Document No. 103409314

Date of the hearing: 22/02/2022
Date of the decision: 22/02/2022
Case №: 991/448/22
Proceeding №: 52019000000001035
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Secretary : Batyr B.V.
Lawyer : Hrytsyshena K.P.
Prosecutor : Demkiv D.M.

Справа № 991/448/22

Провадження 1-кс/991/458/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019 в порядку п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019.

У поданій скарзі зазначено наступні обставини.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру 03.12.2019 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України. 16.07.2020 ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України та в подальшому, 17.09.2020 ОСОБА_6 знову повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

Захисник зазначає, що дії ОСОБА_6 кваліфіковані стороною обвинувачений як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб та підбурювання до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190 та ч.4 ст.27 ч2 ст.15 ч.4 ст369 КК України. Поряд з цим дії ОСОБА_6 кваліфіковані як зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

На думку сторони захисту повідомлення про підозру від 03.12.2019, повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 16.07.2020, а також повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.09.2020 підлягають скасуванню, оскільки підозра не обґрунтована та не підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.

Так, зокрема з резолютивної частини тексту повідомлення про підозру за епізодом вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК України, слідує, що сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_6 у «підбурюванні до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб».

Однак, наявними у матеріалах кримінального провадження доказами не підтверджуються викладені у повідомленні про підозру відомості стосовно того, що ОСОБА_6 підбурював ОСОБА_7 чи інших осіб до надання неправомірної вигоди директору ДБР ОСОБА_8 . Більше того, ОСОБА_7 на час спілкування зі ОСОБА_6 діяв під контролем НАБУ та вже мав умисел на надання неправомірної вигоди, а отже ОСОБА_6 жодним чином не міг підбурювати ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди іншій особі.

Водночас про те, що грошові кошти призначались саме ОСОБА_8 зазначають у своїх показаннях лише директор ТОВ Едельбург Девелопмент ОСОБА_7 та особа, яка виступає заявницею у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 . Однак їх показання не підтверджуються об`єктивними доказами та показаннями тих людей на яких вони посилаються. Поряд з цим, варто враховувати те, що такі ж показання надавались ОСОБА_10 з метою укладання угоди про визнання винуватості, та враховуючи, що в подальшому згідно вироку Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 уникнув реального покарання, до його показань потрібно ставитись критично, оскільки він являється зацікавленою особою.

Окрім того, в оскаржуваному повідомленні про підозру та про зміну повідомлення про підозру містяться твердження сторони обвинувачення, які взагалі не відповідають дійсності. Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, на підставі яких би поза розумним сумнівом можна було б стверджувати, що ОСОБА_6 підбурював ОСОБА_7 чи інших осіб на пропозицію та надання неправомірної вигоди директору Державного бюро розслідувань ОСОБА_8, а отже підозра є необґрунтованою.

Стосовно епізоду за фактом шахрайського заволодіння чужим майном захисник зазначив, що у ОСОБА_6 не було умислу на шахрайське заволодіння чужим майном, що стверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, а також доказами, які зібрані стороною захисту. Так, зокрема, як слідує з протоколів за результатами НСРД, під час зустрічі 29.11.2019 ОСОБА_6 пояснив ОСОБА_7, що кримінальне провадження буде закрите за результатами проведення судової будівельної експертизи до Нового року. Тобто, для прийняття рішення у кримінальному провадженні необхідно провести певну роботу, що свідчить про відсутність намірів заволодіти майном шахрайським шляхом.

При цьому захисник зазначив, що відомості про намір ОСОБА_6 заволодіти чужим майном містяться у показаннях ОСОБА_10 . Але його показання не відповідають дійсності, є неконкретними та не підтверджуються об`єктивними доказами. Такі неправдиві свідчення надані ОСОБА_10 з метою укладання угоди та уникнення реального кримінального покарання. Адже, на підставі укладеної з прокурором угоди ОСОБА_10 було звільнено від відбуття покарання, що підтверджується вироком Вищого антикорупційного суду від 17.09.2020.

Окрім того, як вбачається з повідомлення про підозру, однією із обставин, яка свідчить про наявність у ОСОБА_6 умислу на шахрайське заволодіння чужим майном, є те, що ОСОБА_10 на виконання злочинної домовленості зі ОСОБА_6 здійснив обмін одержаних від ОСОБА_7 грошових коштів. Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази існування такої домовленості. Більш того, наявність такої домовленості не підтверджує і свідок ОСОБА_11, який був присутній під час всіх зустрічей між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 та всі ці розмови ним сприймались лише як клієнт-адвокат.

Таким чином, за твердженням захисника підозра за фактом шахрайського заволодіння чужим майном спростовується наявними у кримінальному провадженні доказами, а отже є необґрунтованою.

По епізоду зберігання ОСОБА_6 пістолета моделі «Yzov 70, № НОМЕР_1, промислового виробництва фірми Чеська збройовка (Чехословаччина) захисник вказав, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України є наявність прямого умислу, тобто особа повинна усвідомлювати, що вона зберігає вогнепальну зброю без наявності відповідного дозволу.

Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_6 в тому, що вилучений у нього під час обшуку пістолет моделі «Yzov 70, № НОМЕР_1, промислового виробництва фірми Чеська збройовка (Чехословаччина) є вогнепальною зброєю. Навпаки, ОСОБА_6 вважав, що це сувенірний пістолет, який був подарований йому на день народження. Зовнішньо пістолет виглядає як сувенірний - затвор позолочений та має різні узори, руків`я пістолета також має кольорові накладки у вигляді шахового поля. Таким чином, враховуючи обставини набуття пістолета та його зовнішній вигляд, він сприймав його як сувенірний, а не як вогнепальну зброю. Окрім того, ОСОБА_6 має у власності пістолет GLOCK 19, 2 мисливських карабіни та мисливську гвинтівку, на які у нього є відповідні дозволи уповноваженого органу, а тому потреби у іншій вогнепальній зброї у нього немає. На користь доводів ОСОБА_6 про те, що він вважав пістолет сувенірним, також вказує і факт відсутності набоїв до нього, що вказує на відсутність намірів використовувати пістолет саме як вогнепальну зброю.

На думку захисника наведене стверджує відсутність у ОСОБА_6 умислу на зберігання вогнепальної зброї, у зв`язку з чим підозра за вказаним епізодом є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Окрім того захисник зазначає, що підозра стосовно ОСОБА_6 підлягає скасуванню в тому числі через те, що вона складена та вручена неуповноваженими особами. Так, зазначене кримінальне провадження розслідується детективами НАБУ, оскільки прокурор у кримінальному провадженні визначив підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України за детективами НАБУ на підставі п.3 ч.5 ст.216 КПК України. Тобто підслідність у вказаному кримінальному провадженні за детективами НАБУ була визначена прокурором лише на підставі того, що нібито було вчинено злочин, передбачений ст.369 КК України, в той час коли інші інкриміновані ОСОБА_6 злочини детективам НАБУ взагалі не підслідні. В той же час ОСОБА_6 не вчиняв злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України і жодним доказом не підтверджується його причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення. А отже, повідомлення про підозру від 03.12.2019, повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 16.07.2020, а також повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.09.2020 здійснено з порушенням вимог КПК України щодо підслідності, тобто неуповноваженими особами, а тому підлягають скасуванню.

У зв`язку з вищевикладеним захисник просить:

1.Скасувати повідомлення про підозру від 03.12.2019, складене детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019, відповідно якого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.

2.Скасувати повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 16.07.2020, складене детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019, відповідно якого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

3.Скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.09.2020, складене детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019, відповідно якого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

4.Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 або інших детективів чи прокурорів, яким доручено проведення досудового розслідування чи здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні, видалити з ЄРДР відомості про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 скаргу підтримали та просили задовольнити її у повному обсязі, з викладених в ній підстав.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечував та просив відмовити у задоволенні скарги. Зазначив, що доводи скарги захисника є неаргументованими, повідомлення про підозру від 03.12.2019, повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 16.07.2020 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.09.2020 складені та вручені належними суб`єктами з дотриманням процесуального порядку, відповідають вимогам щодо обґрунтованості та підтверджуються доказами здобутими у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством.

Детектив ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.

Із матеріалів наданих сторонами, слідчий суддя встановив, щодосудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

Так, зокрема 20.11.2019 детективом НАБУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №52019000000001035 за фактом замаху на заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом грошовими коштами в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

Окрім того, 20.11.2019 детективом НАБУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №52019000000001036 за фактом здійснення підбурювання групою осіб до надання неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України.

21.11.2019 постановою прокурора відділу САП кримінальні провадження №52019000000001035 та №52019000000001036 об`єднані в одне провадження під загальним реєстраційним номером №52019000000001035.

03.12.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України у кримінальному провадженні №52019000000001035.

25.05.2020 детективом НАБУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №52020000000000351 за фактом зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Підставою для внесення відомостей про злочин слугувала службова записка детектива НАБУ про виявлення під час проведення 02-03.12.2019 обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 пістолету та висновок експерта, що він являється вогнепальною зброєю.

25.05.2020 прокурором відділу САП кримінальні провадження №52019000000001035 та №52020000000000351 об`єднані в одне провадження під загальним реєстраційним номером 52019000000001035, та того ж дня прокурором відділу САП винесено постанову, якою визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст. 15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, у яких підозрюється ОСОБА_6, а також кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №52019000000001035 за детективами Національного антикорупційного бюро України. Тобто підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визначена за детективами НАБУ відповідно до ч.10 ст.216 КПК України.

16.07.2020 ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №52019000000001035.

17.09.2020 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №52019000000001035.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані як:

- шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України;

-підбурювання дозакінченого замахуна пропозиціюі наданнянеправомірної вигодислужбовій особі,яка займаєособливо відповідальнестановище завчинення вінтересах третьоїособи дійз використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27 ч2 ст.15 ч.4 ст369 КК України;

- зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

22.09.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та матеріали кримінального провадження №52019000000001035 надані для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.

Тобто предметом оскарження до слідчого судді наразі є повідомлення про підозру ОСОБА_6, складене 03.12.2019 детективом Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, за погодженням із прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019; повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 16.07.2020, складене детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019, відповідно якого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.09.2020, складене детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52019000000001035 від 20.11.2019, відповідно якого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

Право на оскарження таких рішень на досудовому провадженні передбачено п.10 ч.1ст. 303 КПК України. При цьому, із такою скаргою підозрюваний чи його захисник можуть звернутися після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Підстави для повідомлення особі про підозру, процедура та строки вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульованіГлавою 22 КПК України.

Так відповідно до п.3 ч.1ст.276 КПК Україниповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно дост. 277 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1ст. 278 КПК України).

Водночас КПК Українине містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.

Проте з огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимогКПК Українищодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Водночас, відповідно до ч. 3ст. 26 КПК Українислідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що сторона захисту не оспорює дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру (окрім як дотримання вимог щодо підслідності) тому, враховуючи вимоги ч.3 ст.26 КПК України, підстави для перевірки цієї обставини слідчим суддею відсутні.

В той же час у скарзі захисник посилається на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, наявність обставин, які виключають існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, то у такому разі, при розгляді цієї скарги слідчий суддя має перевірити такі обставини:

- чи сплив строк після якого підозрюваний чи його захисник можуть звернутися із скаргою на повідомлення про підозру.

- чи наявні достатні докази для повідомлення ОСОБА_6 про підозру за ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

Щодо строків звернення із скаргою на повідомлення про підозру слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як зазначалося вище, скарга на повідомлення про підозру у вчиненні злочину може бути подана, зокрема, підозрюваним та його захисником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом ( п. 10 ч. 1ст. 303 КПК України).

Оскаржуване повідомлення про підозру складене 03.12.2019, повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри було складене 16.07.2020, та в подальшому щодо ОСОБА_6 складене повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.09.2020.

Із скаргою на повідомлення про підозру захисник ОСОБА_5 звернувся до суду 21.01.2022.

На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрито, обвинувальний акт до суду не передано.

Отже, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п.10 ч.1ст.303 КПК України.

Стосовно наявності достатніх доказів для повідомлення про підозру слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів.

Захисник стверджує про відсутність ознак підбурювання, зокрема на відсутність у повідомленні про підозру вказівки на обставини, які б беззаперечно свідчили про те, що саме внаслідок дій ОСОБА_6 в іншої особи виник намір на надання неправомірної вигоди іншій особі. Окрім того як зазначає захисник в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження умислу ОСОБА_6 на шахрайське заволодіння коштами, а також доказів на підтвердження обізнаності ОСОБА_6 в тому, що вилучений у нього під час обшуку пістолет є вогнепальною зброєю, який ОСОБА_6 сприймав як сувенір. А тому вказана підозра підлягає скасуванню на думку захисника, в тому числі і через те, що вона складена та вручена неуповноваженими особами, тобто з порушенням вимог КПК України щодо підслідності.

Натомість, надані слідчому судді для огляду матеріали кримінального провадження, які надійшли зі скаргою адвоката ОСОБА_5, не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 03.12.2019, та в повідомленні про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 16.07.2020 та від 17.09.2020.

Із досліджених матеріалв вбачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1статті 276 КПКУкраїни та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_6 в шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб та підбурюванні до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також в зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Слід зазначити, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваного.

В той же час більшість заперечень сторони захисту зводяться до того, що саме свідок ОСОБА_7 та особа, яка виступає заявницею у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 були ініціаторами вирішення питання про закриття провадження, їх до цього ніхто не підбурював, а тому дії ОСОБА_6 не можуть кваліфікуватися за ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що виправдовує подальше розслідування для висунення обвинувачення особі. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані зач.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

До тогож посиланнязахисника нате,що показання ОСОБА_12 не можутьбратися доуваги оскільки,що вінявляться зацікавленоюособою танадавав поясненняз метоюукладення угодиз прокуроромпро визнаннявинуватості тав подальшомузадля уникненняреального покарання-не єпредметом даногорозгляду,оскільки слідчийсуддя невправі перевірятидоводи стосовнонедопустимості доказівна підтвердженняпред`явленої ОСОБА_6 підозри,враховуючи тойфакт,що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що с торони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України).

За наведених підстав слідчий суддя не приймає і доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження умислу ОСОБА_6 на шахрайське заволодіння коштами, оскільки зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_6 до вчинених кримінальних правопорушень за обставин, викладених в тексті повідомлення про підозру.

Не беруться до уваги і твердження захисника стосовно того, що ОСОБА_6 не був обізнаний про те, що подарований зі слів останнього йому пістолет є вогнепальною зброєю та вважав його сувеніром. Як вбачається з листа Департаменту Превентивної діяльності Національної поліції України від 15.06.2020 № 2883/20/4/02-2020, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником: пістолету (нарізного) «GLOK19», зареєстрованого 12.03.2015 ГУНП м. Києва, мисливського нарізного карабіну «ВЕПРЬСУПЕР», зареєстрованого 10.04.2014 ГУНП м. Києва, мисливського нарізного карабіну «HECKLER&KOSHSP9» зареєстрованого 27.03.2014 ГУНП м.Києва, мисливської гладкоствольної рушниці «UTASUTS15», зареєстрованої 27.03.2014 ГУНП м.Києва.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_6 є власником зброї починаючи з 2014 року, має відповідні дозволи уповноваженого органу, а тому доводи про те, що ОСОБА_6 сприймав пістолет як сувенір є сумнівними, з огляду на те, що він протягом тривалого часу володіє зброєю та відповідно знаннями стосовно поводження зі зброєю та її застосуванням.

До того ж слід додати, що дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв та патронів до них видаються лише після вивчення особами матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у відповідних пунктах, та на підставі чого в подальшому видається довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, яка є обов`язковим документом при отриманні такого дозволу.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що захисником не доведено необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

В той же час твердження захисника про необхідність скасування підозри, з огляду на порушення вимог КПК України щодо підслідності не заслуговують на увагу.

В даному випадку були відсутні умови, передбачені пунктами 1-3 ч. 5ст. 216 КПК Українидля визначення підслідності даного кримінального провадження за НАБУ.

Відповідно до ч. 2ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Поняття «розслідування» включає в себе увесь обсяг дій і рішень, передбачених Розділом ІІІ "Досудове розслідування", до якого входить і повідомлення про підозру.

Водночас, 20.11.2019 детективом НАБУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №52019000000001036 за фактом здійснення підбурювання групою осіб до надання неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України.

В той же час 21.11.2019 прокурором відділу САП винесено постанову, якою визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 та ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України у кримінальному провадженні №52019000000001035 за детективами Національного антикорупційного бюро України. При цьому підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України визначена за детективами НАБУ відповідно до п.3 ч.5 ст.216 КПК України ( з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбаченестаттею 369,частиною першоюстатті 369-2Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної участині четвертійстатті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини), а підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України визначена за детективами НАБУ на підставі ч.10 ст. 216 КПК України.

25.05.2020 прокурором відділу САП кримінальні провадження №52019000000001035 та №52020000000000351 об`єднані в одне провадження під загальним реєстраційним номером 52019000000001035 та того ж дня прокурором відділу САП винесено постанову, якою визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст. 15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, у яких підозрюється ОСОБА_6, а також кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №52019000000001035 за детективами Національного антикорупційного бюро України. Тобто підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визначена за детективами НАБУ відповідно до ч.10 ст. 216 КПК України.

Так, слідчим суддею було перевірено матеріали кримінального провадження, постанови прокурорів у кримінальному провадженні про об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження під загальним реєстраційним номером №52019000000001035, а також постанови про визначення підслідності кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №52019000000001035 за детективами Національного антикорупційного бюро України.

При цьому підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України визначена за детективами НАБУ відповідно до п.3 ч.5 ст.216 КПК України, а підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, а згодом і підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України визначені за детективами НАБУ на підставі ч.10 ст. 216 КПК України.

Положеннями ч.10 ст. 216 КПК України передбачено, що у разі якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень.

Варто додати, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генеральний прокурор або його заступник, відповідно до ч. 5ст. 218 КПК України.

Тобто підслідність у даному кримінальному провадженні визначена постановами прокурора у відповідності до вимог КПК України, тож слідчим суддею не встановлено порушення вимог КПК України щодо підслідності кримінального провадження № №52019000000001035, а тому доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

На підставі наведеного слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про провокативну поведінку з боку свідка ОСОБА_7 та заявниці ОСОБА_9, недостовірність їх показань та показань ОСОБА_12, можливі недоліки процесуальних документів, можливі порушення при їх складанні в силу можливої відсутності необхідної інформації, недопустимість, недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у скарзі та у судовому засіданні доказів як підставу скасування письмового повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 03.12.2019, та в повідомленням про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 16.07.2020, та від 17.09.2020, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак,питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, встановленим законом, шляхом оцінки доказів відповідно до положеньст. 94 КПК України- за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи. У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.1 ст.263 КК України.

Тобто, захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру вручене за відсутності достатніх підстав для підозри.

Інші обставини, на які посилається захисник у скарзі, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які потребують оцінки доказів щодо їх належності та допустимості, що є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.

У контексті наведеного слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 5201900000001035 від 20.11.2019.

Керуючись статтями 7,9,303-307,309,372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги від 20.01.2022 ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 52019000000001035 від 20.11.2019 в порядку п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 103409314