- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/1895/22
Провадження 1-кс/991/1912/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисників -адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі-КК) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 14.02.2022 за №52022000000000043
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження
09.06.2022 до ВАКС надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 (далі-детектив),, погоджене прокурором САП ОГП ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, у кримінальному провадженні від 14.02.2022 №52022000000000043, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 09.06.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні детектив просив: 1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 240 500,00 грн.; 2) у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов`язки, передбачені пунктами 1-4, 8, 9 частини 5 статті 94 КПК, а саме: - прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; - не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; - носити електронний засіб контролю. До клопотання додавались витяг з ЄРДР та копії матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
В клопотанні стверджувалось, що «слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено наступне: відповідно до постанови Одеської обласної територіальної виборчої комісії від 01.12.2020 №173 ОСОБА_4 зареєстровано депутатом Одеської обласної ради.
Рішенням Одеської обласної ради «Про персональний склад постійних комісій Одеської обласної ради VIII скликання» від 24.12.2020 №35-VIII з додатками затверджено персональний склад постійних комісій Одеської обласної ради VIII скликання. Відповідно до додатка 7 до вказаного рішення ОСОБА_4 затверджено головою постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики.
Відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-ІV (у редакції від 16.11.2021) (далі Закон) цей Закон визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.
Відповідно до ст. 3 Закону депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради представницького органу місцевого самоврядування.
Депутат місцевої ради, за цим Законом, наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.
Згідно із ст. 4 Закону повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Пунктом 1.4.1 Положення про постійні комісії обласної ради VIII скликання, затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 18.12.2020 № 16-VIII (зі змінами) (далі Положення) визначено, що постійні комісії обласної ради за дорученням голови обласної ради, першого заступника та заступника голови обласної ради або за власною ініціативою відповідно до функціональної спрямованості: - розробляють та вносять на розгляд обласної ради проекти відповідних рішень:- попередньо розглядають та готують висновки, рекомендації до проектів рішень, що внесені на розгляд ради;- попередньо розглядають проекти рішень щодо землекористування та землевідведення, а також розпорядження об`єктами права комунальної власності, які належать до функціональної спрямованості постійних комісій.
Відповідно до п. 2.11.1 Положення голова постійної комісії обласної ради:- організовує роботу комісії;- проводить підготовку, скликає і веде засідання;- дає доручення членам комісії;- доводить до відома членів постійної комісії інформацію про офіційні документи, листи, інші повідомлення, що надійшли до постійної комісії; - підписує від імені комісії проекти рішень та інші документи;- доповідає проекти рішень, розглянуті постійною комісією, на пленарному засіданні обласної ради.
Відповідно до п. 3.7 Положення комісія з питань охорони здоров`я та соціальної політики здійснює: - аналіз діяльності закладів охорони здоров`я незалежно від форм власності, роботи відповідних відділів і профільних управлінь, подання на розгляд керівників відповідних відділів управлінь, відділів, установ, організацій пропозицій за результатами аналізу їх діяльності, а у необхідних випадках внесення своїх пропозицій на розгляд обласної ради;- попередній розгляд кандидатур на призначення, продовження терміну роботи керівників закладів охорони здоров`я та соціального захисту;- участь у розгляді питань підбору керівних кадрів в установах охорони здоров`я, які віднесені до об`єктів спільної власності територіальних громад області.
Таким чином, ОСОБА_4 будучи депутатом Одеської обласної ради та перебуваючи на посаді голови постійної комісії Одеської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики обласної ради, є службовою особою органу місцевого самоврядування.
Як депутат та службова особа органу місцевого самоврядування ОСОБА_4 відповідно до ст. 68 Конституції України зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно із пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до ст. 22 вказаного Закону особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Частиною 1 ст. 65 вказаного Закону визначено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Однак ОСОБА_4, нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно висловив вимогу про надання неправомірної вигоди та одержав її за таких обставин.
Так, на початку червня 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 як голова постійної комісії Одеської обласної ради познайомився з виконувачем обов`язків головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради (далі КНП «ДОЛ» ООР», Лікарня), юридична адреса: 68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Телеграфна, будинок 182/1, код ЄДРПОУ 01982146, ОСОБА_8, який на той час брав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади генерального директора Лікарні. Під час розмови між ними ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8, що він підтримує призначення ОСОБА_8 на посаду генерального директора Лікарні, проте очікує що з кожної закупівлі Лікарні ОСОБА_8 буде передавати йому 15% від вартості закупленого обладнання як неправомірну вигоду за те, що він як голова постійної комісії не буде перешкоджати діяльності Лікарні.
На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_8 відповіді не дав.
Рішенням Одеської обласної ради від 18.06.2021 №222-VIII ОСОБА_8 призначено генеральним директором КНП «ДОЛ» ООР».
У подальшому, у період з липня до грудня 2021 року, ОСОБА_4 неодноразово у телефонних розмовах з використанням мобільного застосунку «Whats app» між абонентськими номерами НОМЕР_1, який належить йому, та НОМЕР_2, який використовує ОСОБА_8, вимагав надання інформації про надходження до Лікарні коштів з Національної служби здоров`я України та їх фактичне використання. Крім того, у вказаний період під час особистих зустрічей з ОСОБА_8, які відбувались у місті Ізмаїл Одеської області та місті Одеса, ОСОБА_4 цікавився, чому ОСОБА_8 не передає йому неправомірну вигоду в розмірі 15% від вартості кожного з укладених Лікарнею договорів на постачання товарів. У відповідь ОСОБА_8 повідомив, що всі закупівлі Лікарні проводяться через систему «Прозоро» і він як генеральний директор Лікарні не здійснює торги та не має змоги брати участь у таких протиправних схемах.
14.12.2021 за результатами закупівель між КНП «ДОЛ» ООР» та товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД ЕКСІМ» (далі ТОВ «МЕД ЕКСІМ»), юридична адреса: 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 38203897, укладено договір №282-Н про постачання для потреб Лікарні 2 апаратів штучної вентиляції легень «S1100A» (далі апарати ШВЛ) загальною вартістю 1 600 000 гривень.
25.12.2021 ОСОБА_4, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування та головою постійної комісії Одеської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики, діючи у власних інтересах, маючи мету одержати неправомірну вигоду, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, під час спілкування з використанням застосунку «Whats app» висловив ОСОБА_8 вимогу про передачу йому 15% від суми вказаної закупівлі, що становить 240 тис. грн. У випадку непередачі вказаних коштів ОСОБА_4 почав погрожувати тим, що як голова комісії буде чинити перешкоди діяльності ОСОБА_8 як генерального директора Лікарні та зробить все для його звільнення.
На вказану вимогу ОСОБА_8 повідомив, що Лікарня не розрахувалася за обладнання, оскільки відсутні кошти та розрахунок з постачальниками можливий після перерахування коштів Національною службою здоров`я України, а тому виконати вимогу ОСОБА_4 про передачу неправомірної вигоди неможливо. У зв`язку із вказаним ОСОБА_4 зазначив, що як тільки Лікарня оплатить постачальнику обладнання ОСОБА_8 має передати йому 240 тис. гривень.
У подальшому, протягом січня 2022 року, під час розмов ОСОБА_4 продовжував вимагати неправомірну вигоду в розмірі 240 тис. грн від ОСОБА_8 за нестворення штучних перешкод у його діяльності як директора КНП «ДОЛ» ООР».
28.01.2022 Ізмаїльська міська рада на сесії прийняла рішення про безоплатне прийняття майна КНП «ДОЛ» ООР» до комунальної власності Ізмаїльської територіальної громади.
03.02.2022 під час розмови в кабінеті №631, що у приміщенні Одеської обласної ради за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 4, ОСОБА_4, продовжуючи свої дії, спрямовані на вимагання неправомірної вигоди, використовуючи службове становище, повідомив ОСОБА_8, що йому як голові комісії на розгляд надійшло рішення Ізмаїльської міської ради і у випадку невиконання ОСОБА_8 вимоги щодо передачі 15% від вказаної вище закупівлі, тобто 240 тис. грн як неправомірної вигоди, комісія, яку він очолює, дасть висновок про необхідність передачі Лікарні на баланс Ізмаїльської територіальної громади, у подальшому на підставі такого висновку Одеською обласною радою буде надано згоду на передачу Лікарні, що призведе до звільнення ОСОБА_8 з посади генерального директора. На вимогу ОСОБА_4 ОСОБА_8 повторно відповів, що не може виконати її, оскільки Національна служба здоров`я України не перерахувала кошти Лікарні, відповідно постачальнику грошові кошти не надано.
17.02.2022 ОСОБА_4, продовжуючи свої дії, спрямовані на вимагання неправомірної вигоди, приблизно о 17 год. з використанням мобільного застосунку «Whats app» зателефонував до ОСОБА_8 та повідомив, що йому відомо про перерахування Національною службою здоров`я України коштів для КНП «ДОЛ» ООР», та поцікавився, коли Лікарня перерахує кошти постачальнику обладнання. ОСОБА_8 відповів, що це відбудеться 17.02.2022, на що ОСОБА_4 сказав, що йому необхідно найближчим часом приїхати до міста Одеси, щоб обговорити «організаційні питання», що він сприйняв як намір ОСОБА_4 обговорити умови передачі йому неправомірної вигоди.
ОСОБА_8, будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_4 неправомірної вигоди могла б призвести до порушення його законних прав і обов`язків, був змушений погодитись на його вимогу.
На виконання вимоги ОСОБА_4 . 21.02.2022 ОСОБА_8 зустрівся з ним у кафе «Компот» за адресою: АДРЕСА_3 .
Під час розмови ОСОБА_4, усвідомлюючи неправомірність своїх дій та побоюючись викриття правоохоронними органами, на телефоні показав ОСОБА_8 список закупівель Лікарні за 2021 рік та сказав звернутися до ОСОБА_10, депутата Одеської обласної ради й заступника постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики Одеської обласної ради, та обговорити з ним загальний розмір неправомірної вигоди, яку повинен сплатити ОСОБА_18 як генеральний директор КНП «ДОЛ» ООР» за нестворення штучних перешкод у його діяльності.
07.03.2022 приблизно о 10 год. ОСОБА_4 зайшов у кабінет ОСОБА_8, розташований за адресою: АДРЕСА_4, та запитав його, коли він буде готовий передати обговорену раніше суму неправомірної вигоди. На запитання ОСОБА_4 ОСОБА_8 повідомив, що нібито гроші вже зібрані, проте на території України з 24.02.2022 оголошено воєнний стан і, на його думку, гроші можуть знадобитися для надання допомоги в умовах війни, а неправомірну вигоду він зможе передати після закінчення війни, на що ОСОБА_4 з небажанням погодився.
01.06.2022 приблизно о 14 год під час перебування ОСОБА_8 в Одеській обласній раді він зайшов до робочого кабінету ОСОБА_4 за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 4. У розмові ОСОБА_4 поцікавився, чи вийшли на зв`язок з ОСОБА_8 представники ТОВ «МЕД ЕКСІМ» та чи сплачено та поставлено до Лікарні раніше обговорене обладнання апарати ШВЛ. На запитання ОСОБА_4 . ОСОБА_8 відповів, що за обладнання кошти перераховані та воно поставлене до Лікарні, а представники компанії готові передати неправомірну вигоду. При цьому ОСОБА_4, побоюючись фіксації розмови представниками правоохоронних органів, зупинив продовження розмови з ОСОБА_8, жестами показуючи, що кабінет може прослуховуватися. Після цього ОСОБА_4 захотів продовжити розмову на вулиці, запропонувавши ОСОБА_8, який був на службовому автомобілі, підвезти його. На виконання прохання ОСОБА_4 ОСОБА_8 на службовому автомобілі «ГАЗ-3110» підвіз його до перехрестя вулиці Водопровідної та провулка Висоцького у місті Одесі, де вони вийшли з авто та продовжили розмову. Зокрема, ОСОБА_8 поцікавився, чи може він передати ОСОБА_4 суму меншу, ніж 240 тис. грн, на що ОСОБА_4, продовжуючи свої дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, діючи умисно, відповів, що необхідно сплатити 120 тис. гривень.
07.06.2022 приблизно о 12 год 40 хв ОСОБА_8, діючи на виконання вимоги ОСОБА_4, зустрівся з ним у місті Одесі на вулиці Дальницькій, неподалік будинку №15. ОСОБА_4, побоюючись фіксації розмови представниками правоохоронних органів, на зустріч прийшов зі своїм рідним братом ОСОБА_9 та завуальовано сказав ОСОБА_8 передати неправомірну вигоду вказаній особі. ОСОБА_8 на виконання вимоги ОСОБА_4 дістав із сумки обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 120 тис. грн та передав ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме - одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
07.06.2022 о 12 годи. 44 хв. ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. 08.06.2022 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 с. 368 КК України».
Також в клопотанні зазначено, що «обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, копії яких надаються суду, а саме: - протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.02.2022; - протоколами допиту свідка ОСОБА_8 про зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_4 щодо вимагання останнім неправомірної вигоди; - протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та речей від 07.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_8 передано ідентифіковані кошти та несправжні (імітаційні) засоби; - протоколом огляду від 07.06.2022, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти та несправжні (імітаційні) засоби, які передав ОСОБА_8 ; - іншими матеріалами кримінального провадження До клопотання також додаються відомості щодо місця роботи підозрюваного, дані щодо майнового стан, перетину кордонів, сімейного стану та інших характеризуючих даних стосовно підозрюваного. Таким чином, для цілей розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна»
З огляду на наведене, в клопотанні стверджувалось про такі ризики: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, також надавши додаткові матеріали до клопотання: 1) протокол про результати проведення негласних слідчих (розщукових) дій (НСРД) від 04.05.2022; 2) повний витяг з реєстру довіреностей від 08.06.2022; 3) реєстраційна картка транспортного засобу (ТЗ); 4) облікова картка ТЗ; 5) актовий запис про народження; 6) інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.06.2022; 7) протокол огляду від 09.06.2022.
В судовомузасіданні адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (захисникипідозрюваного ОСОБА_4 )вважали,що стороноюобвинувачення ненадано жодногодоказу проотримання неправомірноївигоди ОСОБА_4 від ОСОБА_8 та просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також надавши письмове заперечення на клопотання, до якого додавалось: 1) ордер ОСОБА_6 та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) виписка з договору про надання правової допомоги № 08-06/2022-1 та ордер ОСОБА_5 ; 3) виписка з договору про надання правової допомоги № 08-06/2022-2; 4) характеризуючі матеріали на ОСОБА_4 на 30 аркушах, та зазначалось таке: - не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, а також не обґрунтовано строк, на який сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ;- на думку сторони захисту, виключно тяжкість вчинення злочину не може бути підтвердженням будь-якого ризику, передбаченого статтею 177 КПК; - у клопотанні детектива перелічені ризики лише абстрактні посилання на те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, проте жодний із зазначених ризиків не існує; - ОСОБА_4, як голова постійної комісії Одеської обласної ради, діючи відповідно до Положення про постійні комісії Одеської обласної ради VІІІ, жодного рішення не приймає самостійно, а лише приймає участь, керує роботою та висловлює свою думку щодо будь-якого питання шляхом особистого голосування у складі комісії, а також як депутат на сесії Одеської обласної ради; як депутат Обласної ради та голова постійної комісії Одеської обласної ради протягом останнього та минулого років, через специфіку зазначеної посади, мав розмови з директором КП «Дунайська обласна лікарня Одеської обласної ради» ОСОБА_8 ; - ОСОБА_4 жодним чином не міг впливати на призначення та звільнення ОСОБА_8 з посади директора Лікарні, а також не міг би вплинути на рішення, прийняте Ізмаїльською міською радою або чинити перешкоди у передачі КП «Дунайська обласна лікарня Одеської обласної ради» на баланс Ізмаїльської територіальної громади; - стороною обвинувачення не надано разом з клопотанням жодного доказу, який б підтверджував слова ОСОБА_8 та свідчив про вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди; - в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений частиною 3 статті 368 КК, оскільки під час затримання у ОСОБА_4 грошових коштів, які попередньо детективи НАБУ ідентифікували та вручили ОСОБА_8 не виявлено. Відповідно, відсутність предмета злочину, виключає наявність обєкта кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, а том й відсутність в діях ОСОБА_4 склад зазначеного кримінального правопорушення; - стороною обвинувачення не наведено жодного доводу та доказу в обґрунтування винятковості правопорушення нібито вчиненого ОСОБА_4, а лише акцентовано увагу на майновий стан останнього, визначений розмір застави у 500 розмірів являється завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що вважає необґрунтованою оголошену йому підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК й тому просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також згідно із статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 182КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частиною 6 статті 182КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно із частиною 1 статті 194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з частиною 7 статті 194 КПК, обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
3.2. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обгрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин… (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, в судовому засіданні прокурор доводив такими документами (в копіях):
- протоколом прийняття від ОСОБА_8 генерального директора КНП «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14.02.2022, із зазначенням обставин, які спонукали заявника подати таку заяву, із доданими договором поставки від 14.12.2021 із специфікацією на поставку двох апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ) загальною вартістю 1 600 000 грн.;
- доданою до протоколу огляду від 15.02.2022 постановою Одеської обласної територіальної виборчої комісії від 01.12.2020 №173, де зокрема зазначено про реєстрацію ОСОБА_4 депутатом Одеської обласної Ради від регіональної організації політичної партії «Довіряй ділам» в Одеській області;
- доданим до протоколу огляду від 16.02.2022 рішенням Ізмаїльської міської Ради Одеської області від 28.01.2022 №1866-VIII, де зокрема зазначено про звернення до Одеської обласної ради із пропозицією щодо передачі до комунальної власності КНП «Дунайська обласна лікарня» ООР;
- доданим до протоколу огляду від 07.06.2022 Положенням про постійні комісії Одеської обласної ради VІІІ скликання, де в пункті 1.4.1 зокрема зазначено, що «Постійні комісії обласної ради за дорученням голови обласної ради, першого заступника та заступника голови обласної ради або за власною ініціативою відповідно до функціональної спрямованості: розробляють та вносять на розгляд обласної ради проекти відповідних рішень; попередньо розглядають та готують висновки, рекомендації до проектів рішень, що внесені на розгляд ради; попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження обласною радою, готують висновки з цих питань та інше»; та в пункті 3.7 зазначено, що постійна комісія з питань охорони здоров`я та соціальної політики здійснює: «сприяння реалізації державної політики у сферах охорони здоров`я та соціального захисту населення в області; аналіз діяльності закладів охорони здоров`я незалежно від форм власності, роботи відповідних відділів і профільних управлінь, подання на розгляд керівників відповідних відділів управлінь, відділів, установ, організацій пропозицій за результатами аналізу їх діяльності, а у необхідних випадках внесення своїх пропозицій на розгляд обласної ради; попередній розгляд кандидатур на призначення, продовження терміну роботи керівників закладів охорони здоров`я та соціального захисту; участь у розгляді питань підбору керівних кадрів в установах охорони здоров`я, які віднесені до об`єктів спільної власності територіальних громад області»; а також рішенням Одеської обласної ради від 24.12.2020 №35-VIII про персональний склад постійних комісій Одеської обласної Ради VIII скликання, де зазначено про перебування ОСОБА_4 на посаді голови постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики;
- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 07.06.2022;
- протоколом огляду від 07.06.2022;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_8 від 14.02.2022, від 21.02.2022, 21.02.2022, 15.04.2022, 01.06.2022, 07.06.2022;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.06.2022;
- повідомленням про підозру від 08.06.2022, підписаним Генеральним прокурором ОСОБА_19 відповідно до статей 480, 481 КПК (якими передбачено, що особливий порядок кримінального провадження застосовується зокрема стосовно депутата місцевої ради, а саме письмове повідомлення про підозру здійснюється депутату місцевої ради - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень);
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 08.06.2022;
- протоколом про результати проведення НСРД від 04.05.2022.
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення повідомлення про підозру від 08.06.2022, яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та підписано уповноваженою особою в порядку, передбаченому статтею 481 КПК, дають підстави визнати набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, тобто є обґрунтованою підозра у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.3. Також підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
3.3.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду в клопотанні обґрунтовувався твердженнями, що « ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за скоєння якого передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк до десяти років, з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, у підозрюваного наявне майно, яке він може використати для переховування від органу досудового розслідування чи суду. Так, вивченням майнового стану підозрюваного встановлено, що відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб платників податків за останні 5 років: 2017-2021 роки ОСОБА_4 отримав доходи на суму понад 4 млн. грн. Крім того, у нього у власності перебуває автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_3, 2012 року випуску, земельна ділянка площею 9,67 га у Арцизькому районі, та у власності дружини ОСОБА_20 перебуває автомобіль Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_4 . Крім того, ОСОБА_20 є співзасновником ТОВ «Бізнес-стратегія Т Л» (ЄДРПОУ 42157428). Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску. Також встановлено, що незважаючи на обмеження з 24.02.2022 для виїзду за кордон для чоловіків, ОСОБА_4 4 рази виїжджав в напрямку Республіки Молдова у вказаний період».
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки частина 3 статті 368 КК за класифікацією статті 12 КК належить до тяжкого кримінального правопорушення та її санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення воліна строквід п`ятидо десятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років,з конфіскацієюмайна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Крім того, підозрюваний має чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_5 із терміном дії до 09.09.2026, наявність якого дає йому можливість безперешкодного перетину державного кордону України, що він й здійснював у 2022 році, незважаючи на запроваджене з 24.02.2022 обмеження для виїзду за кордон для чоловіків призовного віку, оскільки у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05.30 25.05.2022 року строком на 90 діб.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.3.2. Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався твердженнями, що « ОСОБА_4 як депутат Одеської обласної ради та голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики здобув певний авторитет та широке коло знайомств серед керівників та працівників правоохоронних і судових органів, а також службових осіб органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Використовуючи свої зв`язки та службове становище, а також дружні відносини - може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Зокрема, ОСОБА_4 може впливати на свідка ОСОБА_8, який є генеральним директором КНП «ДОЛ» ООР», яке фактично перебуває в управлінні Одеської обласної ради і фінансування, якої залежить від бюджету, затвердженого обласною радою та зміни до якого також вносяться обласною радою. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати і на інших на цей час недопитаних у кримінальному провадженні свідків, в тому числі працівників Лікарні та депутатів Одеської обласної ради».
Ризик незаконного впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу
Слідчий суддя, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, вважає доведеним те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним на таких осіб (серед яких його близький родич та члени постійної комісії Одеської обласної Ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики).
3.3.3. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в клопотанні обґрунтовувався твердженнями, що як «голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики ОСОБА_4 може розпочати підготовку та внесення на розгляд сесії проекту рішення про звільнення генерального директора КНП «ДОЛ» ООР», з метою впливу на ОСОБА_8 ініціювати аналіз діяльності Лікарні, за результатами якого внести пропозицій на розгляд обласної ради, тощо. Крім цього, поведінка ОСОБА_4 під час одержання неправомірної вигоди свідчить про його обізнаність із методами роботи правоохоронних органів. Так, перебуваючи 01.06.2022 в службовому кабінеті ОСОБА_4 побоюючись прослуховування кабінету працівниками правоохоронних органів не захотів обговорювати із ОСОБА_8 обставин та способу передачі неправомірної вигоди і зробив це тільки на вулиці у шумному місці. Достовірно знаючи, що 07.06.2022 йому мають передати неправомірну вигоду, з метою унеможливлення його викриття правоохоронними органами ОСОБА_4 сказав передати гроші сторонній особі, яка виявилась його братом. Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 з метою перешкоджання досудовому розслідуванню також зможе підшуковувати осіб, які нададуть вигідні для нього показання».
Проте слідчий суддя вважає, що такі твердження не свідчать про конкретні дії підозрюваного, можливо спрямовані на перешкоджання здійсненню досудового розслідування та отримання доказів у даній справі, а відтак не доведено, яким саме іншим чином підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати у проведенні досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, й з огляду на таке, слідчий суддя вважає недоведеним існування такого ризику.
3.3.4. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до тяжких, та двох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя вважає, що є об`єктивно необхідним є застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає, що на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів (особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт) не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти наявним ризикам.
3.4. Вирішуючи питання про визначення розміру застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.
При вирішенні даного питання варто прийняти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, ЄСПЛ у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. У той же час, слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Також у рішенні в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява №23312/15) від 13.01.2022, ЄСПЛ зауважив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. ЄСПЛ наголосив на тому, що суд повинен так само обережно і ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.
Таким чином, з однієї сторони, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншої не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Слідчий суддя вважає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано, а в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб такими розрахунками, які були б достатніми, щоб вони могли бути враховані.
Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, наявність двох доведених ризиків, відомості про достатньо забезпечений майновий стан підозрюваного в сукупності із значними річними доходами, позитивні характеристики за місцем здійснення депутатської діяльності та проживання, наявність сім`ї й зокрема малолітньої і неповнолітньої доньок, необхідність догляду за батьком похилого віку, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для визначення для підозрюваного розміру застави як у виключних випадках понад межі, встановлені частиною 5 статті 182 КПК, а тому клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в частині визначення застави належить задовольнити частково, із визначенням суми застави у розмірі 400 (чотириста) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня 2600 грн, відтак грошовий еквівалент розміру застави складе 992 400 (дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.
При цьому внаслідок наявності ризиків слідчий суддя вважає необхідним у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців згідно із частиною 7 статті 194 КПК, тобто у даному випадку строк дії обов`язків слід визначити до 07.08.2022року включно, а саме: 1) прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.
Керуючись статтями 177, 178, 182-184, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 07 серпня 2022 року включно.
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 992 400 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент часу упродовж строку дії ухвали на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) UA678201720355279004000096000, у Державній казначейській службі України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду)».У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
4. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на строк дії ухвали, тобто до 07 серпня 2022 року включно, такі обов`язки:
1) прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000043 від 14.02.2022;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити до 07 серпня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору та підозрюваному,.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 14.06.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1