Document No. 102888605

Справа № 991/472/22

Провадження 1-кс/991/482/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Подгорця С.В., підозрюваної ОСОБА_1 та її захисників Грабовського Є.Г. та Кулініча В.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці м.Харкова, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017000000001326 від 02.09.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В. про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 240 000, 00 грн (мільйон двісті сорок тисяч) гривень, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2021, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово та поряд з цим зобов`язавши ОСОБА_1 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із населених пунктів, в яких вона проживає та працює - міста Харкова та селища міського типу Пісочин, Харківської області - без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , з колишніми та діючими працівниками КО «Київзеленбуд» та КП УЗН районів м. Києва, а також ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; з підозрюваними ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 як безпосередньо, так і через третіх осіб; носити засіб електронного контролю; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, детектив у клопотанні послалась на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, при цьому передбачене ч.5 ст.191 КК України кримінальне правопорушення є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі, а також на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрювана ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

17.12.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/8421/21 до підозрюваної ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 240 000, 00 грн та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому підозрюваній ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України та станом на 20.01.2022 ОСОБА_1 та її захисники не надали документів, які підтверджують внесення підозрюваною застави, натомість сторона захисту повідомила про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, що за твердженням детектива вказує на неефективність застосування до неї попереднього запобіжного заходу, а також свідчить про наявність підстав для зміни застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло.

За таких обставин, враховуючи, що застава у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 17.12.2021 розмірі не внесена, детектив звернулась до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий, а саме на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло.

Поряд з цим детектив на обґрунтування поданого клопотання зазначила, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваної, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Наявні обставини і стали підставою для звернення детектива до слідчого судді з цим клопотанням.

Клопотання детективом вноситься у відповідності до положень ст. 200 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Подгорець С.В. підтримав подане детективом клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисники Грабовський Є.Г. та Кулініч В.А. в судовому засіданні та в письмових запереченнях просили суд відмовити в задоволенні клопотання детектива у зв`язку з недоведеністю обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України. Зазначили, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України є необґрунтованою, а докази наведені на її обґрунтування - недопустимими. Так само, на переконання сторони захисту, стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. З огляду на зазначені обставини захисники просили відмовити у задоволенні клопотання детектива про зміну запобіжного заходу із застави на домашній арешт стосовно підозрюваної ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 КК України; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та ч.3 ст.27, ч.3 ст.209КК України (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015); ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч. 5 ст.191 КК України, а також ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.209КК України, (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015).

За версією досудового розслідування ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки генерального директора КО «Київзеленбуд», діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , в період з 23.04.2018 по 26.11.2018 під час проведення закупівлі КО «Київзеленбуд» у 2018 році спеціальної техніки за додатковими угодами до договорів поставки від 15.09.2017 № 112/9, від 15.09.2017 № 113/9, від 09.10.2017 № 141/10, від 01.11.2017 № 182/11 та за договором поставки від 04.06.2018 № 94/6 вчинила заволодіння шляхом зловживання службовим становищем чужим майном - грошовими коштами територіальної громади м. Києва на загальну суму 30 118 025,70 грн (з ПДВ), яка відповідно до п. 4 примітки до ст.185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів (частина 6 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).

09.12.2021 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке було вручене ОСОБА_1 10.12.2021 за місцем роботи, однак ОСОБА_1 від підпису відмовилась, в присутності уповноваженого з антикорупційної діяльності КП «Харківський метрополітен» ОСОБА_30 та старшого майстра КП «Харківський метрополітен» ОСОБА_31 .

Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених в судовому засіданні доказах.

17.12.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/8421/21 до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 240 000, 00 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із населених пунктів, в яких вона проживає та працює - міста Харкова та селища міського типу Пісочин, Харківської області - без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , з колишніми та діючими працівниками КО «Київзеленбуд» та КП УЗН районів м. Києва, а також ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; з підозрюваними ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 як безпосередньо, так і через третіх осіб; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також підозрюваній ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду, а також те, що зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Роз`яснено підозрюваній, що в разі невнесення нею або заставодавцем застави, до неї може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Оскільки ОСОБА_1 не виконані вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України та не надано документів, які підтверджують внесення підозрюваною застави, натомість повідомлено про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, детектив звернулась до слідчого судді з даним клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло.

Варто додати, що під час застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 було стверджено законність застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_1 та ухвала від 17.12.2021 залишена без зміни та набула законної сили.

За таких обставин доводи захисника про те, що підозра, пред`явлена ОСОБА_1 необґрунтована та не підтверджується зібраними доказами не беруться до уваги, оскільки у слідчого судді були правові підстави для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_1 та колегією суддів вказані правові підстави були визнані законними та достатніми.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, дослідженими в судовому зсіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ст.191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Пояснення захисника стосовно того, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, оскільки надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри є неналежними та недопустимими, не беруться до уваги, оскільки нормами Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді даного клопотання не вирішувались, оскільки підлягає дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Зокрема, у відповідності до положень ст. 200 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування, тому доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості підозри пред`явленої ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.

Поряд з цим посилання захисників на те, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України є голослівним.

Так ухвалами слідчого судді та колегії суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду встановлено наявність ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017 щодо підозрюваної ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено.

При вирішенні питання про наявність даного ризику також враховуються відомості про неодноразові виїзди ОСОБА_1 за межі України протягом 2018-2021 рр. (зокрема, 15 разів остання перетинала державний кордон України в напрямку Російської Федерації), а також достатність майнових ресурсів підозрюваної для можливого переховування від органів досудового розслідування та суду. Слідчий суддя враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слід виходити із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, а тому ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, слідчий суддя також враховує ознайомлення підозрюваної ОСОБА_1 з протоколами допиту свідків, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу на останніх. Крім того, підозрювана може використовуючи свій авторитет колишнього керівника КО «Київзеленбуд», а також особисті контакти з іншими учасниками вчиненого кримінального правопорушення та службовими особами КО «Київзеленбуд», які працювали разом з нею та перебували в її підпорядкуванні, з метою примушування вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від їх надання в подальшому, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

В той же час, як вбачається з матеріалів провадження 24.01.2022 прокурор у кримінальному провадженні визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та стороні захисту вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017000000001326 від 02.09.2017, в порядку ст. 290 КПК України. За таких обставин ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які раніше були встановлені слідчим суддею є неактуальними відносно даної стадії кримінального провадження, а тому наразі не можуть братись до уваги слідчим суддею.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Згідно матеріалів провадження, 17.12.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/8421/21 до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 240 000, 00 грн та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому підозрюваній ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваній, що в разі невнесення нею або заставодавцем застави, до неї може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На цей час ОСОБА_1 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України. Тобто ОСОБА_1 та її захисники не надали документів, які підтверджують внесення підозрюваною застави, натомість захист повідомив про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави.

Більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

В клопотанні детектив просила змінити застосований до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначила, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі(ч.ч.1,2 ст. 181 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам, оскільки ані особисте зобов`язання, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт та застава (ухвала про застосування якої не була виконана підозрюваною).

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваної, її вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан та враховуючи те, що підозрюваною не було виконано обов`язку, передбаченого ч. 6 ст. 182 КПК України, на підставі чого приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 та запобігти вказаним ризикам.

Однак при цьому, аналізуючи вищевказані обставини, а також доводи сторони захисту про необхідність підозрюваної працювати, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання детектива слід задовольнити частково, змінивши підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї обов`язку у період часу з 22:00 год до 06:00 год. не покидати місце свого проживання без дозволу детектива, прокурора та суду.

Домашній арешт в нічний час доби є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, необхідним є покладення на підозрювану обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрювану та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із населених пунктів, в яких вона проживає та працює - міста Харкова та селища міського типу Пісочин, Харківської області - без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , з колишніми та діючими працівниками КО «Київзеленбуд» та КП УЗН районів м. Києва, а також ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; з підозрюваними ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 як безпосередньо, так і через третіх осіб; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрювану обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваної, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

Поряд з цим, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваної, стадію кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає потреби у застосуванні обов`язку, передбаченого п.9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме - носити електронний засіб контролю.

За таких обставин клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення строку тримання підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під домашнім арештом два місяці, тобто до 26.03.2022.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 194, 200, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чайки Х.А., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.12.2021 у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 240 500 грн, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 06:00 год, заборонивши ОСОБА_1 у цей період часу залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк тримання під домашнім арештом визначити строком на два місяці до 26.03.2022.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населених пунктів, в яких вона проживає та працює - міста Харкова та селища міського типу Пісочин, Харківської області - без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , з колишніми та діючими працівниками КО «Київзеленбуд» та КП УЗН районів м. Києва, а також ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; з підозрюваними ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрювану, визначити до 26.03.2022 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько