- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/3544/22
Провадження 1-кс/991/3560/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Кіровоград, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000215 від 12.08.2022,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив ОСОБА_7 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, наступних обов`язків: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з Кіровоградської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншими, а також з іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у зловживанні впливом, а саме: в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди, для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 3 ст. 369-2 КК України;
- зазначений злочин є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна;
- наявні ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.
У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з доводами прокурора, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовомузасіданні тав письмовихзапереченнях протизадоволення клопотаннязаперечили,зазначивши,що підозра ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.28,ч.3ст.369-2КК Україниє необґрунтованою,оскільки кваліфікуючоюознакою вказаногодіяння євимагання неправомірної вигоди. Однак з матеріалів вбачається, що громадянка ОСОБА_9 надавала неправомірну вигоду за уникнення відповідальності по адміністративному правопорушенню її знайомого ОСОБА_8, відносно якого був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у незаконний спосіб захищала незаконний, і навіть не власний інтерес, а відтак у даному випадку відсутня кваліфікуюча ознака ч.3 ст.369-2 КК України - вимагання неправомірної вигоди, що свідчить про необґрунтованість підозри. Таким чином сторона захисту вважає за потрібне звернути увагу на те, що попередня кваліфікація злочину є не правильною.
Разом з тим, сторона захисту вказує на необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та вважає, що самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися. За твердженням сторони захисту у ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв`язки, що свідчить про те, що останній не збирається нікуди тікати чи переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки на його утриманні знаходяться малолітня донька ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина ОСОБА_12, яка знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, він має постійне місце проживання, має батьків похилого віку, які також потребують його допомоги, до того ж він військовозобов`язаний, що унеможливлює в даний час будь-який виїзд за межі України. Поряд з цим захисники зазначають, що ОСОБА_4 з`являвся за першою вимогою до слідчого та до суду. Має контакт із детективом в телефонному режимі. При цьому, не маючи жодних обов`язків, починаючи з 26.08.2022 ОСОБА_4 жодного разу не намагався зустрітись з жодним свідком та іншими підозрюваними, з метою тиску на них чи вчинення будь-яких інших дій, з метою спонукати їх до зміни своїх показань. А тому твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та підозрюваних, в тому числі на суддів Кіровського районного суду м. Кіровограда, на думку захисників є домислами, які взагалі не ґрунтуються на жодному доказі. Окрім сторона захисту зауважує, що з моменту початку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні та проведення обшуків 26.08.2022, ОСОБА_4 не вчинив жодних дій, які навіть теоретично могли стати перешкодами для здійснення досудового розслідування. За такого захист вказує на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні.
Щодо розмірузастави,захисники зауважили,що заявленийстороною обвинуваченнярозмір заставине співвідноситьсяіз обставинамицього кримінальногопровадження тає надмірнимдля ОСОБА_4, з огляду на його майновий стан. Захисники зауважили, що при сьогоднішніх цінах і витратах, зокрема на потереби дворічної дитини та чотирьох дорослих людей -підозрюваного, його дружини та батьків, отримуваний ОСОБА_4 дохід не може вважатись високим. Окрім цього, захистом зауважено, що із заробітної плати ОСОБА_4 за його добровільної згоди проводились та на даний час проводяться вирахування на підтримку ЗСУ. Тож на думку підозрюваного та його захисників, в даному провадженні, існує можливість запобігання ризикам кримінального провадження застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Окрім того захист вважає, що обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні не кореспондуються із можливими ризиками кримінального провадження. Однак при цьому захисники не заперечували щодо їх покладення на підозрюваного, за винятком носіння електронного засобу контролю, який на переконання захисту, стороною обвинувачення покладається на підозрюваного не з метою здійснення контролю за підозрюваним, а з метою здійснити у такий спосіб приниження підозрюваного.
За наведених обставин, сторона захисту просила слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 та просила покласти на підозрюваного обов`язок прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав наведені захисниками доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування. Зазначив, що розмір застави, який просить застосувати до нього детектив, є непомірним для нього з огляду на наявність на утриманні сім`ї та батьків похилого віку а такого з врахуванням того, що ним в добровільному порядку проводяться вирахування із суддівської винагороди на підтримку ЗСУ.
Слідчий суддя, дослідивши клопотанням про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, документи, надані стороною захисту, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4)обґрунтованість розміру застави.
Під час судового розгляду встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000215 від 12.08.2022, за підозрою зокрема ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України.
У клопотанні детективом зазначені наступні обставини вчинення кримінального правопорушення.
10.08.2022 о 15:14 автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням водія ОСОБА_8 був зупинений співробітниками Управління патрульної поліції в Кіровоградській області за адресою: м. Кропивницький, вул.Габдрахманова, 1 та о 15:19 відносно водія ОСОБА_8 працівниками поліції було складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 380175 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Після складання вказаного протоколу ОСОБА_8 висловив занепокоєння своїй пасажирці ОСОБА_9, яка була присутня при зупинці транспортного засобу та складенні відносно ОСОБА_8 протоколу про адміністративне правопорушення, з приводу складеного протоколу та наслідків, які його чекають, у зв`язку з можливим позбавленням на тривалий період посвідчення водія та повідомлення про це батьків ОСОБА_8 .
На що ОСОБА_9, будучи знайомою з головою Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4, о 16:31 10.08.2022, зателефонувала останньому через месенджер «WhatsApp» для консультації з приводу складеного щодо ОСОБА_8 протоколу про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_4 повідомив, що зможе з нею поговорити тільки на наступний день.
11.08.2022 ОСОБА_9 під час розмови через месенджер «WhatsApp» розповіла ОСОБА_4 про подію, яка сталася з нею та ОСОБА_8 10.08.2022.
При цьому у ході розмови з ОСОБА_9 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею Кіровського районного суду м.Кіровограда, який після автоматичного розподілу матеріалів судової справи буде розглядати складений відносно ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, ОСОБА_4 з метою реалізації злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди за вплив на суддю Кіровського районного суду м. Кіровограда, на якого буде розподілена справа про адміністративне правопорушення, повідомив ОСОБА_9, що оскілки протокол відносно ОСОБА_8 складено у Фортечному (Кіровському) районі м. Кропивницький, то для розгляду він буде скерований до Кіровського районного суду м. Кіровограда, де він добре знає усіх суддів і ОСОБА_8 позбавлять права керування транспортним засобом та накладуть штраф, якщо він не передасть йому неправомірну вигоду у розмірі 60000 грн. По ходу розмови ОСОБА_4 також зазначав, що лише він зможе допомогти ОСОБА_8 уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, однак якщо він не отримає вказаних коштів, то ОСОБА_8 не повернуть посвідчення водія та накладуть штраф.
У ході телефонних дзвінків через месенджер «WhatsApp» та «Viber» 12.08.2022 о 22:30, 15.08.2022 о 20:57 та 22:35, 18.08.2022 о 18:37 ОСОБА_4 вказував ОСОБА_9 про необхідність передачі йому грошових коштів за допомогу ОСОБА_8, інакше останнього притягнуть до відповідальності.
18.08.2022 о 15:21 судовій справі за матеріалами про адміністративне правопорушення ОСОБА_8 за ч.1 ст.130 КУпАП присвоєний №404/4380/22 у Кіровському районному суді м.Кіровограда та згідно з автоматизованим розподілом судової справи між суддями передана на розгляд судді ОСОБА_10 .
19.08.2022 о 11:38 ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди за вплив на особу, яка уповноважена на виконання функцій держави, у телефонній розмові повідомив ОСОБА_9 про відому йому вже на той момент інформацію про розподіл судової справи щодо ОСОБА_8 та визначення ОСОБА_10 суддею у справі №404/4380/22 та вчергове висунув вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за вплив на винесення суддею рішення.
У період часу з 20.08.2022 по 22.08.2022 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_4 з метою реалізації злочинного умислу та впливу на суддю Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_10 вступив у попередню змову з раніше знайомою йому ОСОБА_13, яка займає посаду помічника судді ОСОБА_10 у Кіровському районному суді м.Кіровограда, але фактично здійснює повноваження секретаря судового засідання судді, голови Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_14 .
В свою чергу ОСОБА_13, з метою реалізації злочинного умислу та впливу на суддю ОСОБА_10, у період часу з 20.08.2022 по 22.08.2022 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступила у попередню змову з ОСОБА_15, яка фактично займає посаду помічника судді Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_10, обізнана про особливості роботи судді та готує їй проекти судових рішень.
22.08.2022 близько 13:00 під час розмови через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію злочинного умислу на вимагання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_9, що справа №404/4380/22 у Кіровському районному суді м. Кіровограда щодо ОСОБА_8 буде вирішена позитивно для останнього, а тому він має протягом найближчих днів надати обумовлену раніше неправомірну вигоду.
24.08.2022 у період часу з 09:25 по 12:53 у повідомленнях надісланих через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_15 повідомила ОСОБА_13, що за вплив на постановлення рішення суддею ОСОБА_10 у справі №404/4380/22 вона очікує свою частину неправомірної вигоди у розмірі 20000 грн. Про вказане ОСОБА_13 того ж дня повідомила ОСОБА_4
24.08.2022 о 17:33 ОСОБА_4 поцікавився у ОСОБА_9, яку саме частину з 60000 грн. неправомірної вигоди вона бажає залишити собі в якості винагороди за посередницькі послуги. ОСОБА_9 відмовилася від будь-яких грошових коштів за свою допомогу, внаслідок чого ОСОБА_4, з метою забезпечення якнайскорішої передачі йому неправомірної вигоди, зменшив суму неправомірної вигоди за вплив на прийняття суддею ОСОБА_10 рішення у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_8 не пов`язаного з призначенням адміністративного стягнення, до 1000 доларів США. При цьому, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_9, що ОСОБА_8 не буде брати участі у судовому засіданні, а тільки принесе пояснення до суду, які попередньо надасть ОСОБА_4 .
Враховуючи те, що ОСОБА_4 має службові зв`язки у Кіровоградській області, а також можливості судді та голови Олександрівського районного суду Кіровоградської області та може негативно вплинути на прийняття рішення суддею ОСОБА_10 у Кіровському районному суді м. Кіровограда по справі ОСОБА_8 у разі, якщо ним не буде одержана неправомірна вигода, ОСОБА_9 погодилася на вимоги ОСОБА_4
24.08.2022 о 20:35 ОСОБА_13, попередньо поспілкувавшись з ОСОБА_4, через месенджер «WhatsApp» повідомила ОСОБА_15, що сума неправомірної вигоди за постановлення суддею ОСОБА_10 рішення у справі №404/4380/22 узгоджена та тепер ОСОБА_15 має забезпечити прийняття рішення на користь ОСОБА_8 .
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_15 підготувала пояснення від імені ОСОБА_8 у справі про адміністративні правопорушення, які в електронному вигляді передала ОСОБА_13, яка їх переслала ОСОБА_4, а останній 25.08.2022 о 16:10 переслав їх зі своєї електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на електронну пошту ОСОБА_9 « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
25.08.2022 о 17:14 під час телефонного дзвінка через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_9, що ОСОБА_8 о 09:00 має приїхати до Кіровського районного суду м. Кіровоград з раніше наданими ОСОБА_4 поясненнями в судовій справі №404/4380/22, а неправомірну вигоду необхідно передати близько 10:00 26.08.2022 у визначеному ним додатково місці.
26.08.2022 о 08:49 ОСОБА_4, реалізуючи спільний злочинний умисел, надав телефоном вказівки ОСОБА_13 забрати у ОСОБА_8 пояснення у судовій справі №404/4380/22, проставивши на них дату 25.08.2022, що вона і зробила та реалізуючи спільний злочинний умисел, запевнила ОСОБА_8, що все буде добре та про готовність рішення йому повідомлять додатково.
О 10:25 26.08.2022 у під`їзді будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_4, реалізуючи спільний злочинний умисел за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в іноземній валюті купюрами по 100 доларів США кожна загальною сумою 1000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 26.08.2022 становить 36568,6 гривень), за вплив на прийняття суддею ОСОБА_10 рішення у справі №404/4380/22, не пов`язаного з призначенням покарання, які цього ж дня розподілені між співучасниками з розрахунку: 400 доларів США ОСОБА_4, 500 доларів США ОСОБА_15 та 100 доларів США ОСОБА_13 .
Так, о 11:34 26.08.2022 ОСОБА_4, знаходячись по АДРЕСА_4 біля броварні «Дудляр», передав частину одержаних від ОСОБА_9 грошових коштів у розмірі 600 доларів США ОСОБА_13, з якими вона на автомобілі Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_2 поїхала до приміщення Кіровського районного суду м. Кіровограда за адресою: м.Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7, де передала частину неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США ОСОБА_15 .
У період часу з 08:50 по 14:40 26.08.2022 помічники судді Кіровського районного суду м.Кіровоград ОСОБА_10 ОСОБА_15 та ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою, виготовили на робочому комп`ютері ОСОБА_15 з використанням її службового принтера судове рішення у справі № 404/4380/22 про відсутність в діях ОСОБА_8 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке ОСОБА_13 о 14:40 26.08.2022 видала ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, органом досудового розслідування підозрюється у зловживанні впливом, а саме: в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди, для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України.
06.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена уп. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: заявою ОСОБА_9 від 11.08.2022 про вчинення кримінального правопорушення суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 12.08.2022, 19.08.2022, 23.08.2022, 25.08.2022, 27.08.2022, в яких викладені обставини готування до вчинення та вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 15.08.2022 та 26.08.2022, в яких зафіксовані обставини складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення співробітниками поліції, а також обставини подання пояснень до Кіровського районного суду м.Кіровограда та одержання ухвали суду у справі №404/4380/22 26.08.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26.08.2022, відповідно до якого судді ОСОБА_16 про розгляд та постановлення рішення у судовій справі № 404/4380/22 нічого не відомо; протоколами огляду сайту судової влади від 28.08.2022 та 19.08.2022 про розподіл судової справи №404/4380/22 у Кіровському районному суді м.Кіровограда; протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 19.08.2022, 23.08.2022, 25.08.2022 та 26.08.2022, в яких зафіксовано її спілкування з ОСОБА_4 ; протоколом огляду грошових коштів від 26.08.2022, які були вручені ОСОБА_9 та у подальшому віднайдені та вилучені у ході проведення обшуків та оглядів детективами Національного бюро; протоколом огляду від 26.08.2022, у ході проведення якого у ОСОБА_8 було вилучено одержане ним від ОСОБА_13 рішення у справі №404/4380/22; протоколом обшуку приміщення Кіровського районного суду м.Кіровограда за адресою: м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7, де виявлено частину грошових коштів, які раніше були вручені ОСОБА_9 ; НЖМД та принтерів, які використовувались для підготовки та друку судового рішення, виданого ОСОБА_8 ; мобільних телефонів ОСОБА_13 та ОСОБА_15, на яких зафіксовані переписки з приводу обставин одержання неправомірної вигоди; матеріали судової справи №404/4380/22; протоколом огляду від 26.08.2022, в ході якого вилучено копії відео з камер спостереження Кіровського районного суду м.Кіровограда; протоколом огляду місцевості від 26.08.2022, в ході якого біля будинку по АДРЕСА_3 виявлено частину купюр, які ОСОБА_4 викинув з вікна квартири АДРЕСА_5 та які раніше були вручені ОСОБА_9 ; протоколом обшуку від 26.08.2022 квартири АДРЕСА_6, де виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_4 з наявною в ньому перепискою з іншими учасниками кримінального провадження; протоколом обшуку від 26.08.2022 у приміщенні Олександрівського районного суду Кіровоградської області, де виявлено НЖМД з службового комп`ютера ОСОБА_4 з його електронною поштою, в якій наявний файл з поясненнями для ОСОБА_8 у справі №404/4380/22; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 30.08.2022, у якому виявлено пояснення у справі №404/4380/22 для ОСОБА_8 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_15 від 30.08.2022, в якому виявлено її спілкування з ОСОБА_13 щодо обставин, що наразі досліджуються в кримінальному провадженні; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 29-30.08.2022, в якому виявлено її спілкування з ОСОБА_15 та ОСОБА_4 ; іншими долученими до клопотання матеріалами провадження в їх сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. Однак варто зазначити, що в подальшому такі обставини мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
В той же час більшість заперечень сторони захисту зводяться до того, що кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_4 діяння є вимагання неправомірної вигоди. Однак громадянка ОСОБА_9 надавала неправомірну вигоду за уникнення відповідальності по адміністративному правопорушенню її знайомого ОСОБА_8, відносно якого був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у незаконний спосіб захищала незаконний, і навіть не власний інтерес, а відтак у даному випадку відсутня кваліфікуюча ознака ч.3 ст.369-2 КК України - вимагання неправомірної вигоди.
Також захист звернув увагу на правову позицію, викладену в рішенні Верховного Суду України від 21 січня 2016 року (справа № 5-124кс15), згідно з якою саме вимагання хабаря виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо.
Вказані доводи не є вочевидь необґрунтованими та підлягають ґрунтовній перевірці в ході проведення досудового розслідування та їм має бути надана належна правова оцінка.
При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою,докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми на даному етапі досудового провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3,4 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №52022000000000215 від 12.08.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 ККУкраїни, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.
У клопотанні детектив зазначив, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Майновий стан підозрюваного дозволяє останньому виїхати за межі України та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, сторона захисту вказує на необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та вважає, що самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися. Водночас, захисники зауважують, що ОСОБА_4 з`являвся за першою вимогою до слідчого та до суду. Має контакт із детективом в телефонному режимі. До того ж у ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв`язки, що вказує на відсутність наміру у підозрюваного тікати чи переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки на його утриманні знаходяться малолітня донька ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина ОСОБА_12, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, окрім того на його утриманні знаходяться батьки похилого віку. В той же час ОСОБА_4 є військовозобов`язаним, що унеможливлює в даний час будь-який виїзд за межі України.
Слідчий суддя враховує дані твердження сторони захисту.
Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційними, отже у разі засудження до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 . Посилання захисників на обмеження права військовозобов`язаних чоловіків на даний час у виїзді за кордон є слушним, однак стосується обмеження виїзду за кордон у законний спосіб та не виключає здійснення спроб перетнути кордон незаконно, з огляду на те, що наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому такий спосіб не може виключатися, як неможливий.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Поряд з цим захисники зазначають, що ОСОБА_4, починаючи з 26.08.2022 жодного разу не намагався зустрітись з жодним свідком та іншими підозрюваними, з метою тиску на них чи вчинення будь-яких інших дій, з метою спонукати їх до зміни своїх показань. А тому твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та підозрюваних, на думку захисників є домислами. Окрім сторона захисту зауважує, що з моменту початку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні та проведення обшуків 26.08.2022, ОСОБА_4 не вчинив жодних дій, які навіть теоретично могли стати перешкодами для здійснення досудового розслідування.
В той ж час варто враховувати те, що підозрюваний може використовувати свій вплив, маючи зв`язки та відповідний авторитет серед працівників як свого суду, так і інших судів у м.Кропивницький та Кіровоградської області, про що наголошувалось самим підозрюваним свідку ОСОБА_9, під час її звернення до нього за консультацією з приводу складеного адміністративного протоколу відносно ОСОБА_8, що свідчить про загрозу тиску ОСОБА_4 та підбурювання таких осіб до дачі неправдивих показань, зміни показань або відмови від їх надання, щоб уникнути кримінальної відповідальності.
Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
Наведені вищеобставини даютьпідстави дійтивисновку щодонаявності ризикуймовірного впливуна свідківта іншихпідозрюваних збоку підозрюваного ОСОБА_4 . Пронаявність даногоризику свідчить характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, його роль щодо керування діями інших співучасників.
На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на думку детектива свідчить той факт, що ОСОБА_4, зрозумівши, що в квартирі, де він проживає планується проведення обшуку детективами Національного бюро, викинув наявну у нього частину неправомірної вигоди з вікна п`ятого поверху своєї квартири. Таким способом він намагався знищити речові докази у кримінальному провадженні.
Окрім того, як зазначає детектив у клопотанні, об`єктивна сторона злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, його дії під час та після вчинення кримінального правопорушення свідчать про те, що ОСОБА_4 раніше вже вчиняв конкретні спроби щодо перешкоджання кримінальному провадженню, а тому є всі підстави вважати, що його подальша процесуальна поведінка може негативно вплинути на всебічне та повне розслідування, а покладені на ОСОБА_4 процесуальні обов`язки підозрюваного можуть ним не виконуватись.
Слідчий суддя приймає такі доводи, та враховуючи значний досвід роботи ОСОБА_4 в судових органах, його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, приходить до висновку, про наявність можливості у підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, має малолітню дитину на утриманні, дружину, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною та батьків похилого віку, які потребують догляду), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.
За таких обставин зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.
Так, на думу сторони обвинувачення, відомості про особу підозрюваного та характер вчиненого кримінального правопорушення, свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи, в тому числі особисте зобов`язання, про що просить сторона захисту, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки останній буде негативно впливати на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливати на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Однак ані особисте зобов`язання, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам.
Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Детектив ОСОБА_7 у клопотанні про застосування запобіжного заходу просив визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, оскільки на думку детектива внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисники під час судового розгляду наголошували на тому, що заявлений стороною обвинувачення розмір застави, не співвідноситься із обставинами цього кримінального провадження, та є надмірним для ОСОБА_4 з огляду на його майновий стан. Захисники зауважили, що при сьогоднішніх цінах і витратах зокрема на потереби дворічної дитини та чотирьох дорослих людей - підозрюваного, його дружини та батьків, отримуваний ОСОБА_4 дохід не може вважатись високим. Окрім цього, захистом зауважено, що із заробітної плати ОСОБА_4 за його добровільної згоди проводяться вирахування на підтримку Збройних сил України.
Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує подані стороною захисту документи щодо особистої ситуації (обставини) підозрюваного - підтвердження майнового стану, зокрема отримання ОСОБА_4 доходів за 2020 рік у розмірі 586798 гривень, а за 2021 рік 989058 гривень, наявності постійного місця проживання в м.Кропивницькому, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини 2020 року народження, дружини та батьків похилого віку.
Слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку, що застава підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 80прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде непомірною для нього, з огляду на наявність на утриманні малолітньої дитини, дружини, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, батьків похилого віку, а також з урахуванням здійснення вирахувань із доходів на підтримку Збройних сил України.
Так, на думку слідчого судді доцільним буде визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.
Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з Кіровоградської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Поряд з цим, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022, з урахуванням розміру визначеної застави, та враховуючи необхідність виконання професійних обов`язків за місцем роботи, слідчий суддя не вбачає потреби у застосуванні обов`язку, передбаченого п.9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: носити електронний засіб контролю.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
В той же час слід додати, що положеннями ч.7 ст.194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
За таких обставин, строк дії обов`язків, необхідно визначити до 06.11.2022, в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52022000000000215 від 12.08.2022, у відповідності до положень п.4 ч.3 ст.219 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .
Підозрюваний не пізніше п`ятиднів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
За умови внесення застави покласти напідозрюваного наступні обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з Кіровоградської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк діїобов`язків,покладених судомна підозрюваного,визначити до 06.11.2022 включно, у межах строку досудового розслідування.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1