- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/2979/22
Провадження №11-сс/991/255/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисника підозрюваного ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18серпня 2022року про відмову в скасуванні повідомлення про підозру,
ВСТАНОВИЛА:
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ), за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №52021000000000164 від 01.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.5 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.
10 червня 2022 року детективом НАБУ ОСОБА_8 в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України (пособництво у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах).
Не погоджуючись із вказаним повідомленням, 15серпня 2022року адвокат ОСОБА_5 подав до Вищого антикорупційного суду скаргу, в якій просив скасувати повідомлення про підозру від 10.06.2022 у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 серпня 2022року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 23 серпня 2022 року адвокат ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
1.Задовольнити апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 .
2. Скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 18 серпня 2022 року у справі №991/2979/22 та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 10.06.2022.
31 серпня 2022 року на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від адвоката надійшли доповнення до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2022 у справі №991/2979/22.
Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтовані тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На думку сторони захисту:
1)повідомлення про підозру не містить конкретного опису дій ОСОБА_7, у співвідношенні об`єктивної та суб`єктивної сторони складу інкримінованого правопорушення, та його ролі як «пособника»;
2)зміст оскаржуваної підозри не зрозумілий, а стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та інших суттєвих обставин не чіткий, двозначний та без конкретного формулювання;
3)стороною обвинувачення не встановлено розміру предмету посягання, відтак сума «попередженої шкоди» сформована на припущеннях, що є неприпустимим згідно статті 17 КПК України та суперечить стандарту «достатніх підстав (доказів)»;
4)встановлені факти та інформація не можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити злочин, у вчиненні якого йому було повідомлено про підозру. Зокрема, встановлені обставини хоча в розумінні стандарту «достатніх підстав (доказів)» й можуть свідчити про існування порушень при проведенні спрощеної закупівлі послуг з ПЛР-тестувань та сприяння у перемозі окремого учасника, однак, жодного підтвердження того, що після «забезпечення перемоги в закупівлі ТОВ «Медичний центр Здоров`я» мало відбутися будь-яке кримінальне правопорушення, стороною обвинувачення не наведено, відтак причинно-наслідковий зв`язок, як і сама дія, так і наслідок відсутні та не доведені;
5)місце проживання ОСОБА_7 на день вручення підозри (10.06.2022) знаходилося поза межами України, а сторона захисту в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України не отримувала будь-яких документів від детектива/прокурора згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
6)органом досудового розслідування не виконано вимог статей 276-278 КПК України, відтак оскаржуване повідомлення про підозру ні в день складання, ні в інший день слідчим або прокурором не вручене ОСОБА_7 ;
7)«не можна брати до уваги» висновку експерта від 27.10.2021 № 129/21, адже немає доказів залучення судової експертки ОСОБА_9 до кримінального провадження №52021000000000164 від 01.04.2021, а також надання їй матеріалів для проведення експертизи.
В судове засідання з`явились захисник підозрюваного ОСОБА_5 та прокурор САП ОСОБА_6 .
Заслухавши суддю-доповідача, думки захисника ОСОБА_5, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_6, яка заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, ст.303-308 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів провадження, НАБУ за процесуального керівництва САП здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.5 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України (том 1 а.с. 15-16).
В рамках зазначеного кримінального провадження, 10.06.2022 стороною обвинувачення прийнято рішення про повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні пособництва у незакінченому замаху на заволодіння чужий майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в особливо великих розмірах (том 1 а.с. 33-60).
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегією суддів встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального закону.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Крім того, обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Водночас, колегія суддів критично оцінює відсутність в мотивувальній частині ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18серпня 2022року посилання на докази, які були ним досліджені в судовому засіданні та якими слідчий суддя обгрунтовує свої висновки та встановлені судом обставини.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у вчиненні якого йому було повідомлено. Про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вказаного кримінального правопорушення свідчать безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази, зокрема:
-протокол огляду терміналу мобільного зв`язку ОСОБА_10 від 06.07.2021, який підтверджує те, що ОСОБА_10 підтримувала постійне спілкування з ОСОБА_7 з приводу можливості поставки афілійованими до нього підприємствами товарної продукції на користь Філії та їх зустрічі у м.Києві (том 2 а.с. 140-145);
-протокол огляду терміналу мобільного зв`язку ОСОБА_7 від 06.12.2021, згідно з яким ОСОБА_7 домовився із ОСОБА_10 про необхідність внесення в Технічні умови закупівлі (Інформацію про закупівлю) обов`язкових умов, сформованих ОСОБА_13 (том 2 а.с.146-157);
-протокол огляду терміналу мобільного зв`язку ОСОБА_13 від 15.12.2021, згідно з яким ОСОБА_13 обраховувала собівартість послуг з ПЛР-тестування та розрахувала розмір майбутнього предмета заволодіння та його розподіл між співучасниками злочину (том 2 а.с. 158-190);
-протоколом огляду від 22.12.2021, згідно з яким здійснено огляд інформації про телефонні з`єднання ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_13 (том 2 а.с. 272-275).
-акт № ЦЦБ-7/2-КІ від 05.02.2021 службової перевірки філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» (далі Філія) (том 1 а.с. 102-124);
-інформація про закупівлю послуг із зазначенням вимог до предмету закупівлі (том 1 а.с.63-69);
-цінова пропозиція ТОВ «Діагностика здоров`я» від 29.10.2020 № 106 (том 2 а.с. 82);
-протокол від 05.11.2020 ПЛР тестування (том 1 а.с. 125);
-лист Філії від 10.11.2020 № ЦОЗ-07/5542 (том 2 а.с. 86);
-лист від 13.11.2020 № ЦКТУ-08/851 (том 2 а.с. 87-88);
-лист Філії від 18.11.2020 № ЦОЗ-07/5669 (том 2 а.с. 91-92);
-лист Департаменту категорійного управління від 13.01.2021 № ЦКТУ-08/11 (том 2 а.с.99);
-лист Офісу з антикорупційної діяльності від 03.12.2020 № ЦУАДО-07/739 (том 2 а.с.95);
-протокол огляду від 14.09.2021 (том 2 а.с. 100-139);
-протокол огляду від 06.07.2021 (том 2 а.с. 140-145);
-протокол огляду від 06.12.2021 (том 2 а.с. 146-157);
-протокол огляду від 15.12.2021 (том 2 а.с. 158-190);
-протокол огляду від 11.06.2021 (том 2 а.с. 191-235);
-протокол огляду від 22.12.2021 (том 2 а.с. 272-275);
-лист ТОВ «МЛ «Діла» від 29.06.2021 № 3.1/697 (том 2 а.с. 281);
-висновок експерта від 27.10.2021 № 129/21 (том. 1 а.с. 174-208);
-висновок експерта від 21.04.2022 № СЕ-19/111-22/8280-ПЧ (том 2 а.с. 282-292).
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно невиконання органом досудового розслідування вимог статей 276-278 КПК України та знаходження місце проживання ОСОБА_7 на момент вручення підозри (10.06.2022) поза межами України, то колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів провадження, місцем реєстрації ОСОБА_7 є АДРЕСА_1, місцем проживання: АДРЕСА_2, що підтверджується копією особової карти з реєстру Державної міграційної служби України (том 2 а.с. 302), копією протоколу обшуку від 02.12.2021 (том 2 а.с. 22-27).
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 було складено 10.06.2022 детективом НАБУ ОСОБА_8 та погоджене прокурором САП ОСОБА_6 . У зв`язку із відсутністю 10.06.2022 ОСОБА_7 за місцем проживання та неможливістю вручення йому письмового повідомлення про підозру особисто, того ж дня його вручено у спосіб передбачений КПКУкраїни для вручення повідомлень:
надіслано поштою за адреси: АДРЕСА_2 (місце проживання) (том 2 а.с. 36); АДРЕСА_1 (місце реєстрації) (том 2 а.с. 37); АДРЕСА_3, будівля Г2, кабінет 13 (місцезнаходження ТОВ «Юнайтед Юкрейн», в якому ОСОБА_7 обіймає посаду директора) (том 2 а.с. 38-39).
вручено під розписку директору ТОВ «Монте Плаза», що здійснює комплексне обслуговування об`єктів, зокрема, будинку АДРЕСА_4 (том2 а.с. 5-19).
надіслано за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень на його особистий мобільний номер НОМЕР_1, а також на його особисту електронну пошту (том 2 а.с. 40-49).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 наголосив, що з лютого 2022 року ОСОБА_7 виїхав з території України і на цей час проживає у Словацькій Республіці, і до цього часу жодного разу не прибував на територію України. Однак стороною захисту до матеріалів скарги на підтвердження вказаних обставин не надано жодного доказу. Саме тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що відсутні підстави для визначення іншого місця проживання чи перебування ОСОБА_7 ніж ті, які зазначенні в повідомленні про підозру.
Щодо доводів сторони захисту про «неможливість прийняття до уваги» висновку експерта від 27.10.2021 № 129/21 (том. 1 а.с. 174-208), то колегія суддів відзначає наступне.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України (ч.1 ст.86 КПК України).
При цьому КПК України не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч.1 ст. 87 КПК України).
На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Саме тому, колегія суддів вважає, що на даній стадії надання оцінки висновку експерта від 27.10.2021 № 129/21 з точки зору його достовірності, допустимості та належності є передчасним.
Окрім того, доводи сторони захисту в цій частині не впливають та не спростовують висновків слідчого судді, зазначених в оскаржуваній ухвалі щодо обґрунтованості підозри, з яким погоджується й колегія суддів.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною захисту не надано переконливих доказів того, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростували факт можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52021000000000164 від 01.04.2021.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПКУкраїни).
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 18серпня2022рокузалишити беззмін,а апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_5 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3