Document No. 104841129

Справа № 991/1939/22

Провадження 1-кс/991/1954/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі по тексту -слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,,

детектива ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні від 14.02.2022 №52022000000000043,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий опис судового провадження.

13.06.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 09.06.2022 детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_4, погоджене начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_5, про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) 14.02.2022 №52022000000000043, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Для розгляду клопотання відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 14.06.2022 з перервою до 16.06.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1.В клопотаннідетектив просивз метоюзабезпечення збереженняречових доказівнакласти арештна майно, вилучене 07.06.2022 під час проведення обшуку автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1, який перебуває у власності та користуванні ОСОБА_6, зазначивши, що «відповідно до постанови Одеської обласної територіальної виборчої комісії від 01.12.2020 №173 ОСОБА_6 зареєстровано депутатом Одеської обласної ради.

Рішенням Одеської обласної ради «Про персональний склад постійних комісій Одеської обласної ради VIII скликання» від 24.12.2020 №35-VIII з додатками затверджено персональний склад постійних комісій Одеської обласної ради VIII скликання. Відповідно до додатку 7 вказаного рішення ОСОБА_6 затверджено головою постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики.

Таким чином, ОСОБА_6 будучи депутатом Одеської обласної ради та перебуваючи на посаді голови постійної комісії Одеської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики обласної ради є службовою особою органу місцевого самоврядування.

На початку червня 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 як голова постійної комісії Одеської обласної ради познайомився з виконувачем обов`язків головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради (далі КНП «ДОЛ» ООР», Лікарня), юридична адреса: АДРЕСА_1, кодЄДРПОУ 01982146, ОСОБА_7, який на той час брав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади генерального директора Лікарні. Під час розмови між ними ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7, що він підтримує призначення ОСОБА_7 на посаду генерального директора Лікарні, проте очікує що з кожної закупівлі Лікарні ОСОБА_7 буде передавати йому 15 % від вартості закупленого обладнання як неправомірну вигоду за те, що він як голова постійної комісії не буде перешкоджати діяльності Лікарні.

На пропозицію ОСОБА_6 . ОСОБА_7 відповіді не дав.

Рішенням Одеської обласної ради від 18.06.2021 №222-VIII ОСОБА_7 призначено генеральним директором КНП «ДОЛ» ООР».

У подальшому, у період з липня до грудня 2021 року, ОСОБА_6 неодноразово у телефонних розмовах з використанням мобільного застосунку «Whats app» між абонентськими номерами НОМЕР_2, який належить йому, та НОМЕР_3, який використовує ОСОБА_7, вимагав надання інформації про надходження до Лікарні коштів з Національної служби здоров`я України та їх фактичне використання. Крім того, у вказаний період під час особистих зустрічей з ОСОБА_7, які відбувались у місті Ізмаїл Одеської області та місті Одеса, ОСОБА_6 цікавився, чому ОСОБА_7 не передає йому неправомірну вигоду в розмірі 15% від вартості кожного з укладених Лікарнею договорів на постачання товарів. У відповідь ОСОБА_7 повідомив, що всі закупівлі Лікарні проводяться через систему «Прозоро» і він як генеральний директор Лікарні не здійснює торги та не має змоги брати участь у таких протиправних схемах.

14.12.2021 за результатами закупівель між КНП «ДОЛ» ООР» та товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД ЕКСІМ» (далі ТОВ «МЕД ЕКСІМ»), юридична адреса: 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 38203897, укладено договір №282-Н про постачання для потреб Лікарні 2 апаратів штучної вентиляції легень «S1100A» (далі апарати ШВЛ) загальною вартістю 1 600 000 гривень.

25.12.2021 ОСОБА_6, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування та головою постійної комісії Одеської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики, діючи у власних інтересах, маючи мету одержати неправомірну вигоду, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, під час спілкування з використанням застосунку «Whats app» висловив ОСОБА_7 вимогу про передачу йому 15% від суми вказаної закупівлі, що становить 240тис. грн. У випадку непередачі вказаних коштів ОСОБА_6 почав погрожувати тим, що як голова комісії буде чинити перешкоди діяльності ОСОБА_7 як генерального директора Лікарні та зробить все для його звільнення.

На вказану вимогу ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_8 не розрахувалася за обладнання, оскільки відсутні кошти та розрахунок з постачальниками можливий після перерахування коштів Національною службою здоров`я України, а тому виконати вимогу ОСОБА_6 про передачу неправомірної вигоди неможливо. У зв`язку із вказаним ОСОБА_6 зазначив, що як тільки Лікарня оплатить постачальнику обладнання ОСОБА_7 має передати йому 240 тис. гривень.

У подальшому, протягом січня 2022 року, під час розмов ОСОБА_6 продовжував вимагати неправомірну вигоду в розмірі 240 тис. грн від ОСОБА_7 за нестворення штучних перешкод у його діяльності як директора КНП «ДОЛ» ООР».

28.01.2022 Ізмаїльська міська рада на сесії прийняла рішення про безоплатне прийняття майна КНП «ДОЛ» ООР» до комунальної власності Ізмаїльської територіальної громади.

03.02.2022 під час розмови в кабінеті №631, що у приміщенні Одеської обласної ради за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 4, ОСОБА_6, продовжуючи свої дії, спрямовані на вимагання неправомірної вигоди, використовуючи службове становище, повідомив ОСОБА_7, що йому як голові комісії на розгляд надійшло рішення Ізмаїльської міської ради і у випадку невиконання ОСОБА_7 вимоги щодо передачі 15% від вказаної вище закупівлі, тобто 240 тис. грн як неправомірної вигоди, комісія, яку він очолює, дасть висновок про необхідність передачі Лікарні на баланс Ізмаїльської територіальної громади, у подальшому на підставі такого висновку Одеською обласною радою буде надано згоду на передачу Лікарні, що призведе до звільнення ОСОБА_7 з посади генерального директора. На вимогу ОСОБА_6 ОСОБА_7 повторно відповів, що не може виконати її, оскільки Національна служба здоров`я України не перерахувала кошти Лікарні, відповідно постачальнику грошові кошти не надано.

17.02.2022 ОСОБА_6, продовжуючи свої дії, спрямовані на вимагання неправомірної вигоди, приблизно о 17 год з використанням мобільного застосунку «Whats app» зателефонував до ОСОБА_7 та повідомив, що йому відомо про перерахування Національною службою здоров`я України коштів для КНП «ДОЛ» ООР», та поцікавився, коли ОСОБА_8 перерахує кошти постачальнику обладнання. ОСОБА_7 відповів, що це відбудеться 17.02.2022, на що ОСОБА_6 сказав, що йому необхідно найближчим часом приїхати до міста Одеси, щоб обговорити «організаційні питання», що він сприйняв як намір ОСОБА_6 обговорити умови передачі йому неправомірної вигоди.

ОСОБА_7, будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_6 неправомірної вигоди могла б призвести до порушення його законних прав і обов`язків, був змушений погодитись на його вимогу.

На виконання вимоги ОСОБА_6 . 21.02.2022 ОСОБА_7 зустрівся з ним у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: місто Одеса, Адміральський проспект, 1.

Під час розмови ОСОБА_6, усвідомлюючи неправомірність своїх дій та побоюючись викриття правоохоронними органами, на телефоні показав ОСОБА_7 список закупівель Лікарні за 2021 рік та сказав звернутися до ОСОБА_9, депутата Одеської обласної ради й заступника постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики Одеської обласної ради, та обговорити з ним загальний розмір неправомірної вигоди, яку повинен сплатити ОСОБА_10 як генеральний директор КНП«ДОЛ» ООР» за нестворення штучних перешкод у його діяльності.

07.03.2022 приблизно о 10 год ОСОБА_6 зайшов у кабінет ОСОБА_7, розташований за адресою: АДРЕСА_2, та запитав його, коли він буде готовий передати обговорену раніше суму неправомірної вигоди. На запитання ОСОБА_6 ОСОБА_7 повідомив, що нібито гроші вже зібрані, проте на території України з 24.02.2022 оголошено воєнний стан і, на його думку, гроші можуть знадобитися для надання допомоги в умовах війни, а неправомірну вигоду він зможе передати після закінчення війни, на що ОСОБА_6 з небажанням погодився.

01.06.2022 приблизно о 14 год під час перебування ОСОБА_7 в Одеській обласній раді він зайшов до робочого кабінету ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 . У розмові ОСОБА_6 поцікавився, чи вийшли на зв`язок з ОСОБА_7 представники ТОВ «МЕД ЕКСІМ» та чи сплачено та поставлено до Лікарні раніше обговорене обладнання апарати ШВЛ. На запитання ОСОБА_6 . ОСОБА_7 відповів, що за обладнання кошти перераховані та воно поставлене до Лікарні, а представники компанії готові передати неправомірну вигоду. При цьому ОСОБА_6, побоюючись фіксації розмови представниками правоохоронних органів, зупинив продовження розмови з ОСОБА_7, жестами показуючи, що кабінет може прослуховуватися. Після цього ОСОБА_6 захотів продовжити розмову на вулиці, запропонувавши ОСОБА_7, який був на службовому автомобілі, підвезти його. На виконання прохання ОСОБА_6 ОСОБА_7 на службовому автомобілі «ГАЗ-3110» підвіз його до перехрестя вулиці Водопровідної та провулка Висоцького у місті Одесі, де вони вийшли з авто та продовжили розмову. Зокрема, ОСОБА_7 поцікавився, чи може він передати ОСОБА_6 суму меншу, ніж 240 тис. грн, на що ОСОБА_6, продовжуючи свої дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, діючи умисно, відповів, що необхідно сплатити 120 тис. гривень.

07.06.2022 приблизно о 12 год 40 хв ОСОБА_7, діючи на виконання вимоги ОСОБА_6, зустрівся з ним у АДРЕСА_4 . ОСОБА_6, побоюючись фіксації розмови представниками правоохоронних органів, на зустріч прийшов зі своїм рідним братом ОСОБА_11 та завуальовано сказав ОСОБА_7 передати неправомірну вигоду вказаній особі. ОСОБА_7 на виконання вимоги ОСОБА_6 дістав із сумки обумовлену суму.

07.06.2022 ОСОБА_6 та ОСОБА_11 затримано в порядку ст. 208 КПК України».

З огляду на наведене вище, детектив зазначив, що ОСОБА_6 08.06.2022 повідомлено про підозру у одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, й тому виявлені речі мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки можуть бути використані як докази обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, й тому просив накласти на них арешт, а саме на: блокнот коричневогокольору «Теплорадськаміська рада»; копія листа№497від 23.04.2021з додаткамина 9арк.; аркуш паперуформату А4з друкованимта рукописнимтекстом; видатки на2020рік засубвенцію Держбюджету(таблиця)на 2арк.; виписка банківськогорахунку № НОМЕР_4 на 17арк.; мобільний телефонТМ «Redmi»model:M1901F7Gчорного кольору; мобільний телефон ТМ «iPhone» model:8 білого кольору, які поставою від 09.06.2022 визнано речовими доказами.

Тобто метою арешту майна детектив визначив забезпечення збереження речових доказів, й при цьому просив розглядати таке клопотання в закритому судовому засіданні.

2.2. В судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_3, який входить до групи детективів у даному кримінальному провадженні, підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, разом з тим повідомивши, що не наполягає на закритому судовому засіданні.

В судове засідання попри належним чином здійснені повідомлення не прибули підозрюваний та його захисники, надіславши заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з участю в іншій справі, проте відповідно до частини 1 статті 172 КПК, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджало розгляду клопотання.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як арешт майна. При цьому за частиною 3 статті 132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, (тобто арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно зчастиною 10статті 170КПК,арешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,віртуальні активи,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частин 11 статті 170 КПК, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 КПК, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частинами 1,2статті 167КПК,визначено,що тимчасовимвилученням майнає фактичнепозбавлення підозрюваногоабо осіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певниммайном довирішення питанняпро арештмайна абойого повернення,або йогоспеціальну конфіскаціюв порядку,встановленому законом. Тимчасововилученим можебути майноу виглядіречей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частини 2 статті 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

3.2. Із клопотання та додатків до нього вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000043 здійснюється за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, яка передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Описані у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення 08.06.2022 повідомлення про підозру, яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та підписано уповноваженою особою в порядку, передбаченому статтею 481 КПК, дають підстави визнати набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, тобто є обґрунтованою підозра у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження (одним із яких є арешт майна) оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження за сутністю шляхом ухвалення вироку, а лише для визначення вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Постановою детектива від 09.06.2022 відповідно до статті 98 КПК визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні №52022000000000043 речі вилучені 07.06.2022під часпроведення обшукуавтомобіля TOYOTACAMRY,державний номернийзнак НОМЕР_1,який перебуваєу власностіта користуванні ОСОБА_12,а саме:блокнот коричневогокольору «Теплорадськаміська рада»; копія листа№497від 23.04.2021з додаткамина 9арк.; аркуш паперуформату А4з друкованимта рукописнимтекстом; видатки на2020рік засубвенцію Держбюджету(таблиця)на 2арк.; виписка банківськогорахунку № НОМЕР_4 на 17арк.; мобільний телефонТМ «Redmi»model:M1901F7Gчорного кольору; мобільний телефон ТМ «iPhone» model:8 білого кольору.

В судовому засіданні детектив зазначив про наявність потреби в накладенні арешту на зазначені вище мобільні термінали зв`язку, надавши протоколи огляду речей від 09.06.2022-10.06.2022 та 13.06.2022 з метою належної ідентифікації вилучених речей та підтвердження наявності обмежень доступу до них їх власником, володільцем або утримувачем, а відтак необхідності проведення експертного дослідження, пов`язаного з подоланням систем логічного захисту.

Судовим розглядом встановлено, що дане майно може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження із належним обґрунтуванням належності вилучених речей до речових доказів відповідно до статті 98 КПК. Тобто у даному випадку наявна правова підстава для арешту майна.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Обмеження права власності на речові докази не буде свавільним та відповідатиме засаді законності із дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності особи лише у разі, якщо досягнення мети збереження речового доказу неможливо у інший спосіб, окрім як застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Щодо питання доцільності, розумності та пропорційності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідків арешту майна для його власника та володільця, належить зазначити, що такі критерії є суб`єктивними оціночними поняттями.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

3.3. Слідчий суддя вважає необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, а також необхідності проведення експертного дослідження, пов`язаного з подоланням систем логічного захисту, задовольнити клопотання детектива та накласти арешт на зазначене майно, оскільки таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, при цьому враховуючи, що досягнення мети даного кримінального провадження неможливо у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення.

В даному випадку належить обмежити права власності в частині розпорядження майном та його відчуження з метою запобігання його зміни чи знищенню, оскільки право розпорядження майном - це можливість його власника визначати долю такого майна, що зокрема полягає в можливості зміни фізичної сутності майна аж до його повного знищення або шляхом відмови від права на майно, а право відчуження полягає у можливості переходу прав власності від однієї особи до іншої.

Керуючись статтями 132, 170-173, 309, 376, 532 КПК слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання детектива НАБУ про арешт майна в кримінальному провадженні від 14.02.2022 №52022000000000043.

2.Накласти арешт на майно, вилучене 07.06.2022 під час обшуку автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1, який перебуває у власності та користуванні ОСОБА_6, шляхом заборони користування та розпорядження ним, його відчуження, а саме на:

- блокнот коричневого кольору «Теплорадська міська рада»;

- копія листа №497 від 23.04.2021 з додатками на 9 арк.;

- аркуш паперу формату А4 з друкованим та рукописним текстом;

- видатки на 2020 рік за субвенцію Держбюджету (таблиця) на 2 арк.;

- виписка банківського рахунку № НОМЕР_4 на 17 арк.;

- мобільний телефон Redmi M1901F7G чорного кольору;

- мобільний телефон iPhone A2275 IMEI НОМЕР_5 білого кольору

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку зупиняє набрання нею законної сили, проте не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 21.06.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1