- Presiding judge (HACC) : Fedorak L.M.
Справа № 991/1007/22
1-кп/991/7/22
УХВАЛА
17 травня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 52021000000000080 за обвинуваченням:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Дніпропетровськ, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_6,
сторона захисту обвинувачена ОСОБА_5,
захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9,
в с т а н о в и в:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив відвід колегії суддів у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 з підстав виникнення сумнівів щодо їх неупередженості.
3.З цього приводу щодо суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 захисник зазначив, що відповідно до ухвали суду від 12 квітня 2022 року задоволено заяву про відвід головуючого ОСОБА_10, у зв`язку з чим 14 квітня 2022 року проведено повторний авторозподіл цього провадження, під час якого виключено із авторозподілу також суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підставі того, що вони вже брали участь у розгляді цієї справи. У подальшому, при задоволенні заяви про самовідвід головуючої ОСОБА_13 також було проведено повторний автоматизований розподіл справи, але при цьому судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були виключені з розподілу. Така обставина, на переконання захисника, може свідчити про порушення порядку розподілу справи, адже названі судді уже брали участь у розгляді справи. На думку ОСОБА_8, не може вважатися колегія суддів такою, що визначена законом, якщо вона визначена на підставі положення, затвердженого Радою суддів, адже порушується основоположний принцип визначення суду на підставі закону, тобто акту, який був прийнятий законодавчим органом.
4.Що ж стосується підстав для відводу всього складу Суду, то, на думку захисника ОСОБА_8, колегія суддів будучи достеменно обізнаною, що його участь у підготовчому судовому засіданні 13 травня 2022 року була неможливою у зв`язку із технічними перешкодами, провела судове засідання, заслухавши клопотання, подане ним особисто, без його участі. До того ж, не були озвучені наявні у матеріалах провадження доповнення до цього клопотання.
5.Інші учасники з боку сторони захисту підтримали заявлений відвід. Зокрема, захисник ОСОБА_9 додав, що підставою для відводу також вважає те, що головуюча під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження перервала його із зазначенням, що надасть можливість виступити пізніше, після чого перейшла до заслуховування обвинуваченої, однак, згодом можливості висловитись так і не надала.
6.Вирішуючи заявлений відвід, Суд виходить з такого.
7.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
8.Відповідно до ч. 1ст. 21 КПК Україникожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
9.З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
10.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст.75,76 КПК України, це зокрема, й наявність сумніву у його неупередженості.
11.З цього приводу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначив, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із: суб`єктивним критерієм із врахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
12.Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При цьому при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
13.Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
14.Беручи до уваги вищезазначені положення, Суд доходить наступних висновків.
15.Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
16.Згідно з ч. 1, 12 цієї ж норми особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
17.Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення пропорядок функціонуванняокремих підсистем(модулів)Єдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми (далі Положення про ЄСІТС).
18.Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року№ 83/0/15-22затверджено зміни до Положення про ЄСІТС, якими доповнено Положення про ЄСІТС новимрозділом IV«Особливості автоматизованогорозподілу судовихсправ». Доручено Державній судовій адміністрації України забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін до 1 березня 2022 року.
19.Рішенням Вищої ради правосуддя від 22 лютого 2022 року№ 166/0/15-22внесено зміни до рішення Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року№ 83/0/15-22,яким,зокрема,визначено Державнійсудовій адміністраціїУкраїни,Київському апеляційномусуду,Верховному Судузабезпечити до15березня 2022рокуприведення автоматизованогорозподілу судовихсправ усудах відповіднодо затвердженихзмін.
20.Разом з цим, Головою Верховного Суду 24 березня 2022 року згідно з підпункту 6 пункту 56 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прийнято рішення № 1/0/49-22, яким установлено, що набрання чинності змінами до Положення про ЄСІТС (в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ), унесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року№ 83/0/15-22 та від 22 лютого 2022 року №166/0/15-22, відтерміновується до 1 червня 2022 року.
21.За такихобставин,відповідно доп.69Положення проЄСІТС (уредакції 17серпня 2022року)до початкуфункціонування підсистемиавтоматизованого розподілусправ ускладі ЄСІТС визначення складу суду та присяжних здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами), на підставі якого і здійснювався автоматизований розподіл даного кримінального провадження 14, 22 квітня 2022 року.
22.Враховуючи викладене, покликання захисника ОСОБА_8 на те, що порядок автоматизованого розподілу суддів визначається не законом, як про це йдеться у ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є неспроможними.
23.Відповідно до підпункту 1.2.1 п. 1.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради судів України від 26 листопада 2010 року №30 (у редакції від 15 вересня 2016 року) (далі Положення про АСДС), засади використання автоматизованої системи документообігу суду - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.
24.Відповідно допідпункту 1.4.9п.1.4збори суддіввідповідного судумають визначеніцим Положеннямповноваження щодорозгляду питаньстосовно порядкуфункціонування автоматизованоїсистеми. За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.
25.Збори суддіввідповідного судумають правозапроваджувати спеціалізаціюсуддів зрозгляду конкретнихкатегорій судовихсправ.Спеціалізація суддіввизначається ізрозрахунку розподілуне меншедвох суддівна однуспеціалізацію (п.п.2.3.10п.2.3Положення проАСДС).
26.Якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів (п.п. 2.3.11 п. 2.3 Положення про АСДС).
27.Після визначеннясудді-доповідача(головуючогосудді)автоматизованою системоювизначається складколегії суддівіз числавсіх суддіввідповідного судуз урахуваннямїх спеціалізації(заїї наявності)та зурахуванням складусудових палат(заїх наявності).Якщо зборисуддів визначилисклади постійно-діючихколегій,то автоматизованасистема визначаєсклад колегіїз числасуддів основногоскладу. Уразі неможливостівизначити необхіднукількість суддівз числасуддів основногоскладу,автоматизована системавизначає суддів,яких невистачає,з числарезервних суддівданої колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності) (п.п. 2.3.23 п. 2.3 Положення про АСДС).
28.Винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи (п.п.2.3.50 п. 2.3 Положення про АСДС).
29.У разі визначення автоматизованою системою неможливості здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ відповідно до підпункту 2.3.27 пункту 2.3 цього Положення автоматизованою системою автоматизовано створюється протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідного суду (додаток 10) (п.п. 2.3.59 п. 2.3 Положення про АСДС).
30.Таким чином, збори суддів уповноважені визначати особливості та порядок автоматизованого розподілу судових справ з урахуванням вищенаведених положень.
31.Так, у Суді діють Засади використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, які затверджені рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2019 року № 4 (зі змінами) (далі Засади).
32.Відповідно до п. 2 розділу ІІ Засад судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: складу судових палат (за їх наявності), складу постійних колегій, спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів, визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді, недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, а також з урахуванням інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
33.Згідно з абз. 2 п. 8 розділу ІІ Засад у складі Вищого антикорупційного суду у першій інстанції можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ з метою раціонального використання суддями робочого часу та належної підготовки до розгляду судових справ.
34.Відповідно до п. 9 розділу ІІ Засад у разі, якщо після визначення автоматизованою системою судді- доповідача неможливо визначити склад колегії автоматизованою системою в автоматичному режимі згідно з налаштуваннями складу колегій, затверджених зборами суддів, склад колегії визначається з переліку суддів, що входять до складу резервних суддів постійної колегії судді-доповідача. Резервні судді визначаються зборами суддів відповідного суду для кожної постійної колегії. У випадку відсутності резервних суддів, АСДС визначається склад колегії суддів з числа суддів, що входять до складу судової палати (за наявності) або до складу інших постійних колегій.
35.За змістом п. 10 розділу ІІ Засад склад колегії суддів залишається незмінним упродовж перебування судової справи на розгляді. У виняткових випадках, у т.ч. задоволені заяви про самовідвід чи відвід, на підставі відповідної ухвали суду, автоматизованою системою в автоматичному режимі здійснюється заміна судді-члена колегії (за винятком судді-доповідача), на суддю з числа суддів даної постійної колегії, а якщо такого неможливо визначити, то з числа резервних суддів, визначених рішенням зборів суддів для даної колегії. У випадку відсутності таких суддів, АСДС визначається склад колегії суддів з числа суддів, що входять до складу судової палати (за наявності) або до складу інших постійних колегій.
36.Рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2021 року утворено судові палати для розгляду окремих категорій справ. Пунктом 4 зазначеного рішення встановлено, що у разі неможливості визначення судді-доповідача з числа суддів Другої судової палати або у разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів Другої судової палати для розгляду судової справи з підстав, визначених ст. 76 КПК України (недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні), автоматизований розподіл такої судової справи здійснюється на суддів Першої судової палати шляхом встановлення відповідної спеціалізації. Відповідно до п. 5 названого рішення зборів суддів у разі неможливості заміни судді (суддів) у складі колегії, в тому числі й судді-доповідача з підстав відсутності в Другій судовій палаті повноважних суддів (з метою недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні або неможливості сформувати колегію суддів, до якої входить суддя із п`ятирічним стажем на посаді судді) така судова справа передається для автоматизованого розподілу до Першої судової палати в порядку, передбаченому п. 4 цього рішення, і подальший розподіл такої справи здійснюється між суддями Першої судової палати.
37.Згідно з названим рішенням це кримінальне провадження віднесене до спеціалізації Другої судової палати, до якої входять, зокрема, судді ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, яких згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 березня 2022 року було визначено для розгляду даного кримінального провадження.
38.Ухвалою суду від 12 квітня 2022 року задоволено заяву про відвід головуючого ОСОБА_10 та передано справу до канцелярії Вищого антикорупційного суду для визначення складу суду.
39.Під час автоматизованого розподілу справ між суддями, проведеного 14 квітня 2022року, визначити головуючого суддю з числа суддів Другої судової палати було неможливо, у зв`язку із чим було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи серед суддів Першої судової палати, відповідно, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів у складі головуючої ОСОБА_13, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які входять до складу Першої судової палати.
40.Ухвалою суду від 21 квітня 2022 року задоволено заяву про самовідвід головуючої ОСОБА_13 та передано матеріали цього кримінального провадження для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
41.Під час автоматизованого розподілу справи 22 квітня 2022року визначено суддю ОСОБА_1 зі складу Першої судової палати на заміну відведеної ОСОБА_13 . Підстави для заміни суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були відсутні. Докази того, що судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брали участь у цьому провадженні, що згідно з ст. 76 КПК України має наслідком відвід судді, відсутні.
42.Таким чином, цей склад суду був визначений відповідно до встановленого законом порядку, що підтверджується відповідними звітами розподілу справи між суддями.
43.Також Суд звертає увагу на те, що до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді, суду. У випадку наявності такої, КПК України встановлює засаду забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 24).
44.З огляду на зазначене, обставини незгоди учасників з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді, суду, підлягають розгляду у рамках їх оскарження і не можуть бути підставою для заявлення відводу.
45.Зокрема, до таких належать покликання захисника ОСОБА_8 на те, що підготовче судове засідання 13 травня 2022 року було проведено за його відсутності. Адже на початку такого засідання Суд, заслухавши учасників, прийняв рішення про таку можливість з наведенням відповідних мотивів.
46.Також ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
47.З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що Суд, ухвалюючи відповідне процесуальне рішення, наводив мотиви його прийняття, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду заяви про відвід, а відповідно до принципу юридичної визначеності також Суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили.
48.Що ж стосується покликань сторони захисту на саму процедуру розгляду клопотання про закриття кримінального провадження, зокрема, що головуючою не були оголошені доповнення до такого клопотання, які були наявні у матеріалах провадження, то дійсно, у матеріалах провадження також містились доповнення до клопотання про закриття кримінального провадження, подані захисником ОСОБА_14, які і були нею оголошені у судовому засіданні. Головуючою оголошувався лише короткий виклад доводів самого клопотання, про що зазначалось. Водночас, КПК України не встановлює обов`язку дослівного оголошення клопотання. До того ж, всі доводи сторони захисту щодо необхідності закриття кримінального провадження враховані Судом при постановлені відповідної ухвали суду. За таких обставин, наведене об`єктивно не може вказувати на упередженість складу суду.
49.Підтвердженням зазначеного також не може слугувати те, що під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження головуючою після заслуховування обвинуваченої не було надано слово захиснику ОСОБА_9 . Адже, такому захиснику була надана можливість висловити свою думку з приводу названого клопотання, після чого головуюча поставила йому запитання щодо фактичних обставин, які відбувались на досудовому розслідуванні. На що захисник повідомив, що на відповідній стадії він не брав участь у провадженні. Відповідно, озвучене питання було переадресовано обвинуваченій, у процесі чого захисник перервав головуючу із зазначенням, що все ж хоче відповісти, на що йому було повідомлено останньою, що тільки після обвинуваченої. ОСОБА_5 надала змістовну відповідь на поставлене запитання. Тому захиснику ОСОБА_9 більше не надавалась можливість виступити, мотиви чого йому були повідомлені у судовому засіданні.
50.Вищенаведені дії головуючої відповідають як її повноваженням, визначеним ст. 321 КПК України, відповідно до яких така керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
51.Також, такі дії відповідають загалом порядку вчинення процесуальних дій. Так, згідно із п. 3 ч. 4 ст. 42 КПК України обвинувачений має право висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження. Висловлення реплік, доповнень на стадії розгляду клопотань КПК України не передбачає. Відповідно до ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо обвинуваченим і не може бути доручена захиснику.
52.Захиснику ОСОБА_9 головуючою була надана можливість реалізувати його право на висловлення думки щодо клопотання ОСОБА_8 . Після отримання змістовної відповіді обвинуваченої на запитання головуючої, необхідності доповнення такої відповіді не було.
53.Враховуючи викладене, доводи сторони захисту не породжують об`єктивних сумнівів у неупередженості колегії суддів, а тому у задоволенні відводу належить відмовити.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 369-372 КПК України, Суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1