- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа №991/1329/22
Номер провадження 1-кп/991/10/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16червня 2022року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
його захисників адвокатів ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Києві заяви захисників обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10, про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000016 від 14січня 2021року, за обвинуваченням:
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мостиська Другі Мостиського району Львівської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України,
ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Краматорськ Донецької області та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.2 ст.366-2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (надалі ВАКС) перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2.16червня 2022року до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 про відвід колегії суддів.
В обґрунтування заявленого відводу адвокат ОСОБА_9 зазначив, що сумнів у неупередженості колегії суддів викликає ухвала від 02 червня 2022 року про відмову у задоволенні заяви про відвід колегії суддів, а саме використане у ній формулювання «…наведена захисником обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_9 підстава для відводу колегії суддів є такою, що не створює обґрунтованих сумнівів у їх неупередженості, а тому у задоволенні його заяви про відвід має бути відмовлено».
На думку захисника ОСОБА_9, з метою надання вигляду законності при постановленні вищезазначеної ухвали судом застосована не передбачена законом суб`єктивна оцінка підстав для відводу, що у свою чергу свідчить про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та є самостійною підставою для заяви про відвід, яка стала відома стороні захисту після судового розгляду попередньої заяви про відвід колегії суддів.
1.3. Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні також заявив відвід колегії суддів.
Він зазначив, що існують об`єктивні сумніви в неупередженості колегії суддів з наступних підстав:
(1) у судовому засіданні 12 травня 2022 року суддя ОСОБА_3 брала участь поза межами приміщення ВАКС у режимі відеоконференції, що не передбачено ст. 336 КПК України;
(2) у цей же день за відсутності судді ОСОБА_3 безпосередньо в приміщенні ВАКС колегією суддів постановлено ухвалу про задоволення клопотання прокурора та скасування арешту майна у межах цього кримінального провадження, що свідчить про завчасне виготовлення такого рішення або досягнення згоди колегією суддів про таке рішення у позапроцесуальний спосіб з порушенням таємниці нарадчої кімнати;
(3) після судового засідання 12 травня 2022 року видано короткий текст вищевказаної ухвали, у якій навпроти прізвищ та ініціалів кожного з трьох суддів колегії проставлено слово «підпис», що свідчить про наявність на той момент в оригіналі цього судового рішення фактичних підписів кожного з членів колегії суддів. Однак, підпис суддею ОСОБА_3 з вищенаведених підстав не міг бути проставлений власноручно, а отже таке рішення, на думку захисника, було виготовлено завчасно;
(4) у підготовчому судовому засіданні у порушення вимог статтями 314, 315 КПК України колегія суддів вдалася до дослідження доказів у справі та дала їм оцінку при постановленні ухвали про скасування арешту майна;
(5) у судовому засіданні 02 червня 2022 року колегія суддів не оголосила склад суду для учасників судового провадження, не роз`яснила процесуальні права кожного учасника судового провадження, не з`ясувала думку обвинуваченого ОСОБА_6 щодо можливості проведення підготовчого судового засідання за відсутності його захисника і постановила ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про неможливість проведення такого засідання. Також без з`ясування думки обвинуваченого ОСОБА_8 про проведення підготовчого судового засідання за відсутності його захисника колегія суддів перейшла до розгляду заяви про відвід, за результатами якого постановила ухвалу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час розгляду їхніх заяв про відвід колегії суддів підтримали їх повністю та просили задовольнити на підставі наведених у них обставин, а також підтримали заяви один одного.
Захисник ОСОБА_11 заяви захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про відвід колегії суддів підтримав повністю та зазначив, що колегія суддів під час всіх судових засідань діяла упереджено, приймала рішення незаконно, а ці дії та рішення були узгодженими. Наголосив, що участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції можуть брати тільки сторони, але не суд, тому незрозуміло, яким чином було дотримано таємницю нарадчої кімнати, оскільки в ній заборонено користуватися засобами зв`язку.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_12 також підтримали заяви ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про відвід колегії суддів.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 покладалися на розсуд суду.
2.2.Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяв про відвід та зазначив, що заява про відвід захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 має ознаки зловживання правом на відвід, оскільки фактично відвід був заявлений повторно. До того ж, у заяві захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_10 не були наведені будь-які об`єктивні підстави вважати, що існують певні сумніви в упередженості суду, а заявлений відвід фактично зводиться до незгоди з рішеннями та процесуальними діями суду.
ІІІ. Мотиви суду
3.1.Дослідивши заяви про відвід та заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
Правове регулювання
Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч.5 ст.80 КПК України.
Перелік підстав, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Зокрема, у своїй заяві захисник ОСОБА_9 посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
3.2.Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як правило, неупередженість являє собою відсутність упереджень, при цьому її наявність чи відсутність можуть бути перевірені різними способами (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Micallef v. Malta [GC], пункт 93).
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вирізняє суб`єктивний підхід, тобто бажання упевнитись у суб`єктивному обвинуваченні чи інтересі певного судді в конкретній справі, та об`єктивний підхід, тобто визначення, чи були надані суддею достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви у цьому відношенні (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Piersack v. Belgium, пункт 30; Grieves v. the United Kingdom [GC], пункт 69).
Здійснюючи перевірку з точки зору суб`єктивного тесту, ЄСПЛ неодноразово робив висновок, що особиста неупередженість судді має презюмуватись за відсутності доказів зворотнього (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119; Hauschildt v. Denmark, пункт 47).
Оскільки в деяких справах може бути важко надати доказ, який дозволив би спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову значиму гарантію. У зв`язку з наведеним ЄСПЛ визнав складність встановлення порушення статті 6 Конвенції в частині суб`єктивної упередженості і тому в переважній більшості справ він зосередився на об`єктивному критерії (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119).
Тест об`єктивності, який застосовується до органу, що засідає колегіально, передбачає встановлення того, чи існують доведені факти (незалежно від особистої поведінки будь-кого з членів цього органу), які можуть викликати сумніви щодо їх неупередженості (Castillo Algar v. Spain, пункт 45).
3.3.Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.
Оцінка судом доводів сторони захисту
3.4. Щодо застосованої в ухвалі суду від 02 червня 2022 року фрази «…наведена захисником обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_9 підстава для відводу колегії суддів є такою, що не створює обґрунтованих сумнівів у їх неупередженості, а тому у задоволенні його заяви про відвід має бути відмовлено», на яку захисник ОСОБА_9 посилається як на підставу для відводу, колегія суддів зазначає наступне.
Чинний КПК України не містить визначення поняття «обґрунтований сумнів», втім ч.3 ст. 370 КПК України містить визначення поняття обґрунтованого рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
З викладеного можна зробити висновок, що обґрунтований це достатньо підтверджений чим-небудь, аргументований та переконливий.
Доводи захисника ОСОБА_9 зводяться до того, що застосування судом фрази «не створює обґрунтовані сумніви» свідчить про наявність необґрунтованих сумнівів, що, на його думку, мало бути підставою для задоволення його заяви про відвід, за результатами розгляду якої постановлено ухвалу від 02 червня 2022 року.
Втім, умовивід захисника ОСОБА_9 про те, що зміст ухвали містить твердження про наявність будь-яких інших сумнівів (необґрунтованих), окрім обґрунтованих, на переконання колегії суддів, є логічною похибкою та не свідчить про визнання колегією суддів своєї упередженості при розгляді цього кримінального провадження.
3.5. Щодо тверджень захисника ОСОБА_10 про незаконність участі судді ОСОБА_3 у судовому засіданні 12 травня 2022 року у режимі відеоконференції та постановлення у цьому засіданні ухвали за її безпосередньої відсутності в приміщенні ВАКС колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 30 КПК України регламентує, що у кримінальномупровадженні правосуддяздійснюється лишесудом згідноз правилами,передбаченими цимКодексом. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовийрежим воєнногостану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.
Рішенням Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року констатовано, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Крім того, 02 березня 2022 року Радою суддів України опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, якими визначено, що у разі, якщо провадження розглядається колегіально і колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, то допустимий розгляд справ з різних приміщень судів, в тому числі з використанням власних технічних засобів.
У зв`язку з відсутністю можливості 12 травня 2022 року колегії суддів у цьому кримінальному провадженні зібратися в одному приміщенні, суддя ОСОБА_3 брала участь у розгляді кримінального провадження з іншого приміщення суду, що в умовах воєнного стану не може вважатись порушенням КПК України.
Також, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в ухвалі від 01 жовтня 2019 року (справа №316/1358/17) констатував, що ст.367КПК України визначає «таємницю наради суддів», а не «таємницю нарадчої кімнати». Мета цієї норми полягає в забезпеченні незалежності та неупередженості суддів при обговоренні та ухваленні судового рішення. Зокрема, заборона перебування сторонніх осіб в нарадчій кімнаті «при ухваленні вироку» (ч.1) передбачена з метою недопущення будь-якого незаконного впливу з боку інших осіб на думку суддів під час обговорення та прийняття ними рішення. Положення ч. 3 цієї статті, згідно з якими судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті, також спрямовані на забезпечення незалежності суддів, оскільки судді при обговоренні вироку повинні мати можливість висловлюватися вільно, не побоюючись того, що в подальшому їх позиція всупереч їх волі стане відомою стороннім особам і потягне ті чи інші негативні наслідки для них. Водночас заборона спілкування з особами, які брали участь у кримінальному провадженні, під час перерви в нараді для відпочинку в нічний час (ч. 2), має на меті забезпечення неупередженості суддів при ухваленні вироку. Отже, порушення порядку перебування суддів у нарадчій кімнаті в юридичному розумінні не є синонімом порушення таємниці наради судді, оскільки не завжди формальне порушення положень статей 367 і 376КПК України є таким, що завдає шкоди цілям, для яких існує інститут таємниці наради суддів.
Суд констатує, що будь яких доказів порушення колегією суддів таємниці наради суддів захисник ОСОБА_10 не надав, а тому його доводи про здійснене колегією суддів порушення при постановленні ухвали від 12 травня 2022 року про скасування арешту майна є необґрунтованими та безпідставними.
3.6. Щодо відсутності в оригіналі ухвали суду від 12 травня 2022 року підпису судді ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю її того дня у приміщенні ВАКС та завчасного, на думку захисника ОСОБА_10, виготовлення цієї ухвали колегія суддів зазначає наступне.
Частина 6 ст. 371 КПК України регламентує, що усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Судові рішення в електронній формі оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» здійснення правосуддя з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або інших засобів електронної ідентифікації вчиняється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 4 ст. 18 вищезазначеного Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Суд звертає увагу, що суддею ОСОБА_3 здійснено електронний підпис ухвали від 12 травня 2022 року в автоматизованій системі документообігу суду, а тому оскільки такий підпис прирівнюється до власноручного підпису на оригіналі рішення на паперовому носії, будь-які порушення з боку колегії суддів під час підписання ухвали відсутні.
Припущення захисника ОСОБА_10 про завчасне виготовлення рішення у зв`язку з наведеною обставиною також є безпідставним та необґрунтованим.
3.7. Доводи захисника ОСОБА_10 щодо порушення колегією суддів вимог статей 314, 315 КПК України у зв`язку з розглядом клопотання прокурора про скасування арешту майна та здійсненням оцінки доказів під час розгляду цього клопотання є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Порядок скасування арешту майна регулюється розділом ІІ КПК України. Розгляд клопотання про скасування арешту майна має бути здійснено у стислі строки, при цьому такі строки не перебувають у залежності від стадії судового провадження, та за загальним правилом результат розгляду таких клопотань не має причинно-наслідкового зв`язку з іншими рішеннями, пов`язаними з визначенням можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, підготовкою до нього чи безпосередньо самим судовим розглядом.
Разом із тим, заборона надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж ті, які передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України, не розповсюджується на матеріали, які надаються сторонами кримінального провадження у якості додатків до клопотань, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження.
3.8. Щодо доводів захисника ОСОБА_10 про неоголошення колегією суддів складу суду та нероз`яснення учасникам судового провадження їх прав колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Тобто порядок та послідовність дій у судовому засіданні головуючий суддя визначає на власний розсуд.
Системний аналіз норм кримінального процесуального закону, які регулюють інститут відводу, передбачає, що заява про відвід має бути розглянута у порядку, передбаченому ст. 81 КПК України, у першу чергу. Адже за своєю природою заява про відвід є висловленням сумніву у наявності повноважень суду для розгляду кримінального провадження, і вочевидь, до з`ясування обґрунтованості таких сумнівів суд не може переходити до вирішення будь-яких інших питань, пов`язаних з судовим розглядом. Саме з цих міркувань суд одразу перейшов до розгляду заяви про відвід у зв`язку з першочерговістю її вирішення, тоді як процесуальні права та обов`язки учасників судового провадження мають бути роз`яснені після вирішення заяви про відвід.
Крім того, склад суду та право на відвід оголошувались на попередніх судових засіданнях, і з огляду на періодичне неприбуття у ці судові засідання захисників обвинуваченого ОСОБА_8 їх заяви та клопотання, які надійшли у матеріали провадження, мають бути вирішені у порядку черговості.
3.9. Що стосується здійснення у судовому засіданні 02 червня 2022 року розгляду заяви про відвід без участі захисників обвинувачених ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_12, то колегія суддів вкотре зазначає, що КПК України не ототожнює порядок вирішення заяви про відвід та порядок розгляду клопотань учасників судового провадження. Зокрема, за змістом ч.1 ст.350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження. Отже, кримінальний процесуальний закон містить імперативну вимогу заслуховування думки осіб, передбачених п.26 ч.1 ст.3 КПК України, яка містить перелік учасників судового провадження. Натомість ч.3 ст.81 КПК України передбачає, що при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Таким чином, неприбуття у судове засідання певних учасників кримінального провадження не є перешкодою для розгляду заяви про відвід та не порушує їх прав, адже вони не позбавлені можливості самостійно реалізувати своє право на заявлення відводу.
Висновки суду
3.10. Захисниками обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не надано належних доказів та не наведено обставин, які могли б свідчити про упередженість колегії суддів.
Поряд з цим, заявлений відвід мотивований лише незгодою захисників з процесуальними діями та ухвалами суду, постановленими як з виходом до нарадчої кімнати, так і без такого відповідно до ч. 4 ст. 371 КПК України.
Таким чином, оскільки будь-яких переконливих аргументів на підтвердження наявності передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає участь колегії суддів у кримінальному провадженні, захисниками обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не наведено, у задоволенні їх заяв про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 80, 81, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяв захисників обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000016 від 14січня 2021року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3