Document No. 106907110

Date of the hearing: 18/10/2022
Date of the decision: 18/10/2022
Case №: 991/4156/22
Proceeding №: 52019000000000238
Instance: HACC AC
Judicial form: Criminal
Decision type: Decision on partial granting of appeals

Presiding judge (HACC AC): Nykyforov A.S.

Справа № 991/4156/22

Провадження №11-сс/991/311/22

Слідчий суддя - ОСОБА_39

Головуючий: ОСОБА_40

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_40,

суддів ОСОБА_41,

ОСОБА_42,

секретар судового засідання ОСОБА_43,

за участю:

прокурора - ОСОБА_44,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_45

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_44 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022, якою застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Полтава, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у кримінальному провадженні № 52019000000000238 від 25.03.2019 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 було частково задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_46, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_44 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням наступних обов`язків:

1) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 ;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 29 листопада 2022 року, але в межах строку досудового розслідування.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання було встановлено наступні обставини.

27 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 210 КК України.

Дослідивши дії директора Державного підприємства «Агентство місцевих дорог Полтавської області» (далі - Агентство) ОСОБА_1, пов`язані із проведенням 22 закупівель послуг із розробки проєктно-кошторисної документації по 22 ділянках трьох лінійних об`єктів дорожньо-транспортної інфраструктури - автомобільних доріг загального користування місцевого значення: О1723375 Чорнухи-Лубни; О1715379 Миргород-Велика Багачка-Байрак-Поділ; О1710369/Н-12/-Мала Рублівка-Рунівщина-/М-03/ і не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку, що обґрунтованість підозри відносно вчинення ним кримінальних правопорушень є мінімальною, тож обставини здійснення підозрюваним конкретних дій і доведеність його вини у вчиненні умисного злочину потребують подальшої перевірки під час досудового розслідування та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Водночас, оскільки така підозра при цьому не є вочевидь необґрунтованою, то, на думку слідчого судді, вона відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» в такій мірі, що на даному етапі виправдовує подальше розслідування задля поглибленої перевірки законності використання державного і місцевого бюджетів, з огляду також на значний суспільний інтерес - серйозну, обґрунтовану зацікавленість суспільства до такого питання.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду існує, але є не високим, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання, сім`ю, малолітню дитину на утримані, що свідчить про міцність його соціальних зав`язків, хоч і неодноразово перетинав кордон в період з 19 січня 2018 року по 16 січня 2022 року (21 раз), проте повертався на територію України, а з 24 лютого 2022 року мобілізований до Збройних Сил України та без дозволу керівництва гарнізону не має право залишати територію м. Полтави та Полтавського району, за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, чим в ході досудового розслідування виявив належну процесуальну поведінку. А тому, з метою його повного нівелювання, підозрюваному ОСОБА_1 необхідно здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну.

Існування ризику здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, за переконанням слідчого судді, обумовлений, серед іншого, тим, що він як під час вчинення інкримінованих йому дій, так і на даний час займає посаду директора Агентства, хоч з 24 лютого 2022 року і мобілізований до Збройних Сил України та тимчасово припинив виконання обов`язків директора, а тому наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний, в силу своїх професійних зав`язків у службовому середовищі, може продовжити спілкуватися з працівниками Агентства, Полтавської ОДА, господарських товариств, серед яких є свідки або особи, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

А тому, на думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування задля встановлення усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкуванні зі свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим та не перешкоджатиме виконанню його повноважень в майбутньому.

Існування ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, за переконанням слідчого судді, не було доведено. Так, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється із 25.03.2019, тобто більше трьох років, в ході якого органом досудового розслідування були проведені обшуки як в самому Агентстві, так і за місцем проживання ОСОБА_1 та інших службових осіб підприємства, а також у відповідних підрядних організаціях із вилученням документів, що може свідчити про втрату цим ризиком своєї актуальності. Крім цього, ОСОБА_1 із 24 лютого 2022 року було мобілізовано до лав Збройних Сил України, у зв`язку з чим останнім тимчасово припинено виконання обов`язків директора Агентства.

Слідчий суддя не погодився із доведеністю ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню.

Приймаючи рішення про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя, окрім мінімального рівня обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, враховав процесуальну поведінку підозрюваного станом на час розгляду клопотання та його репутацію, обставини справи, вік підозрюваного та його характеризуючі дані ( відсутність судимостей, сімейний статус (одружений), наявність на утримані малолітньої дитини, наявність постійного місця проживання, вступ із 24 лютого 2022 року у статусі добровольця до Сил територіальної оборони Збройних Сил України, де наразі він несе службу на посаді старшого офіцера четвертого відділу Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, характеристику за місцем служби (зарекомендував себе як досвідчений принциповий та врівноважений офіцер), попередню трудову діяльність у правоохоронному органі ( колишній офіцер СБУ).

За переконанням слідчого судді, враховуючи усі обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, відсутні підстави для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/домашнього арешту/застави/особистої поруки, оскільки запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання із покладанням додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022, прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_44 було подано апеляційну скаргу, у якій ставилась вимога про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 та постановлення нової ухвали, якою слід задовільнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 5 521 009 грн 41 коп.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Як на підстави для задоволення вимог апеляційної скарги прокурором зазначено наступні доводи.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000238 від 25.03.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в нецільовому використанні бюджетних коштів службовою особою, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти в особливо великих розмірах та в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використані службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Ухвала Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 винесена без належної оцінки доводів сторони обвинувачення, матеріалів клопотання, є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Прокурор зазначив, що директор ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи умисно, протягом листопада - грудня 2018 року використав своє службове становище та перебування на вказаній посаді всупереч інтересам служби, а саме здійснив укладання протягом короткого проміжку часу (з 20 по 22 грудня 2018 року) 22-х однотипних договорів на розробку проєктно-кошторисної документації по 22-х ділянках 3-х цілісних об`єктів дорожньо-транспортної інфраструктури автомобільних доріг загального користування місцевого значення: О1723375 Чорнухи - Лубни; О1715379 Миргород - Велика Багачка - Байрак - Поділ; О1710369/ Н-12/ - Мала Рублівка - Рунівщина - /М-03/, в порушення вимог ч. 7 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі», штучно та безпідставно поділивши предмет закупівлі - розробку проєктно-кошторисної документації по 3-х автомобільних дорогах на 22 об`єкта, що звільнило ОСОБА_1 від обов`язку проведення процедури відкритих торгів, надало можливість на власний розсуд обрати господарські товариства в якості виконавців робіт, що у подальшому призвело до отримання останніми неправомірної вигоди, яка виразилася у завищенні вартості виконання проєктних робіт на суму 5 521 009, 41 грн. внаслідок такого поділу, та в результаті спричинило Агентству матеріальну шкоду (збитки) на суму, яка у двісті і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до ч. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжким наслідком.

Також ОСОБА_1 в період із 06.12.2018 по 26.12.2018 здійснив нецільове використання бюджетних коштів шляхом укладання 22 договорів на розробку проєктно- кошторисної документації по об`єктах капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а саме: О1723375 Чорнухи-Лубни; О1715379 Миргород-Велика Багачка-Байрак-Поділ; О1710369/Н-12/-Мала Рублівка-Рунівщина-/М-03/, та здійснення оплати за ними з рахунку Агентства №35441126034097, відкритого в ГУ ДКСУ у Полтавській області, на рахунки ТОВ «СК Автострой», ТОВ «Держдорпроект», ТОВ «УСП «Укрбудпроект», ТОВ «УСП «Інспецпроект» на загальну суму 28 905 167,19 грн, що в три тисячі і більше разів перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та становила особливо великий розмір.

Підозра щодо вчинення ОСОБА_1 вказаних злочинів є обґрунтованою та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Існують ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки тяжких кримінальних корупційних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 2 ст. 210, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто вчинення злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років.

Підозрюваний має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, проходить службу у Збройних Силах України, однак дані обставини не можуть слугувати запорукою належної процесуальної поведінки підозрюваного та в цілому не зменшують заявлених у клопотанні ризиків, враховуючи високу суспільну небезпечність та системний характер дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .

Слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_1, перебуваючи із 2018 року до теперішнього часу на посаді директора Агентства, має стійкі професійні зв`язки з колегами, підлеглими та керівниками Полтавської ОДА, що є свідками у вказаному провадженні, а тому має реальну змогу здійснювати незаконний вплив на останніх з метою зміни показань або відмови від свідчень в ході судового розгляду кримінального провадження по суті.

Під час досудового розслідування не встановлено місця знаходження оригіналів документів, у тому числі протоколу виробничої наради щодо складання технічного завдання на проектування від 29.10.2018; документів, які б свідчили про проведення Агентством процесу відбору та залучення до виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації ТОВ «СК Автострой», ТОВ «Держдорпроект», ТОВ «УСП Інспецпроект», ТОВ «УСП «Укрбудпроект», моніторингу ринку вказаних послуг, цінових пропозицій тощо, а також документів, які б обґрунтовували необхідність поділу предмету закупівлі на 22 частини.

Після набуття директором Агентства ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні він, використовуючи службове становище, а також зв`язки з підлеглими в Агентстві та керівниками Полтавської ОДА, буде мати змогу знищити, сховати або спотворити вищевказані документи шляхом вчинення незаконного впливу на останніх, а також використовуючи доступ до журналів реєстрації документів Агентства як в паперовому, так й в електронному вигляді.

Крім того, з метою приховування кримінальних правопорушень та уникнення кримінальної відповідальності за їх вчинення ОСОБА_1 були залучені службові особи Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, зокрема ОСОБА_33 та судові експерти Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, яким ОСОБА_1 без законних підстав замовив проведення будівельно-технічної експертизи в цьому кримінальному проваджені з метою отримання висновку експерта, який виправдовує його незаконні дії щодо завищення вартості проєктно-вишукувальних робіт та відповідно спричиненню шкоди.

Прокурор не погоджується із висновками слідчого судді про існування можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою та наполягав на існуванні ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 та усі фактичні обставини кримінального провадження, існують підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не знатний забезпечити його належну процесуальну поведінку.

3. Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_1 - ОСОБА_47 у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Вказав, що ухвала слідчого є законною та обґрунтованою. У той час зазначав про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та відсутність відносно останнього ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1, існування відносно нього ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, а також можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, Суд зважає на наступне.

Слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі встановлено факт існування мінімального рівня обґрунтованості підозри, яка не є вочевидь необґрунтованою, існування невеликого ризику відносно підозрюваного ОСОБА_1 щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, а також існування ризику незаконного впливу з боку останнього на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.

Тобто, фактично слідчим суддею, було встановлено наявність обставин, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 та п.1 ч.1 ст.194 КПК України.

Колегія суддів відзначає, що обґрунтованість підозри та ризики або можуть бути наявними в тій мірі, що дозволяє продовжити здійснення досудового розслідування та вважати, що особа ймовірно вчинила злочин і може переховуватися від органів досудового розслідування і суду чи впливати на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, або їх існування не підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, що виключає застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Тому Суд не погоджується із формулюванням слідчого судді щодо застосування різних рівнів градації обґрунтованості підозри та існування ризиків (що не передбачено положеннями КПК України), так як на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя має встановити факт їх наявності або відсутності, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Оскільки слідчим суддею встановлено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 та наявність зазначених ризиків відносно останнього, розгляд доводів апеляційної скарги в частині підтвердження обґрунтованості підозри, ризику ймовірного переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, а також можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, є недоцільним.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора щодо існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, виходячи із наступного.

Як зазначається прокурором в апеляційній скарзі, орган досудового розслідування продовжує здійснювати збір доказів у кримінальному провадженні, відшукувати конкретні речі та документи, що мають значення для провадження та нерозривно пов`язані із діяльністю ОСОБА_1 як директора Агентства щодо укладання з 20 по 22 грудня 2018 року 22-х договорів на розробку проєктно-кошторисної документації по 22-х ділянках 3-х цілісних об`єктів дорожньо-транспортної інфраструктури автомобільних доріг загального користування місцевого значення: О1723375 Чорнухи - Лубни; О1715379 Миргород - Велика Багачка - Байрак - Поділ; О1710369/ Н-12/ - Мала Рублівка - Рунівщина - /М-03, що звільнило ОСОБА_1 від обов`язку проведення процедури відкритих торгів.

За твердженням прокурора, органом досудового розслідування також не було віднайдено документів, які б свідчили про проведення Агентством процесу відбору та залучення до виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації ТОВ «СК Автострой», ТОВ « Держдорпроект», ТОВ «УСП Інспецпроект», ТОВ «УСП «Укрбудпроект», моніторингу ринку вказаних послуг, цінових пропозицій тощо, а також документів, які б обґрунтовували необхідність поділу предмету закупівлі на 22 частини. (т. 2, а.с. 148-161). Посилаючись на викладені обставини, прокурор наполягав на існуванні ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В той же час, в обгрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчому судді серед інших матеріалів, якими обґрунтовувалось дане клопотання, стороною обвинувачення було подано лист Агентства від 22.04.2021 № 983/01-16, підписаний особисто ОСОБА_1 та адресований детективу у кримінальному провадженні у відповідь на запит щодо надання інформації та документів (т.2 а.с. 145 - 161).

Відповідно до змісту вказаного листа, запитувані Національним бюро документи були вилучені різними правоохоронними органами, зокрема прокурором прокуратури Полтавського гарнізону під час проведення обшуків 18.12.2019, а також детективами Національного антикорупційного бюро України.

Як зазначає прокурор в своїй апеляційній скарзі, сторона захисту не надала документів на підтвердження факту вилучення оригіналів документів, що мають значення у даному кримінальному провадженні, в тому числі копій відповідних протоколів обшуків із зазначенням переліку вилучених документів.

Одночасно з цим, прокурором не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що вказані документи не вилучались в Агентстві та не перебувають у розпорядженні правоохоронних органів (копії протоколів обшуків, протоколів огляду тощо).

А тому, оскільки прокурор не переконав Суд у факті перебування зазначених документів в розпорядженні Агентства або особисто ОСОБА_1, у колегії суддів відсутні підстави для встановлення реального існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо існування відносно ОСОБА_1 ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, Суд дійшов наступних висновків.

Існування відносно підозрюваного ОСОБА_1 ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на переконання колегії суддів, є доведеним з огляду на вжиття останнім заходів щодо штучного створення доказів.

Так, відповідно до матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_1 залучались службові особи Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, зокрема ОСОБА_33 та судові експерти Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса ( ОСОБА_18 та ОСОБА_17 ), з метою складання висновку будівельно-технічної експертизи в даному кримінальному проваджені, з метою отримання висновку експерта, відповідно до якого, дії ОСОБА_1 щодо завищення вартості проєктно-вишукувальних робіт та відповідно спричинення шкоди не підтверджувались би.

Експертами було підготовано проект Висновку, який до офіційної реєстрації, підпису експертами та видання експертною установою був спрямований для погодження зацікавленим особам Агентства, зокрема - директору ОСОБА_1 та службовим особам Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, зокрема - ОСОБА_33, який разом з іншими службовими особами Агентства, зокрема - заступником директора ОСОБА_11, вказаний документ опрацьовували, перевіряли та вносили правки (т.2, а.с.56-136).

Обставини щодо призначення та проведення експертами Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса ОСОБА_18 та ОСОБА_17 зазначеної вище експертизи керівництвом експертного закладу визнано таким, що не відповідає умовам договору №195 від 15.10.2020, а також вимогам ст.ст. 242, 243 КПК України (т.2 а.с. 143 - 144).

У лютому місяці 2022 року за аналогічних обставин в інтересах Агентства було замовлено проведення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи у цьому кримінальному провадженні в експертній установі «Відокремлений структурний підрозділ «Центр судової експертизи та експертних досліджень» державного підприємства «Інформаційні судові системи», експертом виконання якої був свідок у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_18, що залучався до написання попереднього висновку будівельно-технічної експертизи від Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (т. 3, а.с. 67-72, 73-78, 100-158).

За таких обставин, існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом штучного створення доказів невинуватості підозрюваного, є реальним з огляду на фактичні обставини у кримінальному провадженні, а тому Суд приймає даний довід апеляційної скарги.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо недостатності застосування відносно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, Суд зазначає про наступне.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, як і зокрема і ті, які визначені п.п.1-12 ч.1 ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Нормою ч. 4 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі, коли при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Зважаючи на фактичні обставини у даному провадженні, у тому числі - безпосередню участь підозрюваного ОСОБА_1 у заходах з відсічі російської збройної агресії, що наразі має велике суспільне значення, та не доведення прокурором необхідності застосування щодо останнього саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, Суд дійшов висновку про можливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою - запобіжного заходу у вигляді застави.

На переконання колегії суддів, застава є одним із найефективніших запобіжних заходів, в основу якого покладено страх особи втратити значущі для себе активи.

Державний примус у процесі застосування застави породжується саме реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; "професійне середовище" підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз.2 ч.5 ст.182 КПК України).

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для Суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку колегії, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Отже, так як законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду. Розмір збитків, завданих ймовірним вчиненням злочину, для визначення розміру застави не є визначальним, адже судом мають враховуватися усі обставини кримінального провадження у сукупності.

Хоч максимальна межа, вказана в абз.1 п.3 ч.5 ст.182 КК України, визначена до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є значною, така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів осіб.

В умовах сьогодення корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує державне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвитку, загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства.

Корупція безпосередньо пов`язана з великими обсягами активів, які можуть становити значну частку ресурсів держави та які ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав. За цих умов вона вже не є локальною проблемою, а перетворилася на транснаціональне явище, що вимагає вжиття різноманітних заходів запобігання, протидії та покарання за вчинення корупційних діянь.

Злочини, у вчиненні яких підозрюють ОСОБА_1 а саме - ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210 КК України, з урахуванням посади, яку ОСОБА_1 використовував за версією сторони обвинувачення для вчинення вказаного злочину, відповідно до вимог ст. 45 КК України є корупційним.

З урахуванням надмірної суспільної небезпеки корупційних злочинів, спрямування спільних дій світового співтовариства щодо протидії їй, підвищений публічний інтерес до корупційних злочинів, розмір застави може і має бути визначено на рівні, необхідному для забезпечення дієвості таких заходів.

Як вбачається із матеріалів провадження, рівень доходів підозрюваного ОСОБА_1 є достатньо високим.

Відповідно до матеріалів клопотання, наданих стороною обвинувачення, дохід ОСОБА_1 у 2018 році становив 236 407,00 грн, у 2019 році - 539 936,00 грн, у 2020 році - 663 412,00 грн, у 2021 році - 1 107 558,00 грн та у 2022 році - 429 719,00 грн (т. 2, а.с. 51).

Стороною захисту надано довідки про отримання ОСОБА_1 доходу від трудової діяльності у Агентстві у 2021 році у розмірі 1 089 931,99 грн, а з 04.02.2022 по серпень місяць його дохід склав 311 519,09 грн (т. 3, а.с. 91-92).

Підозрюваний є власником об`єктів рухомого, нерухомого майна та грошових коштів. Відповідно до декларації, поданої ОСОБА_1 у 2020 році, та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у його власності перебуває земельна ділянка, розташована у Полтавській області площею 9000 м2, квартира у м. Полтава площею 83,88 м2, вартість якої складає 723 465 грн, автомобіль Toyota Prado 2005 року, 4 види криптовалюти загальною вартістю станом на дату подання декларації 501 930 грн, та готівкові грошові кошти у сумі 10 500 доларів США (т. 2, а.с. 33-47).

Крім того, ОСОБА_1 у період із 19.01.2018 по 16.01.2022 здійснював багаторазові поїзди за кордон, у тому числі - до Сполучених Штатів Америки (т. 2, а.с. 52; 53-54), що свідчить про наявність у нього фінансової спроможності до ведення такого способу життя.

Вказані обставини свідчать про можливість внесення підозрюваним застави в розмірі, що перевищує межу, встановлену абз.1 п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Тому за наслідком розгляду апеляційної скарги та дослідження сукупності усіх обставин у даному кримінальному провадженні, Суд дійшов переконання, що застава у межа визначених абз.1 п.3 ч.5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, а застава у розмірі, який прохав визначити прокурор може бути непомірною ( 5 521 009 грн (п`ять мільйонів п`ятсот двадцять одна тисяча дев`ять гривень). Тому її слід визначити в розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 721 500 (три мільйони сімсот двадцять одна тисяча п`ятсот гривень)

Враховуючи матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_1, колегія суддів вважає такий розмір застави цілком обґрунтованим на даному етапі кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч.2 ст.182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Одночасно з цим, перспектива втрати такого розміру застави може мати суттєвий негативний вплив на матеріальне становище ОСОБА_1 та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та застерегти останнього від невиконання покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, Колегія суддів вбачає необхідність у покладенні на ОСОБА_1 обов`язків утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Покладення інших обов`язків, про покладення яких прохав прокурор, є недоцільним, оскільки у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у лавах Збройних Сил України, він має необхідність у пересуванні з метою виконання ним обов`язків військовослужбовця та поставлених у зв`язку з цим перед ним завдань, а його пересування контролюється уповноваженими особами Збройних Сил.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210 КК України а також вірогідність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Втім прокурором не було доведено неможливості застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому Суд вбачає необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_44 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2022 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_46, погоджене прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_44 - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 721 500 (три мільйони сімсот двадцять одна тисяча п`ятсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: код ЄДРПОУ : 42836259, номер рахунку за стандартом ІВАN UA678201720355279004000096000.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому або прокурору у кримінальному провадженні №52019000000000238. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 17 грудня 2022 року включно, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000238 від 25.03.2019.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному та/або заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. Крім того, попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення у розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_48

Судді: ОСОБА_49

ОСОБА_50

Search

Document No. 106907110