З огляду на викладене, скарга захисника Опанасенка В.І., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 303, 308 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника Опанасенка Віталія Ігоровича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Крикливий