- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
- Secretary : Vasylchuk D.M.
- Lawyer : Pilhuia O.M.
- Prosecutor : Kokhno V.O.
Справа № 991/3541/22
Провадження 1-кс/991/3557/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Васильчук Д.М., прокурора Кохна В.О., підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника Пільгуя О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Богдана Олександровича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні Кохном В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянці України, уродженці м.Кіровоград, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000215 від 12.08.2022,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Б.О., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Кохном В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України.
У клопотанні детектив просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, а також покласти на підозрювану строком на два місяці наступні обов`язки: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими, а також з іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано тим, що:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у зловживанні впливом, тобто в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди, для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України;
- злочин, який інкримінується ОСОБА_1, є тяжким корупційним і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна;
- наявні ризики вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з доводами прокурора, захисник Пільгуй О.М. та підозрювана ОСОБА_1 заперечили проти задоволення клопотання. В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, щоіз доданих до клопотання матеріалів не вбачається, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був умисел на вплив на суддю ОСОБА_4 щодо прийняття рішення у справі №404/4380/22. Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_4, їй з приводу даної справи взагалі нічого не було відомо, розгляд цієї справи суддею ОСОБА_4. не здійснювався, а постанова від 26.08.2022 по даній справі нею не виносилась. Ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_1, ні будь-хто інший не звертались щодо прийняття рішення у справі №404/4380/22. Окрім того, як вбачається з розділу "Стан розгляду справ" офіційного порталу "Судова влада України", у справі №404/4380/22 18.08.2022 було визначено склад суду і на даний час ця справа навіть не призначена до судового розгляду та в законний спосіб рішення у даній справі не прийнято. Таким чином, копія документу під назвою "Постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі №404/4380/22" не є судовим рішенням у розумінні чинного законодавства України. Матеріалами клопотання доводиться те, що ні у ОСОБА_5, ні у ОСОБА_1 не було намірів і можливостей впливати на суддю ОСОБА_4 щодо прийняття рішення у справі і вони цього не робили. За таких обставин захист вважає, що висунута підозра за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України є необґрунтованою, склад даного правопорушення у діях ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відсутній, а фактично події, описані у повідомленні про підозру та підтверджені матеріалами, доданими до клопотання, можливо кваліфікувати лише за ст. 358 та ст. 190 КК України, які відносяться до некорупційних та нетяжких правопорушень. Окрім того, підозрювана та сторона захисту наполягають на тому, що стороною обвинувачення не доведено ризики, передбачені ст. 177 КПК України. До того ж ОСОБА_1 разом з адвокатом вважають, що існують всі підстави для відмови у задоволенні клопотання, а у разі інших висновків слідчого судді щодо наявності ризиків - обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки з огляду на її матеріальний стан розмір застави, указаний у клопотанні, є завідомо непомірним для ОСОБА_1, вона має на утриманні двох малолітніх дітей, а наявність у неї квартири та гаража не вказує на наявність у неї грошових заощаджень у такому розмірі та можливість внесення такої застави.
Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, а також доданими до нього матеріалами, дійшов наступного висновку.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:
1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення того, чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 99 240 грн виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.
Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу, досудовим розслідуванням встановлено, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022 за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.08.2022 ОСОБА_3 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 рухались на автомобілі VOLKSWAGEN GOLF з номерним знаком НОМЕР_1 по м. Кропивницький. О 15:14 того ж дня вказаний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 був зупинений співробітниками Управління патрульної поліції в Кіровоградській області за адресою: м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 1. О 15:19 10.08.2022 відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 380175 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після складання вказаного протоколу ОСОБА_2 висловив своє занепокоєння ОСОБА_3 з приводу складеного протоколу та наслідків, які його чекають у зв`язку з можливим позбавленням на тривалий період посвідчення водія та повідомлення про це батьків ОСОБА_2
10.08.2022 о 16:31 ОСОБА_3, будучи знайомою з головою Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_7, зателефонувала йому через месенджер «WhatsApp» для правової консультації з приводу складеного щодо ОСОБА_2 співробітниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_7 повідомив, що зможе з нею поговорити тільки на наступний день.
11.08.2022, після пропущеного дзвінка через месенджер «WhatsApp» від ОСОБА_7 о 08:13, ОСОБА_3 через месенджер «WhatsApp» о 08:59 перетелефонувала ОСОБА_7 та розповіла про подію, яка сталася з нею та ОСОБА_2 10.08.2022.
Як зазначено у клопотанні, в ОСОБА_7 в ході зазначеної телефонної розмови з ОСОБА_3 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда, який після автоматичного розподілу матеріалів судової справи буде розглядати складений відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 380175 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_7 з метою реалізації злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди за вплив на суддю Кіровського районного суду м. Кіровограда, на якого буде розподілена справа про адміністративне правопорушення, повідомив ОСОБА_3, що оскільки протокол відносно ОСОБА_2 складено у Фортечному (Кіровському) районі м. Кропивницький, то для розгляду він буде скерований до Кіровського районного суду м. Кіровограда, де він добре знає усіх суддів, і ОСОБА_2 позбавлять права керування транспортним засобом та накладуть штраф, якщо він не передасть йому неправомірну вигоду у розмірі 60 000 грн.
У ході розмови ОСОБА_7 також зазначав, що лише він зможе допомогти ОСОБА_2 уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, і якщо він не отримає вказаних коштів, то ОСОБА_2 не повернуть посвідчення водія та накладуть штраф.
У ході телефонних дзвінків через месенджери «WhatsApp» та «Viber» 12.08.2022 о 22:30, 15.08.2022 о 20:57 та 22:35, 18.08.2022 о 18:37 ОСОБА_7 вказував ОСОБА_3 про необхідність передачі йому грошових коштів за допомогу ОСОБА_2, інакше останнього притягнуть до відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_7 висував незаконну вимогу ОСОБА_3 щодо надання йому неправомірної вигоди, погрожуючи настанням обмеження законного права ОСОБА_2 на керування транспортним засобом.
18.08.2022 о 15:21 судовій справі за матеріалами про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП був присвоєний № 404/4380/22 у Кіровському районному суді м. Кіровограда та згідно з автоматизованим розподілом судової справи між суддями передана на розгляд судді ОСОБА_4 .
19.08.2022 о 11:38 ОСОБА_7 з метою реалізації свого злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди за вплив на особу, яка уповноважена на виконання функцій держави, у телефонній розмові повідомив ОСОБА_3 про відому йому вже на той момент інформацію про розподіл судової справи щодо ОСОБА_2 та визначення ОСОБА_4 суддею у справі № 404/4380/22 та вчергове висунув вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди від ОСОБА_2 за вплив на винесення суддею рішення.
У період часу з 20.08.2022 по 22.08.2022 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_7 з метою реалізації злочинного умислу та впливу на суддю Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_4 вступив у попередню змову з раніше знайомою йому ОСОБА_5, яка займає посаду помічника судді ОСОБА_4 у Кіровському районному суді м. Кіровограда, але фактично здійснює повноваження секретаря судового засідання судді, голови Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_8 .
У свою чергу ОСОБА_5, з метою реалізації злочинного умислу та впливу на суддю ОСОБА_4, у період часу з 20.08.2022 по 22.08.2022 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступила у попередню змову з ОСОБА_1, яка фактично займає посаду помічника судді Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_4, обізнана про особливості роботи судді та готує їй проекти судових рішень.
22.08.2022 близько 13:00 телефонним дзвінком через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_7, продовжуючи реалізацію злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_3, що справа № 404/4380/22 у Кіровському районному суді м. Кіровограда щодо ОСОБА_2 буде вирішена позитивно для останнього, а тому він має протягом найближчих днів надати обумовлену раніше неправомірну вигоду.
24.08.2022 у період часу з 09:25 по 12:53 у переписці через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_5, що за вплив на постановлення рішення суддею ОСОБА_4 у справі № 404/4380/22 вона очікує свою частину неправомірної вигоди у розмірі 20 000 грн. Про вказане ОСОБА_5 того ж дня повідомила ОСОБА_7
24.08.2022 о 17:33 ОСОБА_7 поцікавився у ОСОБА_3, яку саме частину з 60 000 грн. неправомірної вигоди вона бажає залишити собі в якості винагороди за посередницькі послуги. ОСОБА_3 відмовилася від будь-яких грошових коштів за свою допомогу, внаслідок чого ОСОБА_7, з метою забезпечення якнайскорішої передачі йому неправомірної вигоди, зменшив суму неправомірної вигоди за вплив на прийняття суддею ОСОБА_4 рішення у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, не пов`язаного з призначенням покарання, до 1 000 доларів США. При цьому ОСОБА_7 вказав ОСОБА_3, що ОСОБА_2 не буде брати участі у судовому засіданні, а тільки принесе пояснення до суду, які попередньо надасть ОСОБА_7 .
Враховуючи те, що ОСОБА_7 має службові зв`язки у Кіровоградській області, а також можливості судді та голови Олександрівського районного суду Кіровоградської області та може негативно вплинути на прийняття рішення суддею ОСОБА_4 у Кіровському районному суді м. Кіровограда по справі ОСОБА_2 у разі, якщо ним не буде одержана неправомірна вигода, ОСОБА_3 погодилася на вимоги ОСОБА_7
24.08.2022 о 20:35 ОСОБА_5, попередньо поспілкувавшись з ОСОБА_7, через месенджер «WhatsApp» повідомила ОСОБА_1, що сума неправомірної вигоди за постановлення суддею ОСОБА_4 рішення у справі № 404/4380/22 узгоджена та тепер ОСОБА_1 має забезпечити прийняття рішення на користь ОСОБА_2 .
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_1 підготувала пояснення від імені ОСОБА_2 у справі про адміністративні правопорушення, які в електронному вигляді передала ОСОБА_5, яка їх переслала ОСОБА_7, а останній 25.08.2022 о 16:10 переслав їх зі своєї електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на електронну пошту ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
25.08.2022 о 17:14 під час телефонного дзвінка через мессенджер «WhatsApp» ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_3, що ОСОБА_2 о 09:00 має приїхати до Кіровського районного суду м. Кіровограда з раніше наданими ОСОБА_7 поясненнями в судовій справі № 404/4380/22, а неправомірну вигоду необхідно передати близько 10:00 26.08.2022 у визначеному ним додатково місці.
26.08.2022 о 08:49 ОСОБА_7, реалізуючи спільний злочинний умисел, надав телефоном вказівки ОСОБА_5 забрати у ОСОБА_2 пояснення у судовій справі № 404/4380/22, проставивши на них дату 25.08.2022, що вона і зробила, та реалізуючи спільний злочинний умисел, запевнила ОСОБА_2, що все буде добре та про готовність рішення йому повідомлять додатково.
О 10:25 26.08.2022 у під`їзді будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_7, реалізуючи спільний злочинний умисел за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_1, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в іноземній валюті купюрами по 100 доларів США кожна загальною сумою 1000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 26.08.2022 становить 36 568,6 гривень), за вплив на прийняття суддею ОСОБА_4 рішення у справі № 404/4380/22, не пов`язаного з призначенням покарання, які цього ж дня розподілено між співучасниками з розрахунку: 400 доларів США ОСОБА_7, 500 доларів США ОСОБА_1 та 100 доларів США ОСОБА_5 .
Так, о 11:34 26.08.2022 ОСОБА_7, знаходячись по вул. Зінченка, 9 у м. Кропивницькому біля броварні «Дудляр», передав частину одержаних від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 600 доларів США ОСОБА_5, з якими вона на автомобілі Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_2 поїхала до приміщення Кіровського районного суду м. Кіровограда за адресою: м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7, де передала частину неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США ОСОБА_1 .
У період часу з 08:50 по 14:40 26.08.2022 помічники судді Кіровського районного суду м. Кіровоград ОСОБА_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою, виготовили на робочому комп`ютері ОСОБА_1 з використанням її службового принтера судове рішення у справі № 404/4380/22 про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке ОСОБА_5 о 14:40 26.08.2022 видала ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у зловживанні впливом, а саме в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди, для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
06.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, заслухавши пояснення самої підозрюваної та її захисника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: заявою ОСОБА_3 від 11.08.2022 про вчинення кримінального правопорушення суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 12.08.2022, 19.08.2022, 23.08.2022, 25.08.2022, 27.08.2022, в яких викладені обставини готування до вчинення та вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_2 від 15.08.2022 та 26.08.2022, в яких зафіксовані обставини складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення співробітниками поліції, а також обставини подання пояснень до Кіровського районного суду м. Кіровограда та одержання ухвали суду у справі № 404/4380/22 26.08.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 26.08.2022, відповідно до якого судді Атиповій І.Л. про розгляд та постановлення рішення у судовій справі № 404/4380/22 нічого не відомо; протоколами огляду сайту судової влади від 28.08.2022 та 19.08.2022 про розподіл судової справи № 404/4380/22 у Кіровському районному суді м. Кіровограда; протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_3 від 19.08.2022, 23.08.2022, 25.08.2022 та 26.08.2022, в яких зафіксовано її спілкування з ОСОБА_7 ; протоколом огляду грошових коштів від 26.08.2022, які були вручені ОСОБА_3 та у подальшому віднайдені та вилучені у ході проведення обшуків та оглядів детективами Національного бюро; протоколом огляду від 26.08.2022, у ході проведення якого у ОСОБА_2 було вилучено одержане ним від ОСОБА_5 рішення у справі № 404/4380/22; протоколом обшуку приміщення Кіровського районного суду м. Кіровограда за адресою: м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7, де виявлено частину грошових коштів, які раніше були вручені ОСОБА_3 ; НЖМД та принтерів, які використовувались для підготовки та друку судового рішення, виданого ОСОБА_2 ; мобільних телефонів ОСОБА_5 та ОСОБА_1, на яких зафіксовані переписки з приводу обставин одержання неправомірної вигоди; матеріали судової справи № 404/4380/22; протоколом огляду від 26.08.2022, в ході якого вилучено копії відео з камер спостереження Кіровського районного суду м. Кіровограда; протоколом огляду місцевості від 26.08.2022, в ході якого біля будинку по АДРЕСА_2 виявлено частину купюр, які ОСОБА_7 викинув з вікна квартири АДРЕСА_3 та які раніше були вручені ОСОБА_3 ; протоколом обшуку від 26.08.2022 квартири АДРЕСА_4, де виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_7 з наявною в ньому перепискою з іншими учасниками кримінального провадження; протоколом обшуку від 26.08.2022 у приміщенні Олександрівського районного суду Кіровоградської області, де виявлено НЖМД з службового комп`ютера ОСОБА_7 з його електронною поштою, в якій наявний файл з поясненнями для ОСОБА_2 у справі № 404/4380/22; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 30.08.2022, у якому виявлено пояснення у справі № № 404/4380/22 для ОСОБА_2 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_1 від 30.08.2022, в якому виявлено її спілкування з ОСОБА_5 щодо обставин вчинюваного злочину; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 29-30.08.2022, в якому виявлено її спілкування з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 щодо обставин вчинюваного злочину, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану ОСОБА_1 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. Однак варто зазначити, що в подальшому такі обставини мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
В той же час більшість заперечень сторони захисту зводяться до того, що ні у ОСОБА_5, ні у ОСОБА_6 не було намірів і можливостей впливати на суддю ОСОБА_4 щодо прийняття рішення у справі, та відповідно вони цього не робили, а тому їх дії не можуть кваліфікуватися за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України. На думку захисника події, які описані в повідомленні про підозру та які підтверджуються матеріалами доданими до клопотання, мають ознаки ст.ст.358, 190 КК України.
Вказані доводи не є вочевидь необґрунтованими та підлягають ґрунтовній перевірці в ході проведення досудового розслідування та їм має бути надана належна правова оцінка.
При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України, знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022 щодо підозрюваної ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 (параграф 80, заява № 33977/96) ця обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення підозрюваного.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Маючи вищу юридичну освіту і досвід роботи у суді, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може використати наявні у неї засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також про ризик переховування свідчить наявність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Необхідно врахувати відомості, що характеризують особу ОСОБА_1, а саме: вона має постійне місце проживання у м. Кропивницькому, за яким характеризується виключно позитивно, перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2017 року з ОСОБА_9, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до доводів, викладених у письмових запереченнях захисника Пільгуя О.М., Доля О.Є. виключно позитивно характеризується і за місцем роботи, неодноразового нагороджувалась відповідними подяками за сумлінне виконання службових обов`язків. Сукупність зазначених факторів, як стверджує захисник, вказує на наявність у підозрюваної сталих соціальних зв`язків.
Наведені вище обставини у своїй сукупності, у тому числі тяжкість ймовірного покарання, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваної ОСОБА_1 .
Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваної, є:
- той факт, що у ході обшуку, проведеного 26.08.2022 у приміщенні Кіровського районного суду м. Кіровограда, у кошику для сміття біля робочого місця ОСОБА_1 було знайдено у розірваному вигляді шматки роздруківки судового рішення (чи його проекту) по справі №404/4380/22, що може вказувати на здійснення спроби знищення документів;
- ймовірність того, що ОСОБА_1 шляхом використання зумовлених посадою помічника судді повноважень чи службового становища може знищити чи підробити речі і документи, що складають матеріали справи № 404/4380/22 у Кіровському районному суді м. Кіровограда і мають істотне значення для кримінального провадження чи схилити до вчинення таких дій знайомих їй працівників суду, оскільки матиме можливість як особисто, так і через секретарів судового засідання та помічників суддів Кіровського районного суду м. Кіровограда отримувати доступ до справ суду, електронної бази документообігу суду, контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням можливими співучасниками злочину, іншими особами, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, зважаючи на обізнаність із матеріалами кримінального провадження через процесуальний статус підозрюваної. При цьому варто взяти до уваги той факт, що засвідчена копія матеріалів судової справи № 404/4380/22 на даний час вже наявна у органу досудового розслідування, що істотним чином знижує ризики знищення чи підроблення документів (матеріалів судової справи) у цій частині.
При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись підозрюваною.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину та її поведінки у ході слідчих дій, у випадку необрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді застави, в останньої буде можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.
Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.
Захисник у запереченнях та судовому засіданні зазначено про відсутність можливості у ОСОБА_1 будь-яким чином знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки посвідчена копія всієї судової справи № 404/4380/22 є в розпорядженні сторони обвинувачення, а тому неможливо стверджувати що підозрювана має можливість чи намір знищити чи підробити речі і документи, що складають матеріали справи №404/4380/22. Крім того, захисник наголосив, що підозрювана добровільно повідомила детективу пароль розблокування належного їй телефону, завдяки чому орган досудового розслідування отримав доступ до повідомлень та переписки підозрюваної та дана інформація зафіксована в протоколах оглядів. Вказані обставини, яза твердженням захисника, вказують на бажання підозрюваної співпрацювати з органом досудового розслідування та свідчить про відсутність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому на даний час органом досудового розслідування вилучена комп`ютерна техніка, жорсткі диски комп`ютерів з інформацією на них, мобільні телефони підозрюваних. Відтак підозрювана не має доступу до вказаних речей, а тому не має і об`єктивної можливості змінювати чи знищувати будь-яку інформацію, що міститься на них.
Щодо доводів захисника про добровільне надання ОСОБА_1 пароля від належного їй мобільного телефону, що свідчить про відсутність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, варто зауважити, що така обставина підлягає врахуванню, проте не свідчить про повну відсутність відповідного ризику.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
В ході судового розгляду встановлено те, що ОСОБА_1 як помічник судді у Кіровському районному суді м. Кіровограда здобула певний авторитет та широке коло знайомств серед працівників правоохоронних і судових органів. Використовуючи свої зв`язки та службове становище ОСОБА_1 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Окрім того, будучи працівником суду, ОСОБА_1 може так само впливати на інших працівників Кіровського районного суду м. Кіровограда, які є свідками у даному кримінальному провадженні та які ще не допитані, що свідчить про загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, зміни показань або відмови від їх надання.Також ОСОБА_1, маючи зв`язки та відповідний авторитет серед працівників як свого суду, так і інших судів у м. Кропивницький та Кіровоградської області, у тому числі Кіровського районного суду м. Кіровограда, матиме можливість впливати на суддю Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_4, яка продовжуватиме розгляд судової справи № 404/4380/22, чи інших суддів, а також співробітників суду, що в свою чергу може призвести до зміни свідчень або взагалі відмови свідків від дачі показань.
Варто врахувати і те, що не будучи обмеженою наявністю запобіжного заходу та відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, ОСОБА_1 зможе безперешкодно спілкуватися із іншими підозрюваними в указаному кримінальному провадженні, узгоджувати та координувати дії, які направлені на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, впливати на інших суддів, зокрема на розгляді справ у яких свідок ОСОБА_3 є стороною, з метою тиску на неї.
У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з боку підозрюваної ОСОБА_1, а також ризику ймовірного впливу на хід кримінального провадження та його перешкоджанню з її боку.
Встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень є переконливими, відповідними та дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваної ОСОБА_1 є необхідним обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваної, характер вчиненого кримінального правопорушення, можна прийти до вмотивованого висновку про те, що в разі обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу остання завдяки своєму становищу негативно впливатиме на хід досудового розслідування у кримінальному провадженні, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Однак ані особисте зобов`язання, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам.
Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, незаконно впливати на свідків, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
Застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Детектив ОСОБА_12 у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просив визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень з огляду на те, що застосування до підозрюваної ОСОБА_1 застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії її належної процесуальної поведінки.
На можливість внесення ОСОБА_1 визначеної детективом застави впливає належність їй на праві власності квартири АДРЕСА_5 ; гаража загальною площею 10 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 ; відомості про доходи ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати за 2020 рік отримала 52 341 гривень, а за 2021 рік - 216 897 гривень.
Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання у м. Кропивницькому, а також подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваної та стосовно підтвердження стійких соціальних зв`язків, позитивні характеристики за місцем роботи, наявності неповнолітніх дітей на утриманні. Так, на утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє малолітніх дітей 2012 та 2018 р.н. (т.3, а/с 13-14).
Суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваній ОСОБА_1, але в меншому розмірі, ніж заявлено детективом ОСОБА_12, а саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень). При цьому враховується необхідність утримання ОСОБА_1 двох неповнолітніх дітей, розмір її доходів за останні роки. За таких умов слідчий суддя вважає заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб явно непомірною для неї.
На думку слідчого судді, застава у розмірі у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, так як характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підозрюваним ОСОБА_7 ;
- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 щодо обставин кримінального провадження №52022000000000215 від 12.08.2022;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
З урахуванням необхідності виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків як помічника судді Кіровського районного суду міста Кіровограда, а також обов`язку внесення нею застави у визначеному розмірі, зважаючи на процесуальну поведінку підозрюваної, слідчий суддя вважає недоцільним застосування до неї обов`язку носіння електронного засобу контролю. Окрім того, зважаючи на необхідність виконання нею вищезазначених посадових обов`язків саме як помічника судді Антипової І.Л. обов`язок утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 слід покласти на підозрювану ОСОБА_1 саме в межах та стосовно обставин кримінального провадження №52022000000000215 від 12.08.2022.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Богдана Олександровича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні Кохном В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м.Кіровоград, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .
Підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
За умови внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:
-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
-не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підозрюваним ОСОБА_7 ;
-утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 щодо обставин кримінального провадження №52022000000000215 від 12.08.2022;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрювану визначити до 06.11.2022, в межах строку досудового розслідування.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Роз`яснити підозрюваній, що в разі невнесення нею або заставодавцем застави, до неї може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя В.Д. Воронько