- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
Справа № 991/1180/22
Провадження 1-кс/991/1430/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
19 квітня 2022 року Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 розглянув заяву захисника ОСОБА_3, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про відвід слідчої судді ОСОБА_5 та
ВСТАНОВИВ:
1.У провадженні слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 знаходиться судова справа №991/1180/22 (провадження №1-кс/991/1195/22) за клопотанням про встановлення строку на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000182 від 02 березня 2018 року (далі Кримінальне провадження).
2.Захисник ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, під час судового засідання, яке відбувалося 18 квітня 2022 року заявив відвід слідчій судді ОСОБА_5 . Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 квітня 2022 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя ОСОБА_1 .
3.Захисник стверджує про наявність підстав для відводу через те, що слідчою суддею було відмовлено у задоволенні клопотання, поданого підозрюваним ОСОБА_4 про відкладення судового розгляду справи через загрозу його життю та здоров`ю. Крім цього, вказує, що добирання до приміщення Вищого антикорупційного суду у місті Києві під час повітряної тривоги наражає на небезпеку учасників судового розгляду. Вважає, що такі дії свідчать про упередженість слідчої судді у цьому кримінальному провадженні.
4.Учасники судового розгляду заяви про відвід повідомили таке.
4.1.Захисник ОСОБА_3 підтримав подану заяву про відвід. Додатково наголосив на тому, що дії слідчої судді, які спрямовані на розгляд клопотання сторони обвинувачення, незважаючи на небезпеку для учасників кримінального провадження дозволяють стверджувати про її намір задовольнити це клопотання, а відтак можна вести мову про її упередженість.
4.2.Захисник ОСОБА_6 подала клопотання про розгляд заяви про відвід без її участі.
4.3.Слідча суддя ОСОБА_5, якій заявлено відвід, письмових пояснень не надала, хоча була належним чином повідомлена про розгляд заяви про відвід.
5.Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, суддя робить такі висновки.
5.1.У пункті 4 ч.1 ст.75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Кримінальним процесуальним законом не розкрито зміст поняття «обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді». З огляду на це, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, а також до інших джерел права, які є релевантними та застосовними за таких обставин.
5.2.Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
5.3.Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Веттштайн проти Швейцарії»). Дослідженням заяви про відвід та матеріалів, що додані до неї, встановлено, що доказів вияву упередженості слідчої судді ОСОБА_5 під час здійснення судового контролю у Кримінальному провадженні не надано. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України»).
5.4.Для з`ясування наявності об`єктивного критерію безсторонності слід перевірити, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в її безсторонності (п. 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»). Зі змісту аргументів захисника можна зробити висновок, що такими є відмова у задоволенні клопотання підозрюваного та захисників про відкладення судового розгляду клопотання детектива НАБ України до закінчення воєнного стану. Відмову слідчої судді в задоволенні цього клопотання захисник трактує як порушення засад кримінального провадження, у тому числі права на захист підозрюваного, а також створення загрози життю та здоров`ю учасників судового розгляду клопотання.
5.5.Перш за все, суддя, приймаючи процесуальне рішення у цій справі (провадження 1-кс/991/1430/22) виходить із того, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об`єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов`язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду. Шляхом заявлення відводу не можна підміняти апеляційне оскарження судового рішення. Якщо учасник кримінального провадження в силу положень КПК України має право звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу слідчого судді належить реалізовувати це право, а якщо ж ні то користуватися правом, передбаченим ч.3 ст.309 КПК України та подавати заперечення проти таких судових рішень під час підготовчого провадження в суді.
5.6.Також суддя враховує, що слідча суддя ОСОБА_5 належним чином вмотивувала своє рішення про відмову у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду, ці мотиви були озвучені учасникам судового розгляду та відображені в журналі судового засідання. Дійсно, відповідно до п. 4 листа Верховного Суду від 03 березня 2022 року №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» усі клопотання, які надходять на розгляд слідчих суддів, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості невідкладно. Положення про те, що справи, які не є невідкладними, слід розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження, мають рекомендаційний характер. І від слідчої судді залежить їх застосування. Крім цього, положення ст. 290 КПК України орієнтують на те, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання. Бажанню учасників кримінального провадження взяти участь у судовому розгляді клопотання детектива кореспондує необхідність дотримання розумних строків досудового розслідування. Відтак, слідча суддя повинна якісно збалансувати права сторони захисту та обов`язок розгляду клопотання детектива. Обставини, про які вів мову захисник ОСОБА_3, повинні бути оцінені під час розгляду клопотання детектива НАБ України про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування по суті.
5.7.Що ж до того, що учасники судового розгляду прибували до Вищого антикорупційного суду під час повітряної тривоги, то це не свідчить про наявність підстав для відводу слідчої судді. Адже дії населення за сигналом оповіщення «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» визначені чисельними рекомендаціями. Виконання цих дій учасниками судового розгляду залежить від їх власного бажання, однак у суду відсутній обов`язок не проводити судовий розгляд за умов, якщо такий судовий розгляд є можливим. У цьому контексті також слід враховувати те, що життя та здоров`я особи є найвищою цінністю і суд своїми діями не може наражати на небезпеку учасників судового розгляду.
5.8.Додатково на відсутність упередженості слідчої судді ОСОБА_5 вказує те, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). Оцінюючи можливість розгляду клопотання детектива НАБ України за відсутності певних учасників судового розгляду, слід враховувати об`єктивність підстав їх відсутності, а також необхідність їх участі в цьому судовому розгляді.
6.Суддя прийшов до висновку, що заявник відводу не обґрунтував підстави, які б свідчили, що слідча суддя перестала бути об`єктивною чи неупередженою по відношенню до сторони захисту. Жодних доказів чи доводів, які б вказували на відсутність суб`єктивного чи об`єктивного критеріїв безсторонності слідчої судді не було наведено. Незгода захисника ОСОБА_3 із постановленою в ході розгляду клопотання детектива НАБ України ухвалою слідчої судді ОСОБА_5, яка була занесена до журналу судового засідання, не свідчить про упередженість слідчої судді, адже в ухвалі були наведені мотиви, які базувалися на положеннях КПК України.
7.З цих підстав суд вважає, що доводи захисника ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду заяви про відвід, не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому підстав для задоволення заяви про відвід немає.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 35, 75, 81 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву захисника ОСОБА_3, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7