- Presiding judge (HACC) : Kravchuk O.O.
Справа № 991/6646/20
Провадження 1-кп/991/62/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
11 березня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14лютого 2019 року за №52019000000000120, за обвинуваченням:
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мозир Гомельської області Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України;
ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Павлоград, Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Під час судового розгляду цього кримінального провадження захисник ОСОБА_6 подав до суду клопотання про скасування запобіжного заходу, у якому, з урахуванням його наступних уточнень, посилаючись на воєнний стан в Україні, просив скасувати обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, а кошти в розмірі 609580 грн., сплачені як застава за обвинуваченого на виконання ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.03.2020, перерахувати на рахунок Збройних Сил України НОМЕР_1 .
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 не прибули. У клопотанні про скасування запобіжного заходу захисник, посилаючись на введення воєнного стану просить клопотання розглянути без участі обвинуваченого та його захисника, що узгоджено між ним, підзахисним і заставодавцем. Заставодавець також надіслав до суду звернення, в якому просив розглядати клопотання за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_8, який входить до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, в судове засідання не прибув, направив лист, у якому просив розгляд клопотання захисника здійснювати за його відсутності та не заперечував проти задоволення цього клопотання.
Вирішуючи питання можливості розгляду заявленого клопотання про скасування запобіжного заходу, суд виходить із такого.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ.
Згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Аналіз норм КПК дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, виняток становлять ч. 1 ст. 34, ч. 5 ст. 36 та ст. 615 КПК.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.
Отже, виходячи саме із загальних засад кримінального провадження, суд спочатку розгляне питання можливості розгляду в умовах воєнного стану клопотання про скасування запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження.
За змістом статей 193, 201 КПК клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу розглядається за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.
Поряд із цим, КПК детально не визначає, яким чином діяти суду у разі, якщо в Україні введений воєнний стан, а учасники кримінального провадження з об`єктивних причин не мають можливості взяти участь у судовому засіданні.
З цього приводу суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність.
Так, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Частина 6 ст. 22 КПК зобов`язує суд створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, у зв`язку з безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, суд об`єктивно позбавлений можливості створити сторонам умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, окрім як у спосіб, який би у нинішніх умовах з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та суддів, а з іншого надав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у т.ч. з метою оперативного вирішення поданих сторонами кримінального провадження клопотань.
На переконання суду, до таких способів (засобів), зокрема належать: (1)проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2) вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись судом в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися. При цьому суду належить надати можливість обом сторонам висловити свої заперечення та думку щодо поданого клопотання.
Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у пункті 7 якого зазначено, що якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків. Також, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
З огляду на це, суд уважає, що розгляд клопотання захисника обвинуваченого про скасування запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, за умови, що обидві сторони мали можливість письмово висловити свої заперечення та думку щодо клопотання, не суперечитиме вимогам КПК та загальним засадам кримінального провадження. До того ж, це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану, а забезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.
Тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання захисника про скасування запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження з урахуванням поданих ними заяв щодо цього.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч. 4 ст. 107 КПК).
Розглядаючи клопотання захисника про скасування запобіжного заходу, суд установив наступне.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 від 21.02.2020 р. частково задоволено клопотання детектива НАБУ та обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17.04.2020 р. Визначено обвинуваченому заставу у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 294280,00 грн. У разі внесення застави, покладено на обвинуваченого обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Апеляційної плати Вищого антикорупційного суду від 11.03.2020 р. скасовано ухвалу від 21.02.2020 р., задоволено клопотання прокурора, застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.04.2020 р. встановлено заставу у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609580,00 грн. у разі внесення застави, покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Указана сума застави 24 лютого 2020 року та 12 березня 2020 року була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду заставодавцем ОСОБА_10 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020 р. частково задоволено клопотання прокурора, продовжено на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 до 11.08.2020 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про скасування запобіжного заходу. Тому, з урахуванням належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд уважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Суд бере також до уваги виключні обставини, пов`язані із уведенням воєнного стану в Україні, позицію заставодавця щодо необхідності спрямування коштів на підтримку Збройних Сил України.
Як вже було зазначено судом, у поданому клопотанні про скасування запобіжного заходу захисник просить кошти у розмірі 609580 грн, сплачені як застава за обвинуваченого на виконання ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.03.2020, перерахувати на рахунок Збройних Сил України. Вирішуючи клопотання в цій частині, суд ураховує, що згідно з ч. 11 ст. 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. З огляду на таке, сума застави підлягає поверненню заставодавцю. Водночас до суду надійшло звернення заставодавця ОСОБА_10, засвідчене електронним цифровим підписом, в якому заставодавець у випадку задоволення клопотання щодо скасування запобіжного заходу ОСОБА_5, просить грошові кошти у розмірі 609580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. перерахувати на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України UA843000010000000047330992708.
З огляду на вищенаведене, суд уважає за можливе задовольнити вимогу захисника обвинуваченого та прохання заставодавця, та повернути заставодавцеві ОСОБА_10 суму застави, внесену 24 лютого 2020 року та 12 березня 2020 року на рахунок Вищого антикорупційного суду за обвинуваченого ОСОБА_5 в сумі 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень, перерахувавши цю суму за вказівкою заставодавця Національному банку України на рахунок НОМЕР_1 із відповідними реквізитами на підтримку Збройних Сил України.
Керуючись статтями 177, 182, 201, 369-372, 375 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання захисника про скасування запобіжного заходу задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 скасувати.
2. Заставу в сумі 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_10 24 лютого 2020 року та 12 березня 2020 року на рахунок Вищого антикорупційного суду за обвинуваченого ОСОБА_5, повернути та за вказівкою заставодавця перерахувати Національному банку України на підтримку Збройних Сил України за наступними реквізитами:
Рахунок: UA843000010000000047330992708
Банк: Національний банк України
МФО: 300001
Код за ЄДРПОУ: 00032106
Отримувач: Національний банк України
Призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2