- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
03 червня 2022 року Справа № 991/1710/22
Головуючий (суддя-доповідач) Провадження №11-п/991/5/22
в апеляційній інстанції: ОСОБА_1
ОКРЕМА ДУМКА
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2
щодо ухвали від 03 червня 2022 року
(ЧАСТКОВО РОЗБІЖНА)
місто Київ
I. Зміст прийнятого рішення
1. 03.06.2022 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження №52019000000001035 від 20.11.2019 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду залишила без задоволення.
II. Стисла позиція щодо ухваленого рішення
2. Із рішенням колегії суддів я в цілому погоджуюся, оскільки зазначене кримінальне провадження предметно підсудне Вищому антикорупційному суду.
3. Водночас я не погоджуюся із тим, що в мотивувальній частині ухвали більшість колегії суддів із посиланнямна постановуВерховного СудуУкраїни від24.11.2016ототожнила категоріюкримінального процесу «формула і формулювання обвинувачення» з такою категорією кримінального права як «правова модель злочину».
III. Детальні міркування
4. Моя незгода з наведеним обґрунтовується тим, що категорія «формула і формулювання обвинувачення», яке використовується з метою правильного оформлення прокурором свого рішення щодо висунення особі обвинувачення, не є тотожною з поняттям «правова модель злочину», котра під час судового провадження використовується у ході з`ясування судом чи є в діях особи склад інкримінованого їй кримінального правопорушення.
5. Так, у КПК відсутнє розкриття точного змісту положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК у частині, що стосується формулювання обвинувачення.
5.1.Проте у доктрині кримінального процесу під «формулюванням обвинувачення» розуміється виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, тобто коротке словесне посилання на ті кримінально-правові норми, які відображені у формулі обвинувачення (постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №446/1797/14-к).
5.2. Зазначене підтверджується й тим, що під «обвинуваченням» у кримінальному процесуальному законі розуміється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК).
5.3. Подібним чином вказане поняття тлумачить Європейський Суд з прав людини, який вказує, що «обвинуваченням» (для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод) вважається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення нею правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51 рішення від 26.06.2008 у справі «Ващенко проти України» / «Vashchenko v. Ukraine», заява №26864/03).
5.4.Водночас з точки зору лінгвістичного розуміння слово «формулювати» означає коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо), викладати, окреслювати.
6. Водночас під «формулою обвинувачення» у теорії кримінального процесу мається на увазі зазначення правової кваліфікації з посиланням на положення частини і статті закону про кримінальну відповідальність (постанова Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №756/16332/15-к).
7. У свою чергу поняття «правова модель злочину», під якою мається на увазі аналіз наявності елементів складу злочину (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони), є категорією, яка використовується у доктрині кримінального права.
7.1. Зокрема, наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою (постанова Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №643/5707/17).
7.2. Тому, судом у судовому провадженні використовуються: (1) на стадії підготовчого провадження «формула і формулювання обвинувачення» для перевірки (а) чи наведено в обвинувальному акті опис доведеної, на думку прокурора, причетності особи до вчинення кримінального правопорушення (якщо не наведено, то може бути застосовано правило, закріплене у п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), (б) чи зазначений опис вказує на правильно обрану підсудність справи суду, до якого надійшов обвинувальний акт (якщо не правильно, то може бути застосовано правило закріплене в абз. 2 ч. 3 ст. 34, п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК); (2) на стадії ухвалення за наслідками судового розгляду рішення по суті «правова модель кримінального правопорушення», тобто аналіз наявності усіх ознак складу злочину в діях особи (якщо наявні усі елементи складу кримінального правопорушення, то постановляється обвинувальний вирок, а відсутні виправдувальний, що передбачають п. 2 ч. 1 ст. 368, п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК).
7.3. Таким чином, мета, з якою в правозастосовній діяльності суду використовуються наведені категорії кримінального процесу (формула і формулювання обвинувачення) та кримінального права (правова модель злочину) є різною.
7.3.1. Ототожнення цих категорій судами у ході застосування п.5ч.2ст.291 КПК може породити правову невизначеність, нівелювавши призначення ч. 2 ст.291 КПК та змішавши такі дві окремі стадії як підготовче провадження та ухвалення вироку.
7.3.2. У зв`язку із цим ототожнення вказаних понять, приналежних до різних галузей права, є помилковим.
8. Вищеописана моя позиція є послідовною, оскільки попередньо висловлена в ухвалі від 25.10.2021 (справа №633/69/21, провадження №11-кп/991/78/21), та незмінною.
Суддя: ОСОБА_2