- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа №991/1329/22
Номер провадження 1-кп/991/10/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02червня 2022року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
його захисників адвокатів ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000016 від 14січня 2021року, за обвинуваченням:
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мостиська Другі Мостиського району Львівської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Краматорськ Донецької області та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.2 ст.366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2.01червня 2022року до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про відвід колегії суддів.
В обґрунтування заявленого відводу адвокат ОСОБА_8 зазначив, що ухвалою суду від 12травня 2022року було задоволено клопотання прокурора та скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14квітня 2021року на вилучені у ході обшуку грошові кошти.
За твердженням захисника, судом було порушено порядок проведення підготовчого судового засідання, оскільки суд мав в першу чергу розглянути клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акта прокурору, які були подані раніше. На думку адвоката ОСОБА_8, таким рішенням суд наперед вирішив долю зазначених клопотань сторони захисту, а саме виявив намір відмовити в їх задоволенні у майбутньому.
Також захисник послався на невідповідність дійсності обставин, зазначених в ухвалі суду про скасування арешту майна, зокрема, того факту, що місто Київ та Київська область не належали на час розгляду клопотання до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації.
До того ж, адвокат ОСОБА_8 наголосив на неналежності як підстави для скасування арешту наказу командира військової частини НОМЕР_1 №38 від 08квітня 2022року, оскільки зазначена посадова особа не має відношення до кримінального провадження та, серед іншого, виданий нею наказ не погоджений з Київською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, як того вимагають положення Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 підтримали заяву про відвід із зазначених у ній мотивів.
Обвинувачений ОСОБА_6 не висловив думку стосовно заяви про відвід у зв`язку з відсутністю у судовому засіданні свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 послався на неможливість розгляду заяви про відвід без участі захисника обвинуваченого ОСОБА_6 та не висловив своєї думки щодо заяви.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 також наголосив на неможливості розгляду заяви про відвід, оскільки, на його думку, судове засідання не розпочалося, не встановлено його особу та не роз`яснено йому права, які він має як захисник.
2.2.Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід з огляду на те, що вона мотивована виключно незгодою з рішенням суду у зв`язку з порушенням процесуального порядку його ухвалення та не містить доводів, які б свідчили про упередженість колегії суддів. Також прокурор наголосив на можливості розгляду заяви про відвід без участі захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_13, оскільки кримінальний процесуальний закон передбачає невідкладність розгляду таких заяв та не містить застережень щодо необхідності висловлення думки всіма учасниками кримінального провадження.
ІІІ. Мотиви суду
3.1.Дослідивши заяву про відвід та заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
3.2.Правове регулювання
3.2.1.Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч.5 ст.80 КПК України.
Перелік підстав, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Зокрема, у своїй заяві захисник ОСОБА_8 посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
3.2.2.Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 66 рішення у справі «Мироненко та Мартиненко проти України»).
При цьому особиста безсторонність (неупередженість) суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 67 зазначеного рішення).
3.2.3.Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.
3.3.Оцінка судом доводів сторони захисту
3.3.1.Насамперед, оцінюючи доводи сторони захисту щодо неможливості розгляду заяви про відвід без участі захисника обвинуваченого ОСОБА_6, колегія суддів зазначає, що системний аналіз норм кримінального процесуального закону, які регулюють інститут відводу, передбачає, що заява про відвід має бути розглянута у першочерговому порядку. Адже за своєю природою заява про відвід є висловленням сумніву у наявності повноважень суду для розгляду кримінального провадження, і вочевидь, до з`ясування обґрунтованості таких сумнівів суд не може переходити до вирішення будь-яких інших питань, пов`язаних з судовим розглядом.
Як зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в постанові від 12березня 2020року у справі №487/4595/19, якщо в сторін кримінального провадження чи учасників судового провадження виникає обґрунтований сумнів щодо неупередженості судді, то завлений ними відвід має бути розглянутий у порядку, визначеному ст.81 КПК України, і лише тоді слідчий суддя чи суд має право перейти до розгляду провадження по суті.
У цьому контексті Кримінальний процесуальний кодекс України розмежовує порядки вирішення заяв про відвід та клопотань учасників судового провадження. Зокрема, за змістом ч.1 ст.350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження. Отже, кримінальний процесуальний закон містить імперативну вимогу заслуховування думки осіб, передбачених п.26 ч.1 ст.3 КПК України, яка містить визначення учасників судового провадження. Натомість ч.3 ст.81 КПК України передбачає, що при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Таким чином, неприбуття у судове засідання певних учасників кримінального провадження не є перешкодою для розгляду заяви про відвід та не порушує їх прав, адже вони не позбавлені можливості самостійно реалізувати своє право на заявлення відводу.
3.3.2.Як убачається із заяви про відвід адвоката ОСОБА_8, єдиною підставою його сумнівів у неупередженості суддів стала незгода з ухваленим судом рішенням про скасування арешту майна, зокрема, з порядком розгляду клопотання прокурора про скасування арешту майна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду (п.61, 62 рішення «Брумареску проти Румунії»).
Підстави та мотиви скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді на вилучені у ході досудового розслідування грошові кошти, були наведені у відповідній ухвалі суду від 12травня 2022року. Колегія суддів не вбачає підстав для повторного детального аналізу та роз`яснення мотивів ухвалення наведеного рішення суду в межах розгляду цієї заяви про відвід, оскільки це рішення набрало законної сили та є остаточним.
Колегія суддів наголошує, що інститут відводу спрямований на забезпечення розгляду висунутого обвинувачення незалежним та безстороннім судом і не може бути інструментом додаткового чи повторного роз`яснення та тлумачення мотивів ухвалення рішень суду, а також вибору судді з прийнятною для учасника кримінального провадження позицією з певних правових питань.
3.3.3.Водночас, колегія суддів вважає за необхідне дати оцінку доводам адвоката ОСОБА_8 щодо порушення порядку проведення підготовчого судового засідання.
Кримінальний процесуальний закон визначає, що під час досудового розслідування здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладено на слідчих суддів. До сфери компетенції слідчих суддів віднесені питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, пов`язаних з втручанням у права і свободи осіб, зокрема, накладення та скасування арешту на майно.
Втім, повноваження слідчих суддів нерозривно пов`язані з досудовим розслідуванням та поширюються, за деякими виключеннями, лише на питання, які виникають на цій стадії кримінального провадження.
Здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні після направлення обвинувального акта до суду чинним кримінальним процесуальним законом покладено на суд, який здійснює його розгляд.
Безпосередньо питання накладення та скасування арешту майна врегульовані главою 17 КПК України, зокрема, ч.2 ст.174 КПК України визначає, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Таким чином, розгляд питань, пов`язаних з втручанням у права, свободи та інтереси осіб у кримінальному провадженні, здійснюється у стислі, визначені розділом ІІ КПК України, строки. Їх розгляд не перебуває у залежності від стадії судового провадження та, за загальним правилом, не має причинно-наслідкових зв`язків з іншими рішеннями, пов`язаними з визначенням можливості призначення судового розгляду, підготовкою до нього чи безпосередньо самим судовим розглядом.
За таких обставин, доводи захисника ОСОБА_8 щодо недотримання порядку проведення підготовчого судового засідання, порушення черговості розгляду клопотань сторони захисту та впливу ухвали суду від 12травня 2022року на подальший розгляд клопотань про закриття кримінального провадження і повернення обвинувального акта прокурору обумовлені невірним тлумаченням правової природи порядку розгляду клопотань про скасування арешту майна.
3.4.Висновки суду
З оглядуна викладене,наведена захисникомобвинуваченого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 підстава для відводу колегії суддів є такою, що не створює обґрунтованих сумнівів у їх неупередженості, а тому у задоволенні його заяви про відвід має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 80, 81, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000016 від 14січня 2021року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3