- Presiding judge (HACC) : Koliush O.L.
Справа № 991/1725/22
Провадження № 1-кс/991/1796/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду заяву слідчої судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду справи № 991/1725/22 за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017,
ВСТАНОВИВ:
30.05.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява слідчої судді ОСОБА_3 про самовідвід.
Заява про самовідвід обґрунтована тим, що відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2022 у її провадження надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, поданого в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017. Згідно зі звітом про передачу судової справи раніше визначеному складу суду вибір доповідача здійснено з поєднаної справи № 991/2177/19 по номеру кримінального провадження № 52017000000000636. До початку розгляду клопотання по суті встановлено, що постановою прокурора від 16.11.2020 із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017 виділено матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в окреме провадження, якому присвоєно № 52020000000000728. Відповідно до додатку до постанови
встановлено,що середвиділених матеріалівнаявні,зокрема,мобільний телефонAppleIphoneА1901,власником якого є ОСОБА_5,та якийє речовимдоказом,а накладенийна ньогоарешт заходом забезпечення,у кримінальномупровадженні №52020000000000728від 16.11.2020. Тому слідчасуддя ОСОБА_3 вважає,що клопотанняпро скасуванняарешту майна ОСОБА_5 має розглядатися вмежах кримінальногопровадження №52020000000000728від 16.11.2020,отже наявніпорушення вимогч.3ст.35КПК Українита п.12.7Засад привизначенні слідчогосудді для розгляду клопотання про скасування арешту майна.
У судове засідання адвокат ОСОБА_4, представники НАБУ та САП не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Слідча суддя ОСОБА_3 повідомлена про день, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явилася, пояснень щодо заявленого відводу не надала.
Враховуючи положення статті 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту адвоката ОСОБА_4, оперативного виконання завдань кримінального провадження з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя дійшов висновку, що відсутність слідчого судді та інших учасників розгляду заяви, не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід та вважає за можливе провести такий розгляд за їхньої відсутності.
Дослідивши заяву про самовідвід, матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
У провадженні слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 знаходиться клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Вказана справа була передана слідчій судді ОСОБА_3 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2022.
Згідно зі звітом про передачу судової справи раніше визначеному складу суду вибір доповідача обрано з поєднаної справи № 991/2177/19 провадження № 1-кс/991/2733/19, по номеру кримінального провадження слідчих органів (за номером ЄРДР) № 52017000000000636.
Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Відповідно до п. 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 року № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) раніше визначеному слідчому судді передаються, заяви, клопотання, скарги, які надійшли по одному кримінальному провадженню. У випадку неможливості передати процесуальні документи слідчому судді, який був раніше визначений АСДС, такі заяви, клопотання, скарги по одному кримінальному провадженню розподіляються АСДС на іншого слідчого суддю із збереженням принципу подальшої передачі справ раніше визначеному слідчому судді.
Враховуючи викладене, слідчим суддею встановлено, що під час передачі справи № 991/1725/22 за клопотанням адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 слідчій судді ОСОБА_3, не було порушено вимоги ч. 3 ст. 35 КПК України та п. 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду.
Разом з тим, як убачається з матеріалів клопотання, 27.05.2022 на ім`я слідчої судді ОСОБА_3 надійшли заперечення НАБУ проти клопотання про скасування арешту майна з додатками. З яких встановлено, що постановою прокурора від 16.11.2020 із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017 виділено матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в окреме провадження, якому присвоєно № 52020000000000728. Відповідно до додатку до постанови про виділення, серед виділених матеріалів наявні, зокрема: копія ухвали Вищого антикорупційного суду від 20.08.2020 про надання дозволу на проведення обшуку в Одеському окружному адміністративному суді; копія протоколу огляду від 17.09.2020 мобільного телефону Iphone А1901 s/n НОМЕР_1, вилученого під час обшуку адміністративного приміщення Одеського окружного адміністративного суду; копія ухвали Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020 про накладення арешту на майно; мобільний телефон Apple Iphone А1901 s/n НОМЕР_1, вилучений 15.09.2020 під час обшуку приміщення Одеського окружного адміністративного суду.
Тобто, мобільний телефон Apple Iphone А1901 s/n НОМЕР_1, на який накладено арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні № 52020000000000728 від 16.11.2020, а тому розгляд клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна має здійснюватися в рамках кримінального провадження № 52020000000000728 від 16.11.2020, у зв`язку з чим розподіл вказаного клопотання повинен здійснюватися автоматизованою системою документообігу суду між усіма суддями, яким визначена спеціалізація «слідчий суддя». Отже, хоча слідчим суддею і не встановлено порушень ч. 3 ст. 35 КПК України та п. 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду під час передачі справи № 991/1725/22 слідчій судді ОСОБА_3, наявність вказаних обставин може викликати у сторін кримінального провадження сумніви щодо дотримання вірогідності розподілу цієї справи та, як наслідок, сумніви в неупередженості складу суду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя,суддя абоприсяжний неможе братиучасть у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості .
Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вимога законності у кримінальному провадженні України поширюється не лише на законність суду, який уповноважений здійснювати судовий розгляд у кримінальних справах, а включає в себе й законність складу суду в конкретному судовому провадженні.
Законність складу суду спрямована на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість, або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані обставини можуть викликати сумнів у стороннього спостерігача в об`єктивності розгляду клопотання слідчим суддею ОСОБА_3, а тому для усунення вказаних сумнівів, справу № 991/1725/22 за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна необхідно передати до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу справи між суддя.
Таким чином, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 ст. 6 Конвенції, ч. 1ст.21КПК України, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності складу суду, дійшов висновку про неможливість розгляду вказаної справи слідчою суддею ОСОБА_3 . Отже слідчий суддя вважає, що наявні передбачені законом підстави для задоволення заявленого самовідводу.
На підставі викладеного, керуючись ст.75, 80, 81, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити заяву слідчої судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду справи № 991/1725/22 за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту з майна.
Передати справу за № 991/1725/22, провадження № 1-кс/991/1741/22 до канцелярії Вищого антикорупційного суду для визначення в порядку, встановленому ч. 3ст. 35 КПК України,іншого слідчого судді для її розгляду.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1