- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/2003/22
Провадження №11-сс/991/226/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20червня 2022року, якою задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01квітня 2021 року та накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_7 шляхом заборони розпоряджатися та відчужувати майно,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20червня 2022року клопотання детектива задоволено.
Накладено арешт на майно ОСОБА_7 шляхом заборони розпоряджатися та відчужувати його, зокрема на:
- машиномісце № НОМЕР_1 а загальною площею 12.5 кв.м., підвал, рівень 2-й, літер. «2А», розташоване у місті Києві по вулиці Івана Кудрі, 7, гараж 189а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1079321380000);
- нежитлове приміщення №132 загальною площею 101,3 кв. м., розташоване у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1015717412101);
- квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 849093580000);
- паркувальне місце АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822788112101);
- нежитлову будівлю АКБ-літ.А-2, загальною площею 238,8 кв.м., будівлю ремонтних боксів літ.Б-1, загальною площею 507,37 кв.м., будівлю ремонтних майстерень літ.Г-1, площею 34,8 кв. м., розташовані по АДРЕСА_4, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:205:0020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 289223312101);
- нежитлову будівлю складського корпусу, загальною площею 1131,9 кв.м. та земельну ділянку, площею 1,0394 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:205:0020, розташовані по АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253594512101);
- житловий будинок, загальною площею 332,1 кв. м., розташований по АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8432078);
- нежитлове приміщення №72, загальною площею 170,3 кв. м., розташоване по вулиці Виконкомівській, 24а у місті Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15897290);
- нежитлову будівлю складського корпусу, загальною площею 1131,9 кв.м., розташовану по АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25100742);
- паркувальне місце №12 загальною площею 14,3 кв.м., що розташоване у підвалі нежитлового приміщення №104 у будинку АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35261178);
- паркувальне місце АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36557731);
- транспортний засіб марки MASERATI LEVANTE, 2017 року випуск, державний номер НОМЕР_2, VIN НОМЕР_3 ;
- транспортний засіб марки TOYOTA COROLLA 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_4, VIN НОМЕР_5 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_5 подав апеляційнускаргу,просить оскаржувануухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт майна.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала прийнята з істотним порушенням вимог КПК України на підставі висновків слідчого судді, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Зокрема, підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою, оскільки дії працівників Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» об`єктивно не могли обмежити конкуренцію під час проведення закупівлі з ПЛР тестування; відсутні докази на підтвердження наявності змови між ОСОБА_7 та іншими особами; відсутні збитки внаслідок укладення договору між Філія ЦОЗ AT«Укрзалізниця» та ТОВ«Медичний цент здоров`я»
Крім того, решт накладено на майно осіб, які не є підозрюваними у кримінальному провадженні, що порушує ч. 5 ст. 170 КПК України. Частина арештованого майна ще в 2013 2014 роках подарована ОСОБА_7 своєму синові ОСОБА_9 та матері ОСОБА_10 . На момент арешту ОСОБА_9, а не підозрюваній, належали:
-житловий будинок загальною площею 332,1 кв.м. розташований по АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8432078);
-паркувальне місце №12 загальною площею 14,3 кв.м., що розташоване у підвалі нежитлового приміщення №104 у будинку АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 35261178);
-паркувальне місце АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 36557731).
ОСОБА_10 належало приміщення АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15897290).
Також, на переконання адвоката, відсутні докази існування ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, а тому необґрунтовано накладено арешт на майно підозрюваної. З урахуванням обставин кримінального провадження слідчим суддею порушено справедливий баланс між суспільним та приватним інтересами.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, прокурор вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою. Майно підозрюваної арештовано для забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання з метою запобігання приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню.
При цьому, прокурор відзначає, що під час звернення до виконання ухвали слідчого судді від 20червня 2022року про арешт майна дійсно встановлена належність кількох зазначених у ній об`єктів нерухомості іншим особам. Рішеннями державного реєстратора від 21.06.2022 №№63937543, 63938281, 63937424 відмовлено в державній реєстрації обтяження арешту нерухомого майна, зокрема, паркувального місця № 12, розташованого по просп. Яворницького Д.,5 у м. Дніпрі, нежитлового приміщення № 72 по АДРЕСА_9, паркувального місця № 7 по АДРЕСА_10 .
Однак на час звернення детектива з клопотанням про арешт майна та винесення відповідної ухвали в сторони обвинувачення та слідчого судді не було підстав вважати, що зазначене вище майно не належить підозрюваній, оскільки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності на згадані об`єкти нерухомості зареєстроване саме за ОСОБА_7 .
За таких обставин, прокурор вважає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не допущено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки, викладені у ній, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання.
Згідно з ч.5 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою його можливої конфіскації слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Накладаючи арешт на майно ОСОБА_7, право власності на яке зареєстроване за нею, слідчий суддя виходив з того, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у вигляді конфіскації майна. На підставі відомостей відповідних реєстрів, витяги із яких прокурор додав до клопотання про арешт майна і яке розглядалося без участі підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що майно належить ОСОБА_7 на праві особистої власності.
Однак до апеляційної скарги захисник додав правовстановлюючі документи та витяги з реєстру, згідно яких частина майна, на яке накладено арешт, не належало підозрюваній задовго до його арешту, чого слідчий суддя не врахував. Зокрема, це стосується двох паркувальних місць та одного нежитлового приміщення.
Прокурор, хоча й заперечував проти задоволення апеляційної скарги, однак погодився, що арешт не може бути накладено на майно, яке не належить підозрюваному. Підтвердив, що два паркувальні місця та одне нежитлове приміщення дійсно не належать ОСОБА_7, у зв`язку з чим державний реєстратор рішеннями №№63937543, 63938281, 63937424 від 21.06.2022 відмовив у реєстрації їх арешту.
З огляду на зазначені обставини треті особи не можуть звернутися до слідчого судді з вимогою зняття арешту з майна в порядку, передбаченому ст.174 КПК України.
Колегія суддів вважає, що для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які не належить підозрюваній. Доводів про відчуження ОСОБА_7 майна з метою ухилення від можливого додаткового покарання прокурор не навів, відповідних доказів не надав. Це суперечить вимогам ч.5 ст.170 КПК України, а тому оскаржувану ухвалу у вказаній частині слід скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Стосовно належності на праві власності ОСОБА_9 житлового будинку, загальною площею 332,1 кв.м., який розташований по АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8432078), то захисником не надано достатніх доказів цього. Зокрема, у доданих витягах з реєстрів такі відомості відсутні, а право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про відмову державного реєстратора у реєстрації арешту вказаного житлового будинку, а тому треті особи, якщо будинок належить їм на праві власності, зможуть звернутися до слідчого судді з вимогою скасування арешту в порядку, передбаченому ст.174 КПК України.
Керуючись ст.ст.170-173, 392, 407,422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20червня 2022року про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01квітня 2021року скасувати в частині накладення арешту на:
-паркувальне місце №12 загальною площею 14,3 кв.м., що розташоване у підвалі нежитлового приміщення №104 у будинку АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 35261178);
-паркувальне місце АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 36557731);
-нежитлове приміщення №72, загальною площею 170,3 кв.м. розташоване по АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15897290).
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт вказаного майна.
В іншій частині ухвалу слідчого суддіВищого антикорупційногосуду від20червня2022рокузалишити беззмін,а апеляційнускаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3