- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
- Judge (HACC): Mykhailenko V.V., Khamzin T.R.
Справа № 991/2396/22
Провадження 2/991/3/22
У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
12 липня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мойсака С.М., суддів Михайленко В.В., Хамзіна Т.Р.,
розглянувши позовну заяву Держави в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ-11, 01011) до ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3, про визнання необґрунтованими активів та стягнення в дохід держави грошових коштів у сумі 2 370 682, 32 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Суть справи
11 липня 2022 року Держава в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - Позивач) звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2), як осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 29.10.2020 та 02.11.2020 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, набула у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 1 686 800 грн (далі - Актив-1) та земельну ділянку за кадастровим номером 3222480404:01:111:0028, площею 0, 1892 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 683 882, 32 грн (далі - Актив-2). Разом з цим, за твердженням позивача, ОСОБА_1 вчиняє дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження цими активами. При цьому, грошові кошти у вигляді позики, неповернення яких стало підставою для подальшого набуття таких активів, не могли бути набуті за рахунок законних доходів ОСОБА_2, ОСОБА_1, як осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Просить визнати необґрунтованими активи вартістю 2 370 682, 32 грн у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та земельної ділянки за кадастровим номером 3222480404:01:111:0028, площею 0, 1892 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 та стягнути в дохід держави грошові кошти у розмірі їх вартості.
2.Щодо можливості відкриття провадження у справі
Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом (ч. 4 ст. 23 ЦПК України).
Зважаючи на те, що позовна заява Держави в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосується визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, Суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Згідно з ч. 1 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Із позовом до Вищого антикорупційного суду звернувся прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткач І.М. Звертаючись із цим позовом, прокурор здійснює представництво держави, як прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ-11, 01011). Його повноваження підтверджуються копією наказу заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури № 2151ц від 17.08.2020 року про призначення на посаду. За таких обставин прокурор Ткач І.М. є уповноваженою особою, яка має право звернутися із позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Статтею 175 ЦПК України передбачено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Стаття 177 ЦПК України визначає перелік документів, що додаються до позовної заяви. Це, зокрема, копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, документи щодо сплати або звільнення від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо, всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Подана позовна заява за формою і змістом відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та містить всі елементи позову.
За таких обставин підстав для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви відсутні. Так само не встановлені Судом і підстави для відмови у відкритті провадження, визначені ст. 186 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 185 ЦПК України.
Зважаючи на викладене вище, Суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 розділу ІІІ ЦПК України.
Отже, вказана позовна заява має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
3. Щодо клопотання про витребування доказів
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання позивачем у відповідності до ч. 2 ст. 83 ЦПК України має бути подане одночасно з позовною заявою.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керуючись вищеназваними нормами, одночасно з позовною заявою подав до Суду клопотання про витребування доказів у Міністерства юстиції України та Державної податкової служби України.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Так, позивач просить витребувати у Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13) витяги з Державного реєстру активів цивільного стану громадян стосовно батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також витяги із Єдиного реєстру довіреностей щодо видачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 довіреностей на представництво інтересів, а також видачі довіреностей вказаним особам як представникам.
З огляду на обставини, які будуть досліджуватись у межах даної позовної заяви, встановлення факту наявності родинних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також пов`язаності ОСОБА_4 з ОСОБА_1, має значення для вирішення справи. Отже, заявлені у цьому клопотанні документи можуть мати суттєве значення для вирішення спору по суті. Водночас позивачем було вжито заходи для отримання цих доказів самостійно (запит № 16/1/5-104вих-22 від 27.05.2022), однак відповіді не отримано.
За таких обставин, Суд задовольняє клопотання щодо витребування доказів у порядку ч. 1 ст. 84 ЦПК України і одночасно з ухвалою про відкриття провадження у справі витребовує у Міністерства юстиції України (м. Київ, вул Городецького, 13) належним чином засвідчені копії вищеназваних документів.
Крім цього, позивач просив витребувати у Державної податкової служби України (м. Київ, площа Львівська, 8) належним чином засвідчені відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів нарахованих фізичним особам - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 податковим агентом та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованих цими фізичними особами в податковій декларації про майновий стан (ДРФО) за період з початку функціонування реєстру по 2020 рік включно. Вказане позивачем обґрунтовується необхідністю підтвердження та підрахунку розміру законних доходів відповідачів.
Суд, оцінивши доводи клопотання, погоджується, що відомості про отримані суми доходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають суттєве значення для вирішення справи, оскільки саме відповідність доходів вказаних осіб для набуття Активу-1 та Активу-2 перевіряється у межах даної позовної заяви. Водночас, зважаючи на відсутність у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомостей про фінансові зобов`язання перед іншими особами та про зазначених осіб, як членів родини, Суд не вбачає підстав для встановлення доходів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які не є відповідачами.
Як свідчать долучені до клопотання додатки, позивачем вживались заходи для отримання цих доказів самостійно (запит № 16/1/5-84вих-22 від 28.04.2022), однак у відповідь запитувані матеріали надані не були.
Таким чином, Суд частково задовольняє клопотання щодо витребування доказів у порядку ч. 1 ст. 84 ЦПК України та одночасно з ухвалою про відкриття провадження у справі витребовує у Державної податкової служби України (м. Київ, площа Львівська, 8) належним чином засвідчені відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів нарахованих фізичним особам - ОСОБА_1, ОСОБА_2 податковим агентом та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичними особами в податковій декларації про майновий стан (ДРФО) за період з початку функціонування реєстру по 2020 рік включно.
4. Щодо заяви про залучення третьої особи
Відповідно до ч. 7 ст. 290 ЦПК України у разі якщо ухвалення судового рішення щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може вплинути на права та обов`язки третіх осіб щодо таких активів, позивач зобов`язаний одночасно з пред`явленням позову повідомити про це таких третіх осіб і подати до суду заяву про залучення їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Позивач просить залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
Як свідчать відомості з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_7 є дружиною Відповідача -1. Положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України та ст. 368 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуто ними в період шлюбу.
Зважаючи на те, що однією з позовних вимог є стягнення, зокрема, з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2 370 682, 32 грн, які можуть відповідати ознакам спільної сумісної власності подружжя, Суд дійшов висновку, що розгляд позовної заяви може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_7 . Отже, є підстави для її залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Обґрунтовуючи необхідність залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору позивач послався на те, що ОСОБА_3 є попереднім власником Активу-1 та Активу-2, обґрунтованість набуття яких у власність ОСОБА_2 перевіряється у межах даної позовної заяви. Відповідно до пояснень ОСОБА_3 грошові кошти, які були предметом позики, йому не передавалися, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки, як наслідок невиконання ним умов договору позики, було безпідставним. На думку прокурора ухвалення судового рішення щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_3 .
Відповідно до наданих Суду матеріалів (інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта; іпотечних договорів; договорів про задоволення вимог іпотекодержателя), ОСОБА_3 дійсно був власником Активу-1 та Активу-2, обґрунтованість набуття у власність яких ОСОБА_2 перевіряється у межах позовної заяви. Разом з цим, у випадку встановлення необґрунтованості набуття вищеназваних активів та задоволення позовних вимог, позивач порушує питання про стягнення із відповідачів не Активу-1 та Активу-2, а грошових коштів у розмірі 2 370 682, 32 грн. Вказане спростовує твердження позивача, що судове рішення щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення з відповідачів у дохід держави може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_3 щодо Активу-1 та Активу-2, а тому відсутні підстави для його визнання третьою особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, Суд залучає до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 84, 175, 177, 187, 189, 190, 272, 274, 290, 353 ЦПК України, Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду.
Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання на 04.08.2022 о 08:30 год, яке відбудеться у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А, про що повідомити учасників справи.
Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 (відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Роз`яснити Відповідачу право у 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву. При цьому копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути направлена усім учасникам справи. До відзиву необхідно додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Роз`яснити Позивачу право подати до суду відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, долучивши до такої відповіді докази направлення її копії всім учасникам справи.
Роз`яснити Відповідачу право протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів, долучивши до таких заперечень доказ направлення їх копії всім учасникам справи.
Третя особа має право подати свої пояснення, в яких викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову з дотриманням правил, встановлених ч.ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у такий строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 83 ЦПК України).
Клопотання Позивача про витребування доказів у Міністерства юстиції України (м. Київ, вул Городецького, 13) задовольнити і витребувати:
-витяги з Державного реєстру активів цивільного стану громадян стосовно батьків ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 ), а також витяги із Єдиного реєстру довіреностей щодо видачі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )., ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ). довіреностей на представництво інтересів, а також видачі довіреностей вказаним особам як представникам.
Клопотання Позивача про витребування доказів у Державної податкової служби України (м. Київ, площа Львівська, 8) задовольнити частково і витребувати:
-належним чином засвідчені відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів нарахованих фізичній особі - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 ), податковим агентом та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан (ДРФО) за період з початку функціонування реєстру по 2020 рік включно.
В іншій частині в задоволенні клопотання Позивача про витребування доказів у Державної податкової служби України (м. Київ, площа Львівська, 8) відмовити.
Уповноважити на одержання доказів зазначених у резолютивній частині ухвали, прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ігоря Ткача.
Роз`яснити учасникам справи, що у разі неможливості самостійно надати докази, вони вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Інформацію по справі можна отримати на сторінці Вищого антикорупційного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://hcac.court.gov.ua/hcac/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 та ст. 353 ЦПК України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Головуючий суддя С.М. Мойсак
Судді: В.В. Михайленко
Т.Р. Хамзін