- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/4820/22
Провадження 1-кс/991/4840/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного (власника майна) ОСОБА_4,
захисників (адвокатів) ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
20.10.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 19.10.2022 про арешт тимчасово вилученого майна старшого детектива Національного бюро другого відділу детективів другого підрозділу детективів головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 (у вступній частині помилково зазначений детектив ОСОБА_7 ) (далі детектив), погоджене прокурором п`ятого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_3 .
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким проведено судовий розгляд 20.10.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні детектив просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: - грошові кошти в сумі: 20 євро, 900 доларів США, 40 621 грн; мобільний телефон Iphone 13 РгоМах s/n НОМЕР_1 у розблокованому стані; мобільний телефон Iphone чорного кольору, номер тримача сім картки НОМЕР_2 в заблокованому стані; блокнот білого кольору формату А4, які вилучені 18.10.2022 під час особистого обшуку ОСОБА_4 в готелі «Редісон» за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19, зокрема стверджуючи таке:
«Досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням в.о. Дніпровського міського голови від 01.12.2020 №21-1/12-рк, на підставі постанови Дніпровської міської територіальної виборчої комісії Дніпровського району Дніпропетровської області від 26.11.2020 №338 з 30.11.2020 ОСОБА_8 прийнято на посаду Дніпровського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через оргзни державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно із положеннями ст. 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.
Частиною ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міський голова наділений, зокрема, такими службовими повноваженнями: -організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; -підписує рішення ради та її виконавчого комітету; - здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; -призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру»;- є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;-представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;-здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;- видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).
Отже, ОСОБА_8, будучи Дніпровським міським головою Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Міський голова), обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, внаслідок чого, згідно з приміткою до ст. 364 КК України, є службовою особою.
Згідно з п. 2 ч. 3 примітки до ст. 368 КК України, службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у ст. ст. 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є: особи, посади яких згідно зі ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до абз. 3 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до посад другої категорії належать посади міських голів міст обласних центрів.
ОСОБА_8 як Міський голова міста обласного центру є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради (на теперішній час Дніпровська міська рада, далі ДМР) від 19.10.2011 №62/16 на базі відокремленої частини комунальної власності Дніпровської міської ради територіальної громади у результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Дніпропетровський метрополітен» створено комунальне підприємство «Дніпровський метрополітен» ДМР (далі - КП «Дніпровський метрополітен» або Підприємство), яке є комунальним унітарним підприємством.
Рішенням ДМР від 17.08.2022 №53/26 затверджено Статут КП «Дніпровський метрополітен», відповідно до якого:- власником Підприємства є Дніпровська міська територіальна громада в особі ДМР (далі - Власник) (п. 1.3); -орган до сфери управління якого входить Підприємство, визначається міською радою (далі - Уповноважений орган) (п. 1.4);-предметом господарської діяльності Підприємства, зокрема є: здійснення будівництва метрополітену та інших об`єктів; виконання будівельно- монтажних і ремонтно-відновлювальних робіт основних засобів метрополітену; залучення кредитних коштів (з дозволу Замовників або інвесторів та під їх гарантії) (п. 2.2);-майно Підприємства є комунальною власністю Дніпровської міської територіальної громади і закріплюються за Підприємством на праві громадського відання (п 3.1);-джерелами формування майна Підприємства зокрема є кредити банків та інших кредиторів (п. 3.5);-з питань своєї діяльності Підприємство підзвітне та підконтрольне Власнику, виконавчому комітету міської ради та Уповноваженому органу (п. 4.2); -керівник Підприємства призначається та звільняється з посади розпорядженням міського голови (п. 4.4);- до виняткової компетенції Власника зокрема належить: прийняття рішень про надання згоди (відмову у наданні згоди) на вчинення Підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, і значного господарського зобов`язання, предметом яких є майно, роботи, послуги чи сума коштів, вартість яких перевищує двадцять п`ять відсотків вартості активів Підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, та в інших випадках, встановлених чинним законодавством України (п. 4.9);- до компетенції Уповноважених органів належить, зокрема: надання пропозицій про відсторонення та звільнення керівника Підприємства від здійснення його повноважень та надання пропозицій про обрання особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки керівника Підприємства, а також про відсторонення (п. 4.10); керівник за погодженням з Уповноваженим органом укладає зовнішньоекономічні угоди, договори позики, позички, користування/ оренди, угоди з навчання персоналу на платній основі, зміни до них, а також вчиняє значні господарські зобов`язання, предметом яких є майно, роботи, послуги чи сума коштів, вартість яких становить від десяти відсотків (включно) до двадцяти п`яти відсотків (включно) вартості активів Підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, та господарські зобов`язання, щодо яких є заінтересованість (п. 4.13).
Відповідно до ст. б Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
З метою реалізації завдань покладених на КП «Дніпровський метрополітен», щодо будівництва метрополітену укладено такі угоди про надання кредитних коштів Підприємству в сумі 152 млн. євро:-кредитна угода «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) від 27.06.2012 № 41614 з умовою повернення кредиту до 02.06.2027;-угода Про реалізацію пректу «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між КП «Дніпровський метрополітен» та ЄБРР від 27.07.2012 №41614;-угода про підтримку проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між ДМР та ЄБРР від 27.07.2012 № 41614.
На виконання зазначених угод 13.07.2016 КП «Дніпровський метрополітен» в особі директора ОСОБА_9 та Лімак Іншаат Санаі ве ОСОБА_10 (Турецька Республіка, м. Анкара, далі - Підрядник або Лімак) укладено «КОНТРАКТ № 1А «ЗАВЕРШЕНИЕ СТРОИТЕЛЬСТВА МЕТРОПОЛИТЕНА В Г. ДНЕПРОПЕТРОВСКЕ» «Строительньїй Проект: «Корректировка проекта «Строительство первой очереди метрополитена в г. Днепропетровске» (далі - Контракт).
Відповідно до умов Контракту його частиною є Договір підряду, предметом якого є проектування та завершення будівництва першої лінії метрополітену в м. Дніпропетровськ (м. Дніпро), включаючи три нові станції, та подовження на 4 км існуючої станції першої лінії метрополітену від станції Вокзальної в напрямку центра міста (далі - будівельні роботи) у строк протягом 5 років, із залученням кредитних коштів ЄБРР, на загальну суму 224 000 000 євро (з урахуванням ПДВ).
Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 (Укази про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133, від 18.04.2022 № 259, від 22.05.2022 № 341, від 12.08.2022 № 573) в Україні введено воєнний стан. У зв`язку із цим, листами від 27.05.2022 № ЕЕТ-ЬІМ-ПМС-000969 та від 19.08.2022 № ЬЕТ-ЬІМ-ПМС-000969 Підрядник повідомив Підприємство про неможливість виконання будівельних робіт та завершення виконання обслуговуючих процесів і розпочато процедуру розірвання Контракту.
У серпні 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4, який тривалий час займався будівельною діяльністю в Україні, був керівником та власником будівельних компаній, та отримав невстановленим чином інформацію про те, що розпочата процедура розірвання Контракту від 13.07.2016, виник умисел на надання неправомірної вигоди Міському голові ОСОБА_8 за сприяння ним, шляхом використання його службового становища, в отриманні переваг для підконтрольної ОСОБА_4 групи підприємств та отриманні поза конкурсною процедурою Контракту по будівництву метрополітену у м. Дніпрі як новим генеральним підрядником.
З цією метою, 04.10.2022 в період з 13 год. 37 хв. по 14 год. 27 хв. перебуваючи в приміщенні бізнес-центру «Амстердам», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 53, ОСОБА_4 висловив ОСОБА_8 пропозицію надати неправомірну вигоду в сумі 22 млн євро за вчинення ним дій як Міським головою, направлених на сприяння в укладенні ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_4 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму, тобто без застосування конкурсного методу закупівель, передбаченого принципами і правилами закупівель ЄБРР від 15.05.2022.
Зокрема, за пропозицією ОСОБА_4, ОСОБА_11 як Міський голова, за отриману неправомірну вигоду, повинен буде:-включити в робочу групу щодо проведення переговорів із представниками ЄБРР зазначених ОСОБА_4 осіб під видом працівників КП «Дніпровський метрополітен» або ДМР;-призначити своїм радником зазначену ОСОБА_4 особу;-підписати лист-рекомендацію на адресу ЄБРР щодо надання згоди ДМР на проведення переговорів із ЄБРР з приводу укладення прямого контракту з підконтрольною ОСОБА_4 групою компаній.
При цьому, сума неправомірної вигоди формувалася б з вартості робіт, передбачених контрактом на будівництво метрополітену в м. Дніпрі у розмірі 220 млн євро, та надавалась б частинами після виплати сум вартості будівельних робіт у розмірі 10% від суми кожного з інвойсів, що становило б 22 млн євро.
18.10.2022 в період з 14 год. 00 хв. по 14 год. 20 хв., перебуваючи на сьомому поверсі готелю «Редісон» в номері № НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19, ОСОБА_4 додатково підтвердив дійсність своїх намірів щодо надання неправомірної вигоди та повторно висловив пропозицію ОСОБА_8 щодо надання йому неправомірної вигоди в розмірі 22 млн євро за вчинення ним дій як Міським головою, направлених на укладення ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_4 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму, тобто без застосування конкурсного методу закупівель, передбаченого принципами і правилами закупівель ЄБРР від 15.05.2022.
За таких обставин 18.10.2022 ОСОБА_4 о 14 год. 22 хв. затримано на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.
18 10.2022 о 20 год. 20 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України.
18.10.2022 під час затримання ОСОБА_4 в готелі «Редісон» за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19 проведено його особистий обшук, в ході якого вилучено, зокрема:-грошові кошти в сумі: 20 євро, 900 доларів США, 40 621 грн; - мобільний телефон Iphone 13 РгоМах s/n НОМЕР_1 у розблокованому стані з сім карткою № НОМЕР_4 ; мобільний телефон Iphone чорного кольору, номер тримача сім картки НОМЕР_2 із сім карткою Київстар № НОМЕР_5 в заблокованому стані; - блокнот білого кольору формату А4 з чорновими записами на аркушах від 1 до 13, а також на передостанньому аркуші.
Санкція частини 4 статті 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
З метою забезпечення можливої конфіскації, грошові кошти ОСОБА_4 : 20 євро, 900 доларів США, 40 621 грн підлягають арешту.
19.10.2022 мобільний телефон Іphone 13 РгоМах s/n НОМЕР_6 оглянуто. Під час огляду телефону в ньому виявлено інформацію, яка має значення у даному кримінальному провадженні, зокрема в телефонні міститься: листування з абонентом « ОСОБА_12 » якому він писав про економічно вигідні інтереси та з абонентом « ОСОБА_13 » про те, що його не допускають до мера. Також в телефоні є лист від імені КП «Дніпровський метрополітен» від 22.08.2022 №25/24-473.
19.10.2022, також оглянуто блокнот білого кольору формату А4 з чорновими записами на аркушах від 1 до 13, а також на передостанньому аркуші вилучений у ОСОБА_4 18.10.2022. Встановлено, що в блокноті на 8-му та 9-му аркушах є рукописні записи, щодо: Дніпровського метро, ЄБРР, Limak, прямого контракту, розрахунки та інші відомості, що мають важливе значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи, що мобільний телефон Іphone 13 РгоМах s/n НОМЕР_6 та зазначений блокнот, мають значення доказів у кримінальному провадженні вони підлягають арешту.
Під час вилучення мобільного телефону Іphone чорного кольору, номер тримача сім картки НОМЕР_2 телефон перебував у заблокованому стані, а ОСОБА_4 відмовився надати добровільно доступ до інформації, що на ньому знаходилась. Враховуючи, що доступ до інформації у вказаному телефоні пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, для чого необхідне проведення експертного дослідження на нього необхідно накласти арешт.
Отже, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_4 речі, відповідають критеріям, викладеним ст. 98 КПК України, зокрема, є матеріальним об`єктом, які можуть бути знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факт та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказані мобільні телефони та блокнот долучені до матеріалів даного кримінального провадження як речові докази. Крім того, вилучення даних речей є необхідною умовою для проведення експертного дослідження».
З огляду на наведене, детектив визначив метою арешту майна забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна, оскільки телефони та блокнот містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тоді як вилучені грошові кошти можуть забезпечити конфіскацію майна як виду покарання.
2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3, який входить до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник (адвокат) ОСОБА_14 заперечили щодо задоволення даного клопотання, та зокрема зазначили, що власні кошти ОСОБА_4, що були вилучені, потрібні його як засіб існування.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно зчастиною 10статті 170КПК,арешт можебути накладенийу встановленомуцим кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,віртуальні активи,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частин 11 статті 170 КПК, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до частини 1 статті 173 КПК, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Обмеження права власності на речові докази не буде свавільним та відповідатиме засаді законності із дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності особи лише у разі, якщо досягнення мети збереження речового доказу неможливо у інший спосіб, окрім як застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).
Окрім того, частинами 1, 2 статті 167 КПК визначено, що тимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 2 статті 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
3.2. Статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Описані у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами свідчать, що ОСОБА_4 є власником мобільного телефонуIphoneA2403серійний номер НОМЕР_7 IMEI НОМЕР_2, НОМЕР_8 в чохлі;мобільного телефонуIphone13ProMax(A2484)серійний номер НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_9, НОМЕР_10 у чохлі;та блокнотубілого кольоруформату А4із рукописнимизаписами,а такожгрошових коштів усумі 20євро,900доларів США,40621грн.,які було вилучено у нього 18.10.2022 під час особистого обшуку в готелі «Редісон» за адресою: місто Київ, вулиця Братська, 17-19.
Постановою детектива від 19.10.2022 вищезазначені телефони та блокнот визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні відповідно до статті 98 КПК, оскільки такі можуть містити відомості, які можуть бути доказом фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Тобто судовим розглядом встановлено наявність належної правової підстави арешту вищезазначеного майна, оскільки належним чином обґрунтована належність такого до речових доказів, та внаслідок підтвердження наявності обмежень доступу до них їх власником, володільцем або утримувачем (про що зазначено в протоколі затримання від 18.10.2022 та протоколі огляду від 19.10.2022) необхідно провести експертне дослідження, пов`язане з подоланням систем логічного захисту, оскільки наявна в такому майні інформація може бути використана як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
3.3. Також із клопотання та додатків до нього вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022 здійснюється за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, яка передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Описані у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт належного вручення повідомлення про підозру 18.10.2022, яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК, дають підстави визнати набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак вищезгаданого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачена можлива конфіскація майна, тобто у даному випадку також наявна правова підстава для арешту такого майна.
При цьому належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження (одним із яких є арешт майна) оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження за сутністю шляхом ухвалення вироку, а лише для визначення вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
3.4. Дослідивши клопотання з доданими матеріалами, слідчий суддя вважає необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів задовольнити клопотання детектива в частині накладення арешту на мобільний телефон Iphone A2403 серійний номер НОМЕР_7 IMEI НОМЕР_2, НОМЕР_8 в чохлі; мобільний телефон Iphone 13 ProMax (A2484) серійний номер НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_9, НОМЕР_10 у чохлі; та блокнот білого кольору формату А4 із рукописними записами.
В даному випадку належить обмежити права власності в частині користування, розпорядження майном та його відчуження з метою запобігання його зміні чи знищенню, оскільки право користування визначає можливість добування корисних властивостей речей для задоволення потреб власника чи інших осіб, розпорядження майном - це можливість його власника визначати долю такого майна, що зокрема полягає в можливості зміни фізичної сутності майна аж до його повного знищення або шляхом відмови від права на майно, а право відчуження полягає у можливості переходу прав власності від однієї особи до іншої.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що накладення арешту на грошові кошти 20 євро, 900 доларів США, 40621 грн., які є особистими коштами ОСОБА_4 буде передчасним та надміру обтяжливим способом арешту майна на стадії досудового розслідування, оскільки може позбавити такого засобів існування, а також враховуючи факультативне (тобто необов`язкове) застосування конфіскації майна як виду покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, й тому в цій частині клопотання належить відмовити.
Щодо питання доцільності, розумності та пропорційності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідків арешту майна для його власника та володільця, слідчий суддя зазначає, що такі критерії є суб`єктивними оціночними поняттями, проте в даному випадку таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, при цьому враховуючи, що досягнення мети даного кримінального провадження неможливо у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення.
Керуючись статтями 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 369-376, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 про арешт тимчасового вилученого майна в кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022.
2. Накласти арешт на тимчасово вилучене 18.10.2022 під час особистого обшуку ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в готелі «Редісон» за адресою: місто Київ, вулиця Братська, 17-19 майно шляхом заборони користування, розпоряджання та відчуження таким:
- мобільний телефон Iphone A2403 серійний номер НОМЕР_7 IMEI НОМЕР_2, НОМЕР_8 в чохлі;
- мобільний телефон Iphone 13 ProMax (A2484) серійний номер НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_9, НОМЕР_10 у чохлі;
- блокнот білого кольору формату А4 із рукописними записами,
4. Відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на такі грошові кошти: 20 євро, 900 доларів США, 40621 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку зупиняє набрання нею законної сили, проте не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено 25.10.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1