Document No. 104185775

Справа № 991/1818/20

Провадження № 1-кп/991/30/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14,

обвинуваченого ОСОБА_15

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2019 року за №52019000000000714, за обвинуваченням:

ОСОБА_15, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Києві, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, освіта вища, проходить військову службу у ЗСУ, одруженого, на утриманні малолітня дитина, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_15 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.

Наказом виконувача обов`язків Голови Державного агентства автомобільних доріг України (далі Укравтодор) №57-К від 27.02.2018 ОСОБА_15 призначено з 28.02.2018 заступником начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 25878206 (далі САД у Миколаївській області, Замовник, Служба). Того ж дня 27.02.2018 наказом в.о. голови Укравтодору № 58-К на ОСОБА_15 як заступника начальника САД у Миколаївській області з 28.02.2018 покладено виконання обов`язків начальника САД у Миколаївській області до моменту призначення його на цю посаду у встановленому порядку, з наданням права першого підпису.

Наказом виконувача обов`язків Голови Укравтодору № 134-К від 05.04.2019 ОСОБА_15 призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника з фінансово-економічних питань САД у Миколаївській області. Наказом виконувача обов`язків Голови Укравтодору № 189-К від 07.05.2019 на ОСОБА_15 як заступника з фінансово-економічних питань САД у Миколаївській області з 08.05.2018 покладено виконання обов`язків начальника САД у Миколаївській області до моменту призначення його на цю посаду у встановленому порядку, з наданням права першого підпису.

09.09.2019 ОСОБА_15 наказом в.о. голови Укравтодору № 369-К увільнено від виконання обов`язків начальника САД у Миколаївській області шляхом визнання таким, що втратив чинність, вказаного наказу № 189-К від 07.05.2019, із залишенням ОСОБА_15 на посаді заступника начальника Служби. ОСОБА_15 залишався на посаді заступника начальника САД у Миколаївській області станом на 11.09.2019.

САД у Миколаївській області зареєстрована як юридична особа 09.04.2002, існує в організаційно-правовій формі державної організації (установи, закладу), належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (код ЄДРПОУ 37641918) як центрального органу виконавчої влади та створена останнім.

Питання діяльності САД у Миколаївській області врегульовано Положенням про САД у Миколаївській області, затвердженим наказом в.о. голови Укравтодору № 250 від 29.07.2019 (далі Положення).

Відповідно до п. 1 розділу 1 вказаного Положення, САД у Миколаївській області заснована на державній власності, належить до сфери управління Укравтодору, є державною організацією (установою, закладом).

Пунктом 2.1 Положення передбачено, що метою діяльності Служби є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Миколаївській області шляхом їх будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання (дорожні роботи) в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

Згідно з п. 2.2 Положення основним предметом діяльності Служби є виконання функцій замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг та іншого державного майна, та одержувача бюджетних коштів.

Пунктом 3.1 Положення визначено, що Служба є державною юридичною неприбутковою організацією юридичною особою публічного права, утвореною в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 3.2 Положення Служба є одержувачем бюджетних коштів, передбачених бюджетними програмами на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг на території Миколаївської області.

Згідно з п. 7.1 Положення Службу очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Уповноваженого органу управління за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

Пунктом 7.2 Положення передбачено, що начальник Служби, зокрема:

очолює Службу, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Службу у відносинах з Уповноваженим органом управління, іншими органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами в України та за її межами;

забезпечує організацію, будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Миколаївській області відповідно до державних будівельних норм і стандартів;

здійснює заходи щодо запобігання проявам корупційних дій в Службі;

несе персональну відповідальність за виконання покладених на Службу завдань;

відповідає за ефективне та цільове використання коштів, що надходять на фінансування дорожнього господарства у Миколаївській області згідно із законодавством;

підписує накази та розпорядження Служби, правочини (контракти, договори, угоди, довіреності) та інші документи, що укладаються від імені Служби;

розпоряджається коштами в межах затвердженого Уповноваженим органом управління кошторису видатків на утримання апарату Служби.

Крім того, пунктом 8.1 Положення визначено, що Уповноважений орган управління здійснює свої права щодо управління Службою безпосередньо та відповідно до Положення про Державне агентство автомобільних доріг України від 10.09.2014 №439, інших нормативно-правових актів, цього Положення та покладених на нього завдань, а також, серед іншого, призначає на посаду та звільняє з посади начальника Служби, визначає ступінь відповідальності начальника Служби, відсторонює від виконання повноважень начальника Служби, покладає виконання обов`язків начальника Служби на іншу особу.

Згідно з прим. 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях, зокрема, 368 і 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_15, будучи заступником начальника САД у Миколаївській області з 28.02.2018, щонайменше, по 11.09.2019 включно, і виконуючи обов`язки начальника САД у Миколаївській області з 28.02.2018 по 09.09.2019, з 28.02.2018 і, щонайменше, по 11.09.2019 включно, був службовою особою в розумінні ст. ст.368, 369 КК України.

11.07.2018 між САД у Миколаївській області в особі виконуючого обов`язки начальника ОСОБА_15 (як Замовником) та ПП«Полтавабудцентр», код ЄДРПОУ 24565511, в особі ОСОБА_16 (як Підрядником), укладено договір №36-Б. За умовами вказаного договору ПП«Полтавабудцентр» зобов`язалося надати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро-Миколаїв (через м.Кривий Ріг) на ділянці км255+000 км260+000, Миколаївська область, а САД у Миколаївській області прийняти виконані належним чином у відповідності до договору роботи після перевірки їх фізичних та вартісних показників і оплатити вказані роботи.

САД у Миколаївській області було здійснено низку попередніх платежів за Договором № 36-Б, а саме, 19.09.2018 у сумі близько 5,5 млн. грн, 28.12.2018 у сумі близько 4,5 млн. грн. і 27.06.2019 у сумі 14,00 млн. грн, при чому ці платежі здійснювалися невідкладно після надходження на рахунок САД у Миколаївській області відповідних асигнувань саме для оплати за вказаним договором. Таким чином, станом на кінець липня 2019 року більша частина робіт за Договором № 36-Б залишалася неоплаченою.

26.07.2019, точний час встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_17 (з яким ОСОБА_15 був знайомий, щодо якого ОСОБА_15 було достеменно відомо, що вказаний громадянин має вирішальний вплив на господарську діяльність ПП «Полтавабудцентр», та який був близькою особою заступника директора з питань економіки ПП «Полтавабудцентр» ОСОБА_18 ), що проблема затримки виплати коштів за Договором № 36-Б спричинена позицією Укравтодору щодо надання САД у Миколаївській області коштів для цих цілей. При цьому, ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_17, що йому вдалося добитися отримання від Укравтодору коштів у сумі понад 9 млн. грн для здійснення виплат за вказаним договором, після чого, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди за вчинення ним дій з використанням влади і службового становища, сказав ОСОБА_17 у формі питання, що у разі, якщо кошти дійсно надійдуть, останньому належатиме «не забути» про ОСОБА_15 і «віддячити» йому.

У подальшому, після підписання 07.08.2019 акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року (форма №КБ-3), САД в Миколаївській області 08.08.2019 здійснено перерахування на рахунок ПП«Полтавабудцентр» № НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ Банк» 4619003,47 грн в якості оплати за Договором № 36-Б.

Того ж дня 08.08.2019 приблизно о 12:59 ОСОБА_15, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди за вчинення ним дій з використанням влади і службового становища при здійсненні вказаної оплати, а також майбутніх виплат за Договором № 36-Б на користь ПП «Полтавабудцентр», в месенджері Telegram запропонував ОСОБА_17 надати ОСОБА_15 за вчинення ним дій, спрямованих на забезпечення виконання підкорядкованої йому САД у Миколаївській області оплати по Договору № 36-Б, частини зазначеної суми, перерахованої САД у Миколаївській області на користь ПП «Полтавабудцентр», у розмірі, раніше обумовленому ОСОБА_15 та ОСОБА_17 у невстановленому місці в період з 26.07.2019 по 08.08.2019, точної дати і часу не встановлено, а саме, близько 7% від суми, перерахованої Службою на користь ПП «Полтавабудцентр» 08.08.2019. На вказану вимогу ОСОБА_17, остерігаючись шкідливих наслідків для законних інтересів ПП«Полтавабудцентр», а саме, затримок зі своєчасними розрахунками за виконану роботу, повідомив ОСОБА_15 про можливість надання йому коштів у зазначеній сумі 12.08.2019.

12.08.2019 приблизно об 11:07 ОСОБА_15, продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на реалізацію вказаного злочинного умислу з отримання неправомірної вигоди, в месенджері Telegram з номеру НОМЕР_2 надіслав ОСОБА_17 на номер НОМЕР_3 повідомлення, у якому підтвердив висунуту ним вимогу отримати неправомірну вигоду за вчинені ним дії у розмірі, раніше обумовленому ОСОБА_15 та ОСОБА_17, та повідомив про бажаність передачі такої вигоди в м. Києві.

Протягом дня 19.08.2019, точний час не встановлено, ОСОБА_15, продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на реалізацію вказаного злочинного умислу з отримання неправомірної вигоди, засобами телекомунікаційного зв`язку узгодив з ОСОБА_17 час і місце зустрічі для передачі ОСОБА_15 раніше узгодженої ними суми коштів у розмірі близько 7% від 4619003,47 грн. Так, ОСОБА_15 надав згоду на зустріч з ОСОБА_17 для отримання зазначеної неправомірної вигоди у вечірній час 19.08.2019 в кафе «Раки» в АДРЕСА_3 .

Пізніше того ж дня, 19.08.2019, ОСОБА_15, продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на реалізацію вказаного злочинного умислу з отримання неправомірної вигоди, прибув у зазначене кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 . Перебуваючи там, ОСОБА_15 в період часу з 20:02 по 20:12 провів розмову з ОСОБА_17, під час якої підтвердив свій намір використовувати владу та службове становище для сприяння виконанню підконтрольної йому САД у Миколаївській області оплати обов`язків на користь ПП «Полтавабудцентр», та повідомив про спосіб такого використання (через висунення вимог з надходження коштів на рахунок Служби для виплати авансів за іншими, ніж № 36-Б, договорами з наступним використанням цих авансів для виплат ПП «Полтавабудцентр») (в контексті отримання ним за це частини коштів, сплачуваних на користь ПП «Полтавабудцентр», відповідно до висунутої ним раніше ОСОБА_17 вимоги). Крім того, в цей же проміжок часу ОСОБА_15 познайомився з ОСОБА_18 як заступником директора з питань економіки ПП «Полтавабудцентр». Після цього, приблизно о 20:14, ОСОБА_15 умисно отримав від ОСОБА_18 кошти в сумі 300 000 гривень, для одержання яких прибув до зазначеного кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за домовленістю з ОСОБА_17 .

Після отримання вказаних коштів, за їх отримання ОСОБА_15 також надав згоду на сприяння ПП «Полтавабудцентр» в отриманні відповідей на запити ПП «Полтавабудцентр» щодо якості виконаних останнім робіт (відгуків). Вказані відгуки потребувалися ПП «Полтавабудцентр» для здійснення господарської діяльності. Після цього ОСОБА_15 залишив місце злочину разом із зазначеними коштами.

Наступного дня, 20.08.2019, ОСОБА_15 надав вказане сприяння ПП «Полтавабудцентр» в особі ОСОБА_18 шляхом надання вказівок своєму заступнику ОСОБА_19 засобами телекомунікаційного зв`язку щодо підготовки та передачі ОСОБА_18 зазначених відгуків.

Сума вказаної неправомірної вигоди в розмірі 300000 гривень становить великий розмір неправомірної вигоди в розумінні примітки 1 до ст. 368 КК України.

Отже, ОСОБА_15 одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надавав неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади та службового становища, предметом чого була неправомірна вигода у великому розмірі.

Крім того, діючи повторно, 26.08.2019 в період часу приблизно з 11:00 до 16:00, точний час не встановлено, ОСОБА_15, реалізуючи умисел, який виник у нього не пізніше 26.08.2019 з підбурювання ОСОБА_17 до надання ОСОБА_15 неправомірної вигоди за вчинення ним дій, спрямованих на забезпечення виконання підпорядкованої ОСОБА_15 САД у Миколаївській області оплати по Договору № 36-Б, в месенджері Telegram з номеру НОМЕР_2 зателефонував ОСОБА_17 на номер НОМЕР_3 і повідомив ОСОБА_17, що виплата САД у Миколаївській області за Договором № 36-Б наступної частини недоплаченої суми близько 57 млн. грн. у розмірі 31 млн. грн. буде здійснена після 01.09.2019.

03.09.2019 в період часу з 09:30 по 10:30 ОСОБА_15, продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на реалізацію вказаного злочинного умислу з підбурювання ОСОБА_17 до надання неправомірної вигоди, перебуваючи спочатку поблизу, а потім - у своєму службовому кабінеті в будівлі САД у АДРЕСА_4, під час розмови з ОСОБА_17, після надання підлеглому співробітнику доручення з`ясувати питання надходження коштів на рахунок САД у Миколаївській області, які можна було б використати для розрахунків за виконані роботи, та після отримання від підлеглого співробітника підтвердження, що такі кошти за заявкою Служби мають надійти на рахунок Служби, того ж дня, висунув ОСОБА_17 умовою виплати на користь ПП «Полтавабудцентр» решти заборгованості за Договором №36-Б досягнення ними згоди про надання ОСОБА_15 неправомірної вигоди в розмірі 90 тис. дол. США не пізніше 11.09.2019, на що отримав від ОСОБА_17 згоду, підбуривши таким чином останнього на надання ОСОБА_15 зазначеної неправомірної вигоди.

Пізніше того ж дня 03.09.2019 близько 11:16 ОСОБА_15 зателефонував зі свого номера НОМЕР_2 на номер НОМЕР_4 співробітниці САД у Миколаївській області з приводу отриманого ним від неї повідомлення про надходження на казначейський рахунок Служби коштів, а саме, уточнив у неї суму коштів, яка надійшла, на що було повідомлено про надходження понад 63,3 млн. грн., після чого надав їй вказівку не здійснювати жодних виплат за рахунок вказаної суми без його прямої вказівки, надав згоду лише підготувати платіжні документи для відповідних виплат, після чого зазначеною співробітницею було згадано про необхідність отримання реквізитів для підготовки платіжного доручення від ПП «Полтавабудцентр».

Пізніше того ж дня, 03.09.2019, в період часу з 11:16 до 15:48, ОСОБА_15 як виконувач обов`язків керівника САД у Миколаївській області підписав реєстр платіжних доручень з, у т.ч., платіжним дорученням на перерахування для ПП «Полтавабудцентр» 55945886,63 гривень в якості оплати за Договором №36-Б, що було необхідною умовою здійснення такого платежу.

Того ж дня, 03.09.2019, близько 15:48 ОСОБА_15 зателефонував зі свого номера НОМЕР_2 на той же номер телефону НОМЕР_4, яким спілкувався зі співробітницею САД у Миколаївській області, та поцікавився, чи було подано до казначейства платіжні доручення, на що отримав ствердну відповідь щодо доручень з оплати на користь, зокрема, ПП «Полтавабудцентр», після чого ОСОБА_15 поцікавився, чи буде здійснено платіж на користь ПП «Полтавабудцентр», якщо його наступного дня буде усунуто з керівної посади в САД у Миколаївській області, на що отримав ствердну відповідь.

04.09.2019, тобто наступного дня після надання ОСОБА_17 згоди на передачу ОСОБА_15 неправомірної вигоди у розмірі 90 000 доларів США, однак до передачі ОСОБА_17 такої неправомірної вигоди, було здійснено перерахування з рахунку САД у Миколаївській області на рахунок ПП«Полтавабудцентр» № НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ Банк» 55945886,63 грн за Договором № 36-Б на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року (форма №КБ-3), підписаних ще 30.08.2019.

09.09.2019 під час розмови з ОСОБА_18 за номером НОМЕР_5 в месенджері Telegram, використовуючи номер НОМЕР_2, у період з 17:57 ОСОБА_15 підтвердив їхню з ОСОБА_17 домовленість про необхідність передачі ОСОБА_15 90 тис. дол. США 10.09.2019 в м. Миколаєві або 11.09.2019 в м.Одеса.

11.09.2019 близько 10:00 ОСОБА_15 засобами телекомунікаційного зв`язку з використанням свого номера НОМЕР_2 узгодив з ОСОБА_18 зустріч для передачі ОСОБА_18 . ОСОБА_15 зазначених коштів в сумі 90 тис. дол. США в м. Одеса.

Того ж дня, 11.09.2019, у проміжку часу з 12:00 по 12:30 ОСОБА_15 засобами телекомунікаційного зв`язку з використанням свого номера НОМЕР_2 узгодив з ОСОБА_18 зустріч для передачі вказаних коштів в м. Одеса, поблизу ресторану «Три барашка» по АДРЕСА_5, куди ОСОБА_15 і прибув на автомобілі Infiniti FX 35 близько 12:30.

Після прибуття на місце зустрічі, ОСОБА_15 близько 12:30 повідомив з використанням тих же засобів ОСОБА_18 про те, що останньому потрібно вийти з ресторану для зустрічі з ОСОБА_15, після чого ОСОБА_18 вийшов із вказаного ресторану, назустріч йому із зазначеного автомобіля вийшов ОСОБА_15, вони привіталися і після короткої бесіди ОСОБА_18 приблизно о 12:35 передав, а ОСОБА_15 отримав кошти в сумі 90 тис. дол. США, після чого попрямував назад до вказаного автомобіля, після чого був затриманий співробітника НАБ України.

Гривневий еквівалент суми вказаної неправомірної вигоди в розмірі 90 000 доларів США, з урахуванням офіційного курсу долара США станом на 03.09.2019, складає 2273400,00 гривень.

Отже, ОСОБА_15 здійснив підбурювання до надання йому неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах того, хто надавав неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади та службового становища, вчинене повторно, тобто ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

04 травня 2022 року між прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_15 за участю захисника ОСОБА_14 було укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змістуугоди вбачається,що обвинувачений ОСОБА_15 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі висунутого обвинувачення та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вказаному обсязі в судовому провадженні; зобов`язується співпрацювати з прокурором у викритті кримінальних правопорушень, розслідуваних детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні, зазначеному в угоді, станом на дату підписання цієї угоди (незалежно від об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування), а також інших правопорушень, відомості про скоєння яких містяться в матеріалах зазначеного кримінального провадження станом на дату підписання цієї угоди, шляхом надання повних правдивих викривальних показань щодо обставин скоєння зазначених кримінальних правопорушень і ролі інших осіб в їх вчиненні, зокрема: 1) підтвердити показання, які було надано ОСОБА_15 під час досудового розслідування зазначених кримінальних правопорушень, під час їх подальшого досудового розслідування і під час судового провадження щодо цих правопорушень; 2) з`являтись за викликом слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду для участі в слідчих, негласних слідчих (розшукових) діях, інших процесуальних діях, судових засіданнях, які здійснюватимуться (проводитимуться) у зв`язку з досудовим розслідуванням чи судовим провадженням щодо зазначених кримінальних правопорушень

Інкримінованими кримінальними правопорушеннями матеріальна шкода не завдана та підстави для цивільної відповідальності відсутні, у зв`язку з цим відсутні підстави для звільнення від цивільної відповідальності.

Згідно з угодою пом`якшуючих та обтяжуючих обставин не встановлено.

Крім цього, при укладенні угоди враховано, ступінь та характер сприяння ОСОБА_15 у здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні, зазначеному в угоді, щодо причетності низки осіб до скоєння особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме, тривала, протягом більше ніж 10 місяців, участь у проведення негласних слідчих (розшукових) дій, надання викривальних показань, значних за обсягом та релевантних для досудового розслідування у вказаному провадженні; беззаперечне визнанняним своєївинуватості вінкримінованих йомукримінальних правопорушеннях; тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_15, зокрема, належність їх до тяжких злочинів відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України; особу ОСОБА_15, зокрема, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини; відсутність матеріальної шкоди, заподіяної вчиненням інкримінованих кримінальних правопорушень; збіг суттєвого часу після вчинення ОСОБА_15 інкримінованих дій, та відсутність відомостей про вчинення ним інших дій аналогічного характеру після того; наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить своєчасну та невідворотну кримінальну відповідальність ОСОБА_15 за вчинення кримінальних правопорушень у цьому провадженні; складність досудового розслідування і судового провадження щодо злочину, про підозру у скоєнні якого повідомлено низці осіб у кримінальному провадженні, зазначеному в угоді, а також допомогу в розслідуванні якого і в притягненні до відповідальності за який надавав і може надати в майбутньому ОСОБА_15 (ця складність зумовлена тривалістю розслідування, кількістю епізодів можливої злочинної діяльності, кількістю залучених осіб) з одного боку, та одночасно наявність суспільного інтересу у невідворотності відповідальності за вчинення вказаного злочину, у його ефективному розслідуванні і швидкому судовому провадженні стосовно вказаного злочину.

Сторони узгодилизапропонувати судупризначити ОСОБА_15 за ч.3ст.368КК Україниузгоджене основнепокарання увиді позбавленняволі строкомна 5(п`ять)років ідодаткове покаранняу видіпозбавлення праваобіймати посадикерівника державнихта комунальнихорганів,установ іорганізацій тасуб`єктів господарюваннядержавної такомунальної формивласності строкомна 2(два)роки і повної конфіскації належного обвинуваченому майна.

Сторони погоджуються запропонувати суду призначити ОСОБА_15 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369 КК України узгоджене основне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки із штрафом у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Сторони погоджуються запропонувати суду призначити ОСОБА_15 за сукупністю кримінальних правопорушень основне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років (шляхом поглинання) із штрафом у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян та з приєднанням до нього додаткових покарань у вигляді (1) позбавлення права обіймати посади керівника державних та комунальних органів, установ і організацій та суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності строком на 2 (два) роки, (2) повної конфіскації належного обвинуваченому майна. Сторони з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України узгоджують звільнення ОСОБА_15 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з випробуванням зі штрафом в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян та покладенням на обвинуваченого ОСОБА_15 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України та, з урахуванням ст. 77 КК України, призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади керівника державних та комунальних органів, установ і організацій та суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності строком на 2 (два) роки.

Сторони відповідно до ч.2 ст. 96-2 КК України узгоджують застосування спеціальної конфіскації до суми належних ОСОБА_15 коштів в розмірі 100000,00 грн, що відповідає вартості частини готівкових коштів, одержаних ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.

Під час розгляду кримінального провадження, на підставі угоди про визнання винуватості, суд встановив, що сторонам відомо та зрозуміло, що:

1) відповідно дост. 473 КПК Українинаслідком укладення та затвердження цієї угоди для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ч. 4 ст.394та ч. 3 ст.424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 пункту 1 ч. 4ст. 474 КПК України.

2) обмеженнями відповідно до ч. 4ст. 394 КПК Україниє право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі цієї угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5 - 7ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4ст. 469 КПК Україниугода не може бути укладена;

3) обмеженнями відповідно до ч. 3ст. 424 КПК Україниє право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5 - 7ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4ст. 469 КПК Україниугода не може бути укладена;

4) наслідки невиконання угоди, передбаченіст. 476 КПК України. За угодою, обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для його кримінальної відповідальності заст. 389-1 КК України.

Обвинувачений підтвердив, що йому відомі і зрозумілі наслідки укладання цієї угоди у вигляді відмови від здійснення прав, передбачених пунктом 1 ч. 4 ст.474КПК України та підтвердив, що розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473КПК України та наслідки невиконання угоди, відповідно до статті 476 КПК України;

3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_15 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України, а саме, в підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_15 у судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість, підтвердив свою згоду на призначення узгодженого покарання, а також те, що цілком розуміє свої права, які передбачені ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винуватим, вид покарання, що буде застосований до нього, у разі затвердження угоди.

Обвинувачений також підтвердив, що насильства, примусу чи погроз при укладенні угоди до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою, йому ніхто не давав.

Захисник повністю підтвердив зазначені його підзахисним обставини.

Відповідно до ч. 7ст. 474 КПК Українисуд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексута/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 369 та ч. 3 ст. 368 КК України належать до тяжких злочинів.

Згідно з ч. 4ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо тяжких злочинів, до яких згідно зіст. 12 КК Україниналежать злочини, вчинені обвинуваченим.

Відповідно до ст. 45 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.369КК України та ч. 3 ст. 368 КК України, належать до корупційних злочинів.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, адже її укладення сприятиме швидкому судовому провадженню, забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинені ним корупційні злочини з метою виправлення останнього. Зазначене впливає на усвідомлення іншими особами караності злочинних діянь, сприяє формуванню у суспільства антикорупційної правосвідомості та свідчитиме про невідворотність покарання.

Окрім цього, умови угоди відповідають інтересам суспільства в частині запобігання,виявлення таприпинення іншихкорупційних кримінальнихправопорушень,враховуючи те,що обвинувачений ОСОБА_15 зобов`язується співпрацювати з прокурором у викритті кримінальних правопорушень, розслідуваних детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні, зазначеному в угоді, станом на дату підписання цієї угоди (незалежно від об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування), а також інших правопорушень, відомості про скоєння яких містяться в матеріалах зазначеного кримінального провадження станом на дату підписання цієї угоди, шляхом надання повних правдивих викривальних показань щодо обставин скоєння зазначених кримінальних правопорушень і ролі інших осіб в їх вчиненні, зокрема: 1) підтвердити показання, які було надано ОСОБА_15 під час досудового розслідування зазначених кримінальних правопорушень, під час їх подальшого досудового розслідування і під час судового провадження щодо цих правопорушень; 2) з`являтись за викликом слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду для участі в слідчих, негласних слідчих (розшукових) діях, інших процесуальних діях, судових засіданнях, які здійснюватимуться (проводитимуться) у зв`язку з досудовим розслідуванням чи судовим провадженням щодо зазначених кримінальних правопорушень.

Із дослідженої судом у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно дост. 17 КПК Українине можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Також, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обґрунтованих підстав вважати протилежно судом не встановлено.

Обвинувачений підтвердив можливість виконання взятих на себе зобов`язань згідно з угодою, суд не встановив об`єктивних перешкод до зазначеного.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, з урахуванням вимог, передбачених ст. 337 КПК України, підтвердження самим обвинуваченим цих обставин та визнання ним своєї винуватості, дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим.

Суд вважає,що підчас узгодженняпокарання сторонамиугоди допущенапомилка щодопризначення додатковихпокарань,яка,в кінцевомурахунку,не вплинулана узгодженеобвинуваченому покараннята неє підставоюдля відмови в затвердженні цієї угоди, передбаченою частиною 7 статті 474 КПК України.

Так, на думку суду, сторони помилково визначили покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачене санкцією ч. 2 ст. 369 КК України, як основне, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 52 КК України за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Але до основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених Кримінальним кодексом України.

Отже, узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян є додатковим покаранням і відповідно до ч. 3 ст. 70 КК України може бути приєднаним до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, поряд з іншими додатковими покараннями, призначеними (узгодженими) за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною.

З огляду на викладене, обвинуваченому має бути призначене покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у виді на 5 (п`яти) років позбавлення волі і додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади керівника державних та комунальних органів, установ і організацій та суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна; за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі і додаткове покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України обвинуваченому має бути призначене покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі зі штрафом в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади керівника державних та комунальних органів, установ і організацій та суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності строком на 2 (два) роки, та з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна.

Суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого узгоджене сторонами угоди звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, заборона застосування такого звільнення у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 75 КК України, не розповсюджується на випадки засудження за вчинення таких злочинів на підставі угоди про визнання винуватості відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України. Ця норма, на відміну від частини першої даної статті, не обмежує право суду прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Положення цієї норми є послідовною реалізацією законодавцем принципів невідворотності покарання, гуманізму та пропорційності щодо осіб, які, будучи обвинуваченими у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, виявили бажання співпрацювати з органом досудового розслідування щодо викриття інших корупційних кримінальних правопорушень, та з урахуванням дотримання законодавчих фільтрів, визначених ст. ст. 468-476 КПК України, є ефективним інструментом попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчинення нових.

Вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання, суд також враховує, що обвинувачений мобілізований до лав Збройних сил України та проходить військову службу під час воєнного стану, запровадженого на всій території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, оскільки, на думку суду, саме такий строк є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і може забезпечити досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України. При цьому, відповідно до ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Отже, неможливість застосування до обвинуваченого у якості додаткового покарання конфіскації майна, передбачена угодою про визнання винуватості, узгоджується із кримінальним законом.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України судом перевірено відповідність вказаної угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність, та встановлено, що домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не виходять за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність, з урахуванням положень статей 50, 65 КК України, при укладенні угоди враховано вимоги ст. 470 КПК України, її зміст відповідає вимогам, передбаченим ст. 472 КПК України.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає за можливе затвердити вказану угоду про визнання винуватості.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Речові докази.

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Грошовікошти,в сумі 90000 (дев`яносто тисяч) доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США належить повернути державі в особі Національного антикорупційного бюро України.

Сейф-пакет № 0012377, у якому містився пакет білого кольору, у якому 19.08.2019 здійснено передачу ОСОБА_15 300 000 гривень підлягає знищенню.

Процесуальні витрати.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню на залучення експерта для проведення судової експертизи звукозапису № 29169/19- 35 від 08.11.2019 на суму 6 280 (шість тисяч двісті вісімдесят) гривень підлягають стягненню в повному обсязі з обвинуваченого ОСОБА_15 на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Вирішення питань щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що судом не призначено покарання у виді конфіскації майна обвинуваченого, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2019 на майно ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_6 (частка власності Ѕ).

Крім того,підлягає скасуваннюарешт,накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2019 на грошові кошти в сумі 90 000 доларів США вилучені за адресою: АДРЕСА_7, під час затримання в порядку ст. 208 КПК України та проведення особистого обшуку ОСОБА_15 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.05.2022 накладено арешт на грошові кошти у розмірі 100000,00 грн, які належать обвинуваченому ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, та перебувають на його рахунку № НОМЕР_6 в АТ «Ощадбанк» (Київська філія, МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277) шляхом заборони користуватися та розпоряджатися ними.

Вказані грошові кошти є частиною отриманою ОСОБА_15 неправомірної вигоди 19.08.2019, тому суд, з урахуванням вимог ст. 96-1, 96-2 КК України вважає за необхідне прийняти рішення про застосування спеціальної конфіскації шляхом стягнення з обвинуваченого ОСОБА_15 цієї суми.

Запобіжний захід.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 до ОСОБА_15 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 912 000 гривень та покладенням на підозрюваного ОСОБА_15 у разі внесення застави відповідних обов`язків.

Запобіжний захід у вигляді застави діє по цей час.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням вироку, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу та вважає за необхідне залишити обраний ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 11ст.182КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Підстав для звернення застави в дохід держави не встановлено, а тому після набрання вироком законної сили її належить повернути заставодавцю ОСОБА_13 .

На підставі викладеного, керуючись ст.368,370,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №52019000000000714, укладену 04 травня 2022 року у місті Києві між прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального ОСОБА_10 та ОСОБА_15 за участі захисника ОСОБА_14 .

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст.368,ч.4ст.27,ч.2ст.369КК України.

Призначити ОСОБА_15 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:

за ч. 3 ст. 368 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника державних та комунальних органів, установ і організацій та суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності строком на 2 (два) роки;

за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України покарання у виді 4 (чотири) років позбавлення волі зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити обвинуваченому ОСОБА_15 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі зі штрафом у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади керівника державних та комунальних органів, установ і організацій та суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності строком на 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_15 на підставі ч. 2ст. 75 ККУкраїни від відбування узгодженого сторонами основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_15 у строк основного покарання за цим вироком у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 11.09.2019 по 16.09.2019.

Покласти на ОСОБА_15 обов`язки, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 ст.76КК України, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_15, залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 1 912 000 (один мільйон дев`ятсот дванадцять тисяч) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_13 .

Застосувати до ОСОБА_15 спеціальну конфіскацію, конфіскувавши в дохід держави грошові кошти у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, які перебувають на його рахунку № НОМЕР_6 в АТ «Ощадбанк» (Київська філія, МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277).

Стягнути з ОСОБА_15 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 6 280 (шість тисяч двісті вісімдесят) гривень, за висновком № 29169/19- 35 від 08.11.2019.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2019 на майно ОСОБА_15, за адресою: АДРЕСА_6 (частка власності Ѕ) - скасувати.

Арешт,накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2019 на грошові кошти в сумі 90 000 доларів США, вилучені за адресою: АДРЕСА_7, під час затримання в порядку ст. 208 КПК України та проведення особистого обшуку ОСОБА_15, - скасувати.

Речові докази:

Грошовікошти,в сумі 90000 (дев`яносто тисяч) доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США повернути державі в особі Національного антикорупційного бюро України.

Сейф-пакет № 0012377, у якому містився пакет білого кольору, у якому 19.08.2019 здійснено передачу ОСОБА_15 300 000 гривень - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд, з підстав, передбаченихстаттею 394 КПКта з урахуванням обмежень, визначених ч. 2ст.473КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідност.476КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності заст. 389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді - ОСОБА_2

ОСОБА_3