Document No. 106720938

Справа № 991/3729/22

Провадження № 1-кс/991/3746/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_7, заявника адвоката ОСОБА_8., прокурорів - ОСОБА_9, ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі -ЄРДР) за № 52020000000000653 від 20.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, відповідно до якого адвокат ОСОБА_12 просив скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020 якою накладено арешт на групу нежитлових приміщень № НОМЕР_9 (реєстраційний номер 2011321080000), групу нежитлових приміщень № НОМЕР_10 (реєстраційний номер 2011353280000), нежитлове приміщення № НОМЕР_8 (реєстраційний номер 1529090980000), нежитлове приміщення № НОМЕР_11 (реєстраційний номер 1529086680000), нежитлове приміщення № НОМЕР_12 (реєстраційний номер 1529082580000), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 ; на машиномісця № НОМЕР_1 (реєстраційний номер 1529095480000), НОМЕР_13 (реєстраційний номер 1529098580000), ОСОБА_16 (реєстраційний номер 1529102180000), № НОМЕР_2 (реєстраційний номер 1529105480000), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 ; на мотомісця НОМЕР_14 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), № НОМЕР_4 (реєстраційний номер 1529113780000), № НОМЕР_5 (реєстраційний номер 1529151980000), № НОМЕР_6 (реєстраційний номер НОМЕР_7 ), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 . Зобов`язати уповноважених осіб Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах ст. 21 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» у триденний строк з моменту винесення ухвали повернути майно законному власнику.

Клопотання заявник обґрунтовує тим, що ним здійснюється захист прав ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 52020000000000653 від 20.10.2020. 24.12.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_1, а саме: нежитлові приміщення № НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_11, НОМЕР_8, НОМЕР_15, машиномісця НОМЕР_16 та мотомісця НОМЕР_14, НОМЕР_17, які розташовані у будинку АДРЕСА_1 . Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2021 скасовано арешт, в частині нежитлового приміщення № НОМЕР_15 (реєстраційний номер 2011302180000). Заявник вважає, що накладення арешту на майно ОСОБА_1 було необґрунтованим у зв`язку з такими підставами. Стороною обвинувачення не дотримано розумних строків здійснення досудового розслідування. Станом на час звернення із клопотанням про скасування арешту майна, загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні становить вже майже два роки. При цьому, за цей час стороною обвинувачення не проведено допитів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з приводу обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони фактично підозрюються та не надано жодних нових доказів, які б підтверджували обставини вчинення ними будь-яких кримінальних правопорушень. Сторона обвинувачення зазначає, що ринкова вартість майнових прав на об`єкти нерухомого майна, які є предметом неправомірної вигоди і належать на праві приватної власності ОСОБА_1 та складає не менше 6 млн. доларів США (еквівалент станом на 09.09.2017 156 019 098 грн.), незважаючи при цьому на вартість зазначену у самих договорах купівлі-продажу, які є чинними та жодною особою не оскаржені. Однак, вказане спростовується висновками експертиз, якими встановлена ринкова вартість об`єктів нерухомого майна, права власності на які набуті ОСОБА_1 у 2017 році. Також, у клопотанні зазначено, що судова заборона ОСОБА_1 на користування та розпорядження належним йому майном на даний час призвела до критичних наслідків фінансового характеру у зв`язку з неможливістю виконувати взяті на себе фінансові зобов`язання. Починаючи з квітня 2021 року, у зв`язку з судовими заборонами на користування та розпорядження нерухомим майном ОСОБА_1 не має змоги отримувати будь-який дохід від здачі в експлуатацію нежитлових приміщень, оскільки орендарі були змушені припинити користування ними. Подальше продовження судових обмежень призведе до неможливості виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань фінансового характеру. Починаючи грудня 2020 року, тобто з дати винесення судового рішення про арешт майна ОСОБА_1, всі заходи з управління нежитловими приміщеннями, мали б перейти до Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, однак цього не було зроблено, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 змушений особисто сплачувати експлуатаційні платежі за арештовані нежитлові приміщення за рахунок власних коштів. Подальше обмеження ОСОБА_1 у праві розпоряджатись належним йому майном з одночасним фінансовим навантаженням у вигляді платежів за приміщення призведе до фінансової неспроможності оплачувати утримання приміщень, а отже до судових спорів, що, в свою чергу, може призвести до примусової їх реалізації для погашення боргів. Адвокат вважає, що арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 накладено необгрунтовано та даний час наявні всі підстави для його скасування у зв`язку з тим, що в такому обмеженні відпала потреба.

У судовому засіданні заявник просив задовольнити клопотання, посилаючись на підстави, наведені у ньому. Крім того, в разі прийняття слідчим суддею рішення про відмову у скасуванні арешту, просив розглянути питання про часткове скасування арешту в частині володіння та користування вказаним майном для зменшення фінансового навантаження щодо утримання вказаного майна зі сторони ОСОБА_1 .

Прокурор ОСОБА_14 у судовому засіданні зазначав, що у сторона захисту просить скасувати накладений арешт посилаючись на те, що відпала необхідність у продовженні арешту майна. В той же час, однією з підстав накладення арешту на майно зазначалась спеціальна конфіскація як вид можливого покарання. При цьому, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває, воно не закрите не зупинене. Тривалість вказаного досудового розслідування пов`язане з виконанням певних слідчих та процесуальних дій для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Також зазначив, що ухвалою слідчого судді про арешт майна вказані приміщення передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і скасування арешту щодо користування вказаним майном позбавить можливість АРМА виконувати свої обов`язки. Крім цього, зазначив, що на разі триває процес з реалізації повноважень з управління, на даний час жодних витрат на утримання майна АРМА не здійснює, всі витрати пов`язані із збереженням майна в подальшому будуть покладені на управителя.

Прокурор ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначила, що в них є всі підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, вказане нерухоме майно (приміщення) було визнане речовим доказом, передане в управління АРМА. На її думку, враховуючи ситуацію в країні, яка також впливає на бізнесові процеси, АРМА вживає всі необхідні заходи для пошуку управителя вказаного майна.

Заслухавши думки учасників розгляду справи, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 1, 2 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.10.2020 за № 52020000000000653 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.

За версією органу досудового розслідування, у грудні 2017 Прем`єр-міністр України ОСОБА_3 одержав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від народного депутата України VIII скликання ОСОБА_4 у вигляді майнових прав на нежитлові приміщення (офіси, машиномісця та мотомісця) у житловому комплексі «Аристократ», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 34, шляхом оформлення майнових прав на ОСОБА_1, за вчинення ним в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, дій з використанням наданої йому влади та службового становища.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_15 від 15.12.2020 визнано речовим доказом об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1, а саме: групу нежитлових приміщень № НОМЕР_9 (реєстраційний номер 2011321080000), групу нежитлових приміщень № НОМЕР_10 (реєстраційний номер 2011353280000), нежитлове приміщення № НОМЕР_8 (реєстраційний номер 1529090980000), нежитлове приміщення № НОМЕР_11 (реєстраційний номер 1529086680000), нежитлове приміщення № НОМЕР_12 (реєстраційний номер 1529082580000), нежитлове приміщення № НОМЕР_15 (реєстраційний номер 2011302180000), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 ; машиномісця № НОМЕР_1 (реєстраційний номер 1529095480000), НОМЕР_13 (реєстраційний номер 1529098580000), ОСОБА_16 (реєстраційний номер 1529102180000), НОМЕР_18 (реєстраційний номер 1529105480000), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 ; мотомісця НОМЕР_14 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), № НОМЕР_4 (реєстраційний номер 1529113780000), № НОМЕР_5 (реєстраційний номер 1529151980000), № НОМЕР_6 (реєстраційний номер НОМЕР_7 ), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020 на вказане майно накладено арешт, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження з одночасною передачею вказаного майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 та від 01.04.2021, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020 про накладення арешту на майно, залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2021було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 24.12.2020, в частині накладення арешту на нежитлове приміщення № НОМЕР_15 (реєстраційний номер 2011302180000), розташоване у будинку АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1 .

Як убачається з ухвали слідчого судді від 24.12.2020, метою накладення арешту на вказане майно є забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Статтею 96-2 КК України, зокрема, передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Враховуючи, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами надання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище та отримання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України), відповідальність за які передбачена виключно у вигляді позбавлення волі, а об`єкти нерухомого майна, які відповідно до матеріалів кримінального провадження одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та були предметом такого правопорушення, слідчий суддя вважає, що судом у подальшому може бути ухвалене рішення щодо спеціальної конфіскації зазначеного майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як убачається з клопотання та пояснень представника власника майна, підставами скасування арешту майна є необґрунтованість накладення арешту та відсутність підстав для подальшого його застосування, а також неефективне управління арештованим майном зі сторони Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52020000000000653 від 20.10.2020 триває. На цей час проводяться слідчі та процесуальні дії, які направлені на збір доказів, перевірку фактів та підтвердження обставин, що підлягають доказуванню.

Крім того, шляхом застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна забезпечується така складова дієвості кримінального провадження як збереження речових доказів від їх втрати та можливість збереження об`єктів майна, можливо набутих протиправним шляхом, для застосування заходу кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації.

Також, слідчий суддя зазначає, що питання законності, обґрунтованості, розумності та співрозмірності накладення арешту на зазначенні об`єкти нерухомого майна двічі були предметом апеляційного перегляду, за наслідками чого колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановлено ухвали від 09.02.2021 та 01.04.2021, якими рішення слідчого судді про накладення арешту залишено без змін.

Враховуючи викладене, слідчим суддею не встановлено, а заявником не доведено обставин, які б свідчили, що арешт накладено необґрунтовано.

До того ж, слідчий суддя вважає, що скасування арешту нерухомого майна може призвести до втрати речового доказу шляхом його пошкодження, псування, перетворення, відчуження.

Що стосується посилань заявника на те, що відпала потреба у застосуванні арешту, а також на неефективне управління арештованим майном зі сторони Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, слідчий суддя зазначає таке.

Так, обґрунтовуючи відсутність подальшої потреби застосування заходу забезпечення кримінального провадження, заявник зазначає, що судова заборона ОСОБА_1 на користування та розпорядження об`єктами нерухомого майна призвела до неможливості виконування ним взятих на себе фінансових зобов`язань.

Крім того, ОСОБА_1 як особа, на яку зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна, здійснює експлуатаційні витрати пов`язані з утриманням об`єктів нерухомого майна.

На обґрунтування вказаних обставин, представником ОСОБА_1 надано копії договорів позики та копії іпотечних договорів, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, копії податкових повідомлень - рішень від 30.06.2022 щодо необхідності сплати податку на нерухоме майно та копії квитанцій щодо його сплати, а також табличку щодо споживання електроенергії ОСОБА_1 за 2022 рік.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вказані доводи не спростовують підстав накладення арешту та не доводять того факту, що у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Що стосується зауважень заявника щодо невжиття належних заходів щодо управління арештованим майном зі сторони Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, слідчий суддя зазначає таке.

Зберігання речових доказів є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, й умовою дотримання прав на майно, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, і на яке слідчий суддя наклав арешт. Таке зберігання регламентується, зокрема, статтею 100 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170-174 (арешт майна) КПК України. Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинівдля здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом (ч. 6 ст. 100 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020 нежитлові приміщення (офіси, машиномісця та мотомісця) у житловому комплексі «Аристократ», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 34 були передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційний та інших злочинів (далі - АРМА).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (надалі - Закон) АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону управління активами - це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1-3 ст. 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється АРМА шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті АРМА в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Отже, мета передання АРМА арештованого майна для здійснення заходів з управління ним - це, зокрема, забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості (абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України, пункт 4 частини першої статті 1, частина перша, речення перше частини четвертої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»). Передання арештованого майна в управління має забезпечувати досягнення мети арешту, визначеної у статті 170 КПК України.

Як убачається з відповідей, отриманих на адвокатські запити, та відповідей, отриманих на листи детективів Національного антикорупційного бюро України, АРМА вчиняє заходи, що пов`язанні з управлінням нежитловими приміщеннями (офіси, машиномісця та мотомісця) у житловому комплексі «Аристократ», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 34.

Так, АРМА було проведено оцінку вказаних нежитлових приміщень.

В подальшому, тендерним комітетом АРМА було обрано ТОВ «Управляюча компанія «Затишок Сервіс» переможцем конкурсного відбору управителя активів.

Листом від 16.12.2021 АРМА направлено Управителю проект договору управління активами (майном) поштою. В результаті непередбаченого збою у роботі поштового зв`язку проект договору Управителем не отримано.

У зв`язку із введенням воєнного стану на території України дії АРМА щодо укладення договору управління активами з переможцем конкурсу були призупинені.

Листом від 31.05.2022 АРМА повторно направлено до управителя проект договору управління активами.

Станом на 21.09.2022 Управителем повідомлено про здійснення організаційної роботи щодо укладення та нотаріального посвідчення договору управління активами (майном).

Крім того, ТОВ «Управляюча компанія «Затишок Сервіс», вживала заходів щодо пошуку можливих орендаторів вказаного арештованого майна, у тому числі, шляхом залучення спеціалізованих суб`єктів господарювання, що займаються наданням посередницьких послуг з оренди нерухомого майна. Однак, у зв`язку з об`єктивними обставинами, а саме - через умови воєнного стану, значно знизився рівень попиту на комерційну нерухомість такого рівня та характеристики. Вказані обставини, унеможливили підшукання орендаторів, які б бажали сплачувати такий розмір орендної плати, що надав би можливість забезпечити прогнозований раніше рівень доходу від управління майном.

Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що АРМА вживались належні заходи з управління нежитловими приміщеннями (офіси, машиномісця та мотомісця) у житловому комплексі «Аристократ», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 34, відповідно до ст. 19, 21 «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

В свою чергу, заявник, посилаючись на не вжиття АРМА належних заходів з управління арештованими активами, не зазначає, які саме заходи вважаються належними, аби стверджувати про неефективність вжитих заходів з управління арештованим майном.

Також заявником не доведено, що здійснення управління майном саме власником цього майна забезпечить його ефективне використання, з огляду на завдання та мету застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.

Що стосується інших доводів та пояснень на обґрунтування клопотання щодо строків досудового розслідування, визначення процесуального статусу осіб у кримінальному провадженні та проведення їх допиту не стосуються предмету розгляду та не є підставами для скасування арешту.

Враховуючи доцільність та обґрунтованість накладення арешту, а також те, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000653 від 20.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали складений 11.10.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_17