- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/3937/22
Провадження 1-кс/991/3954/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_36, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_37, прокурора ОСОБА_38, захисників ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_42, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_38, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_42, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_38, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р., досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому просить:
- застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів;
- при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 100 000 000 гривень, що складає 38 724,08 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком на два місяці наступні обов`язки передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 у вказаному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
3) наявні ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4) застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава у визначеному у клопотанні розмірі, не надасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
5) враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, розмір державних коштів, якими заволоділа група осіб та які перераховані на рахунки групи компаній, дані про особу підозрюваного, наявність вищеперерахованих ризиків, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених обов`язків, необхідно визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 100 000 000 гривень, що складає 38 724,08 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на вересень 2022 року - 2 508 грн), на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_38 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисники підозрюваного ОСОБА_34, адвокати ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, заперечували проти задоволення клопотання, вважали його необгрунтованим та невмотивованим з тих підстав, що (1) підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення є необгрунтованою, метою укладання між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Котлас», ТОВ «Торговий дім «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп» як покупцями нафти договорів купівлі-продажу нафти було не заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», а ведення правомірної господарської діяльності, вказана у повідомленні про підозру сума збитків є сумою заборгованості відповідних суб`єктів господарювання перед ПАТ «Укрнафта», при цьому сторонами договорів досягнуто згоди про порядок виконання відповідного зобов`язання; висновок експерта № 98/7 від 24.09.2018 не може бути покладений в обґрунтування повідомлення про підозру, оскільки його результати в частині завдання ПАТ «Укрнафта» збитків є неповними, спростовується висновком експерта від 30.10.2020 № 152/7, яким підтверджується відсутність завдання ПАТ «Укрнафта» матеріальної шкоди внаслідок господарських правовідносин з ТОВ «Котлас», ТОВ «Торговий дім «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп»; (2) ризики, передбачені ст. 177 КПК України, недоведені стороною обвинувачення, достовірно знаючи про наявність кримінального провадження, ОСОБА_1 добровільно після початку воєнних дій повернувся в Україну у квітні 2022 року, з`являється на виклики детектива, прибув добровільно в судове засідання для розгляду клопотання відносно нього, останні п`ять місяців перебував на військовому об`єкті у м. Дніпрі, активно працює для забезпечення обороноздатності держави у протистоянні з країною-агресором - бере участь у будівництві безпілотних літальних апаратів та навчанні військових навичкам управління ними, його доходи складаються виключно із заробітної плати, з моменту отримання якої минуло близько 8 років, що свідчить про відсутність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, з грудня 2015 року ОСОБА_1 не обіймає посаду в.о. Голови правління ПАТ «Укрнафта» чи інших посад в Товаристві, а тому позбавлений потенційної можливості впливати на свідків, які є працівниками ПАТ «Укрнафта», ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі і шляхом підробки документів, є недоведеним матеріалами клопотання. Відповідні обставини свідчать про відсутність підстав для застосування відносно ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (3) зазначений у клопотанні розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_1 з огляду на те, що останній за все своє життя отримав дохід у розмір 7 159 859 грн., основним джерелом його доходу з 2003 по 2015 рік є отримана за місцем роботи в ПАТ «Укрнафта» заробітна плата, його дружина ОСОБА_21 не має відповідних доходів та заощаджень для сплати застави у відповідному розмірі; (4) під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею має бути враховано, що стан здоров`я ОСОБА_1 незадовільний, який потребує постійного нагляду медичних фахівців, медикаментозного та періодичного хірургічного втручання (страждає на стійке хронічне невиліковне захворювання серцево-судинної системи організму, діагноз «Персистуюча фібріляція передсердя, що обумовлює тахіміопатію», з 12.09.2022 присвоєно другу групу інвалідності згідно довідки до акту огляду МСЕК від 14.09.2022, якою констатована непридатність ОСОБА_1 до постійної праці та рекомендоване лікування у відділенні кардіології), що потребує значних матеріальних витрат, що можуть бути здобуті ОСОБА_1 лише перебуваючи на волі; має міцні та сталі соціальні зв`язки, постійне місце проживання у м. Києві та м. Дніпрі, одружений, має двох повнолітніх дітей (дочка та син), забезпечує засобами до існування свою старшу сестру ОСОБА_22, яка є інвалідом І групи з дитинства по зору, не судимий, має державну нагороду (медаль ОСОБА_23 «За заслуги у розвідці надр України»), з квітня 2022 бере активну участь у забезпеченні обороноздатності країни в умовах війни.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі, зазначив, що не має намірів переховуватися від органу досудового розслідування та суду з квітня 2022 року перебуває на території України, проживав весь цей час там, де і працював, а саме в м. Дніпрі, де займався виготовленням безпілотних летальних апаратів для використання їх військовими з метою протистояння країні-агресору, наразі проживає в квартирі своєї доньки у місті Києві.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, а також додані до нього матеріалами, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість заявленого детективом розміру застави.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, мають бути надані підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Згідно матеріалів справи (а. 116, том 3), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники отримали 19.09.2022, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею, що свідчить про виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Так, у період з березня 2015 року по вересень 2015 року ОСОБА_1, будучи службовою особою ПАТ «Укрнафта» (код за ЄДРПОУ 00135390), шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_24, ОСОБА_25, службовими особами ТОВ «Котлас» (код за ЄДРПОУ 37298946), ТОВ «Торговий дім «Прикарпаттянафтотрейд» (код за ЄДРПОУ 39207286), ТОВ «Галнафта» (код за ЄДРПОУ 34454281), ТОВ «Гарант-УТН» (код за ЄДРПОУ 37227524), ТОВ «Техтрейд Груп» (код за ЄДРПОУ 39822322) ( ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 ) та ряду інших суб`єктів господарювання, невстановленими досудовим розслідуванням особами, під фактичним контролем та управлінням яких перебували вищезазначені описані суб`єкти господарювання, та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах.
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що у період з березня по вересень 2015 року службові особи ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «XI «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», діючи спільно зі службовими особами ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» (код за ЄДРПОУ 00152307), ПАТ «НПК-Галичина» (код за ЄДРПОУ 34454281), в порушення Закону України «Про захист економічне конкуренції» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів аукціонів із продажу нафти сирої та газового конденсату, організованих та проведених ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» та продавцем на яких було ПАТ «Укрнафта». За результатами проведення зазначених аукціонів переможцями визначено ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант- УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», з якими ПАТ «Укрнафта» укладено договори купівлі-продажу нафти сирої. В подальшому, після укладення договорів купівлі-продажу нафти ПАТ «Укрнафта» на підставі поданих службовими особами ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас» листів про відтермінування оплати за нафту укладено додаткові угоди, якими відтерміновано оплату за поставлену нафту. Після укладання таких угод ПАТ «Укрнафта» реалізувала нафту ТОВ «Галнафта» на загальну суму 1 437 802 464, 00 грн, ТОВ «Гарант-УТН» на загальну суму 1 455 062 649, 60 грн, ТОВ «Техтрейд Груп» на загальну суму 1 183 916 392, 25 грн, ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд» на загальну суму 4 786 944 706, 17 грн, ТОВ «Котлас» на загальну суму 3 038 310 503, 68 грн. Одночасно, з метою приховування дій із заволодіння нафтою та надання видимості здійснення фінансово-господарських операцій в частині здійснення розрахунків за неї між ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Гарант-УТН» та ТОВ «Техтрейд Груп» з однієї сторони та ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» з іншої сторони, розроблена схема розрахунку останнім за нафту шляхом здійснення банківських перерахувань, за якими кошти, які б сплачувалися ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» за нафту вказаним суб`єктам господарювання, через банківські розрахунки з іншими суб`єктами господарювання, поверталися б на рахунок ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта». В свою чергу, нафта сира, якою заволоділи службові особи зазначених суб`єктів господарювання, була перероблена на потужностях ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ), після чого передана на реалізацію суб`єктам господарювання, основним видом діяльності яких являлося оптова та роздрібна торгівля пальним, на автозаправних комплексах під брендами «АІМР», «Авіас», «Авіас Плюс» та ін. Таким чином, у період з березня до жовтня 2015 року службові особи ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», діючи за попередньої- змовою групою осіб спільно зі службовими особами ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «НПК-Галичина» та за пособництва службових осіб ТОВ «ВТФ «Авіас» шляхом зловживання службовим становищем заволоділи нафтою в особливо великих розмірах.
Так, в результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_30, будучи службовою особою ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціонів № 197 від 18.03.2015, № 197Д від 31.03.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 315 031,500 тонн на суму 3 634 308 443, 35 гривень, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 372 049 442,76 гривень.
Крім того, в результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_27, будучи службовою особою ТОВ «Котлас», діючи за попередньою змовою з службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону № 198 від 20.05.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 257 429, 400 тонн на суму 3 038 310 503, 68 гривень, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 2 673 669 911, 33 гривень.
Крім цього, в результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_26, будучи службовою особою ТОВ «Галнафта», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону № 199 від 17.06.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 127 300, 000 тонн на суму 1 460 752 224, 00 гривень, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 309 036 304, 11 гривень.
Крім того, в результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_29, будучи службовою особою ТОВ «Гарант-УТН», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону № 200 від 15.07.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 128 559, 914 тонн на суму 1 455 061 676, 24 гривень, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 627 332 469, 55 гривень.
Крім цього, в результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_28, будучи службовою особою ТОВ «Техтрейд Груп», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону № 201 від 19.08.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 127 894, 500 тонн на суму 1 183 916 392, 25 гривень, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 083 332 848, 46 гривень.
В ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать про те, що в результаті вищезазначених злочинних дій учасники злочину заволоділи нафтою ПАТ «Укрнафта» в кількості 956215,314 тонн на загальну суму 10 772 349 239, 52 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 7 504 420 976, 21 грн.
В результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_1, будучи службовою особою ПАТ «Укрнафта», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_24, директором ТОВ «Котлас» ОСОБА_27 та невстановленими досудовим розслідуванням особами в період часу з 14.07.2015 по 17.07.2015 заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - грошовими коштами в сумі 2 570 532 936, 97 гривень, спричинивши останньому матеріальні збитки на зазначену суму.
Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого корупційного злочину (частина 6 статті 12, Примітка 1 статті 45, ч. 5 ст. 191 КК України),
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: аукціонними свідоцтвами та договорами купівлі-продажу нафти і додатковими угодами до них, укладеними ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», «Гарант-УТН», «Котлас» та «Техтрейд груп» (а.36-59, том 1); договором купівлі-продажу нафтопродуктів, укладеним між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Котлас», додатковою угодою до нього (а. 60-62, том 1); аналітичним висновком Офісу великих платників податків ДФС України від 30.07.2018 (а. 101-251, том 1), яким проаналізовано обставини укладання та виконання договорів ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта» договорів з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», «Котлас», «Гарант-УТН», «Галнафта», «Техтрейд груп» та рух грошових коштів, які перераховувались на підставі договорів; актом від 10.04.2017 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2012 по 08.02.2017, складеного Держаудитслужби України (а. 63-122, том 1), висновком експерта від 24.09.2018 та висновком експерта від 15.07.2019 (а. 106-144, том 2); висновками судово-технічних експертиз документів (а. 51-105, Том 2); показами свідків (а. 6-48, том 2), протоколами огляду від 21-23.08.2017,від 29.04-18.05.2020 (а. 168-172, ), протоколом огляду від 17-20.03.2020 інформації, скопійованої під час обшуку з сервера ПАТ «Укрнафта» 26-27.07.2017 (а. 140-177, том 3), протоколом № 9/1 Правління ПАТ «Укрнафта» (а. 184, том 2), та іншими доказами в їх сукупності.
Так, згідно встановлених під час розгляду клопотання обставин вбачається, що у відповідності до наказу Голови правління ПАТ «Укрнафта» про особовий склад від 29.04.2011 ОСОБА_1 з 29.04.2011 переведено на посаду заступника Голови Правління - комерційного директора ПАТ «Укрнафта», що стороною захисту не заперечувалося.
Відповідно до Наказу Голови правління ПАТ «Укрнафта» від 22.07.2015 про припинення повноважень і покладення виконання обов`язків: у зв`язку з прийняттям загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта» рішення про призупинення повноважень ОСОБА_43, останній склав з себе повноваження Голови правління ПАТ «Укрнафта» з 22.07.2015; відповідно до Статуту ПАТ «Укрнафта» та наказу від 10.07.2012 №200 з 22.07.2015 до дати початку виконання обов`язків новобраним Головою правління згідно з прийнятим ним наказом покласти виконання обов`язків Голови правління ПАТ «Укрнафта» (з повним обсягом повноважень, визначених Статутом ПАТ «Укрнафта» та чинним законодавством України, в тому числі з наданням права першого підпису банківських, фінансових документів, розпорядження рахунками) на Заступника голови правління - комерційного директора ОСОБА_1 .
Згідно зі Статутом ПАТ «Укрнафта», затвердженим рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» відповідно до протоколу від 22.03.2011 №21, Голова правління виконує функції, покладені на нього як на керівника підприємства, відповідно до законодавства України та укладеного з ним трудового договору (контракту), у тому числі: керує поточними справами Товариства, керує роботою Правління та організовує його діяльність; представляє Товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, державними та іншими органами і організаціями, у суді, господарському і третейському суді, в інших судових органах; укладає та підписує угоди, якщо вартість майна, робіт, послуг, що є предметом таких угод, не перевищує 10 000 000 гривень; укладає, підписує інші угоди у межах повноважень та в порядку, встановлених законодавством України, цим Статутом та внутрішніми нормативними актами Товариства; відкриває та закриває у банківських установах поточні та інші рахунки; розпоряджається майном і грошовими коштами Товариства у межах, встановлених законодавством України, цим Статутом та внутрішніми нормативними актами Товариства; підписує фінансові, банківські та цивільно-правові (в тому числі господарські) договори та документи.
У відповідності до довіреності ПАТ «Укрнафта» від 19.11.2014 №10-611/д ОСОБА_1 як заступник Голови правління - комерційний директор ПАТ «Укрнафта» був уповноважений представляти інтереси ПАТ «Укрнафта» у правовідносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, господарськими товариствами, установами, організаціями усіх форм власності (як резидентами, так і нерезидентами), в тому числі банками та небанківськими фінансовими установами, для чого останньому надається право від імені ПАТ «Укрнафта» (з дотриманням вимог Статуту ПАТ «Укрнафта») укладати, підписувати, затверджувати договори купівлі-продажу (поставки) нафти, газового конденсату, скрапленого газу та інших продуктів нафтопереробки, що укладаються за результатами аукціонів, та пов`язані з вищезазначеними договорами додаткові угоди, акти, рахунки, накладні, розпорядження, повідомлення, вимоги, претензії, листи та інші документи.
У відповідності до аукціонних свідоцтв та договорів купівлі-продажу нафти, укладеними ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», «Гарант-УТН», «Котлас» та «Техтрейд груп», договору купівлі-продажу нафтопродуктів, укладеного між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Котлас», укладені у період березень - липень 2015 року, вбачається, що від імені Продавця ПАТ «Укрнафта» діяв заступник Голови Правління - комерційного директора ОСОБА_1, який підписав відповідні договори. Додаткові угоди до вказаних договорів, якими було відтерміновано здійснення оплати за нафту, а також змінено спосіб виконання договору, також були підписані заступником Голови Правління - комерційного директора ОСОБА_1, який діяв від імені Продавця ПАТ «Укрнафта». На відповідних документах проставлена печатка ПАТ «Укрнафта».
Згідно з висновком судово-технічної експертизи документів від 08.12.2017 №17934/17-33/24024/24033/17-33 (а. 74, зворот, том 2), усі відбитки печатки ПАТ «Укрнафта» в додаткових угодах до договорів, укладених ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», нанесені в період кінця вересня - грудень 2015 року, а не в період, яким вони датовані.
У відповідності до показів свідка помічника керівника ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_12, а також працівників ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 .. ОСОБА_16, ОСОБА_17 (а. 11, 23, 35, 47, том 2) підтверджується, що ОСОБА_1 був заступником Голови Правління - комерційного директора, а також підтверджується, що укладання додаткових угод до договорів, за якими оплата нафти відбувається пізніше за її поставки, при наявності інших учасників аукціону, які не мали таких умов, є порушенням принципів проведення аукціону; крім того вбачається, що саме ОСОБА_1 надавав вказівки підлеглим щодо необхідності підготовки договорів купівлі-продажу нафти з вищевказаними контрагентами, додаткових угод до договорів; саме у ОСОБА_1 була одна печатка Товариства, він самостійно визначав, де необхідно ставити печатку ПАТ «Укрнафта», у 2015 році печатка ПАТ «Укрнафта» знаходилася у ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом огляду від 17-20.03.2020 (а. 140-177, Том 3), складеного за результатом огляду інформації, скопійованої під час обшуку з сервера ПАТ «Укрнафта» 26-27.07.2017, виявлено схеми платежів по ланцюгам перерахунків за участі ПАТ «Укрнафта»; лист працівника ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_31, в якому описано загальні наміри щодо дійсних причин укладання договорів купівлі-продажу нафтопродуктів в липні 2015 р.; листування ОСОБА_1 з працівником ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_32, в якому ОСОБА_32 надсилала ОСОБА_1 зведені таблиці боргів та боржників ПАТ «Укрнафта» з зазначенням категорій боржників «система» та «другие», що вказує на обізнаність ОСОБА_1 про належність підприємств «Котлас», «Гарант-УТН», «Прикарпаттянафтотрейд», «Техтрейд груп» до підприємств «Системи».
Висновком експерта від 24.09.2018 та висновком експерта від 15.07.2019 підтверджено дебіторську заборгованість ПАТ «Укрнафта» внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», «Гарант-УТН», «Котлас» та «Техтрейд груп» та підтверджено розмір заподіяної шкоди (а. 106-144, том 2).
Висновок експерта від 30.10.2020 № 152/7, наданий стороною захисту, яким підтверджується відсутність завдання ПАТ «Укрнафта» матеріальної шкоди внаслідок господарських правовідносин з ТОВ «Котлас», ТОВ «Торговий дім «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», спростовується вищевказаними висновками, які підтверджують на даному етапі досудового розслідування факт завдання збитків Товариству.
Згідно протоколу № 9/1 Правління ПАТ «Укрнафта» вбачається, що в.о. Голови Правління ОСОБА_1 у 2015 році надано повноваження на підписання додаткових угод про відстрочення платежу за отриману нафту до договорів купівлі-продажу нафти, укладеними з переможцями аукціонів.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, той факт, що останній підозрюється, зокрема, і у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В свою чергу, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Детективом у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 щодо підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_1 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, у відповідності до відомостей, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (особова картка, а. 90, том 3), протоколу огляду від 01.09.2022, від 19.09.2022 (а. 92-114, том 3), вбачається, що про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_1, виданий 21.03.2019 (дійсний до 21.03.2029, серія та номер НОМЕР_2, виданий 11.12.2009, дійсний до 11.12.2029), що свідчить про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України, враховуючи досвід підозрюваного щодо перетину кордону відповідно до відомостей, наявних в системі ДПС України «Аркан» (а. 273, том 3), та згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Національній автоматизованій інформаційній системі ГСЦ МВС України, Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів щодо наявності у власності ОСОБА_1, його близьких осіб (дружини ОСОБА_21, доньки ОСОБА_33, сина ОСОБА_34, зятя ОСОБА_35, рідної сестри ОСОБА_22 ) рухомого та нерухомого майна, інформації про отримані ним та членами його родини доходи впродовж останніх років, про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України свідчать достатні грошові активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном.
Крім того, слідчий суддя враховує, що тривалий час в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 перебував у розшуку, протягом останніх семи років ОСОБА_1 проживав за межами України і повернувся на Україну лише у квітні 2022 року, що підтверджує наявність у нього значних грошових коштів, сталих зв`язків та наявність місця для тривалого проживання за кордоном. Відповідні обставини також підтверджується листом МЗС України від 13.09.2022 (а. 104, том 3), у відповідності до якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Словацькій Республіці з 18.02.2020 до 08.11.2029, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, згідно з копією паспорта ОСОБА_1 (а. 83-89, том 3), останній не має зареєстрованого місця проживання в Україні (знятий з реєстрації в 2020 році), останнє місце реєстрації зазначено як АДРЕСА_2 .
Згідно наданих в судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_1 пояснень вбачається, що останній наразі проживає в АДРЕСА_3, в квартирі його доньки ОСОБА_33, протягом п`яти місяців після повернення в Україну проживав та працював в м. Дніпрі. Зі свого боку, відповідно до протоколу обшуку від 16.09.2022 (а. 94-95, том 3) детективами під час обшуку квартири в АДРЕСА_3 було встановлено, що в квартирі тривалий час ніхто не проживає.
Відповідні обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 постійного місця проживання на території України наразі не має.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2500-IX від 15.08.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Відтак, з урахуванням віку підозрюваного ОСОБА_1 (64 роки), діючий на території України воєнний стан та пов`язані з цим обмеження не завадять підозрюваному наразі виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у іншій країні.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику можливого переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Так, відповідний ризик існує, однак слідчий суддя в сукупності із встановленими обставинами також враховує і те, що ОСОБА_1, перебуваючи тривалий час за кордоном, в квітні 2022 року повернувся в Україну, у відповідності до наданих стороною захисту документів вбачається, що ОСОБА_1 активно працює для забезпечення обороноздатності держави у протистоянні з країною-агресором Російською Федерацією - бере участь у будівництві безпілотних літальних апаратів для ЗСУ, на території України має міцні соціальні зв`язки (одружений, має двох повнолітніх дітей), має незадовільний стан здоров`я, за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.
Таким чином, запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладання на підозрюваного певних обов`язків та застосуванням запобіжного заходу у виді застави, що певною мірою буде гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваного. Так, наявність у підозрюваного та членів його родини матеріальних ресурсів, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відсутність зареєстрованого місця проживання на території України збільшує ризик переховування підозрюваного, але не настільки, щоб такому переховуванню не можна було запобігти шляхом встановлення достатнього розміру застави та покладання на нього додаткових процесуальних обов`язків, зокрема, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, не відлучатись з населеного пункту, в якому він наразі проживає/працює (м. Дніпро), без дозволу детектива, прокурора або суду, носити електронний засіб контролю.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Так, ризик здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що протягом тривалого часу та під час вчинення інкримінованих йому дій ОСОБА_1 займав керівні посади в ПАТ «Укрнафта», наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю самостійно або через інших осіб впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, серед яких є і такі особи, які станом на момент вчинення злочину являлись працівниками ПАТ «Укрнафта» і перебували в прямому або опосередкованому підпорядкуванні ОСОБА_1, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Зміна процесуального статусу підозрюваного може викликати його активні дії, проте запобігти такому ризику можливо і без застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою шляхом встановлення певної вагомої для підозрюваного суми застави та покладення на нього додаткових процесуальних обов`язків, в тому числі і обов`язку утримуватися від спілкування з відповідними свідками у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Детектив в обгрунтування даного ризику вказує, що з метою вчинення злочину працівники ПАТ «Укрнафта», зокрема ОСОБА_1, підробляли офіційні документи, які в подальшому надавались органу досудового розслідування та суду.
Так, згідно з висновком судово-технічної експертизи документів від 08.12.2017 №17934/17-33/24024/24033/17-33 (а. 74, зворот, том 2), усі відбитки печатки ПАТ «Укрнафта» в додаткових угодах до договорів, укладених ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», нанесені в період кінця вересня - грудень 2015 року, а не в період, яким вони датовані. При цьому, у відповідності до протоколів допиту свідків вбачається, що у ОСОБА_1 була одна печатка Товариства, він самостійно визначав, де необхідно ставити печатку ПАТ «Укрнафта», у 2015 році печатка ПАТ «Укрнафта» знаходилася у ОСОБА_1 .
Таким чином, існують достатні підстави вважати щодо існування вказаного ризику.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким корупційним злочином, та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Як вже зазначалось вище, ризики заявлені стороною обвинувачення, існують, проте не в тому обсязі, який би давав беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Приймаючи рішення про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя, виходить з наступного.
Події, які розслідуються в даному кримінальному провадженні і які стали підставою для звернення до суду із Клопотанням, мали місце в 2015 році.
Як свідчать докази, надані стороною обвинувачення, ОСОБА_1 залишив територію України одразу після підсписання в жовтні-листопаді документів, які датуються на декілька місяців раніше і надали можливість заволодіти майном, яке належало ПАТ "Укрнафта" на сумму декілька мільярдів гривень, одним із кінцевих бенефіціарів якого є держава Україна із часткою більше 50%, після чого проживав за кордоном до квітня 2022 року.
Як свідчать надані стороною захисту докази, у квітні 2022 року ОСОБА_1 прибув до України для участі у підтриманні її обороноздатності, де в місті Дніпро організував випуск апаратів для потреб збройних сил України.
Наведені обставини дають підстави дійти висновку, що патріотична направленість дій ОСОБА_1 потребує, в інтересах України, обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням або обмеженням волі, що буде сприяти подальшій його активній участі в підтримці обороноздатності держави.
Тому слідчий суддя вважає за можливе обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, із покладання обов`язків, які, з одного боку, забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків, а з іншого, дозволять йому брати участь в підтриманні обороно здатності держави.
Обґрунтування розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
До набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч.5 ст.182 КПК України, для визначення розміру застави як розрахункова величина застосовувалась мінімальна заробітна плата.
Пунктом 16 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
Тобто у вказаній нормі закону розмір мінімальної заробітної плати визначено як розрахункова величина, яка застосовується в розмірі встановленому на 01 січня відповідного року.
Частиною 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2022 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2481грн.
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Під час судового розгляду встановлено, що згідно даних з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (а. 100-102, том 3) ОСОБА_1 за період 2011-2021 роки отримано доходів в загальній сумі 3 991 026 грн.
При цьому, слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, згідно яких ОСОБА_1 одразу після підписання документів, необхідних для заволодіння майном ПАТ "Укрнафта", одразу виїхав за кордон, де проживав більше шести років.
Наведена обставина дає підстави зробити висновок, що в нього є достатньо грошових активів, які можуть бути використані для сплати застави.
Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_21 за період 2018-2022 роки отримала дохід у сумі 748 201 грн.
Дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_33 за період 2018-2022 роки отримала дохід у сумі 1 152 801 грн.
У відповідності до витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а.105-107, 112, 234, том 3), наявних в матеріалах клопотання договорів купівлі-продажу квартир, договору дарування житлового будинку (а. 108-111, 113, том 3) вбачається, що у володінні дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_21 перебуває квартира площею 422,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 та паркомісце АДРЕСА_5 за вказаною адресою, у володінні дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_33 перебуває квартира АДРЕСА_6, квартира АДРЕСА_7, квартира АДРЕСА_8 ; у володінні сина ОСОБА_1 - ОСОБА_34 у володінні перебуває будинок по АДРЕСА_2 .
У відповідності до відомостей з Національної автоматизованої інформаційної системи ГСЦ МВС України (а. 93, том 2) за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб - автомобіль MERCEDES-BENZ, модель S 500, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 .
Так, згідно наданих стороною обвинувачення доказів, ОСОБА_1 своїми діями створив умови для заволодіння певними юридичним особами майном ПАТ "Укрнафта" на суму декілька мільярдів гривень. Наразі існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 опосередковано пов`язаний із такими юридичними особами і він має можливість їх залучити в якості заставодавців для сплати застави в сумі достатній забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.
Так, з огляду на зазначені вище фактичні та особисті обставини, зокрема, майновий стан підозрюваного, членів його родини, опосередковану пов`язаність із юридичними особами, які заволоділи майном внаслідок злочину, який розслідується в данному кримінальному провадженні, обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінуємого йому особливо тяжкого корупційного злочину, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір шкоди ( ОСОБА_1 підозрюється в заволодінні державними грошовими коштами за попередньою змовою групою осіб в сумі 2 570 532 936,97 грн та майном (нафтою) у розмірі 10 772 349 239, 52 грн, що є особливо великим розміром), з урахуванням ролі ОСОБА_1 у реалізації вищеописаної злочинної схеми, спрямованої на заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», за вказівкою якого здійснювалася підготовка договорів купівлі-продажу нафти, укладених із суб`єктами підприємницької діяльності ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН» та ТОВ «Техтрейд Груп», підготовка додаткових угод до вказаних договорів щодо відтермінування здійснення оплати за нафту, які в подальшому були підписані ОСОБА_1 як особою, яка діяла у відповідних фінансово-господарських відносинах від імені ПАТ «Укрнафта» як заступник Голови Правління - комерційного директора ПАТ «Укрнафта», внаслідок укладання яких відбулося заволодіння майном (нафтою) ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у зазначених законом межах, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1, покладених на нього процесуальних обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 16200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 40192200 (сорок мільйонів сто дев`яносто дві тисячі двісті) гривень, оскільки, саме такий запобіжний захід як застава і в такому розмірі в подальшому буде в достатній мірі забезпечувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (в тому числі не відлучатись з міста Дніпро, де він проживав з часу повернення в Україну, що підтверджено стороною захисту, і займається виробництвом продукції для підтримання обороноздатності України), необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:
1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р., слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2)не відлучатися з м. Дніпро без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. та суду;
3)повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4)здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;
5)утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р.;
6)носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.
Зазначені обов`язки відповідно до положень статті 205 діють з моменту оголошення ухвали і будуть діяти до внесення застави, а тому покладання на підозрюваного обов`язків зменшить встановлені ризики до внесення застави або застосування іншого запобіжного заходу.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 27 листопада 2022 року включно, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 16200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 40192200 (сорок мільйонів сто дев`яносто дві тисячі двісті) гривень, яка вноситься як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN UA678201720355279004000096000
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р., слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Дніпро без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. та суду;
- повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р.;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 27 листопада 2022 року включно, але в межах строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р.
Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_38
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_36