- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/3589/22
Провадження 1-кс/991/3606/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_3,
представника третьої особи (адвоката) ОСОБА_4,
детектива НАБУ ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні від 14.02.2022 №52022000000000043,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис провадження.
07.09.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 07.09.2022 адвоката ОСОБА_4 (далі заявник) в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні від 14.02.2022 №52022000000000043.
Для розгляду клопотання відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачісудової справираніше визначеномускладу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд даного клопотання на 09.09.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні заявник просив: 1) скасувати частково арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 від 14.06.2022, вилученого 07.06.2022 в ході особистого обшуку ОСОБА_6 ; 2) вилучене майно, а саме грошові кошти у сумі 2560 доларів США, повернути законній власниці ОСОБА_3 або її представнику адвокату відповідно до ордеру або за дорученням, стверджуючи, що арешт було накладено необґрунтовано, оскільки:
- під час особистого обшуку ОСОБА_6 при його затриманні 07.06.2022 серед іншого вилучено кошти в сумі 2560 доларів США, які за твердженнями заявника належали на праві власності ОСОБА_3, яка в квітні 2022 року зняла із її поточного банківського рахунку значну суму коштів у гривні, частину яких в сумі 90000 грн. напередодні арешту передала ОСОБА_6 як сину з проханням обміняти їх на долари США з метою збереження заощаджень;
- вказані грошові кошти в сумі 2560 доларів США є законною власністю ОСОБА_3, які отримані нею у власність як дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, тобто перебувають у власності добросовісного набувача;
- вилучені грошові кошти в сумі 2560 доларів США, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, не містять на собі будь-які сліди злочину та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження від 14.02.2022 №52022000000000043, не є об`єктом кримінально протиправних дій, а здобуті ОСОБА_3 у законний спосіб та є її законною власністю. Будь-якого відношення до скоєного можливого правопорушення ОСОБА_6 вона не має не може мати.
До клопотання додавались: документи щодо повноважень заявника копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копія ухвали слідчого судді ВАКС від 14.06.2022 у справі №991/1914/22; світлина довідки про зняття готівки з банківського рахунку ОСОБА_3 та світлина витягу з реєстру платників єдиного податку.
2.2. В судовому засіданні заявник підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити і скасувати арешт на майно в частині 2560 доларів США, які належать ОСОБА_3, яка підтримала позицію заявника та просила задовольнити клопотання.
В судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_5, який входить до групи детективів у кримінальному провадженні №52022000000000043, заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що при затриманні 07.06.2022 ОСОБА_6 жодним чином не зазначив, що відшукані кошти в сумі 2560 доларів США належать не йому, а його матері ОСОБА_3, також в протоколі затримання ним не зазначено, що кошти належать іншій особі, й крім того, відсутні будь-які докази придбання ОСОБА_6 на прохання його матері ОСОБА_3 коштів в сумі 2560 доларів США, а тому арешт накладено обґрунтовано.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до статті 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, згідно з частиною 3 статті 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,віртуальні активи,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом .Арешт майнатакож можебути скасованоповністю чичастково ухвалоюслідчого суддіпід часдосудового розслідуваннячи судупід чассудового провадженняза клопотаннямпідозрюваного,обвинуваченого,їх захисникачи законногопредставника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо вонидоведуть,що вподальшому застосуванніцього заходувідпала потребаабо арештнакладено необґрунтовано.
Тобто учасники судового провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, повинні довести наявність необґрунтованості накладення такого арешту та/ або відпадання подальшої потреби в його застосуванні.
3.3. Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 від 14.06.2022 у справі №991/1914/22 накладено арешт на майно, вилучене 07.06.2022 під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) шляхом заборони користування та розпорядження ним, його відчуження, зокрема на грошові кошти в сумі 2560 доларів США.
В такій ухвалі зазначено, що в судове засідання щодо розгляду питання про арешт вилученого майна попри належним чином здійснені повідомлення не прибули підозрюваний та його захисники, надіславши заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з участю в іншій справі, проте відповідно до частини 1 статті 172 КПК, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджало розгляду такого питання ; а також зазначено, що грошові кошти 2560 доларів США зокрема є майном, яке гіпотетично може бути конфісковано у разі ухвалення обвинувального вироку та призначення відповідного покарання, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000043 здійснюється за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, яка передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Крім того, в ухвалі зазначено, що під час досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд вже під час розгляду кримінального провадження за сутністю щодо встановлення винуватості чи невинуватості певної особи, а лише визначає, що вчинення кримінального правопорушення є вірогідним та достатнім для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Тобто арешт на вищезазначені кошти накладено з метою забезпечення конфіскації майна, та таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, при цьому враховуючи, що досягнення мети даного кримінального провадження неможливо у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення.
Слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні 09.06.2022 щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_6 повідомив, що вилучені при його затриманні 07.06.2022 кошти є особистими коштами, які він носив з собою з моменту початку збройної агресії проти України, жодним чином не зазначивши, що такі кошти чи принаймні їх частина належать його матері ОСОБА_3 .
Також ОСОБА_6 та його захисники не використали право прийняти участь в судовому засіданні 14.06.2022 щодо розгляду питання про арешт вилученого у нього 07.06.2022 майна попри належним чином здійснені судові повідомлення та не надіслали суду будь-яких заперечень на клопотання про арешт майна, де би зазначили про належність вилучених коштів ОСОБА_3, яка відтак не викликалась в судове засідання, оскільки не була учасником такого судового провадження.
Додані до клопотання документи щодо зняття ОСОБА_3 у період 07-29.04.2022 з її поточного рахунку в АТ «КБ «Приватбанк» готівки на загальну суму близько 540 тис. грн. не доводять факту передання згодом частини таких коштів в сумі 90 тис. грн. у червні 2022 року ОСОБА_6 напередодні його затримання з проханням обміняти їх на долари США з метою збереження заощаджень, тобто клопотання про скасування арешту майна ґрунтується лише на усних твердженнях за відсутності достатніх переконливих доказів належності саме ОСОБА_3 2560 доларів США.
3.4.Дослідивши клопотанняпро скасуванняарешту майнаіз доданимиматеріалами,слідчий суддявважає,що відсутні докази непропорційного втручання в право власності ОСОБА_3 шляхом необґрунтованого накладенняарешту на майно як заходу забезпечення кримінального провадження, а тому належить відмовити у задоволенні такого клопотання.
Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 369-372, 376, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 14.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1