- Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.
Справа № 761/40713/17
Провадження 1-кп/991/126/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 березня 2022 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючий ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зменшення розміру застави, клопотання захисника ОСОБА_5 прозміну запобіжногозаходу (вчастині зменшеннярозміру застави)та перерахуваннякоштів напідтримку ЗбройнихСил України та заяву заставодавця ОСОБА_6 про зарахування коштів на рахунок Національного банку України, поданих у кримінальному провадженні №52017000000000218 за обвинуваченням:
- ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК,
- ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК,
у с т а н о в и в:
1.Під час судового розгляду цього кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зменшення розміру застави, у якому покликаючись на складне поточне становище в Україні та запроваджений воєнний стан, просив зменшити розмір застави, внесеної за нього з 36001461 грн до 31001461 грн, а суму, на яку зменшений розмір застави 5000000 грн, ОСОБА_4 просить перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
2.Обґрунтовуючи клопотання, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що за час судового провадження він не порушував процесуальних обов`язків та завжди прибував у судові засідання. Обвинувачений також покликається на те, що його заставодавцями є дружина, ОСОБА_6 та її батько, ОСОБА_8, які не можуть у такий складний час для країни залишатися осторонь, та бажають у такий спосіб допомогти державі.
3.Окрім того, захисник ОСОБА_5, діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу (в частині зменшення розміру застави) та перерахування коштів на підтримку Збройних Сил України. Зміст цього клопотання повністю збігається з наведеним вище клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 .
4.У судове засідання обвинувачений ОСОБА_4 не прибув, у клопотанні про зменшення застави просив розглянути клопотання за його відсутності, покликаючись на те, що через воєнний стан, не може прибути до суду та не має можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку. Зазначив також, що процесуальні права та обов`язки йому відомі, а розгляд клопотання за його відсутності, не призведе до порушень чи обмежень його прав та законних інтересів.
5.Захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у судове засідання не прибули.
6.Водночас, захисник ОСОБА_5 подав клопотання, у якому повідомив, що прибути у судове засідання не має можливості, оскільки перебуває поза межами міста Києва та прибуття до зали суду може створити загрозу для життя і здоров`я, через війну російської федерації з Україною, веденням воєнного стану по всій території України та проведення бойових дій. Відтак, вважає, що причини його неявки є поважними, однак він не заперечує щодо проведення судового засідання за його відсутності. Захисник також просив задовольнити його та обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання про зменшення розміру застави та заяву заставодавця ОСОБА_6 про зарахування коштів на спеціальний рахунок Збройних Сил України.
7.Захисник ОСОБА_9 у електронному листі просив розглянути клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зменшення розміру застави за його відсутності, клопотання підтримав.
8.Заставодавець ОСОБА_6 у заяві, яка надійшла до суду разом з клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 зазначила, що вона не заперечує щодо зменшення на 5000000 грн розміру застави, внесеної за обвинуваченого та щодо того, щоб ця сума коштів не поверталась безпосередньо їй, а була зарахована на рахунок Національного банку України, призначений для підтримки Збройних Сил України. Саме ж клопотання ОСОБА_6 просила розглянути за її відсутності.
9.Прокурор ОСОБА_10, яка згідно з обвинувальним актом входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, направила лист, у якому просила розгляд клопотання обвинуваченого здійснювати за її відсутності та не заперечувала щодо його задоволення.
10.Вирішуючи питання можливості розгляду заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу, колегія суддів виходить із такого.
11.Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ.
12.Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
13.Згідно зіст.12-2Закону України«Про правовийрежим воєнногостану»,в умовахправового режимувоєнного стану суди, органи та установи системи право суддя діютьвиключно напідставі,в межахповноважень тав спосіб,визначені КонституцієюУкраїнита законамиУкраїни. Повноваження судів, органів та установ системи право суддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
14.Аналіз норм КПК дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, виняток становлять ч. 1 ст. 34 та ст. 615 КПК.
15.Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
16.Суд вважає, що за своєю суттю, подане обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про зменшення розміру застави є клопотанням про зміну запобіжного заходу.
17.Отже, виходячи саме із загальних засад кримінального провадження, суд вирішуватиме питання можливості розгляду в умовах воєнного стану клопотання про зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження.
18.За змістом статей 193, 201, 331 КПК клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу розглядається за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.
19.Водночас, КПК не визначає те, яким чином слід розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого в умовах, коли: (1) в Україні введений воєнний стан; (2)учасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до суду для участі у судовому засіданні, технічної можливості взяти в ньому участь в режимі відеоконференції або це може становити загрозу їх життю і здоров`ю; (3) учасники кримінального провадження не заперечують щодо розгляду такого клопотання за їх відсутності.
20.З цього приводу суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого змагальність сторін та диспозитивність.
21.Так, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
22.Колегія суддів також зауважує, що ч. 6 ст. 22 КПК зобов`язує суд створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
23.Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, у зв`язку з безпрецедентною військовою та нелюдськоюагресією російської федерації проти України, суд об`єктивно позбавлений можливості створити сторонам умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, окрім як у спосіб, який би у теперішніх умовах з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та суддів, а з іншого дав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у т.ч. з метою оперативного вирішення порушених сторонами кримінального провадження питань.
24.На переконання колегії суддів, до таких способів (засобів), зокрема належать: (1)проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2) вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись судом в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися.
25.Такої ж думки притримується і Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у пункті 7 якого зазначено, що якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків. Також, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
26.З огляду на це, колегія суддів вважає, що розгляд судом клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, не суперечитиме вимогам КПК та загальним засадам кримінального провадження. До того ж це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану.
27.Тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання обвинуваченого за відсутності сторін кримінального провадження з урахуванням поданих ними заяв щодо цього.
28.У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч. 4 ст. 107 КПК).
29.Розглядаючи клопотання обвинуваченого та його захисника, суд установив наступне.
30.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07.03.2017 до підозрюваного на той час ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя також визначив розмір застави у розмірі 62500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на той час становило 100000000 грн. У разі внесення застави, на ОСОБА_4 покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
31.17.03.2017, на виконання вказаної ухвали слідчого судді, ОСОБА_6 внесла 50000000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2.
32.Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.03.2019, на підставі клопотання обвинуваченого ОСОБА_4, розмір застави був зменшений до 36001461 грн, що на той час дорівнювало 18741 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
33.На теперішній час відносно ОСОБА_4 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 36001461 грн.
34.Суд зауважує, що згідно зі ст. 182 КПК, розмір застави визначається у прожиткових мінімумах для працездатних осіб. Отже, зменшуючи розмір застави та, визначаючи її остаточний розмір, суд повинен зазначити її розмір у прожиткових мінімумах для працездатних осіб.
35.Станом на день розгляду цього клопотання, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн (ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік»).
36.Зменшення на 5000000 грн існуючого на тепер розміру застави, про що просять ОСОБА_4 та його захисник, не дасть можливості визначити у прожиткових мінімумах для працездатних осіб належний розмір застави, який залишатиметься надалі. Водночас, суд вважає, що розмір застави, який діє зараз щодо ОСОБА_4 - 36001461 грн можливо зменшити без шкоди інтересам кримінального провадження на 4998 885 грн, що максимально наближена до суми, про яку просили обвинувачений та захисник.
37.Отже, вирішуючи заявлені обвинуваченим ОСОБА_4 і його захисником клопотання щодо зменшення розміру застави, суд бере до уваги виключні обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні, необхідність збору коштів на підтримку Збройних Сил України для протидії у війні з російською федерацією, а також те, що після зменшення розмірузастави,запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді застави у розмірі 12496 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 31002 576 грн, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.
38.Далі суд зазначає, що, зокрема ОСОБА_6 є заставодавцем, яка сплатила 50000000 грн застави за ОСОБА_4, отже, саме їй належить право розпоряджатися заставою, яка не була звернена в дохід держави.
39.Як вже було зазначено судом, від ОСОБА_6, надійшла заява, у якій вона дає згоду на зменшення розміру застави, а різницю в сумі 5000000 грн, просить перерахувати на допомогу Збройним Силам України.
40.Постановляючи цю ухвалу, суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
41.Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
42.Частиною 2 ст. 177 КПК передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
43.Отже, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, суд врахував наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
44.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Так, попередніми ухвалами слідчого судді та колегії Шевченківського районного суду міста Києва було встановлено існування ризиків можливого переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, а також можливість незаконного впливу на свідків.
45.Суд вважає, що наразі продовжують існувати зазначені ризики виходячи з того, що інкримінований ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КПК України є тяжким, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. Наведена обставина у вигляді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду та незаконного впливу на свідків для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
46.Колегія суддів на цій стадії не оцінює обґрунтованість підозри, адже таке питання може бути вирішене лише під час досудового розслідування. Водночас, обґрунтованість висунутого щодо ОСОБА_4 обвинувачення може перевірятись за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
47.Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 .
48.Окрім того, суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_4 та заставодавець ОСОБА_6 просять кошти, на які буде зменшено заставу за обвинуваченого, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
49.Згідно з загальнодоступними даними, унаслідок уведення воєнного стану в Україні, збройної агресії російської федерації та небезпеки для державної незалежності України, її територіальної цілісності, Національний банк України ухвалив рішення про відкриття спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
50.З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву заставодавця ОСОБА_6 та здійснити перерахування суми коштів, на яку зменшено заставу за обвинуваченого ОСОБА_4, в розмірі 4999215 грн, на допомогу Збройним Силам України на зазначений заставодавцем рахунок Національного банку України.
Керуючись статтями 369-372, 375 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
1.Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зменшення розміру застави та клопотання захисника ОСОБА_5 клопотання прозміну запобіжногозаходу (вчастині зменшеннярозміру застави)та перерахуваннякоштів напідтримку ЗбройнихСил України задовольнити частково.
2.Змінити,визначений ухвалоюслідчого судді Солом`янського районногосуду міста Києва від07.03.2017та ухвалоюШевченківського районногосуду міста Києва від04.03.2019обвинуваченому ОСОБА_4,запобіжний західу виглядізастави в розмірі 36001 461 грн на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12496 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 31002576 (тридцять один мільйон дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень.
3.У іншій частині клопотання відмовити.
4.Заяву заставодавця ОСОБА_6 задовольнити.
5.Перерахувати Національному банку України (МФО 300001 рахунок №UA843000010000000047330992708 Код ЄДРПОУ 00032106 Отримувач: Національний банк України Призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України) суму сплаченої застави у розмірі 4998885 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) гривень, яка була внесена на депозитний рахунок Солом`янського районного суду міста Києва, відповідно до платіжного доручення № 2 від 16.03.2017, за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 02896762, банк - УДК міста Києва, номер рахунку 37319001004186, призначення платежу - застава за ОСОБА_4, згідно з ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.03.2017 у справі № 1-кс/760/4046/17 (№760/4358/17).
Ухвала підлягає негайному виконанню та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3