Document No. 106695786

Справа № 991/4298/22

Провадження 1-кс/991/4317/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05 жовтня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_9.,

прокурора - ОСОБА_10.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_11,

розглянувши клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, працюючого адвокатом,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,

у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52022000000000241 від 02.09.2022,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10., про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

На підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 03.10.2022 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8

1.Зміст поданого клопотання

В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000241 від 02.09.2022 за ч.3 ст.368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 17 червня 2004 року № 1812-ІV ОСОБА_2 обрано безстроково на посаду судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Згідно з вимогами ст. ст. 6, 68 Конституції України, ст. ст. 23, 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_2 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, вимог інших актів законодавства, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_2 як суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області здійснює правосуддя та постійно виконує функції представника влади, а тому відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою. Водночас згідно із п. 2 примітки до ст. 368 КК України судді відносяться до службових осіб, які займають відповідальне становище.

Водночас, детектив вказує, що незважаючи на обізнаність у вищезазначеному законодавстві та всупереч обов`язку неухильного його дотримання, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді судді, умисно вчинив корупційний злочин за таких обставин.

Так, 05.07.2022 працівниками Національної поліції України складено протокол про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який направлено для розгляду до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області. В подальшому, вищевказаний протокол надійшов для розгляду судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 (справа № 346/2650/22, провадження № 3/346/1848/22).

У клопотанні вказується, що 30.08.2022 ОСОБА_3 звернувся до адвоката ОСОБА_1 про надання правової допомоги з вищевказаних питань. Під час спілкування ОСОБА_3 з адвокатом ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2, останній повідомив, що допоможе ОСОБА_3 та його послуги коштуватимуть 2000 грн, а також додав, що справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляді в судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2, якого він добре знає та може гарантовано отримати позитивне рішення по вказаній справі. Водночас, адвокат ОСОБА_1 вказав, що суддя ОСОБА_2 так просто такі питання не вирішує, та є певна схема вирішення таких питань, зокрема треба передати судді ОСОБА_2 грошові кошти в сумі орієнтовно 1000 доларів США. Також, в ході цієї розмови ОСОБА_1 повідомив, що ознайомиться з матеріалами справи та поспілкується з суддею ОСОБА_2, а в подальшому повідомить ОСОБА_3 точну суму, яку потрібно передати.

За результатами цієї розмови, ОСОБА_3 на вказану пропозицію погодився та уклав з адвокатом ОСОБА_1 договір, передавши йому 2000 гривень за надання правової допомоги.

Детектив зазначає, що у кінці серпня - на початку вересня 2022 року, за результатами розмови із ОСОБА_1 за не встановлених органом досудового розслідування обставин у ОСОБА_2, який був особисто знайомий із ОСОБА_1 та підтримує з ним дружні стосунки, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення № 346/2650/22, яку він розглядає, в інтересах ОСОБА_3 . При цьому, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_2 не може, оскільки не має налагоджених взаємовідносин із ОСОБА_3, з метою усунення указаних перешкод під час розмови з ОСОБА_1 підтвердив свій намір одержати від ОСОБА_3 неправомірну вигоду за прийняття рішень із використанням службового становища як судді у справі № 346/2650/22. Зокрема, за непритягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, ОСОБА_1 як захисник ОСОБА_3. мав повідомити про наміри ОСОБА_2 одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_3 та передати її ОСОБА_2, тобто шляхом усунення вищезазначених перешкод сприяти вчиненню ОСОБА_2 одержання неправомірної вигоди як службовою особою, яка займає відповідальне становище, стати пособником вчинення ОСОБА_2 одержання неправомірної вигоди.

В подальшому, а саме 02.09.2022, під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3, що розмовляв з суддею ОСОБА_2, та що гарантовано вирішить питання ОСОБА_3 і остаточно повідомить суму, яку останній повинен передати для судді.

Через деякий час, а саме 09.09.2022, адвокат ОСОБА_1 уточнив, що розмір неправомірної вигоди, яку має передати ОСОБА_3 для судді ОСОБА_2 за вирішення питання про непритягнення до адміністративної відповідальності, вже становить 1200 доларів США. Так, зокрема в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3, що розмовляв із суддею ОСОБА_2, та що до раніше названої суми потрібно добавити ще двійку і попросив підвезти грошові кошти 11-12.09.2022 року.

Також 12.09.2022 під час зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в офісі останнього, ОСОБА_1 підтвердив, що потрібно передати судді ОСОБА_2 1200 доларів США, написавши простим олівцем в блокноті 1200 дол. США. Крім цього, ОСОБА_1, повідомив, що напише заяву про відкладення судового засідання, бо гроші потрібно дати наперед. Того ж дня у службовому кабінеті судді ОСОБА_2, останній домовився із ОСОБА_1 перенести судове засідання у справі, про що ОСОБА_1 мав подати відповідне клопотання.

У подальшому, 14 вересня 2022 року, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_2 підтвердив ОСОБА_1 свій намір перенести судове засідання у справі № 346/2650/22, адвокат сказав, що подасть заяву про відкладення судового засідання та обговорили питання про готовність заперечень в адвоката. Того ж дня, ОСОБА_1 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_3, що судове засідання у справі про адміністративне правопорушення призначено на ранок 22.09.2022.

У подальшому, 19, 20 та 21 вересня 2022 року, ОСОБА_1 у телефонних розмовах із ОСОБА_3 підтвердив, що у справі про адміністративне правопорушення буде позитивне для ОСОБА_3 рішення, а також раніше озвучений намір на отримання неправомірної вигоди, наголосивши що ОСОБА_3 потрібно прибути до нього до початку судового засідання, яке призначено на 22.09.2022 о 8 год. 40 хв. Продовжуючи свій намір на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 призначив ОСОБА_3 зустріч на 7 годину ранку 22.09.2022 у своєму офісі.

Так, 22.09.2022 приблизно о 7 годині ранку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зустрілись біля будинку за адресою: на АДРЕСА_3, та пішли в квартиру АДРЕСА_3 . Безпосередньо після цього, у зазначеній квартирі ОСОБА_3, надав, а ОСОБА_1 отримав раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1 200 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_2 за прийняття ним рішення про закриття провадження у справі № 346/2650/22 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 .

Після чого ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3, що йому не потрібно йти в суд, та запевнив, що ОСОБА_2 прийме рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, коли ОСОБА_1 в суді дадуть постанову, він одразу зателефонує ОСОБА_3 .

Детектив стверджує, що 22.09.2022 у період часу з 10 год. 20 хв. по 11 год. 12 хв. ОСОБА_1 прибув до приміщення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. за адресою: просп. Михайла Грушевського, 29, м. Коломия Івано-Франківської області, де у службовому кабінеті ОСОБА_2 № 13, обговоривши із ним обставини справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, повідомив ОСОБА_2, що забрав частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 200 доларів США, для себе, а решту 1000 доларів США передав йому, а ОСОБА_2 за прийняття з використанням службового становища рішення в інтересах ОСОБА_3, отримав їх.

В той час, ОСОБА_2 повідомив, що не заперечує щодо отримання ОСОБА_1 частини грошових коштів, отриманих від ОСОБА_3, як неправомірну вигоду, та повідомив, що 23.09.2022 прийме потрібне для ОСОБА_3 рішення.

Того ж дня, ОСОБА_1 у телефонних розмовах поінформував ОСОБА_3, що його питання вирішено позитивно, а постанову про закриття провадження про адміністративне правопорушення можна отримати 26.09.2022.

У подальшому, а саме 23.09.2022 під час розмови у службовому кабінеті ОСОБА_2 з ОСОБА_1 було обговорено питання про надання постанови про закриття провадження. Під час розмови ОСОБА_2 повідомив, що рішення в нього на перевірці та буде готове до кінця дня, про вказане ОСОБА_1 повідомив і ОСОБА_3

23.09.2022 помічником судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4, яка не була обізнана з протиправними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у комп`ютерній програмі «Д-3» створено проєкт (у статусі «чернетка») постанови судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 22.09.2022 року у справі № 346/2650/22 про закриття провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, яка о 10 год. 38 хв. того дня була відправлена на перевірку ОСОБА_2 .

30 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.

На переконання детектива, вказані доказ и є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування кримінального провадження з метою запобігання ризикам визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків виникла необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у виді застави.

Підставами застосування вказаного запобіжного заходу слідчий вказує наявність зазначеної вище обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, детектив вказує про існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме:

1)підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на що вказує:

-тяжкість покарання за інкримінований підозрюваному злочин;

-досягнення 60-річного віку, що розширює можливості підозрюваного безперешкодно залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

-маючи досвід роботи адвокатом, може використати наявні засоби для переховування від правоохоронних органів та суду;

-наявність двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон, що уможливлює виїзд підозрюваного з території України;

2)підозрюваний може незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, на що вказує:

-займаючись адвокатською діяльністю має авторитет та широке коло знайомств серед керівників та працівників правоохоронних і судових органів, а тому може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні;

-будучи знайомим із працівниками Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області може впливати на працівників Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, які є свідками у даному кримінальному провадженні та які ще не допитані;

-має можливість особисто або через секретарів та помічників суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області отримувати доступ до справ суду, електронної бази документообігу суду, або контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням можливими співучасниками злочину;

-з огляду на статус судді може впливати на розгляд судової справи № 346/2650/22, що в свою чергу може призвести до зміни свідчень або взагалі відмови свідків від дачі показань;

-має можливість спілкуватися із іншим підозрюваним в указаному кримінальному провадженні, узгоджувати та координувати дії, які направлені на викривлення значимих даних для кримінального провадження;

3)підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, на що вказує:

-значний досвід роботи адвокатом та обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень.

Детектив вказує, що підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вважає, що запобіжний захід у виді застави зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та унеможливить реалізації ризиків. При цьому, вирішуючи питання про розмір застави, детектив просить врахувати положення ч.5 ст.182 КПК України та те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, детектив зазначає, що ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 1 200 дол. США та в подальшому передав ОСОБА_2 1000 дол. США. Також детектив вказує, що при визначенні розміру застави необхідно врахувати рівень фінансового стану підозрюваного.

З урахуванням наведеного, детектив вважає, що застава у межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1, обов`язків підозрюваного, а тому є необхідним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 520 000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень, оскільки внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.

Також, з огляду на наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також те, що запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, детектив вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

-не відлучатися з Івано-Франківської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та іншими, а також з підозрюваним ОСОБА_2 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 повністю підтримав доводи заявленого клопотання, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_11 подав письмові заперечення на вказане клопотання, у яких зазначив, що ОСОБА_1 є одруженим, працює адвокатом з 2002 року, є членом Ради адвокатів Івано-Франківської області, був учасником бойових дій в Афганістані, є інвалідом війни третьої групи, пенсіонером, раніше не судимий, позитивно характеризується як за місцем проживання, та і в Раді адвокатів. Вказане свідчить, на думку адвоката, про наявність міцних зв`язків. Крім того, адвокат вказує, що стан здоров`я підозрюваного незадовільний, оскільки він хронічно хворіє тривалий час. На підтвердження зазначеного просив долучити відповідні документи.

Також адвокат зазначає про наявність клопотання від 28.09.2022 Ради адвокатів Івано-Франківської області про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. Крім того, адвокат стверджує, що навіть без застосування будь-якого запобіжного заходу, ОСОБА_1 добросовісно виконує свої процесуальні обов`язки та жодним чином не ухилявся від проведення слідчих та процесуальних дій. У разі ж застосування слідчим суддею запобіжного заходу у виді застави, просить врахувати вік, стан здоров`я та майновий стан підозрюваного, який складає 334 547, 18 грн за 5 років. За таких обставин, вважає, що розмір застави у сумі 520 000 грн є явно надмірним для ОСОБА_1, а тому необхідно визначити розмір застави у межах визначених п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи, зазначені захисником.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6)який розмір застави необхідно визначити та які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру. При цьому, у разі здійснення кримінального провадження стосовно судді необхідно враховувати положення ст. 481 КПК України, відповідно до яких письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором або його заступником.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру за дорученням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. було вручено особисто ОСОБА_1 30.09.2022, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вказана норма передбачає відповідальність, зокрема, за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Згідно з п. 3 примітки до ст. 368 КК України України службовими особами, які займають відповідальне становище є судді.

Зі змісту клопотання та пояснень детектива вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини одержання неправомірної вигоди адвокатом ОСОБА_1 та суддею Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 за винесення рішення про непритягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.06.2004, ОСОБА_2 був обраний суддею Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, отже він є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Крім того, з наданих матеріалів на його розгляді перебувала справа про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 . Інтереси останнього у цій справі представляв адвокат ОСОБА_1

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1, представляючи інтереси ОСОБА_3 повідомив останньому про можливість позитивного вирішення адміністративної справи, у разі надання неправомірної вигоди у розмірі 1 000 США судді ОСОБА_2, якого він добре знає. В подальшому сума неправомірної вигоди була збільшена до 1 200 дол. США.

Протягом першої половини вересня між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обговорювалися питання щодо позитивного вирішення адміністративної справи та обставини за яких можливо це реалізувати, зокрема обговорювалися питання щодо викладу остаточного рішення по справі, заперечень адвоката та дату винесення такого рішення.

В подальшому, після відкладення призначеного судового засідання через хворобу ОСОБА_3, яке мало відбутися 14.09.2022, визначена дата наступного судового засідання, а саме 22.09.2022, та того ж дня мала відбутися передача неправомірної вигоди.

На виконання вказаних домовленостей, під час зустрічі 22.09.2022 ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1200 доларів США передав адвокату ОСОБА_1 у його офісі, які останній передав судді ОСОБА_6 та повідомив, що забрав собі 200 дол. США.

Наступного дня, 23.09.2022 ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті було обговорено питання з ОСОБА_1 про надання постанови про закриття провадження, зокрема готовність такого рішення мала бути забезпечена до кінця дня. На виконання вказаного, помічником судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 у комп`ютерній програмі «Д-3» було створено проєкт (у статусі «чернетка») постанови судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 22 вересня 2022 року у справі № 346/2650/22 про закриття провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, та який о 10 год. 38 хв. відправлено на перевірку ОСОБА_2 .

За таких обставин, прокурор вказує, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 чт. 27 ч.3 ст. 368 КК України, а саме пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто її надає, дії з використанням наданого особі службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження, на думку слідчого судді, може свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

До зазначених висновків, слідчий суддя приходить на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:

-протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.09.2022;

-протоколів допитів свідка від 02.09.2022, від 12.09.2022, від 16.09.2022; від 23.09.2022;

-протоколів оглядів від 02.09.2022, від 03.09.2022, від 05.09.2022, від 16.09.2022;

-протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів;

-протоколів обшуку від 23.09.2022;

-протоколів за результатами проведення НСРД від 13.09.2022, 23.09.2022, 24.09.2022

-іншими матеріалами.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

3.3.Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, (3) перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.

3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон та досягнення 60-річного віку, що дозволяє безперешкодний виїзд за межі України в умовах запровадженого воєнного стану;

2)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що:

-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений у співучасті, що може дозволити координувати свої дії підозрюваним їхні показання;

-будучи адвокатом, підозрюваний має можливості впливу на осіб, які ще не допитані у цьому кримінальному провадженні.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

3.3.3.Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

В обгрунтування можливості перешкоджати іншим чином, сторона обвинувачення зазначає про значний досвід роботи ОСОБА_1 адвокатом, що свідчить про його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень. Водночас, стороною обвинувачення не наведено в чому вони можуть полягати, а також аналізуючи обставини цього кримінального провадження, хід його розслідування, ані детективом у клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні не наведено жодних відомостей про будь-які спроби вчинення дій, направлених на перешкоджання здійсненню досудового розслідування чи отримання доказів.

З огляду на це, існування зазначеного ризику не підтвердилось.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного в цьому кримінальному провадженні.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-наявність відомостей про міцні соціальні зв`язки підозрюваного;

-нестабільний стан здоров`я;

-майновий стан;

-позитивну характеристику з місця роботи.

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді застави або більш м`якого запобіжного заходу

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме застава, оскільки застосування інших запобіжних заходів таких як особиста порука та особисте зобов`язання не створить для підозрюваного достатніх умов для утримання від вчинення дій, що можуть вважатися як реалізація встановлених ризиків.

Крім того, враховуючи, що інкримінований підозрюваному злочин є корупційним, тобто направлений на безпідставне одержання грошових коштів з використанням службового становища, слідчий суддя вважає, що ризик звернення застави у дохід держави буде стримуючим фактором для утримання від позапроцесуальних дій.

Застава ж як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного. При чому, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

За таких підстав клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у виді застави є обґрунтованим.

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1, майновий стан підозрюваного, стан його здоров`я, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу.

Інкримінований підозрюваному злочину є тяжким злочином, а тому враховуючи п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, за наявності виключних випадків, при встановленні, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також слідчий суддя бере до уваги висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, в яких зазначається, що гарантії, передбачені у п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу детектив просить визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 грн, згідно з встановленим розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, а саме - 2481 грн.

Визначаючи таку суму застави та стверджуючи про неможливість застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, детектив зазначає про тяжкість та обставини кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного.

На підтвердження нормального рівня майнового стану детектив та прокурор вказують про отримання доходу підозрюваним в сумі 520 082 грн за період часу з 2019 року по 2 квартал 2022 року; наявність у його власності трьох земельних ділянок загальною площею 0,47 га, а також наявність у власності його дружини - ОСОБА_7 квартири та легкового автомобіля марки «KIA SORENTO», 2008 року випуску. Водночас, захисником зазначено, що дохід підозрюваного складає лише 334 547, 18 грн за 5 років.

Оцінюючи наведені доводи детектива та позицію підозрюваного і захисників у судовому засіданні, слідчий суддя виходить з такого.

Обставини цього кримінального провадження, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, на думку слідчого судді, свідчать про відсутність підстав вважати, що застава у розмірі, визначеному у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави, який належить застосувати до підозрюваного слідчий суддя враховує майновий стан ОСОБА_1, характер кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного, а саме стан його здоров`я та майновий стан.

Усі вищенаведені обставини у сукупності переконують слідчого суддю у тому, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім чотириста вісімдесят) гривень, є такою, що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку з боку підозрюваного та не є непомірною для нього. Водночас ризик звернення грошових коштів у такому розмірі у дохід держави, з урахуванням майнового стану підозрюваного, у повній мірі здатен забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доводи прокурора про можливість визначення суми застави фактично у розмірі трьохрічного заробітку підозрюваного, на думку слідчого судді, є необгрунтованим, оскільки такий розмір застави може бути занадто обтяжливим для підозрюваного та непомірним, що не відповідатиме меті застосуванню запобіжного заходу.

Крім того, детектив та прокурор просять покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, зокрема, такі: 1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з Івано-Франківської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та іншими, а також з підозрюваним ОСОБА_2 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

При вирішенні необхідності покладення таких обов`язків, слідчий суддя враховує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризику

переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Зазначені детективом та прокурором обов`язки, у разі їх покладення на підозрюваного, дійсно можуть забезпечити утримуватися його від вчинення позапроцесуальних дій. А тому слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1)прибувати до детективів, прокурорів, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2)не відлучатись за межі території Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження № 52022000000000241 від 02.09.2022, а саме - зі свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та з підозрюваним ОСОБА_2 ;

5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_1 та здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим прохання детектива та прокурора покласти на підозрюваного обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території всієї України.

Також слідчий суддя вважає, що прохання сторони обвинувачення щодо покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з іншими особами не відповідає положенням п.4 ч.5 ст. 194 КПК України, яка вимагає конкретизації відповідних осіб.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 листопада 2022 року.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 186, 193-196, 205, 309, 372, 376, 483 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у виді застави - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першим викликом;

2)не відлучатись за межі території Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження № 52022000000000241 від 02.09.2022, а саме - зі свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та з підозрюваним ОСОБА_2 ;

5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити в межах строку досудового розслідування - до 29 листопада 2022 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Cума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000241 від 02.09.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

13.Повідомити відповідний орган адвокатського самоврядування про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1, який є адвокатом.

14.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_8