- Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.
20 травня 2022 року Справа № 991/3440/20
Провадження №11-сс/991/150/22
ОКРЕМА ДУМКА
судді ОСОБА_1
щодо ухвали від 20.05.2022 у кримінальному провадженні №11-сс/991/150/22, кримінальна справа № 991/3440/20
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2020 клопотання детектива НАБ України, погоджене прокурором, задоволено частково, обрано підозрюваній ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Постановлено, що після її затримання і не пізніше ніж через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції ухвалу слідчого судді від 30.04.2020 скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.05.2022 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року щодо застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
Вважаю за необхідне висловити окрему думку з приводу незгоди з прийнятим рішенням. Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2022, у даному кримінальному провадженні, колегія суддів прийшла до висновку, "що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників". У зв`язку з чим, на мою думку, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу в порядку ч.6 ст.193 КПК України мають бути враховані підстави, передбачені, в тому числі, ч.2 ст.177 КПК України щодо обгрунтованості підозри особи щодо якої обирається запобіжний захід.
Згідно повідомленняпро підозру ОСОБА_2 підозрюєтьсяв організаціївчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.27,ч.2ст.28,ч.2ст.364КК України,що спричинилотяжкі наслідкиохоронюваним закономінтересам юридичноїособи ПАТ «Одеськийприпортовий завод»у виглядінедоотриманого доходу(упущеноївигоди)на суму93213854грн.На моюдумку,належні тадопустимі доказитакого твердженняу доданихдо клопотанняматеріалах відсутні.Зокрема,такими доказами,на думкусторони обвинуваченя,є протоколипоказань свідків, які начебто підтверджують причетність та організацію ОСОБА_2 даного злочину. Разом з тим, ці показання є показаннями з чужих слів, які не можуть бути доказами у відповідності до ч.6 ст.97 КПК України без безпосереднього допиту свідків. Інші докази, які б підтверджували показання з чужих слів, у матеріалах клопотання - відсутні.
Також, категорично заперечую проти визначення рівнів підозри "нижчий" чи "вищий". На мою думку, підозра або є, або вона відсутня.
За даних обставин вважаю, що клопотання органу досудового розслідування не підлягало задоволенню.
Суддя ОСОБА_1