Document No. 104026610

Справа № 4910/10/19-к

Провадження 1-кп/4910/1/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретарів

судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

за участю:

прокурорів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14,

захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21

обвинуваченого ОСОБА_22

представника

цивільного позивача ОСОБА_23, ОСОБА_24

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Києві кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1146 від 13 березня 2003 року), який має вищу юридичну освіту, одружений, на момент вчинення злочину обіймав посаду першого заступника генерального директора Державного підприємства «Державне науково-дослідний та проектний Інститут Титану» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.Історія розгляду провадження

05 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою від 06 вересня 2019 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 18 вересня 2019 року призначено судовий розгляд та витребувано додаткові документи.

23 листопада 2021 року прокурором ОСОБА_10 в судовому засіданні подано обвинувальний акт від 22 листопада 2021 року зі зміною обвинувачення у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року з обвинуваченням ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У судовому засіданні 21 грудня 2021 року судом ухвалено перейти до наступної стадії дослідження доказів, зокрема, до допиту обвинуваченого ОСОБА_22 . Останньому для підготовки надання показань, надано додатковий час, якщо він не відмовиться їх надавати. Допит обвинуваченого ОСОБА_22 ухвалено здійснювати у Вищому антикорупційному суді в м. Києві.

11 січня 2022 року обвинувачений ОСОБА_22, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду кримінального провадження під розписку від 17 серпня 2021 року, у судове засідання не з`явився.

З приводу неявки ОСОБА_22 захисник обвинуваченого ОСОБА_22 адвокат ОСОБА_15 звернувся до суду з заявою наступного змісту: «мій клієнт за порадою сторони захисту, зараз знаходиться в безпечному для себе місці, оскільки станом на грудень минулого року, він використав всі можливі способи правового захисту в судах України, переконався в тому, що в судах України він не зможе отримати справедливий, законний вирок. Так, протягом семи років він потерпав від незаконного кримінального переслідування, це були неодноразові обшуки, затримання, це було незаконне поміщення в камеру попереднього ув`язнення, домашній арешт, незаконні приводи, і переконавшись в тому, що всі ці незаконні дії відносно нього не враховуються судом, судом повністю ігноруються презумпція невинуватості і право на захист, ми вирішили, що свою правоту ми будемо відстоювати в міжнародних судах, в тому числі в ЄСПЛ, саме тому клієнт сьогодні відсутній в залі судового засідання» (технічний запис судового засідання 10:27:47 від 11 січня 2022 року). Присутня в судовому засіданні інша захисник ОСОБА_22 адвокат ОСОБА_16, підтримала заяву адвоката ОСОБА_15 .

Судом установлено, що протягом розгляду цього кримінального провадження до 11 січня 2022 року обвинувачений ОСОБА_22 не з`являвся в судові засідання 27 разів, у зв`язку із чим, судові засідання відкладались, а саме: 25 листопада 2019 року, 02 грудня 2019 року, 19 грудня 2019 року, 20 грудня 2019 року, 24 грудня 2019 року, 20 січня 2020 року, 21 січня 2020 року, 09 квітня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 14 квітня 2020 року, 21 квітня 2020 року, 23 квітня 2020 року, 11 вересня 2020 року, 26 січня 2021 року, 27 січня 2021 року, 28 січня 2021 року, 21 квітня 2021 року, 27 квітня 2021 року, 11 травня 2021 року, 13 травня 2021 року, 14 травня 2021 року, 26 липня 2021 року, 30 липня 2021 року, 02 серпня 2021 року, 12 жовтня 2021 року, 19 жовтня 2021 року, 02 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2022 року вирішено здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_22 у судове засідання на 12 січня 2022 року о 15 год 00 хв. до Вищого антикорупційного суду, за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, зал судових засідань № 3.

11 січня 2022 року від старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів ОСОБА_25 надійшло повідомлення № 0422-256/539 від 11 січня 2022 року, в якому детектив зазначив, що привід обвинуваченого ОСОБА_22 до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали суду від 11 січня 2022 року здійснити не вбачається можливим, оскільки, згідно інформації з центрально підсистеми «АРКАН» Державної прикордонної служби України ОСОБА_22 здійснив виїзд 23 грудня 2021 року о 07 год. 31 хв. за межі кордону України на пасажирському літаку рейс № 711 Київ (Бориспіль D) Стамбул та станом на 15 год. 47 хв. 11 січня 2022 року в`їзд на територію України не здійснював.

11 січня 2022 року судом направлено запит до Державної прикордонної служби України з метою надання інформації про перетин ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2 ) Державного кордону України з 21 грудня 2021 року по 11 січня 2022 року включно.

12 січня 2022 року від Державної прикордонної служби України за № 91-981/0/15-22 надійшла відповідь, з якої вбачається, що громадянин України ОСОБА_26 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 23 грудня 2021 року о 07 год. 31 хв. в пункті пропуску Бориспіль-D здійснив виїзд напрямом 711 Київ Стамбул.

Ухвалою суду від 12 січня 2022 року обвинуваченого ОСОБА_22 оголошено в міжнародний розшук.

Ухвалою суду від 13 січня 2022 року клопотання прокурора ОСОБА_10 про звернення застави в дохід держави та обрання запобіжного заходу задоволено. Звернено в дохід держави заставу в розмірі 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500,00 грн., внесену 17 січня 2020 року заставодавцем ПП «СБ-УКРРЕСУРС» за обвинуваченого ОСОБА_22, згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 03 січня 2020 року. Обрано стосовно обвинуваченого ОСОБА_22 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

17 січня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_22 .

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року клопотання прокурора ОСОБА_10 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_22 задоволено. Постановлено здійснювати Вищим антикорупційним судом спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 9 січня 2014 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_22, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_22 у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні 25 січня 2022 року запропонував учасникам судового провадження надати доповнення, після чого суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати від 25 січня 2022 року про закінчення з`ясування обставин провадження та перевірки їх доказами, і про перехід до судових дебатів.

01 лютого 2022 року в судових дебатах виступив прокурор. 05 квітня 2022 року в судових дебатах виступила сторона захисту.

19 квітня 2022 року сторона обвинувачення скористалась своїм правом на репліку, сторона захисту від свого права на репліку відмовилась, після чого суд вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вироку.

2. Формулювання обвинувачення, що визнане судом доведеним

Державне підприємство «Державний науково-дослідний та проектний Інститут Титану» (код ЄДРПОУ 00201081)є юридичною особою, яка заснована на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.

Відповідно до наказу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 30 березня 2012 року № 55 підприємство перейменовано у Державне підприємство «Державний науково-дослідний та проектний Інститут Титану» (далі Підприємство).

Підприємство створено з метою отримання прибутку за рахунок науково-дослідної, науково-технічної, науково-організаційної та підприємницької діяльності.

Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Джерелами формування майна Підприємства є: майно передане йому Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном, доходи, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг), доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення та дотації з бюджетів, майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, нематеріальні активи (наукові звіти, проектно-конструкторська документація).

ОСОБА_22 24 травня 2011 року призначений першим заступником генерального директора Підприємства відповідно до наказу генерального директора Підприємства № 442-к від 24 травня 2011 року.

24 травня 2011 року ОСОБА_22 надано право першого підпису на період відсутності генерального директора відповідно до наказу від 24 травня 2011 року № 447.

Перебуваючи на посаді першого заступника генерального директора Підприємства, відповідно до посадової інструкції № ДИ 30-2012 від 17 квітня 2012 року, ОСОБА_22 здійснював керівництво, згідно з діючим законодавством виробничо-господарською і фінансово-економічною діяльністю Підприємства та ніс відповідальність за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективне використання майна Підприємства і фінансово-господарські результати діяльності.

Отже, ОСОБА_22 обіймав на Підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій і був службовою особою в розумінні ч. 2 ст. 18 Кримінального кодексу України.

19 січня 2012 року між Підприємством в особі генерального директора ОСОБА_27 (Продавець) та компанією «Solway Industries LTD.» (Saint Vincent and the Grenadines, Trust House, 112, Bonadie Street, Kingstown, CIN 504, CTD 1998) в особі директора Andre Seidelsohn (Покупець) укладено контракт № 2012-1-ИТ на виконання Робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю компанії «Solway Industries LTD.».

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 цього контракту Покупець погоджується прийняти від Продавця, а Продавець погоджується передати Покупцю технічну документацію і ноу-хау та надати технічні послуги для успішного проведення реконструкції заводу по виробництву феронікелю компанії «Solway Industries LTD.», у відповідності з умовами цього контракту і додатків до нього.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 цього контракту, загальна ціна контракту складає 13600000 доларів США.

Роботу над укладенням вказаного контракту та підготовкою технічних питань було розпочато з жовтня 2011 року силами Підприємства спільно з ТОВ «Побузьський феронікелевий комбінат», одним із засновників якого була компанія «Solway Industries LTD.». Співпраця між Підприємством та ТОВ «Побузьський феронікелевий комбінат» тривала ще з 2009 року.

Виконання вказаного контракту відбувалось виключно силами компанії «Solway Industries LTD.» та Підприємства, а в подальшому Підприємства без участі будь-яких третіх осіб.

Разом з тим, в період з квітня 2012 року по грудень 2012 року, у ОСОБА_22 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для третіх осіб шляхом обернення майна Підприємства на користь третіх осіб, з використанням службового становища всупереч інтересам Підприємства, шляхом створення формальних документальних підстав для виплати за рахунок Підприємства грошової винагороди за агентські послуги та роботи щодо контракту від 19 січня 2012 року № 2012-1-ИТ, які фактично надаватись та виконуватись не будуть, та у подальшому забезпечення перерахування з рахунків Підприємства грошових коштів на рахунки третіх осіб.

Після цього ОСОБА_22, в період з квітня 2012 року по грудень 2012 року уклав, засвідчивши своїм підписом від імені Підприємства (Довіритель) агентську угоду № 1/2011, датовану 11 жовтня 2011 року з компанією «REMAX LTD» (Представник).

Відповідно до змісту агентської угоди № 1/2011 датованої 11 жовтня 2011 року від імені компанії «REMAX LTD» угода була підписана посадовою особою компанії.

Згідно ст. 1 «Предмет угоди» агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, Довіритель призначає Представника для виконання функцій його уповноваженого Представника на території КНР, країн Північної та Південної Америки, ПАР, Єгипту, Пакистану (Договірна територія) для надання допомоги при пошуку потенційних замовників для організації виробництва кольорових та інших металів на Договірній території і укладення контрактів з ними: передачу технологічних процесів отримання кольорових та інших металів, надання інжинірингових послуг, технічної допомоги і навчання, поставку обладнання для вищевказаних технологій.

Відповідно до ст. 2 «Обов`язки Представника» агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року: Представник надає допомогу Довірителю при виконанні робіт, передбачених в ст.1, і негайно повідомляє Довірителю про всі запити і пропозиції, отримані від потенційних замовників (п. 2.1); Представник організовує і приймає участь в переговорах, підготовці й оформленні контрактів і угод на Договірній території (п. 2.2); Представник постійно інформує Довірителя про правила, положення і вимоги до виконання контрактів на Договірній території (п. 2.3); Представник інформує Довірителя про правила роботи митних служб, податків та інших аспектів, пов`язаних з діяльністю Довірителя на Договірній території, включаючи умови ринку, введення нових законів на імпорт, інформацію про конкуруючі фірми та ін., про угоди інших компаній на виконання аналогічних робіт і послуг, а також повідомляє будь-яку іншу інформацію, яка може бути корисною для Довірителя в частині продуктивного виконання своїх обов`язків (п.2.5); Представник несе відповідальність за надійність інформації і документів, переданих ними Довірителю, відповідно до пунктів 2.3 і 2.5 даної угоди (п. 2.6); Представник надає допомогу в отриманні в`їзних та виїзних віз, офіційних дозволів на проживання і роботу українських експертів, їх медичне обслуговування і страхування, проїзд по країні і приймає всі необхідні заходи безпечного перебування українських експертів в період виконання робіт на Договірній території (п. 2.7); Представник, якщо виникне необхідність, посилає своїх спеціалістів в Україну і приймає спеціалістів від Довірителя на Договірній території для обговорення ходу виконання даної угоди (п. 2.12); Представник сприяє своєчасному здійсненню платежів, відправці відвантажувальних реквізитів тощо і сприяє виконанню замовниками їх обов`язків будь якими можливими способами (п. 2.13); Представник узгоджує проекти контрактів і додатків до них з Покупцем на основі пропозицій Довірителя та інші документи, які встановлюють, змінюють або продовжують взаємні обов`язки сторін (п. 2.14).

Згідно п. 4.1 вищевказаної угоди Представник має право на винагороду по кожному укладеному контракту. Розмір винагороди визначається Додатком до даної угоди та не перевищує 15% від вартості контракту.

У подальшому, ОСОБА_22, в період з квітня 2012 року по грудень 2012 року, будучи обізнаним, що участь в укладенні та виконанні контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року компанія «REMAX LTD» не приймала, в тому числі, послуги та роботи, зазначені в агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, компанією «REMAX LTD», не надавались та не виконувались, уклав від імені Підприємства, засвідчивши своїм підписом, додаток № 1 до агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року до контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року.

Відповідно до змісту цього додатку № 1, від імені компанії «REMAX LTD» він був підписаний посадовою особою компанії.

Відповідно до цього додатку № 1, розмір узгодженої винагороди компанії «REMAX LTD» (Представник) по контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року на передачу робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю компанії «Solway Industries LTD.» у відповідності до п. 4.1 агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, сторони узгодили в сумі 2 040 000 доларів США та вказана сума буде виплачена після отримання Підприємством (Довірителем) авансу, та по кожному платежу, відповідно до контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_22, 12 грудня 2012 року будучи обізнаним, що участь в укладенні та виконанні контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року компанія «REMAX LTD» не приймала, в тому числі, послуги та роботи, зазначені в агентській угоді від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 компанією «REMAX LTD» не надавались та не виконувались, склав та видав від імені Підприємства, засвідчивши своїм підписом, акт приймання № 1 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 285 000 доларів США, акт приймання № 2 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 195 000 доларів США, акт приймання № 3 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 292 500 доларів США.

Відповідно до змісту цих актів № 1-3, від імені компанії «REMAX LTD» вони були підписані посадовою особою компанії.

У подальшому, з метою забезпечення перерахування грошових коштів в якості винагороди, відповідно до агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року від Підприємства на користь компанії «REMAX LTD», ОСОБА_22 у грудні 2012 року передав до фінансово-економічного відділу Підприємства агентську угоду № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, додаток № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, акт приймання № 1 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 285 000 доларів США, акт приймання № 2 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 195 000 доларів США, акт приймання № 3 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 292 500 доларів США, для здійснення переказу грошових коштів на рахунок компанії «REMAX LTD» на суми, вказані в актах приймання.

Посадова особа підприємства в грудні 2012 року, перебуваючи в ДП «ДНДП Інститут Титану» за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 180, для забезпечення переказу грошових коштів компанії «REMAX LTD», надала вказівку начальнику бюро по планово-виробничій роботі фінансово-економічного відділу Підприємства ОСОБА_28 підготовити листи до Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків для отримання акту цінової експертизи щодо виконання робіт та надання послуг за агентською угодою від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, у, відповідності до Постанови Національного банку України від 30 грудня 2003 року № 597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями». ОСОБА_28, не будучи обізнаною із злочинним умислом ОСОБА_22, підготувала листи Підприємства від 14 грудня 2012 року № 1535, від 20.12.2012 № 1563, які посадова особа підприємства засвідчила своїм підписом. У відповідь на вказані листи Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків видано акт цінової експертизи від 14.01.2013 № 1/12290, яким засвідчено відповідність контрактних цін на роботи, послуги, які є предметом агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, кон`юнктурі ринку, що стало підставою для проведення операції для переказування уповноваженими банками та іншими фінансовими установами коштів у національній та іноземній валюті на користь (на рахунок) нерезидентів, відповідно до пунктів 1, 4 Постанови Національного банку України від 30.12.2003 № 597.

У подальшому посадова особа підприємства 22 лютого 2013 року, перебуваючи на Підприємстві за адресою: АДРЕСА_3, надала вказівку провідному бухгалтеру фінансово-економічного відділу Підприємства ОСОБА_29 здійснити платіж на суму 772 500 доларів США, відповідно до наданих агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, додатку № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, акту приймання № 1 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 285 000 доларів США, акт приймання № 2 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 195 000 доларів США, акт приймання № 3 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 292 500 доларів США. ОСОБА_29, не будучи обізнаною із злочинним умислом ОСОБА_22, підготувала платіжне доручення № 167 від 22 лютого 2013 року, на підставі якого було здійснено переказ грошових коштів на рахунок компанії «REMAX LTD» в сумі 772 500 доларів США, що за курсом Національного Банку України в гривневому еквіваленті становить 6 174 592,50 грн.

У подальшому кошти Підприємства в сумі 772 500 доларів США були перераховані з рахунку компанії «REMAX LTD» на рахунки третіх осіб.

У подальшому, ОСОБА_22 03 квітня 2012 року, будучи обізнаним, що участь в укладенні та виконанні контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року компанія «REMAX LTD» не приймала, в тому числі, послуги та роботи зазначені в агентській угоді від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 компанією «REMAX LTD» не надавались та не виконувались, склав та видав, засвідчивши своїм підписом, акт приймання № 4 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 195 000 доларів США, акт приймання № 5 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 78 000 доларів США, акт приймання № 6 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 78 000 доларів США, акт приймання № 7 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 135 000 доларів США.

Відповідно до змісту цих актів № 4-7, від імені компанії «REMAX LTD» вони були підписані посадовою особою компанії.

У подальшому, ОСОБА_22 з метою забезпечення перерахування грошових коштів в якості винагороди, відповідно до агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року від Підприємства на користь компанії «REMAX LTD», у квітні 2013 року передав до фінансово-економічного відділу Підприємства акт приймання № 4 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 195 000 доларів США, акт приймання № 5 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 78 000 доларів США, акт приймання № 6 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 78 000 доларів США, акт приймання № 7 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 135 000 доларів США для здійснення оплати на рахунок компанії «REMAX LTD» на суму, вказану в актах приймання.

Після цього посадова особа підприємства у квітні 2013 року, перебуваючи на Підприємстві за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 180, для забезпечення переказу грошових коштів компанії «REMAX LTD», надала вказівку начальнику бюро по планово-виробничій роботі фінансово-економічного відділу Підприємства ОСОБА_28 підготовити лист до Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків для отримання акту цінової експертизи щодо виконання робіт та надання послуг за агентською угодою від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, у відповідності до Постанови Національного банку України від 30.12.2003 № 597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями». ОСОБА_28, не будучи обізнаною із злочинним умислом ОСОБА_22, підготувала лист Підприємства від 05 квітня 2013 року № 516, який посадова особа підприємства засвідчила своїм підписом. У відповідь на вказаний лист Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків видано акт цінової експертизи від 14 травня 2013 року № 1/3410, яким засвідчено відповідність контрактних цін на роботи, послуги, які є предметом агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 кон`юнктурі ринку, що стало підставою для проведення операції для переказування уповноваженими банками та іншими фінансовими установами коштів у національній та іноземній валюті на користь (на рахунок) нерезидентів, відповідно до пунктів 1,4 Постанови Національного банку України від 30 грудня 2003 року № 597.

У подальшому уповноважена посадова особа підприємства 03 червня 2013 року, перебуваючи на Підприємстві за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 180, з метою переказу грошових коштів Підприємства компанії «REMAX LTD», надала вказівку провідному бухгалтеру фінансово-економічного відділу ДП «ДНДП інститут титану» ОСОБА_29 здійснити платіж на суму 486 000 доларів США, відповідно до наданих агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, додатку № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, акту приймання № 5 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 78 000 доларів США, акту приймання № 6 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 78 000 доларів США, акту приймання № 7 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року на суму 135 000 доларів США. ОСОБА_29, не будучи обізнаною зі злочинним умислом ОСОБА_22, підготувала платіжне доручення № 238 від 03 червня 2013 року, на підставі якого було здійснено переказ грошових коштів на рахунок компанії «REMAX LTD» в сумі 486 000 доларів США, що по курсу Національного Банку України в гривневому еквіваленті становить 3 884 598 грн.

У подальшому кошти Підприємства в сумі 486 000 доларів США були перераховані з рахунку компанії «REMAX LTD» на рахунки третіх осіб.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_22, в період з квітня 2012 року по 05 червня 2013 року, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використав своє службове становище всупереч інтересам Підприємства, обернув грошові кошти Підприємства в розмірі 1 258 500 доларів США, що по курсу Національного Банку України в гривневому еквіваленті становить 10 059 190,50 грн., на користь третіх осіб, шляхом укладення від імені Підприємства агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, додатку № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року та підписання актів приймання № 1 від 12 грудня 2012 року, № 2 від 12 грудня 2012 року, № 3 від 12 грудня 2012 року, № 4 від 03 квітня 2013 року, № 5 від 03 квітня 2013 року, № 6 від 03 квітня 2013 року, № 7 від 03 квітня 2013 року до додатку № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, на підставі яких у подальшому перераховано грошові кошти Підприємства на рахунки компанії «REMAX LTD» в якості винагороди за послуги та роботи, які не надавались та не виконувались.

Отже, своїми діями ОСОБА_22 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року), а саме, заволодів чужим майном на користь третіх осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах.

3. Формулювання обвинувачення, що визнане судом недоведеним

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Оскільки обвинувачення у цій справі пред`явлено виключно ОСОБА_22, суд розглядає справу лише в межах висунутого обвинувачення, і виключає з фактичних обставин висунутого обвинувачення та формулювання обвинувачення відомості щодо вчинення злочинних дій третіми особами.

Також зцих жемотивів судвиключає зобвинувачення обставинищодо вчиненнязлочину запопередньою змовоюгрупою осіб,оскільки вважає,що неможливовстановити позарозумним сумнівомобставин вчиненнязлочину особами,яким обвинуваченняне пред`явлене,та їхвинуватість уцьому провадженніне встановлюється.Зокрема,суд уважаєнедоведеними тавиключає іззмісту доведеногообвинувачення ОСОБА_22 твердження прокурорапро підписанняагентської угоди,додатку №1 та актів приймання Особою 1.

Водночас, виключення наведених обставин з обвинувачення не впливає на кваліфікацію вчиненого злочину.

4. Правова позиція сторони захисту.

Позиція сторони захисту зводиться до невинуватості обвинуваченого, з огляду на те, що стороною обвинувачення не доведено конкретних обставин вчинення ОСОБА_22 кримінального правопорушення (з зазначенням часу, місця та способу), а збирання доказів на стадії досудового розслідування здійснювалося неуповноваженими особами, з порушенням встановленої КПК України процедури.

Зокрема, сторона захисту вважала, що відсутній предмет інкримінованого злочину, оскільки правовідносини щодо укладення та виконання агентської угоди регулюються нормами господарського права; оплата Підприємством коштів на адресу компанії «REMAX LTD» здійснювалася за надані агентські послуги; Підприємство не заявляло будь-яких претензій до компанії «REMAX LTD» щодо виконання агентської угоди, та не обліковувало в зв`язку з цим будь-яких збитків. Наявні у матеріалах провадження докази розміру завданої Підприємству шкоди є недопустимими.

Також сторона захисту вважала, що інкримінований ОСОБА_22 злочин було декриміналізовано, та що на час судового розгляду закінчився строк притягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності за цим злочином.

Позиції щодо невинуватості обвинуваченого ОСОБА_22, аргументи щодо недоведеності його вини, щодо визнання зібраних доказів недопустимими, а також підстави для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_22 були висловлені його захисниками під час дослідження доказів, а також у судових дебатах.

Обвинувачений ОСОБА_22 під час судового розгляду підтримував позицію захисників щодо недоведеності його вини, щодо визнання зібраних доказів недопустимими, а також щодо підстав для його звільнення від кримінальної відповідальності. У той же час, власних показань обвинувачений ОСОБА_22 суду не надав, оскільки напередодні надання суду таких показань ухилився від явки до суду, в подальшому судовому розгляді та в судових дебатах участі не приймав.

5. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що пред`явлене обвинувачення доведено (за вийнятком обставин, викладених у п. 3 цього вироку).

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, суд, дослідивши документи та речові докази, вислухавши показання свідків, оцінивши доводи обвинувачення та захисту, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, доведена нижченаведеними належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.

5.1. Докази на підтвердження правового статусу Підприємства

Державне підприємство «Державний науково-дослідний та проектний інституту титану» (03 березня 2017 року реорганізовано у ПАТ «Інститут Титану», код ЄДРПОУ 00201081) є юридичною особою, яка заснована на державній власності.

Підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок науково-дослідної, науково-технічної, науково-організаційної та підприємницької діяльності.

Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства. Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

З огляду на те, що Підприємство є державним, у своїй діяльності воно має керуватися, у тому числі, обмеженнями, визначеними вимогам ст. 75 та ст. 89 Господарського кодексу України.

Наявні уматеріалах провадженнядокази підтверджують,що Підприємствоє юридичноюособою,що дієна основідержавної формивласності,належним чиномзареєстроване таздійснює своюдіяльність відповіднодо вимогчинного законодавстваУкраїни та створене з метою отримання прибутку.

Посадові особи Підприємства у процесі здійснення господарської діяльності мають виконувати свої обов`язки в інтересах служби, тобто з метою досягнення максимального економічного ефекту.

Правовий статус Підприємства підтверджують наступні докази:

- свідоцтво № 00201081 про державну реєстрацію Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» від 20 листопада 1995 року (т. 11, а.п. 123);

- довідка № 24/3809 про включення Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій від 23 серпня 1998 року (т. 11, а.п. 122);

- статут Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 06 червня 2002 року (т. 11, а.п. 114-121);

- статут Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 30 березня 2012 року (т. 11, а.п. 32-43);

- зміни та доповнення № 1 до статуту Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 15 липня 2013 року (т. 11, а.п. 13-18);

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 15 квітня 2014 року (т. 11, а.п. 1-2);

- ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про тимчасовий доступ до речей і документів від 28 квітня 2014 року (т. 11, а.п. 3);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06 травня 2014 року (т. 11, а.п. 4-6);

- реєстраційна справа ДП «Державний науково-дослідний проектний Інститут Титану» з моменту реєстрації підприємства (т. 11, а.п. 6-125);

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 13 лютого 2014 року (т. 16, а.п. 2-3);

- ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про тимчасовий доступ до речей і документів від 19 лютого 2014 року (т. 16, а.п. 4);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02 квітня 2014 року (т. 16, а.п. 5-6);

- опис речей і документів від 02 квітня 2014 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 19 лютого 2014 року (т. 16, а.п. 7);

- виписка щодо руху грошових коштів АТ «Укрексімбанк» по рахунку НОМЕР_3 за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2013 року (т. 16, а.п. 8-413);

- картка від 04 травня 2012 року з зразками підписів генерального директора ОСОБА_27 та заступника генерального директора з фінансів ОСОБА_30 і відбитка печатки ДП «Державний науково - дослідний та проектний Інститут Титану» (т. 16, а.п. 414);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/18048 від 04 травня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут титану» про надання належним чином завірених копій документів (т. 36, а.п. 7);

- лист-відповідь № 322 від 08 травня 2018 року відповідно до якого ПАТ «Інститут титану» надав детективу НАБУ запитувану інформацію (т. 36, а.п. 8-22);

- запит детектива НАБУ № 0422-010/18103 від 04 травня 2018 року на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про надання документів (т. 36, а.п. 27);

- лист-відповідь № 2202-14/21222-03 від 16 травня 2018 року, відповідно до якого Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало детективу НАБУ запитувану інформацію (т. 36, а.п. 28);

- копія контракту з керівником підприємства, що є у державній власності № 3-41 від 08 грудня 2010 року, відповідно до якого Керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством Державного майна (т. 36, а.п. 29-32).

5.2. Докази на підтвердження обіймання обвинуваченим ОСОБА_22 посади першого заступника генерального директора Підприємства

Наявні в матеріалах провадження докази підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_22 на час вчинення злочину (в період з квітня 2012 року по 05 червня 2013 року), обіймав посаду першого заступника генерального директора Підприємства. Призначення на посаду ОСОБА_22 відбулося відповідно до наказу генерального директора Підприємства ОСОБА_31 .

Повноваження генерального директора Підприємства для призначення ОСОБА_22 на вказану посаду підтверджуються п. 6.4 статуту Підприємства (в редакції від 06 червня 2002 року).

Також ОСОБА_22 був особою, відповідальною за використання та збереження майна Підприємства у процесі здійснення ним свої повноважень. Зокрема, відповідно до п. 1.1 посадової інструкції на першого заступника генерального директора покладено керівництво, відповідно до чинного законодавства виробничо-господарською діяльністю Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану». Також, перший заступник генерального директора несе відповідальність за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективне використання майна Підприємства і фінансово-господарські результати його діяльності.

Таким чином, доведено, що обвинувачений ОСОБА_22 на час вчинення злочину був посадовою особою Підприємства, яка, у тому числі, мав право розпоряджатися майном підприємства, та що на нього покладався обов`язок щодо збереження майна підприємства.

Тому, ОСОБА_22 є належним суб`єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Факт обійманняпосади першогозаступника генеральногодиректора Підприємстваобвинуваченим ОСОБА_22 підтверджують наступнідокази:

- наказ № 442-к про призначення на посаду від 24 травня 2011 року (т.23, а.п. 94);

- наказ № 80-к про зміни штатного розпису та переведення від 30 січня 2012 року (т. 23, а.п. 100);

- наказ № 323-к про звільнення за власним бажанням від 12 травня 2015 року;

- статут Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 06 червня 2002 року (т. 11, а.п. 114-121);

- статут Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 30 березня 2012 року (т. 11, а.п. 32-43);

- зміни та доповнення № 1 до статуту Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 15 липня 2013 року (т. 11, а.п. 13-18).

5.3. Докази на підтвердження наявності у обвинуваченого ОСОБА_22 повноважень, необхідних для підписання агентської угоди, додатку до неї та актів приймання (права першого підпису).

Відповідно до змісту наказу від 24 травня 2011 року ОСОБА_22 як першому заступнику генерального директора надавалося право першого підпису на документах від імені Підприємства на період відсутності генерального директора Підприємства.

У наведеному випадку під час здійснення повноважень генерального директора на ОСОБА_22 у повному обсязі покладалися обов`язки генерального директора, визначені положеннями п. 6.3 статуту Підприємства (в редакції від 06 червня 2002 року), зокрема, розпоряджатися майном та коштами Підприємства та укладати від імені Підприємства договори.

Згідно змісту наказу про відрядження від 11 жовтня 2011 року, генеральний директор підприємства ОСОБА_27 перебував у цей день (11 жовтня 2011 року) у відрядженні.

Тобто, безпосередньо на вказану дату обвинувачений ОСОБА_22 виконував обов`язки генерального директора підприємства і мав повноваження, згідно п. 6.3 статуту укладати агентську угоду № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Таким чином, 11 жовтня 2011 року, на час відрядження генерального директора Підприємства ОСОБА_27, саме ОСОБА_22, як перший заступник генерального директора Підприємства, був особою, уповноваженою укладати договори від імені Підприємства, зокрема, мав право підписати агентську угоду № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року. При цьому, у цей час на ОСОБА_22 у повному обсязі покладалися обов`язки генерального директора, визначені статутом Підприємства.

Наявність у ОСОБА_22 повноважень на розпорядження майном Підприємства та на укладення від імені Підприємства договорів підтверджується наступними доказами:

- наказ № 442-к про призначення на посаду від 24 травня 2011 року (т.23, а.п. 94);

- наказ № 447-к про надання права першого підпису на документах від 24 травня 2011 року (т. 32, а.п. 47);

- наказ № 80-к про зміни штатного розпису та переведення від 30 січня 2012 року (т. 23, а.п. 100);

- посадова інструкція № ДИ 30-2-12 першого заступника генерального директора Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» від 17 квітня 2012 року (т. 32, а.п. 17-22);

- журнал реєстрації посвідчень про відрядження Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (т. 33, а.п. 2-3);

- звіт ОСОБА_27 про використання коштів, виданих на відрядження № 780 від 14 жовтня 2011 року (т. 33, а.п. 4);

- листок непрацездатності ОСОБА_27 від 25 грудня 2012 року (т. 33, а.п. 6);

- статут Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 06 червня 2002 року (т. 11, а.п. 114-121);

- статут Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 30 березня 2012 року (т. 11, а.п. 32-43);

- зміни та доповнення № 1 до статуту Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану» (нова редакція) від 15 липня 2013 року (т. 11, а.п. 13-18);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/18048 від 04 травня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут титану» про надання належним чином завірених копій документів (т. 36, а.п. 7);

- лист-відповідь № 322 від 08 травня 2018 року з додатками, відповідно до якого ПАТ «Інститут титану» надав детективу НАБУ запитувану інформацію (т. 36, а.п. 8-22).

5.4. Докази укладення та виконання Підприємством контракту з компанією «Solway Industries LTD.»

Надані стороною обвинувачення докази всебічно і вичерпно відображають весь процес укладення та виконання Підприємством контракту з компанією «Solway Industries LTD.»

Протоколи зустрічей, технічні рішення та проекти, листування сторін, а також інша первинна документація належним чином засвідчують реальність контракту з компанією «Solway Industries LTD.».

Зокрема, вбачається, що укладення контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року відбулося за ініціативи директора ТОВ «Побузький ферронікелевий комбінат» (дочірнього підприємства компанії «Solway Industries LTD.») ОСОБА_32, який до цього моменту вже співпрацював з Підприємством, був особисто знайомий з посадовими особами Підприємства, та був добре обізнаний про предмет та специфіку діяльності Підприємства.

Обговорення проекту контракту проходило під час зустрічей сторін у ТОВ «Побузький ферронікелевий комбінат», а остаточне укладення контракту відбулося в офісі компанії «Solway Industries LTD.» в м. москва, російська федерація.

Участь ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» у підготовці контракту з компанією «Solway Industries LTD.» була оформлена окремим договором з Підприємством про надання послуг від 12 грудня 2011 року (т. 9, а.п. 207-208), предметом якого було технічне обстеження Підприємством заводу Fenix (м. Ель Естор, республіка Гватемала).

Тобто, до моменту укладення контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року за ініціативи ТОВ «Побузький ферронікелевий комбінат» була проведена належна підготовча робота, здійснювалися відрядження співробітників, технічні наради, підготовка проектів, листування, тощо.

Процес проведення підготовчих робіт з проектування заводу в Гватемалі у співпраці ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» відображено також у наказах, завданнях на відрядження, змісті технічних нарад, та іншій внутрішній документації Підприємства.

Показання свідків з числа спіробітників Підприємства та співробітників ТОВ «Побузький ферронікелевий комбінат» у цій частині в повній мірі узгоджуються з іншими наявними у матеріалах провадження доказами.

Вказаний порядок залучення Підприємства за ініціативи ТОВ «Побузький ферронікелевий комбінат» до розробки проекту реконструкції заводу в республіці Гватемала підтверджується з боку компанії «Solway Industries LTD.» (т. 15, а.п. 76).

Контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року було належним чином виконано сторонами, роботи за контрактом були належним чином передано замовнику, розрахунки за виконані роботи з виконавцем було проведено у повному обсязі. У сторін відсутні будь-які претензії щодо виконання умов контракту. При цьому, весь процес виконання контракту сторонами здійснювався напряму, без залучення будь-яких агентів.

За наведених обставин випливає, що у Підприємства була відсутня навідь гіпотетична необхідність для залучення агентів (у тому числі компанїі «REMAX LTD») з метою пошуку компанії «Solway Industries LTD.» для укладення та виконання контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року.

Таким чином, належні і допустимі докази засвідчують факт укладення та виконання Підприємством контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року, а також отримання від компанії «Solway Industries LTD.» коштів за виконані за контрактом роботи.

Одночасно, наявними доказами також підтверджується факт укладення Підприємством контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року за участю ТОВ «Побузський феронікелевий комбінат» без залучення будь-яких агентів.

Обставини укладення та виконання Підприємством контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року підтверджують наступні докази:

- контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року, укладений і підписаний між компанією Solway Industries LTD (покупець) та ДП «ДНДП Інститут Титану» (продавець), відповідно до якого покупець згоден прийняти від продавця, а продавець згоден передати покупцю технічну документацію та ноу-хау і надати технічні послуги для успішного проведення реконструкції заводу з виробництва феронікелю компанії Solway Industries LTD у відповідності до умов цього контракту та додатків до нього (т. 9, а.п. 166-189);

- додаткова угода № 1 від 03 травня 2012 року до контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, у зв`язку зі зміною найменування продавця, підписана між продавцем ДП «ДНДП Інститут Титану» та покупцем «Solway Industries LTD.» (т. 17, а.п. 36);

- додаткова угода № 2 від 14 червня 2012 року до контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, укладена між «Solway Industries LTD.» та ДП «Державний науково дослідний і проектний Інститут Титану» (т, 17, а.п. 37);

- додаткова угода № 3 від 11 вересня 2012 року до контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, укладена між «Solway Industries LTD.» та ДП «Державний науково дослідний і проектний Інститут Титану» (т, 17, а.п. 38);

- копія протоколу технічної наради № 1 від 20 січня 2012 року, на якій обговорювалися усі технологічні питання та інші істотні умови контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року (т. 17, а.п. 39-40);

- копія протоколу технічної зустрічі фахівців Інституту Титану з фахівцями компанії «Solway Industries LTD.» по виконанню робочого проекту реконструкції заводу від 20 грудня 2011 року - 18 січня 2012 року в м. Ель Естор, Республіка Гватемала (т. 17, а.п. 41-75);

- копія протоколу спільної роботи фахівців компанії «Solway Industries LTD.» та Інституту Титану від 28 лютого 2012 року у м. москва (т. 17, а.п. 76-80);

- копія протоколу технічної зустрічі фахівців Інституту Титану з фахівцями компанії «Solway Industries LTD.» по виконанню робочого проекту реконструкції заводу від 19 березня 2012 року 23 березня 2012 року в м. Ель Естор, Республіка Гватемала (т. 17, а.п. 81-85);

- копія протоколу технічної наради фахівців CGN та Інституту Титану на майданчику феронікелевого заводу CGN в Республіці Гватемала від 10 серпня 2012 року 25 серпня 2012 року (т. 17, а.п. 86-90);

- копія протоколу технічної наради № 3 від 17 жовтня 2012 року 18 жовтня 2012 року щодо розгляду та узгодження технічних питань по обладнанню для реконструкції заводу з виробництва феронікелю компанії «Solway Industries LTD.» (т. 17, а.п. 91-95);

- акти приймання науково-технічної продукції № 1 16 про те, що збір та узгодження вихідних даних для проектування виробництва феронікелю на існуючому майданчику покупця виконано належним чином (т. 9, а.п. 190-206);

- договір про надання послуг № 6/12 від 12 грудня 2011 року, укладений між ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) та ДП «ДНДП Інститут Титану» (виконавець) предметом якого є технічне обстеження виконавцем заводу Fenix (м. Ель Естор, Республіка Гватемала (т. 9, а.п. 207-208);

- акт приймання науково-технічної документації № 1 від 16 грудня 2011 року до договору № 6/12 від 12 грудня 2011 року про те, що науково - технічна продукція відповідає умовам договору (технічного завдання) в належному вигляді оформлена і передана замовнику в повному обсязі (т. 9, а.п. 209);

- журнал обліку закордонних делегацій від 25 березня 1999 року (т. 13, а.п. 11-26);

- програми проведення робіт з іноземною делегацією від 18 січня 2012 року, від 24 вересня 2012 року, від 21 березня 2013 року (т. 13, а.п. 27-34);

- журнал обліку авіанакладних від 01 січня 2013 року (т. 13, а.п. 35-42);

- супровідні листи на відправку документації № 592 від 16 липня 2013 року, № 569 від 05 липня 2013 року, № 544 від 27 червня 2013 року, № 397 від 08 травня 2013 року, № 281 від 04 квітня 2013 року, № 175 від 27 лютого 2013 року, № 93 від 30 січня 2013 року, № 5 від 04 січня 2013 року, № 1204 від 20 грудня 2012 року, № 1176 від 14 грудня 2012 року, № 1169 від 12 грудня 2012 року, № 1161 від 11 грудня 2012 року, № 1142 від 06 грудня 2012 року, № 1130 від 04 грудня 2012 року, № 1023 від 06 листопада 2012 року, № 420 від 04 травня 2012 року (т.13, а.п. 43-70);

- технічні завдання на службове відрядження за кордон № 5 від 17 квітня 2012 року, № 16 від 17 липня 2012 року, № 26-1 від 07 серпня 2012 року, № 26-3 від 07 серпня 2012 року, № 32 від 09 жовтня 2012 року, № 33 від 19 жовтня 2012 року, № 34 від 19 жовтня 2012 року, № 35/1 від 14 листопада 2012 року, № 42 від 08 січня 2013 року, № 41 від 11 січня 2013 року, № 43 від 16 січня 2013 року, № 44 від 12 лютого 2013 року, № 48 від 15 травня 2013 року, № 49 від 20 травня 2013 року (т. 13, а.п. 71-84);

- технічні додатки до контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року (т. 13, а.п. 85-110);

- листи № 817 від 31 травня 2013 року, № 1098 від 07 грудня 2011 року, від 11 січня 2012 року, від 12 січня 2012 року, № 138 від 03 лютого 2012 року, № 688 від 17 липня 2012 року, від 06 лютого 2012 року, від 26 березня 2012 року, № 468 від 15 травня 2012 року, № 622 від 15 червня 2012 року, № 661 від 25 червня 2012 року, від 26 червня 2012 року, № 877 від 08 серпня 2012 року, № 835 від 30 серпня 2012 року, від 11 січня 2012 року, від 11 липня 2012 року, № 909 від 15 серпня 2012 року, № 2097 від 21 вересня 2012 року, № 1107 від 21 вересня 2012 року, № 2189 від 01 жовтня 2012 року, № 1214 від 12 жовтня 2012 року, № 2189 від 01 жовтня 2012 року, від 03 листопада 2011 року, № 1344 від 12 листопада 2012 року, № 01 від 02 січня 2013 року, № 3020 від 29 грудня 2012 року, № 25 від 09 січня 2013 року, № 34 від 10 січня 2013 року, № 8717-СЕ/025 від 10 січня 2013 року, № 32 від 11 січня 2013 року, № 8709-СЕ/027 від 11 січня 2013 року, № 43 від 14 січня 2013 року, № 61 від 16 січня 2013 року, від 24 січня 2013 року, № 228 від 14 лютого 2013 року, № 1011-СЕ/287 від 28 березня 2013 року, № 716 від 16 травня 2013 року, № 8717-СЕ/465 від 14 травня 2013 року, № 817 від 31 травня 2013 року (т. 13, а.п. 111-154);

- витяг з журналу реєстрації договорів за 2011 2014 роки, одержаний на підставі листа ПАТ «Інститут Титану» № 394 від 01 червня 2018 року на запит детектива НАБУ № 0422-142/21461 від 30 травня 2018 року (т. 13, а.п. 158-161);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/21455 від 30 травня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання належним чином завірених копій документів (т. 13, а.п. 162-163);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 393 від 01 червня 2018 року на запит № 0422-142/21455 від 30 травня 2018 року про направлення на адресу НАБУ належним чином завірених копій документів (т. 13, а.п. 164-172);

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 14 травня 2014 року (т. 14, а.п. 34-37);

- ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про тимчасовий доступ до речей і документів від 19 травня 2014 року (т. 14, а.п. 38);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21 травня 2014 року, відповідно до якого здійснено доступ до первинних фінансово господарських та бухгалтерських документів ДП «ДНДП Інститут Титану» (т. 14, а.п. 40);

- опис речей і документів від 21 травня 2014 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 19 травня 2014 року (т. 14, а.п. 41);

- клопотання про проведення обшуку від 12 березня 2014 року (т. 9, а.п. 128-130);

- ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про надання дозволу на проведення обшуку від 14 березня 2014 року (т. 9, а.п. 131);

- протокол обшуку від 01 квітня 2014 року, відповідно до якого проведено обшук у приміщенні ДП «ДНДП Інститут Титану», та вилучено документи, що можуть містити доказове значення у кримінальному провадженні № 32014080000000003 (т. 9, а.п. 132-140);

- протокол огляду від 02 квітня 2014 року, відповідно до якого проведено огляд документів, які були вилучені під час обшуку у приміщенні ДП «ДНДП Інститут Титану» (т. 9, а.п. 141-154);

- постанова Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 02 квітня 2014 року про визнання речовими доказами речей та документів у кримінальному провадженні № 32014080000000003 (т. 9, а.п.155);

- документи, які підтверджують факт надання відряджень особам, які працювали на ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» та ДП «ДНДП Інститут Титану» до Республіки Гватемала (т. 10, а.п. 12-236);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/27121 від 13 серпня 2019 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання належним чином завірених копій документів (т., 17, а.п. 33);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 716 від 16 жовтня 2019 року, згідно якої Підприємство на виконання запиту детектива НАБУ надало копії документів (т. 17, а.п. 35);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/24315 від 20 червня 2018 року до Голови ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» Andre Seidelsohn про надання документів (т. 15, а.п. 72);

- лист-відповідь ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» № 01-14-1592 від 31 липня 2018 року, згідно якої ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» надало лист голови ради директорів компанії «Solway Industries LTD.» Andre Seidelsohn та копії документів (т. 15, а.п. 73-75);

- переклад листа голови правління компанії «Solway Industries LTD.» Andre Seidelsohn від 10 липня 2018 року (т. 15, а.п. 76);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/24314 від 20 червня 2018 року на адресу ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» про надання копій документів (т. 15, а.п. 77);

- лист-відповідь ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» № 01-14-1409 від 05 липня 2018 року (т. 15, а.п. 78-133);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/21682 від 31 травня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання копії документів (т. 13, а.п. 8);

- лист-відповідь з додатками ПАТ «Інститут Титану» № 395 від 01 червня 2018 року про направлення на адресу НАБУ копій документів (т. 13, а.п. 8-10);

- запит детектива НАБУ до Міністерства закордонних справ України № 0422-013/22953 від 11 червня 2018 року про надання інформації (т. 15, а.п.134-135);

- відповідь Міністерства закордонних справ України № 51/16-549/1-2232 від 19 липня 2018 року з додатком офіційної відповіді Комісії з фінансових послуг Сент - Вінсенту та Гренадини щодо перевірки компанії «Solway Industries LTD.» (т. 15, а.п. 136-302);

- витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» станом на 11 жовтня 2011 року (т.17, а.п. 25-28);

- витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» станом на 19 січня 2012 року (т.17, а.п. 29-32);

- запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 32014080000000003 до компетентних органів Британських Віргінських Островів від 23 червня 2019 року (т. 17, а.п. 107-112);

- супровідний лист НАБУ № 0422-006/44414 від 16 грудня 2019 року, у відповідь на запит про міжнародну правову допомогу, який скеровувався до компетентних органів Британських Віргінських Островів (т. 17, а.п. 113);

- матеріали виконання запиту від 23 червня 2019 року про міжнародну правову допомогу компетентними органами Британських Віргінських Островів (т. 17, а.п. 114-227, т. 18, а.п. 1-36);

- переклад матеріалів виконання запиту від 23 червня 2019 року про міжнародну правову допомогу компетентними органами Британських Віргінських Островів (т. 18, а.п. 37-186);

- договір № 21/09Н від 23 березня 2009 року на створення (передачу) науково-технічної продукції, укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титана (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 19, а.п. 7-9); додатки до договору № 21/09Н від 23 березня 2009 року (т. 19, а.п. 10-13); акти здачі приймання науково-технічної продукції № 1 від 01 вересня 2009 року, № 2 від 01 вересня 2009 року, № 3 від 01 жовтня 2009 року, № 4 від 09 червня 2010 року (т. 19, а.п. 14-17);

- договір № 50/10Н від 12 липня 2010 року на створення (передачу) науково-технічної продукції укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титану (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 19, а.п. 18-19); додатки до договору № 50/10Н від 12 липня 2010 року (т. 19, а.п. 20-22); акти здачі приймання науково-технічної продукції № 1 від 29 вересня 2010 року, № 2 від 10 грудня 2010 року, № 3 від 25 лютого 2011 року (т. 19, а.п. 23-25);

- договір № 51/10Н від 12 липня 2010 року на створення (передачу) науково-технічної продукції укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титана (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 19, а.п. 26-27); додатки до договору № 51/10Н від 12 липня 2010 року (т. 19, а.п. 28-30); акти здачі приймання науково технічної продукції № 1 від 04 жовтня 2010 року, № 2 від 10 грудня 2010 року, № 3 від 25 лютого 2011 року (т. 19, а.п. 31-33);

- договір № 62/10Н від 26 жовтня 2010 року на створення (передачу) науково-технічної продукції укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титана (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 19, а.п. 34-35); додатки до договору № 62/10Н від 26 жовтня 2010 року (т. 19, а.п. 36-39); акт здачі приймання науково-технічної продукції № 1 від 28 жовтня 2010 року (т. 19, а.п. 40);

- договір № 64/10Н від 05 листопада 2010 року на створення (передачу) науково-технічної продукції укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титана (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 19, а.п. 41-43); додатки до договору № 64/10Н від 05 листопада 2010 року (т. 19, а.п. 44-46); акт здачі приймання науково-технічної продукції № 1 від 23 листопада 2010 року (т. 19, а.п. 47);

- договір № 73/10Н від 09 грудня 2010 року на створення (передачу) науково-технічної продукції укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титана (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 19, а.п. 48-50); додатки до договору № 73/10Н від 09 грудня 2010 року (т. 19, а.п. 51-53); акти здачі приймання науково-технічної продукції № 1 від 31 березня 2011 року та № 2 від 14 квітня 2011 року (т. 19, а.п. 54-55);

- договір № 34/12Н від 10 травня 2012 року на виконання науково-технічної роботи укладений між ДП «Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титана (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 19, а.п. 56-58); додатки до договору № 34/12Н від 10 травня 2012 року (т. 19, а.п. 59-62); додаткова угода № 1 від 21 червня 2012 року до договору № 34/12Н від 10 травня 2012 року (т. 19, а.п. 63); додатки до додаткової угоди № 1 від 21 червня 2012 року (т. 19, а.п. 64-66); додаткова угода № 2 від 27 вересня 2012 року до договору № 34/12Н від 10 травня 2012 року (т. 19, а.п. 67); додатки до додаткової угоди № 2 від 27 червня 2012 року (т. 19, а.п. 68-70); акти здачі приймання науково-технічної роботи № 1 від 15 червня 2012 року, № 2 від 17 вересня 2012 року та № 3 від 02 листопада 2012 року (т. 19, а.п. 71-73);

- запит Запорізької місцевої прокуратури № 2 Прокуратури Запорізької області № 03-16 від 02 листопада 2016 року на адресу ДП «ДНДП Інститут Титану» про надання документів (т. 19, а.п. 76);

- лист-відповідь з додатками ДП «ДНДП Інститут Титану» № 579 від 09 листопада 2016 року, згідно якого Підприємство надало копії документів (т. 19, а.п. 77-127);

- запит Запорізької місцевої прокуратури № 2 Прокуратури Запорізької області № 03-16 від 14 листопада 2016 року на адресу ДП «ДНДП Інститут Титану» про надання документів (т. 19, а.п. 128);

- лист-відповідь з додатками ДП «ДНДП Інститут Титану» № 589 від 15 листопада 2016 року, згідно якого Підприємство надало копії документів (т. 19, а.п. 129-139);

- договір № 16/13Н від 07 лютого 2013 року на виконання науково-технічної роботи укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титана (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 48, а.п. 88-90); додаток до договору № 16/13Н від 07 лютого 2013 року, а саме: календарний план а виконання науково технічної роботи, протокол погодження договірної ціни на науково-технічну роботу, технічне завдання на виконання науково-технічної роботи, калькуляція планової собівартості виконання науково-технічної роботи, додаток Б.1 та додатку Б.2 до калькуляції планової собівартості послуг до договору № 16/13Н від 07 лютого 2013 року (т. 48, а.п. 91-96); акт № 1 здачі приймання науково-технічної роботи к договору № 16/13Н від 07 лютого 2013 року (т. 48, а.п. 97);

- договір № 35/12Н від 10 травня 2012 року на виконання науково-технічної роботи укладений між Державним науково-дослідним і проектним інститутом Титану (виконавець) та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (замовник) (т. 48, а.п. 98-99); додаток до договору № 35/12Н від 10 травня 2012 року (т. 48, а.п. 100-101); акт № 1 здачі приймання науково-технічної роботи до договору № 35/12Н від 01 червня 2012 року (т. 48, а.п. 102);

- показання свідків ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_30, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52 .

5.5. Оцінка виникнення та реалізації обвинуваченим ОСОБА_22 умислу на заволодіння майном Підприємства шляхом зловживання своїм службовим становищем

5.5.1. Зловживання ОСОБА_22 своїм службовим становищем під час підписання агентської угоди та додатку до неї

Оцінюючи дії ОСОБА_22, як службової особи Підприємства, суд виходить з того, що, обіймаючи посаду першого заступника генерального директора Підприємства, датуванням агентської угоди № 1/2011 саме 11 жовтня 2011 року, він реалізував повноваження генерального директора Підприємства. Отже, зловживання службовим становищем ОСОБА_22 полягало в порушенні ним вимог, які покладалися на першого заступника генерального директора внутрішніми документами Підприємства.

На ОСОБА_22 у цьому випадку повністю розповсюджувалися положення п. 4.9 статуту Підприємства (у редакції від 06 червня 2002 року), як на особу, що виконувала функції генрального директора, щодо заборони безоплатної передачі майна (у тому числі грошових коштів Підприємства) третім особам, а також положення п. 6.3 статуту щодо повної відповідальності за стан та діяльність Підприємства.

Тобто, укладаючи будь-яку угоду, ОСОБА_22 був зобов`язаний забезпечувати оплатність вилучення майна Підприємства (у тому числі запобігати безпідставному перерахуванню коштів Підприємства без фактичного отримання за це послуг).

Поряд з цим, оцінка обставин підписання та аналіз змісту підписаних ОСОБА_22 документів у відносинах з компанією «REMAX LTD» доводить наявність та реалізацію умислу на заволодіння коштами Підприємства шляхом зловживання службовим становищем.

Про умисний характер дій ОСОБА_22 також свідчить наступне власноручне підписання ним додатку про погодження ціни та актів приймання до агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Отже, підписуючи від імені Підприємства агентську угоду № 1/2011, датовану 11 жовтня 2011 року, ОСОБА_22 реалізовував наявні у нього на той момент повноваження генерального директора Підприємства. Прямим наслідком підписання агентської угоди ОСОБА_22 стало подальше безоплатне вилучення майна Підприємства, що доводить факт зловживання ОСОБА_22 своїм службовим становищем під час підписання агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

5.5.2. Оцінка факту підписання ОСОБА_22 агентської угоди та додатку до неї

Наявні у матеріалах провадження докази підтверджують той факт, що агентська угода та додаток до неї було підписано особисто обвинуваченим ОСОБА_22 (т. 27, а.п. 112-126). У свою чергу, ОСОБА_22 не надав суду жодних пояснень щодо підстав та обставин укладення агентської угоди, або щодо її можливого виконання.

У матеріалах провадження відсутні будь-які відомості про те, що компанія «REMAX LTD» встановлювала з Підприємством офіційні контакти або направляла будь-які офіційні звернення. При цьому також відсутні відомості про те, що у період укладення та виконання агентської угоди у компанії «REMAX LTD» був офіційний представник в Україні, який мав би повноваження на укладення договорів з Підприємством, та надав би Підприємству будь-які документи на підтвердження своїх повноважень діяти від імені компанії «REMAX LTD».

У свою чергу, Підприємство також офіційно жодним чином не зверталося до компанії «REMAX LTD» та не надавало жодній особі окремих повноважень на здійснення контактів з компанією «REMAX LTD», проведення переговорів або на підписання будь-яких документів від імені підприємства з цією компанією.

Та обставина, що підписання ОСОБА_22 агентської угоди та додатку до неї відбулося поза встановленим на Підприємстві порядком документообігу, свідчить про те, що умисел ОСОБА_22 полягав не в укладені правочину в рамках звичайної ділової практики Підприємства, а у створенні формальної підстави для перерахування коштів Підприємства на рахунок «REMAX LTD».

При цьому, наявні у матеріалах провадження докази підтверджують, що жодна інша службова особа Підприємства не була обізнана з обставинами укладення та виконання компанією «REMAX LTD» агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Не можуть бути прийняті до уваги твердження сторони захисту про те, що відсутність у співробітників Підприємства будь-якої інформації про обставини укладення та виконання агентської угоди пов`язане з встановленою сторонами конфіденційністю її умов. Предмет агентської угоди безпосередньо стосувався питань, вирішення яких прямо віднесено до компетенції відповідних службових осіб Підприємства, зокрема, співробітників відділу зовнішньоекономічних зв`язків, юридичного відділу, бюро зовнішньо-економічної діяльності. Тому працівники відповідних підрозділів не тільки могли, але й зобов`язані були приймати участь в укладенні та виконанні агентської угоди, у разі її укладення Підприємством у встановленому порядку.

З огляду на встановлені обставини укладення контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року, викладені у п. 5.4 вироку, вбачається, що ОСОБА_22 у цьому випадку уклав угоду для сворення штучної підстави для перерахування Підприємством коштів на банківський рахунок компанії «REMAX LTD».

Щодо твердження сторони захисту про те, що в силу своїх повноважень ОСОБА_22 не мав безпосереднього права здійснювати перерахування грошових коштів Підприємства, то суд не може прийняти їх до уваги. Особисто підписавши агентську угоду № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, додаток до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012, ОСОБА_22 створив своїми умисними діями необхідні підстави для подальшого перерахування коштів Підприємства на адресу компанії «REMAX LTD» за послуги, що не надавалися.

Отже, підписання ОСОБА_22 агентської угоди та інших пов`язаних з нею документів відбувалося поза загальним порядком документообігу, встановленого на Підприємстві для укладення та виконання господарських договорів. Зловживання ОСОБА_22 своїм службовим становищем під час підписання угоди у цьому випадку виступило способом заволодіння коштами Підприємства на користь третіх осіб.

5.5.3. Оцінка дати, зазначеної на підписаній ОСОБА_22 агентській угоді та додатку до неї

Умисний та свідомий характер дій ОСОБА_22 також підтверджується тим, що агентська угода датована 11 жовтня 2011 року, тобто, саме тим днем, коли генеральний директор Підприємства ОСОБА_27 знаходився у відрядженні.

Це дозволило безпосередньо ОСОБА_22 створити у співробітників Підприємства уявлення щодо правомірності його дій (як дії особи, яка тимчасово виконує функції генерального директора) тобто надати агентській угоді ознак її чинності та легітимності.

При цьому, агентська угода від 11 жовтня 2011 року та додаток № 1 до агентської угоди містять відтиск печатки, що використовується Підприємством тільки починаючи з 26 квітня 2012 року, відповідно до наказу № 44 від 25 квітня 2012 року про введення в дію печаток та штампів ДП «ДНДП Інститут Титану».

Отже, ОСОБА_22 у цьому випадку очевидним чином скористався своїм службовим становищем, а саме наданими йому повноваженнями генерального директора на час відсутності ОСОБА_27, підписав від імені Підприємства агентську угоду № 1/2011, свідомо зазначивши дату її підписання - 11 жовтня 2011 року. Такими діями ОСОБА_22 створив у інших працівників підприємства уявлення про належне укладення агентської угоди № 1/2011 ОСОБА_22 за відсутності генерального директора Підприємства ОСОБА_27, та необхідності подальшого виконання Підприємством визначених цією угодою обов`язків (у тому числі, щодо необхідності виплати Підприємством винагороди агенту).

При цьому, суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_30 про те, що агентську угоду було укладено до підписання контракту з компанією «Solway Industries LTD.», оскільки така думка не є обставиною, яку свідок сприймала особисто. Зі слів свідка ОСОБА_30, вона не приймала особистої участі в укладенні контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року та агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, дат безпосереднього надходження вказаних документів до фінансового відділу Підприємства свідок вказати не змогла.

5.5.4. Оцінка невідповідності підписаних ОСОБА_22 документів вимогам закону

Зміст агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року свідчить про її невідповідність вимогам чинного законодавства.

Так, всупереч вимогам ч. 2 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (у редакції від 07 серпня 2011 року), у тексті агентської угоди № 1/2011 відсутнє зазначення прізвищ та реквізитів осіб, що діють від імені Підприємства та компанії «REMAX LTD». При цьому, в тексті також відсутнє будь-яке посилання на підтвердження повноважень осіб, які підписали угоду від імені сторін.

На підставі висновку експерта судом встановлено, що від імені підприємства угоду та додаток було підписано ОСОБА_22 .

У той же час, конкретну особу та наявність у такої особи повноважень на укладення агентської угоди від імені компанії «REMAX LTD» за викладених обставин встановити неможливо. Будь-яка інформація щодо ідентифікації такої особи, та підтвердження її повноважень відсутня.

Відповідно до п. 8.1 агентська угода № 1/2011 регулюється цивільним правом України, згідно положень ГК України агентську угоду № 1/2011 має бути віднесено до комерційного посередництва, що регулюється нормами Глави 31 Господарського кодексу України.

Положення ч. 2 ст. 297 ГК України визначають істотні умови, які має містити агентський договір, зокрема, він повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору.

Агентська угода № 1/2011 не містить такої обов`язкової умови агентского договору, як порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг. Відсутність вказаної обов`язкової умови договору дозволила ОСОБА_22 реалізувати злочинний умисел на заволодіння коштами Підприємства, що свідчить про існування відповідного злочинного умислу до моменту підписання ОСОБА_22 агентської угоди № 1/2011.

Отже, агентська угода № 1/2011 на момент її укладення не відповідала законодавству України щодо необхідності обов`язкового визначення порядку виконання послуг агентом.

5.5.5. Відсутність підстав для виплати винагороди агенту внаслідок укладення Підприємством контракту з компанією «Solway Industries LTD.»

Звертає на себе увагу, що предметом агентської угоди № 1/2011 є пошук потенційних клієнтів, зокрема, на території КНР, Індії, країн Північної та Південної Америки, ПАР, Єгипту та Пакистану, в той час, як замовник проекту будівництва компанія «Solway Industries LTD.» знаходиться на іншій території, а саме на Сен-Вінсент і Гренадини.

Відповідно до визначеного ООН переліку макрорегіонів та субрегіонів, Сен-Вінсент і Гренадини віднесено до регіону «Америка» та субрегіону «Карибський басейн», відмінному від інших визначених ООН субрегіонів, зокрема таких, як Південна та Північна Америка.

Заплановане місце будівництва розташоване у м. Ель Естор, Республіки Гватемала (субрегіон - Центральна Америка), а контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року був укладений у м. москва, російська федерація (регіон Європа, субрегіон Східна Європа).

Тобто, не тільки територія пошуку клієнта компанії «Solway Industries LTD.», але й будь-яка інша додаткова обставина укладення контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року не могла у даному випадку бути підставою для виплати винагороди за агентською угодою № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Положення ч. 2 ст. 301 ГК України встановлюють, що агентська винагорода виплачується комерційному агенту тільки після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом. Тобто, необхідною умовою для виплати винагороди є укладення з третьою стороною угоди саме за посередництва агента, якщо інше не передбачено договором сторін.

З огляду на відсутність у тексті агентської угоди № 1/2011 визначення характеру і порядку виконання комерційним агентом посередницьких послуг, не визначено, що є належним підтвердженням участі агента в укладенні відповідних угод з третіми особами.

Поряд з цим, безпосередня «участь у переговорах, підготовці та оформленні контрактів» є прямим обов`язком компанії «REMAX LTD», відповідно до положень п. 2.2. агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

При цьому, відповідно до положень п. 2.9 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, будь-яка інша діяльність Представника, «що виходить за межі зобов`язань за Угодою, але що має відношення до предмету цієї Угоди, буде вважатися недійсною без попереднього письмового дозволу Довірителя».

Отже, оскільки компанія «REMAX LTD» не брала участь у переговорах, підготовці та оформленні контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року, відсутні також були будь-які інші підстави для виплати агентської винагороди компанії «REMAX LTD».

5.5.6. Оцінка форми і змісту актів приймання

Аналіз змісту підписаних ОСОБА_22 актів приймання № 1-7 до агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року свідчить про те, що, не зважаючи на назву («акт приймання»), за своїм зМіcrо м вказані документи жодним чином не підтверджують факти надання Підприємству послуг компанією «REMAX LTD». У цих документах лише визначається конкретний розмір сум, що підлягають оплаті Підприємством, без підтвердження факту надання будь-яких послуг.

Як і у випадку з підписанням агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, наведені документи підписувалися ОСОБА_22 за відсутності будь-якого офіційного листування або інших офіційних контактів між Підприємством та компанією «REMAX LTD».

Незважаючи на те, що у цих документах у якості підписанта від імені Підприємства зазначається ОСОБА_53, відповідно до висновку експертизи, є доведеним факт підписання цих актів безпосередньо ОСОБА_22 (т. 27, а.п. 112-126).

Тобто, у цьому випадку ОСОБА_22 умисно підписав первинні документи, які були підставою для перерахування коштів Підприємства на рахунок компанії «REMAX LTD».

Звертає на себе також увагу та обставина, що на момент підписання актів приймання № 1-3 (12 грудня 2011 року) генеральний директор Підприємства ОСОБА_27 був відсутній у зв`язку з хворобою, тобто, у цьому випадку ОСОБА_22 підписував акти, здійснюючи повноваження генерального директора Підприємства.

Отже, після власноручного підписання агентської угоди та додатку до неї, ОСОБА_22, з метою реалізації свого злочинного умислу, підписав від імені генерального директора Підприємства ОСОБА_27 акти приймання № 1-7, чим створив необхідні умови для перерахування коштів Підприємства на рахунок компанії «REMAX LTD».

Підписання актів приймання від імені ОСОБА_27 та їх назва («акти приймання») свідчить про умисел ОСОБА_22 створити у працівників Підприємства та сторонніх спостерігачів уявлення про правомірність складення цих документів, підтвердження фактів надання послуг компанією «REMAX LTD», та наявність належних підстав для здійснення перерахування коштів на рахунок компанії «REMAX LTD», тобто, метою наведених дій ОСОБА_22 було заволодіння майном Підприємства.

5.6. Докази неотримання Підприємством послуг, передбачених агентською угодою

Наявні в матеріалах провадження докази підтверджують відсутність підстав для оплати Підприємством винагороди компанії «REMAX LTD», згідно умов агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Зокрема, контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року укладений і підписаний між компанією Solway Industries LTD (покупець) та ДП «ДНДП Інститут Титану» (продавець).

Переговори по підготовці вказаного контракту Підприємство здійснювало за участю і допомогою ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», що, зокрема, підтверджується зМіcrо м договору про надання послуг від 12 грудня 2011 року.

Додаток до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року також не містить жодних доказів того, що контракт № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року було укладено на виконання умов агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року та за участі компанії «REMAX LTD».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року «Довіритель та Представник беруть на себе зобов`язання виступати тільки спільно на Договірній території».

У даному випадку є доведеним, що компанія «REMAX LTD» не діяла спільно з Підприємством під час укладення контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року, не приймала участі у переговорах, підготовці та оформленні цього контракту.

Також є доведеним, що компанія «REMAX LTD» не надавала Підприємству інші послуги, передбачені умовами п. 2.1-2.14 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

При цьому, будь-які інші можливі дії компанії «REMAX LTD», відповідно до п. 2.9 агентської угоди № 1/2011 не можуть бути підставою для отримання винагороди. Зокрема, не є підставою для перерахування коштів акти, зміст яких не відображає фактів надання агентом послуг, визначених п. 2.1-2.14 агентської угоди № 1/2011.

У той же час, наявними документами та показаннями свідків підтверджується відсутність будь-яких інших актів надання послуг за агентською угодою № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року компанією «REMAX LTD», окрім актів передачі № 1-7 (які за зМіcrо м не відповідають положенням п. 2.1-2.14 агентської угоди № 1/2011).

Загалом, жоден з наявних письмових доказів укладення та виконання Підприємством контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року не відображає будь-якої участі компанії «REMAX LTD» у цьому процесі.

З показань свідків також убачається, що компанія «REMAX LTD» не приймала участь у процесі укладення або виконання контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року. При цьому, жоден із свідків також не зміг повідомити будь-яких обставин можливого залучення компанії «REMAX LTD» у якості агента Підприємства, або взагалі підтвердити наявність будь-яких контактів Підприємства з компанією «REMAX LTD».

У вхідній та вихідній кореспонденції Підприємства також відсутні докази листування, електронного листування, або здійснення інших засобів зв`язку з компанією «REMAX LTD».

«Письмовими заявами»/ «Written Subbmissions» директора та власника компанії «REMAX LTD» ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ) від 19 липня 2019 року (т. 35, 100-105) засвідчується відсутність будь-яких договірних відносин між Підприємством та компанію «REMAX LTD», та стверджується про ненаданання компанію «REMAX LTD» будь-яких послуг Підприємтсву. Оцінку допустимості використання цього доказу додатково надано у п. 8.7 цього вироку.

Відповідно до письмової заяви від 10 липня 2018 року (т. 15, а.п. 76), компанія «Solway Industries LTD.» не просила про допомогу будь-яку третю сторону, не наймала компанію «REMAX LTD», або будь-кого іншого, щоб укласти контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що належними доказами надання послуг є акт приймання № 1 від 12 грудня 2012 року, акт приймання № 2 від 12 грудня 2012 року, акт приймання № 3 від 12 грудня 2012 року, акт приймання № 4 від 03 квітня 2013 року, акт приймання № 5 від 03 квітня 2013 року, акт приймання № 6 від 03 квітня 2013 року та акт приймання № 7 від 03 квітня 2013 року.

Зміст наведених актів у кожному випадку підтверджує тільки факт визначення розміру погодженої сторонами винагороди, але не засвідчує факту надання Підприємству будь-яких послуг з боку компанії «REMAX LTD».

Посилання у актах на контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року жодним чином не доводить, що цей контракт було укладено за допомогою компанії «REMAX LTD», або що виконання контракту відбувалося з супроводженням компанією «REMAX LTD».

Також не може бути прийнято до уваги посилання сторони захисту на відсутність заявлених з боку Підприємства претензій до компанії «REMAX LTD», або на відсутність позовів чи судових спорів з приводу виконання агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Не можуть бути належним доказом надання послуг також дані бухгалтерського обліку Підприємства (зокрема, відсутність обліку збитків по господарських операціях з компанією «REMAX LTD»), оскільки це не має прямого відношення до змісту висунутого обвинувачення у цьому провадженні.

Предметом розгляду цього кримінального провадження є питання заволодіння ОСОБА_22 майном Підприємства шляхом обернення коштів на користь третіх осіб, а також вирішення наступного питання відшкодування збитків, завданих вказаними неправомірними діями ОСОБА_22 на підставі заявленого Підприємством цивільного позову.

Отже, у зв`язку з відсутністю визначеної агентською угодою обов`язкової умови надання послуг з боку Представника, а також за відсутності встановлених вимогами законодавства первинних документів (актів приймання-передачі робіт), суд уважає доведеним факт ненадання Підприємству послуг компанією «REMAX LTD», передбачених агентською угодою № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Неотримання Підприємством послуг, передбачених агентською угодою № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, підтверджують наступні докази:

- контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року, укладений і підписаний між компанією Solway Industries LTD (покупець) та ДП «ДНДП Інститут Титану» (продавець) (т. 9, а.п. 166-189);

- агентська угода № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року між ДП «ДНДП Інститут Титану» (Довіритель) та компанією «REMAX LTD» (Представник) (т. 9, а.п. 156-160);

- додаток № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року (т. 9, а.п. 161-162);

- лист ДП «Держзовнішінформ» № 1/12290 від 14 січня 2013 року, з якого вбачається, що агентська угода між ДП «ДНДП Інститут Титану» та компанією «REMAX LTD» відповідає практиці укладання зовнішньоекономічних угод щодо виконання робіт та надання послуг (т. 14, а.п. 46);

- лист ДП «Держзовнішінформ» № 1/3410 від 14 травня 2013 року, з якого вбачається, що агентська угода між ДП «ДНДП Інститут Титану» та компанією «REMAX LTD» відповідає практиці укладання зовнішньоекономічних угод щодо виконання робіт та надання послуг (т. 14, а.п. 47);

- апостиль з нотаріальним засвідченням від 27 січня 2014 року (т. 14, а.п. 48-53);

- платіжне доручення ПАТ «Державний експортно імпортний банк України» в іноземній валюті № 167 від 22 лютого 2013 року на суму 772 500, 00 дол. США з квитанцією АТ «УКРЕКСІМБАНК» у м. Запоріжжі від 22 лютого 2013 року на суму 772 500, 00 дол. США (т. 14, а.п. 54-55);

- платіжне доручення ПАТ «Державний експортно імпортний банк України» в іноземній валюті № 238 від 03 червня 2013 року на суму 486 000, 00 дол. США з квитанцією АТ «УКРЕКСІМБАНК» у м. Запоріжжі від 03 червня 2013 року на суму 486 000, 00 дол. США (т. 14, а.п. 56-57);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/23795 від 18 червня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання належним чином завірених копій документів (т. 15, а.п. 4);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/21336 від 29 травня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання належним чином завірених копій документів (т. 19, а.п. 140);

- лист-відповідь з додатками ДП «ДНДП Інститут Титану» № 392 від 01 червня 2018 року, згідно якої підприємство спрямувало на адресу НАБУ запитувану інформацію (т. 19, а.п. 141-169);

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 01 березня 2018 року (т. 21, а.п. 5-10);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про тимчасовий доступ до речей і документів від 13 березня 2018 року (т. 21, а.п. 11-14);

- запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 32014080000000003 до компетентного органу Республіки Австрія від 13 березня 2018 року (т. 21, а.п. 15-20);

- матеріали виконання запиту від 13 березня 2018 року про міжнародну правову допомогу компетентним органом Республіки Австрія з перекладом на українську мову (т. 21, а.п. 21-53);

- запит детектива НАБУ з додатками № 10-145/31362 від 14 серпня 2018 року до Прокуратури м. Відня, (Австрія) (т. 21, а.п. 54-95);

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 21 листопада 2018 року (т. 21, а.п. 96-102);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про тимчасовий доступ до речей і документів від 03 грудня 2018 року (т. 21, а.п. 103-105);

- запит НАБУ про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 32014080000000003 до компетентних органів Естонської Республіки від 03 грудня 2018 року (т. 21, а.п. 106-111);

- матеріали виконання запиту від 03 грудня 2018 року про міжнародну правову допомогу з Естонської Республіки (т. 21, а.п. 115-121);

- протокол огляду від 10 червня 2019 року, відповідно до якого проведено огляд оптичного диску CD-R, разом з матеріалами, що надійшли від компетентних органів Естонської Республіки (т. 21, а.п. 122-123);

- додатки до протоколу огляду від 10 червня 2019 року, які були роздруковані та долучені до даного протоколу з оптичного диску CD-R марки «Verbatim» A3128VF1422289lLH (т. 21, а.п. 124-226);

- оптичний диск CD-R марки «Verbatim» A3128VF1422289lLH білого кольору, який надійшов від компетентних органів Естонської Республіки (т. 21, а.п. 227);

- матеріали виконання запиту від 03 грудня 2018 року про міжнародну правову допомогу компетентними органами Естонської Республіки з перекладом на українську мову (т. 21, а.п. 228-252);

- запит НАБУ про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 32014080000000003 до компетентних органів Естонської Республіки від 14 травня 2019 року (т. 21, а.п. 253-257);

- лист Генеральної прокуратури України № 14/1/1-24541-18 від 08 липня 2019 року, відповідно до якого направлено копію листа, отриманого від компетентних органів Естонської Республіки про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні № 32014080000000003 виконаних матеріалів на запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 52018000000000009 (т. 21, а.п. 259);

- лист Генеральної прокуратури Естонської Республіки № RP-6-11/19/959 від 13 червня 2019 року, відповідно до якого Державна прокуратура Естонської Республіки надала згоду Україні на використання матеріалів, скерованих в якості відповіді на запит про правову допомогу (т. 21, а.п. 260);

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 30 липня 2019 року (т. 22, а.п. 1-5);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про тимчасовий доступ до речей і документів від 06 серпня 2019 року (т. 22, а.п. 6);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22 серпня 2019 року, відповідно до якого детектив Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ отримав доступ до матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 52018000000000079, яке перебуває у володінні НАБУ (т. 22, а.п. 7-8);

- копія опису речей і документів від 22 серпня 2019 року матеріалів кримінального провадження № 52018000000000079, які перебувають у володінні НАБУ, а саме: копії матеріалів відповіді на запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 52018000000000079 до компетентних органів Естонської Республіки (т. 22, а.п. 9);

- оптичний диск «DVD-R Аrіtа» на якому знаходиться інформація щодо руху коштів компаній «ELITE HOUSE LLP», «ASTROCOM ENTERPRISES LIMITED», «FUKUYАМА INVEST LP», «UNITED CAPITAL L.P.», «EUROPE INTER CORP L.P.», «FIARAY COMPANY S.А.», «CRUMLIN CORPORATION S.A.» в банку Versobank AS (т. 22, а.п. 10);

- копії матеріалів відповіді на запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 52018000000000079 до компетентних органів Естонської Республіки (т. 22, а.п. 11-17);

- виписки щодо руху коштів компаній «ELITE HOUSE LLP» по рахунку ЕЕ 635500000551130746, «ASTROCOM ENTERPRISES LIMITED» по рахунку НОМЕР_4 в банку Versobank AS (т. 22, а.п. 18-129);

- вимога Запорізької місцевої прокуратури № 2 Прокуратури Запорізької області № 03-17 від 23 січня 2017 року, відповідно до якої прокурор просив ДП «ДНДП Інститут Титану» надати до прокуратури належним чином завірені копії документів (т. 23, а.п. 4);

- лист-відповідь ДП «ДНДП Інститут Титану», згідно якої надао завірені копії документів (т. 23, а.п. 5);

- копія наказу ДП «ДНДП Інститут Титану» № 5 від 01 лютого 2012 року про затвердження переліку працівників, що здійснювали роботу над контрактом № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року з компанією «Solway Industries LTD» (т. 23, а.п. 6-7);

- копії наказів про відрядження першого заступника генерального директора ОСОБА_22 та звіти про такі відрядження за період 2011 2012 роки (т. 23, а.п. 8-56);

- список працівників, що були працевлаштовані на ДП «ДНДП Інститут Титану» протягом 2011-13 років (т. 23, а.п. 57-62);

- копія наказу ДП «ДНДП Інститут Титану» № 12 від 06 лютого 2012 року про передачу (прийом) електронної пошти (т. 23, а.п. 63);

- копія листа відповіді щодо направлення працівників ДП «ДНДП Інститут Титану» у відрядження в м. Ель Естор, Республіка Гватемала (т. 23, а.п. 64);

- копія листа ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» № 447 від 02 листопада 2011 року, який був адресований ДП «ДНДП Інститут Титану» щодо отримання референс-листа, який відображає діяльність інституту в області металургії феронікелю (т. 23, а.п. 65-66);

- копія референс-листа комплексних проектів ДП «ДНДП Інститут Титану» № 1022 від 04 листопада 2011 року з додатками (т. 23, а.п. 67-69);

- копія листа ДП «ДНДП Інститут Титану» з копією закордонних паспортів Громадян України, яким повідомлено Генерального директора ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» ОСОБА_32, що інститут Титану готовий відрядити своїх працівників на будівельний майданчик компанії CGN (т. 23, а.п. 70-73);

- копія листа ДП «ДНДП Інститут Титану» з додатками, згідно якого інститут Титану скерував до ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» договір про надання послуг № 6/12 від 12 грудня 2011 року (т. 23, а.п. 74-76);

- вимога Запорізької місцевої прокуратури № 2 Прокуратури Запорізької області № 03-16 від 17 листопада 2016 року, відповідно до якої прокурор просив ДП «ДНДП Інститут Титану» надати до прокуратури належним чином завірені копії документів (т. 23, а.п. 77);

- запит Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 8683/6-2017 від 21 липня 2017 року, відповідно до якого ДП «ДНДП Інститут Титану» пропонується надати завірені копії документів (т. 23, а.п. 78);

- запит Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 8551/6-2017 від 19 липня 2017 року, відповідно до якого ДП «ДНДП Інститут Титану» пропонується надати інформацію (т. 23, а.п. 79);

- лист-відповідь ДП «ДНДП Інститут Титану» № 425 від 28 липня 2017 року, згідно якої надано інформацію та документи (т. 23, а.п. 80-81);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/16499 від 20 квітня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут титану» про надання належним чином завірених копій документів (т. 36, а.п. 23);

- лист-відповідь № 300 від 27 квітня 2018 року з додатком, відповідно до якого ПАТ «Інститут титану» надав запитувану інформацію (т. 36, а.п. 24);

- копія посадової інструкції заступника генерального директора з фінансів ДИ 16.01.2012 від 17 травня 2012 року (т. 23, а.п. 82-86);

- копія посадової інструкції першого заступника генерального директора ДИ 30-2012 від 17 квітня 2012 року (т. 23, а.п. 87-90);

- копії документів з особової справи ОСОБА_22 (т. 23, а.п. 91-125);

- копії документів з особової справи ОСОБА_27 (т. 23, а.п. 126-174);

- копії документів з особової справи ОСОБА_30 (т. 23, а.п. 175-220);

- протокол огляду від 01 червня 2018 року, відповідно до якого детектив Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ провів огляд ноутбуку марки «ASUS» модель «1225С-31V019W», серійний номер С50АА5076103, VN: 4846, інвентарний номер ВО271 (т. 24, а.п. 5-8);

- інвентаризаційний опис № 6п65ос від 05 червня 2018 року товарно матеріальних цінностей (т. 24, а.п. 8-9);

- постанова від 04 червня 2018 року про визнання речовими доказами (т. 24, а.п. 10-11);

- клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 04 червня 2018 року (т. 24, а.п. 12-15);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про арешт тимчасово вилученого майна від 07 червня 2018 року, згідно якої клопотання детектива було задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно (т. 24, а.п. 18-19);

- лист № 0422-142/23392 від 13 червня 2018 року, згідно якого на адресу ПАТ «Інститут Титану» направлено ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року (т. 24, а.п. 20);

- протокол огляду речей і документів від 23 червня 2018 року, відповідно до якого проведено огляд ноутбуку марки «ASUS» моделі «1225С-31V019W», серійний номер С50АА5076103, VN: 4846, інвентарний номер ВО271 (т. 24, а.п. 21-25);

- пояснення спеціаліста від 23 червня 2018 року, фототаблиця (додаток № 1), оптичний диск з файлами та звітом (додаток № 2) та окремі відібрані файли зі звіту у роздрукованому вигляді (додаток № 3), які є додатками до протоколу огляду речей і документів від 23 червня 2018 року (т. 24, а.п. 26-224, т. 25, а.п. 1-184);

- протокол огляду речей і документів від 06 вересня 2018 року, відповідно до якого проведено огляд ноутбуку марки «ASUS» моделі «1225С-31V019W», серійний номер С50АА5076103, VN: 4846, інвентарний номер ВО271, яким користувалась заступник Генерального директора з економіки та фінансів ДП «ДНДП Інститут титану» ОСОБА_30 та добровільно був наданий начальником відділу інформаційного забезпечення і автоматизації проектних робіт ПАТ «Інститут Титану» ОСОБА_56 та вилучений під час огляду 01 червня 2018 року та попередньо оглянутий 23 червня 2018 року (т. 25, а.п. 185-186);

- пояснення спеціаліста від 06 вересня 2018 року, оптичний диск з файлами та звітом (додаток № 1) та окремі відібрані файли зі звіту у роздрукованому вигляді (додаток № 2), які є додатками до протоколу огляду речей і документів від 06 вересня 2018 року (т. 25, а.п. 187-213);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/22445 від 06 червня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання письмової інформації (т. 26, а.п. 4);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 435 від 14 червня 2018 року з додатками, згідно якої ПАТ «Інститут Титану» надав інформацію та документи (т. 26, а.п. 5-8);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/30428 від 08 серпня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання належним чином завірених копій документів (т. 26, а.п. 9);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 609Е/585 від 10 серпня 2018 року з додатками, згідно якої надано належним чином завірені копії документів (т. 26, а.п. 10-88);

- протокол огляду від 01 червня 2018 року, відповідно до якого проведено огляд документів в електронному вигляді на комп`ютері, яким користувались працівники відділу зовнішньоекономічних зв`язків ДП «ДНДП Інститут Титану» (т. 26, а.п. 89-92);

- протокол огляду речей та документів від 08 листопада 2018 року, відповідно до якого проведено огляд карти пам`яті марки «Міcrо SD» 8 GB, серійний номер 60950TDLR01E, (т. 26, а.п. 93-109);

- додаток № 1 до протоколу огляду речей та документів від 08 листопада 2018 року, а саме: карта пам`яті марки «Міcrо SD» 8 GB, серійний номер 60950TDLR01E (т. 26, а.п. 110);

- додаток № 2 до протоколу огляду речей та документів від 08 листопада 2018 року, а саме: два диска для лазерних систем зчитування DVD-R 16*4.7 GB марки «Verbatim» та один диск для лазерних систем зчитування DVD-R 16*4.7 GB марки «VIDEX (т. 26, а.п. 111);

- додаток № 3 до протоколу огляду речей та документів від 08 листопада 2018 року, а саме: окремі відібрані файли у роздрукованому вигляді (т. 26, а.п. 112-224);

- постанова НАБУ від 01 березня 2018 року про залучення експертів для проведення судової почеркознавчої експертизи (т. 27, а.п. 102-104);

- супровідний лист № 0422-012/8738 від 01 березня 2018 року про направлення на адресу Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України постанови про залучення експерта для проведення судово-почеркознавчої експертизи та об`єктів дослідження (т. 27, а.п. 105);

- лист Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/17-3/1/4541 від 07 березня 2018 року про направлення клопотання експерта № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 06 березня 2018 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для складання висновку експерта (т. 27, а.п. 106);

- клопотання судового експерта Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_57 № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 06 березня 2018 року (т. 27, а.п. 107);

- лист № 0422-012/9975 від 12 березня 2018 року, відповідно до якого направлено на адресу Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України вільні та умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_27 (т. 27, а.п. 108);

- лист № 0422-012/13141 від 29 березня 2018 року, відповідно до якого детектив НАБУ повідомив Державний дослідний експертний-криміналістичний центр МВС України, що супровідним листом № 0422-012/9975 від 12 березня 2018 року до Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України скеровані вільні та умовно-вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_27, а також зазначив, що надати експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_22 та ОСОБА_27 не є можливим (т. 27, а.п. 109);

- супровідний лист Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/17-3/1/7946 від 18 квітня 2018 року, відповідно до якого центр направив на адресу детектива НАБУ висновок судової-почеркознавчої експертизи № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 18 квітня 2018 року (т. 27, а.п. 110);

- довідка Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про витрати на проведення судової експертизи № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 18 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року на суму 6 006, 00 грн. (т. 27, а.п. 111);

- висновок судового експерта Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_57 № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 18 квітня 2018 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року, згідно якого судовий експерт дійшов наступних висновків: підписи в графах «От имени «Доверителя» Оn behalf of the PRINCIPAL» в пред`явлених на експертизу Агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року та Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року виконані ОСОБА_22 ; підписи в графах «От «Доверителя» Генеральный директор ГП «ГНИП Институт титана» ОСОБА_27 » в пред`явлених на експертизу актів приймання № 1 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, акті приймання № 2 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, акті приймання № 3 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, акті приймання № 4 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, акті приймання № 5 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, акті приймання № 6 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, акті приймання № 7 від 03 квітня 2013 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, виконані ОСОБА_22 (т. 27, а.п. 112-126);

- постанова від 20 серпня 2018 року про залучення експертів для проведення судової почеркознавчої експертизи (т. 27, а.п. 127-129);

- супровідний лист № 0422-012/32009 від 20 серпня 2018 року про направлення на адресу Державного дослідного експертно криміналістичного центру МВС України постанови про залучення експерта та об`єктів дослідження (т. 27, а.п. 130);

- супровідний лист Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/17-3/1/18015 від 06 вересня 2018 року, відповідно до якого центр направив на адресу детектива НАБУ висновок судової почеркознавчої експертизи № 19/17-3/1/223-СЕ/18 від 03 вересня 2018 року (т. 27, а.п. 131);

- довідка Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про витрати на проведення судової експертизи № 19/17-3/1/223-СЕ/18 від 03 вересня 2018 року у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року на суму 2 288, 00 грн. (т. 27, а.п. 132);

- висновок судового експерта Державного дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_58 № 19/17-3/1/223-СЕ/18 від 03 вересня 2018 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року, згідно якого судовий експерт дійшов наступних висновків: підпис від імені ОСОБА_27 в графі «Генеральний директор, ОСОБА_27 » у листі № 1535 від 14 грудня 2012 року від ДП «ДНДП Інститут Титану» до Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, виконаний ОСОБА_30 (т. 27, а.п. 133-140);

- постанова від 14 березня 2018 року про залучення експертів для проведення технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 141-144);

- супровідний лист № 0422-022/10578 від 14 березня 2018 року про направлення на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз постанови про залучення експерта для проведення технічної експертизи документів від 14 березня 2018 року (т. 27, а.п. 145);

- лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6780/18-34 від 24 квітня 2018 року про направлення детективу НАБУ клопотання щодо надання необхідних матеріалів для проведення судово-технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 146);

- клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо надання необхідних матеріалів для проведення судово-технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 147);

- лист № 0422-022/18308 від 05 травня 2018 року, відповідно до якого детектив НАБУ направив на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз додаткові матеріали для проведення експертизи (т. 27, а.п. 148);

- лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 6781/18-33 від 21 травня 2018 року про направлення детективу НАБУ клопотання щодо надання необхідних матеріалів для проведення судово технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 149);

- клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо надання необхідних матеріалів для проведення судово-технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 150);

- постанова від 22 червня 2018 року про уточнення постанови про залучення експертів для проведення технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 151-153);

- супровідний лист № 0422-022/24746 від 22 червня 2018 року про направлення на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз постанови про уточнення постанови про залучення експертів для проведення технічно експертизи документів (т. 27, а.п. 154-155);

- лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6780/18-34 від 27 липня 2018 року про направлення детективу НАБУ клопотання щодо надання необхідних матеріалів для проведення судово-технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 156-157);

- клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо надання необхідних матеріалів для проведення судово-технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 158);

- супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6781/18-33/16263-16285/18-33 від 13 серпня 2018 року, відповідно до якого інститут направив на адресу детектива НАБУ висновок експертизи (т. 27, а.п. 159);

- акт здачі-приймання висновку судового експерта (т. 27, а.п. 160);

- висновок судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_59 № 6781/18-33/16263-16285/18-33 від 13 серпня 2018 року за результатами проведення судово-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року, згідно якого судовий експерт дійшов наступних висновків: відтиски печатки від імені ДП «ДНДПІ титану» у графах «От имени «Доверителя» / Оn behalf of the PRINCIPAL» в агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року та додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19.01.2012, в графах «От «Доверителя» Генеральный директор ГП «ГНИП Институт титана» ОСОБА_27 » в акті приймання № 1 від 12 грудня 2012 року до додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11.10.2011, акті приймання № 2 від 12 грудня 2012 року до додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11.10.2011, акті приймання № 3 від 12 грудня 2012 року до додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11.10.2011, акті приймання № 4 від 03 квітня 2013 року до додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11.10.2011, акті приймання № 5 від 03 квітня 2013 року до додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11.10.2011, акті приймання № 6 від 03 квітня 2013 року до додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11.10.2011, акті приймання № 7 від 03 квітня 2013 року до додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року нанесені однією і тією ж печаткою, а саме, печаткою ДП «ДНДП Інститут титану», вільні зразки відтисків якої, надані для порівняльного дослідження, містяться у четвертому томі кримінального провадження № 32014080000000003 на аркушах під порядковими номерами 8-11, 20, 22, 24 та у сьомому томі даного кримінального провадження на аркушах під порядковими номерами 6-10, 12, 13, 15-18, 21-36, 134 (на звороті), 159-175; відтиск печатки від імені «ДНДПІ титану», який міститься у графі «ОТ ПРОДАВЦА» в контракті № 2012-1-ИТ від 19.01.2012, нанесений печаткою ДП «ДНДП Інститут титану», вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження і містяться у документах, підшитих у четвертому томі кримінального провадження № 32014080000000003 на аркушах під порядковими номерами 27-30, 47, 48, 50, 52, 54, 57, 58, 61, 65 (на звороті), 68, 70, 77, 83, 88, 106 та у сьомому томі даного кримінального провадження під порядковими номерами 2, 3, 39-44, 47-51, 53-58, 60-66, 68-74, 77-85, 91, 95, 102, 110, 116, 120, 126 (на звороті), 128, 130, 132 (на звороті), 133, 158; встановити, чи відповідає час нанесення відтисків печатки від імені ДП «ДНДПІ титану» у графах «От имени Доверителя / On behalf of the PRINCIPAL» в агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року та в додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року даті, зазначеній у даних документах, і якщо вони нанесені не в той час, яким датовані дані документи, то чи могли вони бути нанесені в період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, - не виявляється можливим, у зв`язку з недостатнім об`ємом сталих ознак експлуатаційного характеру, які могли б вказувати на певний час (період часу) їх нанесення; в агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року у графі «От имени Доверителя / On behalf of the PRINCIPAL» спочатку був надрукований текст, потім виконаний підпис, потім нанесений відтиск печатки від імені ДП «ДНДПІ титану»; в додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року у графі «От имени Доверителя / Оn behalf of the PRINCIPAL» спочатку був надрукований текст, потім виконаний підпис, потім нанесений відтиск печатки від імені ДП «ДНДПІ титану»; у контракті № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року у графі «От ПРОДАВЦА» Генеральный директор ГП «ГНІШ Институт титана» спочатку був надрукований текст, потім виконаний підпис, потім нанесений відтиск печатки від імені «ДНДПІ титану»; в агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року у графі «От имени Представителя / On behalf of the REPRESENTАTIVE» спочатку був надрукований текст, потім виконаний підпис, потім нанесений відтиск печатки від імені «RЕМАХ LTD»; в додатку № 1 до агентської угоді № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року у графі «От имени Представителя / On behalf of the REPRESENТATIVE» спочатку був надрукований текст, потім виконаний підпис, потім нанесений відтиск печатки від імені «RЕМАХ LTD»; у контракті № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року у графі «От ПОКУПАТЕЛЯ Директор «Solway Industries LTD» спочатку був надрукований текст, потім виконаний підпис, потім нанесений відтиск печатки від імені «Solway Industries LTD» (т. 27, а.п. 161-182);

- лист № 0422-022/32159 від 20 серпня 2018 року, відповідно до якого детектив НАБУ просив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз призупинити виконання судово-технічної експертизи (т. 27, а.п. 183);

- постанова від 03 жовтня 2018 року про уточнення постанови про залучення експертів для проведення технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 184-186);

- супровідний лист № 0422-022/37444 від 03 жовтня 2018 року про направлення на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз постанови про уточнення постанови про залучення експертів для проведення технічної експертизи документів (т. 27, а.п. 187-188);

- супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6780/18-34/23238-23246/18-34 від 05 листопада 2018 року, відповідно до якого інститут направив на адресу детектива НАБУ висновок експертизи № 6780/18-34/23238-23246/18-34 від 05 листопада 2018 року (т. 27, а.п. 189);

- акт здачі-приймання висновку експертів (т. 27, а.п. 190);

- висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6780/18-34/23238-23246/18-34 від 05 листопада 2018 року за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року, згідно якого судові експерти дійшли наступних висновків: підпис від імені «Доверителя», що міститься в Агентській угоді № 1/2011, датованій 11 жовтня 2011 року та в Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, та підпис від імені ОСОБА_27, що міститься в актах приймання №№ 1, 2, 3 датованих 12 грудня 2012 року до Додатку №1 агентської угоди №1/2011, датованої 11 жовтня 2011 року, виконані пишучими приладами, спорядженими чорнилом синього кольору; підпис від імені «Представителя», що міститься в Агентській угоді № 1/2011, датованій 11 жовтня 2011 року та в Додатку № 1 до агентської угоди №1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року та підпис від імені ОСОБА_60, що міститься в актах приймання №№ 1, 2, 3 датованих 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 датованої 11 жовтня 2011 року, виконані кульковою ручкою, спорядженою пастою (ами) чорного кольору; на досліджувані документи - Агентська угода № 1/2011, датована 11 жовтня 2011 року, Додаток №1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року та акти приймання №№ 1, 2, 3 датовані 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011, датованої 11 жовтня 2011 року, здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання їх реквізитів; відповісти на питання «Чи відповідає дата виконання підписів в графах «От имени «Доверителя» On behalf of the PRlNCIPАL» та «от имени Представителя» Оn behalf of the REPRESENТАTIVE» в Агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року та Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року датам зазначених в даних документах?», не видається можливим у зв`язку з відсутністю у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення абсолютного часу нанесення штрихів рукописних записів та підписів, а саме: підпису від імені «Доверителя», що міститься в Агентській угоді № 1/2011, датованій 11 жовтня 2011 року та в Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року та у зв`язку з тим, що на досліджувані документи здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання її реквізитів, а саме: підпис від імені «Представителя», що міститься в Агентській угоді № 1/2011 датованій 11 жовтня 2011 року та в Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року; відповісти на питання «Чи в період часу з листопада 2012 по лютий 2013 виконані підписи в графах «От имени «Доверителя» On behalf оf the PRINCIPАL» та «от имени Представителя» Оn behalf of the REPRESENTATIVE» в Агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року та Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року?», не видається можливим у зв`язку з відсутністю у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення абсолютного часу нанесення штрихів рукописних записів та підписів, а саме: підпису від імені «Доверителя», що міститься в Агентській угоді № 1/2011 датованій 11 жовтня 2011 року та в Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року та у зв`язку з тим, що на досліджувані документи здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання її реквізитів, а саме: підпис від імені «Представителя», що міститься в Агентській угоді №1/2011, датованій 11 жовтня 2011 року та в Додатку № 1 до агентської угоди №1/2011 для контракту № 2012-1-ИТвід 19 січня 2012 року; відповісти на питання «В один чи різні періоди часу були виконані підписи в графах «От имени «Доверителя» On behalf of the PRINCIPAL» та «от имени Представителя / On behalf of the REPRESENTATIVE» в Агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, Додатку №1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, в графах «От «Доверителя» Генеральный директор ГП «ГНИП Институт титана» М.В. Хазнаферов» та «От «Представителя» Президент «REMAX LTD» ОСОБА_60 в акті приймання № 1 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, акті приймання № 2 від 12 грудня 2012 року до Додатку №1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, акті приймання № 3 від 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року», не видається можливим у зв`язку з відсутністю у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення абсолютного часу нанесення штрихів рукописних записів та підписів, а саме: підпису від імені «Доверителя», що міститься в Агентській угоді № 1/2011 датованій 11 жовтня 2011 року та в Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, та підпис від імені ОСОБА_27, що міститься в актах приймання №№ 1, 2, 3 датованих 12 грудня 2012 року до Додатку №1 агентської угоди № 1/2011, датованої 11 жовтня 2011 року та у зв`язку з тим, що на досліджувані документи здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання її реквізитів, а саме: підпису від імені «Представителя», що міститься в Агентській угоді №1/2011, датованій 11 жовтня 2011 року та в Додатку № 1 до агентської угоди № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, та підпис від імені ОСОБА_60 ; що міститься в актах приймання №№ 1, 2, 3 датованих 12 грудня 2012 року до Додатку № 1 агентської угоди № 1/2011 датованої 11 жовтня 2011 року (т. 27, а.п. 191-209);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19 липня 2019 року, відповідно до якого у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року було затримано ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 3-8);

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_22, відповідно до якої останньому було роз`яснено його права. Від підпису про отримання пам`ятки ОСОБА_22 відмовився (т. 28, а.п. 9-12);

- носій інформації флешка «Micro SD» об`ємом 32 GB, на якій міститься відео із затримання 19 липня 2019 року ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 13);

- повідомлення від 19 липня 2019 року про затримання ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 14);

- договір про надання юридичних послуг від 19 липня 2019 року, відповідно до якого захист інтересів ОСОБА_22 здійснюється адвокатом ОСОБА_15 (т. 28, а.п. 15);

- витяг з єдиного реєстру адвокатів України (т. 28, а.п. 16);

- свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 2497 від 15 травня 2012 року видане Дніпропетровською обласною КДКА ОСОБА_15 (т. 28, а.п. 17);

- ордер серії ДП № 1862 від 19 липня 2019 року, що посвідчує повноваження адвоката ОСОБА_15 на надання правової допомоги ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 18);

- доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою № 004-0054298 від 19 липня 2019 року, згідно якого призначено адвоката ОСОБА_61 для надання безоплатної вторинної допомоги ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 19);

- свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 1232 від 10 лютого 2004 року видане Дніпропетровською обласною КДКА ОСОБА_61 (т. 28, а.п. 20);

- заява ОСОБА_22 від 19 липня 2019 року про відмову від захисника з безоплатної правової допомоги ОСОБА_61 (т. 28, а.п. 21);

- лист НАБУ № 0422-252/23562 від 18 липня 2019 року про необхідність явки представника Ради адвокатів Дніпропетровської області для участі у проведенні слідчих дій (т. 28, а.п. 22);

- повідомлення НАБУ № 0422-252/23798 від 19 липня 2019 року про необхідність явки представника Ради адвокатів Дніпропетровської області для участі у проведенні слідчих дій (т. 28, а.п. 24);

- повідомлення про підозру від 19 липня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_22 повідомлено, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07 квітня 2011 року) (т. 28, а.п. 25-36);

- клопотання про застосування до ОСОБА_22 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 19 липня 2019 року (т. 28, а.п. 37-58);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2019 року, згідно якої в задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання ОСОБА_22 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовлено. Підозрюваному ОСОБА_22 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту по місцю проживання (т. 28, а.п. 59-63);

- повідомлення НАБУ № 0422-252/23873 від 22 липня 2019 року, відповідно до якого повідомлено Раду адвокатів Дніпропетровської області, що ОСОБА_22 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобово домашнього арешту (т. 28, а.п. 64);

- клопотання про арешт майна від 22 липня 2019 року (т. 28, а.п. 65-77);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року, згідно якої було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 78-79);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 61147979 від 02 серпня 2019 року, згідно якого заборонено відчужувати корпоративні права частки у статутному капіталі ПП «СБ-УКРРЕСУРС», які належать ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 80);

- клопотання про арешт майна від 15 серпня 2019 року (т. 28, а.п. 81-92);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року, згідно якої накладено арешт у вигляді заборони відчуження на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 93-94);

- клопотання про арешт майна від 31 липня 2019 року (т. 28, а.п. 95-109);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року, згідно якої та накладено арешт, у вигляді заборони відчуження, на майно яке належить на праві власності третій особі ОСОБА_62 (т. 28, а.п. 110-111);

- запит № 1483/39/107/03-2017 від 28 лютого 2017 року про надання копій документів (т. 28, а.п. 112);

- копія картки Форми № 1 на ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 113);

- витяг з єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до якого захисник ОСОБА_26, обліковується у Раді адвокатів Дніпропетровській області (т. 28, а.п. 114) ;

- вимога № 898 від 11 квітня 2014 року і довідка № 550-22042014/23602 від 24 квітня 2014 року, та вимога № 042-192/23543 від 18 липня 2019 року і довідки № 19205388000770770770544 від 24 липня 2019 року щодо відомостей про судимість ОСОБА_22 (т. 28, а.п. 115-116);

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб щодо № 00019971387 від 17 квітня 2018 року, з якого вбачається, що 05 жовтня 2002 року за № 696 ОСОБА_22 укладено шлюб з ОСОБА_63 (т. 28, а.п. 117-118);

- запит № 1324/09-03 від 11 квітня 2014 року, відповідно до якого СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернулось до Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні з запитом про надання інформації (т. 28, а.п. 119);

- довідка Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні № 1499 від 30 квітня 2014 року, (т. 28, а.п. 120);

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 28 липня 2017 року (т. 29, а.п. 3-4);

- ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2017 року про надання тимчасового доступу до оригіналів документів, що перебувають у володінні ПАТ «Інститут титану», з можливістю їх подальшого вилучення, (т. 29, а.п. 5-6);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08 вересня 2017 року, відповідно до якого слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області отримав доступ до оригіналів всіх документів, які знаходяться в особових справах ОСОБА_22, ОСОБА_27 та ОСОБА_30 (т. 29, а.п. 7-8);

- опис речей і документів від 08 вересня 2019 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 09 серпня 2017 року в ДП «ДНДП Інститут титану» (т. 29, а.п. 10-35);

- витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Державного підприємства «ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ТИТАНУ» станом на 24 лютого 2018 року, (т. 29, а.п. 36-41);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/39945 від 24 жовтня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання письмової інформації (т. 29, а.п. 42);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 797 від 31 жовтня 2018 року на запит № 0422-142/39945 від 24 жовтня 2018 року (т. 29, а.п. 43);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/28196 від 19 липня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання оригіналу документу (т. 29, а.п. 44);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 566 від 02 серпня 2018 року на запит № 0422-142/28196 від 19 липня 2018 року (т. 29, а.п. 45);

- лист ДП «ДНДП Інститут титану» № 1535 від 14 грудня 2012 року, який надсилався до ДП «Держзовнішінформ» щодо цінової експертизи виконання робіт за агентської угодою між ДП «ДНДП Інститут титану» та компанією «REMAX LTD» (т. 29, а.п. 46-47);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/27317 від 13 липня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання інформації (т. 29, а.п. 48);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 532 від 19 липня 2018 року на запит № 0422-142/27317 від 13 липня 2018 року (т. 29, а.п. 49);

- роздруківки з офіційного сайту Національного банку України щодо курсу валют станом на 25 березня 2013 року та станом на 05 червня 2013 року (т. 29, а.п. 50-51);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/41027 від 01 листопада 2018 року на адресу ПАТ «Інститут Титану» про надання належним чином завірених копій документів (т. 29, а.п. 52);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 816 від 08 листопада 2018 року на запит № 0422-142/41027 від 01 листопада 2018 року (т. 29, а.п. 53-55).

- запит № 1520/09-03 від 05 травня 2014 року, відповідно до якого СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернулося до ДП «ДНДП Інститут Титану» з запитом про надання завірених копій документів (т. 32, а.п. 1);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 357 від 08 травня 2014 року на запит № 152/09-03 від 05 травня 2014 року, відповідно до якої інститут направив на адресу слідчого запитувані документи (т. 32, а.п. 2-19);

- запит № 1696/09-03 від 20 травня 2014 року, відповідно до якого СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернулося до ДП «ДНДП Інститут Титану» з запитом про надання інформації та документів (т. 32, а.п. 20);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 380 від 21 травня 2014 року на запит № 1696/09-03 від 20 травня 2014 року (т. 32, а.п. 21-23);

- копія журналу реєстрації посвідчень про відрядження працівників ДП «ДНДП Інститут титану» (т. 33, а.п. 2-3);

- звіт про використання коштів, виданих на відрядження ОСОБА_27 № 780 від 14 жовтня 2011 року (т. 33, а.п. 4);

- копія службової записки заступника генерального директора ОСОБА_64, відповідно до якої останній просив виділити для поїздки в м. Донецьк службовий автомобіль та направити для участі в судовому засіданні в Апеляційному суді Донецької області начальника юридичного відділу інституту ОСОБА_65 (т. 32, а.п. 5);

- копія лікарняного листка ОСОБА_27, згідно якого останній з 07 грудня 2012 року по 28 грудня 2012 року перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальній установі «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги «Запорізької міської ради» (т. 33, а.п. 6);

- запит № 03-16 від 28 жовтня 2016 року, відповідно до якого прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_66 звернувся до ДП «ДНДП Інститут Титану» з запитом про надання документів (т. 32, а.п. 24);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 580 від 09 листопада 2016 року на запит № 03-16 від 28 жовтня 2016 року (т. 32, а.п. 25-33);

- запит № 03-17 від 14 лютого 2017 року, відповідно до якого прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_66 звернувся до ДП «ДНДП Інститут Титану» з запитом про надання документів (т. 32, а.п. 34);

- лист-відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 217 від 19 квітня 2017 року на запит № 03-17 від 14 лютого 2017 року (т. 32, а.п. 35);

- копія листа ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» від 25 жовтня 2011 року на адресу Генерального директора ДП «ДНДП Інститут титану» ОСОБА_27 про можливість розгляду питання проектування Підприємством феронікелевого комбінату в м. Ель Естор, Республіка Гватемала (т. 32, а.п. 36);

- копія службової записки від 10 жовтня 2011 року, відповідно до якої заступник Генерального директора ОСОБА_34 запропонував Генеральному директору Інститут Титану відрядити першого заступника Генерального директора ОСОБА_22 в м. Лондон з 11 жовтня 2011 року по 13 жовтня 2011 року, для участі в перемовинах з представниками компанії Aricom LTD з питань погашення заборгованості та продовження спільної роботи (т. 32, а.п. 37);

- копія службової записки ОСОБА_22 на ім`я Генерального директора ДП «ДНДП Інститут титану» щодо прийняття звіту про відрядження до м. Лондон (т. 32, а.п. 38);

- копія звіту про відрядження ОСОБА_22 щодо відрядження до м. Лондон (т. 32, а.п. 39);

- копія наказу ДП «ДНДП Інститут титану» № 426 від 10 жовтня 2011 року про службове відрядження, відповідно до якого для участі у переговорах з питань погашення заборгованості і можливості продовження виконання спільних робіт відрядити першого заступника генерального директора ОСОБА_22 в м. Лондон, Англія з 11 жовтня 2011 року по 13 жовтня 2011 року (т. 32, а.п. 40);

- копії талонів на посадку ОСОБА_22 . Дніпропетровськ-Київ-Лондон, Лондон-Київ-Дніпропетровськ (т. 32, а.п. 41);

- копія інформації щодо проживання ОСОБА_22 у готелі «The Halkin» з 11 жовтня 2011 року по 13 жовтня 2011 року (т. 32, а.п. 42-44);

- копія полісу страхування № L 510983 щодо ОСОБА_22 (т. 32, а.п. 45);

- копія закордонного паспорту ОСОБА_22 (т. 32, а.п. 46);

- копія звіту ОСОБА_22 про використання коштів виданих на відрядження № 551 від 17 жовтня 2011 року на суму 516 дол. США (т. 32, а.п. 47);

- копія електронного листа № 1107 від 08 грудня 2011 року (т. 32, а.п. 48);

- копія листа, відповідно до якого ДП «ДНДП Інститут титану» направив Генеральному директору ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» ОСОБА_32 та головному енергетику ОСОБА_67 електронну копії Контракту на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництва феронікелю компанії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Гватемала) та технічний додаток до контракту на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництва феронікелю компанії CGN (Гватемала) (т. 32, а.п. 49-84);

- копії електронних листів № 1100 від 08 грудня 2011 року, № 1108 від 09 грудня 2011 року та № 1121 від 14 грудня 2011 року, відповідно до яких ДП «ДНДП Інститут титану» скеровував Генеральному директору ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» ОСОБА_32 та головному енергетику ОСОБА_67 електронну копію Контракту на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництва феронікелю компанії CGN (Гватемала) та технічний додаток до контракту на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництва феронікелю компанії CGN (Гватемала) (т. 32, а.п. 85-132);

- копія фінансових планів підприємства на 2011-2018 роки (т. 33, а.п. 8-106);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/177 від 02 січня 2018 року на адресу ДП «Держзовнішінформ» про надання копії актів цінових експертиз (т. 36, а.п. 3);

- лист-відповідь № 221/82-л від 18 січня 2018 року, відповідно до якого ДП «Держзовнішінформ» направив детективу НАБУ копії наявних на підприємстві актів цінових експертиз щодо відповідності контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, кон`юнктурі ринку, які були предметом договорів, укладених з ДП «ДНДП Інститут титану», а саме: № 1/3410 від 14 травня 2013 року та № 112/715 від 27 травня 2016 року (т. 36, а.п. 4);

- копія експертного висновку ДП «Держзовнішінформ» № 1/3410 від 14 травня 2013 року, відповідно до якого агентська угода між ДП «ДПДН Інститут титану» та компанією «REMAX LTD» відповідає практиці укладання зовнішньоекономічних угод щодо виконання робіт та надання послуг у галузі торгівлі і посередництва у торгівлі промисловою продукцією (код 51.0 за ДК 012-97). Відсотковий розмір комісійної винагороди за виконання робіт (15%) та сума до виплати за наданими актами 486 000, 00 дол. США відповідають кон`юнктурі ринку послуг даної категорії (т. 36, а.п. 5);

- копія експертного висновку ДП «Держзовнішінформ» № 112/715 від 27 травня 2016 року, відповідно до якого агентська угода між ДП «ДПДН Інститут титану» за додатковою угодою від 10 травня 2012 року та компанією «Changsha Kunyuan Techservice Co, Ltd.» (Китай) відповідає практиці укладання зовнішньоекономічних угод щодо виконання робіт та надання послуг у галузі торгівлі і посередництва у торгівлі промисловою продукцією (код 10.07.04 за КЗЕП від 27 лютого 2103 року). Відсотковий розмір комісійної винагороди за виконання робіт (10 %) та сума до виплати за наданими актами 10 000, 00 дол. США відповідають кон`юнктурі ринку послуг даної категорії (т. 36, а.п. 6);

- запит детектива НАБУ № 0422-142/38452 від 11 жовтня 2018 року на адресу ПАТ «Інститут титану» про надання документів (т. 36, а.п. 71);

- лист-відповідь № 768 від 16 жовтня 2018 року, відповідно до якого ПАТ «Інститут титану» повідомило детектива НАБУ, що на підприємстві відсутні документи, які стосуються підтвердження наданих агентських послуг згідно агентської угоди укладеної між ДП «ДНДП Інститут титану» та компанією «REMAX LTD» (т. 36, а.п. 72);

- протокол огляду від 11 квітня 2019 року, відповідно до якого детектив Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ провів огляд сторінок сайтів у всесвітній мережі інтернет за посиланням «http://whois.domaintools.com/», «https://vega.ua/» (т. 36, а.п. 73-78);

- протокол огляду речей та документів від 12 червня 2019 року, відповідно до якого детектив НАБУ провів огляд оригіналів документів у кримінальному провадженні № 32014080000000003 (т. 36, а.п. 79-82);

- постанова від 16 серпня 2019 року про визнання речовими доказами, відповідно до якої детектив Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ постановив визнати речовими доказами документи у кримінальному провадженні № 32014080000000003 (т. 36, а.п. 83-86);

- головна книга ДП «ДНДП «Інститут титану» за 2012 рік (т. 37, а.п. 5-77);

- головна книга ДП «ДНДП «Інститут титану» за 2011 рік (т. 37, а.п. 78-138);

- журнали-ордери і відомість по рахунках 361, 362, 371, 631, 632, 681 за 2011 - 2012 роки (т. 37, а.п. 139-270);

- запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 32014080000000003 до компетентних органів Департаменту юстиції США від 16 серпня 2018 року (т. 35, а.п. 59-74);

- постанова від 16 серпня 2018 року з типовим бланком протоколу відібрання зразків для проведення експертизи (додаток № 5 до запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 32014080000000003), (т. 35, а.п. 59-85);

- супровідний лист Генеральної прокуратури України № 14/1/-24990-18 від 03 вересня 2019 року, про направлення матеріалів, що надійшли від компетентних органів США на запит НАБУ про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 32014080000000003 на 62 арк. (т. 35, а.п. 86);

- відповідь Департаменту юстиції США від 13 серпня 2019 року на англійській мові (т. 35, а.п. 89-90);

- переклад відповіді Департаменту юстиції США від 13 серпня 2019 року на українську мову (т. 35, а.п. 87-88);

- матеріали виконання запиту про міжнародну правову допомогу від компетентних органів США на 58 арк. (т. 35, а.п. 91-146);

- службова записка від 10 вересня 2019 року, відповідно до якої НАБУ ініціювало передачу листів ГПУ та матеріалів виконання компетентними органами США запиту про міжнародну правову допомогу (т. 35, а.п. 149-150);

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки перекладача ОСОБА_68 від 02 жовтня 2019 року (т. 35, а.п. 151-152);

- переклад матеріалів виконання запиту про міжнародну правову допомогу від компетентних органів США на 91 арк. (т. 35, а.п. 153-241).

5.7. Докази на підтвердження заволодіння ОСОБА_22 майном Підприємства (у вигляді обернення майна на користь третіх осіб) в особливо великих розмірах

Наявними у матеріалах провадження доказами підтверджується факт перерахування коштів Підприємства компанії «REMAX LTD» протягом 2012-2013 років.

Зокрема, наведений факт підтверджує платіжне доручення № 238 від 03 червня 2013 року (т. 15, а.п. 33), платіжне доручення № 167 від 22 лютого 2013 року (т. 15, а.п. 35), інші наявні первинні документи бухгалтерського обліку Підприємства, а також висновок експерта № 121/11.2 за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року (т. 27, а.п. 217-233).

Перерахування коштів без фактичного отримання послуг вочевидь призвело до зменшення активів Підприємства у розмірі, що дорівнює сумі фактично перерахованих коштів.

Внаслідок вказаного перерахування коштів була завдана істотна шкода майновим інтересам Підприємства, а визначена за курсом НБУ на день перерахування у гривневому еквіваленті сума дорівнює 10 059 190, 50 грн.

Відповідно до Примітки 4 ст. 185 КК України вчиненням злочину, передбаченого ст. 191 КК України в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Станом на 05 червня 2013 року (момент закінчення злочину) неоподатковуваний мінімум доходів громадян в цілях кваліфікації злочину становив 554 грн., тобто, для визначення особливо великого розміру на той момент гранична межа становила 332400 грн.

Перераховані Підприємством кошти на суму 772 500,00 дол. США, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 167 від 22 лютого 2013 року було зараховано 22 лютого 2013 року на рахунок компанії «REMAX LTD» у Erste Bank (Австрія). Після чого кошти Підприємства з рахунку компанії «REMAX LTD» було перераховано на рахунки третіх осіб.

Перераховані Підприємством кошти на суму 486 000,00 дол. США, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 238 від 03 червня 2013 року було зараховано 04 червня 2013 року на рахунок компанії «REMAX LTD» у Erste Bank (Австрія). Після чого кошти Підприємства з рахунку компанії «REMAX LTD» було перераховано на рахунки третіх осіб.

Суд не погоджується з твердженням сторони захисту щодо відсутності доказів спричинення Підприємству будь-якої майнової шкоди злочинними діями ОСОБА_22 .

Зазначені у цьому пункті вироку докази належним чином підтверджують факт перерахування Підприємством на рахунок компанії «REMAX LTD» грошових коштів на загальну суму 1 258 500 доларів США.

Зокрема, наведена обставина підтверджується первинними документами, висновком експерта № 121/11.2 від 09 січня 2014 року, показаннями свідків ОСОБА_30, ОСОБА_29, ОСОБА_28, експерта ОСОБА_69, та не заперечується самою стороною захисту.

У свою чергу, сторона захисту обумовлює позицію про недоведеність розміру збитків твердженням про належне надання компанією «REMAX LTD» послуг за агентською угодою в повному обсязі.

Оскільки суд на підставі інших доказів дійшов висновку, що будь-які послуги компанією «REMAX LTD» за агентською угодою не надавалися, вся сума грошових коштів, перерахованих Підприємством на рахунок компанії «REMAX LTD», є збитками Підприємства від умисних дій обвинуваченого ОСОБА_22 .

У цьому випадку суд не потребує будь-яких додаткових спеціальних знань, зокрема, додаткового висновку експерта, щоб зробити висновок про розмір завданих Підприємству збитків неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_22 саме в розмірі фактично перерахованих Підприємством коштів за агентською угодою, тобто, саме в розмірі коштів, яким ОСОБА_22 заволодів шляхом їх обернення на користь третіх осіб.

Та обставина, що окремі докази сторони обвинувачення, надані на доведення розміру збитків Підприємства (довідки спеціаліста від 04 липня 2018 року, від 27 серпня 2018 року, та висновок експерта № 19170/18-71 від 22 жовтня 2018 року), були визнані судом недопустимими, не впливає на доведеність розміру цих збитків іншими доказами у цьому провадженні.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_22 заволодів майном Підприємства (у вигляді грошових коштів) на користь третіх осіб. При цьому, вартість такого майна Підприємства на момент вчинення злочину становила особливо великий розмір, що є кваліфікуючою ознакою, відповідно до положень ч. 5 ст. 191 КК України.

Заволодіння ОСОБА_22 майном Підприємства на користь третіх осіб в особливо великих розмірах підтверджують наступні докази:

- підсумкові виписки по рахункам № 2600101753508.840 за 24 січня 2012 року, № 2600101753508.840 за 09 лютого 2012 року, № 2600101753508.840 від 03 квітня 2012 року, № 2600201756463.840 за 20 червня 2012 року, № 2600201756463.840 за 30 серпня 2012 року, № 2600201756463.840 за 31 жовтня 2012 року, № 2600201756463.840 за 01 лютого 2013 року, № 2600201756463.840 за 26 березня 2013 року (т. 15, а.п. 7-14);

- оборотно сальдові відомості по рахунку 362 з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року та по рахунку 362 з 01 січня 2014 року по 30 червня 2018 року (т. 15, а.п. 15-16);

- картки рахунку 362 з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року та з 01 січня 2014 року по 30 червня 2018 року (т. 15, а.п. 17-32);

- підсумкові виписки по рахунку 2600201756463.840 за 03 червня 2013 року (т. 15, а.п. 32);

- платіжне доручення № 238 від 03 червня 2013 року (т. 15, а.п. 33);

- підсумкова виписка по рахунку 2600201756463.840 за 22 лютого 2013 року (т. 15, а.п. 34);

- платіжне доручення № 167 від 22 лютого 2013 року (т. 15, а.п. 35);

- картка рахунку 632 з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року (т. 15, а.п. 5-71);

- перелік банківських виписок; банківські виписки та меморіальні ордера (т. 15, а.п. 38-66);

- платіжні доручення в іноземній валюті № 167 від 22 лютого 2013 року на суму 772 500, 00 дол. США та № 238 від 03 червня 2013 року на суму 486 000, 00 дол. США з додатками (т. 15, а.п. 67-71);

- лист відповідь ПАТ «Інститут Титану» № 468 від 22 червня 2018 року на запит № 0422-142/23795 від 18 червня 2018 року щодо надання інформації про проведення перерахунку грошових коштів по Контракту № 2012-1-НТ від 19 січня 2012 року та по Агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року (т. 15, а.п. 5-6);

- висновок експерта № 121/11.2 за результатами проведення судово економічної експертизи у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року, згідно якого судовий експерт дійшов наступних висновків: згідно платіжних доручень за період з 22 лютого 2013 року по 03 червня 2013 року (включно) загальна сума, яка перерахована ДКП «ДНДП Інститут Титану» на рахунки компанії «REMAX LTD» як винагорода по агентській угоді № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, становить 1 252 500 дол. США, що по курсу НБУ в гривневому еквіваленті становить 10 059 190, 50 грн. (т. 27, а.п. 217-233);

- постанова Запорізької місцевої прокуратури № 2 Прокуратури Запорізької області від 28 жовтня 2016 року про призначення судово-економічної експертизи, (т. 27, а.п. 210-211);

- супровідний лист № 03-16 від 28 жовтня 2016 року про направлення постанови про призначення експертизи та матеріалів кримінального провадження № 32014080000000003 (т. 27, а.п. 212);

- квитанція до прибуткового касового ордера від 10 листопада 2016 року на суму 1 500, 00 грн. (т. 27, а.п. 213);

- акт здачі-приймання виконаної роботи від 09 листопада 2016 року, відповідно до якого судовим експертом виконані послуги по виконанню судово економічної експертизи на суму 1 500, 00 грн. (т. 27, а.п. 214-216);

- запит детектива НАБУ № 0422-220/41488 від 05 листопада 2018 року на адресу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про надання належним чином завірених копії документів (т. 41, а.п. 1);

- лист-відповідь Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області № 04-08-06-17/5064 від 07 листопада 2018 року (т. 41, а.п. 2);

- лист № 04-08-06-17/5128 від 09 листопада 2018 року про надання матеріалів контрольних заходів, відповідно до якого Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на лист № 0422-220/41488 від 05 листопада 2018 року направило завірені копії документів (т. 41, а.п. 3-180);

- запит детектива НАБУ № 0422-220/42653 від 13 листопада 2018 року на адресу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про надання документів (т. 41, а.п. 181);

- лист № 04-08-06-17/5195 від 15 листопада 2018 року, відповідно до якого Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на лист № 0422-220/42653 від 13 листопада 2018 року надало копії документів (т. 41, а.п. 182);

- копія Довідки № 1 щодо результатів дослідження окремих питань програми Державного фінансового аудиту діяльності Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» за період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2014 року (т. 41, а.п. 183-194);

- запит детектива НАБУ № 0422-010/40297 від 26 жовтня 2018 року на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про надання документів (т. 41, а.п. 195);

- лист-відповідь № 52-17/49774-03 від 13 листопада 2018 року, відповідно до якої Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило НАБУ, що при проведенні планового внутрішнього аудиту, відповідності ПАТ «Інститут титану» за період з 01 січня 2016 року по 01 травня 2018 року не досліджувався контракт № 2012-1-НТ від 19 січня 2012 року укладений з компанією «Solway Industries LTD.» та Агентська угода № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року укладена з компанією «REMAX LTD» (т. 41, а.п. 196);

- копія довіреності ПАТ «Інститут Титану» № 547 від 06 серпня 2019 року, відповідно до якої ПАТ «Інститут титану» уповноважив співробітника ОСОБА_24 представляти інтереси юридичної особи (т. 33, а.п. 111);

- постанова про визнання цивільним позивачем та залучення представника цивільного позивача від 13 серпня 2019 року, відповідно до якої ПАТ «Інститут Титану» визнане цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року (т. 33, а.п. 112-114);

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (т. 33, а.п. 115-116);

- лист детектива НАБУ № 0422-142/27035 від 13 серпня 2019 року про направлення на адресу ПАТ «Інститут Титану» про направлення копії постанови від 13 серпня 2019 року про визнання цивільним позивачем (т. 33, а.п. 117);

- клопотання № 590/1 від 23 серпня 2019 року, відповідно до якого ПАТ «Інститут Титану» просило визнати його в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року (т. 33, а.п. 118-120);

- постанова про визнання потерпілим у кримінально провадженні від 29 серпня 2019 року, відповідно до якої ПАТ «Інститут Титану» визнане потерпілим у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року (т. 33, а.п. 121-123);

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (т. 33, а.п. 124-125);

- лист детектива НАБУ № 0422-142/28931 від 29 серпня 2019 року про направлення на адресу ПАТ «Інститут Титану» копії постанови від 29 серпня 2019 року про визнання потерпілим, а також пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого (т. 33, а.п. 126);

- запит детектива НАБУ до Міністерства закордонних справ України № 0422-013/8790 від 01 березня 2018 року про надання інформації (т. 17, а.п. 96-97);

- відповідь Міністерства закордонних справ України № 51/16-549/1-1095 від 10 квітня 2018 року з витягом з реєстру Комісії з фінансових послуг Британських Віргінських Островів (т. 17, а.п. 98-101);

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 05 травня 2018 року (т. 17, а.п. 102-104);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про тимчасовий доступ до речей і документів від 16 травня 2018 року про надання дозволу як передумову для звернення із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Британських Віргінських Островів (т. 17, а.п. 105-106);

- запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 32014080000000003 до компетентного органу Республіки Австрія від 13 березня 2018 року (т. 21, а.п. 15-20);

- матеріали виконання запиту від 13 березня 2018 року про міжнародну правову допомогу компетентним органом Республіки Австрія з перекладом на українську мову (т. 21, а.п. 21-53);

- запит детектива НАБУ № 10-145/31362 від 14 серпня 2018 року до Прокуратури м. Відня, (Австрія) про продовження виконання запиту про міжнародну правову допомогу № 10-145/12562 від 26 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 32014080000000003 (т. 21, а.п. 54);

- показання свідків ОСОБА_30, ОСОБА_29, ОСОБА_28, експерта ОСОБА_69 .

5.8. Відомості щодо руху кримінального провадження та інші докази сторони обвинувачення

Стороною обвинувачення надано документи щодо руху кримінального провадження та підтвердження належного вчинення дій по збиранню доказів органами досудового розслідування, зокрема, повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014080000000003, постанови прокурора про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 32014080000000003, постанови про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 32014080000000003, доручення про проведення досудового розслідування кримінальному провадженні № 32014080000000003, витяги з ЄРДР щодо руху кримінального провадження № 32014080000000003, повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014080000000004, постанови про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 32014080000000004, доручення про проведення досудового розслідування кримінальному провадженні № 32014080000000004, постанови прокурора про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 32014080000000004, витяги з ЄРДР щодо руху кримінального провадження № 32014080000000004, постанови про визначення підслідності кримінального правопорушення, постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування та про закриття кримінального провадження у частині, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, ухвали суду, протоколи обшуків, описи речей і документів, клопотання про арешт тимчасового вилученого майна, пояснення спеціалістів, рапорти, супровідні листи, повідомлення та запити (т. 9, а.п. 30-89; т. 17, а.п. 34; т. 33, а.п. 127-212; т. 36, а.п. 36-70; т. 38, а.п. 29-36; т. 39, а.п. 1-168; т. 43, а.п. 16-111, т.44, а.п. 6-89, т. 45, а.п. 90-274, т. 46, а.п. 2-127; т. 47, а.п. 13-67; т. 48, а.п. 4-87).

5.9. Документи, отримані на запит суду

За клопотаннями сторони захисту відповідно на запит суду до ухвали від 18 вересня 2019 року у кримінальному провадженні було отримано наступні документи:

- довідки № 1-5 щодо результатів дослідження окремих питань програми Державного фінансового аудиту діяльності Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2015 року (т. 3, а.п. 3-171, т. 4, а.п. 1-51);

- відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року (т. 8, а.п. 103-109);

- витяг з акта № 3 «Про приймання передавання архіву Мінпромполітики за 2011-2014 роки» (т. 50, а.п. 22-26);

- витяг з акта № 4 «Про приймання передавання архіву Мінпромполітики за 2013-2015 роки» (т. 50, а.п. 27);

- податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 20112014 роки (т. 50, а.п. 57-70);

- фінансова звітність ДП «ДНДП Інститут Титану» за період 20122014 роки (т. 50, а.п. 71-235).

5.10. Речові докази

У процесі відкритого судового розгляду окрім документів (у тому числі тих, що були окремо визнані речовими доказами), судом також було досліджено в якості речових доказів наступні матеріальні об`єкти:

- ноутбук марки «ASUS» 1225C sivo19w s/n C50AAS076103 сірого кольору; зарядний пристрій чорного кольору; поліетиленовий пакет чорного кольору з біркою; сейф пакет № 0012537; сейф пакет № 0011727 (т. 38, а.п. 25).

6. Показання свідків

6.1. Показання свідка ОСОБА_67 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_67 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік свідок працював на посаді головного енергетика підприємства ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», в обов`язки якого входило утримання енергогосподарства в справному стані, з метою безперебійного постачання електроенергії. В період часу роботи на ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» директором був ОСОБА_32 . В період перебування у відрядженні в Республіці Гватемала директором підприємства став ОСОБА_70 . Чи продовжує співпрацю ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» з «Solway Industries LTD.» на даний час свідку не відомо.

Також свідок зазначив, що йому відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території республіки Гватемала, але участі в укладенні контракту не приймав.

Протягом 2011 2013 років був відряджений підприємством ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» до Республіці Гватемала, на будівництво заводу в місті Эль Эстор, де на час будівництва заводу обіймав посаду генерального директора компанії CGN, в обов`язки якого входило технічне керівництво при будівництві заводу по виробництву феронікелю. Витрати на відрядження були здійснені ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», а заробітну плату отримував від CGN. Станом на час завершення відрядження в травні 2013 року зобов`язання по виконання робіт ДП «ДНДП інститут Титану» перед «Solway Industries LTD.» виконувались належним чином.

Стосовно переговорів щодо укладання та виконання контракту в 2012 році між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» зазначив, що дійсно зазначений договір був укладений, але як він укладався та яке відношення компанія CGNмала до «Solway Industries LTD.» не відомо.

Зустріч працівників ДП «ДНДП інститут Титану», зокрема, провідного інженера ОСОБА_43, Дорду та Шамрай в Республіці Гватемала, забезпечувала спеціальна служба компанії CGN, яка займалась трансфером з аеропорту Гватемали Сити на територію будівельного майданчика заводу.

Стосовно компанії «REMAX LTD» та чи приймала дана компанія участь в організації зустрічі, розміщенні працівників ДП «ДНДП інститут Титану» в Республіці Гватемала, свідку нічого не відомо.

Хто такий ОСОБА_71 свідок не знає. В будь-яких перемовинах від компанії «Solway Industries LTD.» участь не приймав. Структура підприємства «Solway Industries LTD.» та CGN не відома.

З боку Інституту Титану на час перебування свідка у відрядженні роботи по контракту виконувались вчасно та належним чином.

Керівників та засновників «Solway Industries LTD.» свідок не знає.

Акти виконаних робіт свідок не підписував та ніяких перемовин не здійснював, оскільки зазначені функції та право підпису мав президент компанії CGN ОСОБА_72 . Вартість контракту не пам`ятає. Свідок вважає, що ОСОБА_73 належним чином виконував свою роботу, оскільки завод в Республіці Гватемала працює і по теперішній час.

Обвинуваченого ОСОБА_22 свідок не знає, бачив його в Гватемалі, коли останній приїжджав на будівельний майданчик, але з якою метою приїжджав, не знає. Також свідок зазначив, що ДП «ДНДП інститут Титану» здійснив проект будівництва заводу по виробництву феронікелю, а компанія ОСОБА_74 займалась безпосередньо його будівництвом.

Офіс президента компанії ОСОБА_72 знаходився в Гватемала Сіті та на будівельному майданчику в місті Эль-Эстор. Хто саме здійснював оплату за вказані послуги по контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, свідку не відомо.

Чому саме Інститут Титану робив проект реконструкції заводу, а не канадська компанія, свідок не знає, але на його особисту думку, питання було у ціні, оскільки вартість послуг канадської компанії була б дуже висока. Хто такий ОСОБА_75 свідок не знає.

6.2. Показання свідка ОСОБА_34 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 надав суду такі показання:

З 2011 року працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді начальника відділу зовнішньоекономічних зв`язків та заступником директора науково-дослідницького інституту. В обов`язки свідка входило, зокрема, організація роботи проектних відділів інституту, складання календарних планів по укладеним контрактам підприємства.

Також свідок зазначив, що йому відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, але участь в укладенні контракту не приймав.

В листопаді 2011 року перебував у відрядженні на підприємстві ТОВ «Побузькийферонікелевий комбінат»де впершеобговорювалось питанняпро виконанняробіт змодернізації феронікелевогозаводу вРеспубліці Гватемала,на зустрічі,зокрема,були присутнідиректор вказаногопідприємства ОСОБА_76, ОСОБА_42, ОСОБА_77, ОСОБА_36, ОСОБА_78, алев тойчас контрактміж ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладено не було.

Саме від ОСОБА_32 директора ТОВ «Побузькийферонікелевий комбінат» ОСОБА_34 почув про намір взяти участь у реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала (зустріч була в смт. Побужжя в листопаді 2011 року). В подальшому свідок підтвердив директору ОСОБА_32, що Інститут Титану з реконструкцією заводу по виробництву феронікелю впораються.

У подальшому на одній із зустрічей ОСОБА_32 перебуваючи на той момент директором ТОВ «Побузькийферонікелевий комбінат» запропонував почати працювати з Республікою Гватемалою, з метою будівництва феронікелевого заводу, але ОСОБА_22 на цій зустрічі не було.

ОСОБА_32, будучи директором ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», представляв інтереси «SolwayIndustriesLTD.»,але вякості кого,свідок незнає.

Свідок ОСОБА_34 приймав участь у виконанні контракту між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» шляхом складання календарного плану виконаних робіт та організації роботи відділів інституту по виконанню окремих частин вказаного проекту. Приймав участь у декількох відрядженнях в Республіку Гватемала, але коли це було, не пам`ятає. Організація відрядження до Республіки Гватемала здійснювалось в Україні, в Республіці Гватемала організацією займалась приймаюча сторона.

Стосовно компанії «REMAX LTD», та чи приймала ця компанія участь в переговорах по укладенню чи виконанню вказаного контракту, свідку нічого не відомо.

Свідку відома така особа, як ОСОБА_71, він винахідник, який займався титановими порошками, зустрічався з ним в м. Запоріжжя, але, коли познайомився з ним, не пам`ятає.

В 2012 році свідка було відряджено в США, штат Огайо, Міcrо Атенс, з метою налагодження господарських зв`язків між Інститутом Титану та підприємством АТМА Продактс, яке мало зацікавленість до титанових порошків, які виробляв завод Інститут Титану в Україні. Тоді у відрядженні приймали участь безпосередньо свідок ОСОБА_34, ОСОБА_22 та комерційний директор Зуєв.

З Володимиром Моксоном, свідок познайомив ОСОБА_22 на міжнародній виставці по титану, яка проходила в м. Пекін, КНР в 2011 році.

Свідок приймав участь у складанні та прийманні виконаних робіт з боку ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану», які направлялись замовнику «Solway Industries LTD.».

Чи розпоряджався ОСОБА_22, фінансами ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та стосовно укладених ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» агентських угод свідку нічого не відомо.

Участь у обговоренні фінансових питань по контракту між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» свідок не приймав.

Під час перебування у відрядженні в Республіці Гватемала, ОСОБА_22 зустрічався з паном ОСОБА_32, але про що вони говорили, свідку не відомо.

Переговори щодо підписання актів виконаних робіт з боку ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та замовником здійснював ОСОБА_22 .

Акти виконаних робіт з боку «Solway Industries LTD.» підписувались з великою затримкою, але ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» виконувало роботу згідно календарного плану.

Стосовно переговорів щодо завершення підписання контракту між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» в м. москва, російська федерація, свідкові нічого не відомо, але таке відрядження було, в нього їздив ОСОБА_22, ОСОБА_34, головний бухгалтер інституту, головний інженер проекту, а з боку замовника були ОСОБА_32, ОСОБА_72 та головний інженер «Solway Industries LTD.». Під час зустрічі у москві домовились про коригування календарного плану. Під час зустрічі у Москві в присутності ОСОБА_34 фінансові питання не обговорювались.

Контракт між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений на суму 13600000 доларів США, контракт був вигідний для Підприємства, оскільки на той час у підприємства було мало замовлень.

Щодо укладення агентських угод з боку інституту Титану, та хто саме підписував акти виконаних робіт та платіжні доручення від ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» свідку не відомо так, як і не відома особа Andre Seidelsohn.

Роль, яка була відведена ОСОБА_22, в укладенні контракту між інститутом Титану та «Solway Industries LTD.», свідку не відомо.

Як перший заступник директора інституту ОСОБА_22 займався фінансовими питаннями, але якими конкретно, свідкові не відомо.

6.3. Показання свідка ОСОБА_65 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_65 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2014 рік працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді начальника юридичного відділу. В обов`язки свідка входило керування юридичним відділом та забезпечення правової безпеки підприємства.

Також свідок зазначив, що йому відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

Як начальник юридичного відділу інституту Титану приймав участь на стадії укладання контракту та внесення певних правок.

Про компанію«REMAXLTD» чув, оскільки зазначена компанія була агентом ДП «ДНДП інститут Титану», та йому була надана агентська угода на супровід контракту між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.».

Чи оглядав на відповідність законодавству України агентську угоду між ДП «ДНДП інститут Титану» та «REMAX LTD», не пам`ятає. Контракт по відділам підприємства передався шляхом візування на зворотній стороні угоди в хаотичному порядку. Вказівка відділам Інституту на опрацювання договорів, які надходили на підприємство, надавалась директором Інституту або заступниками директора.

Чи прописувалась відповідальність за невиконання договорів, контракту або комерційна таємниця, свідок не пам`ятає.

6.4. Показання свідка ОСОБА_29 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 надала суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працювала на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді провідного бухгалтера. В обов`язки свідка входило ведення бухгалтерського обліку, банківських, касових операцій та виконання доручень головного бухгалтера.

Безпосередньо підпорядковувалась головному бухгалтеру інституту ОСОБА_30, яка займала посаду заступника директора з фінансових питань інституту. У разі надходження коштів по контрактам, угодам, актам виконаних робіт, повідомляла безпосередньо свого керівника ОСОБА_30 та банківську установу про походження вказаних коштів (інвойс, контракт, договір).

Також, свідок зазначила, що їй відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, а також про агентську угоду. Копію агентської угоди, інвойси з метою здійснення фінансового контролю банківською установою для оформлення двох платіжних доручень по агентській угоді надала свідку ОСОБА_30, але на яку суму свідок на пам`ятає, оскільки копії платіжних доручень не зберігались.

Копію агентської угоди між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «REMAX LTD» та інвойс витребувала банківська установа з метою виконання платіжного доручення. Після отримання від ОСОБА_30 копії агентської угоди та інвойсу, свідок оформлювала платіжні доручення в електронному вигляді. Особа яка мала право підпису його підписувала, це мав бути або директор підприємства або головний бухгалтер, та спрямовувала їх у банківську установу. Після оформлення платіжних доручень належним чином, свідок повідомляла безпосередньо свого керівника про те, що платіжні доручення можна підписувати.

Безпосередньо ОСОБА_22 ніяких вказівок свідку не давав. ОСОБА_22 платіжні доручення електронним підписом не підписував. Чи укладались інші угоди ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану», окрім угоди з «REMAX LTD», свідку не відомо. Чи зверталось ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» з позовом до «REMAX LTD» про стягнення коштів, свідок не пам`ятає.

6.5. Показання свідка ОСОБА_28 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 надала суду такі показання:

В період з 2011 року по 2014 рік працювала на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді начальника бюро по виробничій роботі «Титан-проект». В обов`язки свідка входило ведення договірної роботи, перевірка оплати по договорам тощо. Підпорядковувалась головному бухгалтеру інституту ОСОБА_30, яка займала посаду заступника директора з фінансових питань інституту.

Також свідок зазначила, що їй відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

Указаний контракт проходив через її відділ в частині ціни робіт та графіку виконаних робіт. Інститут організовував відрядження до Республіки Гватемала, надсилав рахунок за надані послуги, а вже замовник сплачував вартість вказаних послуг.

Також свідку відомо про агентську угоду між ДП «ДНДП інститут Титану» та «REMAX LTD». Чи була зазначена угода на погодженні у їхньому відділі, свідок не пам`ятає. Оригінал агентської угоди між ДП «ДНДП інститут Титану» та «REMAX LTD» зберігався або в юридичному відділі або в бухгалтерському відділі. Для отриманнявисновку Підприємство направляло листи ДП «Держзовнішінформ», оскільки банк не здійснював оплату послуг за кордон на той час без погодження вищезазначеного підприємства.

Для виконання іноземних робіт Підприємством враховувався коефіцієнт 1.4. Зазначений контракт для ДП «ДНДП інститут Титану» був вигідним.

З ОСОБА_22 свідок знайома, але безпосередньо ОСОБА_22 ніяких вказівок свідку не давав.

6.6. Показання свідка ОСОБА_35 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 надала суду такі показання:

В період з 2011 рік по 2013 рік вона працювала на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді начальника бюро зовнішньо-економічної діяльності. В обов`язки свідка входило ведення листування з замовниками, реклама інституту, оформлення відряджень за кордон, зустріч іноземних делегацій. Підпорядковувалась заступнику директора інституту ОСОБА_34 .

Також свідок зазначила, що їй відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

Треті особи будь-які послуги по супроводженню контракту в частині службових обов`язків відділу, де працювала свідок, не надавали.

Свідок безпосередньозаймалась оформленнямвідряджень працівниківінституту доРеспубліки Гватемала.Якщо виникалиспірні питаннящодо відрядженняпрацівників,вирішувала їхзі своїмкерівником ОСОБА_34 .

Організацією трансферу з аеропорту Гватемали Сіті до міста Ель Естор свідок не займалась.

Про компанію «REMAX LTD» та чи приймала дана компанія участь в організаційних питаннях щодо відрядження працівників інституту до Республіки Гватемала нічого не відомо.

Коли укладався контракт на іноземній мові, то контракт перекладався перекладачами підприємства.

ОСОБА_79 та Andre Seidelsohn свідок не знає. Керівництво та працівників компанії «Solway Industries LTD.» не знає.

З ОСОБА_22 свідок знайома, але безпосередньо ОСОБА_22 ніяких вказівок або будь-яких документів на відправку свідку не давав.

6.7. Показання свідка ОСОБА_36 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_36 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік свідок працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді головного спеціаліста металургійного відділу. В обов`язки свідка входило виконання робіт з проектування об`єктів інституту.

Також свідок зазначив, що йому відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» співпрацював з ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» і до укладення контракту з «Solway Industries LTD.».

Також свідок зазначив, що перебував у відрядженні на підприємстві ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» для вирішення технічних питань з метою укладення контракту між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.», але, коли це було, не пам`ятає.

На виконанняконтракту міжінститутом Титанута «SolwayIndustriesLTD.»в кінці2011року напочатку 2012року буву відрядженнів РеспубліціГватемала,з метоюзбору таоброки вихіднихданих.Організацією відрядженнязаймались працівникиінституту,в РеспубліціГватемала,зустрічав представник«SolwayIndustriesLTD.»,а самепан ОСОБА_72 . Увідрядженні свідокперебував одинмісяць,проживав натериторії заводу. За результатами відрядження в Республіку Гватемала, свідком був складений звіт і написаний звіт про вихідні дані для виконання проекту, який в подальшому був переданий головному інженеру проекту ОСОБА_43, а вже останній передав його керівнику інституту.

Як представники «Solway Industries LTD.» підписували акти виконаних робіт з ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану», не відомо. З приводу відрядження до Республіки Гватемала будь-які треті особи до свідка не підходили та нічого не просили, під час відрядження спілкувався тільки з представниками інституту Титану.

Назва компанії «REMAX LTD» та чи перебували представники цієї компанії в Республіці Гватемала, свідку не відомо.

ОСОБА_79 та ОСОБА_75 свідок не знає.

За час роботи в інституті Титану про будь-які агентські угоди свідку нічого не відомо.

6.8. Показання свідка ОСОБА_37 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_37 надала суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працювала на ДП «ДНДП інститут Титану» в будівельному відділі. В обов`язки свідка входило проектування металевих конструкцій відповідно до технології.

Також свідок зазначила, що їй відомо, що між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

Інженери-технологи розробляли технологію, її відділу давали завдання, і, в зв`язку з цією технологією, проводили реконструкцію об`єкта вже існуючого заводу.

У відрядженні в Республіці Гватемала була двічі у 2012 - 2013 роках. Організацією відрядження займався відділ зовнішніх зв`язків Інституту, кошти на відрядження виплачувались в бухгалтерії. В аеропорту Республіки Гватемала зустрічали представники заводу «Solway Industries LTD.» та здійснювали трансфер до місця проживання, на території заводу або в готелі в м. Гватемала Сіті. Чи приймала участь в організації відрядження третя сторона або інше підприємство, не відомо.

Про компанію «REMAX LTD» та чи допомагала ця компанія в організації відрядження до Республіки Гватемали свідок не знає.

ОСОБА_79 та ОСОБА_75 свідок не знає.

6.9. Показання свідка ОСОБА_38 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді головного конструктора інституту. В обов`язки свідка входило ведення об`єкта, прийняття конструктивних рішень, їх правильність і розрахунки.

Свідок зазначив, що йому відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території республіки Гватемала, оскільки приймав участь в розробці конструкторської документації цього об`єкта.

Свідок перебував у відрядженні в республіці Гватемала з метою нагляду за будівництвом заводу. У відрядженні також перебували ОСОБА_43, інженери технологи та сантехніки. Хто займався організацією відрядження до Республіки Гватемала, не знає. Свідок проживав на території заводу. Хто саме зустрічав в Республіки Гватемала - не пам`ятає.

Про компанії«REMAXLTD»,«SolwayIndustriesLTD.»та ОСОБА_74 свідкунічого не відомо. Таку особу, як ОСОБА_75 не знає.

6.10. Показання свідка ОСОБА_39 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді старшого наукового співробітника. В обов`язки свідка входив науковий супровід та наукове провадження в Інституті.

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

Свідок приймав участь в розробці наукової технології по контракту, а саме в зборі інформації, яка потім увійшла в додаток до контракту. Від кого надійшла пропозиція щодо укладання контракту між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.», не пам`ятає.

ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» співпрацював з ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» по різним технологічним роботам.

Організацією відрядження до Республіки Гватемала займалось керівництво інституту, а безпосередньо в Республіці Гватемала зустрічали представники «Solway Industries LTD.», а саме президент компанії, прізвища якого не пам`ятає, директор ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» ОСОБА_76 та інші працівники, але хто саме не пам`ятає.

Участь у перемовинах стосовно укладення контракту між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» та в підписанніактів виконанихробіт свідок не приймав. Хто з боку « ОСОБА_80 » підписував контракт з інститутом Титану не пам`ятає. Наукову документацію погоджував з керівником інституту ОСОБА_27 .

Про компанію«REMAXLTD»свідку нічогоне відомо.

ОСОБА_79 та ОСОБА_75 свідок не знає.

6.11. Показання свідка ОСОБА_40 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді перекладача у відділі зовнішніх економічних зв`язків. В обов`язки свідка входило здійснення письмових та усних перекладів. Керівником його відділу була ОСОБА_35 .

Під час виконання своїх обов`язків письмові документи для перекладу отримував від свого безпосереднього начальника ОСОБА_81 .

Також свідок зазначив, що йому відомо, що між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, але деталі контракту не відомі, оскільки по зазначеному контракту здійснював тільки переклад листування та технічної документації.

Стосовно агентської угоди, укладеної між інститутом Титану та «REMAX LTD», свідку нічого не відомо.

Доступ до комп`ютера, на якому працював свідок, мали всі працівники відділу.

Особисто ОСОБА_22 будь-яких завдань щодо перекладу або будь-яких документів не давав.

6.12. Показання свідка ОСОБА_41 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_41 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді старшого наукового співробітника. В обов`язки свідка входило здійснення розрахунків систем газоочистки.

ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» співпрацював з ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» з різних технологічних питань (технологія виплавки феронікелю, проектно конструкторські роботи).

Також свідок зазначив, що йому відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, оскільки участь у контракті приймав в частині розрахунку системи газоочистки. Під час виконання контракту в частині своїх повноважень співпрацював безпосередньо зі своїм начальником ОСОБА_78 .

У відрядженні в Республіці Гватемала свідок не був, в переговорах участь не приймав, оскільки це не входило в його обов`язки.

Таку особу, як ОСОБА_75 не знає.

6.13. Показання свідка ОСОБА_42 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді начальника металургійного відділу. В обов`язки свідка входило виконання проектної документації та контроль і виконання робіт згідно документації. Безпосередньо відділ підпорядковувався заступнику генерального директора з проектної частини ОСОБА_34 .

В жовтні 2011 року було відрядження працівників Інституту Титану на ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат». Це була попередня зустріч керівництва щодо укладання контракту на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

На зустрічі з боку ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» були ОСОБА_67 та ОСОБА_82, з боку Інституту Титану ОСОБА_36 і ОСОБА_43 . Подробиці контракту на зустрічі не обговорювали, представників третіх компаній на зустрічі не було.

Ніякої участі в укладенні контракту свідок не приймав, приймав участь тільки у виконанні контракту.

Свідок перебував у відрядженні у Республіці Гватемала, де виконував свої функціональні обов`язки.

Хто займався організацією відрядження до Республіки Гватемала не знає, але в аеропорту зустрічали представники компанії CGN.

На будівельному майданчику бачив представника ОСОБА_83 та представників ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» Солоха, ОСОБА_84, Кривінського Павла та Кісарь.

Проектну документацію та креслення свідок погоджував з ОСОБА_85, ОСОБА_67, ОСОБА_86, Кісарем. Участь в підписанні актів виконаних робіт свідок не приймав.

Під час будівництва заводу ОСОБА_32 був представником «Solway Industries LTD.», директором інституту Титану був ОСОБА_27, ОСОБА_72 керував проектними роботами, але на якій посаді він був не пам`ятає.

Про компанію«REMAXLTD»свідку нічогоне відомо.

ОСОБА_79 та ОСОБА_75 не знає.

6.14. Показання свідка ОСОБА_43 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працював на ДП «ДНДП Інститут Титану» на посаді головного інженера проекту. В обов`язки якого входило, виконання різних технічних рішень і їх контроль. Безпосередньо підпорядковувався генеральному директору підприємства ОСОБА_27

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

В жовтні 2011 року перебував у відрядженні на ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» з метою обговорення виконання обсягу робіт і можливістю виконання Інститутом реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

Під час відрядження свідка на ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» обговорювалось питання можливості виконання Інститутом Титану реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, за основу була взята технологія, яка використовується ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат». На зустрічі з боку ТОВ «ПФК» були ОСОБА_87, ОСОБА_84 та інші спеціалісти, але хто саме не пам`ятає, з боку Інституту Титану був Дорда та ОСОБА_88 .

Від кого надійшла пропозиція Інституту щодо співробітництва з « ОСОБА_80 », свідку не відомо.

Участь в укладенні контракту свідок приймав тільки в частині підготовки технологічної частини контракту, яка полягає в технічному рішенні реконструкції заводу.

В республіку Гватемала свідок їздив у відрядження в кінці 2011 року для збору вихідних даних до укладення контракту. У республіці Гватемала спілкувався зі спеціалістами ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», які контролювали роботу на будівельному майданчику. Відрядне завдання виписував Інститут Титану, на якому він працював.

З ОСОБА_72 свідок знайомий, він був президентом компанії CGN, на будівельному майданчику перебував постійно, але з ним свідок майже не контактував.

Технічна документація виконувалась в м. Запоріжжя, яка в подальшому надсилалась електронною поштою на будівельний майданчик. Участь в підписанні актів виконаних робіт свідок не приймав. Стосовно порушень строків підписання актів виконаних робіт свідку не відомо. Порушення строків виконання контракту з боку Інституту Титану не було.

Про компанію«REMAXLTD», ОСОБА_79 та ОСОБА_75 нічого не знає.

6.15. Показання свідка ОСОБА_44 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_44 надав суду такі показання:

В період з 2011 року по 2013 рік працював на ДП «ДНДП інститут Титану» на посаді інженера 1 категорії. В обов`язки його входило розробка проектної документації. Підпорядковувався начальнику металургійного відділу Інституту ОСОБА_42

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, оскільки участь в цьому контракті він приймав в частині розробці технічної документації.

У відрядженні в Республіці Гватемала був один раз у кінці 2012 року. Організацією відрядження займався Інститут Титану, в Республіці Гватемала зустрічали представники заводу CGN. Під час відрядження у Республіку Гватемала, співпрацював тільки з працівниками заводу, які займались будівництвом заводу. Як підписувались акти виконаних робіт не відомо.

Про компанію«REMAXLTD»нічого не відомо. Таку особу, як ОСОБА_75 не знає.

6.16. Показання свідка ОСОБА_45 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_45 надала суду такі показання:

На підприємстві ДП «ДНДП інститут Титану» працювала з 2008 року по 2014 року на посаді перекладача різних категорій. В обов`язки свідка входив переклад проектної документації, юридичних документів, листування, зокрема, яке надходило електронною поштою, та усний переклад у відрядженнях.

Свідок зазначила, що їй відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, оскільки вона займалась перекладом технічних документів.

Також, їй відомо про агентську угоду, укладену між інститутом Титану та «REMAX LTD», напевно, її відділ займався перекладом зазначеної угоди. Коли саме це було та які саме документи підлягали перекладу, свідок не пам`ятає. Зазвичай, документ про переклад надходили на з`ємному носії, або по локальній мережі.

Чи були наявні візи на документах, які надходили до відділу для перекладу, свідок не пам`ятає.

Доступ до комп`ютерів відділу мав будь-хто.

Скільки за весь період роботи в Інституті Титану свідок переклала агентських угод та контрактів, не пам`ятає.

Випадків, коли ОСОБА_22 підходив до свідка та давав будь-які накази, прохання або документи для перекладу, не було.

6.17. Показання свідка ОСОБА_46 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 надав суду такі показання:

В ДП «ДНДП інститут Титану» працював з 2005 року по 2019 рік на посаді начальника електротехнічного відділу. В обов`язки свідка входило виконання проектних робіт електротехнічної частини.

У 2012 році свідок перебував у відрядженні на ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» з метою знайомства з технологією виробництва феронікелю на ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат».

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

Свідок виконував роботи по проектування ділянки сирої руди, рудо-термічне виробництво, газоочистку та здійснював нагляд, як комбінат переходив з дизельного палива на вугільний пил.

У відрядженні в Республіці Гватемала свідок був три рази у 2011 2012 роках. Під час відрядження спілкувався з директором заводу у Гватемалі ОСОБА_67, а також з Шугаєм, Живилом.

Хто організовував відрядження не пам`ятає. Проживали під час відрядження на території будівельного майданчика.

Будь-яку участь у перемовинах в частині юридичних чи фінансових питаннях при укладенні контракту не приймав. Про компанію «Solway Industries LTD.» знає те, що вона є замовником по контракту, але зміст контракту не знає.

Під час запуску заводу свідок присутній не був. Чи завершив Інститут Титану роботу по реконструкції заводу не знає, оскільки це комплексне проектування, і він був тільки на певній ділянці. Особисто свідок ніяких актів виконаних робіт не підписував.

Про компанію«REMAXLTD»свідку нічогоне відомо.

ОСОБА_79 та ОСОБА_75 не знає.

6.18. Показання свідка ОСОБА_47 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_47 надав суду такі показання:

На ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» свідок працює з 2005 року по теперішний час, на посаді заступника директора з правових питань. До посадових обов`язків свідка входить юридична підтримка підприємства, правовідносини з контрагентами, роз`яснення всіх законодавчих норм, які необхідні для здійснення підприємством господарської діяльності, участь в дирекції керівному органі управління підприємства.

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був укладений контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала.

ДП «Інститут Титану» приймав участь в багатьох проектах, пов`язаних з господарською діяльністю і розвитку металургійного виробництва ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», оскільки даний інститут є єдиним подібним в Україні.

У контрактних перемовинах з ДП «ДНДП Інститут Титану» свідок участь не приймав, оскільки дану функцію виконували технічні працівники на чолі з головним директором. В узгодженні юридичних питань по укладанню контракту та нарадах разом з ДП «Інститут Титану» свідок участі не приймав. Хто саме з працівників ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» приймав участь в укладанні контракту, не знає.

До республіки Гватемала відряджалось велика група людей за різні роки, приймаючи участь у будівництві, розвитку заводу в Гватемалі. В якості кого знаходився ОСОБА_67 в Гватемалі, свідок не знає.

Стосовно перемовин між ДП «Інститут Титану» та закордонними компаніями щодо проектування заводу в Гватемалі, свідку нічого не відомо.

Керівником ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» у 2011-2012 роках був ОСОБА_32 .

AndreSeidelsohn це особа, яка на той час мала повноваження діяти від «Solway Industries LTD.», але яку посаду він займав свідку не відомо.

Кому підпорядковувався пан ОСОБА_89 та хто саме міг вплинути на рішення компанії «Solway Industries LTD.» щодо залучення контрагента, свідку не відомо.

Претензійну роботу з приводу неналежного виконання контракту між «Solway Industries LTD.» та ДП «Інститут Титану» свідок не здійснював.

6.19. Показання свідка ОСОБА_48 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_48 надала суду такі показання:

На ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» працювала з 1981 року по 26 лютого 2021 року. З 2001 року працювала на посаді начальника проектного відділу, до повноважень якої входило проектування робіт на ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат».

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, але деталі вказаного контракту свідку не відомі.

У відрядженні в Республіці Гватемала була в грудні 2011 року. Разом з нею у відрядженні були робітники ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» ОСОБА_90, ОСОБА_67 та ОСОБА_91, з боку ДП «Інститут Титану» ОСОБА_43, ОСОБА_92 .

Організацією відрядження свідка до Гватемали займалось керівництво ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат». Хто саме її зустрічав по прибуттю до Республіки Гватемала, свідок не пам`ятає.

ОСОБА_67 під час знаходження в республіці Гватемала займав посаду директора заводу.

Чи мав керівник ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» вплив на компанію «Solway Industries LTD.», та чи співпрацював ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» з ДП «Інститут Титану» до укладання контракту на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території республіки Гватемала, свідку не відомо.

Про компанію «Solway Industries LTD.» відомо, що це підприємство є власником ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», офіс якої знаходиться у Москві, Російська Федерація.

Про компанію «REMAX LTD» свідку нічого не відомо. Таку особу, як ОСОБА_75 свідок не знає.

6.20. Показання свідка ОСОБА_49 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_49 надала суду такі показання:

В період 2011 2013 роках в ДП «ДНДП інститут Титану» свідок працювала провідним інженером відділу зовнішньоекономічних зв`язків. В обов`язки свідка входило зустріч іноземних осіб, які приїжджали до України, оформленням відряджень працівників інституту, які виїжджали за кордон, обслуговування делегацій, оформлення страхових полісів.

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, оскільки вона займалась оформленням відряджень працівників Інституту до Республіки Гватемала, купівлею авіаквитків між Україною та Гватемалою, страхових полісів, але сам контракт не бачила.

Безпосередньо відділ зовнішньо-економічнихзв`язків підпорядковувався керівнику підприємства. Скільки саме було відряджень до Республіки Гватемали свідок не пам`ятає.

Хто зустрічав представників Інституту в Гватемалі свідку не відомо.

З приводу перевірки ДФІ ДП «Інститут Титану» в частині виявлення порушень у оформленні відряджень, свідку нічого не відомо.

Про компанію «REMAX LTD» свідку не відомо.

Відділ свідка безпосереднього відношення до агентських угод не мав. Відомо тільки про агентські угоди з Китаєм, з яким працювали багато разів, оскільки на китайському ринку без агентів не уклали б жодного договору.

6.21. Показання свідка ОСОБА_30 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 надала суду такі показання:

В період з серпня 2010 року по листопад 2014 року свідок працювала на посаді фінансового директора в ДП «ДНДП інститут Титану», а з листопада 2014 року по липень серпень 2015 року працювала помічником генерального директора з фінансових питань за сумісництвом в ДП «ДНДП інститут Титану». В обов`язки свідка входило ведення бухгалтерського та податкового обліку, проведення та складання звітності. Відділу свідка були підпорядковані бухгалтерія та плановий економічний відділ. Безпосередньо свідок підпорядковувався Генеральному директору ДП «ДНДП інститут Титану», ОСОБА_22 свідок не підпорядковувалась.

Прізвище працівників, які в період з вересня 2010 року по грудень 2013 року їй підпорядковувались, свідок не пам`ятає.

Право першого підпису у період з вересня 2010 року по грудень 2013 року свідок не мала, оскільки цю функцію мав генеральний директор підприємства.

У разі відсутності генерального директора підприємства, право першого підпису мали заступники генерального директора, за результатами чого видавався окремий наказ.

Про наказ ДП «ДНДП Інститут титану» № 447 від 24 травня 2011 року, відповідно до якого на період відсутності генерального директора ОСОБА_27 право першого підпису на документах було надано першому заступнику генерального директора ОСОБА_22 та заступнику генерального директора з фінансів ОСОБА_30, свідок нічого не пам`ятає.

З вересня 2010 року по грудень 2013 року генеральним директором ДП «ДНДП Інститут титану» був ОСОБА_27 .

Електронний підпис для підпису електронних фінансових та бухгалтерських документів від імені ДП «ДНДП Інститут титану» мали генеральний директор підприємства та фінансовий директор підприємства. Відповідно, вони мали право першого та другого підпису платіжних доручень підприємства, а право підпису деяких фінансових документів мала безпосередньо свідок.

Право підпису платіжних доручень для перерахування коштів на виконання договорів та агентських угод мав генеральний директор підприємства, а в разі відсутності останнього - особа на яку відповідно до наказу підприємства було покладено право першого підпису.

Для здійснення підпису платіжних доручень використовували додаток клієнт-банк, який був установлений на комп`ютері, який знаходився в бухгалтерії, на цьому ж комп`ютері знаходились і електронні підписи, доступ до яких мав генеральний та фінансовий директор підприємства.

Підписання електронних платіжних доручень відбувалось шляхом заповнення платіжних доручень в додатку клієнт-банк, які потім підписувались фінансовим та генеральним директором підприємства, та в подальшому скеровувались на оплату.

Документи, які були підставою для здійснення платежів на виконання договорів та агентських угод, були акти виконаних робіт, інвойси, а якщо це був валютний платіж, то оплата здійснювалась після отримання погодження ДП «Держзовнішінформ».

Документи, які були підставою для здійснення платежів, надходили до свідка через канцелярію підприємства. На цих документах містилась резолюція генерального директора, а в разі відсутності останнього, особи, яка виконувала його обов`язки. Зазначені документи зберігались в бухгалтерії.

Запити або інші листи до ДП «Держзовнішінформ» для отримання дозволу для здійснення валютних перерахувань направляла та підписувала свідок.

В разі надходження до відділу бухгалтерії актів виконаних робіт, безпосередньо її відділ перевіряв наявність договору, оскільки договори, інвойси зберігались в бухгалтерії, для подальшого їх направлення до ДП «Держзовнішінформ». Інвойси для оплати складав контрагент, який надавав послуги.

Скільки саме угод було укладено за період роботи в ДП «ДНДП Інститут титану» свідок не пам`ятає.

Акти виконаних робіт по агентським угодам підписувались з боку контрагента уповноваженою особою, а з боку Інституту також генеральним директором, а в разі відсутності останнього особою, яка виконувала його обов`язки.

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, оскільки її відділ займався оформленням та направленням на адресу «Solway Industries LTD.» інвойсів для здійснення оплати та актів виконаних робіт. Контракт між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» був прибутковий.

Участь в укладанні зазначеного контракту свідок не приймала, хто саме підписував зазначений контракт, не пам`ятає.

Акти виконаних робіт підписував генеральний директор, а в разі відсутності останнього, особа, яка виконувала його обов`язки на дату складання актів. Безпосередньо відділ бухгалтерії готував інвойси та акти виконаних робіт для того, щоб була здійснена оплата за вказаним контрактом. Акти виконаних робіт та інвойси направлялись «Solway Industries LTD.» поштовим зв`язком канцелярією підприємства. Відділ бухгалтерії також займався оформленням відряджень працівників Інституту Титану до республіки Гватемала.

Підприємство ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» свідку не відоме. Чи здійснював будь-яку господарську діяльність ДП «ДНДП Інститут титану» з ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» свідку не відомо.

З приводу укладання агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року між ДП «ДНДП Інститут титану» та підприємством «REMAX LTD» свідок пояснила, що реквізити угоди не пам`ятає, але з таким підприємством Інститут працював приблизно в 2012 - 2013 роках.

Хто був директором підприємства «REMAX LTD», свідок не пам`ятає.

ОСОБА_79 свідок не знає.

Про компанію «ADMA Products, Inc.», «Адванс», «Матеріалс» свідку нічого не відомо.

Агентом міжДП «ДНДПІнститут Титану»та «SolwayIndustriesLTD.»щодо укладанняконтракту булопідприємство «REMAXLTD».Будь-якихінших послугпідприємство «REMAXLTD» для ДП «ДНДП Інститут Титану» не надавало.

Хто саме підписував агентську угоду між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «REMAX LTD», свідок не знає, але, на думку свідка, зазначена угода була підписана до укладання контракту між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «Solway Industries LTD.».

Відділи підприємства, які підпорядковувались свідку, як головному бухгалтеру участь в розробці, оформленні та укладанні зазначеної агентської угоди не приймали.

Зазначена агентська угода зберігалась в бухгалтерії ДП «ДНДП Інститут Титану».

Акти виконаних робіт по агентській угоді з «REMAX LTD» підписував генеральний директор ДП «ДНДП Інститут Титану», а в разі його відсутності особа, яка виконувала його обов`язки, але хто саме підписував акти свідок не пам`ятає.

Оплата по агентській угоді з «REMAX LTD» здійснювалась після надходження до бухгалтерії актів виконаних робіт, інвойсів та отримання листа узгодження від ДП «Держзовнішінформ». Зазначені документи до відділу бухгалтерії надходили з канцелярії підприємства.

Оформлення платіжних доручень на оплату послуг по агентській угоді свідок доручала бухгалтеру, але прізвище цієї особи не пам`ятає.

Акти виконаних робіт та інвойси з «REMAX LTD» після оплати зберігались в бухгалтерії підприємства.

Листи до ДП «Держзовнішінформ» готував фінансово-економічний відділ, а підписувала їх безпосередньо свідок

До ДП «Держзовнішінформ» для отримання валютного платежу направлялись акти виконаних робіт, інвойс, пояснення і підтвердження оплати з основного контракту.

Акти виконаних робіт з «REMAX LTD» свідок не підписувала, а хто саме їх підписував не пам`ятає.

Підготовку документів для оплати послуг по агентській угоді з «REMAX LTD» здійснював працівник фінансово-економічного відділу підприємства, а оплату бухгалтер підприємства, який, відповідно до посадової інструкції мав право введення каси та банку.

Електронний підпис на платіжних дорученнях по агентській угоді з «REMAX LTD» ставив бухгалтер, який готував платіжні доручення на оплату. Вказівку на підготовку платіжних доручень та оплату послуг по агентській угоди з «REMAX LTD» бухгалтеру надавала особисто свідок, але після резолюції головного директора підприємства, а в разі його відсутності особи, яка виконувала його обов`язки.

Чому в повному обсязі не було здійснено оплату послуг за агентською угодою, свідок не пам`ятає.

Будь-які документи на адресу «REMAX LTD», «ADMA Products, Inc.», «Адванс», «Матеріалс» свідок не направляла.

Чому листи ЕТ № 1563 від 12 грудня 2012 року, ЕТ № 1535 від 14 грудня 2012 року та ЕТ № 516 від 05 квітня 2013 року директору ДП «Держзовнішінформ» були підписані ОСОБА_30, а не ОСОБА_27, який вказаний в цих листах, свідок пояснити не змогла.

В який саме період до фінансово-економічного відділу надійшла агентська угода з «REMAX LTD» та додаток № 1 до агентської угоди, свідок не пам`ятає.

Будь-яких строків щодо передачі договорів або агентських угод до фінансово-економічного відділу, після їх підписання, на підприємстві не було. Всі документи до фінансово-економічного відділу потрапляли через канцелярію підприємства, будь-які документи на опрацювання поза канцелярію підприємства до її відділу не потрапляли.

За період роботи на підприємстві свідок працювала на комп`ютері, який знаходився на балансі підприємства. Чи користувалися на цьому комп`ютері програмою SKYPE, та який був логін, свідок не пам`ятає. Стосовно спілкування в SKYPE шляхом смс-повідомлень, свідок нічого пояснити не змогла.

Підприємство «AVATRANS LLP» свідку невідоме.

У свідка був окремий кабінет, доступ до якого мали всі працівники фінансово-економічного відділу. Комп`ютер, на якому працювала свідок, паролю захисту не мав.

За час роботи на підприємстві безпосередньо ОСОБА_22 до свідка з проханням щодо перерахунку грошових коштів не звертався. Будь-яких вказівок щодо здійснення платежів на користь компанії «REMAX LTD» ОСОБА_22 свідку ОСОБА_30 не давав, оскільки остання підпорядковувалась генеральному директору підприємства і виконувала тільки його доручення.

Відповіді з ДП «Держзовнішінформ» щодо можливості чи не можливості здійснення валютних платежів надходили поштою до канцелярії підприємства.

За час роботи свідка на підприємстві ДП «ДНДП Інститут Титану» перевіряли службові особи ДФІ. Під час перевірок контролюючим органом будь-яких порушень використання агентів та виконання агентських угод встановлено не було.

Також податкова інспекція окремо перевіряла ДП «ДНДП Інститут Титану» з приводу виконання агентської угоди, яка завершилась штрафними санкціями, які в подальшому були оскаржені до адміністративного суду та висновки податкового органу були спростовані в судовому порядку.

Акти приймання виконаних робіт між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «REMAX LTD», які в подальшому стали підставою для оплати, свідок бачила особисто.

За результатами агентської угоди був складений звіт про виконану роботу, який надавався технічним відділом, оскільки зазначений відділ займався проектною роботою, а в фінансово економічний відділ надходили лише акти приймання послуг і інвойси.

Під час виконання контракту між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» чи були труднощі з підписанням актів виконаних робіт та здійснення платежів з боку «Solway Industries LTD.» свідок не пам`ятає. Який був строк зберігання договорів, агентських угод та актів виконаних робіт з іноземними контрагентами точно сказати не змогла.

В обов`язки свідка не входила перевірка повноважень особи, яка здійснила резолюцію на її відділ. Вся пошта, яка надходила до свідка передавалась їй з канцелярії підприємства, яка до цього візувалась генеральним директором підприємства. Візування здійснювалось безпосередньо на документі.

Документи, які надходили з ДП «Держзовнішінформ», були адресовані ДП «ДНДП Інститут Титану», чи була на цьому документі віза генерального директора для оплати, свідок не пам`ятає.

6.21. Показання свідка ОСОБА_50 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_50 надала суду такі показання:

В 2011 2013 роках свідок ОСОБА_50 на ДП «ДНДП Інститут Титану» працювала на посаді провідного інженера у фінансовомуекономічному відділі, в обов`язки якої входила розробка кошторисної документації. Безпосереднім керівником була ОСОБА_28

Свідку відомо, що між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» укладався контракт на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала. Зазначений контракт був прибутковим для підприємства.

На підприємстві були перевірки ДФІ, але коли це було, свідок не пам`ятає. Чи були виявлені порушення ДФІ по контракту між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» не пам`ятає.

ОСОБА_22 будь-яких вказівок свідку не давав.

Участь в укладенні агентських угод та формуванні ціни свідок не приймала.

Про компанію «REMAX LTD» нічого не відомо.

Таку особу, як ОСОБА_71 не знає.

6.22. Показання свідка ОСОБА_51 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_51 надав суду такі показання:

На ДП «ДНДП Інститут Титану» свідок працює з 2001 року. В 2011 2013 роках свідок працював на ДП «ДНДП Інститут Титану» на посаді головного інженера проекту. На той час на підприємстві було два головних інженера.

Основний головний інженер ОСОБА_43 працював на майданчику замовника в Гватемалі, а безпосередньо свідок працював в Інституті Титану в Україні, з замовником спілкувався тільки, якщо його представники приїжджали в Інститут Титану.

Свідок чув про особу на ім`я ОСОБА_71, але ніколи його не бачив, особисто сприймав, що він є директором фірми «ADMA Products, Inc.». Чи відвідував ОСОБА_93, свідку не відомо.

Таку особу як ОСОБА_75 свідок не знає.

Свідок зазначив, що йому відоме підприємство ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», директором якого на той час був ОСОБА_32

ДП «ДНДП Інститут Титану» мав господарські відносини з ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» до укладання контракту з «Solway Industries LTD.», оскільки Інститут Титану проводив реконструкцію діючого виробництва ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат».

Чи їздив він у відрядження на підприємство ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» з 05 жовтня 2011 року по 11 жовтня 2011 року, свідок не пам`ятає.

Пропозиція укласти контракт між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» була продовженням співробітництва ДП «ДНДП Інститут Титану» та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат». Керівництво цього комбінату запропонувало Інституту співпрацю в цьому напрямку.

Перемовини з боку ДП «ДНДП Інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» по укладенню контракту на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала вели ОСОБА_27 та ОСОБА_32 . Договір з «Solway Industries LTD.» від ДП «ДНДП Інститут Титану» підписував ОСОБА_27, а хто підписував з боку «Solway Industries LTD.», свідку не відомо.

Цей контракт не був доведений до кінця по ініціативі замовника, оскільки до Інституту Титану були претензії замовника по якості і строкам виконаних робіт. Про будь-які факти сплати штрафів з боку Інституту на адресу замовника з приводу невиконання контракту, свідку нічого не відомо.

6.23. Показання свідка ОСОБА_52 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_52 надав суду такі показання:

На ДП«ДНДП ІнститутТитану» свідокпрацював з2011року посередину 2013року напосаді заступникадиректора зкомерційних питань.В обов`язкисвідка входивпошук новихзамовників дляпідприємства,розвиток новихсфер послуг,які приносилидохід Інституту.З цієюметою свідокперебував увідрядженнях вКНР таСША. Звіт про свої відрядження надавав фінансовому відділу Інституту, а витрати про відрядження прописувались у контракті, який укладався з Інститутом.

Свідок пояснив, що в коло його посадових обов`язків не входила робота з агентськими угодами.

Свідок пояснив, що коли їздив у відрядження до КНР, організацією відрядження займався Інститут Титану, а не агенти за агентською угодою. У відрядженні в КНР перебував з ОСОБА_22 та ОСОБА_34 .

Під час перебування в КНР свідок познайомився з ОСОБА_94 . Чи спілкувався окремо ОСОБА_22 з ОСОБА_95, свідок не пам`ятає. Також свідок зазначив, що їздив до США на конференцію, разом з ОСОБА_22 і ОСОБА_34 . Під час відрядження у США свідок зустрічався з ОСОБА_94, де у останнього було своє підприємство, яке співпрацювало з державними замовленнями та займалось виробництвом титану. Чи була при цьому особиста зустріч ОСОБА_22 з ОСОБА_94, свідок не пам`ятає.

Під час відрядження в США свідок знайомився з партнерами та співробітниками ОСОБА_79, зокрема з такою особою, як ОСОБА_96, також пам`ятає прізвище ОСОБА_32, яке згадувалось під час розмов.

Як називалось підприємство ОСОБА_79 в США свідок не пам`ятає.

Чи укладались будь-які договори між ДП «ДНДП Інститут Титану» та підприємством ОСОБА_79 свідок відповів «напевно ні».

Відношення до укладання контракту між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «SolwayIndustriesLTD.»свідок немав,в Республіку Гватемала у відрядження не їздив, про агентську угоду з «REMAX LTD» нічого не відомо.

Під час виникнення проблемних питань щодо виконання контрактів, зазначені питання обговорювались на нарадах, в яких приймали участь, директор та його заступники. Чи обговорювались на нарадах проблеми виконання контракту між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» щодо оплати вказаних послуг та підписання документації, свідок точно не пам`ятає, але зазначив, що можливо обговорювали.

Чи згадувалось на нарадах підприємство «REMAX LTD» свідок не пам`ятає.

Про компанію «REMAX LTD» свідку нічого не відомо.

6.24. Показання свідка ОСОБА_27 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 надав суду такі показання:

Свідок перед наданням показань звернувся до суду з заявою про те, що з огляду на тривалу психо-неврологічну хворобу йому важко надавати показання. Також, з огляду на наведену обставину, у свідка дуже погіршилася пам`ять, тому він не певний у своїх показаннях, а більшість обставин, що мають відношення до справи, взагалі не пам`ятає.

Протягом 2011 2013 років свідок працював в м. Запоріжжі, але на якому підприємстві не пам`ятає. Яку займав посаду не пам`ятає. Підприємство ДП «ДНДП Інститут Титану» свідку напевно відомо, оскільки напевно він працював на цьому підприємстві. Свідок перебуває на пенсії вже 5 років.

Обвинуваченого ОСОБА_22 свідок не пам`ятає. Хто був його заступниками, коли він перебував на посаді генерального директора ДП «ДНДП Інститут Титану», свідок не пам`ятає.

Чи мав хтось ще крім свідка право першого підпису на підприємстві, свідок не пам`ятає. Чи мав свідок електронний підпис, як директор ДП «ДНДП Інститут Титану», він також не пам`ятає.

Підприємство ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» свідку не відоме. Чи здійснювало ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» господарську діяльність з ДП «ДНДП Інститут Титану» він не пам`ятає. Хто є власниками ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» не пам`ятає. Компанія «Solway Industries LTD.» свідку не відома. Чи були якісь роботи з приводу реконструкції феронікелевого заводу в Гватемалі, свідок також не пам`ятає.

Про укладений контракт між ДП «Державний науково дослідний та проектний інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» на виконання робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю на території Республіки Гватемала, та, яку роль він особисто виконував під час укладання контракту, також нічого не пам`ятає.

Компанія «REMAX LTD» та така особа, як ОСОБА_71 свідку не відомі.

З приводу укладення, оформлення, перекладу, погоджування агентської угоди між ДП «ДНДП Інститут Титану» та компанією «REMAX LTD» свідку нічого не відомо.

Чи приймала участь компанія «REMAX LTD» в підготовці, пошуку клієнта, узгоджені спірних моментів при обговоренні, укладенні контракту між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» свідок не пам`ятає.

З чиєї ініціативи було укладено контракт між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «Solway Industries LTD.» він не пам`ятає. Компанію «Адма Адванс матіріалс» свідок також не пам`ятає.

Коли протягом 2011-2013 роках свідок працював генеральним директором ДП ДНДП «Інститут Титану», хто підписував договори, агентські угоди, акти приймання за договорами він не пам`ятає.

На питання суду чи підписував свідок агентську угоду між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «REMAX LTD» свідок не пам`ятає.

Чи підписував акти прийомки № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 до агентської угоди між ДП «ДНДП Інститут Титану» та «REMAX LTD», свідок також не пам`ятає.

Сторона захисту не вбачала сенсу задавати свідку ОСОБА_27 питання у зв`язку з незрозумілими відповідями свідка.

6.25. Показання представника потерпілого ОСОБА_23 .

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_23 надав суду такі показання:

Фактичні обставини справи представнику потерпілого не відомі, оскільки він працює на підприємстві з весни 2018 року, але йому відомо, що проти колишніх керівників підприємства ПАТ «Інститут Титану» порушені кримінальні справи.

Цивільний позов, який був поданий в даному кримінальному провадженні ПАТ «Інститут Титану», представник підтримує в повному обсязі та вважає, що підприємству завдана майнова шкода на суму 10059190 грн., виходячи з матеріалів кримінального провадження.

Цивільний позов готувався на основі документів, які є в даному кримінальному провадженні, зокрема, на основі експертиз, допитів свідків тощо.

Чи обліковуються збитки підприємства на суму 10059190 грн. в бухгалтерській звітності ПАТ «Інститут Титану» не знає, оскільки він є начальником юридичного відділу даного підприємства, а цією інформацію повинен володіти головний бухгалтер підприємства.

З моменту реорганізації підприємства з ДП «ДНДП Інститут Титану» в ПАТ «Інститут Титану», а саме з 25 травня 2017 року по теперішній час претензійна позовна робота Інститутом стосовно компанії «REMAX LTD», як до такої, яка спричинила збитки на суму 10059190 грн. не здійснювалась, а чи здійснювалась зазначена робота до 25 травня 2017 року, інформацією не володіє, оскільки під час реорганізації підприємства всі юридичні документи не збереглись.

З постановою Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про закриття кримінального провадження від 18 червня 2014 року, відповідно до якої старший слідчий з ОВС ДВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області капітан податкової міліції ОСОБА_97 постановив кримінальне провадження в частині кримінального правопорушення відомості про яке до ЄРДР внесено 09 січня 2014 року за № 32014080000000003 закрити, у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб ДП «ДНДП Інститут титану» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, свідок не ознайомлений, але з даним документом повинна була ознайомлюватись інший представник юридичного відділу ОСОБА_98 .

Вважає, що цивільний позов, який був поданий в даному кримінальному провадженні, відповідає ст. 128 КПК України та ст. 175 ЦПК України.

На даний час ПАТ «Інститут Титану» здійснює господарську діяльність з певними закордонними контрагентами, з якими укладені контракти. Пошуком цих контрагентів займались агенти, з якими підприємством укладені агентські угоди, які безпосередньо розроблялись начальником юридичного відділу.

6.26. Показання свідка ОСОБА_99 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_99 надала суду такі показання:

Свідок працює на посаді головного бухгалтера Підприємства. Обставини, що є предметом судового розгляду, свідку не відомі, оскільки вона не працювала на Підприємстві у той період.

Компанія «REMAX LTD» свідку не відома.

Щодо вимог з боку Підприємства про повернення сплачених коштів або розірвання будь-яких договорів укладених з компанією «REMAX LTD», свідку нічого не відомо.

В бухгалтерському обліку Підприємства будь-яка шкода або заборгованість з боку компанії «REMAX LTD» перед Підприємством на сьогоднішній день не обліковується. Збитки будуть відображатись тільки після того, коли буде судове рішення, але на сьогоднішній день таке судове рішення відсутнє.

При формуванні бухгалтерського обліку на підприємстві свідок керується обліковою політикою підприємства та міжнародними стандартами ведення бухгалтерської звітності.

Підприємство повинне відображати наявність шкоди з моменту визнання договору недійсним.

Про розрахунок збитків, який є у цьому кримінальному провадженні, свідку нічого не відомо.

За період роботи свідка на Підприємстві будь-які агентські угоди підприємством не виконувались.

В податковому обліку підприємства валові витрати на суму, яка була визначена у агентській угоді з компанією «REMAX LTD», Підприємством не відображаються.

6.27. Показання експерта ОСОБА_69 .

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_69 надав суду такі показання:

Експерт підтвердив свої висновки у експертному дослідженні № СЕ-19-21/35096-ЕК від 06 грудня 2021 року.

Зокрема, для експертного дослідження експерту було надано копію довідки про результати дослідження окремих питань діяльності ДП «ДНДП Інститут Титану» за період з 01 липня 2012 року по 01 лютого 2014 року на 22 арк., але експертом дана довідка не досліджувалась, оскільки питання перед експертом стояло не по довідці, а по господарській операції, а саме чи була завдана матеріальна шкода (збитки) ДП «ДНДП Інститут Титану» в розмірі 10 059 190, 50 грн.

Під час експертного дослідження, зокрема, експертом досліджувалась агентська угода № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року з актами приймання та платіжними дорученнями (з посиланням на інвойси), копія контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року з актами приймання та платіжними дорученнями.

Експерт прийшов до висновків, що послуги надавались, на підставі документів, які були надані йому для дослідження. Також, немає рішення суду, відповідно до якого агентська угода № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року була б визнана недійсною, нечинною, чи такою що не виконана.

Експертом досліджувались послуги, які були зазначені в актах приймання.

Експерт повідомив, що ним було зроблено запит № СЕ-19-21/35096-ЕК від 01 листопада 2021 року, в якому просив ініціатора проведення експертизи надати первинні бухгалтерські документи до агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року (акти приймання виконаних робіт, акти прийомки тощо), банківські виписки, в яких відображена оплата за агентською угодою № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, первинні бухгалтерські документи до контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року (акти приймання виконаних робіт, акти прийомки тощо), банківські виписки, в яких відображена оплата за контрактом № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року. За результатом зазначеного клопотання ініціатором проведення експертизи 22 листопада 2021 року (вх. № 38439-2021) було надано витребувані документи. Будь-яких інших документів, окрім актів приймання, платіжних доручень та контракту, експерту надано не було.

Під час виконання експертного дослідження експерт використовував Конституцію України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», Постанову Правління Національного банку України № 254 від 18 червня 2003 року, Наказ Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року.

Під час виконання експертного дослідження експерту не було відомо, що в цьому кримінальному провадженні ДП «Інститут Титану» було подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_22 .

7. Докази, визнані судом недопустимими та неналежними

7.1. Суд, відповідно до ч. 1 ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, визнає недопустимим доказом висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 19170/18-71 від 22 жовтня 2018 року та пов`язані з ним докумени.

На речові докази та документи, які надаються експертові, розповсюджується порядок, визначений положеннями ст. 93 КПК України для збирання та отримання доказів.

Оскільки прокурор та слідчий не мають повноважень призначати ревізії та перевірки, а КПК України не передбачено право або обов`язок спеціаліста встановлювати дотримання або порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки з питань, які у відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК України можуть бути предметом експертного дослідження, зазначений доказ, отриманий унаслідок такої не передбаченої цим Кодексом перевірки чи ревізії, згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК є недопустимим.

Таким чином, довідка від 04 липня 2018 року за результатами участі спеціаліста Держаудитслужби ОСОБА_100 у перевірці дотримання законодавства ДП «ДНДП Інститут Титану», довідка від 27 серпня 2018 року за результатами участі спеціаліста Держаудитслужби ОСОБА_100 у перевірці дотримання законодавства ДП «ДНДП Інститут Титану» є недопустимими доказами у цьому провадженні.

Як убачається з постанови про призначення економічної експертизи та змісту експертного висновку, експерту було поставлено питання, зокрема, щодо документального підтвердження висновків, викладених у довідці від 27 серпня 2018 року за результатами участі спеціаліста Держаудитслужби ОСОБА_100 у перевірці дотримання законодавства ДП «ДНДП Інститут Титану».

З цією метою експерту було надано матеріали кримінального провадження № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року у 14 томах, яким у дослідницькій частині висновку експерт надала аналіз. При цьому, у резолютивній частині експерт лише констатувала, що підтверджує висновки спеціаліста від 27 серпня 2018 року.

Отже, наведений висновок експерта було зроблено на підставі документів, зібраних шляхом реалізації органами досудового розслідування своїх повноважень, не передбачених КПК України, а тому, визнається недопустимими доказом.

Разом з висновком експерта № 19170/18-71 від 22 жовтня 2018 року та довідками спеціаліста від 04 липня 2018 року і від 27 серпня 2018 року підлягають визнанню недопустимими доказами наступні пов`язані докази:

- постанова детектива НАБУ від 04 вересня 2018 року про залучення експерта для проведення судової-економічної експертизи (т. 27, а.п. 84-86);

- запит детектива НАБУ № 042-072/12914 від 28 березня 2018 року на адресу Державної аудиторської служби України про виділення спеціаліста Державної аудиторської служби України для залучення до проведення окремих слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року (т. 27, а.п. 8-9);

- лист-відповідь Державної аудиторської служби України № 15-17/291 від 03 квітня 2018 року про направлення спеціаліста для проведення окремих слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року (т. 27, а.п. 10);

- лист детектива НАБУ № 0422-220/22224 від 05 червня 2018 року про направлення на адресу Державної аудиторської служби України матеріалів кримінального провадження № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року у 12 томах (т. 27, а.п. 11);

- лист детектива НАБУ № 0422-220/24796 від 23 червня 2018 року на адресу Державної аудиторської служби України про зупинення проведення перевірки до надання додаткових матеріалів кримінального провадження (т. 27, а.п. 12);

- лист Державної аудиторської служби України № 15-17/530 від 04 липня 2018 року, про направлення довідки за результатами участі спеціаліста у перевірці дотримання законодавства ДП «ДНДП Інститут Титану» (т. 27, а.п. 13);

- довідка від 04 липня 2018 року за результатами участі спеціаліста Держаудитслужби у перевірці дотримання законодавства ДП «ДНДП Інститут Титану», яку проводить НАБУ в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року (т. 27, а.п. 15-31);

- запит детектива НАБУ № 0422-220/30304 від 07 серпня 2018 року на адресу Державної аудиторської служби України про виділення спеціаліста Державної аудиторської служби України для проведення перевірки дотримання законодавства ДП «ДПДН Інститут Титану» (т. 27, а.п. 46);

- лист-відповідь Державної аудиторської служби України № 05-17/640 від 08 серпня 2018 року про направлення спеціаліста у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року (т. 27, а.п. 47);

- довідка від 27 серпня 2018 року за результатами участі спеціаліста Держаудитслужби у перевірці дотримання законодавства ДП «ДНДП Інститут Титану», яку проводить НАБУ в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року (т. 27, а.п. 48-83);

- супровідний лист № 0422-022/33833 від 04 вересня 2018 року про направлення на адресу Київського науково дослідного інститут судових експертиз постанови про залучення експертів для проведення судово-економічної експертизи від 04 вересня 2018 року та матеріалів кримінального провадження № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року в 14 томах (т. 27, а.п. 87);

- лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 19170/18-71 від 04 жовтня 2018 року про направлення клопотання та погодження строку виконання експертизи (т. 27, а.п. 88);

- клопотання судового експерта Київського НДІСЕ про надання додаткових матеріалів, які стосуються фінансово господарських операцій, зазначених у питаннях в частині економічної експертизи (т. 27, а.п. 89);

- лист детектива НАБУ № 0422-022/387909 від 16 жовтня 2018 року до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку виконання експертизи (т. 27, а.п. 90);

- супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 19170/18-71 від 22 жовтня 2018 року, про направлення висновку судово економічної експертизи № 19170/18-71 від 22 жовтня 2018 року та матеріалів кримінального провадження (т. 27, а.п. 91);

- акт здачі-приймання висновку судового експерта, спеціаліста № 19170/18-71 від 22 жовтня 2018 року по кримінальному провадженню № 3201408000000003 (т. 27, а.п. 101);

- показання експерта ОСОБА_101 ;

- показання свідка ОСОБА_100 .

7.2. Суд, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, визнає недопустимим доказом висновок експерта № 12/20 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 15 грудня 2020 року.

Наданий стороною захисту висновок експерта не відповідає вимогам КПК України.

З висновоку експерта № 12/20 від 15 грудня 2020 року (т. 51, а.п. 164-168) убачається, що експерта для проведення експертизи було залучено за ініціативи сторони захисту.

Відповідно до змісту висновку експерта, для проведення почеркознавчої експертизи надійшли документи (в електрофотокопії), а також вільні та експерементальні зразки рукописного тексту ОСОБА_22 .

Порядок відібрання зразків для проведення експертизи, відповідно до ч. 2 ст. 245 КПК України, встановлюється, згідно до положень про тимчасовий доступ до речей і документів, що стороною захисту у цьому випадку дотримано не було.

Оскільки відібрання зразків для проведення експертизи було проведено стороною захисту з порушенням вимог КПК України, висновок експерта № 12/20 від 15 грудня 2020 року є недопустимим доказом у цьому кримінальному провадженні.

На порушення вимог ч. 1 ст. 69 КПК України стороною захисту не надано доказів наявності у експерта права на проведення відповідної експертизи. У свою чергу, сторона обвинувачення надала суду докази на підтвердження того, що свідоцтво експерта ОСОБА_102 № 755 від 23 травня 2012 року, на підставі якого експертом було складено цей висновок, є недійсним (т. 57, а.п. 179-182).

Також, стороною захисту була порушена процедура залучення експерта, визначена КПК України.

Так, відповідно до положень абзацу другого ч. 1 ст. 243 КПК України сторона захисту має право самостійно залучити експертів на договірних умовах для проведення експертизи.

З тексту експертного висновку убачається, що експертна установа залучалася «при заяві адвоката ОСОБА_103, що діє в інтересах ОСОБА_22 ».

Тобто, експертиза проводилася не у кримінальному провадженні № 3201408000000003, експерт не залучався стороною цього кримінального провадження, відсутні докази договірних умов залучення експерта.

Під час проведення експертизи експерт керувався положеннями цивільно-процесуального кодексу України.

7.3. Суд уважає недопустимим доказом рецензію від 16 січня 2020 року на висновок експерта № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 18 квітня 2018 року.

Надана стороною захисту рецензія від 16 січня 2020 року на висновок експерта № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 18 квітня 2018 року (т. 49, а.п. 178-185) не відповідає вимогам ст. 84, 99 КПК України, оскільки Кодексом не передбачений такий вид доказу в кримінальному провадженні, як рецензія.

Суд зазначає, що відсутні будь-які відомості щодо підстав та щодо дотримання визначеного КПК України порядку отримання цього доказу стороною захисту.

Також, у матеріалах провадження відсутні докази щодо статусу та повноважень у цьому провадженні особи, яка склала та підписала вказаний документ.

7.4. Суд уважає недопустимим доказом письмові показання ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 )

Відповідно до положень ч. 1 ст. 86, ч. 4 ст. 95 КПК України суд визнає недопустимим доказом письмові показання ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ), надані ним агенту ФБР ( ОСОБА_104 ) в рамках міжнародної правової допомоги, та викладені у відповідному протоколі (т. 35, а.п. 91-92), оскільки вказані показання ОСОБА_105 ( ОСОБА_55 ) не надав суду особисто.

7.5. Суд уважає неналежним доказом у цьому провадженні надані стороною обвинувачення докази повідомлення про підозру ОСОБА_106 в процесі надання міжнародної правової допомоги.

Відповідно до змісту обвинувального акта від 22 листопада 2021 року, у кримінальному провадженні № 3201408000000003 предметом судового розгляду є обвинувачення ОСОБА_22 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.

ОСОБА_105 ( ОСОБА_107 ) не є особою, якому, відповідно до обвинувального акта висунуте обвинувачення у цьому провадженні, тому суд визнає неналежними наступні докази, пов`язані з пред`явленням підозри ОСОБА_106 ( ОСОБА_108 . Moxson) в процесі надання міжнародної правової допомоги:

- запит № 16/1/4-18352-18 від 30 грудня 2021 року, відповідно до якого прокурор САП звернулася до НАБУ з проханням надати належним чином завірені копії документів, які підтверджують повідомлення про підозру ОСОБА_109 ( ОСОБА_108 . Moxson) у кримінальному провадженні № 52019000000000771 від 28 серпня 2019 року (т. 57, а.п. 184);

- лист № 0422-006/239 від 06 січня 2022 року, відповідно до якого НАБУ направило на адресу прокурора САП належним чином завірені копії документів, які підтверджують повідомлення про підозру ОСОБА_106 ( ОСОБА_108 . Moxson) у кримінальному провадженні № 52019000000000771 від 28 серпня 2019 року (т. 57, а.п. 185);

- копія запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 52019000000000771 від 28 серпня 2019 року до уповноваженого органу Сполучених Штатів Америки від 11 лютого 2021 року на 5 арк. (т. 57, а.п. 186-190);

- копія повідомлення про підозру ОСОБА_110 ( ОСОБА_108 . Moxson) від 11 лютого 2021 року відповідно до якої останньому повідомили, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07 квітня 2011 року) (т. 57, а.п. 191-201);

- копія відповіді Департаменту юстиції США від 10 травня 2021 року на запит Офісу Генерального прокурора (переклад) (т. 57, а.п. 202);

- копія відповіді Департаменту юстиції США від 10 травня 2021 року на запит Офісу Генерального прокурора (т. 57, а.п. 203);

-копія протоколу вручення іноземного судового документа від квітня 2021 року № CRM 182-77615 (т. 57, а.п. 204-205);

- копія останньої сторінки повідомлення про підозру з відміткою про вручення ОСОБА_110 (т. 57, а.п. 205);

- копія відповіді Департаменту юстиції США від 10 травня 2021 року на запит Офісу Генерального прокурора (переклад) (т. 57, а.п. 206);

- копія протоколу вручення іноземного судового документа від квітня 2021 року № CRM 182-77615 (переклад) (т. 57, а.п. 207-208);

- копія останньої сторінки повідомлення про підозру з відміткою про вручення ОСОБА_110 (переклад) (т. 57, а.п. 209);

- лист Офісу Генерального прокурора № 16/1/4-18352-18 від 11 січня 2022 року про відкриття у порядку ст. 290 КПК України додаткових доказів у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_22, стороні захисту, а саме: обвинуваченому ОСОБА_22, захисникам ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (т. 57, а.п. 210).

7.6. Суд уважає неналежним доказом у цьому провадженні речовий доказ - носій на жорстких магнітних дисках (НЖМД) марки «HITACHI», s/n: REOAA2UF, який вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_27, за адресою: АДРЕСА_4 та визнано речовим доказом постановою детектива НАБУ від 19 липня 2019 року (т. 47, а.п. 34-36).

Наведений матеріальний об`єкт не був знаряддям злочину, не містить на собі слідів злочину, а також не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ на підтвердження або спростування фактів чи обставин вчинення злочину ОСОБА_22, а тому визнається судом неналежним.

У зв`язку з цим арешт, накладений цей магнитний диск ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2019 року підлягає скасуванню, а сам диск підлягає поверненню власнику ОСОБА_27 після завершення розгляду справи.

7.7. Суд уважає неналежним доказом у цьому провадженні речовий доказ - мобільний телефон марки «Iphone A1633» який вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_30, за адресою: АДРЕСА_5 (т. 48, с. 27-30).

Наведений матеріальний об`єкт не був знаряддям злочину, не містить на собі слідів злочину, а також не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ на підтвердження або спростування фактів чи обставин вчинення злочину ОСОБА_22, а тому визнається судом неналежним.

У зв`язку з цим арешт, накладений на цей речовий доказ ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року підлягає скасуванню, а сам телефон підлягає поверненню власниці ОСОБА_30 після заверншення розгляду справи.

8. Оцінка окремих обставин провадження

8.1. Оцінка доводів сторони захисту щодо відсутності належного об`єкта злочину

Суд не погоджується з твердженням сторони захисту про відсутність у цьому провадженні належного об`єкта, а саме, що дії ОСОБА_22 не могли бути спрямовані на завдання шкоди охоронюваним законом відносинам власності, оскільки відносини між Підприємством та компанією «REMAX LTD» мають виключно господарсько-правовий характер.

Сторона захисту наводить на обгрунтування своєї позиції наступні доводи: оплата Підприємством коштів на адресу компанії «REMAX LTD» здійснювалася за надані агентські послуги; підприємство не заявляло будь-яких претензій до компанії «REMAX LTD» щодо виконання агентської угоди; Підприємство не обліковує будь-яких збитків у зв`язку з виконанням агентської угоди.

По-перше, вказані захистом доводи щодо наявності між Підприємством та компанією «REMAX LTD» господарських відносин, жодним чином не виключають наявність підстав для кримінальної переслідування внаслідок укладення правочинів.

Також, можливість вирішення цивільно-правового спору між господарюючими суб`єктами ніяк не впливає на можливість притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

По-друге, наявність або відсутність претензій або позовів Підприємства до компанії «REMAX LTD» жодним чином не стосується цього провадження, оскільки його предметом є оцінка дій ОСОБА_22 під час підписання документів від імені Підприємства та наслідків вказаних дій.

По-третє, облікова політика Підприємства, у тому числі відображення або не відображення збитків від будь-яких господарських операцій не впливає на оцінку доведеності факту заволодіння ОСОБА_22 майном Підприємства.

8.2. Оцінка доказів, отриманих у процесі виконання запитів про міжнародну правову допомогу

Суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість використання у цьому провадженні доказів, отриманих від компетентних органів інших країн у процесі виконання запитів НАБУ про надання міжнародної правової допомоги.

В якості підстави недопустимості таких доказів сторона захисту спирається на положення ст. 541, 543, 548, 551, 553 КПК України. Зокрема, сторона захисту стверджує, що запит НАБУ було передано запитуваній стороні з порушенням встановленого порядку, оскільки лише 30 травня 2019 року Президент України доручив Міністерству закордонних справ поінформувати Раду Європи та Організацію Об`єднаних Націй про законодавче впровадження НАБУ здійснювати міжнародну співпрацю і пряму комунікацію з антикорупційними органами іноземних держав.

З приводу наведеної позиції сторони захисту суд зазначає, що, відповідно до положень ст. 545 КПК України (в редакції від 14 жовтня 2014 року) НАБУ в межах своєї підслідності здійснює функції центрального уповноваженого органу України з питань міжнародного співробітництва, тобто, згідно до внутрішнього законодавства України НАБУ виступає належним уповноваженим органом, а безпосереднє звернення НАБУ з запитами про міжнародну правову допомогу відповідає процесуальному праву України щодо збирання доказів.

На думку суду, наявність або відсутність повідомлення Ради Європи та Організації Об`єднаних націй про зміни у внутрішньому законодавстві України не може впливати на допустимість доказів, зібраних, відповідно до вимог чинного КПК України.

При цьому, міжнародно-правові документи з питань правової допомоги грунтуються на головних принципах «відповідності праву запитуваної держави» та принципу «взаємності».

Так, відповідно до положень ст. 43 Конвенції ООН проти корупції «держави-учасниці співпрацюють в кримінально-правових питаннях, відповідно до статей 44 - 50 цієї Конвенції. Коли це доцільно й відповідає їхній внутрішній правовій системі, Держави-учасниці розглядають можливість надання одна одній сприяння в розслідуванні та провадженні з цивільно-правових та адміністративних питань, пов`язаних з корупцією».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Європейської Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом як загальний принцип встановлено, що «Сторони у якнайширш можливий спосіб співпрацюють між собою з метою розслідування і судового розгляду справ, що стосуються конфіскації засобів і доходів», а відповіднодо положеньст.8цієї Конвенціївизначено,що такуміжнародну правовудопомогу сторонинадають «у якнайширш можливий спосіб».

Реалізація принципу взаємності у міжнародному праві встановлюється внутрішнім законом або міжнародним договором.

Тобто, першочерговим у цьому випадку є оцінка запитуваною державою, відповідності запиту про правову допомогу її внутрішньому праву. При цьому у вирішенні питання такої, відповідності компетентні органи запитуваної держави користуються широкою дискрецією під час здійснення своїх повноважень.

Зокрема, відповідно до положень Закону «Про кримінальне правосуддя» Британських Віргінських Островів (питання запиту у цьому проваджені стосовно реєстраційних даних компанії «REMAX LTD»), запит про міжнародну правову допомогу підлягає виконанню в разі, якщо його зробив будь-який орган іноземної держави і Губернатор або Генеральний прокурор вважає, що надсилання таких запитів входить в компетенцією цього органу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 15 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах «у терміновихвипадках судовідоручення можутьнадсилатися безпосередньосудовими органамизапитуючої Сторонисудовим органамзапитуваної Сторони», та ч. 3. ст. 15 «прохання,передбачені вп.2статті 13 можуть безпосередньонадсилатися зацікавленимисудовими органамивідповідним органамзапитуваної Сторони,а відповідіможуть надсилатисябезпосередньо цимиорганами» (питання запиту у цьому проваджені до республіки Австрія стосовно компанії «REMAX LTD»).

Тобто, направлення запитів про міжнародну правову допомогу не через визначені Конвенцією центральні уповноважені органи, саме по собі не є порушенням визначеної Конвенцією процедури звернення з запитом, про що стверджує сторона захисту.

Щодо тлумачення терміну «судовий орган» (ч. 1 ст. 1 Конвенції), який у даному випадку використовується в українському перекладі конвенції, то термін з оригінального тексту «judicial authorities» (що для цілей Конвенції тлумачиться як «орган юстиції»). Саме з цією метою у Конвенції, відповідно до ст. 24 закріплено право кожної держави самостійно визначати органи, які розуміються під терміном «судовий орган». При цьому, згідно пояснювальної записки до Конвенції, положення ч. 1 ст. 1 Конвенції носять загальний характер, та їх слід тлумачити в широкому сенсі (зокрема, відповідно до сталої міжнародної практики до таких органів також віднесені інші державні органи, зокрема, органи прокуратури, органи міністерства юстиції, спеціалізовані органи по боротьбі з корупцією).

Принцип взаємності у міжнародних відносинах на практиці реалізується шляхом укладення відповідних двосторонніх договорів.

Так, відповідно до положень ст. 18 Договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу в кримінальних справах «допомога тапроцедури,визначені вцьому Договорі,не перешкоджаютькожній ДоговірнійДержаві унаданні допомогиодна однійна підставіположень іншихміжнародних угодабо положеньїї національногозаконодавства» (питання запиту у цьому проваджені до США стосовно компанії «REMAX LTD»).

Відповідно до положень ст. 8 Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах Договірна Держава «може застосовуватипроцесуальні нормиДоговірної Сторони,від якоївиходить доручення,оскільки вонине суперечатьзаконодавству їїдержави» (питання запиту у цьому проваджені до республіки Естонія стосовно компанії «REMAX LTD»).

Чинні міжнародно-правові договори дозволяють пряме застосування процесуального права держави, від якої спрямовано запит (у цьому випадку ст. 545 КПК України), під час виконання запитів про міжнародну правову допомогу, а безпосереднє направлення такого запиту НАБУ не є порушенням визначеної міжнародними договорами процедури у розумінні ч. 2 ст. 553 КПК України.

Таким чином, збирання доказів у процедурі виконання компетентними органами іноземних держав запитів про міжнародну правову допомогу (відповідно до внутрішнього законодавства таких держав, із застосуванням принципу взаємності), у відповідь на запит визначеного КПК України компетентного органу у цьому провадженні (НАБУ), відповідає положенням КПК України та узгоджується з міжнародно-правовими договорами України, а зібрані таким чином докази є належними й допустимими.

Отже, сама по собі відсутність офіційного повідомлення Ради Європи та Організації Об`єднаних Націй про законодавче впровадження НАБУ здійснювати міжнародну співпрацю і пряму комунікацію з антикорупційними органами іноземних держав не впливає на допустимість та доказову силу тих доказів, які було зібрано НАБУ у процесі надання міжнародної правової допомоги.

8.3. Оцінка твердження сторони захисту щодо порушення НАБУ термінів звернення з запитом про міжнародну правову допомогу

Сторона захисту зазначає, що звернення НАБУ з запитом про міжнародну правову допомогу до Британських Віргінських Островів від 23 червня 2018 року відбулося після спливу терміну (14 червня 2018 року), визначеного для цих дій ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/12519/18 від 16 травня 2018 року.

Звернення НАБУ з запитом про міжнародну правову допомогу до Британських Віргінських Островів поза межами строку, визначеного ухвалою суду (як і направлення інших подібних запитів у цьому провадженні), не впливає на належність і допустимість доказів, отриманих НАБУ в результаті цього запиту, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 562 КПК України, у разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов`язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.

Тобто, у зв`язку із специфікою саме цієї слідчої дії законодавець прямо визначає, що «строк дії такого дозволу не обмежується», оскільки конкретний термін виконання цієї дії не може бути заздалегідь точно визначений.

До того ж, сам по собі факт звернення до іноземної держави поза межами встановленого судом терміну, не може вважатися істотним порушенням будь-яких охоронюваних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_111 .

Суттєвим є також те, що необхідність вчинення цієї слідчої дії належним чином була обгрунтована органом досудового розслідування у процесі звернення до слідчого судді за дозволом, тобто збирання цих доказів здійснювалось під судовим контролем.

8.4. Оцінка твердження сторони захисту щодо декриміналізації діяння, вчинення якого інкримінується ОСОБА_22 .

Сторона захисту у цьому провадженні наполягала на тому, що діяння, вчинення якого інкримінується ОСОБА_22, було декриміналізовано, а, тому, кримінальне провадження підлягає закриттю, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З цього приводу суд звертає увагу, що у цьому провадженні обвинуваченому ОСОБА_22 інкриміновано вчинення діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Діяння, визначені ст. 191 КК України не піддавалися декриміналізації з часу вчинення ОСОБА_22 злочину (2013 рік) і по час розгляду судом цього провадження.

Що стосується тієї обставини, що до зміни обвинувачення 22 листопада 2021 року діяння ОСОБА_22 кваліфікувалися, відповідно до положень ст. 364 КК України, то, дійсно, окремі діяння в рамках цієї статті було декриміналізовано.

У диспозиції ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення злочину ОСОБА_22 ) передбачено, що злочином визнається завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам.

Законом України від 13 травня 2014 № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (далі - Закон № 1261-VII), який набув чинності 04 червня 2014 року, внесено зміни до пунктів 3 і 4 примітки до ст. 364 КК України.

Цим Законом пункти 3 і 4 примітки до ст. 364 КК України було викладено в новій редакції, у яких містяться нормативні визначення для складів злочинів у сфері службової діяльності ознак «істотна шкода» та «тяжкі наслідки», тобто сталася часткова декриміналізація цього злочинного діяння за ознакою немайнової шкоди.

Отже, відбулася не «декриміналізація», а «часткова декриміналізація» діяння, виключно у частині завдання немайнової шкоди.

У той же час, ОСОБА_22 протягом усього досудового розслідування та судового розгляду звинувачувався у завданні Підприємству саме майнової шкоди. Тобто, по відношенню до кваліфікації діянь ОСОБА_22 як в межах ст. 191 КК України, так і в межах ст. 364 КК, жодної декриміналізації не відбулося.

Що стосується змін до ст. 364 КК України, внесених, відповідно до Закону від 21 лютого 2014 року № 746-VII, на які посилається сторона захисту, то на підставі вказаних змін не відбулася будь-яка декриміналізація діяння, визначеного ст. 364 КК України.

Так, у абзаці першому частини першої Закону від 21 лютого 2014 року № 746-VII в абзаці першому ч. 1 ст. 364 КК України слова «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб» було замінено словами «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи». Тобто, заміна виразу «третя особа» на вираз «інша фізична або юридична особа» є уточненням ознаки, а не декриміналізацією, відповідного діяння. Виключення такої додаткової кваліфікуючої ознаки як «корисливий мотив» також, у жодному випадку, не є декриміналізацією, оскільки запроваджена законодавцем «мета одержання неправомірної вигоди» охоплює у тому числі корисливий мотив вчинення цього злочину.

8.5. Оцінка експертного висновку та показань експерта ОСОБА_69 щодо відсутності збитків у Підприємства, наданого стороною захисту

Судом було досліджено в якості доказу сторони захисту висновок експерта № СЕ-1921/35096-ЕК від 06 грудня 2021 року, відповідно до якого з наданих на розгляд експерта документів не вбачається завдання будь-яких збитків Підприємству внаслідок укладення та виконання агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_69 викладений ним висновок підтвердив у повному обсязі, та додатково пояснив, що з огляду на наявність актів передачі до агентської угоди, а також на відсутність рішення суду, яким би встановлювався факт завдання відповідних збитків Підприємству, він уважає, що послуги компанією «REMAX LTD» за агентською угодою було надано належним чином і в повному обсязі.

Із змісту експертного висновку та пояснень експерта ОСОБА_69 можна зробити висновок, що експертом не досліджувався зміст та характер послуг, що на думку експерта були надані компанію «REMAX LTD».

При цьому експерт посилався на міжнародні стандарти обліку, які дозволяють робити висновок про доведеність факту надання послуг без підписання актів приймання-передачі таких послуг, лише на підставі інвойсів.

Суд не може погодитися з позицією експерта, що для з`ясування обсягу, характеру та змісту наданих Підприємству послуг достатньо виставлення інвойсів на оплату, з зазначенням суми та реквізитів контракту. У цьому випадку, слід розрізняти, що інвойси можуть бути підставою для перерахування коштів, але не доказом самого факту належного надання відповідних послуг.

У той же час, експерту взагалі не надавалися і ним не оцінювалися наявні у матеріалах провадження докази на підтвердження укладення контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року без участі компанії «REMAX LTD».

Зокрема, експерт не мав змогу дослідити обставини участі в укладенні цього контакту ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», заяви уповноважених осіб ДП «ДНДП «Інститут титану», компанії «Solway Industries LTD.» та компанії «REMAX LTD» щодо відсутності факту надання послуг з боку компанії «REMAX LTD», а також показання свідків.

Експерт також пояснив, що йому нічого не відомо стосовно цивільного позову у кримінальному провадженні № 3201408000000003 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок укладення ОСОБА_22 агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Таким чином, оцінюючи висновок експерта № СЕ-1921/35096-ЕК від 06 грудня 2021 року та надані експертом ОСОБА_69 пояснення, суд уважає, що наведений висновок зроблено без врахування експертом всіх істотних обставин кримінального провадження № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року, якими цей висновок спростовується.

8.6. Оцінка судом вартості майна Підприємства, яким заволодів ОСОБА_22 .

Суд, на підставі наявних у матеріалах провадження доказів дійшов висновку, що будь-які послуги компанією «REMAX LTD» за агентською угодою № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року не надавалися.

З огляду на це, вся сума грошових коштів, перерахованих Підприємством на рахунок компанії «REMAX LTD» за агентською угодою № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, складає вартість майна Підприємства, яким заволодів на користь третіх осіб обвинувачений ОСОБА_22 .

Факти, відповідного перерахування Підприємством на рахунок компанії «REMAX LTD» за агентською угодою № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року коштів у сумі 1 258 500,00 доларів США належним чином підтверджуються первинними документами, показаннями свідків, висновком експерта № 121/11.2 від 09 січня 2014 року та не заперечується стороною захисту.

8.7. Оцінка відомостей щодо відсутності будь-яких господарських зв`язків, у тому числі, укладення або виконання будь-яких угод між компанією «REMAX LTD» та Підприємством, викладених у документі - «Письмові заяви» (« ОСОБА_112 ») ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ) від 19 липня 2019 року.

У матеріалах провадження наявні документ під назвою «Письмові заяви» / « ОСОБА_112 » від 19 липня 2019 року (т. 35, 100-105, переклад т. 35, а.п. 161-165), надані ОСОБА_113 ( ОСОБА_55 ).

На відміну від особистих показань ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ), визнаних судом недопустимим доказом (п. 7.5 цього вироку), відповідно до положень ч. 4 ст. 95 КПК України, «Письмові заяви» / «Written Subbmissions» поряд з іншими, належним чином отриманими в рамках міжнародної правової допомоги документами та інформацією, відповідно до положень ч. 2 ст. 550 КПК України, визнаються допустимими і підлягають врахуванню при постановленні вироку.

«Письмові заяви»/ «Written Subbmissions» від 19 липня 2019 року є належним документом, отриманим ФБР (FBI), відповідно до процедури, встановленої законодавством США, зокрема, з засвідченням цих «Письмових заяв» / «Written Subbmissions» двома юридичними радниками ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ).

Також, суд враховує, що, відповідно до документів, отриманих в рамках виконання запиту НАБУ про міжнародну правову допомогу від 23 червня 2019 року належним чином доведено, що ОСОБА_105 ( ОСОБА_55 ) є співвласником та директором компанії «REMAX LTD», тобто, особою, що уповноважена робити відповідні письмові заяви від імені компанії «REMAX LTD».

Таким чином, досліджений судом документ «Письмові заяви» / « ОСОБА_112 » ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ) від 19 липня 2019 року належним доказом на підтвердження факту відсутності будь яких господарських зв`язків, у тому числі, відсутність укладення або виконання будь-яких угод між компанією «REMAX LTD» та Підприємством.

8.8. Оцінка змісту письмової заяви компанії «Solway Industries LTD.» щодо укладення та виконання контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року без участі компанії «REMAX LTD»

У матеріалах провадження наявний лист компанії «Solway Industries LTD.» від 10 липня 2018 року (т. 15, а.п. 76), направлений у відповідь на запит НАБУ від 20 червня 2018 року.

Відповідно до змісту вказаного листа, компанія «Solway Industries LTD.» заявляє, що оскільки ДП «ДНДП «Інститут титану» на час укладення контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року було відоме, як єдине підприємство, здатне розробити проект розвитку, реконструкції та експлуатації феронікелевих заводів, компанії «Solway Industries LTD.» не потребувалося допомоги будь-якої третьої сторони для пошуку проектного підприємства. Тому компанія «Solway Industries LTD.» не просила про допомогу будь-яку третю сторону і не наймала компанію «REMAX LTD», або будь-кого іншого, щоб укласти контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року.

Наведений лист підписано повноважним представником компанії «Solway Industries LTD.» - Andre Seidelsohn, тобто, саме тієї особи, яка укладала контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року від імені компанії «Solway Industries LTD.».

Повноваження Andre Seidelsohn діяти від імені компанії «Solway Industries LTD.» належним чином підтверджуються доказами, що знаходяться у матеріалах провадження (т. 15 а.п. 75, 137).

Таким чином, суд уважає письмову заяву компанії «Solway Industries LTD.» від 10 липня 2018 року належним доказом на підтвердження факту укладення Підприємством з компанією «Solway Industries LTD.» контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року без будь-якої участі компанії «REMAX LTD».

8.9. Оцінка твердження сторони захисту про відсутність доказів належного підтвердження повноважень службових осіб органів досудового розслідування у цьому провадженні

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що службові особи органів досудового розслідування не мали належних повноважень по збиранню доказів у кримінальному провадженні № 3201408000000003, а тому всі зібрані таким особами докази мають бути визнані недопустимими.

Зокрема, сторона захисту посилається на відсутність у відкритих їй матеріалах кримінального провадження доказів щодо наявності необхідних повноважень у старшого слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_97 .

У той же час, у матеріалах кримінального провадження знаходиться наступні докази на підтвердження повноважень слідчого ОСОБА_97 у цьому кримінальному провадженні:

- доручення про проведення досудового розслідування від 09 січня 2019 року, відповідно до якого Заступник начальника начальник СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області полковник податкової міліції ОСОБА_114 доручив Старшому слідчому з ОВС другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області капітану податкової міліції ОСОБА_97 провести досудове розслідування за матеріалами співробітників ОВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про вчинення кримінального правопорушення службовими особами ДП «Державний науково-дослідний та проектний Інститут Титану» (т. 9, а.п. 56);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 січня 2014 року, згідно якого зареєстроване кримінальне провадження № 32014080000000004, за яким службові особи ДП «Державний науково дослідний та проектний Інститут Титану» в період часу з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2013 року при здійсненні фінансово господарських взаємовідносин з ТОВ «Побузький феронікелевий завод», «REMAX LTD», Tortola British Virgin Islands, Solvay Industries LTD, Saint Vincent and Grenadines, Changsha Kunyan Techservice Co, Ltd, Hunan, China, Changsha Qianyuan Industrial Co, Ltd, Pangang Group International Economic & Trading Co, Ltd, а також з Bejing Sifang Wantong Engineering Consulting Corporation, 46 Dongsi Xidajie, P.R. China, Sinosteel Binhai Industry Co, Ltd шляхом зловживання службовим становищем, заволоділи бюджетними коштами на загальну суму понад 350 тис. грн. Попередня правова кваліфікація ч. 5 ст. 191 КК України. Орган досудового розслідування визначено Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (т. 9, а.п. 73);

- доручення про проведення досудового розслідування від 16 січня 2014 року, відповідно до якого перший заступник начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області полковник податкової міліції ОСОБА_115 доручив Старшому слідчому з ОВС другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області капітану податкової міліції ОСОБА_97 провести досудове розслідування за матеріалами перевірки стосовно службових осіб ДП «ДНДП Інститут Титану», які в період з 01 листопада 2004 року по 31 грудня 2013 року шляхом зловживання службовим становищем заволоділи бюджетними коштами на загальну суму 350 тис. грн. (т. 9, а.п. 74);

- постанова Прокуратури Запорізької області про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 17 січня 2014 року, відповідно до якої об`єднані матеріали кримінальних проваджень № 32014080000000004 за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та № 32014080000000003 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України в одне провадження під № 32014080000000003 (т. 9, а.п. 75);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 січня 2014 року у кримінальному провадженні № 32014080000000003. Попередня правова кваліфікація ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 212 КК України. Орган досудового розслідування визначено Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (т. 9, а.п. 76).

Таким чином, сторона обвинувачення належним чином довела, що службові особи органів досудового розслідування (у тому числі - слідчий ОСОБА_97 ) мали належні повноваження по збиранню доказів у кримінальному провадженні № 3201408000000003 від 09 січня 2014 року.

8.10. Оцінка часу виникнення злочинного умислу обвинуваченого ОСОБА_22 .

Агентська угода № 1/2011 та додаток № 1 до агентської угоди № 1/2011 датовані 11 жовтня 2011 року.

При цьому, агентська угода від 11 жовтня 2011 року та додаток № 1 до агентської угоди містять відтиск печатки, що використовується Підприємством тільки починаючи з 26 квітня 2012 року, відповідно до наказу № 44 від 25 квітня 2012 року про введення в дію печаток та штампів ДП «ДНДП Інститут Титану» (т. 26, а.п. 6-7).

Суд звертає увагу на те, що матеріалами провадження точно не встановлено конкретні дати, у які ОСОБА_22 здійснював підписання документів від імені Підприємства. Час вчиненення злочину ОСОБА_22 визначається певним, встановленим судом періодом.

Таємний характер дій ОСОБА_22 їх вчинення поза втановленим порядком документообігу Підприємства та приховування цих дій від інших співробітників Підприємства свідчить про те, що вибір ОСОБА_22 дати, яка зазначена на цих документах, обумовлювався не датою фактичного оформлення таких документів, а іншими обставинами (зокрема, реалізацією ОСОБА_22 повноважень генерального директора Підприємства на час відсутності ОСОБА_27 ).

Також, суд враховує висновки експертів № 6780/18-34/23238-23246/18-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 05 листопада 2018 року (т.27, а.п. 191-210), що на підписані ОСОБА_22 документи здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання їх реквізитів.

Тобто, суд уважає доведеним, що фактичне оформлення цих документів ОСОБА_22 відбувалося не в зазначені дати їх підписання, а пізніше, після 26 квітня 2012 року.

Таким чином, суд уважає доведеним, що виникнення та реалізація злочинного умислу обвинуваченого ОСОБА_22 відбувалася у період з квітня 2012 року по 05 червня 2013 року.

8.11. Оцінка твердження сторони захисту про необхідність звільнення ОСОБА_22 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності

Сторона захисту у цьому провадженні наполягала на тому, що ОСОБА_22 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності його притягнення до кримінальної відповідальності.

На обгрунтування своєї позиції сторона захисту звертала увагу на те, що на момент звернення з обвинувальним актом до суду дії ОСОБА_22 кваліфікувалися за ч. 2 ст. 364 КК України, тобто ОСОБА_22 звинувачувався у вчиненні тяжкого злочину, строк можливого притягнення до кримінальної відповідальності за яким не може перевищувати десяти років.

Оскільки, на думку сторони захисту, злочин, передбачений ст. 364 КК України за своїм складом є формальним (тобто, у цьому випадку повністю закінченим 11 жовтня 2011 року), строк притягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності за цей злочин закінчився 11 жовтня 2021 року).

Суд уважає наведені доводи сторони захисту повністю безпідставними та такими, що не грунтуються на законі.

Перш за все, на час винесення вироку ОСОБА_22 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину, строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення якого становить п`ятнадцять років.

По-друге, злочин, передбачений ст. 191 КК України (як і злочин, передбачений ст. 364 КК України), є злочином з матеріальним складом, тобто вважається закінченим з моменту завдання Підприємству збитків.

По-третє, заволодіння ОСОБА_22 майном підприємства полягало у здійсненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складалося з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально-протиправним наміром, а саме створення умов для заволодіння коштами підприємства шляхом підписанні цілої низки документів протягом тривалого часу, зокрема, агентської угоди № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року, додатку № 1 від 11 жовтня 2011 року до агентської угоди № 1/2011, актів передачі № 1-3 від 12 грудня 2011 року, актів передачі № 4-7 від 03 квітня 2013 року. Завершення оплат на підставі підписаних ОСОБА_22 документів відбулося 03 червня 2013 року, а завершення заволодіння коштами Підприємства відбулося 05 червня 2013 року.

Зміст і взаємопов`язаний характер усіх підписаних ОСОБА_22 від імені Підприємства документів та триваючий характер оплат доводить існування у ОСОБА_22 загального злочинного умислу протягом усього часу вчинення злочину.

Завершення реалізації загального злочинного умислу ОСОБА_22 відбулося 05 червня 2013 року, після заволодіння ОСОБА_22 на користь тріх осіб останньою сумою коштів Підприємства, шляхом їх подальшого перерахування з банківського рахунок компанії «REMAX LTD» у Erste Bank (Австрія).

8.12. Оцінка посилання сторони захисту на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі № П/808/109/14

Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі № П/808/109/14, як на таке, що має преюдиційне значення, та є доказом належного надання компанією «REMAX LTD» послуг за агентською угодою.

Зокрема, у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі № П/808/109/14 адміністративний суд дійшов висновку, що відповідач (ДПІ) не довів правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення. Тобто, вказане рішення адміністративного суду жодним чином не встановлює будь-якого порушення прав людини і основоположних свобод, як цього вимагають положення ст. 90 КПК України для набуття таким рішенням преюдиціального значення у кримінальному проважденні.

Також, оцінка адміністративним судом агентської угоди між Підприємством та компанією «REMAX LTD» стосувалася виключно питання правомірності віднесення Підприємством на витрати у повному обсязі коштів, сплачених за агентською угодою. При цьому, адмністративний суд взагалі не досліджував питання, чи надавалися компанією «REMAX LTD» будь-які послуги.

9. Висновки суду

Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття обгрунтованого рішення, суд, поза розумнім сумнівом, вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_22 у вчиненні умисного особливо тяжкого корупційного злочину за ч. 5 ст. 191 КК України, так як він умисно, зловживаючи службовим становищем заволодів майном Підприємства на користь третіх осіб.

Сукупність обставин, установлена під час судового розгляду в цій справі, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що злочин було вчинено, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ за своїм внутрішнім переконанням із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеною поза розумнім сумнівом вину ОСОБА_22 в умисному заволодінні майном Підприємства шляхом зловживання своїм службовим становищем, у особливо великих розмірах.

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном у цьому провадженні означає, що ОСОБА_22, використав надані йому службові повноваження для незаконного і безоплатного обертання майна Підприємства на користь інших осіб.

При цьому, заволодіння чужим майном як одна з форм вчинення злочину, передбаченого статтею 191 КК, характеризується, зокрема, безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності»). Суд звертає увагу, що під безоплатністю у цьому випадку слід розуміти вилучення майна без еквівалентної заміни, тобто без рівноцінного відшкодування вилучених матеріальних цінностей іншим майном, грошовими коштами.

Державне підприємство «Державний науково-дослідний та проектний інституту титану» є юридичною особою, яка заснована на державній власності. Підприємство є юридичною особою, що діє на основі державної форми власності, належним чином зареєстроване та здійснює свою діяльність, відповідно до вимог чинного законодавства України та створене з метою отримання прибутку. Посадові особи Підприємства у процесі здійснення господарської діяльності мають виконувати свої обов`язки в інтересах служби, тобто з метою досягнення максимального економічного ефекту, у тому числі, шляхом запобігання безпідставному зменшенню активів Підприємства (зокрема, безпідставній втраті майна та коштів Підприємства).

Правовий статус Підприємства та правовий статус належного йому майна підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.1 вироку.

Обвинувачений ОСОБА_22 на час вчинення злочину (в період з квітня 2012 року по 05 червня 2013 року) обіймав посаду першого заступника генерального директора Підприємства. При цьому, ОСОБА_22 був особою, відповідальною за використання та збереження майна Підприємства у процесі здійснення ним своїх повноважень.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_22 на час вчинення злочину був посадовою особою Підприємства, яка, у тому числі, мала право розпоряджатися майном Підприємства, та на яку, відповідно, покладався обов`язок щодо збереження майна Підприємства.

Докази на підтвердження статусу посадової особи ОСОБА_22 та на підтвердження наданих йому службових повноважень викладені у п. 5.2 вироку.

Відповідно до змісту наказу від 24 травня 2011 року, ОСОБА_22, як першому заступнику генерального директора, надавалося право першого підпису на документах від імені Підприємства на період відсутності генерального директора Підприємства.

Таким чином, оскільки в зазначену дату підписання агентської угоди - 11 жовтня 2011 року, генеральний директор Підприємства ОСОБА_27 знаходився у відрядженні, ОСОБА_22, як перший заступник генерального директора Підприємства, був наділений повноваженнями укладати договори від імені Підприємства, зокрема, мав право підписати агентську угоду № 1/2011 від 11 жовтня 2011 року.

Докази на підтвердження наявності у обвинуваченого ОСОБА_22 повноважень, необхідних для підписання агентської угоди, додатку до неї та актів приймання (права першого підпису) викладені у п. 5.3 вироку.

19 січня 2012 року між Підприємством в особі генерального директора ОСОБА_27 (Продавець) та компанією «Solway Industries LTD.» (Saint Vincent and the Grenadines, Trust House, 112, Bonadie Street, Kingstown, CIN 504, CTD 1998) в особі директора Andre Seidelsohn (Покупець) укладено контракт № 2012-1-ИТ на виконання Робочого проекту реконструкції заводу по виробництву феронікелю компанії «Solway Industries LTD.».

Надані стороною обвинувачення докази всебічно і вичерпно відображають весь процес укладення та виконання Підприємством контракту з компанією Solway Industries LTD.

Укладення контракту № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року відбулося за участю ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» (дочірнього підприємства компанії «Solway Industries LTD.») ОСОБА_32, яке до цього моменту вже співпрацював з Підприємством протягом тривалого часу.

Контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року було належним чином виконано сторонами, роботи за контрактом були належним чином передано замовнику, розрахунки за виконані роботи з виконавцем були проведені у повному обсязі. У сторін відсутні будь-які претензії щодо виконання умов контракту. При цьому, весь процес виконання контракту сторонами здійснювався напряму, без залучення будь-яких агентів.

Контракт № 2012-1-ІТ від 19 січня 2012 року було належним чином виконано сторонами, роботи за контрактом були належним чином передано замовнику, розрахунки за виконані роботи з виконавцем було проведено у повному обсязі.

Докази на підтвердження укладення та виконання Підприємством контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року з компанією «Solway Industries LTD.» викладені у п. 5.4 вироку

У період з квітня 2012 року по грудень 2012 року у ОСОБА_22 виник умисел використати своє службове становище всупереч інтересам Підприємства, створивши формальні документальні підстави для виплати за рахунок Підприємства грошової винагороди за агентські послуги, які фактично надаватись та виконуватись не будуть, та у подальшому забезпечити перерахування з рахунків Підприємства грошові кошти на користь третіх осіб.

Прямий умисел ОСОБА_22 на вчинення інкримінованого йому злочину доводиться аналізом змісту та характеру його дій, вчинення яких безпосередньо ОСОБА_22 підтверджується належними доказами.

Так, ОСОБА_22, зловживаючи повноваженнями виконуючого обов`язки генерального директора Підприємства, особисто підписав від імені Підприємства агентську угоду та додаток до неї. Підписання угоди та додатку відбулося поза встановленим порядком укладення договорів Підприємством, без отримання інформації будь-якими іншими працівниками Підприємства щодо обставин підписання цих документів та щодо контрагента - компанії «REMAX LTD» (або щодо уповноважених представників цієї компанії).

При цьому, на момент підписання угоди і додатку ОСОБА_22 не міг не усвідомлювати, що контракт з компанією «Solway Industries LTD.» було укладено без залучення компанії «REMAX LTD», і, тому, відповідні послуги Підприємству компанією «REMAX LTD» не можуть і не будуть надаватися. Тобто, єдиною метою підписання ОСОБА_22 угоди та додатку було створення підстав, необхідних для перерахування коштів Підприємства на рахунок компанії «REMAX LTD» у Erste Bank (Австрія) начебто за надані компанією «REMAX LTD» послуги по укладенню контракту з компанією «Solway Industries LTD.».

Зміст підписаних ОСОБА_22 угоди та додатку всупереч вимог чинного законодавства не визначав порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, що завідомо створило умови для можливості перерахування коштів Підприємства на рахунок компанії «REMAX LTD» виключно з огляду на факт укладення Підприємством контракту з компанією «Solway Industries LTD.».

У подальшому, ОСОБА_22 передав підписані ним угоду та додаток до фінансово-економічного відділу Підприємства.

Після цього, ОСОБА_22, зловживаючи повноваженнями виконуючого обов`язки генерального директора Підприємства, особисто підписав від імені Підприємства акти передачі № 1-3 від 12 грудня 2011 року.

ОСОБА_22 не міг не усвідомлювати, що будь-які послуги компанії «REMAX LTD» не надавалися, та що підписані ним акти передачі № 1-3 від 12 грудня 2011 року не відображали змісту наданих компанією «REMAX LTD» послуг і порядку отримання Підприємством цих послуг. Тобто, підписані ОСОБА_22 акти лише встановлювали розмір сум, що мають бути сплачені Підприємством на рахунок компанії «REMAX LTD» та були підписані ОСОБА_22 виключно з метою створити первинні документи, необхідні для перерахування коштів Підприємства на рахунок компанії «REMAX LTD» наче б то за надані компанією «REMAX LTD» послуги по укладенню контракту з компанією «Solway Industries LTD.».

У подальшому, ОСОБА_22 передав підписані ним акти до фінансово-економічного відділу Підприємства, після чого Підприємство здійснило перерахування коштів на банківський рахунок компанії «REMAX LTD».

Після цього, ОСОБА_22, зловживаючи повноваженнями виконуючого обов`язки генерального директора Підприємства, особисто підписав від імені Підприємства акти передачі № 4-7 від 03 квітня 2013 року.

Вчиняючи відповідні дії, ОСОБА_22 не міг не усвідомлювати, що будь-які послуги компанією «REMAX LTD» не надавалися, та що підписані ним акти передачі № 4-7 від 03 квітня 2013 року не відображали змісту наданих компанією «REMAX LTD» послуг і порядку отримання Підприємством цих послуг.

Підписані ОСОБА_22 акти лише встановлювали розмір сум, що мають бути сплачені Підприємством на рахунок компанії «REMAX LTD» та були підписані ОСОБА_22 виключно з метою створити первинні документи, необхідні для перерахування коштів Підприємства на рахунок компанії «REMAX LTD» начебто за надані компанією «REMAX LTD» послуги по укладенню контракту з компанією «Solway Industries LTD.».

У подальшому, ОСОБА_22 передав підписані ним акти передачі до фінансово-економічного відділу Підприємства, після чого Підприємство здійснило перерахування коштів на банківський рахунок компанії «REMAX LTD».

Наведені дії ОСОБА_22 у своїй сукупності доводять існування та реалізацію ОСОБА_22 прямого умислу на заволодіння коштами Підприємства шляхом їх обернення на користь третіх осіб.

Корисливий мотив дій ОСОБА_22 полягав у безоплатному заволодінні майном Підприємства. Метою наведених дій ОСОБА_22 було отримання третіми особами неправомірної вигоди за рахунок коштів Підприємства.

Фактичне заволодіння третіми особами коштами Підприємства, після її зарахування на банківський рахунок компанії «REMAX LTD» та подальше розпорядження цими коштами утворює закінчений склад злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Характерною ознакою дій ОСОБА_22 у цьому провадженні є те, що такі дії реалізовувалися саме шляхом умисного протиправного використання можливостей його службового становища посади першого заступника генерального директора Підприємства.

Злочинне використання ОСОБА_22 службового становища виразилося у формі підписання правочину та первинних документів від імені Підприємства, що стало підставою для подальшого перерахування грошових коштів на банківський рахунок компанії «REMAX LTD».

Очевидно, що ОСОБА_22 свідомо підписав документи приховано від інших службових осіб Підприємства, та свідомо зформулював зміст підписаних ним документів у такій завуальованій формі, щоб позбавити осіб, наділених правом розпорядження коштами Підприємства, перевірити дійсний зміст цих документів. В результаті цих дій відбулося обернення майна Підприємства на користь визначених ОСОБА_22 осіб.

Аналіз обставин підписання та аналіз змісту підписаних ОСОБА_22 документів, у тому числі з огляду на їх невідповідність вимогами чинного законодавства та звичайній діловій практиці Підприємства, доводить, що мотивом та метою підписання ОСОБА_22 не було оформлення дійсних господарських відносин між Підприємством та компанії «REMAX LTD».

З огляду на наявні у матеріалах справи докази, не існує жодного іншого розумного пояснення мотивів і мети викладених дій ОСОБА_22 ніж те, що у цьому випадку такі дії вчинялися з корисливим мотивом (створення умов для заволодіння грошовими коштами Підприємства на користь третіх осіб) та з корисливою метою (надати неправомірну вигоду визначеним ОСОБА_22 третім особам за рахунок коштів Підприємства).

Оцінка обставин, пов`язаних з доведеністю існування умислу мети та мотивів вчинення злочину надана в п. 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8 вироку.

Зокрема, ОСОБА_22 був зобов`язаний не допускати безоплатної передачі майна Підприємства іншим особам (оцінка відповідним обставинам надана в п. 5.1, 5.2, 5.3 та 5.6 вироку).

Зловживання ОСОБА_22 своїм службовим становищем у цьому випадку виступало способом заволодіння майном Підприємства на користь інших осіб, шляхом створення умов для перерахування Підприємством на банківський рахунок компанії «REMAX LTD» грошових коштів без надання з боку компанії «REMAX LTD» послуг, тобто, заволодінням майном Підприємства шляхом його безоплатного вилучення (оцінка відповідним обставинам надана в п. 5.6, 5.7 вироку).

Таким чином, доведено, що ОСОБА_22 підлягає притягненню до кримінальної відповідальності згідно за ч. 5 ст. 191 КК України у редакції закону, що діяв на момент вчинення злочину, тобто згідно редакції ст. 191 КК України станом на 05 червня 2013 року.

Кваліфікуючою ознакою дій ОСОБА_22, що визначає необхідність їх кваліфікації саме за ч. 5 ст. 191 КК України, є заволодіння майном Підприємства в особливо великих розмірах.

Відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України, критерієм вчинення кримінального правопорушення в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, визнається як вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Вартість майна, яким заволодів ОСОБА_22 внаслідок вчинення злочинних дій, становить 10 059 190,50 грн., що більше ніж у шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (оцінка відповідним обставинам надана в п. 5.7 вироку).

Таким чином, сукупністю наявних у матеріалах кримінального провадження № 32014080000000003 від 09 січня 2014 року доказів доведено, що ОСОБА_22, в період з квітня 2012 року по 05 червня 2013, діючи умисно, використав своє службове становище всупереч інтересам Підприємства, обернув грошові кошти Підприємства в розмірі 1 258 500 доларів США, що по курсу Національного Банку України в гривневому еквіваленті становить 10 059 190,50 грн., на користь третіх осіб, шляхом укладення від імені Підприємства агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, додатку № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року та підписання актів приймання № 1 від 12 грудня 2012 року, № 2 від 12 грудня 2012 року, № 3 від 12 грудня 2012 року, № 4 від 03 квітня 2013 року, № 5 від 03 квітня 2013 року, № 6 від 03 квітня 2013 року, № 7 від 03 квітня 2013 року до додатку № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року, на підставі яких у подальшому перераховано грошові кошти Підприємства на рахунки компанії «REMAX LTD» в якості винагороди за послуги та роботи, які не надавались та не виконувались.

10. Обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_22 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК, враховує особу винного та ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, відповідно до ст. 66, 67 КК.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_22 в ході досудового розслідування не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_22, в ході досудового розслідування не встановлено.

11. Призначення покарання

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_22 покарання, суд, згідно з вимогами ст. 65 КК, враховує особу винного та ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 66, 67 КК.

Щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, суд ураховує, що вчинений злочин належить до умисних корисливих корупційних злочинів.

У цьому випадку суд переконаний, що вчинення такого кримінального правопорушення, як «заволодіння майном майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах» становить загрозу розвитку держави, сприяє підриву її демократичних інститутів та цінностей.

Поширення корупції має вкрай негативний вплив на формування і діяльність суспільних інституцій, підриває довіру громадян до них, зводить нанівець принцип верховенства права та руйнує засади моралі та почуття справедливості в суспільстві.

Поза увагою суду не може залишитися той факт, що обвинувачений з метою збагачення створив видимість законної господарської діяльності шляхом укладення агентської угоди, що спричинило для підприємства Державного сектору економіки тяжкі наслідки, та виразилось у безповоротній втраті майна Підприємством.

Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину та об`єкт посягання, суд уважає, що для виправлення ОСОБА_22 та попередження вчинення ним нових злочинів недостатнім буде основного покарання на рівні мінімальної межі. Водночас покарання в максимальному розмірі також буде несправедливим через надмірну суворість. Враховуючи особу обвинуваченого, загальний розмір завданої шкоди, та інші обставини кримінального провадження, зокрема, вищу юридичну освіту та адвокатський досвід, той факт, що злочинні дії ОСОБА_22 відзначалися особливим цинізмом, тобто, заволодіння ОСОБА_22 коштами Підприємства в особливо великому розмірі здійснювалося у період, коли Підприємство перебувало у скрутному фінансовому становищі (що підтверджується, зокрема, наказом № 1433-к від 30 грудня 2011 року про роботу в умовах неповного робочого часу та показаннями свідків), суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання на рівні, близькому, але вищому від середньої межі.

Відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачає, окрім основного, також і обов`язкове призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, згідно з ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація може бути повною або частковою.

Враховуючи особливу тяжкість вчиненого ОСОБА_22, та особливо великий розмір шкоди, завданий його злочинними діями, виходячи з основних засад призначення покарання, суд уважає, що для виправлення ОСОБА_22 та досягнення справедливості слід застосувати як обов`язкове, додаткове покарання в виді конфіскації усього належного ОСОБА_22 майна.

Також враховуючи, що ОСОБА_22 вчинено тяжкий корупційний злочин, суд уважає за необхідне застосувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з реалізацією адміністративно-господарських або адміністративно-розпорядчих функцій строком на 3 роки.

12. Цивільний позов

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

На стадії підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 3201408000000003 державне підприємство «Державний науково-дослідний та проектний Інститут Титану» звернулось з цивільним позовом про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, в якому прохало стягнути з обвинуваченого ОСОБА_22 на користь державному підприємству «Державний науково-дослідний та проектний Інститут Титану» в якості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, кошти у сумі 10 059 190,50 грн. (т. 1, а.п. 31-32).

Свої вимоги цивільний позивач обґрунтовував тим, що колишній перший заступник генерального директора Підприємства ОСОБА_22 використав своє службове становище всупереч інтересам Підприємства шляхом укладення від імені Підприємства агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011, додатку № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року та підписання актів приймання до додатку № 1 до агентської угоди від 11 жовтня 2011 року № 1/2011 для контракту № 2012-1-ИТ від 19 січня 2012 року та забезпечення у подальшому перерахування грошових коштів Підприємства на рахунки компанії «REMAX LTD» в якості винагороди за послуги та роботи, які не надавались та не виконувались, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди Підприємству.

У подальшому, під час судового розгляду представник Підприємства ОСОБА_23 підтримав заявлений цивільний позов, у тому числі, з урахуванням зміни кваліфікації діяння ОСОБА_22, відповідно до положень ч. 5 ст. 191 КК України (т. 57, а.п. 175).

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану шкоду, визначених ст. 22, 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується особі, якій її було завдано.

З огляду на те, що вина обвинуваченого ОСОБА_22 у кримінальному провадженні № 3201408000000003 доведена повністю, цивільний позов Підприємства підлягає задоволенню у повному обсязі.

13. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

13.1. Спеціальна конфіскація не застосовується.

13.2. Оскільки в цьому провадженні відсутній викривач, підстави для виплати винагороди викривачу також відсутні.

13.3. Речі та документи

Доля речових доказів та документів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

13.3.1. У цьому провадженні призначено покарання у виді конфіскації всього належного ОСОБА_22 майна. Тому, особисті речі та майно ОСОБА_22, на які було накладено арешт у процесі розслідування кримінального провадження, підлягають конфіскації, зокрема:

- корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ПП «СБ-УКРРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 38984460);

- 1/17 приватної спільної часткової власності нежитлової будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Гагаріна, буд. 85 «а»;

- земельна ділянка з кадастровим номером 1211600000:03:011:0011 за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Гагаріна, площею 0,1 га.;

- напівавтоматична гладкоствольна рушниця фірми «FABARM», моделі «Lion H38 Luxe», 12 калібру, № НОМЕР_5 / НОМЕР_6 .

Вказані речі та майно підлягають конфіскації в дохід держави після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, майно, що належить іншим особам, підлягає поверненню власникам, а тому наявні підстави для скасування арешту майна.

13.3.2. Ноутбук марки «ASUS» моделі «1225С-31V019W», серійний номер С50АА5076103, VN: 4846, інвентарний номер ВО271, яким користувалась заступник Генерального директора з економіки та фінансів ДП «ДНДП Інститут титану» ОСОБА_30 та який добровільно був наданий начальником відділу інформаційного забезпечення і автоматизації проектних робіт ПАТ «Інститут Титану» ОСОБА_56, який було вилучено під час огляду 01 червня 2018 року та визнано речовим доказом постановою детектива НАБУ ОСОБА_25 від 04 червня 2018 року (т. 24, а.п. 10-11), на підставі вимог ст. 100 КПК, слід повернути власнику ПАТ «Інститут Титану» після набрання вироком законної сили.

13.3.3. Носій на жорстких магнітних дисках (НЖМД) марки «HITACHI», s/n: REOAA2UF, який вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_27, за адресою: АДРЕСА_4 та визнано речовим доказом постановою детектива НАБУ ОСОБА_25 від 19 липня 2019 року (т. 47, а.п. 34-36), на підставі вимог ст. 100 КПК, слід повернути власнику ОСОБА_27 після набрання вироком законної сили.

13.3.4. Мобільний телефон марки «Iphone A1633», який вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_30, за адресою: АДРЕСА_5, який постановою детектива НАБУ ОСОБА_25 від 19 липня 2019 року визнано речовим доказом (т. 48, а.п. 27-30), на підставі вимог ст. 100 КПК, слід повернути власнику ОСОБА_30 після набрання вироком законної сили.

13.3.5. Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року у справі № 760/22283/19 на корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СТАЛЕВИХ ТРУБ «ЮТІСТ» (код ЄДРПОУ 37837198) було накладено арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації (т. 28, а.п. 110-111). Цією ж ухвалою встановлено, що 26 липня 2019 року ОСОБА_22 здійснив відчудження права власності на ці корпоративні права.

Матеріалами провадження встановлено, що злочин було завершено 05 червня 2013 року.

У той же час, положення ст. 96-1 КК України, відповідно до яких було запроваджено інститут спеціальної конфіскації, набули чинності 15 грудня 2013 року, тобто вже після завершення вчинення злочину.

Оскільки кримінальний закон не має зворотньої дії в часі, у цьому провадженні до вказаних корпоративних прав спеціальна конфіскація не застосовується.

13.4. Процесуальні витрати

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як встановлено під час судового розгляду, витрати сторони обвинувачення на проведення судових експертиз, які було визнано судом належними та допустимими доказами, дорівнюють 37 250,00 грн., що складається з витрат на наступні судові експертизи:

- висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 18 квітня 2018 року на загальну суму 6 006 грн.;

- висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МВС України за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 19/17-3/1/223-СЕ/18 від 03 вересня 2018 року на загальну суму 2 288 грн.;

- висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 6781/18-33/16263-16285/18-33 від 13 серпня 2018 року на загальну суму 13 728 грн.;

- висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 6780/18-33/23238-23246/18-34 від 05 листопада 2018 року на загальну суму 13 728 грн.;

- висновок приватної аудиторської фірми «ЛИНАРА-АУДИТ» за результатами проведення судово-економічної експертизи № 121/11.2 від 08 листопада 2016 року на загальну суму 1500 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_22, на користь держави витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 37 250,00 грн.

У зв`язку з визнанням цього доказу доказу недопустимим, не підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_22 витрати на проведення судово-економічної експертизи за № 19170/18-71 від 22 жовтня 2018 року на загальну суму 8 580 грн.

13.5. Зарахування строку тримання під вартою

Оскільки ОСОБА_22 вчинив злочин у період до 23 грудня 2015 року, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року (зворотня дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).

Тобто, строк попереднього увязнення ОСОБА_22 протягом двох днів у період з 19 липня 2019 року по 20 липня 2019 року, підлягає зарахуванню як чотири дні до загального строку позбавлення волі (одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі).

14. Вчинення всіх можливих заходів для дотримання прав обвинуваченого

11 січня 2022 року захисник обвинуваченого ОСОБА_22 адвокат ОСОБА_15 звернувся до суду з заявою наступного змісту: «мій клієнт за порадою сторони захисту, зараз знаходиться в безпечному для себе місці, оскільки станом на грудень минулого року, він використав всі можливі способи правового захисту в судах України, переконався в тому, що в судах України він не зможе отримати справедливий, законний вирок. Так, протягом семи років він потерпав від незаконного кримінального переслідування, це були неодноразові обшуки, затримання, це було незаконне поміщення в камеру попереднього ув`язнення, домашній арешт, незаконні приводи, і переконавшись в тому, що всі ці незаконні дії відносно нього не враховуються судом, судом повністю ігноруються презумпція невинуватості і право на захист, ми вирішили, що свою правоту ми будемо відстоювати в міжнародних судах, в тому числі в ЄСПЛ, саме тому клієнт сьогодні відсутній в залі судового засідання» (технічний запис судового засідання 10:27:47 від 11 січня 2022 року). Присутня в судовому засіданні інша захисник ОСОБА_22 адвокат ОСОБА_16, підтримала заяву адвоката ОСОБА_15 .

У зв`язку з ухиленням ОСОБА_22 від явки на виклик суду, судовий розгляд кримінального провадження відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2022 року здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_22 у спеціальному судовому провадженні (in absentia).

Судом встановлено, що стороною обвинувачення було використано всі надані законом можливості для дотримання прав обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя).

У процесі спеціального судового розгляду судом здійснювалися всі можливі заходи щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_22, передбачені законом, зокрема, направлення повісток про час і місце судового розгляду за останнім відомим місцем його проживання, направлення повідомлень про судовий виклик на адресу захисників ОСОБА_22, публікація оголошень про судовий виклик у газеті «Голос України», та на офіційному веб-сайті суду згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України.

З огляду на те, що ОСОБА_22 ухилився від явки до суду на завершальній стадії судового розгляду, а саме перед допитом обвинуваченого та переходом до судових дебатів, він беззаперечно обізнаний про зміст висунутого йому обвинувачення та ознайомлений з матеріалами судового провадження відносно нього.

Право обвинуваченого ОСОБА_22 на захист належним чином забезпечувалося, у тому числі, шляхом участі його захисників на всіх стадіях судового розгляду.

15. Запобіжні заходи

Ухвалою суду від 13 січня 2022 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_22 обрано запобіжний захід увигляді тримання під вартою.

Сторона обвинувачення просила суд залишити без змін запобіжний захід ОСОБА_22 у вигляді тримання під вартою, обраний відповідно до ухвали суду від 13 січня 2022 року.

Вирішуючи питання щодо доцільності залишення без змін раніше обраного ОСОБА_22 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_22 продовжує ухилятися від суду, у зв`язку з чим оголошений у міжнародний розшук.

Також, суд враховує, що ОСОБА_22 протягом судового розгляду вчиняв порушення умов раніше застосованих до нього запобіжних заходів. Зокрема, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2022 року звернуто в дохід держави заставу в розмірі 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500,00 грн., внесену 17 січня 2020 року заставодавцем ПП «СБ-УКРРЕСУРС» за обвинуваченого ОСОБА_22, згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 03 січня 2020 року.

Тому суд уважає за необхідне залишити в силі стосовно обвинуваченого ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Нікополь, громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_1, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та призначити покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з реалізацією адміністративно-господарських або адміністративно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_22 .

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_22 строк затримання ОСОБА_22 протягом 2 (двох) днів у період з 19 липня 2019 року по 20 липня 2019 року, з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі.

2. Конфіскувати в дохід держави особисті речі та майно ОСОБА_22, на які було накладено арешт у процесі розслідування кримінального провадження, а саме:

- корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ПП «СБ-УКРРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 38984460);

- нерухоме майно у вигляді 1/17 приватної спільної часткової власності нежитлової будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Гагаріна, буд. 85 «а»;

- земельну ділянку з кадастровим номером 1211600000:03:011:0011 за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Гагаріна, площею 0,1 га.;

- напівавтоматичну гладкоствольну рушницю фірми «FABARM», моделі «Lion H38 Luxe», 12 калібру, № НОМЕР_7 .

3. Стягнути з ОСОБА_22 наступні процесуальні витрати:

- витрати на проведення судово почеркознавчої експертизи № 19/17-3/1/58-СЕ/18 від 18 квітня 2018 року на загальну суму 6 006 грн.;

- витрати на проведення судово почеркознавчої експертизи № 19/17-3/1/223-СЕ/18 від 03 вересня 2018 року на загальну суму 2 288 грн.;

- витрати на проведення судово технічної експертизи документів № 6781/18-33/16263-16285/18-33 від 13 серпня 2018 року на загальну суму 13 728 грн.;

- витрати на проведення судово технічної експертизи документів № 6780/18-33/23238-23246/18-34 від 05 листопада 2018 року на загальну суму 13 728 грн.;

- витрати на проведення судово економічної експертизи № 121/11.2 від 08 листопада 2016 року на загальну суму 1 500 грн.

4. Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «Інститут Титану» (код ЄДРПОУ 00201081) кошти у сумі 10 059 190,50 грн. в якості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину ОСОБА_22 .

5. До набрання вироком законної сили залишити в сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Нікополь, громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

6. Речові докази:

6.1. Документи, що є речовими доказами, залишити в матеріалах кримінального провадженння.

6.2. Після набрання вироком законної сили повернути власникам наступні речі та майно:

6.2.1. Ноутбук марки «ASUS» моделі «1225С-31V019W», серійний номер С50АА5076103, VN: 4846, інвентарний номер ВО271, повернути власнику державному підприємству «Державний науково-дослідний та проектний Інститут Титану» (код ЄДРПОУ 00201081).

Скасувати арешт тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року.

6.2.2. Носій жорсткий магнітний диск (НЖМД) марки «HITACHI», s/n: REOAA2UF, повернути власнику ОСОБА_27 (ІПН НОМЕР_8 ).

Скасувати арешт тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 липня 2019 року.

6.2.3. Мобільний телефон марки «Iphone A1633» повернути власнику ОСОБА_30 (ІПН НОМЕР_9 ).

Скасувати арешт тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року.

7. Скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року на корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СТАЛЕВИХ ТРУБ «ЮТІСТ» (код ЄДРПОУ 37837198).

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суд також роз`яснює право обвинуваченого подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3