Search

Document No. 106432312

  • Date of the hearing: 20/09/2022
  • Date of the decision: 20/09/2022
  • Case №: 991/3541/22
  • Proceeding №: 52022000000000215
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.

Справа № 991/3541/22

Провадження №11-сс/991/295/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_9

суддів ОСОБА_10., ОСОБА_11.

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_12

підозрюваної ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_13. (в режимі відеоконференції)

прокурора ОСОБА_14.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_13 в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2022 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2022 року частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 (далі - детектив НАБУ ОСОБА_15.), погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_14. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосовано до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

За умови внесення застави покладено на підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підозрюваним ОСОБА_4 ;

- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6 щодо обставин кримінального провадження №52022000000000215 від 12.08.2022;

- з дати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_13. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

1.Скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 13.09.2022 року у справі № 991/3541/22;

2.Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання детектива НАБУ ОСОБА_15., погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_14. про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 .

3.Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підозрюваним ОСОБА_4 ;

- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000215 від 12.08.2022;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В поданій апеляційній скарзі захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду є незаконною та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

1)слідчий суддя дійшов безпідставного та необґрунтованого висновку про обґрунтованість повідомленої підозри за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України. На думку захисника, події які описані в повідомленні про підозру та які підтверджуються матеріалами доданими до клопотання, можливо кваліфікувати лише за ст. 358 та ст. 190 КК України, які відносяться до некорупційних та нетяжких правопорушень;

2)відсутній ризик знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже в розпорядженні сторони обвинувачення наявна належним чином посвідчена копія всієї судової справи № 404/4380/22, а тому неможливо стверджувати, що підозрювана має можливість чи намір знищити чи підробити речі і документи, що складають матеріали справи № 404/4380/22;

3)відсутній ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Адже станом на момент звернення із клопотанням органом досудового розслідування вже допитані ключові свідки у даному кримінальному провадженні: суддя ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх показання зафіксовані у відповідних протоколах допитів. Сама ж підозрювана не мала та не має намірів впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а викладене в клопотанні обгрунтування вказаного ризику зводиться лише до припущень детектива НАБУ, які не підтверджуються жодними матеріалами та доказами доданими до клопотання;

4)відсутній ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Адже процесуальна поведінка ОСОБА_1 однозначно вказує на її бажання належним чином виконувати обов`язки, які вже виникли для неї в силу приписів ст. 42 КПК України та на відсутність будь-яких намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

5)розмір застави, визначений судом, є завідомо непомірним для ОСОБА_1 та в силу приписів ч. 4 ст. 182 КПК України не міг бути встановлений судом.

В судове засідання з`явились підозрювана ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), захисник підозрюваної ОСОБА_13. (в режимі відеоконференції), прокурор ОСОБА_14.

Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваної та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_13. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022 за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.

06 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди, для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб (том 1 а.с. 43-52).

07 вересня 2022 року детектив НАБУ ОСОБА_15. звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про обрання підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави (том 1 а.с. 1-11).

Підставою для звернення до суду з зазначеним клопотанням стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 корупційного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років, наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12.08.2022, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді від 13 вересня 2022 року: частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_15., погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_14., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; застосовано до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень); за умови внесення застави покладено на підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з Кіровоградської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підозрюваним ОСОБА_4 ;

- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000215 від 12.08.2022;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку, що, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до тяжких корупційних кримінальних правопорушень, та трьох доведених ризиків, існує процесуальна можливість застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновком слідчого судді та вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Разом із цим, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

06 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди, для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб (том 1 а.с. 43-52).

З матеріалів провадження вбачається, що на час повідомлення підозри існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_1 могла вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому їй було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази:

-протокол обшуку приміщення Кіровського районного суду м. Кіровограда за адресою: м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7, де виявлено частину грошових коштів, які раніше були вручені ОСОБА_3 ; НЖМД та принтерів, які використовувались для підготовки та друку судового рішення, виданого ОСОБА_2 (том 2 а.с. 53-59);

-протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_1 від 30.08.2022, в якому виявлено її спілкування з ОСОБА_6 щодо обставин вчинюваного злочину (том 2 а.с. 131-162);

-протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 29-30.08.2022, в якому виявлено її спілкування з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо обставин вчинюваного злочину, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності (том 2 а.с. 95-130).

На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», а наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану ОСОБА_1 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дала слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях підозрюваної ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.

Щодо доводів сторони захисту про те, що події які описані в повідомленні про підозру та які підтверджуються матеріалами доданими до клопотання, можливо кваліфікувати лише за ст. 358 та ст. 190 КК України, які відносяться до некорупційних та нетяжких правопорушень, то колегія суддів відзначає, що питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України вирішуються судом з урахуванням стадії кримінального провадження. Очевидних та достатніх підстав вважати неправильною кваліфікацію дій підозрюваної на час перегляду ухвали слідчого судді колегія не вбачає. Остаточна перевірка правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Відповідно до установленої практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування саме застави з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застава є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінив у світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваної ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Обґрунтовуючи клопотання детектив НАБУ ОСОБА_15. послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, злочин передбачений ч. 3 ст. 3692 КК України є тяжким корупційним правопорушенням, санкція якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Згідно із позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Разом з тим, тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у даному провадженні ризику переховування підозрюваної ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя взяв до уваги майновий стан ОСОБА_1, зокрема належність їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 ; гаража загальною площею 10 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, відомості про доходи ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати за 2020 та 2021 роки.

Колегія суддів зауважує, що у випадку відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_15. про обрання запобіжного заходу у вигляді застави у підозрюваної ОСОБА_1 залишається реальна можливість вільної зміни свого місця проживання/перебування, що у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження (зокрема задовільного майнового та фінансового стану) підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Окрім того переховування від органів досудового розслідування та/або суду можливе як за кордоном так і в межах України.

В апеляційній скарзі захисник зазначає про наявність двох неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні ОСОБА_1, зареєстрованого постійного місця її проживання, виключно позитивні характеристики ОСОБА_1 за місцем проживання та місцем роботи, як на обставини, що виключають ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Водночас, на думку колегії суддів, зазначені обставини не свідчать про відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наведені вище обставини дають достатні підстави погодитись із висновком слідчого судді про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваної ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, як помічник судді у Кіровському районному суді м. Кіровограда, використовуючи свої зв`язки та службове становище може особисто чи опосередковано впливати на інших працівників Кіровського районного суду м. Кіровограда, які є свідками у даному кримінальному провадженні та які ще не допитані, що свідчить про загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, зміни показань або відмови від їх надання.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1, використовуючи свій авторитет, може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови згодом від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваної на таких осіб.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про існування ризику знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.

Колегія суддів бере до уваги доводи сторони захисту про те, що посвідчена копія судової справи № 404/4380/22 є в розпорядженні сторони обвинувачення. Водночас вважає, що підозрювана ОСОБА_1, як особисто так і через секретарів та помічників суддів Кіровського районного суду м. Кіровограда, може мати доступ до інших документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. З цих підстав до моменту вилучення всіх необхідних слідству документів, матеріалів та обладнання зазначений ризик продовжує існувати.

Вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваної іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою (особисте зобов`язання та особиста порука) не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Щодо доводів сторони захисту щодо очевидної непомірності розміру застави для підозрюваної ОСОБА_1, то колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо задовільного майнового та фінансового стан подружжя ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_8 та, відповідно, можливість його використання для внесення застави. Окрім того згідно ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчим суддею було враховано відомості про сімейний та майновий стан ОСОБА_1, а також суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється. А тому, з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_1, доведених у судовому засіданні ризиків, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень) є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_9

Судді: ОСОБА_10

ОСОБА_11