- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1827/22Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/182/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
21 червня 2022 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу, подану захисником ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 червня 2022 року у кримінальному провадженні №52016000000000380,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судовепровадження уцій справібуло розпочатоу зв`язкуіз надходженням10.06.2022апеляційної скаргивід захисника ОСОБА_6 на ухвалуслідчого суддіВищого антикорупційногосуду від03.06.2022 (т. 3 а. с. 162-165, 167-176).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.06.2022 повернуто клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016 особі, яка його подала.
3. Ухвала мотивована тим, що ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України /далі КПК/ чітко врегульовано порядок зміни обраного запобіжного заходу (встановлена спеціальна процедура), у зв`язку з чим відсутні підстави застосовувати загальну процедуру, визначену ст. 201 КПК.
ІІI. Вимоги та узагальнені доводи сторони, яка подала апеляційну скаргу
4. У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.06.2022 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що сторона захисту вправі у порядку ст. 201 КПК звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, обраного ОСОБА_9 . При цьому в апеляційній скарзі також вказано, що вона подана у межах строку, встановленого ст. 395 КПК, оскільки оскаржувана ухвала отримана 06.06.2022.
4.2. У судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції учасників
5. Прокурор ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про неможливість розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 у загальному порядку, визначеному ст. 201 КПК, оскільки кримінальний процесуальний закон для подібних випадків визначає спеціальний порядок, визначений ч. 6 ст. 193 КПК.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів виходить з того, що здійснює перегляд оскаржуваного рішення виключно у межах доводів апеляційної скарги.
6.2. При цьому, апеляційним судом обов`язково враховується необхідність здійснення ретельної перевірки усіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат судового розгляду (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).
6.3. Беручи до уваги вищенаведене, у ході апеляційного розгляду з`ясовуються дотримання ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження і в разі порушення - наявність підстав для його поновлення. Крім того, у випадку, якщо строк не порушений, або ж в разі порушення поновлений, колегією суддів перевіряється правильність висновку слідчого судді про те, що зміна запобіжного заходу, обраного особі у порядку 1-го реч. ч. 6 ст. 193 КПК, можлива лише за правилами, визначеними 2-им реч. ч. 6 ст. 193 КПК, і неможлива у порядку, передбаченому ст. 201 КПК.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо дотримання строку на апеляційне оскарження
8. Сторона захисту стверджує, що захисник ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою із дотриманням строку на апеляційне оскарження.
9. Відповідний строк та порядок його обрахування визначає ст. 395 КПК у взаємозв`язку із ч. 5 ст. 115 КПК.
9.1. Зокрема, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
9.2. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).
9.3. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк (ч. 5 ст. 115 КПК).
10. Так, у ході перевірки доводів щодо подання захисником ОСОБА_6 апеляційної скарги у межах строку на апеляційне оскарження колегією суддів установлено, що:
10.1. 03.06.2022 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за відсутності учасників судового провадження постановив ухвалу, якою повернув захиснику ОСОБА_6 його клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного у порядку ч. 6 ст. 193 КПК (т. 3 а. с. 163-165).
10.2. 06.06.2022 захисник отримав копію оскаржуваної ухвали (т. 3 а. с. 166).
10.3. 10.06.2022 ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду /далі Апеляційна палата/ з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 03.06.2022 (т. 3 а. с. 167-178, 182).
11. Оскільки за наведених обставин п`ятиденний строк на апеляційне оскарження для сторони захисту ОСОБА_9 розпочався з наступного дня після отримання ухвали від 03.06.2022, тобто з 07.06.2022, колегія суддів вважає, що захисник ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду 10.06.2022 із дотриманням відповідного строку.
(§2) Щодо наявності/відсутності підстав для скасування оскаржуваного рішення
12. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про неможливість розгляду по суті клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 у порядку ст. 201 КПК, оскільки: (1) ОСОБА_9 за її відсутності у порядку ч. 6 ст. 193 КПК обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою; (2) вирішити питання про зміну цій підозрюваній запобіжного заходу наразі можливо лише за спеціальною процедурою, визначеною ч. 6 ст. 193 КПК (після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження), у зв`язку з чим це неможливо зробити за загальною процедурою, передбаченою ст. 201 КПК.
12.1. Захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не погодилися з наведеним висновком, зазначавши, що: (1) оскільки обрання і застосування запобіжного заходу згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №991/3440/20 є тотожними поняттями, то, незалежно від присутності особи під час обрання їй запобіжного заходу, слідчий суддя повинен по суті розглянути питання про його зміну, ініційоване у порядку ст. 201 КПК; (2) запобіжний захід, застосований до особи, підлягає періодичному перегляду, який забезпечується в порядку, визначеному ст. 201 КПК; (3) права ОСОБА_9 на свободу та особисту недоторканність обмежені й таке обмеження триває на цей час, що вимагає судового контролю за його пропорційністю та законністю; (4) непроведення судового розгляду по суті клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого в порядку ст. 201 КПК, призводить до ненадання оцінки слідчим суддею доказам, які, з точки зору сторони захисту, свідчать про відсутність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення.
12.2. Заперечуючи проти наведених доводів, прокурор зазначив, що: (1) змінити запобіжний захід ОСОБА_9 можливо буде лише після її затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, оскільки ч. 6 ст. 193 КПК передбачає для такого випадку спеціальну процедуру зміни запобіжного заходу особі, яка перебуває у розшуку; (2) неможливо провести судове засідання з вирішення питання про зміну запобіжного заходу у порядку ст. 201 КПК без порушення вимог ч. 1 ст. 193 КПК у разі відсутності підозрюваної особи в залі судового засідання; (3) порядок зміни запобіжного заходу, передбачений ст. 201 КПК, застосовується, коли підозрюваний реально утримується під вартою, а не у випадку, коли такій особі обрано запобіжний захід за її відсутності задля забезпечення її доставки в суд з метою вирішення питання про застосування запобіжного заходу за її особистої участі; (4) КПК не передбачає застосування до особи, яка знаходиться в міжнародному розшуку та не присутня у судовому засіданні, менш обтяжливого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
13. Оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про відсутність підстав для розгляду по суті питання зміни запобіжного заходу ОСОБА_9 згідно зі ст. 201 КПК до моменту її затримання та вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміни на більш м`який захід за правилами 2-го реч. ч. 6 ст. 193 КПК.
14. Можливість вирішення судом питання зміни раніше обраного (застосованого) запобіжного заходу передбачають як 2-ге реч. ч. 6 ст. 193 КПК, так і ст. ст. 200, 201 КПК.
14.1. Поруч із наведеним, у кримінальному процесуальному законі відсутня норма, в якій би прямо було зазначено про заборону вирішення слідчим суддею питання щодо зміни запобіжного заходу згідно зі ст. 201 КПК до моменту затримання і доставки підозрюваного до місця кримінального провадження, якщо до такої особи відповідний захід було застосовано на підставі 1-го реч. ч. 6 ст. 193 КПК.
14.2. Але в той час як ст. ст. 200, 201 КПК пов`язують можливість вирішення питання зміни підозрюваному запобіжного заходу з наявністю щодо цього ініціативи (клопотання) з боку однієї зі сторін кримінального провадження (ст. 200 КПК сторони обвинувачення, а ст. 201 КПК сторони захисту), то 2-ге реч. ч. 6 ст. 193 КПК таку можливість пов`язує із фактом затримання та доставки підозрюваної особи до місця кримінального провадження.
14.3. Разом із цим, як питання застосування запобіжного заходу, так і його зміни, за загальним правилом має розглядатися за участі підозрюваного, що визначено ч. 1 ст. 193 і ч. 4 ст. 201 КПК. У той же час ч. 6 ст. 193 КПК передбачає виняток із загального правила, який уможливлює вирішення питання про застосування запобіжного заходу за відсутності в судовому засіданні підозрюваної особи.
14.4. Тому, виходячи із наведених положень, вбачається наявність конкуренції загальної (ч.1ст.201КПК) таспеціальної нормправа (2-ге реч. ч. 6 ст. 193 КПК).
14.4.1. У кримінальній юриспруденції вироблено такі ознаки конкуренції загальної і спеціальної норм, а також правила її вирішення: (1) конкуренція загальної і спеціальної правових норм виникає в разі існування двох або більше правових норм, які одночасно регулюють одне й те ж саме питання, що є предметом їх правового регулювання, та відповідно претендують на одночасне застосування; (2) конкуруючі норми не суперечать одна одній, між ними наявний взаємозамінний зв`язок, який має характер підпорядкування за об`ємом: загальна норма охоплює визначене коло ознак предмета правового регулювання, а спеціальна - лише частину цього кола, окремі різновиди випадків, передбачених загальною нормою; (3) загальна норма ширша за обсягом, а спеціальна норма повніша за змістом; (4) із декількох норм, які вступають у конкуренцію, застосуванню підлягає лише одна з них, яка обирається за правилами подолання конкуренції - при конкуренції загальної та спеціальної норм застосовується лише спеціальна норма за принципом lex speciale derogat generale [спеціальний закон виключає (у даній справі) дію загального]. Такого підходу дотримується і суд касаційної інстанції (ухвала Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №640/18653/17.
14.4.2. Крім того, відповідно до позиції суду касаційної інстанції ч. 6 ст. 193 КПК передбачає особливий порядок розгляду питання стосовно запобіжного заходу щодо особи, яка оголошена у міжнародний розшук, а саме у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу (ухвала Верховного Суду від 09.08.2021 у справі №991/4249/21).
14.5. Отже, у випадку, коли йдеться про зміну застосованого на підставі 1-го реч. ч. 6 ст. 193 КПК до особи, яка перебуває у міжнародному розшуку, запобіжного заходу, то має місце превалювання спеціальної норми (2-го реч. ч. 6 ст. 193 КПК) над загальною (ч. 1 ст. 201 КПК).
14.6. Також колегія суддів звертає увагу, що на відміну від ст. 201 КПК, спрямованої на те, щоб забезпечити можливість періодичного судового контролю за наявністю підстав для обмеження свободи особи, метою ч.6ст.193КПК є забезпечити можливість доставки в суд особи, яка виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошена у міжнародний розшук, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, в тому числі його зміну на більш м`який у порівнянні з триманням під вартою. Адже ухвала про обрання щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу від 30.04.2020 є лише передумовою для її можливого затримання в подальшому та вирішення питання про тримання під вартою або застосування більш м`якого запобіжного заходу.
15. Застосовуючи наведений підхід до обставин цього судового провадження колегія суддів зауважує, що (1) 30.04.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у справі №991/3440/20 (провадження №1-кс/991/3543/20) у порядку, передбаченому 1-ми реч. ч. 6 ст. 193 КПК, застосував до підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою (т. 3 а. с. 156-161); (2) питання обрання ОСОБА_9 цього запобіжного заходу за правилами 2-го реч. ч. 6 ст. 193 КПК, тобто після її затримання, чи його зміни на більш м`який запобіжний захід станом на момент надходження клопотання у порядку ст. 201 КПК слідчим суддею не вирішувалося; (3) на даний момент в апеляційного суду відсутні відомості про фізичне знаходження ОСОБА_9 під вартою, що відрізняє її ситуацію від тієї, у разі існування якої застосуванню підлягає ч. 1 ст. 201 КПК.
16. Ураховуючи вищезазначене, слідчий суддя не вправі на підставі ч. 1 ст. 201 КПК вирішувати по суті питання про зміну ОСОБА_9, яка перебуває у міжнародному розшуку, запобіжного заходу, обраного їй згідно з 1-им реч. ч. 6 ст. 193 КПК, до моменту її затримання та доставки до суду. Адже в такій ситуації може бути застосовано лише спеціальний порядок зміни запобіжного заходу, визначений 2-им реч. ч. 6 ст. 193 КПК.
17. Беручи до уваги наведене, а також те, що питання зміни запобіжного заходу, застосованого до особи за її відсутності, чітко врегульоване 2-м реч. ч. 6 ст. 193 КПК, в той час як висновок Верховного Суду у справі №991/3440/20 стосується вирішення не питання зміни запобіжного заходу, а можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, колегія суддів вважає безпідставним посилання сторони захисту на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №991/3440/20.
18. Що ж до доводів захисника ОСОБА_7 про те, що їх доказам слідчим суддею не було надано оцінки, оскільки по суті лишилося не розглянутим клопотання про зміну запобіжного заходу, подане в порядку ст. 201 КПК, то вони є безпідставними. Адже з приводу можливості оцінки відповідних доказів вже було зазначено в п. 9.6. ухвали від 03.06.2022 (т. 3 а. с. 215-220). Крім того, відповідні докази можуть бути враховані слідчим суддею під час вирішення питання обрання запобіжного заходу чи його зміни після доставки ОСОБА_9 в судове засідання і проведення судового розгляду з її участю за правилами ч. 1 ст. 193 КПК.
(§3) Висновки
19. Рішення,одне зяких зарезультатами розглядуапеляційної скаргиможе постановити апеляційнийсуд,передбачені ст. 407 КПК.
19.1. Так, за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалуслідчого суддіколегія суддівмає право,зокрема залишитиухвалу беззмін (ч. 3 ст. 407 КПК).
19.2. Зважаючи на те, що слідчий суддя надав правильне тлумачення положенням кримінального процесуального закону, які регулюють порядок зміни запобіжного заходу особі, до якої його застосовано на підставі 1-го реч. ч. 6 ст. 193 КПК, то підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
20. Що ж стосується того, чи правильно слідчий суддя обрав вид рішення, в якому зазначив про неможливість розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9, то при вирішенні цього питання колегія суддів ураховує таке.
20.1. В КПК визначені випадки, коли клопотання і скарга вважається неприйнятною, у зв`язку з чим не підлягає розгляду в суді по суті.
20.1.1. Так, слідчий суддя має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (ч. 5 ст. 201 КПК).
20.1.2. Слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню (ч. 4 ст. 304 КПК).
20.1.3. Скарга повертається, якщо: (1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; (2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; (3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ч. 2 ст. 304 КПК).
20.2. Водночас у КПК відсутня норма, котра б прямо передбачала рішення, яке зобов`язаний прийняти слідчий суддя у випадку надходження клопотання про зміну запобіжного заходу у порядку ч. 1 ст. 201 КПК особі, яка перебуває у міжнародному розшуку та щодо якої у порядку 1-го реч. ч. 6 ст. 193 КПК застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою і не вирішено питання, визначене 2-им реч. ч. 6 ст. 193 КПК.
20.3. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
20.4. Виходячи із ч. 6 ст. 9 КПК колегія суддів вважає, що немає жодного процесуального значення та не є порушенням кримінального процесуального закону факт оформлення слідчим суддею рішення про неприйнятність, шляхом постановлення ухвали про повернення клопотання, зважаючи на: (1) відсутність у кодексі норми, котра б прямо передбачала рішення, яке зобов`язаний прийняти слідчий суддя у випадку надходження клопотання, котре не підлягає розгляду по суті; (2) те, що за своєю суттю наслідки залишення клопотання про зміну запобіжного заходу без розгляду, його повернення чи відмови у відкритті провадження за таким клопотанням є однаковими, тобто не розгляд відповідного питання по суті.
21. Із огляду на те, що підстав для скасування оскаржуваного рішення, передбачених КПК, не встановлено, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22,26, 33-1, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 201, 304, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 червня 2022 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4