- Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.
Справа № 991/967/22
Провадження №11-сс/991/153/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №52018000000000182 від 02.03.2018,
ВСТАНОВИЛА:
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у тому числі за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
30 вересня 2021 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 звернувся до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) ОСОБА_8 із клопотанням, у якому просив закрити кримінальне провадження №52018000000000182 від 02.03.2018 за ст. 364 КК України на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПКУкраїни, оскільки існує не скасована постанова слідчого Національної поліції України від 31.10.2019 про закриття кримінального провадження з підстав встановлення відсутності складу кримінального правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 12019000000000177 від 06.03.2019 щодо того самого діяння, яке наразі розслідується детективами НАБУ.
За результатами розгляду клопотання прокурор САП ОСОБА_9 виніс постанову від 15.10.2021 про відмову в задоволенні клопотання, яка скасована ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2021 у справі № 991/8216/21 як така, що не відповідає вимогам ч.5 ст. 110 КПК України.
10 січня 2022 року прокурор САП ОСОБА_9 повторно розглянув клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, подане 30.09.2021, та виніс постанову про відмову у його задоволенні.
11 лютого 2022 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із скаргою на постанову про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із наявністю нескасованої постанови (п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України) від 10.01.2022.
Ухвалою слідчого судді від 12 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 на постанову прокурора САП ОСОБА_9 про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із наявністю нескасованої постанови (п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України) від 10.01.2022.
Не погодившись із вказаною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, 21квітня2022 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.04.2022 року у справі № 991/967/22 та прийняти нове рішення, яким зобов`язати прокурора САП Офісу генерального прокурора, який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №5201800000000182 від 02.03.2018року, вчинити процесуальну дію прийняти постанову про закриття кримінального провадженні №5201800000000182 від 02.03.2018 року за ч. 2 ст.364 КК України на підставі п.9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
05 травня 2022 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від адвоката ОСОБА_5 надійшли доповнення до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.04.2022 року у справі №991/967/22.
Апеляційна скарга обґрунтовуються тим, що ухвала слідчого судді є необгрунтованою та незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а слідчий суддя:
-не вірно трактувала обставини щодо дотримання вимог підслідності, зокрема вимога щодо віднесення кримінального провадження до підслідності Національного антикорупційного бюро України (зокрема дотримання умов, що розмір завданої шкоди за ч.ст. 364 ККУкраїни у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення та кримінальне правопорушення вчинене службовим особами суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50відсотків);
-не надала оцінки доказам сторони захисту щодо відсутності завданої шкоди, передбаченого ст. 216 КПК України та диспозицією ч. 2 ст. 364 КК України;
-не надала оцінку тому, що підозрювані ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 не є суб`єктами злочину передбаченого ст. 364 КК України, оскільки вони не є а ні службовими особами, а ні посадовими особами в розумінні КК України.
-в судовому засіданні не мала у розпорядженні матеріали справи та не досліджувала їх безпосередньо у залі суду, що є грубим порушенням ст. 23 КПК України.
05 травня 2022 року на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення прокурора САП ОСОБА_15 на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення
В судове засідання з`явився захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 . Прокурор САП ОСОБА_15 просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч.4 ст.405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, думки особи, яка подала апеляційну скаргу, та підозрюваного ОСОБА_6, які підтримала подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення прокурора, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дотрималась в повній мірі зазначених вимог закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження й оцінки слідчим або прокурором всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження у сукупності.
Стаття 284 КПК України визначає підстави, за наявності яких закривається кримінальне провадження. Пунктом 9-1 частини першої цієї статті встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Аналіз указаної норми закону дає підстави вважати, що її застосування можливе у випадку:
1) наявність нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України;
2) що діяння, яке розслідується у кримінальному провадженні, є тим самим діянням щодо якого існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3) здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке закрито на одній із підстав, зазначених у п. п. 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України, на момент його закінчення, із дотриманням вимог щодо підслідності.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 від 31.10.2019 про закриття кримінального провадження №12019000000000177 від 06.03.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України не може слугувати підставою для закриття кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки слідчим суддею не встановлено наявності всіх обставин, які є обов`язковими для прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції переглядаєсудові рішеннясуду першоїінстанції вмежах апеляційноїскарги (ч. 1 ст. 404 КПК України).
Щодо доводів сторони захисту про те, що під час судового засідання слідчий суддя не надала оцінки доказам сторони захисту щодо не дотримання вимог підслідності, зокрема вимог щодо віднесення кримінального провадження до підслідності НАБУ, то колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 КК України, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або власності перевищує 50 відсотків).
У кримінальному провадженні №52018000000000182 від 02.03.2018 повідомлено про підозру 6 осіб, двоє з яких є службовими особами державного підприємства Український державний геологорозвідувальний інститут (том 5, а.с. 87-92, 123-125; том 6, а.с. 63-83, 84-102). Розмір заподіяної кримінальним правопорушенням передбаченим ч. 2 ст. 364 КК України шкоди становить 196 810 530 грн. (том 6, а.с. 103-123). Таким чином кримінальне провадження №52018000000000182 від 02.03.2018 підслідне детективам НАБУ.
Щодо доводів сторони захисту про те, що постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 31.10.2019 у межах кримінального провадження № 12019000000000177 від 06.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст.284КПК України, є підставою для закриття кримінального провадження №52018000000000182 від 02.03.2018 в частині епізоду кримінального правопорушення за ч. 2 ст.364 КК України, у відповідності до п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України, то колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про те, що на час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою народного депутата ОСОБА_17 від 22.02.2019 №475-зз (кримінальне провадження № 12019000000000177 від 06.03.2019) були наявні підстави для висновку про підслідність цього кримінального правопорушення детективам НАБУ.
Таким чином слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 від 31.10.2019 про закриття кримінального провадження №12019000000000177 від 06.03.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України прийнята з ознаками порушення правил підслідності та не може слугувати підставою для закриття кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Щодо доводів сторони захисту про те, що під час судового засідання слідчий суддя не надала оцінки доказам сторони захисту щодо відсутності завданої шкоди, передбаченого ст.216 КПКУкраїни та диспозицією ч. 2 ст. 364 КК України, то колегія суддів відзначає наступне.
Згідно повідомлення про підозру від 31 липня 2020 року, ОСОБА_7 підозрюється зокрема в тому, що своїми протиправними діями, діючи умисно, з метою одержання ТОВ«Аркона Газ-Енергія» неправомірної вигоди у вигляді ухилення від сплати дійсного розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами та отримання цим Товариством права користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, у період часу з початку травня 2017 року по 18 травня 2017 року, маючи єдиний умисел на заниження розміру вказаного збору, за попередньою змовою групою осіб, організував зловживання службовим становищем, що призвело до недоотримання Державним бюджетом України 196 810 530 грн., що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України організація зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки (том 6, а.с. 103-123).
Слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності наведених доказів визначити достатність підстав для здійснення судового контролю під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Саме тому, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що дослідження та оцінка слідчим суддею обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_7 та доведеності розміру шкоди, не є предметом судового контролю під час розгляду скарги в порядку п.11 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Щодо доводів сторони захисту про те, що під час судового засідання слідчий суддя не надала оцінку тому, що підозрювані ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 не є суб`єктами злочину передбаченого ст. 364 КК України, оскільки вони не є ані службовими особами, ані посадовими особами в розумінні КК України, то колегія суддів відзначає наступне.
Під час досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. За ч.2 ст.364 КК України дії ОСОБА_7 кваліфіковано як організатора вчинення кримінального правопорушення, а тому в цьому конкретному випадку він не повинен відповідати критерію службової особи юридичної особи публічного права.
З матеріалів провадження вбачається, що у кримінальному провадженні №52018000000000182 від 02.03.2018 заступнику директора з виробництва, економіки та загальних питань державного підприємства Український державний геологорозвідувальний інститут ОСОБА_14 та завідувачу сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки державного підприємства Український державний геологорозвідувальний інститут ОСОБА_13 повідомлено про підозру як виконавцям у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у співучасті з ОСОБА_7 (том 6, а.с. 63-83, 84-102)
Аналіз змісту посадової інструкції заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань державного підприємства Український державний геологорозвідувальний інститут ОСОБА_14 (том 5, а.с. 123-125), а саме розділу 2 та 3, дозволяє зробити висновок, що остання наділена організаційно-розпорядчими обов`язками.
Аналіз змісту посадової інструкції завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УКРДГРІ ОСОБА_13 (том 5, а.с. 87-92), а саме розділу 2 та 3, дозволяє зробити висновок, що остання наділена організаційно-розпорядчими обов`язками.
Тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що ОСОБА_7 інкриміновано вчинення злочину за попередньою змовою з ОСОБА_14 та ОСОБА_13, які є службовими особами державного підприємства (власником є держава в особі Державної служби геології та надр України), оскільки останні наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками.
Щодо доводів сторони захисту про те, що в судовому засіданні слідчий суддя не мала у розпорядженні матеріалів справи та не досліджувала їх безпосередньо у залі суду, що є грубим порушенням ст. 23 КПК України, то колегія суддів відзначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Пункт 4 Розділу III «Особливості трудових відносин із суддями, які вимушено залишили свої місця проживання та перебувають в інших містах або за кордоном» рішення Ради суддів України від 14 березня 2022 року № 10 передбачає, що дистанційна робота судді можлива виключно за умови його перебування в межах України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_18 розглянула скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на рішення прокурора САП ОСОБА_8 про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження у режимі відеоконференції, перебуваючи в приміщенні суду, розташованого на території України. З журналу судового засідання від 12квітня 2022року вбачається, що слідчий суддя ОСОБА_18 мала в своєю розпорядженні матеріали судової справи №991/967/22. Про це, зокрема, свідчить дослідження в судовому засіданні за участю адвоката ОСОБА_5 доказів та матеріалів судового провадження (том 6, а.с. 171-172).
Колегія суддів також звертає увагу, що адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти такого способу та обсягу дослідження доказів та матеріалів судового провадження, не просив про відкладення розгляду його апеляційної скарги, не заперечував з приводу розгляду судового провадження в режимі відеоконференції.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 309, 336, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2022 року у кримінальному провадженні №52018000000000182 від 02.03.2018, залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3