- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/3542/22
Провадження 1-кс/991/3558/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянці України, уродженці м.Кіровоград, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000215 від 12.08.2022,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, з покладенням на підозрювану, у разі внесення застави, наступних обов`язків: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими, а також з іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у зловживанні впливом, а саме: в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди, для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України;
- зазначений злочин є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна;
- наявні ризики, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, які свідчать, що підозрювана ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні;
-застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваної, забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.
У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з доводами прокурора, захисник ОСОБА_5 та підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні та в письмових запереченнях проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України є необґрунтованою. Захисник зауважив, що з доданих до клопотання матеріалів не вбачається, що у ОСОБА_4 чи ОСОБА_10 був умисел на вплив на суддю Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_9 щодо прийняття рішення у справі № 404/4380/22. Навпаки, з протоколу допиту свідка ОСОБА_9, вбачається, що їй з приводу вказаної судової справи взагалі нічого не було відомо. Розгляд даної справи суддею ОСОБА_9 не здійснювався та постанова, копія якої наявна в органу досудового розслідування, нею не виносилась. Окрім того як вбачається з розділу «Стан розгляду справ» офіційного порталу «Судова влада України», у справі № 404/4380/22 було лише визначено склад суду та вказана справа навіть не призначена до судового розгляду та в законний спосіб рішення у даній справі не прийнято. За таких обставин, копія документу, який має назву Постанова Кіровського районного суду м.Кіровограда у справі № 404/4380/22, не є судовим рішенням. Таким чином, за твердженням захисника матеріалами доданими до клопотання, доводиться те, що ні у ОСОБА_4 ні у ОСОБА_10 не було намірів і можливостей впливати на суддю ОСОБА_9 щодо прийняття рішення у справі та вони цього не робили, а тому висунута підозра за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України є необґрунтованою та відповідно склад даного кримінального правопорушення в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_11 відсутній. На думку захисника події, які описані в повідомленні про підозру та які підтверджуються матеріалами доданими до клопотання, мають ознаки ст.ст.358, 190 КК України, які не відносяться до корупційних правопорушень та є нетяжкими правопорушеннями.
Так само, на переконання сторони захисту, стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. З огляду на зазначені обставини в сукупності, захисник та підозрювана просили відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжногозаходу увигляді заставищодо підозрюваної ОСОБА_4, а у разі якщо суд прийде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_4, просили застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язку прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала наведені захисником доводи, просила відмовити у задоволенні клопотання детектива про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді застави з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування. Зазначила, що розмір застави, який просить застосувати до неї детектив є непомірним для неї, з огляду на розмір її заробітної плати та необхідність утримувати малолітню дитину. Зауважила, що наразі сама змушена виконувати батьківські обов`язки, оскільки її чоловік мобілізований до Збройних сил України. Стосовно належної їй земельної ділянки вказала, що вона має цільове призначення для ведення сільського господарства, що відповідно унеможливлює її продаж задля внесенні коштів в якості застави.
Слідчий суддя, дослідивши клопотанням про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, документи, надані стороною захисту, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4)обґрунтованість розміру застави.
Під час судового розгляду встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000215 від 12.08.2022, за підозрою зокрема ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України.
У клопотанні детективом зазначені наступні обставини вчинення кримінального правопорушення.
10.08.2022 о 15:14 автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням водія ОСОБА_7 був зупинений співробітниками Управління патрульної поліції в Кіровоградській області за адресою: м. Кропивницький, вул.Габдрахманова, 1 та о 15:19 відносно водія ОСОБА_7 працівниками поліції було складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 380175 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Після складання вказаного протоколу ОСОБА_7 висловив занепокоєння своїй пасажирці ОСОБА_8, яка була присутня при зупинці транспортного засобу та складенні відносно ОСОБА_7 протоколу про адміністративне правопорушення, з приводу складеного протоколу та наслідків, які його чекають, у зв`язку з можливим позбавленням на тривалий період посвідчення водія та повідомлення про це батьків ОСОБА_7 .
На що ОСОБА_8, будучи знайомою з головою Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_12, о 16:31 10.08.2022, зателефонувала останньому через месенджер «WhatsApp» для консультації з приводу складеного щодо ОСОБА_7 протоколу про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_12 повідомив, що зможе з нею поговорити тільки на наступний день.
11.08.2022, ОСОБА_8 під час розмови через мессенджер «WhatsApp» розповіла ОСОБА_12 про подію, яка сталася з нею та ОСОБА_7 10.08.2022.
При цьому у ході розмови з ОСОБА_8 у ОСОБА_12 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею Кіровського районного суду м.Кіровограда, який після автоматичного розподілу матеріалів судової справи буде розглядати складений відносно ОСОБА_7 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, ОСОБА_12 з метою реалізації злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди за вплив на суддю Кіровського районного суду м. Кіровограда, на якого буде розподілена справа про адміністративне правопорушення, повідомив ОСОБА_8, що оскілки протокол відносно ОСОБА_7 складено у Фортечному (Кіровському) районі м. Кропивницький, то для розгляду він буде скерований до Кіровського районного суду м. Кіровограда, де він добре знає усіх суддів і ОСОБА_7 позбавлять права керування транспортним засобом та накладуть штраф, якщо він не передасть йому неправомірну вигоду у розмірі 60000 грн. По ходу розмови ОСОБА_12 також зазначав, що лише він зможе допомогти ОСОБА_7 уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, однак якщо він не отримає вказаних коштів, то ОСОБА_7 не повернуть посвідчення водія та накладуть штраф.
У ході телефонних дзвінків через месенджер «WhatsApp» та «Viber» 12.08.2022 о 22:30, 15.08.2022 о 20:57 та 22:35, 18.08.2022 о 18:37 ОСОБА_12 вказував ОСОБА_8 про необхідність передачі йому грошових коштів за допомогу ОСОБА_7, інакше останнього притягнуть до відповідальності.
18.08.2022 о 15:21 судовій справі за матеріалами про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 за ч.1 ст.130 КУпАП присвоєний №404/4380/22 у Кіровському районному суді м.Кіровограда та згідно з автоматизованим розподілом судової справи між суддями передана на розгляд судді ОСОБА_9 .
19.08.2022 о 11:38 ОСОБА_12 з метою реалізації свого злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди за вплив на особу, яка уповноважена на виконання функцій держави, у телефонній розмові повідомив ОСОБА_8 про відому йому вже на той момент інформацію про розподіл судової справи щодо ОСОБА_7 та визначення ОСОБА_9 суддею у справі №404/4380/22 та вчергове висунув вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за вплив на винесення суддею рішення.
У період часу з 20.08.2022 по 22.08.2022 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_12 з метою реалізації злочинного умислу та впливу на суддю Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_9 вступив у попередню змову з раніше знайомою йому ОСОБА_4, яка займає посаду помічника судді ОСОБА_9 у Кіровському районному суді м.Кіровограда, але фактично здійснює повноваження секретаря судового засідання судді, голови Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_13 .
В свою чергу ОСОБА_4, з метою реалізації злочинного умислу та впливу на суддю ОСОБА_9, у період часу з 20.08.2022 по 22.08.2022 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступила у попередню змову з ОСОБА_11, яка фактично займає посаду помічника судді Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_9, обізнана про особливості роботи судді та готує їй проекти судових рішень.
22.08.2022 близько 13:00 під час розмови через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_12, продовжуючи реалізацію злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_8, що справа №404/4380/22 у Кіровському районному суді м. Кіровограда щодо ОСОБА_7 буде вирішена позитивно для останнього, а тому він має протягом найближчих днів надати обумовлену раніше неправомірну вигоду.
24.08.2022 у період часу з 09:25 по 12:53 у повідомленнях надісланих через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_4, що за вплив на постановлення рішення суддею ОСОБА_9 у справі №404/4380/22 вона очікує свою частину неправомірної вигоди у розмірі 20000 грн. Про вказане ОСОБА_4 того ж дня повідомила ОСОБА_12
24.08.2022 о 17:33 ОСОБА_12 поцікавився у ОСОБА_8, яку саме частину з 60000 грн. неправомірної вигоди вона бажає залишити собі в якості винагороди за посередницькі послуги. ОСОБА_8 відмовилася від будь-яких грошових коштів за свою допомогу, внаслідок чого ОСОБА_12, з метою забезпечення якнайскорішої передачі йому неправомірної вигоди, зменшив суму неправомірної вигоди за вплив на прийняття суддею ОСОБА_9 рішення у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 не пов`язаного з призначенням адміністративного стягнення, до 1000 доларів США. При цьому, ОСОБА_12 вказав ОСОБА_8, що ОСОБА_7 не буде брати участі у судовому засіданні, а тільки принесе пояснення до суду, які попередньо надасть ОСОБА_12 .
Враховуючи те, що ОСОБА_12 має службові зв`язки у Кіровоградській області, а також можливості судді та голови Олександрівського районного суду Кіровоградської області та може негативно вплинути на прийняття рішення суддею ОСОБА_9 у Кіровському районному суді м. Кіровограда по справі ОСОБА_7 у разі, якщо ним не буде одержана неправомірна вигода, ОСОБА_8 погодилася на вимоги ОСОБА_12
24.08.2022 о 20:35 ОСОБА_4, попередньо поспілкувавшись з ОСОБА_12, через месенджер «WhatsApp» повідомила ОСОБА_11, що сума неправомірної вигоди за постановлення суддею ОСОБА_9 рішення у справі №404/4380/22 узгоджена та тепер ОСОБА_11 має забезпечити прийняття рішення на користь ОСОБА_7 .
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_11 підготувала пояснення від імені ОСОБА_7 у справі про адміністративні правопорушення, які в електронному вигляді передала ОСОБА_4, яка їх переслала ОСОБА_12, а останній 25.08.2022 о 16:10 переслав їх зі своєї електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на електронну пошту ОСОБА_8 « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
25.08.2022 о 17:14 під час телефонного дзвінка через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_12 надав вказівку ОСОБА_8, що ОСОБА_7 о 09:00 має приїхати до Кіровського районного суду м. Кіровоград з раніше наданими ОСОБА_12 поясненнями в судовій справі №404/4380/22, а неправомірну вигоду необхідно передати близько 10:00 26.08.2022 у визначеному ним додатково місці.
26.08.2022 о 08:49 ОСОБА_12, реалізуючи спільний злочинний умисел, надав телефоном вказівки ОСОБА_4 забрати у ОСОБА_7 пояснення у судовій справі №404/4380/22, проставивши на них дату 25.08.2022, що вона і зробила та реалізуючи спільний злочинний умисел, запевнила ОСОБА_7, що все буде добре та про готовність рішення йому повідомлять додатково.
О 10:25 26.08.2022 у під`їзді будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_12, реалізуючи спільний злочинний умисел за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в іноземній валюті купюрами по 100 доларів США кожна загальною сумою 1000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 26.08.2022 становить 36568,6 гривень), за вплив на прийняття суддею ОСОБА_9 рішення у справі №404/4380/22 не пов`язаного з призначенням покарання, які цього ж дня розподілені між співучасниками з розрахунку: 400 доларів США ОСОБА_12, 500 доларів США ОСОБА_11 та 100 доларів США ОСОБА_4 .
Так, о 11:34 26.08.2022 ОСОБА_12, знаходячись по АДРЕСА_3 біля броварні «Дудляр», передав частину одержаних від ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 600 доларів США ОСОБА_4, з якими вона на автомобілі Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_2 поїхала до приміщення Кіровського районного суду м. Кіровограда за адресою: м.Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7, де передала частину неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США ОСОБА_11 .
У період часу з 08:50 по 14:40 26.08.2022 помічники судді Кіровського районного суду м.Кіровоград ОСОБА_9 ОСОБА_11 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою, виготовили на робочому комп`ютері ОСОБА_11 з використанням її службового принтера судове рішення у справі № 404/4380/22 про відсутність в діях ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке ОСОБА_4 о 14:40 26.08.2022 видала ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у зловживанні впливом, а саме: в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди, для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України.
06.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самої підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена уп. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: заявою ОСОБА_8 від 11.08.2022 про вчинення кримінального правопорушення суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_12 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 12.08.2022, 19.08.2022, 23.08.2022, 25.08.2022, 27.08.2022, в яких викладені обставини готування до вчинення та вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 15.08.2022 та 26.08.2022, в яких зафіксовані обставини складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення співробітниками поліції, а також обставини подання пояснень до Кіровського районного суду м.Кіровограда та одержання ухвали суду у справі №404/4380/22 26.08.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.08.2022, відповідно до якого судді ОСОБА_14 про розгляд та постановлення рішення у судовій справі № 404/4380/22 нічого не відомо; протоколами огляду сайту судової влади від 28.08.2022 та 19.08.2022 про розподіл судової справи №404/4380/22 у Кіровському районному суді м.Кіровограда; протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 19.08.2022, 23.08.2022, 25.08.2022 та 26.08.2022, в яких зафіксовано її спілкування з ОСОБА_12 ; протоколом огляду грошових коштів від 26.08.2022, які були вручені ОСОБА_8 та у подальшому віднайдені та вилучені у ході проведення обшуків та оглядів детективами Національного бюро; протоколом огляду від 26.08.2022, у ході проведення якого у ОСОБА_7 було вилучено одержане ним від ОСОБА_4 рішення у справі №404/4380/22; протоколом обшуку приміщення Кіровського районного суду м.Кіровограда за адресою: м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7, де виявлено частину грошових коштів, які раніше були вручені ОСОБА_8 ; НЖМД та принтерів, які використовувались для підготовки та друку судового рішення, виданого ОСОБА_7 ; мобільних телефонів ОСОБА_4 та ОСОБА_11, на яких зафіксовані переписки з приводу обставин одержання неправомірної вигоди; матеріали судової справи №404/4380/22; протоколом огляду від 26.08.2022, в ході якого вилучено копії відео з камер спостереження Кіровського районного суду м.Кіровограда; протоколом огляду місцевості від 26.08.2022, в ході якого біля будинку по АДРЕСА_2 виявлено частину купюр, які ОСОБА_12 викинув з вікна квартири АДРЕСА_4 та які раніше були вручені ОСОБА_8 ; протоколом обшуку від 26.08.2022 квартири АДРЕСА_5, де виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_12 з наявною в ньому перепискою з іншими учасниками кримінального провадження; протоколом обшуку від 26.08.2022 у приміщенні Олександрівського районного суду Кіровоградської області, де виявлено НЖМД з службового комп`ютера ОСОБА_12 з його електронною поштою, в якій наявний файл з поясненнями для ОСОБА_7 у справі №404/4380/22; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_12 від 30.08.2022, у якому виявлено пояснення у справі №404/4380/22 для ОСОБА_7 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 30.08.2022, в якому виявлено її спілкування з ОСОБА_4 щодо обставин, що наразі досліджуються в кримінальному провадженні; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 29-30.08.2022, в якому виявлено її спілкування з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; іншими долученими до клопотання матеріалами провадження в їх сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. Однак варто зазначити, що в подальшому такі обставини мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
В той же час більшість заперечень сторони захисту зводяться до того, що ні у ОСОБА_4, ні у ОСОБА_10 не було намірів і можливостей впливати на суддю ОСОБА_9 щодо прийняття рішення у справі, та відповідно вони цього не робили, а тому їх дії не можуть кваліфікуватися за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України. На думку захисника події, які описані в повідомленні про підозру та які підтверджуються матеріалами доданими до клопотання, мають ознаки ст.ст.358, 190 КК України.
Вказані доводи не є вочевидь необґрунтованими та підлягають ґрунтовній перевірці в ході проведення досудового розслідування та їм має бути надана належна правова оцінка.
При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою,докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми на даному етапі досудового провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022 щодо підозрюваної ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 є тяжким корупційним і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також сторона обвинувачення зазначає, що про ризик переховування свідчать: наявність у ОСОБА_4 паспорту громадянки України для виїзду за кордон.
У своїх запереченнях захисник зазначив, що під час проведення обшуку в приміщені суду 26.08.2022 підозрювана добровільно повідомила слідчому пароль розблокування належного їй телефону, завдяки чому орган досудового розслідування отримав доступ до повідомлень та переписки підозрюваної та дана інформація зафіксована в протоколах оглядів. Окрім того, отримавши повістки про виклики на 02.09.2022, 06.09.2022 підозрювана без запізнень прибувала до детектива НАБУ та приймала участь у слідчих та процесуальних діях. Така процесуальна поведінка підозрюваної, як зауважує адвокат, однозначно вказує на її бажання належним чином виконувати процесуальні обов`язки та на відсутність будь-яких намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім того необхідно врахувати і дані про особу підозрюваної, її соціальний статус, наявність міцних соціальних зв`язків, а також репутацію та майновий стан. Так, підозрювана перебуває в зареєстрованому шлюбі з 2012 року, має зареєстроване постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так само виключно позитивно ОСОБА_4 характеризується за місцем роботи та неодноразового нагороджувалась відповідними подяками за сумлінне виконання службових обов`язків. Сукупність зазначених факторів, як стверджує захисник, вказує, що підозрювана має сталі соціальні зв`язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційними, отже у разі засудження до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваної ОСОБА_4 .
Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.
Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваної є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваною.
Захисником у запереченнях та судовому засіданні зазначено про відсутність можливості у ОСОБА_4 будь-яким чином знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки посвідчена копія всієї судової справи № 404/4380/22 є в розпорядженні сторони обвинувачення, а тому неможливо стверджувати що підозрювана має можливість чи намір знищити чи підробити речі і документи, що складають матеріали справи №404/4380/22. Крім того, захисник наголосив, що підозрювана добровільно повідомила слідчому пароль розблокування належного їй телефону, завдяки чому орган досудового розслідування отримав доступ до повідомлень та переписки підозрюваної та дана інформація зафіксована в протоколах оглядів. Вказані обставини як стверджує захисник вказують на бажання підозрюваної співпрацювати з органом досудового розслідування та свідчить про відсутність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому на даний час органом досудового розслідування вилучена комп`ютерна техніка, жорсткі диски комп`ютерів з інформацією на них, мобільні телефони підозрюваних. Відтак підозрювана не має доступу до вказаних речей, а тому не має і об`єктивної можливості змінювати чи знищувати будь-яку інформацію, що міститься на них.
Поряд з цим варто враховувати, що ОСОБА_4 є помічником судді у Кіровському районному суді м.Кіровограда, шляхом використання зумовлених посадою помічника судді повноважень чи службового становища може знищити чи підробити речі і документи, що мають істотне значення для кримінального провадження, окрім матеріалів справи №404/4380/22, які є у розпорядженні органу досудового розслідування, чи схилити до вчинення таких дій знайомих їй працівників суду.
За наведеного, слідчий суддя вважає доведеною наявність можливості у ОСОБА_4 як особисто, так і за допомогою інших осіб, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, будучи працівником суду ОСОБА_4 може так само впливати на інших працівників Кіровського районного суду м. Кіровограда, які є свідками у даному кримінальному провадженні та які ще не допитані, що свідчить про загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, зміни показань або відмови від їх надання. Окрім цього, ОСОБА_4 маючи зв`язки та відповідний авторитет серед працівників як свого суду, так і інших судів у м.Кропивницький та Кіровоградської області, у тому числі Кіровського районного суду м.Кіровограда, матиме можливість впливати на співробітників суду, що в свою чергу може призвести до зміни свідчень або взагалі відмови свідків від дачі показань.
Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваної ОСОБА_4 .
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тож, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими, відповідними та дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи, в тому числі особисте зобов`язання, про що просить сторона захисту, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваної ОСОБА_4 є необхідним обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Однак ані особисте зобов`язання, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів; ризик незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам.
Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї (частина 4 статті 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Детектив ОСОБА_6 у клопотанні про застосування запобіжного заходу просив визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, оскільки на думку детектива внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує подані стороною захисту документи щодо особистої ситуації (обставини) підозрюваної - підтвердження майнового стану, зокрема отримання ОСОБА_4 доходів у вигляді заробітної плати за 2020 рік - 154256 гривень, а за 2021 рік 247783 гривень, наявність у власності ОСОБА_4 земельної ділянки у Кіровоградському районі, наявності постійного місця проживання в м.Кропивницькому, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини 2012 року народження.
Слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку, що застава підозрюваній ОСОБА_4 у розмірі 40прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде явно непомірною для неї, з огляду на отримані нею доходи за останні роки (середньомісячна заробітна плата 17 тис. грн.), необхідність утримувати малолітню дитину, а також наявність щоденних побутових витрат.
Так, на думку слідчого судді доцільним буде визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень), яка здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, так як характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, необхідним є покладення на підозрювану обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрювану та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.
Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підозрюваним ОСОБА_12 ; утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_11 щодо обставин кримінального провадження №52022000000000215 від 12.08.2022; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В той же час, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність покладення на підозрювану обов`язку, передбаченого п.4 ч.5 ст.194 КПК України саме в такій редакції: «утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підозрюваним ОСОБА_12 та зокрема утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_11 щодо обставин кримінального провадження №52022000000000215 від 12.08.2022», з огляду на необхідність виконання підозрюваною професійних обов`язків за місцем роботи.
Поряд з цим, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваної у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022, з урахуванням розміру визначеної застави, та враховуючи необхідність виконання ОСОБА_4 посадових обов`язків за місцем роботи, слідчий суддя не вбачає потреби у застосуванні обов`язку, передбаченого п.9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: носити електронний засіб контролю.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрювану обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваної, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
В той же час слід додати, що положеннями ч.7 ст.194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
За таких обставин, строк дії обов`язків, необхідно визначити до 06.11.2022, в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52022000000000215 від 12.08.2022, у відповідності до положень п.4 ч.3 ст.219 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,громадянки України,уродженки м.Кіровоград,зареєстрованої тапроживаючої заадресою: АДРЕСА_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .
Підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
За умови внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
-не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підозрюваним ОСОБА_12 ;
-утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_11 щодо обставин кримінального провадження №52022000000000215 від 12.08.2022;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрювану визначити до 06.11.2022, в межах строку досудового розслідування.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Роз`яснити підозрюваній, що в разі невнесення нею або заставодавцем застави, до неї може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1