- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/3441/20Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/196/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
О К Р Е М А У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
08 липня 2022 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2020 року у кримінальному провадженні №52016000000000380 питання про участь у судовому засіданні прокурора,
В С Т А Н О В И Л А:
1. На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходилася апеляційна скарга захисника ОСОБА_6, подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2020 у кримінальному провадженні №52016000000000380.
2. У ході апеляційного перегляду наведеної ухвали було встановлено участь в одному із судових засідань прокурора, який під час його проведення вже не мав повноважень прокурора у цьому кримінальному провадженні.
3. Із огляду на те, що подібна ситуація з прибуттям до суду для участі в судовому розгляді неповноважного прокурора є непоодинокою (див. ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.12.2020 у справі №991/9882/20), колегією суддів вирішується питання з приводу реагування на цей випадок.
4. Аналізуючи ситуацію, що склалася, апеляційний суд виходить із того, що перегляд в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу, постановленої у порядку ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, відбувається за участі прокурора (ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 405 КПК).
5. Якщо судове провадження здійснено за відсутності прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню (п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК).
6. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів (ч. 1 ст. 37 КПК).
6.1. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення (ч. 2 ст. 37 КПК).
6.2. Рішення про призначення прокурора, та в разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 у справі №754/7061/15).
6.3. У випадку здійснення прокурором, який не визначений керівником органу прокуратури як такий, що здійснюватиме процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, дій, передбачених ст. 36 КПК, то вони здійснюються неналежним суб`єктом (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №202/156/14-к).
6.4. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування (ч. 3 ст. 37 КПК).
6.5. Визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №202/156/14-к).
6.6. Отже, у разі прийняття керівником органу прокуратури рішення про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні права й обов`язки замінених (попередніх) прокурорів у цьому провадженні припиняються, переходячи до нових прокурорів, зазначених у відповідній постанові.
7. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи колегія суддів ураховує, що:
7.1. 20.06.2022 суддя-доповідач призначив на 22.06.2022 судовий розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2020, про що було повідомлено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора /далі - САП/ (т. 5 а. с. 198, 201);
7.2. 22.06.2022 розпочався судовийрозгляд апеляційної скарги, у якому приймав участь прокурор САП ОСОБА_9, котрий на підтвердження своїх повноважень 22.06.2022 у кримінальному провадженні №52016000000000380 надав суду постанову Генерального прокурора від 23.02.2021 про заміну групи прокурорів (т. 6 а. с. 162-166);
7.3. за клопотанням захисника перед завершенням висловлення ним доводів апеляційної скарги згадане судове засідання було відкладено на 04.07.2022 (т. 6 а. с. 166);
7.4. 04.07.2022 для участі в судовому засіданні у даній справі прибув прокурор САП ОСОБА_7, який на підтвердження своїх повноважень надав суду постанову в. о. Генерального прокурора ОСОБА_10 від 21.06.2022 про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №52016000000000380.
Зі змісту наведеної постанови вбачається, що із 21.06.2022 прокурор ОСОБА_7 входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №52016000000000380 (керівник групи), а прокурор ОСОБА_9 не входить до складу такої групи (т. 6 а. с. 181-182).
7.5. Отже, станом на момент участі в судовому засіданні 22.06.2022 під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 прокурор ОСОБА_9 не був таким, що входив до групи прокурорів у кримінальному провадженні №52016000000000380.
7.6.При цьомув апеляційногосуду відсутнябудь-якаінформація,яка бпідтверджувала чиспростовувала фактінформування прокурора ОСОБА_9 в.о.Генерального прокурора ОСОБА_10 21.06.2022 про прийняте рішення щодо його заміни.
7.7. Таким чином, у зв`язку із несвоєчасним повідомленням суду про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні вказане, за умови постановлення у судовому засіданні 22.06.2022 рішення за результатами апеляційного перегляду, могло призвести до істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону із незалежних від нього причин проведення апеляційногорозгляду завідсутності прокурора (п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК).
8. Водночас вищестоящим по відношенню до прокурора САП є заступник Генерального прокурора-керівник САП, Генеральний прокурор, а також особа, яка виконує його обов`язки (ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» /далі Закон №1697-VII/, абз. 2 ч. 4 і ч. 5 ст. 36, ч. 1 ст. 403 КПК).
8.1. Генеральний прокурор організовує діяльність органів прокуратури України, затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури, у тому числі щодо електронного документообігу (п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 9 Закону №1697-VII).
8.2. Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України (ч. 2 ст. 9 Закону №1697-VII).
8.3. У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора, а в разі відсутності першого заступника - один із заступників Генерального прокурора (ч. 2 ст. 9 Закону №1697-VII).
8.4. Тобто, саме Генеральний прокурор чи особа, яка виконує його обов`язки, має організувати діяльність органів прокуратури в такий спосіб, який забезпечить своєчасне інформування прокурорів про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, у тому числі, прийняти рішення про встановлення порядку інформування прокурорів про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні (наприклад, шляхом внесення уточнень до наказу, який регулює порядок ведення Єдиного реєстру досудового розслідування чи видачі окремого наказу з відповідного питання).
9. Прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону №1697-VII).
9.1. Зокрема, як вже згадувалося вище, виконувати функцію представництва сторони обвинувачення у певному кримінальному провадженні прокурор може лише тоді, коли у відповідному кримінальному провадженні йому надано на це повноваження за рішенням керівника органу прокуратури (див. п. 6 цієї ухвали).
9.2. Прокурор,здійснюючи наглядза додержаннямзаконів підчас проведеннядосудового розслідуванняу форміпроцесуального керівництвадосудовим розслідуванням,уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування (п. 2 ч. 2 ст. 36 КПК).
9.3. Із наведеного вбачається, що прокурор повинен бути обізнаним із тим у яких саме кримінальних провадженнях він наділений повноваженнями на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
10. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що як халатне ставлення з боку конкретного прокурора САП, так і неналежне інформування прокурорів керівником органу прокуратури про зміни в складі групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні можуть призводити до ситуації, коли сторона обвинувачення у суді представлена неналежним суб`єктом.
11. Зважаючи на те, що незалежно від того чи на належному рівні організована взаємодія між прокурорами Офісу Генерального прокурора (керівником відповідного органу та прокурорами САП) від подібної ситуації не повинні страждати інтереси правосуддя.
12. Оскільки за матеріалами судового провадження, наявними у розпорядженні апеляційного суду, неможливо встановити з чиєї саме вини (в. о. Генерального прокурора ОСОБА_10 чи прокурора САП ОСОБА_9 або інших осіб) під час розгляду цієї справи в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду 22.06.2022 сторона обвинувачення була представлена неналежним суб`єктом, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст.8КПК постановити окрему ухвалу.
12.1. Зазвичай прокурори САП належним чином здійснюють покладені на них обов`язки щодо представництва інтересів держави в судах, але мають місце й випадки участі прокурорів у судових засіданнях без наявних повноважень. Причини вказаних дій суду невідомі, проте, якщо має місце необізнаність конкретного прокурора про припинення його повноважень у конкретному кримінальному провадженні, вказане може свідчити про відсутність комунікації між Офісом Генерального прокурора та САП в частині інформування працівників про прийняті Генеральним прокурором рішення чи непрофесійне ставлення конкретних прокурорів до своїх обов`язків.
12.2. У будь-якому разі, незалежно від причин, подібні випадки негативно впливають на якість роботи прокурорів у конкретних кримінальних провадженнях, і, як наслідок, можуть призвести не лише до порушення судом строків розгляду справ, але й до постановлення неправосудних рішень, незаконного притягнення осіб до кримінальної відповідальності, визнання доказів недопустимими тощо.
Керуючись ст. ст. 1, 8, 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 7, ст. ст. 8, 9, 21, 22, 24, 28, 36, 37, 110, 405, 422 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Звернути увагу Генерального прокурора (виконуючого обов`язки Генерального прокурора) на випадки участі в судових засіданнях прокурорів без належних повноважень та вжити заходів щодо недопущення зазначених порушень кримінального процесуального закону в майбутньому.
Звернути увагу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на необхідність перевірки своїх повноважень у кримінальному провадженні до початку кожного судового засідання та вжити заходів щодо недопущення зазначених порушень кримінального процесуального закону в майбутньому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4